Інтерактивне навчання як інструмент підвищення професіоналізму викладача вищої школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ

Мирошниченко Володимир Олексійович

кандидат технічних наук, доцент, професор кафедри економічної та інформаційної безпеки, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, проспект Гагаріна, 26, м. Дніпро

Станіна Ольга Дмитрівна

кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри економічної та інформаційної безпеки, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, проспект Гагаріна, 26, м. Дніпро

Анотація

На сьогоднішній день напрямок «інтерактивного навчання» є чи не найбільш розповсюдженим та бажаним для більшості вищих навчальних закладів країни. Часто в цьому контексті розуміють якусь конкретну методику навчання чи, наприклад, використання інтерактивних технологій. В статті показано, що інтерактивне навчання - це складний процес взаємодії між викладачем та студентом (учнем), в результаті якого перший передає своє знання та вміння другому таким чином, щоб їх використання для другого стало звичкою. При цьому бажано, щоб сам процес навчання та отримані студентом нові вміння та знання приносили задоволення як самому студенту, так і викладачу. Це - «живий» процес взаємодії, у якій два суб'єкта в певній мірі рівні між собою, і кожен з яких сприяє росту іншого.

Зазначено, що до факторів, які уповільнюють впровадження інтерактивного навчання, слід віднести економічну ефективність традиційного навчання та підвищення вимог до самого викладача. Так, перший фактор обумовлено тим, що для організації традиційного навчання необхідне менше число викладачів, менша кількість аудиторій та доступне матеріальне забезпечення, в той час як інтерактивне навчання вимагає досить високих матеріальних витрат. Другий фактор вбачається в психології та готовності до постійного професійного росту самого викладача. Важливим завданням сучасного викладача є прийняття того факту, що він не є джерелом знань для своїх учнів, а є лише тим, через кого студенти можуть пізнати щось нове. Важливим також є той факт, що, окрім постійного особистісного росту, для ефективного інтерактивного навчання викладач повинен постійно підвищувати свій професійний рівень. В першу чергу це стосується психології, педагогіки та інформаційних технологій.

Сучасне світосприйняття вимагає від викладачів не просто передачу інформації, але ще й навиків ментора, який здатен відчути потреби кожної групи (і навіть студента окремо) та змінити свій стиль викладання, підготовлену інформацію під кожен конкретний запит.

Зазначено, що інтерактивне навчання вимагає від самого викладача серйозної роботи, але вона у значній мірі покращить не тільки безпосередні показники студентів у поточній дисципліні, а і їх особисті навички.

Ключові слова: інтерактивне навчання, викладач, вищій навчальний заклад, професіоналізм, інтерактивні технології навчання.

інтерактивний навчання викладач знання

Abstract

Interactive learning as a tool to increase the professionalism of a high school teacher. Myroshnychenko Volodymyr Oleksiiovych Candidate of Engineering Sciences, Associate Professor, Professor of Department of Economic and Information Security, Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, Gagarina Ave., 26, Dnipro, Stanina Olha Dmytrivna Candidate of Engineering Sciences, Associate Professor, Associate Professor of Department of Economic and Information Security, Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, Gagarina Ave., 26, Dnipro

To date, the direction of "interactive learning" is perhaps the most common and desirable for a lot of universities in the country. Often this means a specific teaching method or, for example, the use of interactive technologies. The article shows that interactive learning is a complex process of interaction between teacher and student, as a result of which the former transfers his knowledge and skills to the latter in such a way that their using for the latter becomes a habit. At the same time, it is desirable that the learning process itself and the new skills and knowledge acquired by the student bring satisfaction to both the student and the teacher. It is a "living" process of interaction, in which two subjects are to some extent equal to each other, and each of them promotes the growth of the other.

It is noted that the factors that slow down the implementation of interactive learning include the cost-effectiveness of traditional learning and increased demands for the teacher. Thus, the first factor is due to the fact that the organization of traditional learning requires fewer teachers, fewer classrooms and available material support, while interactive learning requires a fairly high material cost. The second factor is seen in the psychology and readiness for continuous professional growth of the teacher. An important task of a modern teacher is to accept the fact that he is not a source of knowledge for his students, but the one through whom students can learn something new. It is also important that, in addition to continuous personal growth, for effective interactive learning the teacher must constantly improve their own professional level. This primarily applies to psychology, pedagogy, and information technology..

Modern worldview requires from teachers not only the transfer of information, but also the skills of a mentor who is able to feel the needs of each group (and even the student individually) and change their teaching style, prepared information for each specific request.

It is noted that interactive learning requires serious work from the teacher, but it will significantly improve not only the direct performance of students in the current discipline (for instance, grades, or something like that), but also their personal skills.

Keywords: interactive learning, teacher, higher school, professionalism, interactive learning technologies.

Постановка проблеми

На сьогоднішній день напрямок «інтерактивного навчання» є чи не найбільш розповсюдженим та бажаним для більшості вищих навчальних закладів країни. Наочно переглядаючи наявні проблеми традиційного навчання та його неефективність, а інколи і неможливість використання, велика кількість викладачів, які спеціалізуються в сфері педагогіки, вбачають майбутнє саме в інтерактивному навчанні. Але в більшості випадків, коли мова заходить про ефективність та перспективність інтерактивного навчання, розмова йде саме про його ефективність для студента (учня) і набагато рідше - про його перспективність з точки зору розвитку самого викладача. Хоча, насправді, така позиція для відтворення реального положення справ теж має місце бути у колі спеціалістів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сьогодні питання інтерактивного навчання вивчено досить добре. Серед науковців, що його розглядали, можна виділити, наприклад, О. Аксьонову, В. Євдокимова, Н. Коломієць, І. Носаченко, О. Пєхоту, Л. Пироженко, Н. Побірченко, О. Пометуна, Б. Тевліна, А. Фасолю, П. Щербаня та ін. Цікавим є той факт, що більшість видатних педагогів використовували елементи інтерактивного навчання. Сюди у якості приклада можна віднести таких видатних педагогів, як Віктор Федорович Шаталов, Шалва Олександрович Амонашвілі, Василь Олександрович Сухомлинський, Костянтин Дмитрович Ушинський, Антон Семенович Макаренко. Всі вони в тому чи іншому виді започаткували інтерактивне навчання та його засади.

Певними елементами інтерактивного навчання займалися не тільки педагоги, але й психологи - Л.С. Виготський, К. Левін, Д. Дьюї, Ж.-Ж. Руссо та ін. Крім того, питаннями саме взаємодії людей та їх здатності аналізувати сигнали один одного часто займаються соціологи. Для прикладу можна згадати символічний інтеракціонізм [1] з його осмисленням соціальних взаємодій.

В той же час роль інтерактивного навчання саме в розвитку і відтворенні професіоналізму викладача не була вивчена на достатньому рівні, хоча сам викладач є важливим суб'єктом процесу навчання.

Мета статті - дослідження ролі інтерактивного навчання у підвищенні професіоналізму викладачів вищої школи.

Виклад основного матеріалу

Перш ніж переходити безпосередньо до самої проблеми, зосередимося на визначенні поняття «інтерактивного навчання».

Так, згідно зі словником української мови [2, с.43], «навчання» є похідним словом від слова «навчати», яке в свою чергу відповідає за: передачу однієї особи іншій певних знань, умінь чи досвіду; надавання поради чи вказівки з певного питання.

Якщо звернутися до Сучасного психолого-педагогічного словника [3], ст..250, у ньому у визначенні «навчання» можна знайти важливу думку, яка стосується того, що навчання, насамперед, є процесом взаємодії, який у свою чергу включає до себе дві взаємодоповнюючі дії з боку викладача та студента (учня). Так, роль викладача в процесі навчання зводиться до «викладання» - процесу передачі свого знання, вмінь та досвіду, контролю за їх сприйняттям, а роль учня (студента) - до «учіння» - процесу сприйняття інформації.

Крім того, сам процес навчання є більш складним, ніж може здаватися насправді, оскільки включає в себе ряд наступних компонентів:

1. визначення мети (навчання взагалі та конкретного курсу відповідно);

2. визначення методів навчання;

3. визначення наповненості учбового курсу;

4. мотивування. При цьому зазвичай, коли мова йде про процес мотивування у навчанні, думають лише про студента, в той час як мотивація самого викладача може відігравати важливу роль для подальшого покращення навчального процесу;

5. оцінювання результатів. При цьому в якості результату може і повинна (як на нашу думку) розглядатися не тільки безпосередньо якість навчання, а і комунікація муж суб'єктами процесу;

6. коригування взаємодії;

7. поточна діяльність.

Цікавим є те, що якщо звернутися до етимології слова «навчати» [4], можна відмітити, що, окрім логічних споріднених слів типу «тренуватися», «приручати», «учитися» тощо, зустрічаються і такі слова, як «ьcyati» (мати звичку) та «okas» (задоволення). Таким чином, приходимо до наступного висновку, що навчання - це не просто передача своїх знань та вмінь від викладача до студента, не тільки надання вказівок чи порад з певного питання, але й певна робота викладача, яка формує у студента нову звичку, що направлена на розвиток певного вміння та задоволення.

Взагалі, слово «задоволення» є важливим з точки зору якісної освіти людини, оскільки саме задоволення від процесу чи результати є найкращою мотивацією для подальшої освіти особистості [5].

Далі розглянемо слово «інтерактивний». Інтуїтивно зрозуміло, що воно є похідним від слова «інтерактив». Тут, напевно, слід провести паралель з англійською мовою та словами «inter» (серед, між), «act» (дія) та «interactive» (взаємодіючий, узгоджений).

Надалі слід звернутися до вже наявних визначень. Так, дуже вдало, на нашу думку, поняття «інтерактивного навчання» розглянуто у Сучасному психолого-педагогічному словнику [3], ст.171, в якому зазаначається, що інтерактивне навчання може розгядатися з декількох точок зору. По-перше, під інтерактивним навчанням може матися на увазі певна специфічна форма навчання. По-друге, під інтерактивним навчанням може матися на увазі певний характер взаємовідносин, а саме - відношення «суб'єкт-суб'єкт». По-третє, в словнику зазаначається важливість в інтерактивному навчанні саме орієнтації на кожного конкретного студента. І останнє за списком, але не останнє за заничимістю: створення комфортних взаємовідносин між студентом та викладачем.

Тобто, під інтерактивним навчанням будемо розуміти процес взаємодії між викладачем та студентом (учнем), в результаті якого перший передає своє знання та вміння другому таким чином, щоб їх використання для другого стало звичкою. При цьому бажано, щоб сам процес навчання та отримані студентом нові вміння та знання приносили задоволення як самому студенту, так і викладачу.

Важливим також є той факт, що під інтерактивним навчанням не слід розуміти якусь конкретну методику навчання чи, наприклад, використання інтерактивних технологій. Це - «живий» процес взаємодії, у якій два суб'єкта в певній мірі рівні між собою, і кожен з яких сприяє росту іншого.

І на цьому етапі постає головне питання: якщо ми розуміємо, що інтерактивне навчання є дуже сприятливим для учнів [6, 7], якщо ми розуміємо, що про нього зараз всі говорять та всі до нього прагнуть, чому досі в більшості своїй на практиці відбувається зіткнення з традиційними формами навчання?

Перший фактор, який слід відмітити, - це ефективність. Не дивлячись на всі прагнення до інтерактивного навчання, як показують деякі наукові роботи [8], традиційні форми навчання, такі, наприклад, як лекція, на практиці виявляються досить економічно ефективним засобом навчання. Для їх організації необхідне менше число викладачів, менша кількість аудиторій та доступне матеріальне забезпечення, в той час як інтерактивне навчання вимагає досить високих матеріальних витрат (щонайменше перший час).

Другий фактор вбачається в психології та готовності до постійного професійного росту самого викладача. Якщо ще 50 років тому викладач був безумовним джерелом знання і велика кількість студентів просто не мала змогу отримати знання з інших джерел, окрім бібліотеки та, власне, свого викладача, сьогодення диктує нам нові вимоги. Зараз викладачі вже не в змозі бути впевнені в своїй перевазі над студентами. Справа в тому, що з одного боку ми маємо викладача, який впевнено володіє певними фундаментальними знаннями та навичками, але з кожним роком йому стає все складніше встигати за сучасними швидкими змінами. З іншого боку, маємо студента, який, можливо, не має такої бази знань, але є більш ментально гнучким та включеним у сучасні тенденції та технології. І, насправді, доволі важко сказати, хто кого переважає. Більше того, як відомо, «поганий той учень, який не перевершив свого вчителя», а кожен вчитель бажає, щоб його учні були найкращими.

Тому дуже важливим завданням сучасного викладача є саме прийняття того факту, що він не є джерелом знань для своїх учнів, а є лише тим, через кого студенти можуть пізнати щось нове. Він - не той, хто вирішує, що потрібно учню, але той, хто покаже певну область знань та допоможе оволодіти саме тими з них, які потрібні конкретному студенту.

Важливим також є той факт, що, окрім постійного особистісного росту, для ефективного інтерактивного навчання викладач повинен постійно підвищувати свій професійний рівень. І в першу чергу це стосується саме психології та педагогіки, адже сьогодення вимагає сучасні методи навчання; більше того, наука не стоїть на місці, постійно з'являються все більш ефективні методи взаємодії та навчання. Також сюди слід віднести постійну самоосвіту у сфері інформаційних технологій, адже саме вона дозволяє зробити, наприклад, лекції більш цікавими - за рахунок безпосереднього використання мультимедійних пристроїв.

Важливим в цій ретроспективі є факт зміни системи навчання. Так, Болонська система навчання передбачає такий момент: велику кількість навчального матеріалу студент буде вивчати самостійно, і в такій ситуації зрозуміло, що роль викладача дещо трансформується. Місця для викладача як джерела інформації вже не залишається, а замість нього на його місце приходить вчитель-наставник.

Сучасне світосприйняття вимагає від викладачів не просто передачу інформації, але ще й навиків ментора, який здатен відчути потреби кожної групи (і навіть студента окремо) та змінити свій стиль викладання, підготовлену інформацію під кожен конкретний запит.

Але тут слід також зберігати баланс та не випадати за крайнощі, оскільки інтерактивне навчання є золотою серединою між традиційним навчанням, коли викладач приймає роль авторитарного вчителя, та ліберальним, коли студенту залишена повна свобода дій (ліберальний викладач). У першому випадку будемо мати справу з відсутністю зацікавленості, принципом «послухав, розповів, забув» та низькою ефективністю навчання. У другому - з відсутністю поваги, необхідністю самостійно «вигадувати велосипед» і, як результат, знову ж - з низькою ефективністю навчання (табл. 1).

Таблиця 1 - Види навчання

Крім того, як показало дистанційне навчання під час карантину, не останню роль у процесі навчання відіграє саме «живе» навчання, можливість безпосереднього контакту «викладач-студент», взаємодії кожного студента безпосередньо зі своїми одногрупниками та іншими студентами. Є деяка впевненість у тому, що жива комунікація, насправді, збагачує кожного суб'єкта процесу навчання. Можливість «живого» контакту є одна з найбільших цінностей сучасного вищого навчального закладу.

Сучасний студент - за наявності достатньої мотивації - вже в змозі на досить високому рівні самостійно оволодіти певними знаннями чи навичками, але, як показує практика, досягти йому цього буде вкрай важко. Здебільшого причиною труднощів є невміння відокремлювати головне, зосередженість тільки на одній точці зору, невміння (чи небажання) формувати свою особисту думку з того чи іншого питання; у дійсності відбувається спроба спиратися на думки певних авторитетів. Здається, що саме в навчанні правильного мислення і є сучасна задача викладача. Тобто не просто показати чи розказати студенту певні факти, не тільки дати йому почути себе та своїх товаришів, одногрупників, але й навчити аналізувати отриману інформацію та формувати свою власну думку.

Звичайно, що такий підхід до освіти вимагає від самого викладача серйозної внутрішньої роботи, оскільки в такому разі необхідно спершу сформулювати довірливі стосунки зі студентами, а вже потім не просто спокійно сприймати особисту думку студентів, але й всіляко її підтримувати.

Така «робота над собою», як показують деякі дослідження [9], у значній мірі покращить не тільки безпосередні показники студентів у поточній дисципліні, а й їх м'які та тонкі навички (soft, meta skills).

Також не треба думати, що йдеться мова про зменшення ролі самого студента у процесі навчання, оскільки при наявності ситуації, коли студенту вже на самому початку «не цікаво», коли його мотивація навчатися - це бажання отримати виключно диплом, коли він розуміє, що це не його спеціальність, а займатися він буде зовсім іншим, вимоги до викладача, в тому випадку, якщо він справді хоче навчити, значно підвищуються і в певному сенсі стають нестерпними. Саме визначення мети викладання та учіння є основою гармонійного навчального процесу.

Висновки

Сьогодні система освіти переживає доволі складні часи: те, що працювало раніше, в сучасному світі більше не працює, а про роботу в майбутньому, насправді, до сих пір маємо туманне уявлення. Інтерактивне навчання, якщо відкинути все зайве і поглянути на ситуацію загалом, є одним з тих аспектів, за яким майбутнє. Як показують наукові дослідження та наш особистий досвід - інтерактивне навчання дає позитивні зміни в динаміці навчання, дозволяє залучати студентів до навчального процесу, мотивувати їх, приносить самому викладачу радість творчості. Але, оскільки інтерактивне навчання все ще являється досить новим видом навчання, на практиці він сам вимагає залучення багатьох ресурсів: матеріальних та людських - з боку навчального закладу; трудових та ментальних - з боку самого викладача.

Слід зазначити, що інтерактивне навчання не є самоціллю, а лише методом «всебічного розвитку людини як особистості та найвищої цінності суспільства» [10].

Література

1. Абельс Х., Интеракция, идентичность, презентация. Введение в интерпретативную социологию. ред. Головина Н.А., Козловского В. В. - Санкт-Петербург: Алетейя, 2000. - 272с

2. Словник української мови : [в 11 т.] / АН Української РСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні ; редкол.: І. К. Білодід (голова) [та ін.]. - Київ : Наук. думка, 1970 - 1980

3. Сучасний психолого-педагогічний словник / авт. кол. за заг. ред. О. І. Шапран. Переяслав-Хмельницький (Київська область): Домбровська Я.М., 2016. - 473с.

4. Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України «Горох», URL: https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0% BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D1%8 2%D0%B8

5. Колос Ю.З., Федоренко Ю. П. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності студентів під час дистанційного навчання іноземних мов. Гуманітарний вісник національного університету імені Юрія Кондратюка. 2020. Вип. 1-2 (7). С. 21-28.

6. Краснобрижий І. В., Прокопов С. О. Деякі аспекти використання в навчальному процесі тренінгів з елементами квест-технологій. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. № 2. 2019. С. 213-217. URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvdduvs_2019_2_37

7. Мирошниченко В. О., Ленкова Т. Р.. Аналіз використання інтерактивних технологій навчання при підготовці кадрів для національної поліції України. Abstracts of the 2nd International scientific and practical conference. CPN Publishing Group. Kyoto, Japan. 2020. Pp. 431-434. URL: https://sci-conf.com.ua/ii-mezhdunarodnaya-nauchno-prakticheskaya-konferentsiya- science-and-education-problems-prospects-and-innovations-4-6-noyabrya-2020-goda-kioto-yaponiya-arhiv/.

8. F. Tuma, The use of educational technology for interactive teaching in lectures, Annals of Medicine and Surgery. V. 62. 2021. Pp 231-235. URL : https://doi.org/10.1016/_j.amsu.2021.01.051.

9. Soldatchenko A.L, Baklykova T.Yu., Kharitonova S.V., Rudakova S.V., Velikanova S.S., Chernykh O.P. influence of an interactive learning model the professional competence of university students. URL: https://ijicc.net/images/vol12/iss2/12247_Soldatchenko_2020_E_R.pdf

10. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII URL:https ://zakon.rada.gov.ua/l aws/show/ 2145-19#Text

References

1. Abels H. (2000) Ynteraktsyia, ydentychnost, prezentatsyia. Vvedenye v ynterpretatyvnuiu sotsyolohyiu [Interaction, identity, presentation. Introduction to Interpretive Sociology] ed. Golovina N.A., Kozlovsky V.V. St. Petersburg: Aletheia, [in Russian]

2. Bilodid I.K. (Eds.) (1970 - 1980) Slovnyk ukrainskoi movy [Dictionary of the Ukrainian language] (Vols. 1-4). Academy of Sciences of the Ukrainian SSR, Institute of Linguistics. them. OO Potebny; - Kyiv: Nauk. opinion, [in Ukrainian]

3. Shapran O.I. (Eds.) (2016) Suchasnyi psykholoho-pedahohichnyi slovnyk [Modern psychological and pedagogical dictionary]. Pereyaslav-Khmelnytsky (Kyiv region): Dombrovska Ya.M. [in Ukrainian]

4. Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy Instytutu movoznavstva im. O.O. Potebni NAN Ukrainy «Horokh» [Etymological dictionary of the Ukrainian language of the Institute of Linguistics. O.O. Potebni NAS of Ukraine "Peas"], Retrieved from: https://goroh.pp.ua/%D0%95% D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%B D%D0%B0%D0%B2%D 1%87%D0%B0%D 1%82%D0%B 8 [in Ukrainian]

5. Kolos Yu.Z., Fedorenko Yu.P. (2020) Motyvatsiia navchalno-piznavalnoi diialnosti studentiv pid chas dystantsiinoho navchannia inozemnykh mov. [Motivation of educational and cognitive activities of students during distance learning of foreign languages]. Humanitarnyi visnyk natsionalnoho universytetu imeni Yuriia Kondratiuka - Humanitarian Bulletin of Yuri Kondratyuk National University, 1-2 (7), 21-28. [in Ukrainian]

6. Krasnobryzhyi I. V., Prokopov S. O. (2019) Deiaki aspekty vykorystannia v navchalnomu protsesi treninhiv z elementamy kvest -tekhnolohii [Some aspects of the use of trainings with elements of quest technologies in the educational process]. Naukovyi visnyk Dnipropetrovskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav - Scientific Bulletin of the Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, 2, 213-217. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvdduvs_2019_2_37 [in Ukrainian]

7. Miroshnychenko V.O., Lenkova T.R. (2020) Analiz vykorystannia interaktyvnykh tekhnolohii navchannia pry pidhotovtsi kadriv dlia natsionalnoi politsii Ukrainy [Analysis of the use of interactive learning technologies in training for the National Police of Ukraine]. Abstracts of the 2nd International scientific and practical conference. CPN Publishing Group. Kyoto, Japan, 431434. Retrieved from: https://sci-conf.com.ua/ii-mezhdunarodnaya-nauchno-prakticheskaya-konferentsiya-science-and-education-problems-prospects-and-innovations-4-6-noyabrya-2020- goda-kioto-yaponiya-arhiv/ [in Ukrainian]

8. F. Tuma (2021) The use of educational technology for interactive teaching in lectures. Annals of Medicine and Surgery, 62, 231-235. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.amsu.2021.01.051 [in English]

9. Soldatchenko A.L, Baklykova T.Yu., Kharitonova S.V., Rudakova S.V., Velikanova S.S., Chernykh O.P. (2020) Influence of an interactive learning model the professional competence of university students. International Journal of Innovation, Creativity and Change, 12(2). Retrieved from: https://ijicc.net/images/vol12/iss2/12247_Soldatchenko_2020_E_R.pdf [in English]

10. Zakon Ukrainy «Pro osvitu» [Law of Ukraine "About Education"] (2017, July 5) Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru