Досвід проведення лабораторних занять з дисципліни "Метрологія, стандартизація, системи якості" в умовах воєнного стану та пандемії Covid-19 з використанням дистанційних форм навчання

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Одеський національний морський університет

Навчально-науковий інститут морського флоту

Кафедра технічного обслуговування і ремонту суден

Кафедра суднових енергетичних установок та технічної експлуатації

Кафедра судноводіння і морської безпеки

Військова академія, кафедра забезпечення військ (сил)

Досвід проведення лабораторних занять з дисципліни «Метрологія, стандартизація, системи якості» в умовах воєнного стану та пандемії Covid-19 з використанням дистанційних форм навчання

Пізінцалі Л.В, к.т.н., доцент

Шумило О.М., к.т.н., професор

Александровська Н.І., к.т.н., доцент

Россомаха О.І., к.т.н., ст. викладач

Рабоча Т.В., к.т.н., доцент

Пізінцалі В.В., к. псих. н.

Россомаха О.А., ст. викладач

м. Одеса

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Пандемія Covid-19, що триває вже третій рік, воєнний стан і бойові дії на території України, суттєво вплинули на процес навчання у ВНЗ України, не виключеннями є і Одеський національний морський університет (ОНМУ) та Військова академія (м. Одеса).

Освіта є одним з основних прав людини, закріплене у статті 26 Конституції України та галузевих законах. У вересні 2015 року відбувся Саміт ООН зі сталого розвитку, на якому затверджено 17 нових орієнтирів Сталого Розвитку. Четверта мета, виконання якої здійснює також і Україна, передбачає «забезпечення інклюзивної, рівної і якісної освіти для всіх та заохочення навчання протягом усього життя» [1].

Майже три роки, як Одеський національний морський університет (ОНМУ) перейшов перейшов на навчання з використанням дистанційних методів та форм.

У цьому тексті колектив авторів вже в роботі [2] зосередився на питаннях організації викладання технічних дисциплін в умовах викликів зовнішнього середовища, спричиненого COVID-19 та розглянув проблеми, з якими стикалися студенти та викладачі 2019-2021 роки. Однак, сьогодні, ситуація ускладнена ще й проведенням бойових дій на території України.

Особлива увага викладачів була спрямована на більш проблемні питання при використанні дистанційних методів навчання - проведення лабораторних занять.

Увесь цей час, колектив викладачів працював над методикою проведення лабораторних занять дистанційно. Рік роботи, на наш погляд, дав свої результати.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемні питання розвитку вищої освіти висловлювали у своїх публікаціях такі українські науковці, як: А. Павленко, А. Федорченко, М. Окландер, Н. Савицька, Н. Чухрай, Т. Решетнікова, І. Лилик та інші. Здебільшого у своїх працях вони звертали увагу на формальну та традиційну освіту. Дехто з науковців більше уваги приділяв питанням маркетингової освіти. Проте, сучасні тенденції потребують переосмислення базових процесів підготовки здобувачів вищої освіти. Наведена вище задача знаходиться в центрі уваги працівників освіти вже три роки [2-11].

В роботі [2] автори проаналізували реалізацію лекційних та практичних занять, а також взаємодію студентів з викладачами. На підставі особистого досвіду, автори погоджуються з активно обговорюваними у професійній спільноті поданнями про навчання в умовах карантину, пов'язаного з пандемією COVID-19, не як про дистанційне, а як про екстрене віддалене, що вимагає відновлення заходів для компенсації втраченого часу в навчанні, а також вирішення технічних і методичних проблем.

У роботі [3] розглядається значення освіченої людини для суспільства. Також підкреслюється, що в Україні не проводилися ґрунтовні дослідження щодо проведення дистанційного навчання у закладах вищої освіти, бракує рекомендацій з організації занять в умовах навчання з використанням дистанційних методів, а також інструментів, за допомогою яких викладачі змогли б обмінюватися вже набутим досвідом одні з одними.

У роботі [4] представлена методика організації змішаного навчання майбутніх інженерів у процесі вивчення загально-технічних дисциплін. Відзначена актуальність введення змішаної форми навчання в сучасних умовах. Визначено поняття змішаного навчання, описано склад науково-методичного забезпечення змішаного навчання. Визначено особливості викладання загально-технічних дисциплін. Представлена схема навчання загально-технічних дисциплін за змішаною формою навчання. Пояснення та методика навчання під час лабораторних та практичних занять, в умовах змішаного навчання, можуть здійснюватися за допомогою мультимедійних презентацій до практичних робіт та інтерактивних лабораторних робіт. Зворотній зв'язок може здійснюватися за допомогою сучасних засобів зв'язку та комунікації.

У монографії [5] розкриті педагогічні аспекти змішаного навчання, наведена педагогічна технологія проектування змішаного навчання та різноманітні інформаційні технології для його підтримки. Звертається увага на методи формування критичного мислення у змішаному навчанні. Розглянуто ідею використання гейміфікації у змішаному навчанні. Наведені приклади використання змішаного навчання у середній школі, в університеті при вивченні технічних дисциплін. Розроблені науково-практичні рекомендації щодо застосування змішаного навчання в освіті.

Такі вчені, як В.В. Олійник, О.М. Самойленко, І.В. Бацуровська у роботі [6] приділяли увагу теоретичним та практичним аспектам створення дистанційних курсів.

У роботі [7] охарактеризовано поняття «інформаційні технології». Серед різноманіття інформаційних технологій виокремлено та зроблено акцент на «хмарні технології», визначено їх провідну ідею. Наведено порівняння основних «хмарних» сервісів з метою їх використання у навчально-виховному процесі вищої школи, визначено перспективи подальших досліджень, а у роботах [8; 9] розглядалися питання впровадження інноваційних технологій для професійної підготовки здобувачів освіти.

Методологічні основи та практичні шляхи вивчення загальнотехнічних дисциплін висвітлили у своїх працях дослідники М. С. Корець [10], С. М. Ящук [11].

Метою статті є розробка методики проведення лабораторних занять з технічних дисциплін в умовах воєнного стану та пандемії COVID-19.

Методи дослідження. Теоретично-дослідницький; пояснювальне-ілюстративний; метод здобуття нових знань; практичний метод; метод дистанційного навчання.

Виклад основного матеріалу дослідження

Сучасна освіта вимагає зміни підходів до навчання, особливо в умовах пандемії COVID-19 та воєнного стану. Перш за все, слід домогтися максимальної активізації і візуалізації дистанційного навчання. Цьому сприяє застосування різних цифрових навчальних засобів, що дозволяють скоротити час викладення потрібної інформації і сучасні технології в освіті, що полегшують подачу матеріалу.

Нові технології впливають на всі компоненти системи навчання, особливо в умовах воєнного стану та пандемії COVID-19: цілі, зміст, методи і організаційні форми навчання, засоби навчання, що дозволяє вирішувати складні і актуальні завдання педагогіки, а саме: розвиток інтелектуального, творчого потенціалу, аналітичного мислення та самостійності студента, курсанта. Великі можливості містяться у використанні цифрових навчальних засобів під час викладання технічних дисциплін.

На думку авторів, цифрова освіта, інтегрована в навчальні технічні дисципліни збагачує навчальний процес новими формами, методами і прийомами роботи, що дозволяють активізувати пізнавальну діяльність студентів та курсантів.

Раніше, автори визначали [2, с. 86], що на початку пандемії COVID-19: бракувало або взагалі були відсутні рекомендації щодо методики проведення навчання з використанням дистанційних методів або навчання за допомогою освітніх онлайн- інструментів, особливо при проведенні лабораторних занять з технічних дисциплін, організовуючи роботу самостійно. Виникало багато питань: «Як пояснювати новий матеріал?», «Як подавати зворотній зв'язок?»,

«Як тренувати вміння та навички при проведенні лабораторних занять?», «Як визначати тривалість пар в умовах навчання з використанням дистанційних методів?», «Яким чином проводити захист лабораторних занять?».

Тривалий час у такому режимі змусив шукати шляхи виходу з такої ситуації. На думку авторів, вихід знайдено для лекцій та деяких практичних занять - використання платформи Moodle.

Moodle - навчальна платформа, призначена для об'єднання викладачів, адміністраторів і студентів в одну надійну, безпечну та інтегровану систему для створення персоналізованого навчального середовища [12].

Практика використання навчальної платформи Moodle при проведенні лекційних занять дистанційно [2, с. 87] надихнула колектив викладачів використовувати її частково і при проведенні та виконанні лабораторних занять.

Наприклад, лабораторне заняття «Перевірка і контроль кутових розмірів деталей універсальним кутоміром УМ».

В Moodle розміщуємо увесь необхідний матеріал, можна сказати, мапу дій:

1. Теоретичну частину лабораторного заняття: завдання, види та будова засобів вимірювання кутів, підготовка до вимірювання, порядок проведення вимірювання кутоміром УМ, форму звіту про виконання лабораторної роботи [13, с. 22; 14 с.79].

2. Вказуємо адресу посилання на будь- який відео урок про будову кутоміра УМ в Інтернеті або відео урок, записаний викладачем.

3. Студент, за допомогою роздавального матеріалу визначає елементи будови кутоміра УМ.

4. Для перевірки засвоєння правила визначення величини кута приладу пропонується вирішити три варіанти задачі (перша свого варіанту та дві наступні), наприклад, рисунок 1.

5. Далі, студент вибирає варіант свого завдання з групи у якій він навчається. Воно задається у формі таблиці. Наприклад, таблиця 2.

6. При оформленні звіту, студент виконує усі розрахунки (визначає суму кутів пластини, розраховує абсолютну та відносну погрішності) та робить висновки.

7. Виконаний звіт надсилає викладачу на електронну пошту або у будь-який зручний для студента месенджер.

Рис. 1

Таблиця 2