Психологічний супровід навчання дітей з ООП за умов воєнного часу: на допомогу батькам та освітянам

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічний супровід навчання дітей з ООП за умов воєнного часу: на допомогу батькам та освітянам

Колбасова Христина Василівна аспірант, Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України

Анотація

У статті розкрито особливості психологічного супроводу навчання дітей з особливими освітніми потребами за умов воєнного часу. Окреслено складові ефективності психологічного супроводу та основні напрями діяльності під час освітнього процесу. Охарактеризовано та акцентовано увагу на діагностичній, консультативній та психологокорекційній, психотерапевтичній роботі в процесі навчання, соціалізації і життєдіяльності таких осіб. Мета статті полягала у визначенні стратегії психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами, їх родин і формуванні напрямів роботи. Обґрунтовано, що психологічний супровід дітей із особливими освітніми потребами є пролонгованим, динамічним процесом, цілісною діяльністю інклюзивно-ресурсного центру, яка складається з таких взаємопов'язаних компонентів як систематична психологічна допомога дітям з особливими потребами у вигляді консультування, психокорекції, психологічної підтримки; психологічна допомога батькам, які виховують таких дітей; моніторинг психолого-педагогічного та соціального статусу дитини в динаміці її психічного розвитку; організація життєдіяльності дітей із особливими потребами у соціумі з урахуванням їх психічних і фізичних можливостей та психологічної терапії.

Означено, що ефективним вирішенням цих питань є залучення дітей з особливими потребами в інклюзивне освітнє середовище, що передбачає створення спеціальних умов для задоволення їх освітніх потреб (організаційно-методичних, психологічних, корекційно-розвиткових та низки інших) у процесах навчання та соціалізації. Наголошено, що забезпечення індивідуального прогресу кожної дитини впродовж життя забезпечить якість, сутність, зміст і складові психологічного супроводу, які є змістово-організаційною основою психолого-педагогічної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в процесі навчання та життєдіяльності. Надано ключові рекомендації батькам та освітянам щодо психологічного супроводу дітей з атиповим розвитком в умовах воєнного часу.

Ключові слова: психологічний супровід; особливі освітні потреби, дитина з атиповим розвитком, інклюзивно-ресурсний центр; корекційна робота; психотерапевтична робота, психологічне консультування, психологія воєнного часу.

Abstract

Psychological accompanying of teaching children in plates in war conditions: to help parents and educators

Kolbasova Khrystyna Vasylivna Post-graduate student, Mykola Yarmachenko Institute of special pedagogy and psychology of the National academy of pedagogical sciences of Ukraine

The article reveals the features of psychological support for the education of children with special educational needs in wartime. The components of the effectiveness of psychological support and the main activities during the educational process are outlined. The attention to diagnostic, consultative and psychological correctional, psychotherapeutic work in the process of education, socialization and life of such persons is characterized and emphasized. The purpose of the article was to determine the strategy of psychological support of children with special educational needs, their families and the formation of areas of work. It is substantiated that psychological support of children with special educational needs is a prolonged, dynamic process, integral activity of inclusive resource center, which consists of the following interrelated components: systematic psychological assistance to children with special needs in the form of counseling, psycho correction, psychological support; psychological assistance to parents raising such children; monitoring the psychological, pedagogical and social status of the child in the dynamics of its mental development; organization of life of children with special needs in society, taking into account their mental and physical capabilities and psychological therapy.

It is noted that an effective solution to these issues is to involve children with special needs in an inclusive educational environment, which involves creating special conditions to meet their educational needs (organizational and methodological, psychological, correctional and other) in learning and socialization. It is emphasized that ensuring the individual progress of each child throughout life will ensure the quality, essence of content and components of psychological support, which are the content and organizational basis of psychological and pedagogical work with children with special educational needs in learning and life. Key recommendations were provided to parents and educators on the psychological support of children with atypical development in wartime.

Keywords: psychological support; special educational needs, a child with atypical development, inclusive resource center; corrective work; psychotherapeutic work, psychological counseling, wartime psychology.

Постановка проблеми

Соціальні реалії українців склалися так, що 24 лютого 2022 року відбулося повномасштабне воєнне вторгнення Росії (держави загарбника, що є сусідньо-розташованою країною) на територію України. За таких умов довелося змінити освітній процес у країні (навчання, надання психологічного супроводу, корекційних занять тощо для дітей з типовим та атиповим розвитком). Введення в Україні воєнного стану позначилось на всіх сферах людського життя. Особливих змін зазнали саме соціальні сфери, зокрема освітня галузь, навчання дітей з особливими освітніми потребами (далі діти з ООП). Чимало закладів освіти нині не працюють, деякі - приймають тимчасово переміщених осіб, біженців, переселенців з окупованих територій, інші - організовують освітній процес дистанційно (навчання, консультування батьків тощо).

Сьогодення внесло корективи в освітянське життя та незмінним лишилося те, що усі намагаються працювати заради майбутнього дітей. Робота кожного освітянина, вихователя, волонтера, соціального працівника, психолога наразі надзвичайно важлива. У стані війни діти з ООП належать до найвразливішої категорії населення. Перебуваючи в небезпеці, в тривалому стресовому стані, дитина позбавлена не лише нормальних умов для розвитку, освіти, а в першу чергу - базових потреб людини (потреби у їжі, сні, безпеці, соціальній стабільності та ін.). Через відчуття тривоги, напруги, страху, невизначеності ускладнюється процес повноцінної соціалізації дитини, яка і до цього мала низку особливостей і труднощів. Діти, які вимушені бути переміщеними із зони активних бойових дій, постійно мають проблеми, що пов'язані із соціальною адаптації, перебуваючи (змініючи) все нові, й нові соціальні умови.

За умов воєнного стану, в Україні посилена увага приділяється саме специфіці освітнього процесу, труднощам виховання і психологічного та психічного розвитку дітей з ООП. Це стосується й питання щодо формування загальної компетентності особистості як системи окремих компетенцій, знань і необхідного для її результативної діяльності в соціумі досвіду. У низці урядових нормативно-правових документів, зокрема у Постановах Кабінету Міністрів України (КМУ): від 12 липня 2017 р. № 545 «Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр» (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ № 617 від 22.08.2018; № 983 від 21.10.2020; № 765 від 21.07.2021; № 493 від 29.04.2022) [9]; від 10 квітня 2019 р. № 530 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти» (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ № 769 від 28.07.2021; № 483 від 26.04.2022) [10]; від 15 вересня 2021 р. № 957 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ № 483 від 26.04.2022) [11], лежить базове розуміння єдиної загальнодержавної стратегії реформування галузі освіти. Вона базується на принципах недискримінації, врахуванні багатоманітності розвитку людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників, незважаючи на умови в яких опиняється дитина [9]. Тобто однією із ключових ідей втілення стратегії створення сучасного освітнього середовища для дітей з особливими потребами є інклюзивне навчання, незважаючи на соціальний стан чи проблеми держави. Наголосимо, що при вирішенні цих завдань у системі інклюзивного навчання одна з провідних ролей належить інкюзивно-ресурсному центру.

Одним із важливих пріоритетів в діяльності інклюзивного-ресурсного центру є забезпечення психологічної стійкості освітян та батьків, які страждають від російської воєнної агресії, мають ознаки психопатичних розладів, психологічно не стійкі, характеризуються високим рівнем тривожності та невротизації. Батьки дітей з ООП в умовах воєнного часу почуваються особливо тривожними, оскільки їм і до воєнних змін було непросто соціалізувати і навчати своїх дітей, а наразі, в умовах війни, їх можливості ще більше зменшилися, натомість діти потребують не меншої (а в травматичних обставинах) більшої уваги. З перших днів війни інклюзивно- ресурсні центри України надають кваліфіковану психологічну допомогу освітянам та батькам, які опинились у складних життєвих обставинах, постраждали внаслідок воєнних дій за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, проводять консультування онлайн, здійснюють інформаційну підтримку щодо джерел консультування (куди саме можна звертатися), розміщують повідомлення у месенджерах Facebook-сторінок, чатах Viber-групах, YouTube-каналах тощо. Не забудемо також згадати і про офлайн діяльність з дітьми та родинами, якщо, звичайно, дозволяють умови (наприклад, безпечно на території центру, батьки безпечно можуть дістатися тощо).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Психологічний супровід навчання дітей з особливими потребами в умовах воєнного стану здебільшого ґрунтується на тому досвіді дистаційного навчання, який був напрацьований в період пандемії (COVID-19). Наукових праць, що присвячені дистанційному навчанню в період пандемії численна кількість, при цьому достатньо досліджень як українських, так і світових вчених. Серед таких варто згадати D. Koulougliotis, K. Paschalidou, K. Salta, M. Tsetseri [12], В. Коваленко, О. Колісник [5], Т. Братишко [2], які займалися проблемою організації дистанційного навчання дітей з ООП.

Сучасна наука і практика має гостру нестачу ґрунтовних праць щодо психологічного супроводу і навчання дітей з ООП, організації дистанційного навчання в період воєнного стану. Варто зазначити, що існують публікації, в яких вчені торкаються означених питань та подібної проблематики: В. Кобильченко [4], Ж. Кондратюк [6], І. Омельченко [4], О. Вовченко [3], та інші. Невирішеним залишається питання психологічного супроводу і навчання та його організація в умовах воєнного стану.

Мета статті - теоретично обґрунтувати особливості процесу психологічного супроводу і навчання дітей з особливими освітніми потребами в умовах воєнного стану.

Мету конкретизують такі завдання дослідження:

1) виявити та систематизувати найбільш поширені труднощі, які виникають під час дистанційної форми навчання за умов воєнного стану;

2) сформулювати рекомендації батькам та освітянам, які спрямовані на посилення соціальної підтримки учасників освітнього процесу та підвищення рівня доступності для них освітніх послуг в умовах дистанційного навчання.

Виклад основного матеріалу

Інклюзивно-ресурсний центр провадить діяльність з урахуванням таких принципів, як повага та сприйняття індивідуальних особливостей дітей, дотримання найважливіших інтересів дитини, недопущення дискримінації та порушення прав дитини, конфіденційність, доступність освітніх послуг з раннього віку, міжвідомча співпраця [9].

Серед основних завдань інклюзивно-ресурсного центру є:

- проведення комплексної оцінки, у тому числі повторної, та здійснення системного кваліфікованого супроводу осіб у разі встановлення у них особливих освітніх потреб;

- надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових та інших послуг дітям з особливими освітніми потребами;

- надання консультативної, психологічної допомоги батькам, іншим законним представникам осіб з особливими освітніми потребами у формуванні позитивної мотивації щодо розвитку таких дітей та підвищення обізнаності щодо організації їх навчання і виховання [9].

Це комплексна система різнобічної, динамічної, корекційної і розвивальної допомоги відповідно до вікових та індивідуальних потреб дітей з ООП. У цьому сенсі саме на інклюзивно-ресурсний центр покладаються величезні сподівання під час воєнних дій та воєнного стану у державі, адже йдеться не лише про комплексну оцінку, а й про надання системного корекційного супроводу дитині з особливими освітніми потребами незалежно від форми навчання, а також про систему методичної/психологічної допомоги її родині.

Розглядаючи моделі інклюзивної практики, хотілося б зосередитися на стратегіях реалізації психологічного супроводу дітей із особливими освітніми потребами з позицій психологічних та організаційно-методичних вимог за умов воєнного стану. Відстеження психологічного статусу дітей з особливими потребами є досить складним процесом, який потребує тісної співпраці усіх спеціалістів, що беруть участь у їх життєдіяльності. І лише на основі цілісного бачення розвитку кожної дитини з особливими освітніми потребами розробляється і реалізується загальна стратегія навчання та розвитку. Метою психологічного супроводу є вивчення особистісного потенціалу дитини, а саме: співвідношення рівня інтелектуального розвитку і вікової норми, розвитку когнітивної та емоційно-вольової сфери, сформованості мотивації до навчання, індивідуальних освітніх труднощів тощо, що насамперед передбачає залучення усіх учасників освітнього процесу (батьків, педагогів, дітей) до реалізації поставлених цілей.

Основними етапами психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в умовах воєнного часу в закладах освіти є: підготовчий, орієнтовний, етап планування, реалізації індивідуальної програми та підсумковий.

Підготовчий етап включає вирішення таких завдань:

- встановлення контакту з усіма учасниками супроводу дитини (які є в досяжності і можуть працювати з дитиною, або шукається заміна спеціаліста, якщо певний необхідний тощо);

- визначення обсягу роботи і послідовності процесу супроводу;

- підготовка необхідної документації;

Завдання орієнтовного етапу полягають у:

- встановленні контакту з батьками, іншим законним представникам, родичами дитини з ООП;

- встановленні контакту з групою/класом, педагогічними працівниками, які залучені до освітнього процесу дитини з ООП;

- ознайомленні фахівців з результатами комплексної оцінки розвитку особи («Висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особистості»);

- спільному обговоренні з педагогами та іншими фахівцями особливостей освітніх труднощів дитини.

Етап планування передбачає:

- розроблення індивідуальної програми розвитку дитини з особливими потребами;

- затвердження цієї програми усіма фахівцями, які працюють з дитиною (і які наявні в центрі на момент воєнного стану, як зазначалось вище).

Варто зазначити, що складання індивідуальної програми можливе лише після отримання «Висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особистості» в інклюзивно-ресурсному центрі, у якому зазначено напрями, рівень та обсяг підтримки, у тому числі обсяг психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, які надаються особам з особливими освітніми потребами в закладах освіти (для особи з інвалідністю, що документально підтверджено медичною установою, тобто коли встановлено групу інвалідності - з урахуванням індивідуальної програми реабілітації).

Підсумковий етап зосереджений на колективному обговоренні ефективності проведеної роботи з рекомендаціями щодо подальшого навчання та розвитку кожної дитини з особливими освітніми потребами.

Тобто психологічний супровід дітей з ООП в умовах воєнного часу здійснюється через виконання основних видів діяльності: комплексна оцінка, консультування, корекційно-розвиткові заняття, психологічний супровід та психологічна терапія. Зупинимося докладніше на кожному з них.

Комплексна оцінка - збір та інтерпретація інформації про особливості розвитку особистості з метою визначення її особливих освітніх потреб та визначення її освітніх труднощів, розроблення рекомендацій щодо її індивідуальної освітньої траєкторії, модифікації чи адаптації освітньої програми (навчальних предметів), організації освітнього середовища, особливостей організації надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг [9]. Для здобувачів освіти комплексна оцінка проводиться з обов'язковим спостереженням та додатковим збором інформації консультантами фахівцями інклюзивно-ресурсного центру про особливості навчання особи в закладі освіти та/або за місцем її проживання (перебування), в тому числі тимчасового у період воєнного стану [9]. Варто зазначити, що комплексна оцінка проводиться консультантами фахівцями інклюзивно- ресурсного центру індивідуально за такими напрямами: оцінка фізичного розвитку особи; оцінка мовленнєвого розвитку особи; оцінка когнітивної сфери особи; оцінка емоційно-вольової сфери особи; оцінка освітньої діяльності особи.

Невід'ємним елементом психологічного супроводу є консультативна робота, яка передбачає надання педагогам і батькам допомоги у вихованні та розвитку дитини з ООП. Психологічна підтримка педагогів полягає у розкритті «слабких» і «сильних» сторін когнітивного і особистісного розвитку дитини та визначення шляхів подолання труднощів у навчанні та соціалізації дітей з ООП. Психологічна підтримка батьків передбачає: встановлення довірчих відносин з батьками/законними представниками; сприяння в усвідомленні особливостей їх дітей та необхідності об'єднання зусиль фахівців і родини у їх подоланні; залучення батьків/законних представників до корекційно-розвиткової роботи; надання рекомендації щодо подолання можливих труднощів тощо. Важливо наголосити, що однією з умов залучення дитини до інклюзивного навчання є здатність батьків/законних представників свідомо сприймати стан дитини, уміти співпрацювати з педагогами, виступаючи їхніми активними помічниками, бути добре обізнаними з перевагами і недоліками різних форм навчання, щоб зробити свідомий вибір і компетентно брати участь у навчанні та розвитку.

Корекційно-розвиткові послуги - це комплексна система заходів супроводження особи з особливими освітніми потребами у процесі навчання, що спрямовані на корекцію порушень шляхом розвитку особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери та мовлення. Зміст корекційно-розвиткової роботи визначається з урахуванням особливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами, мети, завдань та напрямів такої роботи [9]. Від так, основними завданнями корекційного психологічного супроводу є:

- розвиток емоційно-вольової сфери та корекцію її порушень (профілактику та усунення можливих агресивних і негативних проявів, інших труднощів у поведінці; запобігання і подолання негативних рис особистості та формування характеру; формування довільної регуляції діяльності та поведінки; створення умов для формування адекватної самооцінки; формування розуміння змісту і значення різних форм поведінки людей в оточенні у емоційно значущих ситуаціях, оцінку дитиною власної поведінки на підставі отриманих знань і навичок);

- розвиток пізнавальної діяльності та цілеспрямоване формування вищих психічних функцій (стимуляція пізнавальної активності як засобу формування пізнавальної мотивації; розвиток уваги (стійкості, концентрації, підвищення об'єму, переключення); розвиток пам'яті (розширення обсягу, стійкості, формування прийомів запам'ятовування); розвиток сприймання (просторового, слухового), просторових і часових уявлень, сенсомоторної координації; формування розумової діяльності (аналізу, порівняння, узагальнення, виділення істотних ознак і закономірностей); розвиток елементарних умовиводів і гнучкості розумових процесів) [7];

- психологічна терапія, що передбачає допомогу при психологічних порушеннях, допомагає скорегувати поведінку дитини, навчає контролювати надмірність емоцій та почуттів. Існує декілька основних методів психологічної терапії про те всі вони супроводжуються встановленням особистого контакту фахівця з дитиною з ООП. Знайти спільну мову з дитиною через: спілкування, ігри, книги, казки та іграшки. Під час гри, діалогу, читання, вся увага консультанта практичного психолога спрямована на почуттях, думках і реакції дитини у різних ситуаціях, для того щоб виявити істинну причину порушення самопочуття [8].

Таким чином психологічний супровід дітей з ООП в умовах воєнного стану забезпечується комплексом взаємозв'язаних і взаємообумовлених психологічних впливів: організаційно-методичних, корекційно-розвиткових, консультативних, психологічно орієнтованих.

Організовуючи навчання дітей з ООП за дистанційним типом, варто пам'ятати, що ця категорія дітей є переважно візуалами, тому для кращого розуміння навчання, психологічної підтримки за ситуації воєнного часу їм необхідна візуальна підтримка. Для візуальної підтримки в засвоєнні матеріалу використовуються відео-ресурс, доступні дітям інтерактивні вправи, презентації, опорні схеми, таблички, ілюстровані тексти. Завдання побудовані таким чином, щоб не перевантажувати дітей з ООП, розробляються завдання, з огляду на індивідуальні можливості кожної дитини на вербальному та невербальному рівні. Дітям з ООП потрібно більше часу, щоб звикнути до отримання необхідних знань на основі інформаційно-комунікаційних технологій. Для таких дітей дистанційне навчання можливе за умови індивідуалізації навчання та активної допомоги батьків. Для того, щоб дитина з ООП формувала і застосовувала набуті компетентності для подальшого самостійного життя, їй потрібна в певний період допомога й підтримка.

Серед суттєвих переваг дистанційної форми навчання можна відзначити наступні: гнучкість (дитина з ООП може навчатися в зручний для себе час);

індивідуальний темп (незалежно від місця проживання/перебування); можливість декілька разів переглянути матеріал, тощо [1].

Труднощі дистанційного навчання полягають у складності організації домашнього навчання дитини з ООП (батькам доводиться змінювати власний графік, переходити також на дистанційні форми роботи); у процесі виконання/роботи можуть виникнути додаткові питання (на які батьки не зможуть вірно та професійно відповісти); труднощі соціалізації дитини (перебування поза колективом однолітків може призводити до труднощів, співпраці з однолітками) тощо [1].

Тому одним із основоположних, провідних завдань психологічного супроводу навчання дітей з ООП в умовах воєнного часу є надання рекомендацій батькам та освітянам.

Рекомендації для освітян переважно стосуються таких аспектів як:

- заохочуйте дитину до виконання щоденних справ (повернення до звичного режиму життєдіяльності дасть дитині змогу відчути, що вона в безпеці; вона має розуміти, що освітній заклад - безпечне місце для неї; будьте спокійними і виваженими, заспокоюйте дитину уникайте додаткового тиску на неї);

- організовуйте та проводьте онлайн заходи з розвитку психологічної стійкості учасників освітнього процесу в умовах війни, групові або індивідуальні консультації для батьків, освітян;

- проводьте онлайн індивідуальні корекційно-розвиткові заняття (Zoom, Google-meet, Skype та інші);

- систематично викладайте у відкритий доступ необхідні

матеріалами для збереження психічного здоров'я під час війни;

- рекомендуйте доступні для самостійного застосування батьками методики щодо зниження рівня тривожності дітей (релаксаційні, дихальні, малюнкові), вправи з психогімнастики, кінезіології, рухливі, розвивальні ігри, тощо; інформувати про літературу та художні фільми (мультфільми) для спільного перегляду чи прослуховування батьків і дітей/підлітків;

- комунікуйте з дорослим, який зможе забезпечити дитині додаткову підтримку (домовтеся з дитиною, до кого вона може звернутися в разі необхідності; зберіть максимум інформації щодо систем переадресації для дітей, які потребують спеціалізованої допомоги фахівців; якщо дитина має труднощі, що не зникають із плином часу, її потрібно направити до відповідного фахівця);

- будьте готовими до діалогу з дитиною (вона має знати, що ви готові її вислухати; давайте прості та реалістичні відповіді на запитання дитини: «Чому відбулася та чи та подія?» (продемонструйте своє ставлення до ситуації), «Чи все буде добре?» (не давайте неправдивих обіцянок і марних надій, однак розкажіть, що рятувальні організації, волонтери, міністерства та відомства, військові та поліція роблять усе можливе для відновлення миру та порядку);

- подбайте про те, щоб дитина мала можливість гратися і навчатися разом з однолітками, адже їхня підтримка дуже важлива для неї;

- підтримуйте дитину у формуванні позитивних методів подолання стресу та страху (допоможіть їй обрати оптимальні стратегії для тієї чи тієї ситуації);

- будьте пильними до явищ навколишнього середовища (погіршення погоди, гучні звуки тощо), що можуть спричиняти певну реакцію в дитини, яка переживає посттравматичний стрес (попереджайте дітей, якщо збираєтеся, наприклад, увімкнути світло, різко підвищити голос тощо);

- звертайте увагу на реакцію однолітків на дитину, яка переживає посттравматичний стрес, та інформацію, якою вони обмінюються (убережіть дитину від цікавості однолітків та захистіть їх від деталей і подробиць ситуацій, які можуть налякати, засмутити тощо);

- бережіть власне емоційне та фізичне здоров'я (дитині, яка бачить поруч упевнених, спокійних та бадьорих дорослих, швидше вдається нормалізувати свій стан) [2], [7], [9].

Рекомендації для батьків засновані на таких провідних моментах:

- подбайте, аби дитина перебувала в теплі та безпеці, подалі від шуму та значного скупчення людей;

- приділяйте дитині якомога більше часу та уваги (частіше обнімайте та притуляйте дитину до себе; говоріть із дитиною спокійним і ласкавим голосом; постійно нагадуйте дитині, що вона в безпеці);

- відповідайте на запитання дитини про події, що відбулися, простими словами, без подробиць, що можуть її налякати;

- дотримуйтеся звичного режиму життєдіяльності дитини (стабільність і зрозумілість - це те, що для дітей створює зону безпеки; складіть новий розклад для дитини, який буде на видноті, намагайтеся дотримувати режиму дня (підйом в один і той же час, перерви, прийом їжі тощо);

- організуйте робочу зону (якщо немає своєї кімнати, то власний куточок де будуть потрібні для уроку матеріали (усі зайві предмети, що відвертають увагу, доцільно прибрати); також на працездатність дитини впливає світло - яскраве і холодне освітлення стимулює мобілізацію систем організму і підвищує пильність;

- робіть перерви (дитина докладає чимало зусиль, аби сконцентруватися і зрозуміти, що їй через екран намагаються донести, тому вкрай важливо, аби діти перемикали свою увагу і відпочивали між заняттями/уроками; до виконання домашньої роботи, доцільно виконувати не раніше, ніж за годину-півтори після закінчення занять/уроків;

- мотивуйте і помічайте успіхи (не забувайте відзначати успіхи; розмовляйте, хваліть і підтримуйте) [2], [7], [9].

Висновки

Відтак, було здійснено аналіз теоретичних аспектів психологічного супроводу навчання дітей з особливими освітніми потребами в умовах воєнного стану який містить комплекс заходів, спрямованих на оцінку когнітивного розвитку, емоційно-вольової сфери, готовності дітей до навчальної діяльності, а саме: систематичне відстеження психологічного статусу особистості в динаміці її психічного розвитку; створення індивідуальних програм розвитку дитини та її навчання; створення спеціальних психологічних умов для надання допомоги дітям, які мають труднощі у розвитку, навчанні, поведінці; створення психологічних умов для ефективного психічного розвитку їх у соціумі; систематична психологічна допомога дітям із особливими освітніми потребами та батькам, які виховують таких дітей (консультування, психокорекція, психологічна підтримка).

Підсумовуючи, хотілося б зазначити та ще раз підкреслити, що психологічний супровід під час війни, воєнних дій, окупації тих чи інших територій базується на основі індивідуального підходу до кожного учасника освітнього процесу: дітей, батьків, освітян.

психологічний супровід воєнний навчання

1. Авласенко-Канарович О., Баришнікова В. Основні переваги та недоліки дистанційної освіти. Дистанційна освіта в Україні: інноваційні, нормативно-правові, педагогічні. 2020. С. 13-14.

2. Братишко Т. Організація дистанційного навчання учнів з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивної освіти. Педагогіка формування творчої особистості у вищих і загальноосвітній школах: зб. наук. пр. 2020 1(70). С. 51-55.

3. Вовченко О. Проблема емоційного вигорання батьків та педагогів, що виховують дітей з ООП в умовах воєнного часу. Всеукраїнський онлайн марафон до Дня науки. 2022. С. 148-154.

4. Кобильченко В., Омельченко І. Символізація як механізм орієнтування в ситуації невизначеності (воєнного стану) в структурі комунікативної діяльності дошкільника з особливими освітніми потребами. Філософсько-психологічні аспекти духовності сталого розвитку людства. 2022. С. 57-162.

5. Коваленко В., Колісник О. Організація дистанційного навчання дітей з особливими освітніми потребами в умовах довготривалого карантину. Молодий вчений. 2020. 4(80). С. 586-589.

6. Кондратюк Ж. Формування професійної ідентичності фахівців консультантів інклюзивно-ресурсних центрів в умовах воєнного стану. Становлення особистості в умовах сучасного розвитку суспільства: соціально-педагогічний, психологічний, корекційний і медичний аспекти. 2022. С. 95-101.

7. Коробова Н. Особливості розвитку емоційно-вольової сфери дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивно-ресурсного центру. Сучасні досягнення вітчизняних вчених у галузі педагогічних та психологічних наук: матеріали. 2020. С. 145-148.

8. Мартинюк О., Петринич О. Особливості психокерекційної роботи практичного психолога у дошкільному закладі. Суспільні трансформації і безпека: людина, держава, соціум : матеріали доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції. Львівський інститут МАУП. 2018. С. 32-36.

9. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр» від 12 липня 2017 р. № 545

10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти» від 10 квітня 2019 р. № 530

11. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти» від 15 вересня 2021 р. № 957

12. Koulougliotis D., Paschalidou K., Salta K., Tsetseri M. Shift from a Traditional to a Distance Learning Environment during the COVID-19 Pandemic. Science & Education, 2022. 31(1). P. 93-122.

References

1. Avlasenko-Kanarovich O., Baryshnikova V. (2020). The main advantages and disadvantages of distance education. [Osnovni perevahy ta nedoliky dystantsiinoi osvity]. Distance education in Ukraine: innovative, normative-legal, pedagogical. [in Ukrainian].

2. Bratyshko T. (2020). Organization of distance learning for students with special educational needs in an inclusive education. [Orhanizatsiia dystantsiinoho navchannia uchniv z osoblyvymy osvitnimy potrebamy v umovakh inkliuzyvnoi osvity]. Pedagogy of formation of creative personality in higher and general education schools: coll. Science. Pr. [in Ukrainian].

3. Vovchenko O. (2022). The problem of emotional burnout of parents and teachers raising children with SEN in wartime. [Problema emotsiinoho vyhorannia batkiv ta pedahohiv, shcho vykhovuiut ditei z OOP v umovakh voiennoho chasu]. All-Ukrainian online marathon for Science Day. [in Ukrainian].

4. Kobilchenko V., Omelchenko I. (2022). Symbolization as a mechanism of orientation in a situation of uncertainty (martial law) in the structure of communicative activities of preschoolers with special educational needs. [Symvolizatsiia yak mekhanizm oriientuvannia v sytuatsii nevyznachenosti (voiennoho stanu) v strukturi komunikatyvnoi diialnosti doshkilnyka z osoblyvymy osvitnimy potrebamy]. Philosophical and psychological aspects of the spirituality of sustainable human development. [in Ukrainian].

5. Kovalenko V., Kolisnyk O. (2020). Organization of distance learning of children with special educational needs in the conditions of long-term quarantine. [Orhanizatsiia dystantsiinoho navchannia ditei z osoblyvymy osvitnimy potrebamy v umovakh dovhotryvaloho karantynu]. A young scientist. [in Ukrainian].

6. Kondratyuk J. (2022). Formation of professional identity of specialists of consultants of inclusive resource centers in the conditions of martial law. [Formuvannia profesiinoi identychnosti fakhivtsiv konsultantiv inkliuzyvno-resursnykh tsentriv v umovakh voiennoho stanu]. Formation of personality in the modern development of society: socio-pedagogical, psychological, correctional and medical aspects. [in Ukrainian].

7. Korobova N. (2020). Features of the development of emotional and volitional sphere of children with special educational needs in an inclusive resource center. [Osoblyvosti rozvytku emotsiino-volovoi sfery ditei z osoblyvymy osvitnimy potrebamy v umovakh inkliuzyvno- resursnoho tsentru]. Modern achievements of domestic scientists in the field of pedagogical and psychological sciences: materials. [in Ukrainian].

8. Martyniuk O., Petrynych O. (2018). Peculiarities of psycho-correctional work of a practical psychologist in a preschool institution. [Osoblyvosti psykhokerektsiinoi roboty praktychnoho psykholoha u doshkilnomu zakladi]. Social transformations and security: man, state, society: materials of reports of the All-Ukrainian scientific-practical conference. Lviv Institute of IAPM. [in Ukrainian].

9. Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On approval of the Regulations on the Inclusive Resource Center" of July 12, 2017 № 545

10. Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On approval of the Procedure for the organization of inclusive education in preschool education institutions" of April 10, 2019 № 530

11. Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On approval of the Procedure for the organization of inclusive education in general secondary education" of September 15, 2021 № 957

12. Koulougliotis D., Paschalidou K., Salta K., Tsetseri M. (2022). Shift from a Traditional to a Distance Learning Environment during the COVID-19 Pandemic. Science & Education, 2022. [in Greece].

Размещено на Allbest.ru