Особливості професійної діяльності вихователя в умовах інклюзивної освіти

Размещено на http://allbest.ru

14

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Особливості професійної діяльності вихователя в умовах інклюзивної освіти

Бевзюк Марина Сергіївна кандидат педагогічних наук,

викладач кафедри спеціальної та інклюзивної освіти

м. Умань

Анотація

У статті проаналізовано особливості професійної діяльності вихователя в умовах інклюзивного навчання. А саме: стимулювання мотиваційно-ціннісного та відповідального ставлення майбутніх вихователів до здобуття знань, умінь і звичок в умовах інклюзивної освіти; використання навчально-матеріальної бази для вищих навчальних закладів для набуття майбутніми вихователями відповідної компетенції шляхом: удосконалення та інтеграції змісту професійних та професійно орієнтованих навчальних дисциплін, застосування інноваційних та традиційних технологій навчання; напрямок навчально-педагогічної практики щодо вдосконалення досвіду в умовах інклюзивної освіти. Уточнено, що лише гармонізоване дотримання всіх умов буде запорукою якісної підготовки майбутніх вихователів в умовах інклюзивної освіти. З метою підготовки вихователів в умовах інклюзивної освіти рекомендовано проводити не лише традиційні навчально-методичні чи науково-практичні семі нари, а й тренінги, коучинг, вебінари, в першу чергу в онлайн-режимі. Зазначено, що такі форми роботи сьогодні стають дуже популярними через доступність, відданість виробництву та інноваційність: заочна/дистанційна участь; легкий доступ до соціальних мереж і веб-сайтів; практичний характер інформації: емпіричний матеріал з підтверджувальними відеоісторіями; надання конкретних порад щодо прийняття рішень у педагогічних ситуаціях; можливість перегляду у разі непрямої участі та в ситуації окремих аспектів додаткових роз'яснень; постійне оновлення інформації з урахуванням останніх тенденцій тощо.

Ключові слова: вихователь, дитина з особливими потребами, інклюзивне навчання, інклюзія, професійна діяльність.

Abstract

Peculiarities of teacher's professional activity in the conditions of inclusive education

Bevzyuk Maryna Serhiivna Candidate of Pedagogical Sciences, Lecturer of the Department of Special and Inclusive Education, Uman State Pedagogical University named after Pavel Tychyna, Sadova St., 30 a, Uman

The article analyzes the features of the professional activity of the educator in the conditions of inclusive education.

Namely: stimulating the motivational-value and responsible attitude of future educators to the acquisition of knowledge, skills and habits in an inclusive education; use of educational material base for higher educational establishments for acquisition of the corresponding competence by future educators by: improvement and integration of the maintenance of professional and professionally oriented educational disciplines, application of innovative and traditional technologies of training; direction of educational and pedagogical practice to improve the experience in the context of inclusive education.

It is specified that only harmonized observance of all conditions will be a guarantee of high-quality training of future educators in the conditions of inclusive education. In order to train educators in an inclusive education, it is recommended to conduct not only traditional educational or methodological or scientific-practical seminars, but also trainings, coaching, webinars, primarily online. It is noted that such forms of work are becoming very popular today due to accessibility, dedication to production and innovation: correspondence / distance participation; easy access to social networks and websites; practical nature of information: empirical material with confirmatory video stories; providing specific advice on decision-making in pedagogical situations; the possibility of reviewing in the case of indirect participation and in the situation of certain aspects of additional clarifications; constant updating of information taking into account the latest trends, etc.

Keywords: educator, child with special needs, inclusive education, inclusion, professional activity.

Вступ

Постановка проблеми. Успішна реалізація завдань дошкільної освіти значною мірою визначається ефективною організацією педагогічного процесу в дошкільному навчальному закладі, у центрі якого педагогічна взаємодія вихователів з дітьми та їх батьками.

Аналіз наукових досліджень свідчить, що особливості взаємодії вихователя з дітьми дошкільного віку впливають на їх психоемоційний та особистісний розвиток (Л.І. Божович, Л.С. Виготський, О.В. Запорожець, М.І. Лісіна та ін.); тип ставлення до дітей і стиль керівництва різними видами діяльності визначають взаємостосунки у дитячому товаристві, забезпечують стан задоволеності й психологічного комфорту дітей у дошкільному навчальному закладі (В.Д. Калішенко, Я.Л. Коломінський, Є.О. Панько та ін.)

Педагогічна наука доводить, а практика дошкільної освіти переконує, що у майбутніх вихователів мають бути сформовані професійно значущі якості, теоретичні знання, практичні уміння й навички, мотиваційно-ціннісні відношення, які визначають готовність до педагогічної взаємодії у професійній діяльності, що ґрунтується на гуманістичному, індивідуальному та особистісно- орієнтованому підходах. Відтак проблема підготовки практико-орієнтованих на ефективну педагогічну взаємодію фахівців дошкільної освіти саме на часі.

В основі сучасного етапу розвитку національної системи освіти лежить ідея надання рівних можливостей усім дітям отримувати високоякісну освіту, розвивати свій потенціал, незважаючи на рівень розвитку, стать, соціальний статус, національність та ін.

Приєднавшись до основних міжнародних угод у сфері прав людини (Декларації ООН про права людини, Конвенцій ООН про права інвалідів, про права дитини), Україна як член міжнародної спільноти бере участь у впровадженні інклюзивної форми навчання у системі безперервної загальної та професійної освіти.

Про це свідчать державні директивні документи: «Концепція розвитку інклюзивної освіти, Постанова Кабінету Міністрів України «Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження заходів щодо впровадження інклюзивного навчання в дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2015 року» та ін. [7].

У яких, згідно до визначення ЮНЕСКО, визначено поняття інклюзивної освіти як цілісного феномену, що передбачає рівний доступ до якісної освіти всіх дітей без винятку: дітей з особливостями (порушеннями) психофізичного розвитку, дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, з порушенням зору, з порушеннями слуху, з порушеннями мовлення, із затримкою в розвитку та ін..

Тому удосконалення системи освіти шляхом упровадження інклюзивної форми навчання потребує глибокого й різнобічного вивчення розумового, фізичного й мовленнєвого розвитку осіб з обмеженими можливостями. вихователь інклюзивний освіта коучинг

Це передбачає створення освітнього середовища, яке б відповідало потребам і можливостям кожної дитини, незалежно від особливостей її психофізичного розвитку.

Саме тому особливо актуальною постає професійна діяльність вихователя, здатного до реалізації мети, змісту, завдань і технологій інклюзивної освіти в загальноосвітніх закладах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сучасному етапі розвитку інклюзивної освіти в Україні та інших країнах світу зростає роль досліджень, спрямованих на пошук ефективних шляхів організації і впровадження інтегрування дітей з особливими освітніми потребами, в загальноосвітній простір (В. Бондар, Е. Данілявічуте, В. Засенко, Ю. Найда, А. Колупаєва, Конопльова, С. Литовченко, Н. Назарова, М. Малофєєв, С. Миронова, Т. Сак, В. Синьов, В. Феоктістова, Л. Шипіцина, Н. Шматко та ін.) [1].

Проблема підготовки кваліфікованого вихователя до роботи в умовах інклюзивного навчання вже тривалий час є однією з найбільш актуальних. Про це свідчать наукові праці В. Бондаря, В. Бочарової, І. Демченко, І. Рогальської-Яблонської, Б. Вульфова, І. Звєрєвої, А. Капської, А. Колупаєвої, Липи, В. Синьова, С. Харченка та ін. [5].

Зокрема, Л. Хоружою вивчено структуру професійної діяльності, окремі складові професійної компетентності майбутнього педагога; О. Ферт вивчено педагогічні засади діяльності громадських організацій у сфері формування інклюзивної освітньої політики в Україні і Канаді; С. Єфімова, Ю. Найда, Ю. Рибак - шляхи трансформації загальноосвітньої школи в інклюзивну; О. Таранченко С. Литовченко, Е. Данілавічюте - прийоми роботи вчителів в інклюзивному класі; важливі кроки на шляху створення моделі особистості педагога, його професіограми зроблені Н. Левітовим, Г. Прохоровим, Фрідман та іншими.

Мета статті - теоретично обґрунтувати організаційно - педагогічні аспекти професійної діяльності вихователя в умовах інклюзивного навчання.

Виклад основного матеріалу

Педагогічна діяльність є особливим видом соціальної діяльності, яка спрямована на передавання новим поколінням накопичених людством досвіду і культури, створення умов для їх особистісного розвитку.

Педагогічна (грец. paidos - дитина і agЬ - веду) діяльність - вид діяльності, змістом якого є навчання, виховання, освіта і розвиток підростаючого покоління [6].

Професійна діяльність - діяльність людини за ознаками певної сукупності професійних завдань та обов'язків (робіт), які виконує фахівець.

О.В. Лішин визначає професійну діяльність - цілеспрямована багатоступенева активність людини щодо формування мотивів, цілісних орієнтацій на результати професійного продукту.

В.О. Сластьонін ширше трактує це поняття - професійна діяльність особливий вид соціальної діяльності спрямований на передачу культури та досвіду, накопичених людством, створення умов для особистісного розвитку і підготовки до виконання соціальних ролей, визначених у суспільстві, створення професійно важливого продукту діяльності [2].

У педагогічних дослідженнях знаходимо різні підходи до визначення поняття «підготовка вихователя». Так, деякі вчені поняття «підготовка» ототожнюють з готовністю до професійної діяльності (Н.І. Костіна), інші дослідження (Л.В. Григоренко, Т.Ю. Гущина, Г.В. Троцко та ін.) вважають, що підготовка включає в себе формування готовності майбутніх педагогів до професійної діяльності. Доцільно визначити ці поняття.

Професійно-педагогічну підготовку в дослідженнях науковці розглядають як підсистему професійної підготовки, визначаючи її як:

- сукупність спеціальних знань, навичок та умінь, які дозволяють виконувати роботу в певній галузі діяльності;

- цілісну динамічну освіту, яка складається з взаємопов'язаних компонентів: мети, навчання, змісту освіти, мотивів навчання, діяльності викладача і діяльності студентів, готовності і результату навчання [4].

Основний зміст педагогічної професії становлять взаємини з людьми.

Діяльність, яку виконує вихователь, називається педагогічною. Професійна педагогічна діяльність передбачає спеціальну освіту, тобто оволодіння системою спеціальних знань, умінь і навичок, необхідних для виконання функцій, пов'язаних із певною професією. Людину, яка професійно займається педагогічною діяльністю, називають вихователем, учителем, викладачем, педагогом.

Часто це залежить від закладу, в якому вона працює (вихователь - у дитячому садку; учитель - у школі; викладач - у технікумі, училищі, вищому навчальному закладі). Педагог (родове поняття щодо всіх названих вище) - фахівець, який має спеціальну підготовку і професійно здійснює навчально-виховну роботу в різних освітньо-виховних системах [6].

Основними видами педагогічної діяльності, яка здійснюється у цілісному педагогічному процесі, є: навчальна робота; виховна робота; корекційна робота; методична робота; робота з батьками вихованців; науково-дослідна діяльність; пропагандистська діяльність [5].

За всіх часів професія вихователя була дуже важливою. Завдяки педагогічній діяльності не переривається зв'язок поколінь. Без неї складно уявити розвиток суспільства чи окремої людини. У процесі взаємодії вихователя і дитини народжуються нові ідеї, формуються духовні і матеріальні цінності, творчий потенціал особистості [6].

Вихователь, будучи прикладом для дітей, є в той же час їх найближчим порадником, помічником. Саме він визначає мету і завдання процесу навчання в конкретних умовах, програмує розвиток особистості дитини, обґрунтовує систему педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, спрямованість на розв'язання конкретних педагогічних завдань.

Ще Я. А. Коменський сформулював основні вимоги до вихователя, що не застаріли до сьогоднішнього дня. Він уважав, що головне призначення вихователя полягає в тому, щоб своєю високою моральністю, любов'ю до людей, знаннями, працелюбністю та іншими якостями стати взірцем для наслідування з боку вихованців і особистим прикладом виховувати у них людяність. Він вимагав, щоб вихователь уважно ставився до дітей, був привітливим і ласкавим, не відштовхував від себе дітей своїм суворим поводженням, а приваблював їх батьківським ставленням, манерами та словами. На його думку, дітей слід вчити легко і радісно, «щоб напій науки проковтувати без побоїв, без крику, без огиди, словом, привітно і приємно» [8].

У Законі України «Про освіту» зазначається: «Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями» [4].

Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми професійної діяльності вихователя та сучасних підходів до визначення поняття «інклюзивної освіти» дає змогу узагальнити процес професійної діяльності вихователя, як провідного спеціаліста в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах дошкільного навчального закладу.

Інклюзивна освіта - це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами, зокрема дитини з особливостями психофізичного розвитку, в умовах загальноосвітнього закладу. Інклюзивне навчання забезпечує доступ до освіти дітей з особливими потребами у дошкільних навчальних закладах за рахунок застосування методів навчання, що враховують індивідуальні особливості таких дітей [2].

Нині, розвиток системи інклюзивного навчання, веде за собою необхідність пошуку нових методів та систем підвищення професійної компетентності вихователів, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами. Ця необхідність зумовлена низкою факторів: розвитком сучасної науки, змінами, що відбуваються в соціальній сфері, зростаючим інтересом держави і суспільства до навчання і виховання дітей з особливими потребами; збільшенням кількості дітей, які потребують спеціалізованої допомоги; ускладненням структури дефекту розвитку дитини; раннім виявленням і початком корекційної роботи з проблемними дітьми; появою нових форм організації корекційно-педагогічної допомоги. У зв'язку з цим вдосконалення професійної компетентності вихователя стає однією з важливих проблем, вирішення якої сприяє підвищенню якості виховання дітей з особливими потребами.

Прийнято вважати, що основними напрямами підготовки майбутнього вихователя є комплекс методологічних, педагогічних, методичних проблем, які ставляться і розв'язуються через залучення студентів вищої школи до практичної педагогічної діяльності, спрямованої на підвищення рівня їхнього професіоналізму.

Адже, вихователь повинен бути багатопрофільним фахівцем, він навчає дітей основам читання, письма, математики, природи, малювання, здійснює виховну роботу [1].

Проте зауважимо, що вчені дещо по-різному підходять до трактування поняття «професійна підготовка». Так, деякі з них (О.О. Абдуліна, Н.В. Кузьміна, Н.Ф. Тализіна та ін.) зазначають, що професійна підготовка майбутніх вихователів - процес формування й набуття настанов, знань та вмінь, необхідних спеціалісту для належного виконання спеціальних завдань навчально-виховного процесу.

Інші науковці (Л.М. Ахмедзянова, І.М. Богданова, І.А. Зязюн, Е.Е. Карпова, Н.В. Кічук, Н.В. Кузьміна, З.Н. Курлянд, Р.І. Хмелюк, О.С. Цокур та ін.) наголошують на тому, що професійна підготовка майбутніх вихователів - це цілісний процес засвоєння й закріплення загально-педагогічних та соціальних знань, умінь і навичок.

Професіоналізм вихователя визначається специфікою змісту його діяльності. Вихователю, який працює з дітьми, які мають особливі освітні потреби, важливо бути активним у досягненні максимально можливого рівня розвитку дитини і інтеграції його в повсякденне життя.

Фахова діяльність вихователя в умовах інклюзивного навчання полягає у постійному русі від незнання до знання, до формування особливого способу мислення і навіть способу життя, так як у професії йому доводиться стикатися з дуже схожими проблемами і прогнозами розвитку дітей, що мають особливі освітні потреби. Серед показників професійної майстерності вихователя виділяють уміння підійти до будь-якої ситуації нестандартно і здійснити психологічний аналіз ситуації.

Теоретичний аналіз педагогічної літератури дозволив визначити професійно-педагогічну підготовку педагога як підсистему професійної підготовки, як навчально-виховний процес у вищому педагогічному навчальному закладі, який складається із взаємопов'язаних і взаємодіючих компонентів, які визначають його своєрідність, особливість і забезпечують готовність студента до роботи.

Готовність майбутнього вихователя до роботи є цілісним, складним особистісним утворенням, інтегративною властивістю особистості, що забезпечує високі результати і включає професійно-педагогічні погляди і переконання, професійну спрямованість психофізіологічної, емоційно-вольової сфер особистості, професійні знання, вміння й прагнення працювати в сучасних умовах, самооцінку, етичну, педагогічну, правову культуру педагога. Мета підготовки впливає на зміст її компонентів.

Основними компонентами змісту професійно-педагогічної підготовки є: мотиваційний, гностичний, процесуально-діяльнісний. Зміст мотиваційного компонента передбачає формування позитивної мотивації до роботи, усвідомлення її мети через формування позитивного ставлення до такої роботи, інтересу, усвідомлення її значущості й необхідності в професійній діяльності. Гностичний компонент підготовки передбачає оволодіння професійно-педагогічними знаннями про роботу: методологічними, теоретичними, методичними. Процесуально-діяльнісний компонент включає формування професійно-педагогічних умінь: інтелектуальних, проектувальних, конструктивно-організаторських, комунікативних.

Вивчення вітчизняного та закордонного досвіду підготовки вихователя приводить до висновку, що найкращою технологією такої підготовки є особистісно-орієнтована, оскільки вона реалізує принципи демократизації і гуманізації вищої освіти через суб'єкт - суб'єкти і стосунки викладача зі студентами, звернення до їх власного досвіду, врахування їх власної позиції.

Особистісно-орієнтована технологія професійно-педагогічної підготовки студентів до роботи, як це виявлено на основі теоретичного аналізу наукових праць з цієї проблеми, передбачає: діагностику готовності студентів, стимулювання до самодіагностіки і самооцінки, створення умов для індивідуалізації і диференціації підготовки, організацію варіативного навчання, забезпечення самооцінки професійно важливих характеристик майбутнього спеціаліста.

Визначальними у становленні та розвитку професійної компетентності вихователя є: базові знання, практична діяльність, самоосвіта, підвищення кваліфікації засобами методичної роботи в освітній установі і навчання в системі підвищення кваліфікації.

Розвиток системи інклюзивного навчання, безсумнівно, тягне за собою і необхідність пошуку нових підходів до системи підвищення професійної компетентності педагогів, які працюють з дітьми, що мають особливі освітні потреби.

Необхідність ця обумовлена багатьма факторами: розвитком сучасної науки, змінами в соціальній сфері, зростаючим інтересом держави та суспільства до навчання і виховання дітей з відхиленнями у розвитку; а також збільшенням числа дітей, які потребують спеціалізованої допомоги, ускладненням структури дефекту розвитку дитини, раннім виявленням і початком корекційної роботи з проблемними дітьми, появою нових форм організації корекційно-педагогічної допомоги.

У зв'язку з цим вдосконалення професійної компетентності вихователя стає однією з важливих проблем, вирішення якої сприяє підвищенню якості навчання та виховання дітей з особливими потребами.

Хомич Л.О., у зв'язку з цим, виділяє наступні фактори нових підходів до підготовки вихователя:

- соціально-економічні, пов'язані із змінами в суспільній свідомості і появою нових цінностей в освіті, тобто переваги саморозвитку самовиховання, самоосвіти над передачею знань, умінь і навичок; інтереси особистості мають пріоритетне значення порівняно з навчальними планами і програмами; створюються умови для постійного звеличення людини, гармонізації її відносин з природою і суспільством, державою й іншими людьми;

- практичні, що виникли внаслідок соціально-економічних перетворень у нашій країні, появи нових типів навчально-виховних закладів; для них потрібний новий вихователь з цілісним уявленням про професійну діяльність; майбутній вихователь повинен діяти самостійно, оволодіти в процесі психолого-педагогічної підготовки спеціальними вміннями і навичками взаємодії й спілкування; щоб підготовка вихователя відповідала сучасним вимогам, треба активізувати розробку методологічної та теоретичної основи педагогічної освіти;

- теоретичні, зумовлені як соціально-економічними, так і практичними змінами в розвитку народної освіти; педагогічна освіта розвивається по шляху формування в майбутніх педагогів цілісного уявлення про свою професійну діяльність, професійну свідомість і поведінку, а також сприяє розвитку індивідуальності [7].

З метою підготовки вихователів в умовах інклюзивної освіти рекомендовано проводити не лише традиційні навчально-методичні чи науково-практичні семінари, а й тренінги, коучинг, вебінари, в першу чергу в онлайн-режимі. Зазначено, що такі форми роботи сьогодні стають дуже популярними через доступність, відданість виробництву та інноваційність: заочна/дистанційна участь; легкий доступ до соціальних мереж і веб-сайтів; практичний характер інформації: емпіричний матеріал з підтверджувальними відеоісторіями; надання конкретних порад щодо прийняття рішень у педагогічних ситуаціях; можливість перегляду у разі непрямої участі та в ситуації окремих аспектів додаткових роз'яснень; постійне оновлення інформації з урахуванням останніх тенденцій тощо.

Висновки

Таким чином, аналізуючи психолого-педагогічну літературу, можна стверджувати, що на сьогоднішній день науковцями виділено нові підходи до особливостей професійної діяльності вихователя в умовах інклюзивної освіти, які є досить актуальними та багатозначними, а процес професійної діяльності вихователя в умовах інклюзивної освіти - це особливий вид соціальної діяльності, що передбачає передавання від старших поколінь до молодших накопичених людством культури і досвіду, створення умов для їх особистісного розвитку і підготовки до виконання певних соціальних ролей у суспільстві з урахуванням індивідуальних властивостей дітей з особливими потребами.

Література

1. Аріщенко А. С. Стан розробленості проблеми інклюзивного навчання в Україні та США. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2016. Вип. 47. С. 56-62.

2. Демченко І.І. Підготовка майбутнього вчителя початкових класів до засвоєння педагогічних засад інклюзивної освіти. Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 64. - Херсон: ХДУ, 2013. С. 358-364.

3. Зданевич Л.В. Теоретичні і методичні основи професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дезадаптованими дітьми : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти». Житомир, 2014. 44 с.

4. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VTTT. URL: zakon.rada.gov.ua/go/2145-19 (дата звернення: 20.05.2022).

5. Інклюзивна освіта: основні положення. Всеукраїнський фонд «Крок за кроком». URL:http://www.ussf.kiev.ua/ ie_indusive_education/ ?admitad_uid=84b589b0a17ab8bbf50c00756 0e1c429 (дата звернення: 20.05.2022).

6. Кузава І. Б. Інклюзивна освіта дошкільників, які потребують корекції психофізичного розвитку: теорія та методика. Монографія. / І. Б. Кузава - Луцьк, ПП Іванюк В. П., 2013. 292 с.

7. Колупаєва А. А. Інклюзивна освіта якісна освіта для всіх. Інклюзивна освіта: реалії та перспективи: монографія. Київ, 2009. С. 5-31.

8. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. К.: Либідь, 2002. 140 с.

References

1. Arishhenko, A. S. (2016). Stan rozroblenosti problemi іnkljuzivnogo navchannja v Ukratm ta SShA [The state of development of the problem of inclusive education in Ukraine and the United States]. Pedagogika formuvannja tvorchot osobistosti u vishhij і zagal'noosvitnij shkolah - Pedagogy of creative personality formation in higher and general education schools, 47, 56-62 [in Ukrainian].

2. Demchenko, І.І. (2013). Pidgotovka majbutn'ogo vchitelja pochatkovih klasiv do zasvoєnnja pedagogichnih zasad inkljuzivnoi osviti [Preparing future primary school teachers to master the pedagogical principles of inclusive education]. Pedagogichni nauki - Pedagogical sciences, 64, 358-364 [in Ukrainian].

3. Zdanevich, L.V. (2014). Teoretichni і metodichni osnovi profesijnoi pidgotovki majbutnih vihovateliv doshkil'nih navchal'nih zakladiv do roboti z dezadaptovanimi dit'mi [Theoretical and methodical bases of professional training of future educators of preschool educational institutions to work with maladapted children]. Extended abstract of Doctor's thesis. Zhitomir [in Ukrainian].

4. Zakon Ukraini «Pro osvitu» [The Law of Ukraine "On Education"]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from zakon.rada.gov.ua/go/2145-19 [in Ukrainian].

5. Inkljuzivna osvita: osnovni polozhennja. Vseukrains'kij fond «Krok za krokom» [Inclusive education: basic principles. All-Ukrainian Step by Step Foundation]. www.ussf.kiev.ua Retrieved from http://www.ussf.kiev.ua/ie_inclusive_education/?admitad_ [in Ukrainian]. uid=84b589b0a17ab8bbf50c007560e1c429 [in Ukrainian].

6. Kuzava, І. B. (2013). Inkljuzivna osvita doshkil'nikiv, jaki potrebujut' korekcitpsihofizichnogo rozvitku: teorija ta metodika [Inclusive education of preschoolers who need correction of psychophysical development: theory and methodology]. Luc'k, PP Ivanjuk V. P. [in Ukrainian].

7. Kolupaєva, A. A. (2009). Inkljuzivna osvita jakisna osvita dlja vsih. Inkljuzivna osvita: realit ta perspektivi [Inclusive education quality education for all. Inclusive education: realities and prospects]. Kiiv [in Ukrainian].

8. Jagupov, V.V. (2002). Pedagogika [Pedagogy]. K.: Libid' [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru