Інтеграція різних видів мистецтва в процесі інструментально-виконавської підготовки майбутніх педагогів-музикантів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НПУ імені М.П. Драгоманова

Інтеграція різних видів мистецтва в процесі інструментально-виконавської підготовки майбутніх педагогів-музикантів

Лю Шуай,

аспірантка кафедри педагогіки мистецтва та фортепіанного виконавства факультету мистецтв імені Анатолія Авдієвського

м. Київ

Анотація

Інтегрований навчальний процес здатний збагатити студентів знаннями, підвищити рівень їх культурної освіти. Комплексне використання різних видів мистецтва діє на розвиток загальних здібностей майбутніх учителів, які забезпечують успішну діяльність у різних видах творчості. Такі заняття сприяють формуванню в студентів розуміння асоціативних зв'язків між явищами в суспільстві, в природі і світі в цілому. У процесі таких занять студенти починають усвідомлювати, що різні види мистецтва тісно пов'язані між собою і знання одного з них сприяє глибокому сприйманню і розумінню іншого. Проводячи аналіз асоціативних зв'язків творів різних видів мистецтв, майбутні фахівці зможуть глибше зрозуміти особливості і специфіку музики, що сприятиме формуванню цілісного уявлення про мистецтво як образну форму відображення дійсності.

Усвідомлення асоціативно-образних зв'язків між різними видами мистецтва збагачує і розвиває мислення студентів, сприяє розвитку емоцій, відіграє величезну роль у становленні їх особистості, формуванні і розкритті творчих здібностей, фантазії, уяви. Саме на асоціативному поєднанні мистецької інформації ґрунтуються процеси оволодіння майбутнім педагогом - музикантом практичним досвідом створення художнього образу музичного твору, розроблення творчої інтерпретації у процесі інструментально-виконавської підготовки.

У контексті інструментально-виконавської підготовки студентів факультетів мистецтв педагогічних університетів розвиток їх здатності до поєднання різноманітної мистецької інформації набуває пріоритетного значення. Адже ця здатність є основою творчої уяви зокрема і образно - асоціативного мислення як складової музичного мислення у цілому, без яких неможливим є ключовий процес інструментально-виконавської підготовки майбутніх педагогів-музикантів - процес створення інтерпретації музичного твору. Можна стверджувати про актуальність цієї проблеми та про доцільність її розроблення у контексті переосмислення вищої мистецької освіти з позицій активізації процесів розкриття художньо-творчого потенціалу особистості майбутнього фахівця-музиканта.

Ключові слова: інтеграція різних видів мистецтва, інструментально-виконавська підготовка, майбутні педагоги-музиканти.

Abstract

Liu Shuai Graduate student of the Department of Pedagogy of Art and Piano Performance of the Faculty of Arts named after A. Avdievsky, NPU named after M.P. Drahomanova, Pirogova St., 9, Kyiv

Integration of different types of arts in the process of instrumental training for future teachers of the art of music

An integrated educational process is able to enrich students with knowledge, increase the level of their cultural education. The integrated use of different art types affects the general abilities of future teachers and their artistic vision, which ensure successful activities in different types of creativity. Such classes contribute to the formation of students' understanding that relates to the associative connections between phenomena in society, in nature and in the world as a whole. During course classes, students begin to realize that different arts are closely related and knowledge of one of them contributes to a deep perception and understanding of the other.

By analyzing the associative connections of different art forms, future professionals will be able to better understand the features and specifics of music, which will contribute to the formation of a holistic view of art as a figurative form ofreality's reflection. Awareness of associative and figurative connections between different types of art enriches and develops students' thinking, promotes the development of emotions, plays a huge role in the formation of their personality, the formation and disclosure of creative abilities, imagination, etc. It is a part of the associative combination of artistic information that masters different processes of a future music teacher during the practical experience that creates the artistic image and musical work, developing a creative interpretation in the process of instrumental and performance based training.

іп the context of instrumental and performance training of students of faculties of arts at pedagogical universities, the development of their ability to combine a variety of artistic information becomes a priority. After all, this ability is the basis of creative imagination in particular and image-associative thinking as a component of musical thinking in general, without which the key process of instrumental and performance training of future music teachers is impossible - the process of creating musical work and its interpretation. It is possible to argue about this problem's urgency and the expediency of its development in the context of rethinking higher art education from the standpoint of intensifying the processes that reveal the artistic and creative potential of the future musicians.

Keywords: artistic integration, instrumental and performance training, future music teachers.

Основна частина

Постановка проблеми. Міжпредметна інтеграція мистецтв у процесі інструментальної підготовки майбутніх педагогів-музикантів означає взаємозв'язок між дисциплінами художньо-естетичного циклу, а саме: музично - теоретичних, музично-історичних курсів, які включають різні аспекти музичної культури, є багатопрофільними курсами інтегрованого плану (різні аспекти музичного виконавства, музичну літературу (біографії композиторів, інформацію про окремі твори) тощо, потребує використанняміждисциплінарних зв'язків із предметами загальноосвітнього циклу (історією, літературою, культурологією), музично-теоретичними дисциплінами (аналізом музичних творів, теорією музики, гармонією та ін.), різними видами мистецтва (живописом, театром, кіно, хореографією тощо). Кожен вид мистецтва, вступаючи у взаємодію з іншим видом, не дублює його, а доповнює новими засобами, поглиблюючи пізнавальні та виховні можливості художнього образу.

Інтегровані заняття вимагають від викладача великої ерудиції, високого професіоналізму, додаткової підготовки. Такі заняття сприяють формуванню в студентів розуміння асоціативних зв'язків між явищами в суспільстві, в природі і світі в цілому. У процесі таких занять студенти починають усвідомлювати, що різні види мистецтва тісно пов'язані між собою і знання одного з них сприяє глибокому сприйманню і розумінню іншого. Проводячи аналіз асоціативних зв'язків творів різних видів мистецтв, майбутні фахівці зможуть глибше зрозуміти особливості і специфіку музики, що сприятиме формуванню цілісного уявлення про мистецтво як образну форму відображення дійсності. Саме на асоціативному поєднанні мистецької інформації ґрунтуються процеси оволодіння майбутнім педагогом-музикантом практичним досвідом створення художнього образу музичного твору, розроблення творчої інтерпретації у процесі інструментально-виконавської підготовки.

Можна стверджувати про актуальність цієї проблеми та про доцільність її розроблення у контексті переосмислення вищої мистецької освіти з позицій активізації процесів розкриття художньо-творчого потенціалу особистості майбутнього фахівця-музиканта.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. До дослідження цієї проблематики долучались такі вчені, як А. Болгарський, О. Бурська, Г. Вершловський, Н. Гродзенська, І. Глазунова, І. Грінчук, Д. Кабалевський, А. Козир, Ю. Кулюткін, Н. Мозгальова, Г. Падалка, О. Петров, О. Рудницька, В. Сластьонін, О. Щолокова, Б. Яворський та ін. Але все ще багато питань механізму інтеграції різних видів мистецтва, поєднання асоціативної мистецької інформації в межах інструментально-виконавської підготовки майбутніх педагогів-музикантів потребують вивчення та наукового обґрунтування.

Мета статті - проаналізувати механізм інтеграції різних видів мистецтва, поєднання асоціативної мистецької інформації в межах інструментально-виконавської підготовки майбутніх педагогів-музикантів.

Виклад основного матеріалу. Інструментально-виконавська підготовка є багатопрофільним курсом інтегрованого плану, оскільки включає різні аспекти музичної культури, серед яких: систематизація музичних форм у їх історичному розвитку, музичне виконавство, власне музична література (біографії композиторів, інформація про окремі твори), музична палеографія тощо. Попри це, виконавська підготовка в інструментальному класі завжди потребує використання міждисциплінарних зв'язків із предметами загальноосвітнього циклу (історією, літературою, культурологією), музично-теоретичними дисциплінами (аналізом музичних творів, теорією музики, гармонією та ін.), різними видами мистецтва (живописом, театром, кіно, хореографією тощо). Розглядаються також питання побутування музики в контексті культури, проблеми музичної естетики, розвитку художніх напрямів і творчо-виконавських шкіл.

На думку І. Глазунової, інструментально-виконавська підготовка студентів вищих музично-педагогічних навчальних закладів повинна базуватись «…на закономірностях розвитку системи мистецтв, логіці асоціативного мислення та психологічних механізмах цілісного чуттєво - емоційного сприйняття» [2,44]. У контексті інструментально-виконавської підготовки студентів факультетів мистецтв педагогічних університетів розвиток їх здатності до поєднання різноманітної мистецької інформації набуває пріоритетного значення. Адже ця здатність є основою творчої уяви зокрема і образно-асоціативного мислення як складової музичного мислення у цілому, без яких неможливим є ключовий процес інструментально - виконавської підготовки майбутніх педагогів-музикантів - процес створення інтерпретації музичного твору.

Основний критерій, який відрізняє справжню творчу інтерпретацію від репродуктивного наслідування інтерпретації викладача - унікальність отриманого результату.

Причини зазначеного вище знаходяться в площині поєднання, комбінування, варіювання, а також постійного оновлення мистецької інформації в процесі інструментально-виконавської підготовки. Джерелом же для такої інтерпретаційної діяльності слугує активізація творчої уяви й фантазії, які базуються на відображенні у свідомості виконавця-інструменталіста мистецької інформації про стиль і жанр музичного твору, засоби музичної виразності, біографічні відомості про композитора та епоху, під час якої він творив тощо. У той же час, джерелом для активізації творчої уяви й фантазії під час інтерпретаційної діяльності може слугувати також мистецька інформація, отримана у процесі взаємодії студента із суміжними видами мистецтва: під час ознайомлення із творами літератури, живопису, скульптури й архітектури тієї ж доби, у яку було створено виконуваний музичний твір.

Музикознавець Б. Яворський створив концепцію розвитку асоціативного мислення, за якою мислення проходить шлях від розрізнених асоціацій (слухових, зорових, рухових) до упорядкованих, логічно пов'язаних. Цілісне сприймання музичного твору і художньої творчості зумовлюється передусім розвитком художнього і виконавського досвіду людини.

Виконавський досвід, в свою чергу, набувається у процесі інструментально-виконавської підготовки, в процесі якої відбувається усвідомлення пріоритетного значення індивідуального розуміння студентами способу музичного мислення композитора щодо творення музичної форми, вибору засобів музичної виразності та ін. Для цього доцільним є активний пошук і поєднання під час інтерпретаційної діяльності як слухових, так і словесних, зорових асоціацій. Причому креативність і оригінальність інтерпретаційного концепту, яскравість його творчого втілення під час донесення до слухача визначається, головним чином, наявним рівнем інтелекту студента. Тому ще одним важливим завданням інструментально-виконавської підготовки є постійне підвищення творчо-інтелектуального рівня студентів, яке базується передусім на систематичному підвищенні рівня знань та умінь у галузі музичного виконавства, розширенні мистецького світогляду на основі застосування спеціальних методик активізації образно-асоціативного мислення, розвитку асоціативних уявлень і творчої уяви.

Висновки. Поєднання різних джерел мистецької інформації є, на нашу думку, найважливішим механізмом музичної творчості, в основі якого, як правило, знаходиться образно-асоціативне мислення - необхідний фактор створення художнього образу музичного твору.

Залучення методик активізації образно-асоціативного мислення й розвитку асоціативних уявлень передбачає, насамперед, формування в майбутніх педагогів-музикантів інструментально-виконавської компетентності з опорою на набуття знань і умінь не тільки у галузі музичного виконавства, але й музикознавства, педагогіки мистецтва, сучасних науково-методичних досягнень тощо, а також на цій базі - пошук образно-смислових асоціативних зв'язків і паралелей під час поєднання отриманої мистецької інформації. Саме такий підхід сприяє всебічному, творчо-інтелектуальному розвитку студентів, а також реалізації їх творчого потенціалу в процесі інструментально-виконавської діяльності.

Література

1. Барановська І.Г., Мозгальова Н.Г. Поліхудожня освіта майбутніх вчителів мистецьких дисциплін: проблеми і перспективи «Теорія і методика мистецької освіти», серія14, вип. 26. Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова, Київ. 2019. С. 9-15.

2. Глазунова І.К. До питання інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музично-педагогічного профілю / Ірина Кимівна Глазунова // Сучасна мистецька освіта. Матеріали ІІ Міжнародних науково-практичних читань пам'яті академіка Анатолія Авдієвського. - Київ: вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова. 2018. С. 42-44.

3. Гончаренко С.У. Український педагогічний енциклопедичний словник. Видання друге доповнене й виправлене / Семен Устимович Гончаренко. Рівне: «Волинські обереги». 2011. 519 с.

References

1. Baranovska, I.H., & Mozghalova, N.H. (2019) Polikhudozhnia osvita maibutnikh vchyteliv mystetskykh dystsyplin: problemy i perspektyvy [Polyart education of future teachers of art disciplines:problems and prospects] Kyiv: NPU imeni M.P. Drahomanova [in Ukrainian].