Проблема мотивації щодо використання інформаційних технологій під час дистанційного навчання в умовах карантину

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблема мотивації щодо використання інформаційних технологій під час дистанційного навчання в умовах карантину

Шиліна Н.Є.

кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри філософії, психології та педагогіки Державний університет інтелектуальних технологій і зв'язку, Одеса, Україна

Анотація

Статтю присвячено проблемі дистанційної освіти в умовах жорсткого карантину, а саме мотивації до навчання і виховання в умовах пандемії. Метою статті було дослідження змін у мотиваційній сфері студентів у зв'язку з переходом на дистанційну форму навчання. Автором проаналізовано вітчизняний та зарубіжний педагогічний досвід дистанційної освіти. З'ясовано, що щорічно збільшується кількість студентів, задіяних у дистанційному навчанні, зростає кількість нової інформації, електронних порталів та вебресурсів. Авторкою акцентовано увагу на принципах, покладених в основу освіти. Охарактеризовано принцип стимулювання і мотивації позитивного відношення учнів до навчання. Визначено поняття мотивації та проаналізовано основні дослідження із цієї теми. З'ясовано, що адаптація до нових сучасних інформаційних технологій вимагає формування різноманітних видів професійної та особистісної компетенцій. Обґрунтовано теоретичні методи дослідження: аналіз наукової та навчально-методичної літератури для пояснення теоретико-методологічних основ дослідження, опитування, аналіз продуктів педагогічної діяльності студентів. Для проведення дослідження розроблено анкету, яка складалася з п'яти питань і давала змогу виявити важливі для дослідження позиції: задоволення навчанням, проблеми у дистанційному навчанні, частота їх виникнення, динаміка успішності студентів, аналіз різних форм навчання. Проаналізовано, як змінилася мотивація студентів першого та п'ятого курсів під час переходу до дистанційної форми навчання. З'ясовано причини цих змін. Установлено, що мотивація студентів першого курсу залежить від особистісних якостей і здібностей до навчання, від можливості підтримувати контакт із викладачем та перебувати у групі однолітків. Виявлено основні проблеми, з якими стикаються студенти під час дистанційної освіти, проаналізовано частоту їх виникнення та намічено перспективи подальшого дослідження проблеми дистанційної освіти. Перспективними напрямами, на думку авторки, є дослідження проблеми систематизації та структурування навчального матеріалу на інформаційних порталах, формування певних особистісних компетенцій студентів і викладачів.

Ключові слова: дистанційне навчання, дистанційне навчання в умовах карантину, онлайн-ресурс, онлайн- платформа, технічне забезпечення навчання, мотивація навчання, успішність навчання, задоволення навчанням.

THE PROBLEM OF MOTIVATION ABOUT THE USE OF INFORMATION TECHNOLOGIES DURING DISTANCE LEARNING IN QUARANTINE

Shylina N.Ye.

Ph.D. in Pedagogy,

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В Україні дистанційна освіта почала активно розвиватися наприкінці ХХ ст. На початку ХХІ ст. з'явилися нові комунікативно-інформаційні технології, комп'ютерні програми, які активно стали розповсюджуватися у різних ЗВО. Останні десятиліття присвячені розробленню та програмуванню інтерактивних уроків з усіх видів дисциплін із застосуванням новітніх технологій 3D-моделювання та комп'ютерних симуляторів. Дистанційне навчання все більше захоплювало сферу освіти.

Сучасні дослідники дистанційного навчання Р.М. Горбатюк, Ю.О. Туранов, В.І. Рак наводять дані, які свідчать про щорічне збільшення кількості студентів, задіяних у дистанційному навчанні. За прогнозом учених, використання студентами мережі Інтернет постійно зростатиме, сфера інформаційних послуг розширюватиметься, а інформаційно-комунікативні технології все більше вдосконалюватимуться [2].

І.С. Вдовенко розкриває проблему використання нових навчальних форм із застосуванням Інтернету. Автор пропонує використовувати такі заняття, як: Інтернет-заняття, у яких змінюється спосіб сприйняття пізнавального матеріалу; віртуальний експеримент, який дає змогу студентам моделювати процеси та явища; заняття-дослідження; електронні вікторини, головною метою яких є підвищення мотивації до навчання за рахунок елементу змагання, та ін. [1].

М.В. Носкова, Ф.І. Шуплат виводять критерії оцінювання змішаних форм навчання. Для цього авторами проаналізовано такі моделі оцінювання: шестигранна модель оцінювання електронного навчання, електронна навчальна модель та модель сприйняття технологій [9].

О.С. Турок досліджувала можливості міжнародних вебсайтів, мобільних додатків та комп'ютерних програм для екологічної освіти під час дистанційного навчання. Авторка охарактеризувала основні інформаційні пізнавальні портали, а також мобільні додатки, які забезпечують ефективне засвоєння знань [11].

Г.Г. Декусар та О.В. Кузнєцова, своєю чергою, досліджують переваги і недоліки дистанційного навчання. Серед основних недоліків дослідники називають проблему масовості курсів, незавершеність курсів, проблему мотивації та якості оцінювання [4; 7].

Я. Опанасенко наголошує на необхідності підвищувати, передусім, професійну компетентність педагога, а не лише сприяти зростанню технічного забезпечення навчання [12].

С.В. Іваненко та В.О. Тищенко також підкреслюють важливість формування різноманітних видів компетентностей під час поширення дистанційного навчання, а особливо комунікативної компетентності як здатності сприймати і відтворювати інформацію, яка подана іноземною мовою відповідно до умов мовної комунікації [5].

С.А. Волкінгтон досліджував використання технологій адаптивного навчання для персоналізації освіти під інтереси студентів [17].

Будь-який навчальний процес передбачає наявність вихідних положень, які лежать в основі відбору контенту, методів організації і форм здійснення процесу навчання. Це ті нормативні основи, які є базовими для процесу навчання і несуть у своїй основі певні закономірності процесу навчання, а також відображають особливості організації процесів викладання й учіння з урахуванням психології учнів.

Розглядаючи існуючі принципи, покладені в основу освіти, можна сказати, що впродовж тривалого історичного періоду вони розвивалися й розвиваються у різних напрямах і характеризуються певними властивостями залежно від сфери діяльності, у якій вони застосовуються, але фундаментально залишаються базовими для різних систем навчання.

Одним із таких принципів є принцип стимулювання і мотивації позитивного відношення учнів до навчання. Цей принцип сприяє підвищенню успішності навчальної діяльності, зацікавленості не лише у результаті, а й у самому процесі. Зупинимося на ньому детальніше.

Мотивацію можна визначити як сукупність причин психологічного характеру, які спонукають людину до певної діяльності, визначають її поведінку і спрямованість.

Серед сучасних вітчизняних дослідників проблему мотивації розглядали В.Є. Новікова, яка розробила методику визначення стану сформованості мотиваційно-ціннісної компоненти професійної компетентності фахівців [8]; О.М. Рудчик, яка використовує предметно-мовне інтегроване навчання задля підвищення мотивації навчання [10]. І.В. Городинська та Ю.А. Грабовський досліджували мотиви, які спонукають до заняття різноманітними видами спортивної діяльності [3]. Х.В. Кудринська запропонувала інтегрований розподіл видів мотивації на дві основні групи: зовнішня непряма спонукальна (базується на загальносоціальних потребах) та внутрішня пряма мотивація (базується на пізнавальних осо- бистісно орієнтованих мотивах студента) [6].

Серед зарубіжних досліджень слід виокремити такі: виявлення сучасних мотиваційних тенденцій [15], дослідження мотивації у середній освіті [13], мотивація щодо використання STEM-технологій [16]. Також слід відзначити роботу Моніки Туртуріан щодо мотивації навчання. На думку авторки, у вищих навчальних закладах успіх передбачає досягнення заздалегідь поставлених цілей і адаптацію до змін, викликаних "суспільством ноу-хау" [14].

Ми вважаємо, що невирішеними питаннями щодо дистанційного навчання залишається проблема структурування інформаційного навчального середовища, фільтрування постійно зростаючого потокуінформації, підвищення інформаційної культури педагогів і студентів та зниження ризиків під час використання комп'ютерної техніки.

Подальшого дослідження потребують проблеми співвідношення навчальних та ігрових форм навчання, формування навичок довільної регуляції процесу навчання, уникання ризиків перетворення навчання на розвагу через намагання якнайкраще мотивувати студентів.

Метою статті є виявлення змін у мотиваційній сфері студентів у зв'язку з переходом на дистанційну форму навчання.

Методологія та методи. У процесі вирішення завдань застосовувалися теоретичні методи дослідження: аналіз наукової та навчально-методичної літератури для обґрунтування теоретико-методо- логічних основ дослідження, опитування, аналіз продуктів педагогічної діяльності студентів. Дослідження проводилося на базі Одеської національної академії зв'язку ім. О.С. Попова (нині перейменовано на Державний університет інтелектуальних технологій і зв'язку) з 01.09.2020 по 26.12.2020.

Виклад основного матеріалу. У дослідженні були задіяні студенти І (22 студенти) та V (15 студентів) курсів Інституту інфокомунікацій та програмної інженерії.

Для реалізації поставленої мети студентам було запропоновано анкету з такими запитаннями:

1. Чи задоволені Ви дистанційним навчанням? Варіанти відповідей: "так", "скоріше так, ніж ні", "скоріше ні, ніж так", "ні".

2. Як часто Ви стикаєтеся з проблемами у дистанційному навчанні? Варіанти відповідей: "дуже часто", "часто", "інколи", "ніколи".

3. Які проблеми виникають у Вашій навчальній діяльності? Відповіді: "незручний графік навчання", "технічні проблеми", "відсутність комфортабельних умов для навчання", "великий обсяг матеріалу для самостійного вивчення", "незрозумілий матеріал", "недостатньо індивідуального контакту з викладачем", "труднощі у самоорганізації", "брак контролю і самоконтролю", "брак контакту з групою".

4. Як Ви вважаєте, як змінилася Ваша успішність з переходом до дистанційного навчання? Відповіді: "не змінилася", "успішність зросла", "успішність знизилася".

5. Яку форму навчання Ви вважаєте більш ефективною? Відповіді: "аудиторну", "дистанційну", "змішану".

Результати було оформлено у таблицях.

Як можна побачити з таблиці 1, більше половини студентів І курсу задоволені дистанційним навчанням, але є студенти, які відносяться до такої форми навчання вкрай негативно. Серед студентів V курсу задоволених дистанційним навчанням набагато більше.

Таблиця 1

Чи задоволені Ви дистанційним навчанням?

Таблиця 2

Як часто Ви стикаєтеся з проблемами у дистанційному навчанні?

Таблиця 3

Які проблеми виникають у Вашій навчальній діяльності?

Таблиця 4

Як Ви вважаєте, як змінилася Ваша успішність із переходом до дистанційного навчання? "Не змінилась", "успішність зросла", "успішність знизилась"

Таблиця 5

Яку форму навчання Ви вважаєте більш ефективною? "Аудиторну", "дистанційну", "змішану"

Як видно з таблиці 2, проблеми з дистанційним навчанням є у всіх студентів, причому студенти І курсу стикаються з проблемами дещо частіше за п'ятий курс.

Проаналізувавши відповіді студентів (табл. 3), можна побачити, що найбільшою складністю для першокурсників виявилися проблеми з навчальним матеріалом - його обсягом та необхідністю самостійного опрацювання за зменшеного часу на індивідуальний контакт із викладачем, а також проблеми із самодисципліною та самоконтролем. Також першокурсникам не вистачає знаходження у групі, спілкування з однолітками. Для V курсу першочерговою проблемою є самодисципліна та самоорганізація та незручний графік навчання (табл. 4).

Отже, більшість студентів І курсу вважає, що дистанційне навчання ніяк не відобразилося на їхній успішності, у 21% успішність знизилася і лише у 15% зросла. Серед п'ятикурсників майже половина вважає, що дистанційне навчання сприяло підвищенню їхньої успішності у навчанні (табл. 5).

Дані таблиці показують, що першокурсників більш улаштовувала б змішана форма навчання, хоча є й ті, які відчувають потребу в аудиторному навчанні. Студенти V курсу здебільшого вибирають дистанційну форму і лише для деяких предметів - змішану.

Висновки

Можна дійти висновку, що, по-перше, дистанційна освіта неоднаково впливає на різний студентський контингент. Студентам I курсу важче пристосуватися до навчання у новій для них дистанційній формі, вони зіткнулися з великим обсягом матеріалу для самостійного опрацювання і з браком уваги викладача, який би супроводжував їх у навчальному процесі. Окрім того, у першокурсників недостатньо сформовано навички самоосвіти, тому часто вони не в змозі правильно розподілити час і організувати себе на навчання. Тому мотивація першокурсників нестійка і залежить від конкретних умов навчання. Тобто перехід на дистанційну освіту знизив мотивацію студентів першого курсу до навчання. Натомість студенти V курсу, які у своїй більшості працюють паралельно з навчанням, дистанційна форма дає змогу як найефективніше поєднати сфери своєї діяльності, не втрачаючи продуктивності роботи і навчання, тому дистанційне навчання мотивує студентів до засвоєння навчальних предметів у зручний для них час. По-друге, мотивація до навчання значною мірою впливає на успішність студентів: чим вище мотивація, тим вище успішність. По-третє, використання інформаційних технологій у системі освіти вимагає не лише технічних умінь і навичок, а й сформованості певних особистісних рис: вольової регуляції поведінки, самодисципліни, вміння розподіляти час та самостійно працювати з великим обсягом інформації.

Можна відзначити, що надзвичайний стан, який призвів до переходу до системи дистанційної освіти, став глобальним стимулом, який змусив задуматися про ресурсні можливості інформаційно-комунікаційних технологій. Різні веб- та онлайн-платформи, інформаційні сайти виявилися популярними інструментами для організації і підтримки освітніх програм у системі Інтернету. Чітко визначені обов'язки учнів і добре продуманий алгоритм навчання можуть істотно вплинути на якість дистанційного навчання та віддаленої роботи. Але є й інші дидактичні та психологічні проблеми, які необхідно вирішити в найближчому майбутньому для ефективного функціонування освітньої онлайн-системи.

Література

1. Вдовенко І.С. Використання мережі Інтернет у навчальному процесі вищих навчальних закладів. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія "Педагогічні науки". 2010. № 137. С. 7-10. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuP_2016_137_4.

2. Горбатюк Р., Туранов Ю., Рак В. Використання ресурсів мережі Інтернет студентами педагогічного вищого навчального закладу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія № 5. Педагогічні науки:реалії та перспективи. 2015. Вип. 51. С. 80-86. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_5_2015_51_17.

3. Городинська І.В., Грабовський Ю.А. Особливості прояву мотивації юних спортсменів до занять спортивним туризмом різної спрямованості. Педагогічні науки. 2020. Вип. 91. С. 29-35. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-91-4.

4. Декусар Г.Г. Аналіз розвитку дистанційного навчання як сучасної форми інформаційно-освітнього середовища. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. 2020. Вип. 2(131). С. 80-86.

5. Іваненко С.В., Тищенко В.О. Інтерактивні технології дистанційного навчання в умовах пандемії. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. 2020. Вип. 2(131). С. 23-30.

6. Кудринська Х.В. Мотиваційні способи розвитку іншомовної комунікативної компетентності у майбутніх програмістів. Педагогічні науки. 2020. Вип. 91. С. 74-80. DOI: https://doi.org/10.32999/ ksu2413-1865/2020-91-10.

7. Кузнецова О.В. Дистанционное обучение: за и против. Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований. 2015. № 8-2. С. 362-364.URL: https://applied-research.ru/ru/article/ view?id=7101 (дата звернення: 18.01.2021).

8. Новікова В.Є. Стан сформованості мотиваційно-ціннісної компоненти професійної компетентності фахівців переробних і харчових виробництв. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. 2020. Вип. 1(130). С. 107-113. DOI: https://doi.org/10.24195/2617-6688-2020-1-14.

9. Носкова М.В., Шуплат Ф.І. Оцінювання ефективності впровадження змішаного навчання в умовах сучасного освітнього процесу. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. 2020. Вип. 2(131). С. 38-44. DOI: https://doi.org/ 10.24195/2617-6688-2020-2-5.

10. Рудичик О.М. Предметно-мовне інтегроване навчання як засіб підвищення мотивації до навчання. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. 2020. Вип. 2(131). С. 116-121. DOI: https://doi.org/10.24195/2617-6688-2020-2-15.

11. Турок О.С. Екологічна освіта в умовах дистанційного навчання під час карантину в середніх школах Словацької Республіки. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. 2020. Вип. 3(132). С. 159-165. DOI: https://doi.org/ 10.24195/2617-6688-2020-3-18.

12. Опанасенко Я. Особливості педагогічної компетентності викладача в умовах дистанційної освіти в Україні. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. 2020. Вип. 4(133). С. 15-21.

13. Gilman, R., & Anderman, E. (2006). Motivation and its relevance to school psychology: An introduction to the special issue. Journal of School Psychology. № 44. Р. 325-329; URL: [Web of Science ®].

14. Monica Turturean. Current sssues of motivation-smplications for an education of excellence. Procedia - Social and Behavioral Sciences. 2013. № 92. Р. 968-972. URL: https://eric.ed.gov/?id=ED541206.

15. Murphy, K., & Alexander, P. (2000). A motivated exploration at motivation terminology. Contemporary Educational Psychology. № 25. Р. 3-53. URL: [Web of Science ®]

16. Rosenzweig, E.Q., & Wigfield, A. (2016). STEM motivation interventions for adolescents: A promising start, but further to go. Educational Psychologist. № 51(2). Р. 146-163. URL: [Web of Science ®]

17. Walkington, C. (2013). Using adaptive learning technologies to personalize instruction to student interests: The impact of relevant contexts on performance and learning outcomes. Journal of Educational Psychology. № 105(4). Р 932-945. URL: [Web of Science ®]

18. REFERENCES

19. Vdovenko I.S. (2010). Vykorystannia merezhi Internet u navchalnomu protsesi vyshchykh navchalnykh zakladiv. [Use of the Internet in the educational process of higher educational establishments]. Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia: Pedahohichni nauky, 137, рр. 7-10. [in Ukrainian].

20. Horbatiuk R. Turanov Yu., Rak V. (2015). Vykorystannia resursiv merezhi Internet studentamy pedaho- hichnoho vyshchoho navchalnoho zakladu [Use of Internet resources by students of pedagogical higher educational establishments]. Naukovyi chasopys natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova. Seriia № 5. Pedahohichni nauky: realii ta perspektyvy, 51, pp. 80-86. [in Ukrainian].

21. Horodynska I.V., Hrabovskyi Yu.A. (2020). Osoblyvosti proiavu motyvatsii yunykh sportsmeniv do zaniat sportyvnym turyzmom riznoi spriamovanosti [Peculiarities of motivation of young athletes to engage in sports tourism of various orientations]. Collection of scientific works "Pedagogical Sciences". Issue 91. Herson, 2020, pp. 29-35 DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-91-4 [in Ukrainian].

22. Dekusar H.H. (2020). Analiz rozvytku dystantsiinoho navchannia yak suchasnoi formy informatsiino-os- vitnoho seredovyshcha [Analysis of the development of distance learning as a modern form of information and educational environment]. - Scientific bulletin of South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky. Issue 2 (131). Odesa, pp. 80-86. [in Ukrainian].

23. Ivanenko S.V., Tyshchenko V.O. (2020). Interaktyvni tekhnolohii dystantsiinoho navchannia v umo- vakh pandemii [Interactive technologies of distance learning in a pandemic]. Scientific bulletin of South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky. Issue 2 (131). Odesa, pp. 23-30 [in Ukrainian].

24. Kudrynska Kh.V. Motyvatsiini sposoby rozvytku inshomovnoi komunikatyvnoi kompetentnosti u maibut- nikh prohramistiv [Motivational ways to develop foreign language communicative competence in future programmers]. Collection of scientific works "Pedagogical Sciences". Issue 91. Herson, 2020, pp. 74-80. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-91-10 [in Ukrainian].

25. Kuznecova O.V. (2015). Distanciyne navchannya: za i proty [Distance learning: pros and cons] - International Journal of Applied and Basic Research. № 8-2. pp. 362-364. [in Rassian].

26. Novikova V. Ye. (2020) Stan sformovanosti motyvatsiino-tsinnisnoi komponenty profesiinoi kompe- tentnosti fakhivtsiv pererobnykh i kharchovykh vyrobnytstv [The state of formation of the motivational and value component of the professional competence of specialists in processing and food industries]. Scientific bulletin of South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky. Issue 1 (130). Odesa, pp. 107-113 DOI: https://doi.org/10.24195/2617-6688-2020-1-14 [in Ukrainian].

27. Noskova M.V., Shuplat F.I. (2020). Otsiniuvannia efektyvnosti vprovadzhennia zmishanoho navchannia v umovakh suchasnoho osvitnoho protsesu [Evaluation of the effectiveness of the implementation of blended learning in the modern educational process]. Scientific bulletin of South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky. Issue 2 (131). Odesa, pp. 38-44 DOI: https://doi.org/10.24195/2617-6688-2020-2-5 [in Ukrainian].

28. Rudychyk O.M. (2020). Predmetno-movne intehrovane navchannia yak zasib pidvyshchennia motyvatsii do navchannia [Subject-language integrated learning as a means of increasing motivation to learn]. Scientific bulletin of South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky. Issue 2 (131). Odesa, pp. 116-121 DOI: https://doi.org/10.24195/2617-6688-2020-2-15 [in Ukrainian].

29. Turok O.S. (2020). Ekolohichna osvita v umovakh dystantsiinoho navchannia pid chas karantynu v serednikh shkolakh Slovatskoi Respubliky [Ecological education in the conditions of distance learning during quarantine in secondary schools of the Slovak Republic]. Scientific bulletin of South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky. Issue 3 (132). Odesa, pp. 159-165 DOI: https://doi.org/10.24195/2617-6688-2020-3-18 [in Ukrainian].

30. Opanasenko O. (2020). Osoblyvosti pedahohichnoi kompetentnosti vykladacha v umovakh dystantsiinoi osvity v Ukraini [Features of pedagogical competence of a teacher in the conditions of distance education in Ukraine]. - Scientific bulletin of South Ukrainian National Pedagogical University named after

31. K.D. Ushynsky. Issue 4 (133). Odesa, pp. 15-21 [in Ukrainian].

32. Gilman, R., & Anderman, E. (2006). Motivation and its relevance to school psychology: An introduction to the special issue. Journal of School Psychology, 44, pp. 325-329. URL: [Web of Science ®] [in English].

33. Monica Turturean (2013). Current sssues of motivation-smplications for an education of excellence. Pro- cedia - Social and Behavioral Sciences. Issue 92, pp. 968-972. URL: https://eric.ed.gov/?id=ED541206 [in English].

34. Murphy, K., & Alexander, P. (2000). A motivated exploration at motivation terminology. Contemporary Educational Psychology, 25, pp. 3-53. URL: [Web of Science ®] [in English].

35. Rosenzweig, E.Q., & Wigfield, A. (2016). STEM motivation interventions for adolescents: A promising start, but further to go. Educational Psychologist, 51(2), pp. 146-163. URL: [Web of Science ®] [in English].

36. Walkington, C. (2013). Using adaptive learning technologies to personalize instruction to student interests: The impact of relevant contexts on performance and learning outcomes. Journal of Educational Psychology, 105(4), pp. 932-945. URL: [Web of Science ®] [in English].

Размещено на Allbest.ru