Структура професійно-екстремальної компетентності майбутніх психологів оперативно-рятувальної служби

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський державний університет безпеки життєдіяльності

СТРУКТУРА ПРОФЕСІЙНО-ЕКСТРЕМАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ОПЕРАТИВНО-РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИ

Сірко Роксолана Іванівна доктор

психологічних наук, доцент, начальник

кафедри практичної психології та педагогіки

Годій Лілія Віталіївна ад'юнкт

м. Львів

Анотація

Стаття присвячена проблемі формування професійно-екстремальної компетентності майбутніх психологів оперативно-рятувальної служби. Проаналізовано актуальність дослідження структури професійно- екстремальної компетентності.

Ефективна підготовка майбутніх психологів є вимогою сучасного суспільства у зв'язку із зростанням потреби у фахівцях, здатних кваліфіковано надавати екстрену психологічну допомогу постраждалим унаслідок надзвичайних ситуацій, здійснювати заходи психопрофілактики, психологічного відновлення, психологічного супроводу під час виконання завдань за призначенням осіб рядового і начальницького складу, рятувальників.

Проведений аналіз психолого-педагогічної літератури сприяв формулюванню визначення, що професійно-екстремальна компетентність - це складна система діяльнісно-рольових знань, вмінь, навичок та особистісних (професійно важливих якостей) характеристик, які забезпечують здатність і готовність фахівця ефективно виконувати професійні завдання в особливих та екстремальних умовах. Виявлено, що не існує єдиної думки щодо структури професійно-екстремальної компетентності. У статті проаналізовано структуру професійної компетентності майбутніх психологів, а саме практичних, спеціальних, клінічних, військових. Розглянуто компоненти екстремальної компетентності офіцерів, майбутніх учителів та фахівців кримінальної міліції.

Опрацювавши різні наукові погляди, на нашу думку, доречно використати такі компоненти професійно-екстремальної компетентності майбутніх психологів оперативно-рятувальної служби, як мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, особистісний. Подальшого розроблення потребують визначення критеріїв і показників сформованості професійно-екстремальної компетентності майбутніх психологів оперативно-рятувальної служби.

Результатом сучасної професійної освіти повинна бути успішна та ефективна професійна діяльність особистості, компетентної у різних сферах, із набутими вміннями та навичками, здатної до виникнення непередбачуваних ситуацій характеру.

Ключові слова: компетентність, професійна компетентність, професійно- екстремальна компетентність, компоненти, структура, психолог, майбутні психологи, оперативно-рятувальна служба.

Abstract

Sirko Roksolana Ivanivna Doctor of Psychological Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Practical Psychology and Pedagogy, Lviv State University of Life Safety, Lviv

Hodii Liliia Vitaliivna Adjunct, Lviv State University of Life Safety, Lviv

THE STRUCTURE OF PROFESSIONAL-EXTREME COMPETENCE OF FUTURE PSYCHOLOGISTS OF THE OPERATIONAL AND RESCUE SERVICE

The article is devoted to the problem of formation of professional extreme competence of future psychologists of the operational rescue service. The relevance of research about the structure of professional-extreme competence was analyzed.

Effective training of future psychologists is a requirement of modern society because of the increasing demand on specialists who are able to provide with qualified emergency psychological assistance to victims of emergency situations, to lead psychoprophylaxis, psychological recovery, and psychological support during rescuers' work and

The analysis of psychological and pedagogical literature contributed to the formation of the definition that professional extreme competence is a complex system of activity-role knowledge, abilities, skills and personal (professionally important qualities) characteristics that ensure the ability and readiness of a specialist to effectively perform professional tasks in special and extreme conditions. It was revealed that there is no exact scientific view about the structure of professional extreme competence. There was analyzed the components of extreme competence of officers, future teachers and criminal police specialists.

Having analyzed various scientific views, it was found that it would be appropriate to use such components of professional-extreme competence as motivational, cognitive, active, and personal. The criteria and indicators of the formation of professional extreme competence of future psychologists of the operational rescue service is needed to be researched in future.

The result of modem professional education should be the a successful and effective professional activity of an individual, competent in various fields, with acquired abilities and skills, capable of the emergence of u unpredictable situations.

Keywords: competence, professional competence, professional-extreme competence, components, structure, psychologist, future psychologists, operational rescue service.

Постановка проблеми

Основним завданням сучасної професійної освіти є підготовка висококваліфікованих фахівців із креативним підходом до роботи та вирішення завдань, спроможних до високого рівня діяльності та подальшого професійного вдосконалення. У зв'язку з цим розвиваються нові погляди щодо проблематики розвитку компетентності людини в ході реалізації професійної підготовки та процесу її саморозвитку.

Сьогодні у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні, потребою в наданні екстреної психологічної допомоги постраждалим унаслідок надзвичайних ситуацій та внутрішньо переміщеним особам, вимоги до компетентності психолога Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) України стають ще більшими. Окрім набутих спеціальних знань йому необхідно вміти витримувати високе психоемоційне навантаження, бути готовим до непередбачуваності ситуацій та реакцій людей, швидко реагувати та приймати відповідні рішення. Дослідження формування професійно-екстремальної компетентності у процесі підготовки є необхідним для професійного становлення майбутніх психологів оперативно-рятувальної служби, адже важливими для їхньої діяльності є розвинені здатність й готовність ефективно здійснювати професійну діяльність в особливих та екстремальних умовах.

Зважаючи на це, одним із провідних завдань закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, є оптимізація професійного становлення майбутніх фахівців Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У доступній авторам психолого-педагогічній літературі структура професійно-екстремальної компетентності майбутніх психологів оперативно-рятувальної служби не була розроблена, так як більшість науковців приділяли увагу вивченню професійної підготовки особистості до діяльності в особливих умовах або ж досліджували особливість та компоненти професійної компетентності психологів, а саме практичних, військових, спеціальних, клінічних (Т. Григоренко, Н. Мась, В. Синишина, Д. Супрун).

Дослідження змісту та структури екстремальної компетентності, як підвиду професійної компетентності, здійснили науковці, що виокремили складові цієї структури: у фахівців кримінальної міліції - О. Цільмак, в офіцерів - О. Шинкаренко, у майбутніх учителів початкових класів -

С. Пазухіна, екстремально-психологічної компетентності юристів - І. Амінов. Завдяки аналізу психолого-педагогічної літератури й особливостей професійної підготовки у ЗВО виявлено, що для формування професійно-екстремальної компетентності у майбутніх психологів оперативно-рятувальної служби доцільно визначити і проаналізувати її компоненти.

Отже, незважаючи на значний інтерес науковців до питання поняття та структури професійної компетентності, професійної підготовки, проблематика дослідження компонентів професійно-екстремальної компетентності майбутнього фахівця-психолога, а саме оперативно-рятувальної служби як у теоретичному, так і в практичному аспекті залишається малодослідженою, та потребує єдиного розуміння сутності цього феномену, теоретично визначеної й методологічно обґрунтованої моделі, розробленої й експериментально апробованої технології її формування в сучасній системі професійної освіти майбутніх психологів екстремального профілю.

Мета статті - аналіз структури професійно-екстремальної компетентності, характеристика компонентів професійно-екстремальної компетентності майбутніх психологів оперативно-рятувальної служби.

Виклад основного матеріалу дослідження

Проблематика сучасної професійної освіти передбачає дослідження феномену компетентності, що визначає якість і рівень професійної готовності фахівця до його діяльності, уміння вирішувати проблемні ситуації тощо.

Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 року №1556-VII «компетентність - здатність особи успішно соціалізуватися, навчатися, провадити професійну діяльність, яка виникає на основі динамічної комбінації знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей [4].

У науково-педагогічних дослідженнях поняття професійної компетентності науковці розглядають у різних підходах та напрямках, та не існує єдиного погляду щодо видів та складових професійної компетентності, що цілісно відображає особливості професійної діяльності майбутніх фахівців, особливо тих, хто працює в екстремальних та особливих умовах.

Професійно-екстремальна компетентність, на думку науковців, яку ми підтримуємо (І. Амінова, А. Маркової, С. Пазухіної, О. Погорєлова, О. Цільмак, О. Шинкаренка) - це базовий компонент професійної компетентності.

Так, О. Погорєлов трактує екстремальну компетентність, як індивідуальну характеристику особистості, що проявляється в її прагненні і здатності успішно й безпечно виконувати професійні завдання, тим самим зберігаючи свою цілісність в екстремальних ситуаціях [5]. О. Цільмак розглядає екстремальну компетентність як здатність працівника ефективно та професійно діяти в складних, конфліктних, екстремальних умовах на основі набутих знань, практичних умінь та навичок [8].

Під професійно-екстремальною компетентністю ми розуміємо складну систему діяльнісно-рольових знань, вмінь, навичок та особистісних (професійно важливих якостей) характеристик, які забезпечують здатність і готовність фахівця ефективно виконувати професійні завдання в особливих та екстремальних умовах.

Багато досліджень присвячені аналізу і розробці структури професійної компетентності майбутніх психологів різних напрямів, та єдиного погляду, особливо на структуру професійно-естремальної компетентності немає.

Так, у своєму дослідженні В. Синишина [6, с.188] виділяє структурні компоненти професійної компетентності майбутніх практичних психологів: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний та особистісний. Мотиваційний компонент передбачає розвиток ціннісно-смислової сфери майбутніх психологів, когнітивний свідчить про рівень психологічних знань. Діяльнісний компонент складає вміння використовувати комплекс продуктивних технологій професійної діяльності, відповідно, особистісний - це професійна самосвідомість, що дає змогу в процесі формування досягати оптимального результату в особистісному зростанні та професійній діяльності.

Т. Григоренко [1, с.71] виділяє такі компоненти професійної компетентності психолога (спеціального, клінічного), як мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний, і стверджує, що вони є взаємозв'язані, залежні та доповнюють один. Відповідно до кожного компонента, врахувавши специфіку діяльності психолога (спеціального, клінічного), визначено рівні та критерії їх сформованості: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний та рефлексивний.

Д. Супрун [7, с.181], аналізуючи динаміку професійної компетентності психологів в галузі спеціальної освіти відповідно відносить такі компоненти: професійно-мотиваційний, когнітивно-компетентнісний, операційно-діяльнісний, результативно-рефлексивний. Професійно-мотиваційний компонент на думку автора, передбачає сформованість ціннісних орієнтацій; сформованість мотиваційного ставлення до професійної компетентності; сформованість мотиваційного професійного спрямування). Щодо когнітивно- компетентнісного компоненту, то в ньому йдеться про системність знань; усвідомленість знань; стійкість знань. Операційно-діяльнісний, відповідно, складає готовність до професійної компетентності: сформованість діагностичних умінь, змістово-процесуальних умінь та прогностичних умінь; здатність використовувати набуті вміння та навички при вирішенні професійних завдань. Результативно-рефлексивний компонент передбачає здатність до самоаналізу та рефлексії, орієнтація на самовдосконалення, саморозвиток через свідому постановку та виконання професійних завдань більшої складності.

Розглядаючи структуру професійної компетентності військових психологів, Н. Мась виділяє такі основні компоненти, як мотиваційна, когнітивна, етично-професійна та особистісно-регуляційна компетентності, формування яких сприяє ефективній майбутній професійній діяльності [2, с. 22].

О. Цільмак [8, с.230], досліджуючи фахівців кримінальної міліції, виділяє екстремальну компетентність як взаємозалежний підвид професійної компетентності. Сама власне екстремальна компетентність складається, на думку автора, з таких підвидів, як медична, тактико-спеціальна, вогнева та психофізична. Під медичною компетентністю дослідниця розглядає здатність працівника правоохоронної сфери надавати першу домедичну допомогу собі й людям, яким вона необхідна. Тактико-спеціальна компетентність характеризується рівнем формування тактичних, стратегічних, прогностичних, організаційних, технологічних, конструктивних, тактико-технічних умінь та навичок. Вогнева компетентність полягає в здатності особи швидко реагувати на ситуацію й в чітко визначених ситуаціях застосовувати табельну вогнепальну зброю та оцінюється технічними, конструктивними і тактико- фізичними вміннями і навичками. Психофізична компетентність - здатність працівника до швидкої самомобілізації, фізичної і психічної витривалості, застосування заходів правомірного фізичного впливу та протистояння кримінальним елементам під час складних екстремальних ситуацій, що складається з фізичних, технічних і психічних умінь.

Дослідник О. Шинкаренко [9, с.148], вивчаючи екстремальну компетентність офіцерів, стверджує, що сформована екстремальна компетентність дозволяє, з одного боку, активізувати власні когнітивні, емоційно-вольові, поведінкові ресурси особистості, особистісно-професійні якості та соціально-професійний досвід, що забезпечить адаптацію військового спеціаліста до умов екстремальної ситуації та готовність до продуктивної професійної діяльності, а з іншого - розширити діапазон можливостей у напрямі побудови ефективних особистісних шляхів саморозвитку, основою якого є здатність до самореалізації у професійній сфері. Звідси, на думку вищезгаданого автора, екстремальна компетентність інтегрує адаптивний і процесуально-розвивальний блоки, де в структурі адаптивного боку виділяється мотиваційно-ціннісний, емоційно-вольовий і когнітивно-операційні компоненти, тоді як процесуально-розвивальний блок представлений аутопсихологічним, поведінковим та рефлексивним компонентами. Мотиваційно-ціннісний компонент полягає в мотивації військово-професійної діяльності та ціннісних орієнтаціях особи, що є спонукальним фактором, що визначає напрямки активності офіцера в екстремальних ситуацій. Когнітивно- операційний компонент інтегрує систему знань, умінь і навичок у відповідності до компетентностей, нормативно визначеним вимогам до якості підготовки військових спеціалістів. Щодо емоційно-вольового компоненту, то він пов'язаний із стійкістю офіцера до дій екстремальних факторів професійного середовища, що несуть потенційну загрозу стабільності особистості та ефективності професійної діяльності, за рахунок збереження конструктивного рівня інтенсивності емоцій та здатності вольового управління емоційним станом. Аутопсихологічний компонент автор характеризує, як здатність офіцера планувати свої професійні дії в екстремальних ситуаціях, прогнозувати наслідки прийнятих рішень та проектувати адекватну поведінку для забезпечення психологічної стійкості. Рефлексивний компонент тут орієнтує на пізнання військовим фахівцем самого себе як особистості та представника соціально-професійної спільноти на основі самоконтролю, самооцінки та самоаналізу своїх дій у саморозвитку. Щодо поведінкового компоненту, то він розглядається у проекції готовності офіцера нести відповідальність за прийняті рішення в екстремальній ситуації, від якості яких залежить успішність виконання професійних завдань, психологічне благополуччя, як самого офіцера, так і підлеглого особового складу.

С. Пазухіна у структурі екстремальної компетентності вчителя виділила п'ять взаємопов'язаних компонентів, а саме когнітивний, мотиваційно- ціннісний, емоційно-вольовий, поведінково-діяльнісний, рефлексивно-оціночні компоненти [3]. Когнітивний компонент екстремальної компетентності, на думку автора, характеризує коло спеціальних знань, необхідних майбутньому вчителю для реалізації екстремальної компетентності, а також рівень сформованості когнітивної сфери. Щодо емоційно-вольового компоненту, то він відображає емоційно-вольову регуляцію процесу та результату прояву екстремальної компетентності вчителя, що пов'язаний із здатністю педагога самостійно приймати рішення в екстремальних умовах. Поведінково- діяльнісний компонент характеризує рівень володіння педагогом алгоритмами, способами, вміннями, досвідом реалізації практиці всіх компонентів компетентності. На думку автора, мотиваційно-ціннісний компонент утворюють професійно-особистісна мотивація та ціннісні складові професійної готовності вчителя до ефективних дій та конструктивної поведінки в екстремальних ситуаціях. Рефлексивно-оцінний компонент екстремальної компетентності дослідниця пов'язує зі здатністю педагога до адекватної оцінки ризиків освітнього середовища, реальних небезпек та своїх можливостей щодо запобігання екстремальним ситуаціям та ліквідації їх наслідків, вміння прогнозувати виникнення екстремальних ситуацій у життєдіяльності молодшого школяра.

Висновки

професійний екстремальний компетентність психолог

Сучасні вимоги до кваліфікованого спеціаліста з кожним днем стають ще більшими, тому результатом професійної освіти стає власне професійна компетентність, що свідчить про наявність професійно-важливих якостей особистості та вищий рівень підготовленості майбутнього психолога оперативно-рятувальної служби. Звідси, необхідно охарактеризувати її структуру, аби мати змогу впроваджувати заходи вдосконалення професійної підготовки майбутніх психологів у закладах вищої освіти.

Професійно-екстремальна компетентність, на нашу думку, це складна система діяльнісно-рольових знань, вмінь, навичок та особистісних (професійно важливих якостей) характеристик, які забезпечують здатність і готовність фахівця ефективно виконувати професійні завдання в особливих та екстремальних умовах.

Проаналізувавши різні наукові дослідження, ми зробили висновок, що доцільно буде використати такі компоненти професійно-екстремальної компетентності майбутніх психологів: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, особистісний. Представлені компоненти забезпечують ефективне якісне виконання професійних обов'язків. Визначення показників, критеріїв та рівня сформованості професійно-екстремальної компетентності майбутніх психологів оперативно-рятувальної служби шляхом комплексного вивчення, є пріоритетним напрямом нашого подальшого дослідження.

Література

1. Григоренко Т.В. Формування професійних компетентностей у психолога (спеціального, клінічного): дис. д-ра. філософії: 016 / Григоренко Тетяна Вікторівна - Київ, 2021. 237 с.

2. Мась Н. М. Структура професійної компетентності майбутніх військових психологів / Н. М. Мась // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки. 2015. Вип. 1. С. 21-26. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_vsn_2015_1_7.

3. Пазухина С. В. Эмпирическое исследование уровня сформированности экстремальной компетентности у будущих учителей начальных классов. Гуманитарные ведомости ТГПУ им. Л. Н. Толстого. 2014. Т. 3, № 11. С. 116-130.

4. Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 р. № 1556-VII. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1556-18#Text (дата звернення: 01.07.2022).

5. Погорелов А.Г. Экстремальная компетентность в профессиональной деятельности // Известия Технологического института ФГОУ ВПО «Южный федеральный университет». 2006. № 13 (68). С. 305-311.

6. Синишина В.М. Система фахової підготовки майбутніх практичних психологів у закладах вищої освіти: дис. д-р. пед. наук: 13.00.04 / Синишина Вікторія Михайлівна - Хмельницький, 2021. 511 с.

7. Супрун Д. М.Теорія та практика професійної підготовки психологів в галузі спеціальної освіти. (дис. д-ра. пед. наук: 13.00.03). Київ. 657 с

8. Цільмак, О.М. Компетентність фахівців кримінальної міліції в екстремальних ситуаціях/ О.М. Цільмак /Актуальні проблеми психології. Т.7, вип.20, ч. 2. К., 2009.С. 228-232

9. Шинкаренко А. В. Экстремальная компетентность офицера: содержательноструктурные характеристики и модель формирования. Вестник КГУ. Педагогика. Психология. Социокинетика. 2019. № 2. С. 147-151.

References

1. Hryhorenko T.V. (2021) Formuvannia profesiinykh kompetentnostei u psykholoha (spetsialnoho, klinichnoho) [Formation of professional competencies of a psychologist (special, clinical] Doctor's of Philosophy thesis. Kyiv [In Ukrainian].

2. Mas N.M. (2015). Struktura profesiinoi kompetentnosti maibutnikh viiskovykh psykholohiv [The structure of professional competence of future military psychologists] Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Viiskovo-spetsialni nauky, 1. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_vsn_2015_1_7 [In Ukrainian].

3. Pazukhyna S.V. (2014). Empyrycheskoe yssledovanye urovnia sformyrovannosty ekstremalnoi kompetentnosty u budushchykh uchytelei nachalnykh klassov [Empirical study of the level of formation of extreme competence among future primary school teachers]. Humanitarian notices of the THPU named L.N. Tolstoy, 11, 116-130 [In Russian].

4. Zakon Ukrainy «Pro vyshchu osvitu» [The Law of Ukraine «About higher education»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text [In Ukrainian].

5. Pohorelov A.H. (2006) Ekstremalnaia kompetentnost v professyonalnoi deiatelnosty [Extreme competence in professional activity]. Yzvestyia Tekhnolohycheskoho ynstytuta FHOU VPO «Iuzhnyi federalnyi unyversytet»,13, 305-311 [In Russian].

6. Synyshyna V.M. (2021) Systema fakhovoi pidhotovky maibutnikh praktychnykh psykholohiv u zakladakh vyshchoi osvity [System of professional training of future practical psychologists in institutions of higher education]. Doctor's thesis. Khmelnytskyi [In Ukrainian].

7. Suprun D.M. Teoriia ta praktyka profesiinoi pidhotovky psykholohiv v haluzi spetsialnoi osvity. [Theory and practice of professional training of psychologists in the field of special education]. Doctor's thesis. Kyiv [In Ukrainian].

8. Tsilmak, O.M. (2009). Kompetentnist fakhivtsiv kryminalnoi militsii v ekstremalnykh sytuatsiiakh [Competence of criminal police specialists in extreme situations]. Aktualni problemy psykholohii, 20. 228-232 [In Ukrainian].

9. Shynkarenko, A.V. (2019) Ekstremalnaya kompetentnost ofitsera: soderzhatelno- strukturnye kharakteristiki i model formirovaniya [Extreme competence of an officer: content- structural characteristics and a model of formation]. Vestnik KGU. Pedagogika. Psikhologiya. Sotsiokinetika,2. 147-151 [In Russian].

Размещено на Allbest.ru