Формування цифрової компетентності як основа трансформації вищої освіти в умовах глобалізаційних процесів
Забезпечення українського суспільства висококваліфікованими спеціалістами. Формування знань і базових компетентностей студентів в умовах цифровізації. Використання інноваційних методів навчання для розкриття творчого потенціалу здобувачів вищої освіти.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.08.2022 |
| Размер файла | 27,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Центральноукраїнський національний технічний університет
Формування цифрової компетентності як основа трансформації вищої освіти в умовах глобалізаційних процесів
Кононенко Леся Віталіївна кандидат економічних наук, доцент,
доцент кафедри «Аудит, облік та оподаткування»,
Оришака Олег Володимирович кандидат технічних наук, доцент,
доцент кафедри «Кібербезпеки та програмного забезпечення»,
Селіщева Єлизавета Володимирівна здобувач третього
(освітньо-наукового) рівня вищої освіти,
Анотація
Перехід до Індустрії 4.0 із використанням цифрових інструментів у сучасному суспільстві є трендовим явищем.
Цифровізація щодня проникає в усі сфери життя шляхом використання потужного програмного забезпечення, апаратних та цифрових інструментів. В цих умовах відбувається розвиток сучасних світових глобалізаційних процесів, які набувають все більших масштабів та торкаються практично усіх сфер життя.
Це потребує забезпечення суспільства висококваліфікованими спеціалістами відповідного рівня, які будуть спроможні не тільки працювати в умовах тотальної цифровізації, а і активно адаптуватися до постійних змін, які пов'язані насамперед із процесами цифровізації усіх сфер.
В статті зазначено, що сучасні роботодавці постійно підвищують вимоги щодо якості випускників навчальних закладів.
На сьогодні для успішного працевлаштування і отримання гідної винагороди за свою працю вони повинні мати сформовані відповідні компетентності, що містять практичні вміння, навички й готовність їх реалізовувати.
Традиційне навчання здебільшого сприяє формуванню теоретичних знань здобувачів освіти, а впровадження в освітній процес інноваційних форм, методів та засобів має на меті сформувати ключові та базові компетентності.
Під час формування цифрової компетентності у здобувачів вищої освіти викладачам є доцільним враховувати сучасні тенденції та запити цифрового середовища, пропонувати здобувачам цікаві та релевантні завдання, які допоможуть повною мірою розкрити їх творчий потенціал у цифровому середовищі за допомогою зрозумілих та прийнятних засобів. При цьому найбільш оптимальним є змішане навчання із використанням різних форм навчання для підвищення якості освіти.
Ключові слова: форми навчання, цифрові інструменти, здобувачі вищої освіти, глобалізація, традиційне навчання, змішане навчання, цифровий контент
Abstract
Formation of digital competence as the basis of transformation of higher education in conditions of globalizatynics processes
Kononenko Lesya Vitaliivna, Ph. D. in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of audit, account and taxation, Central Ukrainian National Technical University, University Ave., 8, Kropyvnytskyi
Oryshaka Oleh Volodymyrovych, Candidate of Engineering Sciences (Ph.D.), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Cybersecurity and Software, Central Ukrainian National Technical University, University Ave., 8, Kropyvnytskyi
Selishcheva Yelyzaveta Volodymyrivna, Postgraduate, Central Ukrainian National Technical University, University Ave., 8, Kropyvnytskyi
The transition to industry 4.0 using digital tools in modern society is a trend. Digital imaging reaches every day through the use of powerful software, hardware and digital tools. Under these conditions, the development of modern global globalization processes is taking place, which are becoming ever larger and affect virtually all spheres of life. This requires ensuring that the society is highly qualified specialists of the appropriate level, who will be able not only to work in the conditions of total digitalization, but also to adapt actively to constant changes, which are connected primarily with the processes of digitalization of all spheres.
The article states that modern employers constantly raise requirements on quality of graduates of educational institutions. To date, for successful employment and to receive a decent remuneration for their work, they must have the appropriate competencies, which include practical skills, skills and readiness to implement them. Traditional training mainly contributes to the formation of theoretical knowledge of educational applicants, and the introduction of innovative forms, methods and means in the educational process is intended to form key and basic competencies.
While developing digital competence in higher education graduates, it is appropriate for teachers to take into account modern trends and demands of the digital environment, to offer students interesting and relevant tasks that will help to fully discover their creative potential in the digital environment by means of understandable and acceptable means. At the same time, the most optimal is mixed training with the use of different forms of education to improve the quality of education.
Keywords: forms of education, digital instruments, higher education, globalization, traditional education, mixed learning, digital content
Вступ
Постановка проблеми. Перехід до Індустрії 4.0 із використанням цифрових інструментів у сучасному суспільстві є трендовим явищем. Цифровізація щодня проникає в усі сфери життя шляхом використання потужного програмного забезпечення, апаратних та цифрових інструментів.
При цьому інновації у одній сфері обумовлюють виникнення інновацій у інших, тобто виникає цифровий вихор, який затягує у воронку галузь за галуззю [1].
В цих умовах відбувається розвиток сучасних світових глобалізаційних процесів, які набувають все більших масштабів та торкаються практично усіх сфер життя. Це потребує забезпечення суспільства висококваліфікованими спеціалістами відповідного рівня, які будуть спроможні не тільки працювати в умовах тотальної цифровізації, а і активно адаптуватися до постійних змін, які пов'язані насамперед із процесами цифровізації усіх сфер. Підготовка фахівців з цифровою компетентністю є основним завданням сфери освіти.
Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки передбачає, що першочерговими завданнями є формування ґрунтової національної політики цифровізації освіти як пріоритетної складової частини реформи освіти [2].
Основною метою цієї концепції є реалізація ініціатив «Цифрового порядку денного України 2020» (Цифрова адженда України-2020) (Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації). Цифрова адженда України 2020 (Проект «Цифрова адженда України - 2020») передбачає, що основними завдання у державному освітянському сегменті у частині професійних цифрових навичок (програмування тощо) є впровадження підходу з урахуванням наскрізної (кросплатформової) цифрової компетентності (вивчення предметів з використанням цифрових технологій) тощо [3].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання формування необхідних компетентностей при підготовці випускників вищих навчальних закладів до умов цифровізації та глобалізації суспільства є об'єктом дослідження багатьох як вітчизняних, так і зарубіжних вчених.
Зокрема у праці Дущенко О. С. проаналізовано поняття «цифрова трансформація освіти», систематизовано досвід вчених щодо використання цифрових технологій в освітньому процесі, та визначено сучасний стан цифрової трансформації освіти [3].
Дослідження Антонюк Д. С. присвячені аналізу досвіду і поглядів вітчизняних вчених на підходи щодо розроблення і впровадження цифрових ресурсів навчального призначення задля забезпечення розвитку цієї сфери в Україні [4]. спеціаліст компетентність студент цифровізація освіта
У роботі Бондаренко Т. розкрито вимоги до освітнього процесу у закладах вищої освіти в умовах діджиталізації сучасного суспільства [5].
Пікуляк М. В., Кузь М. В. та Ворощук О. Д. зосередили свої дослідження на вдосконаленні та дослідженні побудови адаптивного навчального модуля дистанційної системи навчання з використанням нечітких нейронних мереж [6].
Праці Sankar J. P., Kalaichelvi R., Elumalai K. V., та Alqahtani M. S. M. спрямовані на дослідження взаємозв'язку таких незалежних факторів як середовище дистанційного навчання, полегшення дистанційного навчання, цифрові навчальні матеріали, технічна підтримка дистанційного навчання, особиста роль викладача, взаємовідносини між здобувачами при засосуванні змішаного типу навчання у вищій освіті під час пандемії COVID-19 [7].
Гайтан О. М. у своїх дослідженнях порівнювала вебінарорієнтовані платформи для навчання, технічні та педагогічні можливості використання інструментарію платформ Zoom, Google Meet та Microsoft Teams, вивчала вплив використання вебінарорієнтованих платформ на формування професійних та загальних навичок при різних типах занять [8]. Наливайко О.О., Прокопенко А.І., Кабусь Н.Д., Хатунцева С.М., Жукова О.А. і Наливайко Н. А. досліджували вплив проєктно-цифрової діяльності на формування цифрової компетентності студентів гуманітарних спеціальностей [9]. Проте, віддаючи належне науковій значущості праць згаданих вчених, необхідно зазначити, що питання формування цифрової компетентності як основи трансформації вищої освіти в умовах глобалізації суспільства потребують подальших досліджень.
Мета статті - дослідження методики формування цифрової компетентності як основи трансформації вищої освіти в умовах глобалізації суспільства.
Виклад основного матеріалу
Сьогодні спостерігається постійне підвищення вимог роботодавцями до випускників навчальних закладів, які повинні мати сформовані відповідні компетентності, що містять практичні вміння, навички й готовність їх реалізовувати. Традиційне навчання здебільшого сприяє формуванню теоретичних знань здобувачів, а впровадження в освітній процес інноваційних форм, методів та засобів має на меті сформувати ключові та базові компетентності.
В умовах тотальної цифровізаціїї особливе значення набуває отримання цифрової компетентності. До основних компонент цифрової компетентності відносять:
- Безпеку. Здатність безпечно та системно використовувати цифрові технології ідентифікації, а також звертати увагу на правові наслідки, права та обов'язки учасників цифрової взаємодії.
- Виробництво / створення. Можливість створювати, налаштовувати та редагувати цифровий контент, вирішувати цифрові проблем у цифровому просторі та досліджувати нові способи
використання переваг технологій.
- Спілкування. Здатність спілкуватися, співпрацювати,
взаємодіяти та брати участь у віртуальних командах і мережах, а також використовувати відповідні засоби масової інформації, тон і поведінку в них.
- Інформацію. Здатність ідентифікувати, знаходити,
отримувати, зберігати, упорядковувати й аналізувати цифрову інформацію та оцінювати її релевантність та ціль [9].
Проте, рівень цифрової компетентності досить різний залежно від спеціалізації здобувачів та їх майбутньої професійної спрямованості.
За результатами загальноєвропейсього дослідження «Цифрова компетентність на практиці: рамковий аналіз» цифрова компетентність визнана як одна з восьми ключових компетентностей у контексті навчання громадян упродовж життя в країнах Європейського Союзу. У цьому документі «цифрова компетентність» розглядається як «здатність впевнено, критично та творчо використовувати інформаційно-комунікаційні технології для досягнення цілей, що належать до галузі роботи, зайнятості, навчання, дозвілля, включення та участі у житті суспільства» [2]. Тобто, цифрова компетентність є наскрізною і саме вона сприяє досягненню й опануванню інших компетентностей, які стосуються сфери мови та навичок спілкування, математичної грамотності, культурної обізнаності та самовираження, уміння навчатись упродовж життя тощо. Вищезазначені компетентності покликані розвивати особистість відповідно до викликів, які висуває перед суспільством XXI століття, а це насамперед забезпечення активної участі громадянина у функціонуванні основних інститутів суспільства та економіки [9].
Цифрова компетентність тісно пов'язана з такими категоріями як «цифрова комунікація», «цифровий контент» та «цифрові інструменти». Так, цифрова комунікація - це вид комунікації за допомогою цифрових технологій. Існують різні способи комунікації, наприклад, синхронний зв'язок (спілкування в реальному часі, зокрема за допомогою skype або відеочату) й асинхронні (неодночасне спілкування, наприклад, електронна пошта, форум для відправлення повідомлення, SMS). Поняття цифрового контенту визначається як будь-який тип контенту у вигляді цифрових даних, що кодуються й можуть бути створені, переглянуті, розподілені, модифіковані та збережені з використанням комп'ютерів і цифрових технологій, зокрема Інтернету. Доступ до змісту може бути або безкоштовним, або оплачуваним. Приклади цифрового вмісту містять вебсторінки та вебсайти, соціальні медіа, дані та бази даних, цифрові аудіо, як-от тр3-файли, електронні книги, цифрові зображення, цифрове відео, відеоігри, комп'ютерні програми та програмне забезпечення [9]. Межі цифрової компетентності для громадян визначають цифрові інструменти як цифрові технології, що використовуються з певною метою або для виконання певної функції обробки інформації, комунікації, створення контенту, безпеки чи вирішення проблем [11].
У сучасних умовах відбувається зміна авторитарної моделі навчання на адаптивну, особисто-орієнтовану. Сама ж методика навчання передбачає активну взаємодію між викладачем і здобувачами освіти. У цьому процесі провідна роль належить викладачу. Проте, сьогодні його час для безпосереднього контакту із здобувачами вищої освіти дуже обмежений, що пов'язано із низкою факторів (карантинні заходи щодо пандемії COVID - 19 та військові дії значно зменшують можливість безпосереднього контакту, левова частка часу викладача витрачається на адміністративну роботу тощо). Це обумовлює необхідність забезпечення сучасної освіти відповідними цифровими технологіями [12]. Включення цифрових технологій у навчальний процес дає можливість значно його оптимізувати. Так до переваг цифровізації освіти відносять: інноваційність (нові можливості для всіх суб'єктів освітнього процесу), модернізація освіти (перехід на новий якісний рівень), доступність (онлайн- університети, доступні кожному, по всьому світу, у будь-який час, які забезпечать якісною освітою кожного), сприятливість інтеграційним процесам та світовому процесу глобалізації (у випадку України це сприяння європейській інтеграції) [3].
Використання таких програмних продуктів, як ZOOM, Google Meet, Cisco Webex Meetings, Schoology, BigBlueButton, Blackboard та інш., відіграє важливу роль у фундаментальному переході від традиційної аудиторії до віртуального класу та системи дистанційного навчання. Дистанційне навчання має ряд переваг: викладачі мають можливість перманентно оновлювати відповідні електронні навчальні та допоміжні матеріали, зникає необхідність територіально знаходиться в одній точці, тощо. Але, дистанційне навчання має і ряд проблемних моментів. Так, з метою забезпечення якості навчання викладач повинен розробити зміст курсу дистанційного навчання з відповідним інформаційним забезпеченням. Проте, інформаційне забезпечення online -ресурсів може бути складним через можливі проблеми з розумінням здобувачем змісту навчальних матеріалів. Вирішити цю проблему можливо шляхом розробки інтерактивних платформ дистанційного навчання наочними посібниками.
Крім того, важливим при формуванні цифрової компетентності є розроблення та представлення цифрового педагогічного контенту здобувачем освіти у соціальних мережах. Найбільш поширеними серед студентської молоді на сьогодні є такі соціальні мережі, як: Viber, Facebook, Instagram, Telegram тощо [9]. Соціальні мережі можна ефективно використовувати в освітньому процесі для проведення опитування й анкетування з важливих питань, пов'язаних з соціально- педагогічними явищами, наявними в суспільстві. Створення дидактичних ігор та гейміфікації освітнього процесу як у форматі інтерактивних презентацій, так і повноцінних комп'ютерних ігор можливе з використанням платформи RPG Maker MV.
Процес розвитку цифрової компетентності викладачів і здобувачів освіти покликаний покращити засвоєння здобувачами теоретичного матеріалу, поліпшити викладання. Слід зазначити, що здобувачі доволі часто володіють інформаційно-комунікаційними технологіями краще за викладачів, що, як правило, сприяє ефективному сприйняттю інформації.
Важливим елементом формування цифрової компетентності здобувачів освіти є проведення на регулярній основі досліджень та здійснення пілотних проектів для пошуку, апробації і відпрацювання концептуально нових педагогічних технологій, що переважно базуються на інформаційно-комунікаційних технологіях. При цьому дослідження та проекти повинні мати на меті не тільки розв'язання проблем, пов'язаних з традиційними підходами під час застосування цифрових технологій, але й розроблення питань створення і впровадження в освітню практику новітніх навчальних курсів, поява яких стала можливою завдяки використанню сучасних цифрових технологій [13].
В цілому якість дистанційного навчання є системою якості, яка складається з якості інформації, рівня підготовки викладача і якості його викладання, академічної участі та цифрової готовності [11]. У цьому процесі провідна роль належить викладачу. Тому, на нашу думку, найбільш оптимальним є процес навчання, який є комбінацією on-line навчання з наданням індивідуальних планових консультацій (бажано of-line). Доцільність такого підходу підкреслюють і погляди багатьох вчених, які на підставі вивчення міжнародного досвіду, підкреслюють, що найдоцільнішим є змішане навчання із використанням різних форм навчання для підвищення якості освіти [3].
Слід зазначити, що цифровізація освіти з низкою переваг має і окремі проблеми. Насамперед це залежність здобувача освіти від якості його технічного, програмного та Internet забезпечення, що призводить до нерівномірності доступу до інформації (знань) [12]. Крім того, при формуванні будь-якої компетентності (у тому числі і цифрової) викладач надає здобувачу освіти лише «інформацію», яка не може існувати без суб'єкта, який її сприймає та фіксує [15]. Крім того, основна мета у процесі навчання полягає у перетворюванні у здобувача освіти «інформації» на «знання» («knowledge produces knowledge, and the ability to think produces thinking» (знання породжують знаючих, а вміння думати - мислячих)), що потребує від нього певних якостей, навичок, здібностей, які в умовах перехіду до Індустрії 4.0 безпосередньо пов'язані із цифровою компетентностю.
Висновки. Перехід до Індустрії 4.0 висуває чіткі вимоги щодо підготовки компетентного фахівця, тому однією з основних цілей сучасної вищої освіти є підготовка фахівців з сформованою цифровою компетентністю. Це обумовлює необхідність опанування цифрових навичок та розвитку здатностей до роботи в умовах подальшого розвитку цифрових технологій. Це обумовлює при формуванні цифрової компетентності акцентування уваги на таких складових:
- розробка чітких та загальноприйнятих критеріїв та рівнів сформованості цифрової компетентності;
- формування цифрової компетентності через діяльність;
- створення зручної та прийнятної системи моніторингу та тестування рівня цифрової компетентності.
Під час формування цифрової компетентності у здобувачів вищої освіти викладачам є доцільним враховувати сучасні тенденції та запити цифрового середовища, пропонувати здобувачам цікаві та релевантні завдання, які допоможуть повною мірою розкрити їх творчий потенціал у цифровому середовищі за допомогою зрозумілих та прийнятних засобів. При цьому найбільш оптимальним є змішане навчання із використанням різних форм навчання для підвищення якості освіти. Саме на цьому напрямі будуть зосереджені перспективи подальших досліджень.
Література
1. Кононенко Л.В., Назарова Г.Б., Куц В.І. Трансформація форм бухгалтерського обліку в умовах розвитку digital-технологій. Економічний простір: Збірник наукових праць. № 168. Дніпро: ПДАБА, 2021. С. 132-137 URL: http://prostir.pdaba.dp.ua/index.php/ journal/article/view/869 (дата звернення: 07.05.2022).
2. Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 20182020 роки. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80#n13
3. Дущенко О. С. Сучасний стан цифрової трансформації освіти. Фізико-математична освіта. 2021. Вип. 2. С. 40-45. URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/fmo_2021_2_9 (дата звернення: 13.05.2022)
4. Антонюк Д. С. Теоретичні та практичні аспекти розроблення та використання цифрових освітніх ресурсів: погляд вітчизняних учених .Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні науки. 2020. № 3(1). С. 189-196. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_ped_2020_3(1) 31 (дата звернення: 12.05.2022).
5. Бондаренко Т. Вимоги до освітнього процесу з огляду на здобутки цифрової педагогіки. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. 2021. Вип. 25(1). С. 42-49. URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tmpvd_2021_25(1) 7 (дата звернення: 17.05.2022).
6. Pikuliak М. В., Kuz М. В., & Voroshchuk О. Д. (2022). Improvement of information technology of distance education system construction with the use of hybrid learning algorithm. Information Technologies and Learning Tools, 88(2), 167-185. URL: https://doi.org/10.33407/itlt.v88i2.4434 (дата звернення: 17.05.2022)
7. Sankar, J. P., Kalaichelvi, R., Elumalai, K. V., & Alqahtani, M. S. M. (2022). Effective blended learning in higher education during COVID-19. Information Technologies and Learning Tools, 88(2), 214-228. URL: https://doi.org/10.33407/ itlt.v88i2.4438 (дата звернення: 13.05.2022)
8. Haitan О. М. (2022). Comparative analysis of possibilities of using the toolkit of webinar-based platforms zoom, google meet and microsoft teams in onlinelearning. Information Technologies and Learning Tools, 87(1), 33-67. URL: https://doi.org/10.33407/itlt.v87i1.4441 (дата звернення: 15.05.2022)
9. Nalyvaiko О. О., Prokopenko А. І., Kabus Н. Д., Khatuntseva С. М., Zhukova О. А., & Nalyvaiko Н. А. (2022). Project-digital activity as a means of forming digital competence of humanities specialties' students. Information Technologies and Learning Tools, 87(1), 218235. URL: https://doi.org/10.33407/itlt.v87i1.4748 (дата звернення: 13.05.2022)
10. A. Ferrari, «Digital Competence in Practice: An Analysis of Frameworks». European Commission Joint Research Center. Institute of Prospective Technologies Studies.: European Union, 2012, 92 p
11. S. Carretero, S., R. Vuorikari, and Y. Punie, DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use, EUR 28558 EN, Publications Office of the European Union, Luxembourg, 2017. URL: https://ec.europa.eu/jrc/en/publication/eur-scientificand-technical-research- reports/digcomp-21-digital-competence-framework-citizens-eight-proficiency-levelsand- examples-use. (дата звернення: 13.05.2022)
12. Кононенко С. О., Кононенко Л. В., & Манойленко Н. В. (2021). Методика формування інформаційно - дослідницьких компетентностей у здобувачів вищої освіти засобами цифрових технологій. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, (198), 125-128. URL: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2021-1-198-125-128 (дата звернення: 17.05.2022).
13. Биков В. Ю. Сучасні завдання інформатизації освіти. Інформаційні технології і засоби навчання. №1(15). 2010. URL: http://journal.iitta.gov.ua/ index.php/ itlt/article/view/25/13. (дата звернення: 17.05.2022).
14. Cheng Y. M. Extending the expectation-confirmation model with quality and flow to explore nurses' continued blended e-learning intention, Inf. Technol. People, vol. 27, no. 3, pp. 230-258, 2014
15. Марченко К.М., Оришака О.В. Інформаційно-психологічна безпека людини в інформаційному суспільстві. Матеріали II Міжнародної науково- практичної конференції “Інформаційна безпека та інформаційні технології”: тези доповідей, 2-3 квітня 2020 р. Кропивницький: ЦНТУ, 2020. С.15 URL: http://kbpz.kntu.kr.ua/wp-content/uploads/2020/04/%D0%97%D0%91%D0%86%D0% A0%D0%9D%D0%98%D0%9A-%D0%A2%D0%95%D0%97-%D0%BA%D0%BE% D0%BD%D1%84-2-3-%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F.pdf#page=15 (дата звернення: 17.05.2022).
References
1. Kononenko, L.V., Nazarova, H.B. & Kuts, V.I. (2021) Transformatsiia form bukhhalterskoho obliku v umovakh rozvytku digital-tekhnolohii [Transformation of forms of accounting in the development of digital technologies]. Ekonomichnyi prostir: Zbirnyk naukovykh prats - Economic space: Collection of scientific works, 168, 132-137. Retrieved from http://prostir.pdaba .dp.ua/index.php/journal/article/view/869 [in Ukrainian].
2. Kontseptsii rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta suspilstva Ukrainy na 2018-2020 roky [Concepts of development of digital economy and society of Ukraine for 20182020]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018- %D1%80#n13 [in Ukrainian].
3. Dushchenko O. S. (2021). Suchasnyi stan tsyfrovoi transformatsii osvity [Current state of digital transformation of education]. Fizyko-matematychna osvita - Physical and mathematical education, 2, 40-45. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/fmo_2021_2_9 [in Ukrainian].
4. Antoniuk D. S. (2020). Teoretychni ta praktychni aspekty rozroblennia ta vykorystannia tsyfrovykh osvitnikh resursiv: pohliad vitchyznianykh uchenykh [Theoretical and practical aspects of the development and use of digital educational resources: The view of domestic scientists]. Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu. Pedahohichni nauky - University of Zaporizhzhya. Pedagogical sciences, 3(1), 189-196. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UjRN/Vznu_ped_2020_3(1) 31 [in Ukrainian].
5. Bondarenko T. (2021). Vymohy do osvitnoho protsesu z ohliadu na zdobutky tsyfrovoi pedahohiky [Requirements to educational process considering achievements of digital pedagogy.]. Teoretyko-metodychni problemy vykhovannia ditei ta uchnivskoi molodi- Theoretical and methodical problems of education of children and pupils of youth, 25(1), 4249. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tmpvd_2021_25(1) 7 [in Ukrainian].
6. Pikuliak М. В., Kuz М. В., & Voroshchuk О. Д. (2022). Improvement of information technology of distance education system construction with the use of hybrid learning algorithm. Information Technologies and Learning Tools, 88(2), 167-185. Retrieved from https://doi.org/10.33407/itlt.v88i2.4434 [in Ukrainian].
7. Sankar, J. P., Kalaichelvi, R., Elumalai, K. V., & Alqahtani, M. S. M. (2022). Effective blended learning in higher education during COVID-19. Information Technologies and Learning Tools, 88(2), 214-228. Retrieved from https://doi.org/10.33407/itlt.v88i2.4438 (дата звернення: 13.05.2022)
8. Haitan О. М. (2022). Comparative analysis of possibilities of using the toolkit of webinar-based platforms zoom, google meet and microsoft teams in onlinelearning. Information Technologies and Learning Tools, 87(1), 33-67. Retrieved from https://doi.org/10.33407/itlt.v87i1.4441 [in Ukrainian].
9. Nalyvaiko О. О., Prokopenko А. І., Kabus Н. Д., Khatuntseva С. М., Zhukova О. А., & Nalyvaiko Н. А. (2022). Project-digital activity as a means of forming digital competence of humanities specialties' students. Information Technologies and Learning Tools, 87(1), 218235. Retrieved from https://doi.org/10.33407/itlt.v87i1.4748 [in Ukrainian].
10. Ferrari A, «Digital Competence in Practice: An Analysis of Frameworks». European Commission Joint Research Center. Institute of Prospective Technologies Studies.: European Union, 2012, 92 p
11. S. Carretero, S., R. Vuorikari, &Y. Punie, DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use, EUR 28558 EN, Publications Office of the European Union, Luxembourg, 2017. Retrieved from https://ec.europa.eu/jrc/en/publication/eur-scientificand-technical- research-reports/digcomp-21-digital-competence-framework-citizens-eight-proficiency- levelsand-examples-use.
12. Kononenko S. O., Kononenko L. V., & Manoilenko N. V. (2021). Metodyka formuvannia informatsiino - doslidnytskykh kompetentnostei u zdobuvachiv vyshchoi osvity zasobamy tsyfrovykh tekhnolohii [Methods of formation of informational - research competence in the students of higher education by means of digital technologies]. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky-Scientific notes. Series: Pedagogical sciences, (198), 125-128. Retrieved from https://doi.org/10.36550/2415- 7988-2021-1-198-125-128 [in Ukrainian].
13. Bykov V. Yu. (2010). Suchasni zavdannia informatyzatsii osvity [Modern tasks of the Unformatted consecration]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia- Information technologies and means of education,1(15). Retrieved from http://journal.iitta.gov.ua/ index.php/ itlt/article/view/25/13. [in Ukrainian].
14. Cheng Y. M. (2014). Extending the expectation-confirmation model with quality and flow to explore nurses' continued blended e-learning intention. Inf. Technol. People, 27, 3, 230-258.
15. Marchenko K.M. & Oryshaka O.V. (2020). Informatsiino-psykholohichna bezpeka liudyny v informatsiinomu suspilstvi [Informational and psychological safety of a person in the information society]. Materialy II Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii “Informatsiina bezpeka ta informatsiini tekhnolohii ”: tezy dopovidei, Kropyvnytskyi: TsNTU-Materials of the II International Scientific and practical Conference “Information Security and Information Technologies”: Abstracts of reports, Kropyvnytskiy: Central Technical University, 15. Retrieved from http://kbpz.kntu.kr.ua/ wp-content/uploads/2020/04/%D0%97%D0%91%D0%86%D0% A0% D0%9D%D0% 98%D0%9A-%D0%A2%D0%95%D0%97-%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1 %84-2-3 - %D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F.pdf#page=15 [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Сучасні тенденції розвитку загальних компетентностей здобувачів третього рівня вищої освіти у контексті забезпечення якості докторської освіти. Суть освітніх кластерів, які забезпечують індивідуалізацію навчального і дослідницького планів студентів.
статья [19,9 K], добавлен 07.02.2018Питання забезпечення фінансування вищої освіти США. Наявні проблеми у сфері фінансування і доступності вищої освіти. Пропозиції щодо реформування системи фінансування вищої освіти США. Фінансова доступність вищих навчальних закладів для їх студентів.
статья [23,7 K], добавлен 27.08.2017Загальна характеристика системи вищої освіти у Фінляндії. Спеціальності в Міккелі Політехнік з навчанням на англійській мові. Переваги вищої освіти у Фінляндії. Фінляндія як лідер у становленні суспільства знань та інноваційної економіки XXI ст.
реферат [33,6 K], добавлен 05.12.2009Вивчення різних методологічних підходів в педагогіці. Можливості застосування різних підходів при роботі із здобувачами вищої освіти в умовах інформаційно-освітнього середовища. Можливості використання інструментів інформаційно-освітнього середовища.
статья [26,1 K], добавлен 07.02.2018Історія формування системи вищої освіти в Німеччині. Сучасні принципи побудови вищих навчальних закладів, участь у болонському процесі. Проблеми та перспективи розвитку вищої освіти сьогодні. Доступ громадян до вищої освіти, характеристика кваліфікацій.
реферат [64,3 K], добавлен 16.11.2014Історія формування системи вищої освіти США. Принципи побудови вищої освіти Америки, система закладів. Доступ громадян до освіти. Організація навчання, академічний рік та екзамени. Ієрархії викладачів у вищій школі. Діяльність коледжів та університетів.
реферат [37,4 K], добавлен 14.11.2011Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.
реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011Дослідження сучасних принципів побудови освіти у вищих навчальних закладах Індії. Огляд особливостей економічної, технічної та гуманітарної освіти. Аналіз навчання іноземних студентів, грантів на освіту, які видають ученим і представникам наукової еліти.
реферат [27,9 K], добавлен 17.01.2012Структура та мета компетентнісно зорієнтованого навчання в навчальному процесі вищої школи. Зв'язки між освітньою, педагогічною, лінгводидактичною й лінгвометодичною компетентностями. Моделі професійної педагогічної компетентності викладача та студентів.
реферат [34,9 K], добавлен 05.03.2013Дослідження стану системи фінансування сфери вищої освіти, а також системи кредитування навчання. Оцінка проблеми відсутності комплексної системи забезпечення якості освіти в Україні. Шляхи досягнення ефективної міжнародної академічної мобільності.
статья [24,3 K], добавлен 22.02.2018Основні принципи Болонської декларації. Ступеневість та доступність вищої освіти у Великій Британії. Принципи організації вищої освіти у Франції. Цикли університетської освіти у Франції. Ступеневість освіти та кваліфікації у польській вищій освіті.
реферат [21,4 K], добавлен 29.09.2009Підвищення вимог до рівня освітньої та фахової підготовки людини у зв'язку з науково-технічною та інформаційною революцією. Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти, історичні витоки ступеневої освіти. Особливості національних систем вищої освіти.
курсовая работа [35,5 K], добавлен 25.10.2011Підвищення якості навчання інформатичних дисциплін іноземних студентів. Використання дистанційних технологій освіти. Процес підготовки іноземних студентів та вчителів інформатики. Місце та роль дистанційних технологій навчання у системі вищої освіти.
статья [335,2 K], добавлен 21.09.2017Університетський рівень навчання. Типи навчальних закладів. Умови вступу до ВНЗ Болгарії. Фінансова допомога студентам. Організація академічного року. Зв'язок науки і вищої освіти. Переведення студентів на наступний освітній рівень та видача сертифікатів.
реферат [51,6 K], добавлен 05.12.2009Глобальні тенденції у світовій системі освіти. Структура системи світової вищої освіти. Значення європейських інтеграційних процесів. Глобальний процес інтеграції до європейського освітнього простору. Синтез науки через створення найбільших технополісів.
реферат [26,3 K], добавлен 10.02.2013Політичні і економічні аспекти "Болонського процесу", його основні історичні етапи, концептуальні положення та проблеми розгортання в вітчизняних умовах. Особливості вітчизняної системи вищої освіти і розмаїття систем вищої освіти в європейських державах.
реферат [44,9 K], добавлен 25.04.2009Болонський процес як засіб інтеграції та демократизації освіти України. Основні завдання та етапи формування Європейського простору вищої освіти. Використання Болонського процесу у Тернопільському державному педагогічному університеті ім. В. Гнатюка.
курсовая работа [83,9 K], добавлен 23.03.2011Соціально-економічні, методологічні, змістовно-процесуальні протиріччя сучасної вищої освіти, її структура та характеристика основних принципів функціонування. Модель сучасної вищої освіти: визначення профілю фахівців, вимоги та рівні їх підготовки.
реферат [14,6 K], добавлен 03.06.2010Особливості формування студентського контингенту навчального закладу вищої фізкультурної освіти. Прийом слухачів на підготовче відділення. Права і обов’язки студента вищого навчального закладу. Організація виховного процесу у вищому закладі освіти.
реферат [12,0 K], добавлен 03.01.2010Гуманізація як пріоритетний напрям сучасної освіти, головна умова реалізації творчого потенціалу, формування його педагогічного мислення, професійної компетентності, гуманітарної культури. Проблема вдосконалення освіти у її гуманістичному аспекті.
реферат [23,1 K], добавлен 15.10.2012
