Модель професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

МОДЕЛЬ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ ДО ФОРМУВАННЯ УСВІДОМЛЕНОГО БАТЬКІВСТВА У МОЛОДІ

Волошенко Марина Олександрівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри психології та соціальної роботи, Національний університет «Одеська політехніка», проспект Шевченка, 1, м. Одеса

Анотація

У статті проаналізовано модель формування професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді. Подано характеристику компонентів запропонованої моделі. Успішність формування професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді залежить від правильно обраних концептуальних підходів до розробки моделі та їх впровадження у роботу університету. У процесі експериментальної роботи актуалізовано положення про те, що формування професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді здійснюється поетапно. Ступінь сформованості відповідального ставлення до батьківства як складного набутого особистісного утворення оцінено за такими критеріями як мотиваційно-аксіологічний, когнітивно-знаннєвий та діяльнісно-практичний. Визначено педагогічні умови як важливий компонент моделі ефективного формування професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді. Наслідком взаємодії педагогічних умов є позитивна динаміка у зміні рівнів сформованості професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді. Комплекс певних педагогічних умов забезпечить розвиток професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді, а внутрішня динаміка під час професійної підготовки та участі в системі заходів спричинить зміни, які дозволять здобувачам переходити з одного рівня її сформованості на інший.

Ключові слова: педагогічна модель, соціальна сфера, усвідомлене батьківство

Abstract

Voloshenko Maryna Oleksandrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Psychology and Social Work, Odessa Polytechnic National University, Shevchenko Ave., 1, Odessa,

MODEL OF PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE SPECIALISTS IN THE SOCIAL SPHERE FOR THE FORMATION OF CONSCIOUS FATHERHOOD IN YOUTH

The article analyzes the model of formation of professional training of future social specialists for the formation of conscious parenting in young people. The characteristics of the components of the proposed model are given. The success of the formation of professional training of future professionals in the social sphere to the formation of conscious parenting in young people depends on the right choice of conceptual approaches to model development and their implementation in the work of the university. In the process of experimental work, the provision that the formation of professional training of future professionals in the social sphere to the formation of conscious parenting in young people is carried out in stages. The degree of formation of a responsible attitude to parenthood as a complex acquired personal education was assessed by such criteria as motivational-axiological, cognitive- cognitive and activity-practical.

Pedagogical conditions as an important component of the model of effective formation of professional training of future specialists in the social sphere to the formation of conscious parenting in youth are identified. The consequence of the interaction of pedagogical conditions is a positive trend in changing the levels of professional training of future professionals in the social sphere to the formation of conscious parenting in youth. A set of certain pedagogical conditions will ensure the development of professional training of future social professionals to form conscious parenting in youth, and internal dynamics during training and participation in the system of activities will cause changes that will allow applicants to move from one level to another.

Keywords: pedagogical model, social sphere, conscious parenting

Постановка проблеми

Аналіз сутності, структури, особливостей професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді, недостатній рівень мотивації та сформованості у студентської молоді знань про відповідальне батьківство і відповідальну поведінку в майбутніх сімейних стосунках у системах сім'я - суспільство, батьки - діти, чоловік - дружина спонукали нас до визначення та розробки моделі професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналізуючи поняття «модель», дійшли висновку, що його визначають як схему чогось; певну форму діяльності [9, 11, 13]; втілення цілей діяльності та одночасно інструменти їх здійснення; уявну систему, яка матеріалізується, і, віддзеркалюючи об'єкт дослідження, здатна заміняти його так, що її вивчення дає нам нову інформацію про цей об'єкт [4]. Нам імпонує думка К. Інгенкампа, який зазначає, що модель - це цілісна система, кожен із компонентів якої спрямований на реалізацію поставленої мети та пошук новизни в реалізації цієї системи [4]. Поряд із цим модель також визначають як описовий аналог діяльності в формалізованих конструкціях, який віддзеркалює її найважливіші характеристики. Причому нова інформація про досліджуваний об'єкт, яка виникає на всіх етапах конструювання моделі, в процесі емпіричного дослідження об'єкта, в структурі самої моделі, дає елементи новизни через особливу презентацію набутих знань про об'єкт як результат подальшого розумового експерименту [6]. Моделі застосовують також для діагностування стану системи (процесу), аналізу й доцільного керування ним. Модель має перевагу над описовою системою, оскільки слугує інструментом для прогнозування подій, що досі не спостерігалися. У цьому її головна цінність. Побудова педагогічної моделі має на меті імітацію або відображення певних властивостей, ознак, характеристик педагогічного об'єкта (явища), що досліджується, принципи його внутрішньої організації чи функціонування [7].

Отже, на підставі проведеного аналізу поглядів вчених про визначення сутності такого складного утворення як модель, під моделлю професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді ми розуміємо цілісну систему організації роботи, залучення до якої суб'єктів за дотримання певних педагогічних умов забезпечує трансформацію у молоді суб'єктивно особистісних цінностей батьківства в надіндивідуальне ціле та ефективне формування сукупності стійких властивостей і якостей, необхідних майбутньому батькові/матері.

Виклад основного матеріалу

У нашому дослідженні модель професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді віддзеркалює теоретико-конструктивну технологію організації роботи, в тому числі позааудиторної, та є цілісною системою. У ній представлені основні цілі формування відповідального ставлення до батьківства, методологічні підходи і принципи його реалізації, зміст, форми, методи та педагогічні умови ефективного формування професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді, а також критерії, рівні й очікуваний результат сформованості.

Формування професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді є керованим процесом, який передбачає переорієнтацію з предметної на особистісно орієнтовану роботу, що дозволяє розглядати навчальну інформацію як засіб розвитку знань про сутність, структуру, функції відповідального ставлення до батьківства та сприяє формуванню почуттів, позицій, стилю батьківської поведінки, сталої потреби в активних діях, імпровізації, самостійному і відповідальному вирішенні життєвих завдань для досягнення, збагачення власного досвіду майбутніх шлюбно-сімейних стосунків [2].

Тому під час формування професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді важливим є визначення його мети та основних завдань. Так, метою цього процесу є формування відповідального ставлення до батьківства за допомогою створення сприятливих умов у навчально-виховному середовищі для розвитку позитивної мотивації на батьківство, потреб і цінностей особистості у батьківстві, забезпечення здобувачів системою соціальних знань, умінь та навичок здійснення ефективної взаємодії в сім'ї, прогнозування наслідків поведінки в сім'ї, самоврядування, досягнення у майбутньому сімейного успіху і як результат - формування відповідальної поведінки у майбутньому сімейному житті.

Конкретизація цієї мети віддзеркалена в завданнях, серед яких пріоритетними вважаємо усвідомлення цінності сім'ї та батьківства у житті людини, потреби у батьківстві як продовженні себе в дітях; формування знань про батьківські права й обов'язки; ознайомлення з сутністю батьківства і відповідального батьківства, стилями батьківської поведінки; формування навичок відповідального ставлення до виконання ролей батька/матері та батьківських функцій, культури поведінки і спілкування в сім'ї; формування батьківської компетентності.

Успішність формування професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді залежить від правильно обраних концептуальних підходів до розробки моделі та їх впровадження у роботу університету.

Отже, ми зазначили основні підходи: аксіологічний, суб'єктний, комунікативний, гуманістичний та діяльнісний. Формування професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді передбачає реалізацію таких принципів: особистісно орієнтованого виховання, ініціативності та творчості, активності та самостійності, суб'єкт-суб'єктної взаємодії.

Робота з формування професійної підготовки є дуалістичним процесом: з одного боку, соціальним, оскільки допомагає індивіду адаптуватися в суспільстві, у професійній сфері та взаємодіяти в різних життєвих ситуаціях за межами навчального процесу; з іншого - індивідуальним, оскільки спрямована на формування особистості здобувача вищої освіти, його активної суспільної та професійної позиції, розвиток і реалізацію особистісного потенціалу. З огляду на це, компонентом моделі професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді є тісний зв'язок участі здобувачів у заняттях гуртку «Батьками бути чудово!» та загально-університетських заходах.

У процесі експериментальної роботи ми актуалізували положення про те, що формування професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді здійснюється поетапно. З огляду на це, ми умовно визначили три основні:

- перший етап, мотиваційний, передбачає чітке визначення цілей та завдань професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді, обґрунтування теоретичних підходів до реалізації цього процесу; розробку програми й інструментарію експериментального дослідження;

- другий етап, когнітивний, - основний етап професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді - передбачає залучення студентів до роботи гуртку «Батьками бути чудово!» (апробація та реалізація плану роботи гуртка, методичних рекомендацій щодо проведення заходів і захисту індивідуальних проектів із зазначеної проблеми) та активної участі у загально-університетських заходах;

- третій етап, діяльнісний, передбачає проведення моніторингу сформованості професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді, аналізу експериментальної роботи; визначення співвідношення мети та завдань за результатами експерименту й обґрунтування кола проблем, що потребують подальшого дослідження.

Розглядаючи відповідальне ставлення до батьківства як складне набуте особистісне утворення і зважаючи на його структуру, вважаємо за доцільне оцінювати ступінь його сформованості та розвитку за такими критеріями: мотиваційно-аксіологічний критерій (потреба у спілкуванні й міжособистісній взаємодії, позитивна мотивація на батьківство і народження дитини, сформованість ієрархії цінностей, зокрема сімейних); когнітивно-знаннєвий критерій (наявність системних знань про людину, сім'ю, батьківство, роль батьків, стилі батьківства, педагогічні функції сім'ї; наявність комунікативних, організаторських умінь та навичок взаємопідтримки, взаємодопомоги, конструктивного впливу на подружжя, дітей, інших членів); діяльнісно- практичний (наявність умінь ефективної взаємодії в сім'ї, прогнозування наслідків і поведінки в сім'ї, досягнення в майбутньому сімейного успіху; відповідальна поведінка в повсякденному житті; емпатія, толерантність, рефлексія; уміння об'єктивно оцінювати результати своєї діяльності, вміння самовдосконалення та саморегуляції; прагнення конструювання власного сімейного життя).

Важливим компонентом моделі є педагогічні умови ефективного формування професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді.

У довідковій літературі поняття «умова» трактується як «необхідна обставина, що уможливлює здійснення, утворення чогось або сприяє чомусь; обставина чи особливість реальної дійсності, за якої відбувається або здійснюється щось» [13, с. 717].

Щодо характеристики педагогічних умов, то науковці трактують їх як:

- необхідні й достатні обставини, від яких залежить ефективність навчально-виховного процесу [3];

- обставини, від яких залежить та за яких відбувається цілісний продуктивний педагогічний процес професійної підготовки фахівців, опосередкований активністю особистості, групою людей [11];

- сукупність соціально-педагогічних і дидактичних фактів, які впливають на навчальний процес, дозволяють керувати ним, вести цей процес раціонально, відповідно до предметного змісту із застосуванням ефективних форм, методів, прийомів [1];

- комплекс певних взаємозалежних чинників (організаційно-управлінських, змістових, методичних, технологічних, матеріально-технічних), від раціонального використання яких залежить ефективне досягнення визначених цілей навчання [12];

- «сукупність взаємозалежних елементів освітнього середовища - чинників, що визначаються й усвідомлюються учасниками педагогічної взаємодії, реалізуються в навчально-виховному процесі вищої школи, впливають на стан кожного з них, спонукають викладачів і студентів до активізації власної діяльності з метою оптимізації професіогенезу майбутніх фахівців і спричиняють підвищення ефективності професійної підготовки людей з вищою освітою» [8, с. 210].

Проведений аналіз наукової літератури допоміг виявити педагогічні умови, які можуть мати позитивний вплив на професійну підготовку майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді, а саме: координація практичної підготовки за схемою ЗВО - заклад соціальної і соціально-педагогічної сфери; забезпечення безпосередньої практичної роботи з молоддю щодо проблем усвідомленого батьківства; залучення студентів до волонтерської діяльності; забезпечення професійної мотивації майбутніх соціальних працівників; упровадження інтегративного підходу, при якому в процесі професійної підготовки взаємодіють певні принципи, форми та методи аудиторної та позааудиторної навчально-виховної діяльності; поєднання інноваційних і традиційних методів навчання у професійній підготовці майбутніх фахівців соціальної сфери; забезпечення практичної спрямованості навчальних занять; поповнення змісту професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери теоретичними питаннями щодо проблеми формування усвідомленого батьківства у молоді; використання професійно зорієнтованих навчальних завдань; організація комплексу тренінгових занять тощо.

Для виявлення ступеня ефективності зазначених педагогічних умов щодо професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді було проведено експертне оцінювання [5]. В такому оцінюванні взяли участь 20 викладачів кафедри психології та соціальної роботи Державного університету «Одеська політехніка», серед яких 2 доктори наук, 15 кандидатів наук і 3 старших викладача, які безпосередньо залучені до професійної підготовки майбутніх фахівців спеціальності «Соціальна робота». Стаж педагогічної діяльності викладачів-експертів - від 8 до 35 років. Експертам було запропоновано оцінити зазначені педагогічні умови за 10-бальною шкалою відповідно до їх ефективності у професійній підготовці майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді.

Експертне оцінювання засвідчило доцільність запровадження в процес професійної підготовки всіх зазначених педагогічних умов, які було узагальнено в такі педагогічні умови: стимулювання мотиваційно-ціннісного ставлення майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді; упровадження у професійну підготовку ситуаційного та тренінгового навчання задля забезпечення готовності майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді; надання особистісно зорієнтованої педагогічної підтримки здобувачам вищої освіти для самовдосконалення практичних умінь щодо формування усвідомленого батьківства у молоді.

Наслідком взаємодії педагогічних умов є позитивна динаміка у зміні рівнів сформованості професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді.

Комплекс певних педагогічних умов забезпечив розвиток професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді, а внутрішня динаміка під час професійної підготовки та участі в системі заходів спричинила зміни, які дозволили здобувачам переходити з одного рівня її сформованості на інший.

Висновки

педагогічний батьківський соціальний фахівець

Отже, кінцевим підсумком формування професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді є сформованість як особистісної цінності, яка виражається через здобуту позитивну мотивацію в батьківстві та батьківській компетентності.

Зі свого боку, батьківська компетентність з позиції суб'єктного підходу - це інтегративна особистісна характеристика батька або матері, і ґрунтується вона на особистісній зрілості та батьківському потенціалі [10]; за мотиваційного підходу - можлива за умови спеціально організованої діяльності, що містить у складі усвідомлення потреби в розвитку батьківської компетентності, формуванні мотивів, способів здійснення діяльності, її плануванні та дії з виконання компетентнісного підходу [6]; як результат безперервної освіти (психолого-педагогічний потенціал), що характеризується певними компетенціями (розвинене почуття відповідальності, потреба у турботі про інших людей; здібності діяльнісного підходу); можлива за готовності студентів до життя в суспільстві й використання своїх знань та вмінь, конструктивного вирішення різних життєвих проблем на шляху самоактуалізації і самореалізації особистості. Важливо, що ці компоненти моделі взаємопов'язані між собою.

Література

1. Акімова О. В. Формування мотивації творчого мислення майбутнього вчителя. Наукові записки Вінницького державного педуніверситету ім. М. Коцюбинського. Серія : Педагогіка і психологія. 2003. Вип. 8. С. 19-23.