Система освіти та особливості осмислення проблеми академічної доброчесності в Іспанії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунальний заклад вищої освіти "Дніпровська академія неперервної освіти" Дніпропетровської обласної ради"

Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Система освіти та особливості осмислення проблеми академічної доброчесності в Іспанії

Наказний Микола Олексійович доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітнього менеджменту, державної політики та економіки

Іванов Олексій Борисович кандидат технічних наук, професор кафедри електротехніки

Нестерова Ольга Юріївна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри перекладу

Гаврилова Альвіна Валеріївна старший викладач кафедри перекладу

Галушко Тетяна Вікторівна старший викладач кафедри перекладу

вул. Володимира Антоновича, 70, м. Дніпро

пр-т Дмитра Яворницького, 19, м. Дніпро

Анотація

Статтю присвячено актуальному питанню вивчення педагогічного досвіду Іспанії в аспекті організації системи вищої освіти з урахуванням необхідності підтримки академічної доброчесності здобувачів освіти. Мета статті - описати особливості підходу науковців Іспанії до вирішення проблеми підтримки академічної доброчесності здобувачів вищої освіти. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких основних завдань, як опис специфіки системи вищої освіти Іспанії; визначення основних аспектів академічної доброчесності, які є ключовими проблемами підтримки академічної доброчесності для здобувачів вищої освіти в Іспанії. Визначається, що наукові пошуки у напрямку розробки політики іспанських закладів вищої освіти у сфері академічної доброчесності спираються насамперед на численні дослідження цього питання на прикладі іспанської системи освіти та значну увагу до вивчення досвіду інших країн у цій галузі.

На основі вивчення науково-педагогічної літератури визначено, що специфічним для системи освіти Іспанії є те, що зміст навчання, який відповідає рівню вищої освіти, є динамічним, і зміни є неперервними та стрімкими, що зумовлює потребу динамічних трансформацій моделей навчання, характерних для різних закладів освіти.

Серед ключових проблем підтримки академічної доброчесності здобувачів вищої освіти важливим постає вдосконалення нормативної бази з академічної доброчесності та побудова системи заходів з протидії різним формам плагіату. Розмаїття дослідницьких напрямів, які стосуються цих питань дозволяє стверджувати, що науковці Іспанії визнають актуальність зазначеної проблематики та шукають вирішення питання підтримки академічної доброчесності з огляду на причини та поведінкові особливості здобувачів освіти, що зумовлюють випадки порушення принципів академічної доброчесності.

Ключові слова: система освіти Іспанії, академічна доброчесність, етичний кодекс, підтримка академічної доброчесності, плагіат.

Abstract

Nakaznyi Mykola Oleksijovych Doctor of Science in Pedagogy, Professor of Department of Public Policy, State Politics and Economics, Dnipro Academy of Continuous Education, 70 Volodymyra Antonovycha St., 70, Dnipro

Ivanov Oleksii Borysovych PhD in Technical Sciences, associate professor of Department of Electrical Engineering, Dnipro University of Technology, D. Yavornytskoho Ave., 19, Dnipro

Nesterova Olha Yuriivna PhD in Pedagogy, associate professor of Department of Translation, Dnipro University of Technology, D. Yavornytskoho Ave., 19, Dnipro

Havrylova Alvina Valeriivna senior lecturer, Department of Translation, Dnipro University of Technology, D. Yavornytskoho Ave., 19, Dnipro

Halushko Tetyana Viktorivna Department of Translation, Dnipro University of Technology, D. Yavornytskoho Ave., 19, Dnipro,

EDUCATION SYSTEM AND FEATURES OF UNDERSTANDING
THE PROBLEM OF ACADEMIC INTEGRITY IN SPAIN

The paper is devoted to the topical issue of studying the pedagogical experience of Spain in terms of organizing the system of higher education, taking into account the need to support the academic integrity of students. The purpose of the article is to describe the peculiarities of the approach of Spanish scholars to solving the problem of academic integrity support of higher education students. Achieving this goal involves solving such basic tasks as describing the specifics of the Spanish higher education system; identifying key aspects of academic integrity that are key issues in support of academic integrity for higher education students in Spain. It is determined that scientific research in the field of Spanish higher education policy in the field of academic integrity is based primarily on numerous studies on this issue on the example of the Spanish education system and considerable attention to studying the experience of other countries in this field.

Based on the study of scientific and pedagogical literature, it is determined that specific to the Spanish education system is that the content of education, which corresponds to the level of higher education, is dynamic, and changes are continuous and rapid, which necessitates dynamic transformations of learning models education.

Among the key issues in academic integrity support of higher education students, it is important to improve the regulatory framework for academic integrity and build a system of measures to combat various forms of plagiarism. The variety of research areas related to these issues suggests that Spanish scholars recognize the relevance of this issue and seek solutions to support academic integrity in view of the causes and behavioral characteristics of students that lead to violations of the principles of academic integrity.

Keywords: Spanish education system, academic integrity, code of ethics, support for academic integrity, plagiarism.

Вступ

Постановка проблеми. Тенденції, які простежуються в сучасній вищій освіті країн Євросоюзу, свідчать про високий рівень усвідомлення ролі закладів вищої освіти у процесах становлення особистості та фахівця. На думку іспанських науковців, Дж. Р. Канай-Пазос, Х. М. Баллестерос, Г. Родрігес-Родрігес та П. Файлер, «освіта студентів не обмежується технічною підготовкою, а також має на меті навчити їх як громадян робити внесок у суспільний розвиток. У цьому сенсі просування культури комплаєнсу могло б сприяти підвищенню ефективності процесів навчання, створенню основ етичної поведінки майбутнього випускника» [3, c. 94].

Потребу постійного оновлення контексту вищої освіти зумовлює ринок праці, адже все частіше випускники закладів вищої освіти працюють в інших країнах, і також працюють у транснаціональних компаніях, тобто стають залученими у процеси міжкультурної комунікації. Особливості робочих процесів та організація діяльності таких компаній мають глобальну природу, що актуалізується завдяки цифровим комунікаціям. А отже й вимоги до підготовки такого фахівців впливають на роботу закладів вищої освіти, які повинні організовувати навчальний процес відповідно до конкретних вимог та викликів сьогодення. Одним із таких викликів стає забезпечення якості вищої освіти, яке мислиться у зв'язку із проблематикою академічної доброчесності, що визнається одним із пріоритетів для освіти на світовому рівні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У різних країн є досвід організації навчальної діяльності здобувачів вищої освіти, що може стати корисним іншим країнам, які перебувають у стані реформування своїх освітніх систем. Такий досвід може стосуватися як системи вищої освіти в цілому, так і вирішення окремих проблемних питань, зокрема підтримки академічної доброчесності здобувачів освіти. Для України на даному етапі становлення та реформування вищої освіти проблема академічної доброчесності виступає серед важливих завдань, тому осмислення шляхів вирішення цього питання іншими країнами Європи може стати підґрунтям для створення власного ефективного підходу. До країн, які також перебувають у процесі становлення системи підтримки академічної доброчесності належить Іспанія. Іспанські науковці активно шукають шляхи оптимізації та підвищення ефективності освітнього процесу як на теоретичному [6; 7; 9], так і на практичному рівні [3; 4; 8; 10], тому їх здобутки можуть стати у нагоді українським дослідникам, які зосереджують свою увагу на підтримці академічної доброчесності здобувачів освіти різних рівнів.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Проте роботи українських науковців здебільшого торкаються загальних питань організації вищої освіти в Іспанії [1; 2], не включаючи проблематику академічної доброчесності.

Мета статті - описати особливості підходу науковців Іспанії до вирішення проблеми підтримки академічної доброчесності здобувачів вищої освіти. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких основних завдань:

1) описати специфіку системи вищої освіти Іспанії;

2) визначити основні аспекти академічної доброчесності, які є ключовими проблемами підтримки академічної доброчесності для здобувачів вищої освіти в Іспанії.

Виклад основного матеріалу

Особливості університетської освіти в Іспанії визначаються, на думку І. Зварич тим, що «вища освіта Іспанії поєднала багатовікові традиції з сучасними динамічними навчальними програмами, які відповідають європейським вимогам, стандартам» [2, с. 18].

До основних типів університетів, які діють на теперішній час в Іспанії, належать такі:

- державний університет (фінансується державою, яка встановлює принципи його організації);

- приватний університет (має приватне фінансування, а деякі також державні);

- університет церкви (надає офіційні та затверджені ступені з такою ж дійсністю як державні та приватні).

Університет церкви фінансують переважно самі здобувачі освіти. На відміну від приватних, він регулюється угодами між Святим Престолом та Іспанською державою.

Навчальний процес іспанських університетів узгоджується із освітньою європейською системою, що встановлює вимоги до усіх необхідних компонентів. Навчальні плани певних ступенів розробляються за певними предметами. Кожен предмет має конкретну програму з конкретними цілями та розробляється в певний період часу (в більшості випадків протягом навчального семестру). Мета навчального плану - це упорядкувати зусилля здобувачів освіти, спрямовані на навчання, підготовку та складання іспитів; він містить як обов'язкові, так і вибіркові предмети. Одиниця виміру навчального часу - це один кредит ECTS, в Іспанії він еквівалентний 25 годинам роботи здобувача освіти.

Офіційні програми ступеня бакалавра розробляються університетом відповідно до загальних рекомендацій, встановлених державою. Вони мають пройти процес верифікації та акредитації. Реєстрація в RUCT (Реєстр університетів, центрів і звань) вважається акредитованим офіційним званням. Існують також власні ступені, що розроблені кожним університетом в силу його автономії. педагогічний іспанія академічний доброчесність

Навчання в університеті включає три основні цикли. Перший цикл веде до отримання ступеня бакалавра, триває чотири роки - 240 кредитів ECTS, 60 на рік, та включає курси базової та загальної підготовки разом з іншими, орієнтованими на здійснення професійної діяльності.

Аспірантура включає другий і третій цикли, що ведуть до отримання ступенів магістра та доктора. Метою університетських ступенів магістра є здобуття здобувачем освіти підвищення кваліфікації, спеціалізованого чи багатопрофільного характеру, орієнтованого на академічну чи професійну спеціалізацію, або сприяння початку дослідницьких завдань; його тривалість коливається від 1 до 2 років (60-120 ECTS).

Метою навчання, що веде до отримання звання доктора, є підвищення кваліфікації здобувача освіти у сфері дослідницької техніки. Навчальна програма поділяється на два цикли: один тривалістю не менше 60 кредитів, які, однак, можуть бути частиною магістерського циклу; а інший - для дослідження, яке завершується публічним захистом здобувачем освіти оригінальної наукової роботи (докторської роботи).

У процесі вивчення моделі іспанського навчання простежується її тісний зв'язок із організацією освіти в більшій частині Європи та кранах Латинської Америки. Ця система в цілому модернізована та відповідає потребам суспільства та ринку праці. Слід зазначити, що зміст навчання, який відповідає рівню вищої освіти, є динамічним, змінюючись постійно та доволі швидко. Тому і модель навчання також потребує таких змін, які трансформують її у відповідності до потреб безперервно оновлюваного змісту.

І. В. Кобилянська зазначає, що університетська освіта «базується на трьох основних конституційних принципах:

- право всіх громадян Іспанії на освіту;

- свобода викладання;

- автономія університетів» [1, С. 62].

Відповідно й усі питання реорганізації вищої освіти відповідають цим принципам або перебувають у стані перебудови. Серед викликів, що постають перед вищою освітою Іспанії визначається, зокрема проблема підтримки якості освіти та запобігання проявам академічної нечесності. Так, А. Серда-Наварро, К. Туза, М. Морей-Лопес та Е. Куріель на основі проведеного дослідження стверджують, що висновки «підкреслюють необхідність для іспанських університетів розробити чітку політику щодо академічної доброчесності; до цього, у свою чергу, слід підходити з різних стратегічних вісей, що аналізуються, і з точки зору перетину» [4, с. 9].

Наукові пошуки у напрямку розробки політики іспанських закладів вищої освіти у сфері академічної доброчесності спираються насамперед на численні дослідження цього питання на прикладі іспанської системи освіти [6; 8; 9] та значну увагу до вивчення досвіду інших країн у цій галузі. Так, у документі «Plagiarism Policies in Spain Full Report», T. Фолтинек констатує, що «дослідження плагіату в Іспанії показало нам деякі особливості іспанського підходу. На основі пропозиції респондентів, порівняння з іншими країнами, використання передового досвіду та за результатами досліджень було подано ряд рекомендацій» [7]. Серед таких рекомендацій автори цього аналітичного звіту пропонують визначати насамперед наступні пріоритети діяльності:

1. Впровадити в іспанське суспільство поняття плагіату.

2. Запровадити навчання для студентів та вчителів. Вони повинні точно знати, що таке плагіат, як цього уникнути, як правильно цитувати та посилатися та чому це важливо.

3. Запровадити політику та процедури щодо плагіату. Плагіат має бути чітко визначений в правилах навчання.

4. Уніфікувати процедури та покарання за плагіат у всіх ВНЗ Іспанії. Випадки плагіату мають бути опубліковані (анонімно), а також інституційна та національна статистика має вестись постійно.

5. Заохочувати академічний професорсько-викладацький склад прийняти стратегії для запобігання плагіату [7].

Як бачимо, визначається винятково важливою розробка системної та послідовної державної політики, що регулює проблематику академічної доброчесності в цілому та плагіату зокрема, а також реальних механізмів її реалізації.

Іншим важливим чинником, який впливатиме на дотримання здобувачами освіти принципів академічної доброчесності та сприятиме запобіганню списуванню визначаються кодекси честі або етичні кодекси. Такі документи мають розроблятися закладами освіти та відтворювати їх корпоративні цінності та визначати поведінкові особливості здобувачів освіти як членів відповідної спільноти. Дослідниці питання академічної нечесності та списування серед студентів А. Теіхейра та М. де Фатіма Роха наголошують на визначальній ролі кодексів честі студента у процесі запобігання проявам академічної нечесності та списуванню зокрема. На основі проведених досліджень науковці констатують, що «визнання та кількісна оцінка явища списування в університетах є важливим (першим) кроком у підвищенні обізнаності серед студентів та співробітників, щоб зрештою списування могло стати неприйнятним. Ми вважаємо, що можливим варіантом у цьому напрямку є поступове запровадження кодексів честі в кожному університеті/школі» [10, с. 17].

Переважна більшість досліджень науковців торкається питання академічної доброчесності у зв'язку із проблемами запобігання такої форми академічної нечесності, як плагіат. Плагіат, на думку дослідників, є серйозною проблемою системи освіти в Іспанії. Р. Комас-Форгас, Ж. Суреда-Негре, Ф. Сальва-Мут вважають, що «для опису ситуації з плагіатом у наших класах та спроби знайти причини й причини академічної нечесності необхідно враховувати соціальні аспекти та умови» [5, с. 305]. Для покращення ситуації та створення сприятливої атмосфери для впровадження змін важливо «звернути увагу на вплив навколишнього середовища на ставлення, цінності та поведінку наших студентів. Крім того, необхідно повернути принципи етики, відданості та зусиль, які, здається, були вигнані з академічних кіл та інших сфер життя. Проте мало що можна зробити, якщо наша робота не супроводжується змінами в суспільстві та культурних цінностях, які його формують» [5, с. 305].

Досить цікавим є підхід до вирішення питання, що базується на виявленні типів поведінки учасників навчального процесі у ситуації виявлення та покарання випадків академічної нечесності. Серед таких типів поведінки науковці [3, с. 91] виділяють наступні:

1. Відповідальний плагіатор. Ці особи реагують на виявлення плагіату, визнаючи його і прийняття потенційної санкції.

2. Хитрий плагіатор. Ті, хто зробив плагіат, вирішують його не визнавати.

3. Несвідомий плагіатор. Цей тип плагіатора точно не знає, що таке плагіат. Вони можуть визнавати нечесну академічну поведінку, навіть якщо це не стосується їх.

4. Законослухняна особистість. Ті, хто сумлінно ставиться до академічних завдань, не плагіатили і знають, що вони цього не робили.

За даними проведеного дослідження [3, с. 91] переважна більшість здобувачів вищої освіти (51,5%) є законослухняними; 21,5% «визнали, що зробили плагіат, але і не робили цього», тобто є несвідомими плагіаторами; до категорій «відповідальний плагіатор» та «хитрий плагіатор» належать відповідно 14,5% та 12,3% здобувачів освіти. Виділення таких типів дозволяє проаналізувати головні причини плагіату, і, відповідно, розробити заходи щодо попередження проявів академічної недоброчесності. Значна кількість несвідомих порушників свідчить про недосконалість системи організації навчання в Іспанії, що забезпечує низький рівень інформування здобувачів освіти. Свідомих плагіаторів трохи більше, ніж несвідомих, це «відповідальний плагіатор» та «хитрий плагіатор», проте імовірно, що систематична робота з інформування студентів та їх підтримка можуть знизити ці показники.

Не менш серйозним питанням є система документів, що визначають правила академічної доброчесності. Про недосконалість регулятивної бази свідчать і Ж. Суреда-Негре, Дж. Рейнес-Вівес та Р. Комас-Форгас, які на основі ґрунтовного вивчення документів, що запроваджують політику протидії академічній недоброчесності в університетах Іспанії, вказують на те, що «положення, стандарти та етичні кодекси іспанських університетів, здебільшого, стосуються оцінювання студентів» [9, с. 41]. Питання плагіату трактуються дуже обмежено і поверхово, не охоплюючи тих його видів, які є реально поширеним на даному етапі, «наприклад, кіберплагіат при підготовці робіт» [9, с. 41]. Таким чином проблема оновлення змісту документів, що регулюють питання академічної доброчесності, є актуальною для іспанської вищої освіти.

Висновки

Специфічним для системи освіти Іспанії є те, що зміст навчання, який відповідає рівню вищої освіти, є динамічним, і зміни є неперервними та стрімкими, що зумовлює потребу динамічних трансформацій моделей навчання, характерних для різних закладів освіти.

Серед ключових проблем підтримки академічної доброчесності здобувачів вищої освіти важливим постає вдосконалення нормативної бази з академічної доброчесності та побудова системи заходів з протидії різним формам плагіату. Розмаїття дослідницьких напрямів, які стосуються цих питань дозволяє стверджувати, що науковці Іспанії визнають актуальність зазначеної проблематики та шукають вирішення питання підтримки академічної доброчесності з огляду на причини та поведінкові особливості здобувачів освіти, що зумовлюють випадки порушення принципів академічної доброчесності. Перспективами подальших досліджень можна назвати вивчення та аналіз методів кількісних досліджень проявів академічної нечесності, які застосовуються іспанськими науковцями.

Література

1. Кобилянська І. В. Організація системи освіти в Іспанії. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету "Україна". 2011. № 4. С. 60-65.

2. Зварич І. Загальна характеристика розвитку вищої освіти в Іспанії. Молодь і ринок. 2015. №8 (127). P. 13-19.

3. Canay-Pazos J. R. Ballesteros H. M., Rodriguez-Rodriguez G., Failler P. Trends, triggers, and type of plagiarist on academic assignments: a case of study at the Spanish university. Campus Virtuales. 2021. № 10(2). P. 85-95.

4. Cerda-Navarro A., Touza C., Morey-Lopez M., Curiel E. Academic integrity policies against assessment fraud in postgraduate studies: An analysis of the situation in Spanish universities. Heliyon. 2022. № 8. e09170.

5. Comas-Forgas R., Sureda-Negre J., Salva-Mut F. Academic plagiarism prevalence among Spanish undergraduate students: an exploratory analysis. Biochemia Medica. 2010. № 20(3). P.301-306.

6. Escudero-Nahyn, A., Lypez-Quiroz, E. Integridad academica en los estudios de posgrado: una revision sistematica de la literatura especializada. Revista Educateconciencia. 2019. Vol. 23. No.24. P. 5- 29.

7. Foltynek T. Impact of Policies for Plagiarism in Higher Education across Europe. Plagiarism Policies in Spain, 2013. URL: http://plagiarism.cz/ippheae/files/D2-3-09%20ES%20IPPHEAE%20MENDELU%20Survey%20SpainNarrative%20FINAL.pdf (дата звернення: 21.03.2022).

8. Sureda-Negre J., Ce^-Navarro A., Calvo-Sastre A., Comas-Forgas R. Las conductas fraudulentas del alumnado universitario espanol en las evaluaciones: valoracion de su gravedad y propuestas de sanciones a partir de un panel de expertos. Revista de Investigacion Educativa. 2020. № 38(1). P. 201-219.

9. Sureda-Negre J., Reynes-Vives J., Comas-Forgas R. Reglamentacion contra el fraude academico en las universidades espanolas. Revista de la Educacion Superior. 2016. № 45(178). P. 31-44.

10. Teixeira A., de Fatima Rocha M. Academic cheating in Spain and Portugal: An empirical explanation. International Journal of Iberian Studies. 2008. Vol. 21. №. 1. P. 3-22.

References

1. Kobylianska, I. V. (2011). Orhanizatsiia systemy osvity v Ispanii [Organization of system of education in Spain]. Zbirnyk naukovykh prats Khmelnytskoho instytutu sotsialnykh tekhnolohii Universytetu "Ukraina", 4, 60-65 [in Ukrainian].

2. Zvarych, I. (2015). Zahalna kharakterystyka rozvytku vyshchoi osvity v Ispanii [General Characteristics of higher education development in Spain].Molodi rynok, 8 (127), 13-19. [in Ukrainian].

3. Canay-Pazos, J. R., Ballesteros, H. M., Rodriguez-Rodriguez, G., Failler, P. (2021). Trends, triggers, and type of plagiarist on academic assignments: a case of study at the Spanish university. Campus Virtuales, 10(2), 85-95.

4. Cerda-Navarro, A., Touza, C., Morey-Lopez, M., Curiel, E. (2022). Academic integrity policies against assessment fraud in postgraduate studies: An analysis of the situation in Spanish universities. Heliyon, 8, e09170. doi: 10.1016/j.heliyon.2022.e09170.

5. Comas-Forgas, R., Sureda-Negre, J., Salva-Mut, F. (2010). Academic plagiarism prevalence among Spanish undergraduate students: an exploratory analysis. Biochemia Medica. 20. 301-6.

6. Escudero-Nahyn A., Lypez-Quiroz E. (2019) Integridad academica en los estudios de posgrado: una revision sistematica de la literatura especializada [Academic integrity in postgraduate studies: a systematic review of the specialized Literature]. Revista Educateconciencia, 23, 24, 5- 29 [in Spanish].

7. Foltynek T. (2013) Impact of Policies for Plagiarism in Higher Education across Europe. Plagiarism Policies in Spain. Retrieved from: http://plagiarism.cz/ippheae/files/D2-3-09%20ES%20IPPHEAE%20MENDELU%20Survey%20SpainNarrative%20FINAL.pdf.

8. Sureda-Negre, J., Ce^-Navarra, A., Calvo-Sastre, A., Comas-Forgas, R. Las conductas fraudulentas del alumnado universitario espanol en las evaluaciones: valoracion de su gravedad y propuestas de sanciones a partir de un panel de expertos [Misconduct of Spanish university students in evaluations: An assessment of its severity and proposals for sanctions from an experts' panel]. Revista de Investigacion Educativa, 38(1), 201-219.

9. Sureda-Negre, J., Reynes-Vives, J., Comas-Forgas, R. (2016). Reglamentacion contra el fraude academico en las universidades espanolas [Anti-academic fraud regulations in Spanish universities]. Revista de la Educacion Superior. 45(178), 31-44.

10. Teixeira, A., de Fatima Rocha, M. (2008). Academic cheating in Spain and Portugal: An empirical explanation. International Journal of Iberian Studies, 21,1, 3-22.

Размещено на Allbest.ru