Літературна освіта: виховання творчого читача з самостійним критичним мисленням

Размещено на http://www.allbest.ru

Літературна освіта: виховання творчого читача з самостійним критичним мисленням

Literary education: educating a creative reader with independent critical thinking

Розман І. І.

Rozman Iryna

У статті наголошено на завданнях щодо розвитку творчого читання на уроках зарубіжної літератури. Виокремлено чотири види ознайомлення з опрацюванням текстів художньої літератури. Зауважено на значенні компаративного аналізу дляформування вдумливого читача. Закцентована увага на особливостях розвитку читацької компетентності. У зв 'язку з чим, формування полікультурних компетенцій включає в себе знання про культурне різноманіття цивілізації, як в просторі, так і в часі.

Ключові слова: зарубіжна література, літературна освіта, критичне мислення, саморозвиток, полікультурна компетентність.

The article deals with the problems of developing creative reading in foreign literature lessons. It is noted that there are four types of familiarization with the development of literary texts. The importance of comparative analysis for the formation of a thoughtful reader is noted. Attention is focused on the peculiarities of the development of reading competence. It is noted that special attention of teachers requires the formation of multicultural competence, which is a set of competencies that form the basis of the system of dominant skills that are developed in the learning process. In this regard, the formation of multicultural competencies includes knowledge about the cultural diversity of civilization, both in space and time. It is noted that the comparative characteristics of the work are extremely important for literary education.

Key words: foreign literature, literary education, critical thinking, self-development, multicultural competence.

У тісно комунікативно-пов'язаному світі кожна людина, особливо представник молодого покоління, потребує широкого спектра навичок і компетенцій, які необхідно розвивати протягом усього життя. Знання базових цінностей не тільки рідної, а й світової культури - це невід'ємна складова сучасного життя. Набуті теоретико-практичні навички можуть бути використані в процесі професійної діяльності та надати можливість бути готовими до міжкультурної взаємодії з однолітками. Володіння іноземною мовою, вміння орієнтуватись у сучасних інноваційних технологіях, акцентувати увагу на міжкультурній комунікації, - всі складові є важливою характеристикою для формування полікультурної компетентності творчого читача зарубіжної літератури[3].

У контексті проблеми полікультурного виховання школярів займаються вчені Данилов Д. Ю., Пєсков І. В., Гончаренко Л. А., Агадуллін Р. Р., Васютенкова І. В., Воротняк Л. І., Тройніцька Т., Стефаненко Л., Супрунова А., Гаганова, М. Красовицький. У вивченні проблем полікультурного виховання в системі освіти виділяються напрямки дослідження освітнього середовища як полікультурного (Бондаревська Є., Гоманн М., Дмитрієв Г., Давидов Ю., Кремень В., Ларчер Д., Перотті А., Сухомлинська О.) [2].

Компаративність для розвитку вдумливого читача зумовлює формування креативності та вмінню аналізувати і співставляти теми творів, історичні епохи, схожість літературних тем та образів. Одна з основних цілей літературної освіти є виховання творчо- обдарованого читача із самостійним вмінням аналізувати та мислити. Формувати гуманістичний світогляд, загальну культуру, естетичні смаки особистості - можливість занять з літератури. Домінантою у цьому є використання порівняльного методу, який став не тільки загальновизнаним, а й отримав статус програмового методу [3].

Для результативної роботи особливу увагу викладачів потребує формування полікультурної компетентності, якає сукупністю компетенцій, що складає основу системи навичок, які розвиваються під час навчання. У зв'язку з чим, формування полікультурних компетенцій включає в себе знання про культурне різноманіття цивілізації, як в просторі, так і в часі. Це дозволяє ефективно впроваджувати в професійну діяльність полікультурний освітній аспект; розвивати культуру поведінки і досліджувати види і форми навчання відповідно полікультурному середовищу і формувати культуру саморозвитку [5, с. 20].

На думку І. В. Лосєва, полікультурна компетентність - це система взаємопов'язаних і взаємообумовлених знань, умінь, навичок, здібностей, досвіду, особистих якостей, які складають єдине ціле. Даний підхід розглядається як відкритий до змін і розвитку [5].

Відома думка про те, що літературі потрібні не тільки талановиті письменники, а і вдячні читачі. Необхідно зауважити, що існує декілька видів читання літератури. Перший полягає у тому, що, насамперед, відбувається ознайомлення з текстом за допомогою змісту або простим перегортанням сторінок. Таке читання умовно можна назвати «читання-ввід у зміст тексту». В залежності від мети читання, можливий вибірковий, повторний перегляд матеріалу. Такий спосіб більш адаптує читача до «діалогу з написаним». Швидке читання- це здатність швидко сприймати текстову інформацію за допомогою особливих способів читання, а при поглибленому читанні здійснюється загальне спостереження над змістом прочитаного, в результаті чого засвоюється текст, тобто розуміється і запам'ятовується. Спосіб поглибленого читання розвиває розум, пам'ять та кмітливість. Саме вдумливе читання є рушійною силою для формування креативного підходу до прочитаного та багатокультурного розвитку молодого покоління.

Принцип плюралізму, наявність різних думок, володіння знаннями про інші народи, їх культуру, традиції і звичаї, вміння виявляти загальне і специфічне, розуміти їх цінність - початок майстерності полікультурної компетентності. Іншими словами, полікультурна компетентність сприяє пошуку адекватних форм поведінки, що допомагають підтримці атмосфери злагоди та взаємної довіри, високої результативності у спільній діяльності та усуненню расизму, інтолерантності, шовінізму тощо [4, с. 136-146].

Для розвитку читацьких компетентностей в учнів необхідно постійно акцентувати увагу на вміння формулювати чітку позицію і висловлювати особисте ставлення до прочитаного матеріалу. Необхідно оцінювати композиційні складові сюжету. На уроках зарубіжної літератури учні мають можливість навчитися сприймати літературний твір не як відображення реального життя, а відповідно до законів художнього мислення, як акт реакції обдарованої особистості на умови буття, як окремий випадок його суб'єктивного відображення [5].

Головним завданням при викладанні зарубіжної літератури є розвиток гуманітарної культури учнів, виховання у них творчих життєвих орієнтирів, вміння самостійно спілкуватися з творами мистецтва слова і свідомо сприймати втілені в них естетичні та духовні цінності [5].

Художній твір розглядається як єдине ціле. Починати роботу над твором необхідноіз задуму його написання, історичної епохи, біографічних відомостей про автора, літературознавчого аналізу твору, місцем автора твору у світовій літературі та культурно- філософськими ідеями, які закладені автором у його зміст [3].

Надзвичайно велике значення для літературної освіти має порівняльно-компаративна характеристика твору. Для того, щоб зробити коректний аналіз творів, необхідно спочатку їх добре вивчити, з'ясувавши всі особливості структурно-тематичного плану. Існує також метод співставлення оригіналу твору з його перекладом. Зіставляючи оригінал і декілька перекладів, учні (студенти) сприятимуть кращому осмисленню змісту. Такий аналіз розвиває креативно-пізнавальні можливості молоді та допомагає усвідомити стиль письменника, творчу манеру перекладача. У такому випадку підключаються придбана раніше інформація як про іноземну мову, так і про структурно-змістовий компонент літературного твору [1].

Особлива увага звернена на порівняння літературних творів та їх окремих компонентів: тем, мотивів, образів, явищ, фактів.

Творчість ми спостерігаємо там, де людина вміє уявляти, комбінувати, змінювати і створювати щось нове в своїй свідомості. У процесі творчості відбувається мобілізація уяви, пам'яті, асоціативних зв'язків, зсередини формується духовний світ особистості. Творчість довгий час пов'язували лише з особливо обдарованими особистостями. Однак це твердження нині визнано помилковим. Здатністю творити в тій чи іншій мірі володіє кожна людина. Це дозволяє не тільки пристосовуватися до навколишнього світу, реагувати на нього, але і оновлювати його. У творчих можливостях приховані величезні природні ресурси, багатство майбутнього. Творче читання - основа формування високого художнього смаку [4].

Всі ці складові допоможуть розвивати здатність організовувати ефективну культурну взаємодію в багатокультурному освітньому просторі [3; 4.]. літературна освіта читач виховання

Творчо-працюючий вчитель чітко усвідомлює свою місію перед своєю аудиторією. Багаторічні спостереження показують, що читачі відрізняються від «нечитачів» своїм інтелектуальним розвитком. Вони здатні проблемно мислити, добре охоплювати суть прочитаного, вміють швидко знаходити правильне рішення, мають великий обсяг пам'яті і творчу уяву, краще володіють мовою. Все це позначається на перспективному вмінні використовувати набутий матеріал і стати конкурентоспроможнім у сучасному світі.

Список використаних джерел

The Catholic Encyclopedia [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.newadvent.org/cathen/01315b.htm. (Дата звернення 10.05.20).

Агадуллін Р. Р. Полікультурна освіта: методолого-теоретичний аспект / Р. Р. Агадуллін // Педагогіка і психологія. Вісник АПН України. - 2004. - №3. - С. 18-29.

Борисов Р. В. Языковая компетентность как фактор межэтнической толерантности / Р. В. Борисов // Мир образования. - 2009. - № 1. - С. 232-236.

Градовський А. В. Компаративний аналіз у системі шкільного курсу літератури: методологія та методика: монографія / А. В. Градовський. - Черкаси: Брама, 2003. - 292 с.

Куцевол О. М. Методика уроку компаративного аналізу / О. М. Куцевол // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2004. - №10. - С. 2-4.

Лосєв І. В. Історія і теорія світової культури: Європейський контекст / І. В. Лосєв. - К.: Либідь, 1995. - 250 с.

References

The Catholic Encyclopedia. Available at: http://www.newadvent.org/cathen/01315b.htm.

Ahadullin, R. R., 2004. Polikul'turna osvita: metodoloho-teoretychnyy aspekt [Multicultural education: methodological and theoretical aspect]. Pedagogy and psychology. Bulletin of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 3, pp. 18-29.

Borysov, R. V., 2009. Yazykovaya kompetentnost' kak faktor mezhetnycheskoy

tolerantnosty [Language competence as a factor of interethnic tolerance]. World of education, 1, pp. 232-236.

Hradovs'kyy, A. V. 2003. Komparatyvnyy analiz u systemi shkil'noho kursu literatury: metodolohiya ta metodyka [Comparative analysis in the system of school literature course: methodology and techniques]. Cherkasy: Brama.

Kutsevol, O. M., 2004. Metodyka uroku komparatyvnoho analizu [Methods of comparative analysis lesson]. World literature in secondary schools of Ukraine, 10, pp. 2-4.

Losyev, I. V. 1995. Istoriya i teoriya svitovoyi kul'tury: Yevropeys'kyy kontekst [History and theory of world culture: European context]. Kyiv: Lybid.

Размещено на Allbest.ru