Особливості рольового репертуару сучасного вчителя початкових класів НУШ

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ РОЛЬОВОГО РЕПЕРТУАРУ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ НУШ

Мішака Наталя Анатоліївна,

здобувач PhD в галузі психології, Криворізький державний педагогічний університет, проспект Гагаріна, 54, Кривий Ріг, Дніпропетровська область



Анотація. Стаття присвячена проблемі вивчення ролей у діадах: учитель-учень, учитель-учитель, учитель-батьки й оволодінню учителем мотивованими здатностями (компетентностями) та практичними уміннями виконання різних рольових позицій, відповідно до ситуації, у процесі комунікації та взаємодії задля розширення власного рольового репертуару.

Визначено компоненти рольової структури особистості вчителя початкових класів; охарактеризовано фахово-рольову комунікацію вчителя початкової школи; проаналізовано професійний стандарт «Вчителя початкових класів закладу загальної середньої освіти» відповідно до рольових позицій, які повинен займати вчитель під час освітнього процесу.

Особливу увагу приділено партнерській взаємодії учасників освітнього процесу, вмінню працювати не тільки з іншими людьми, але й із самим собою, причому не за стереотипами, а з урахуванням життєвих ситуацій, що постійно змінюються.

Вчитель у нашому дослідженні розглядається як ключова фігура з широким діапазоном ролей, адекватних змісту його діяльності. Розвиток рольового репертуару конкретного вчителя повинен бути зорієнтований на соціальне замовлення з урахуванням регіонального компоненту освіти та спрямовуватися на розвиток активної творчої особистості, яка стає суб'єктом діяльності й саморозвитку.

Важливим є уміння вчителя розв'язувати проблеми шляхом застосування професійно-рольових комунікацій через вирішення ситуативно-рольових тестів та виконання рефлексивних вправ. Розвитку рефлексії приділено особливу увагу, бо саме рефлексивний вчитель здатен обирати, приймати (усвідомлювати) та виконувати певні ролі (фасилітатор, комунікатор, партнер); рефлексія характеризує не лише професіоналізм вчителя, а й презентує його як особистість. Пропонується система вправ, спрямованих на розвиток рівня рефлексії як особистісної характеристики вчителя, що можуть виконуватися в ході проведення майстер-класів, соціально-психологічних тренінгів, активного соціального навчання, тренінгів особистісного зростання та підвищення комунікативних компетенцій.

Ключові слова: роль, рольова структура особистості учителя початкових класів, рольові позиції, рольовий репертуар, фасилітатор, учитель-фасилітатор.



Mishaka Natalia Anatoliyivna,

PhD in Psychology, Kryvyi Rih State Pedagogical University, Kryvyi Rih State Pedagogical University, 54 Gagarina Avenue, Kryvyi Rih, Dnipropetrovsk region

FEATURES OF THE ROLE REPERTORY OF THE MODERN PRIMARY SCHOOL TEACHERS NUSH

Abstract. The article is devoted to the problem of studying the roles in dyads: teacher-student, teacher-teacher, teacher-parent and mastering the teacher's motivated abilities (competencies) and practical skills to perform different role positions, according to the situation, in communication and interaction to expand their role repertoire.

The components of the role structure of the personality of a primary school teacher are determined; the professional-role communication of the primary school teacher is characterized; the professional standard "Primary school teacher of general secondary education" was analyzed in accordance with the role positions that a teacher should occupy during the educational process.

Particular attention is paid to the partnership of participants in the educational process, the ability to work not only with other people but also with themselves, not according to stereotypes, but taking into account life situations that are constantly changing.

In our study, the teacher is seen as a key figure with a wide range of roles, adequate to the content of his activities. The development of the role repertoire of a particular teacher should be focused on the social order, taking into account the regional component of education and aimed at developing an active creative personality, which becomes a subject of activity and self-development.

It is important for the teacher to be able to solve problems by using professional-role communication through solving situational-role tests and performing reflective exercises. Special attention is paid to the development of reflection, because it is a reflective teacher who is able to choose, accept (realize) and perform certain roles (facilitator, communicator, partner); reflection characterizes not only the professionalism of the teacher, but also presents him as a person. A system of exercises aimed at developing the level of reflection as a personal characteristic of the teacher, which can be performed during master classes, socio-psychological training, active social learning, personal growth training and improving communicative competencies.

Key words: role, role structure of primary school teacher's personality, role positions, role repertoire, facilitator, teacher-facilitator.



Постановка проблеми. Загальновідомим є той факт, що для успішного виживання у сучасному світі звичайних знань та наявності інтелекту замало. Потрібно не лише знати й інтерпретувати точний реальний світ, а вкрай необхідно та актуально вміти комунікувати з іншими людьми. І саме в цьому сенсі не можна обійтись без комунікативних компетенцій, без взаємодії та співпраці. Надзвичайно важливим є завдання навчити дитину комунікувати в умовах Нової української школи. Відповідальність за цей процес покладається на вчителя НУШ У зв'язку з тим, що сучасний вчитель - це не просто урокодавець, а в першу чергу комунікатор, фасилітатор та партнер, який спрямовує та скеровує діалог і призводить до конструктвних дій. Задля вдосконалення комунікативних компетентностей та інтеракцій необхідно здійснити комплексний підхід до організації системи роботи в умовах НУШ. Комунікативна дія сучасного вчителя, процес комунікування з учнями та батьками, на наше переконання, залежить не лише від професійних якостей вчителя, а й від його особистісних якостей, а саме: відповідальність, пізнавальний інтерес, самосвідомість, емпатія, аналітичне мислення, сприйняття та рефлексія. Саме такий алгоритм дозволяє зробити крок уперед щодо формування уміння взаємодіяти та співпрацювати з іншими людьми. У контексті нашої експериментальної роботи ми спостерігали за ролями у діадах: учитель-учень, учитель-учитель, учитель-батьки. Вищезазначені комунікації та моделі поведінки забезпечують розвиток рольового репертуару конкретного вчителя. За нашим припущенням, рольовий репертуар - це комплексне поняття, що передбачає володіння багатьма моделями поведінки (ролями), який уможливлює правильну ідентифікацію ролей інших учасників процесу комунікації (учні,вчителі, батьки).

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Нині сучасний вчитель початкових класів - це не просто джерело інформації (знань), не звичайне втілення навчальних планів та програмових вимог, а творець ідей, знавець дитячої психології, професіонал, що сприяє ефективній діяльності кожного учня.

На тлі вищезазначеного постають питання, як же вчителю оволодіти цими знаннями, опанувати мотивованими здатностями (компетентностями) та практичними уміннями? Що може цьому сприяти?

Як показує досвід, вчителю потрібно навчитися виконувати різні ролі, а точніше - посідати різні рольові позиції. Чим більший рольовий репертуар вчителя, тим він щасливіший, тим успішніші й задоволеніші його учні. На наше переконання, професія вчителя вимагає від нього не лише відповідного рівня професіоналізму, а й бажання бути щасливим, толерантним, творчим, позитивним.

Виклад основного матеріалу. З такими намірами було організовано емпіричне дослідження у межах Наукової школи «Рольовий потенціал особистісно зрілої людини» доктора психологічних наук, професора Мірошник З.М. на базі тренінг-центру «Лідер XXI століття» (на реалізацію Договору про співпрацю між Криворізьким державним педагогічним університетом і комунальним закладом «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Криворізької міської ради). З цією метою нами було проведено такі заходи, що носили в основному діагностичний характер. На підготовчому етапі (грудень 2020р.) було проведено диспут на тему: «Рольові комунікації вчителя початкових класів .За і проти.» На етапі констатації емпіричного дослідження було проведено майстер-клас на тему: «Професійно- рольові комунікації сучасного вчителя» (вересень 2021р.). На етапі формувальному етапі дослідження (жовтень 2021р.) організовано Work-shop «Розвиток та вдосконалення професійно-рольової комунікації жінки - сучасного вчителя початкової школи».

Анкета для визначення компонентів РСОВПК

№ п/п	Зміст виконуваних професійних ролей	Відповіді	Сума балів
		1	2	3
1	Дидакт - той, хто навчає
2	Няня - той, хто виховує та піклується
3	Знавець дитячої психології - тонкий спостерігач за дитячою психікою
4	Фасилітатор - фахівець, що позитивно впливає на загальний настрій групи і сприяє ефективній діяльності кожного суб'єкта
5	Наставник - той, хто дає поради, повчає, бере шефство над учнями
6	Партнер - той, хто має спільні справи зі своїми учнями та ставиться до них на рівних, організовує спільну діяльність

У ході диспуту обговорювалося коло питань, пов'язаних із особливостями спілкування молодших школярів у діадах: вчитель-учень, учитель-вчитель, вчитель-батьки та реакцією вчителів на моделі поведінки учнів. Практика роботи в школі показує, що певний відсоток учнів початкової школи використовують у повсякденному житті нецензурну лексику, лайливі слова та вульгаризми, що призводить до обурення та занепокоєння з боку вчителів. Наприклад, звучали такі репліки: «Що виросте з цих дітей?, Адже це наше майбутнє!», «Куди дивляться батьки?», «Школа нова, а методи старі!», «Чи винні в цьому вчителі?», «Якщо винні, то в чому саме?» Це говорить про байдужість, некомпетентність та непрофесіоналізм як з боку батьків, так і з боку вчителів. Проте фактично модель НУШ передбачає роботу, засновану на принципах партнерства, дитиноцентризму, природовідповідності, науковості, наступності та ін. Вочевидь, виникає протиріччя не лише між формами та методами роботи, а й змістом. Ключовою фігурою, покликаною подолати їх, є сучасний вчитель з широким діапазоном ролей, адекватних змісту його діяльності.

На етапі констатації емпіричного дослідження було продіагностовано учасників на предмет переваги ролей та рольових позицій сучасного вчителя Нової української школи. За основу було взято анкету для визначення компонентів рольової структури особистості вчителя [8, с.137].

До структури рольових компонентів увійшли професійні ролі, виконувані вчителем, а саме: дидакт, няня, психолог, фасилітатор, наставник, партнер. Аналіз результатів виявив, що серед запропонованого рольового репертуару (зміст виконуваних професійних ролей) найбільший відсоток - це дидакти. Саме цей факт спонукав нас до вибору різних форм співпраці як з вчителями, так і з учнями.

За даними наукових досліджень, сучасний вчитель початкових класів - не лише дидакт, а й психолог, партнер, фасилітатор, комунікатор, няня, що покликаний забезпечувати психологічний комфорт, співпрацю та взаємодію. Це людина, яка здатна миттєво змінювати рольові позиції та моделі поведінки задля вирішення цілої низки завдань, серед яких налагодження процесу комунікації на партнерських засадах є одним з головних.

Для кожної дитини, що прийшла до Нової української школи, зустріч з першим вчителем - це перш за все початок чарівної подорожі у шкільне життя, зустріч з новою особливою людиною, яка втілює у собі все, що пов'язано з навчанням, вихованням, розвитком та пізнанням. З налагодженням взаємин з реальним життям, школою, класом, співпрацею та взаємодією учасників освітнього процесу.

Навчальний процес - це складне явище, під час якого навіть просте спілкування з учнями є формою організації взаємодії та співпраці й просто надзвичайним мистецтвом. Як нам видається, крім запропонованих заходів подальшу роботу необхідно спрямувати на розвиток рефлексії сучасного вчителя (рефлексія - це схильність аналізувати свої переживання, уміння, досвід, досягнення). Це компетенція сучасного вчителя, педагога, без якої складно уявити його участь в освітянському просторі, в організації ним навчально-виховного процесу та процесів комуніакції. Саме рефлексія характеризує не лише професіоналізм вчителя, а й презентує його (вчителя) як особистість. Учасникам було запропоновано такі вправи, що можуть виконуватися в ході проведення майстер-класів, соціально-психологічних тренінгів, активного соціального навчання, тренінгів особистісного зростання та підвищення комунікативних компетенцій, детально описаних В. Федорчуком [14,15]. А також в ході авторського майстер-класу та Work-shop «Рольовий репертуар сучасного вчителя Нової української школи». Саме рефлексивний вчитель здатен обирати, приймати (усвідомлювати) та виконувати певні ролі (фасилітатор, комунікатор, партнер). Як засвідчує наш багаторічний досвід, оволодіння даними ролями та включення їх до рольового репертуару надає можливості дбати про підвищення ефективності професійно- комунікативної діяльності вчителя, про розвиток мотивованої здатності до співпраці і партнерства, що уможливлює бажання вчити дітей комунікувати між собою, з вчителями та батьками. В подальшому такі уміння і досягнення призводять до підвищення рівня професійно рольових комунікацій вчителя та можуть бути представлені як один із шляхів розширення діапазону рольового репертуару його особистості.

Пропонуємо систему вправ, спрямованих на розвиток рівня рефлексії як особистісної характеристики вчителя.

Вправа «Зіркова година»

Мета: розвиток позитивної складової емоційного компоненту професійної спрямованості.

Обладнання: приладдя для письма.

Хід вправи: Учасникам пропонується протягом 7-10 хвилин виділити 3-5 найбільш характерних для професії педагога радощів (заради чого взагалі живуть представники цієї професії, що для них є найважливішим в житті та роботі). По закінченню запропонованого часу кожний учасник розповідає про ті радощі, які він виділив (можна показати за допомогою пантоміміки, а інші учасники відгадують). Під час обговорення учасники уточнюють, висловлюють свої думки.

Людина ніколи не буде активна (ні вчитель , ні учень), якщо вона не досягатиме екзистенційного стану.

Вправа «Казковий магазин»

Мета: знайомство учасників групи одне з одним, створення позитивного настрою.

Обладнання: стікери і ручки за кількістю учасників тренінгу.

Час: 15 хв.

Хід вправи: Вправа виконується у техніці «Криголоам». Дана техніка являє собою вступний метод активного навчання та спрямована на поліпшення взаємин у колективі.

Варіант 1: кожен учасник виставляє на продаж у казковому магазині свій товар - риси характеру, навички, уміння. А натомість замовляє собі щось інше (наприклад, продаю 500 грамів витримки, а куплю 100 грамів здогадливості).

Кожен учасник повинен щось продати і придбати. Варіант 2: кожен учасник пише на картці, що хоче віддати. За 1-2 хвилини потрібно обмінятись картками з іншим учасником.

Запитання для обговорення: Що було важче зробити: продати чи купити? Як думаєте, чому? Які причини вашого вибору? Яких труднощів зазнали під час здійснення вибору? Поясніть.

Вправа «Дерево мого «Я»

Мета: усвідомлення себе в системі професійного та особистішого спілкування; усвідомлення професійних утруднень. Час: 15-20 хв.

Хід вправи: Ведучий: «Давайте здійснимо екскурсію вглиб власного «Я». Це «Я» можна зобразити у вигляді дерева з різними гілочками і коренями. Корені - це підґрунтя, на яке ви спираєтеся у вашому житті, враховуючи й професійне.

Стовбур, гілки - це ваші професійно-особистісні якості, що ведуть вас по життю, враховуючи й педагогічний процес. Це основні ваші чесноти, що допомагають не лише професійному зростанню, а й підвищують рівень комунікативних компетентностей, розширюють рольовий репертуар та сприяють особистісній зрілості.

Запитання для обговорення: Які причини можливого ушкодження вашого дерева? Вони зовнішні чи внутрішні? Кульки омели, яка паразитує на дереві, дупла позначатимуть ті недоліки, які заважають вам у професійному зростанні. Якими вони будуть? Позначте їх у відповідних місцях дерева.

Які зовнішні «процеси», «об'єкти» сприяють або перешкоджають вашому професійному становленню, включенню в професійну спільноту? Намалюйте їх. Чи є на вашому дереві плоди. Що вони позначають?».

Після індивідуальної роботи, учасники об'єднуються в групи: 1 група зображує узагальнений образ «Я» - професіонал», вказуючи якості, об'єкти, які сприяють професійному становленню, самореалізації тощо. 2 група зображує узагальнений образ «Перешкоди становлення мого професійного Я», вказуючи якості, об'єкти, які перешкоджають професійному становленню, самореалізації тощо.

Наступна зустріч була присвячена розвитку та вдосконаленню професійно-рольових комунікацій жінки - сучасного вчителя початкових класів. Позаяк в умовах сьогодення від учителя вимагається вміння працювати не тільки з іншими людьми, але й із самим собою, причому не за стереотипами, а з урахуванням життєвих ситуацій, що постійно змінюються. Інакше кажучи, суспільство формує соціальне замовлення, спрямоване на розвиток активної творчої особистості, яка стає суб'єктом діяльності й саморозвитку.

Отже, практично необхідним є наукове визначення психолого- педагогічних умов розвитку творчої, відповідальної особистості вчителя як суб'єкта особливого виду продуктивної діяльності, й зокрема - педагогічної.

Раніше,коли говорили про ролі вчителя, у декого це навіть викликало посмішку. А фраза, що треба знайти підхід, мала відповідь, що нехай вони шукають його до мене.

У грудні 2020 року був затверджений професійний стандарт «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти» Професійний стандарт вчителя - це і є механізм оцінювання і самооцінювання, ідеал, який має надихати педагогів у процесі їхнього професійного розвитку. У трудовій функції партнерської взаємодії з учасниками освітнього процесу в компетенції педагогічного партнерства зазначено, що вчитель повинен знати основні ролі вчителя у професійній діяльності Передусім потребує перегляду процес підготовки кваліфікованого фахівця, пов'язаний із формуванням та розвитком його особистості, структури як змістовної характеристики особистості та рольової структури, що об'єднує соціальні та професійні ролі, рольові профілі та рольові позиції вчителя.

На разі вчитель не просто погоджується чи не погоджується з рольовим репертуаром, а має оволодіти майстерністю займати певну рольову позицію.

Комунікативні вміння у стандарті посідають провідні позиції, тому доцільним є вести мову про фахово-рольову комунікацію учителя початкової школи, про що детально йдеться у професійному стандарті [12].

На цій зустрічі учасники вчилися розв'язувати проблеми шляхом застосування професійно -рольових комунікацій шляхом вирішення ситуативно-рольових тестів та виконання вправ (посилання на З.М. Мірошник)

Вправа «Трактування»

Мета: пошук альтернативного погляду на подію, розвиток навичок емпатії. Час: 15 хв.

Обладнання: картки з позначенням дійових осіб.

Хід вправи: Учасникам, які об'єднуються в групи по 4-5 осіб, зачитується ситуація (яка не має закінчення). «Розпочався урок, а один учень класу заліз під парту і викрикував різноманітні звуки...».

Як себе поведе вчитель у певній рольовій позиції?

Учасникам запропоновано ситуативно-рольовий тест для дослідження структури особистості вчителя початкових класів, розроблений З.М. Мірошник [8, с.60-64].

Інструкція: Шановний респонденте, Вам пропонується декілька різних ситуацій, які відповідають трьом системам стосунків: із учнями, батьками та колегами. На кожну ситуацію можна відреагувати декількома способами. Оберіть, будь ласка, найбільш придатний для Вас. Ваш варіант відповіді необхідно позначити кружальцем.

Ситуація № 1. «Батьківські збори»

При підготовці та проведенні батьківських зборів Ви як учитель обов'язково:

A) подбаєте про свій зовнішній вигляд: зробите зачіску, макіяж і одягнете щось новеньке;

Б) ретельно сплануєте роботу батьківських зборів, визначивши тему, окресливши перелік питань, чітко розподіливши функції між членами батьківського комітету та представниками адміністрації школи;

B) у бесіді з батьками закцентуєте увагу на індивідуальних особливостях і можливостях учнів, їх інтересах та захопленнях.

Ситуація № 2. «Виклик до школи»

Викликавши батьків одного з учнів класу до школи, у розмові з ними Ви:

A) закцентуєте увагу на правилах поведінки учнів у школі та особливостях поведінки конкретної дитини, на тому, як вона спілкується з іншими, наголосивши, що порушуючи дисципліну, їхня дитина заважає іншим учням і Вам особисто та порушує навчальну атмосферу у класі;

Б) спробуєте дати психологічну характеристику особистості дитини, проаналізуєте поведінку учня та її наслідки, звернете увагу на індивідуальні особливості навчальної діяльності дитини;

B) зосередите інформацію на успішності дитини з різних предметів, визначивши та проаналізувавши причини, що заважають необхідній пізнавальній активності конкретного учня.

Ситуація № 3. «Ранок у школі»

Зустрівши дітей і батьків вранці, Ви перш за все:

A) нагадаєте про необхідність бути ввічливим та чемним. Звернетеся до батьків із проханням здати кошти на похід до цирку;

Б) подбаєте про гарний настрій, спробуєте створити сприятливі умови для навчання, зустрівши учнів і батьків із посмішкою та привітавши їх;

B) залишивши батьків за дверима, запросите дітей до класу і нагадаєте їм про те, що слід вчасно приготуватися до уроку.

Ситуація № 4. «Дискусія на педагогічному консиліумі»

У ході дискусії: «Що робити з учнем, у якого є труднощі у взаєминах із учителем», яка виникла на педконсиліумі, Ви як справжній фахівець:

A) порадите колезі цікавіше та досконаліше викладати свій предмет, звернете увагу вчителя на підвищення його навчально-методичного рівня;

Б) скеруєте розмову в ході дискусії вбік змісту тих конфліктів, які виникають в учнів. Вирішення проблеми будете вбачати в такій дилемі: або змінити колектив, або працювати з комунікативними здібностями учасників конфлікту;

B) звернете увагу на індивідуальних особливостях особистості учня, специфіці його темпераменту, характеру, особливостях пізнавальних інтересів, сімейного виховання тощо.

Ситуація № 5. «Взаємовідвідування»

У ході взаємовідвідування, спостерігаючи урок свого колеги, Ви в першу чергу:

A) намагаєтеся фіксувати хід уроку, мову, жести, дії вчителя; відповіді та поведінку учнів, характеризувати подачу вчителем навчальної інформації та уміння прогнозувати її засвоєння учнями;

Б) будете аналізувати спрямованість пізнавальної діяльності учнів, фіксуючи, настільки процес пізнання школярів відповідає навчальній задачі: чи стійка увага учнів, як швидко вчитель може перевести увагу дітей з одного виду діяльності на інший; характеризуватимете способи та прийоми самостійного прийняття рішень, зауважите щодо вміння вчителя бачити особистість учня;

B) подбаєте про налагодження соціальних контактів учителя з учнями в класі, звернете увагу на стиль спілкування, на тактовність у взаєминах, на експресивні якості та мовні особливості учасників навчального процесу.

Ситуація № 6. «Біля дошки»

Щоб допомогти дитині, яку викликали до дошки, Ви:

A) створите ситуацію, що закріпить упевненість дитини в собі (знизите коло інструкцій та шкільних вимог), підвищуючи самооцінку й уявлення дитини про себе як про особистість;

Б) заспокоєте дитину, використавши такі слова: «добре, залишайся на місці», «до дошки виходити не треба», «не хвилюйся» тощо; залучите інших учнів класу до формулювання колективної відповіді;

B) запропонуєте батькам звернутися до спеціалістів, щоб допомогти їхній дитині, надаючи перевагу письмовим видам робіт.

Ситуація № 7. «Оцінювання знань на уроці».

Оцінюючи знання учнів під час уроку, Ви:

A) поведетеся об'єктивно, керуючись методичними вимогами до оцінювання знань, умінь і навичок школярів та враховуючи їх особистісні досягнення та можливості;

Б) здійсните диференційований підхід, урахувавши ставлення учня до справи, ступінь його старанності, особливості самооцінки, рівень тривожності та результативності;

B) працюватимете з дітьми в атмосфері довіри, при оцінюванні знань створите клімат доброзичливості й підтримки, виявите чуйність та співчуття, запропонуєте переписати або залишитися після уроків і доопрацювати з тими, хто слабший у навчанні, оцінивши їхні досягнення на перспективу розвитку.

Ситуація № 8. «Конфлікт на перерві»

На перерві між двома учнями виник конфлікт, Ви:

А) розберете ситуацію «тепер і зараз»;

Б) припините конфлікт під тиском свого авторитету: «замовкніть», «припиніть», «зайди в клас», «постій біля мене». Потім звернетеся до психолога за допомогою;

В) покараєте винного, поспівчуваєте «жертві», зробите зауваження обом.

Ситуація № 9. «Позакласний захід»

Готуючись до свята разом із дітьми Ви в першу чергу:

A) подбаєте про ретельну підготовку свята, розподіл ролей та обов'язків відповідно до інтересів, творчих здібностей та можливостей учнів;

Б) врахуєте бажання учнів, оціните настрій дитини, допоможете їй повірити у власні сили, використовуючи свято як ситуацію успіху;

B) звернете увагу на наявність костюмів, перевірите, чи не голодні діти, чи добре вони себе почувають, акцентуватимете увагу на охайності зовнішнього вигляду [8, с.60-64]..

По завершенню тренінгової роботи учасникам зустрічі було запропоновано опитувальник для визначення рольових позицій та значення обраної ролі для педагогічної діяльності, за результатами якого

Рольова позиція	Чи є ця роль необхідною для вчителя початкових класів	Чи є дана роль є значущою та дієвою для реалізації власної педагогічної діяльності	Чи є важливим розвиток та вдосконалення даної ролі у проф. діяльності
Дидакт	45	33	38
Няня	17	20	33
Психолог	61	62	72
Фасилітатор	37	33	42
Наставник	59	50	66
Партнер	66	62	67

Аналіз результатів показав, що більшість респондентів обрали роль психолога (знавець дитячої душі...). На другом-третьому місці (майже поряд) знаходяться рольові позиції наставника та партнера. І лише на 4-й позиції, на превеликий жаль, представлена роль фасилітатора. В умовах сучасної школи фасилітатор - це людина, що забезпечує успішну групову комунікацію, взаємодію та співпрацю. Найбільш детально роль фасилітатора, фасилітатора-вчителя представлено у працях К. Роджерса. Ролі учителя-фасилітатора він приділив увагу у своїй праці «Свобода навчатися». За визначенням К. Роджерса, фасилітатором є та людина, яка виявляє турботу, схвалення, довіру до учнів й виходячи з цього створює атмосферу учіння, що кардинально відрізняється від тієї, яка панує у звичайній школі. Учитель-фасилітатор спроможний внутрішньо зрозуміти реакції учня, відчути, як саме процес навчання ним сприймається. За таких умов вірогідність успішного навчання стає більш високою. К.Роджерс наголошує на тому, що розуміння такого штибу учителем-фасилітатором відрізняється від звичайного оцінного розуміння. Коли наявна сензитивна емпатія, реакція учня є такою: «Нарешті хтось розуміє, як це - бути мною, і не намагається аналізувати й оцінювати мене. Тепер я можу розкритися, розвиватися та навчатися». На думку автора, така налаштованість учителя-фасилітатора на прийняття позиції іншого, на сприйняття світу очима учня майже не зустрічається у шкільній практиці. Отож, на його переконання, саме вдале використання ролі учителя-фасилітатора демонструє, настільки глибоко учні відчувають, коли їх просто розуміють - не оцінюють, не засуджують, просто розуміють з їх власної (а не учительської) позиції. Якщо кожен учитель наважиться хоча б раз на день ось так безоцінно, емпатійно відреагувати на почуття учня, які той демонструє та показує, автор певен, що учитель відкриє для себе величезні можливості вдалої комунікації та взаємодії з учнями [13, с.231-232].

У контексті нашої роботи необхідно також звернути увагу і на формування такої ролі як комунікатор (той, хто передає інформацію, впливає на партнерів по спілкуванню, добираючи дії, слова, інтонації та має власні, заздалегідь сформульовані цілі.).

Висновки. Отже, комунікація залежить безпосередньо від уміння обирати та виконувати різноманітні ролі, швидко переорієнтовуватися (беручи на себе інші ролі) в залежності від ситуації, що в свою чергу впливає на емоційний стан, психічне та психологічне здоров'я вчителя та учня. Сучасний вчитель вчить взаємодіяти з іншими, із самим собою, з оточуючим світом.

За результатами тренінгової роботи встановлено, що сучасний вчитель повинен володіти особливим типом взаємодії, здібностями та особистісними якостями (відвертістю, щирістю, вимогливістю) задля розширення рольового репертуару.

Особистий приклад, створення ситуації успіху - ось що не призведе до порушення комунікаційного процесу, а буде вчити справлятися з життєвими ситуаціями. Учити, виховувати - це мистецтво,тонка взаємодія дитини й дорослого.

Якщо взяти два стільці, один має одну ніжку, а інший чотири, ніжки зламалась і стілець, який мав одну ніжку, впав, а той, який чотири - продовжував стояти. Отже, головне завдання не тільки вчителя , а й батьків - це допомога в накопиченні комунікативних умінь.

рольовий репертуар учитель учень батьки практичні уміння



Література:

1. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком / А.А. Бодалев. М. : Изд-во МГУ, 1982. 200 с.

2. Велитченко Л.К. Психологічні основи педагогічної взаємодії: дис.... д-ра психол. наук: 19.00.07 / Леонід Кирилович Велитченко. К., 2006. 508 с.

3. Галузяк В.М. Мотиваційно-ціннісні детермінанти індивідуального стилю педагогічного спілкування: дис. ... канд. психол. наук / Василь Михайлович Галузяк. Ін-т психології ім. Г.С. Костюка НАН України. К., 1998. 199 с.

4. Гапоненко Л.О. Рефлексія як умова розвитку особистості : монографія Л. О. Гапоненко. Дніпропетровськ : Пороги, 2009. 175 с.

5. Карпов А.В. Рефлексивность как психическое свойство и методика ее диагностики / А.В. Карпов // Психологический журнал. Т.24. № 5. 2003. С. 45-57.

6. Максименко С.Д. Технологія спілкування (комунікативна компетентність учителя: сутність і шляхи формування) / С.Д. Максименко, М.М. Заброцький. К.: Главник, 2005. 112 с.

7. Мірошник З.М. Рольова структура особистості вчителя початкових класів: [Монографія] / З.М. Мірошник. Харків: ХНПУ, 2011. 306 с.

8. Мірошник З.М. Методи дослідження рольової структури особистості вчителя: навчально-методичний посібник / Зоя Михайлівна Мірошник; МОН України. Кривий Ріг : Вид. Р.А. Козлов, 2013. 152 с.

9. Морено Я.Л. Социометрия: эксперим. метод и наука об обществе: пер. с англ. М.: Акад. проект, 2004. 315 с. (Руководство практического психолога и социального педагога).

10. Моляко В.О., Музика О.Л. Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень / За ред. В.О. Моляко, О.Л. Музики. Житомир: Вид-во Рута, 2006. 320 с.

11. Найденова Л.М. Рефлексивные механизмы творчества в реконструкции социальных установок /Л. М. Найденова // Рефлексивные процессы и управление / Под ред. В.Е. Лепского. М: 2009. С. 193-196.

12. Професійний стандарт учителя початкових класів. Електронний ресур. Режим доступу: https://nus.org.ua/news/zatverdyly-try-profesijni-standart-vchytelya-dokument/

13. Роджерс К., Фрейнберг Д. Свобода учиться / К. Роджерс, Д. Ферейнберг. М. : Смысл, 2002. 527с.

14. Федорчук В.М. Розвиток комунікативної компетентності викладача / В.М.Федорчук. [Навч.-метод.посіб.]. Кам'янець-Подільський : Абетка, 2003. 240с.

15. Федорчук В.М. Тренінг особистісного зростання / В.М.Федорчук. [Навч. посіб.]. К.: «Центр учбової літератури», 2014. 250с.

Размещено на Allbest.ru

...