Концепція формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра теорії і методики викладання природничих наук

Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка

Концепція формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки

Хроленко Марина Володимирівна,

кандидат педагогічних наук, доцент

Анотація

У статті висвітлено авторську концепцію формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки. Концептуальні засади формування екокомпетентності студентів розглядаються як найбільш стратегічно пріоритетні позиції щодо розв'язання означеної проблеми.

Наголошено, що концепція формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології охоплює мету, завдання, принципи, методологічні підходи, зміст, педагогічні умови розвитку й реалізації досліджуваної здатності у процесі фахової підготовки. Визначено провідну ідею концепції, яка полягає в обґрунтуванні та розробленні такої системи формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології, основою якої є створення і функціонування екологічно орієнтованого середовища, імплементація якого в освітній процес на стратегічному рівні раціоналізує, модернізує і модифікує освітній контент професійної підготовки і є системно-інтегруючою основою формування педагогічного явища.

Зазначено, що концепція формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології реалізується на методологічному, теоретичному, методичному і практичному рівнях.

Визначено сутність методологічних підходів до формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології, розкрито специфіку їх упровадження у професійну підготовку здобувачів вищої педагогічної освіти. З'ясовано, що синергетичне поєднання компетентнісного, системного, діяльнісного, аксіологічного, особистісно-орієнтованого, рефлексивного та еколого-гуманістичного підходів є тією призмою, через яку здійснюється відбір і структурування відповідних форм, методів і засобів формування екокомпетентності студентів, а також зміст фахової підготовки у контексті компетентнісного підходу.

Автором виокремлені загальнопедагогічні і специфічні (міждисциплінарної інтеграції, створення екологічно орієнтованого освітнього середовища, професійної спрямованості, варіативності, взаємозв'язку локального, емоційної ціннісності сприймання природного середовища у практичній діяльності, регіонального і глобального підходів в освітньому процесі) принципи формування екологічної компетентності.

Акцентовано увагу на тому, що представлена концепція спрямована на модернізацію змісту освіти відповідно до вимог освітніх стандартів, запровадження нових освітніх технологій в умовах створення екологічно орієнтованого освітнього середовища педагогічного закладу вищої освіти.

Ключові слова: концепція, екологічна компетентність, майбутні учителі біології, фахова підготовка студентів.

Maryna Volodymyrivna Khrolenko, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Theory and Methods of Natural Sciences Teaching, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University

THE CONCEPT OF THE ECOLOGICAL COMPETENCE FORMATION OF THE FUTURE BIOLOGY TEACHERS DURING THE PROFESSIONAL TRAINING

Abstract

The author's concept of the ecological competence formation of the future biology teachers during professional training has been defined in this article. Conceptual bases of the ecological competence formation of the students are considered as the most strategically priority positions concerning the decision of the specified problem.

It has been emphasized that the concept of the ecological competence formation of the future biology teachers covers the purpose, tasks, principles, methodological approaches, content, pedagogical conditions of development and realization of the researched ability in the process of professional training. The leading idea of the concept has been defined, which is to substantiate and develop such a system of ecological competence of future biology teachers that is based on the creation and operation of an ecologically friendly environment. Its implementation in the educational process at the strategic level rationalizes, modernizes and modifies the educational content of professional training and is a system-integrating basis for the formation of the pedagogical phenomenon.

It has been specified that the concept of the ecological competence formation of the future biology teachers is realized on methodological, theoretical, methodical and practical levels.

The sense of methodological approaches to the ecological competence formation of the future biology teachers has been defined as well as the specifics of its implementation into the professional training of students has been revealed. It has been found out that synergistic combination of competence, system, activity, axiological, personality-oriented, reflective and ecological-humanistic approaches is the prism through which appropriate forms, methods and means of students' ecological competence formation, as well as the content of professional training in the context of the competence approach are selected and structured.

The author has defined general pedagogical and specific (interdisciplinary integration, creation of ecologically oriented educational environment, professional orientation, variability, local interrelation, emotional value of perception of the natural environment in practice, regional and global approaches in the educational process) principles of environmental competence.

Emphasis is placed on the fact that the presented concept is aimed at modernizing the content of education in accordance with the requirements of educational standards, the introduction of new educational technologies in terms of creating an environmentally friendly educational environment of pedagogical institutions of higher education.

Keywords: concept, ecological competence, future biology teachers, students' professional training.

Вступ

Постановка проблеми. Потреба у підвищенні рівня екологічної компетентності майбутніх педагогів продиктована реаліями сьогодення, як-от: загострення глобальних екологічних проблем, кризовий стан у взаємовідносинах людини і природи, застосування новітніх технологій, глобалізація й інформатизація суспільства, що супроводжуються екологічними катастрофами різного рівня.

Екологічно компетентний учитель здатний активно i відповідально реалізовувати свій потенціал (екологічні знання, уміння, досвід) для успішної професійної діяльності в екологічній освіті та вихованні учнів; усвідомлювати власну причетність і відповідальність до відновлення, збереження природного середовища, екологізації свідомості школярів; здійснювати екологічно доцільну діяльність, практично вирішувати екологічні завдання в професійній і побутовій сферах відповідно до принципів сталого розвитку, набутих екологічних цінностей, мотивів взаємодії з природою, переконань, ідеалів тощо [1, С. 395].

Формування та розвиток екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки передбачає визначення концептуальних засад як найбільш стратегічно пріоритетних позицій щодо розв'язання означеної проблеми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розробленням теоретико- методологічних основ упровадження компетентнісного підходу в систему вищої освіти займаються О. Бондаренко, О. Гончарова, Н. Гречаник, А. Гриценко, І. Драч, О. Загородна, І. Зарубінська, О. Мамчич, І. Пінчук, О. Плахотнік, О. Познанська, Н. Самойлова, І. Секрет, В. Ситянін, О. Чубрей та інші.

Наукові розвідки з проблеми визначення концептуальних засад компетентнісного підходу в процесі професійної підготовки майбутніх учителів біології належать Н. Баюрко, М. Білянській, О. Блашковій, В. Гончаруку, Н. Грицай, І. Кореневій, Я. Логвіновій, Т. Миронюк, О. Молчанюк, О. Пташенчук, Р. Романюк, С. Рудишину, Л. Соловей, Ю. Солоній, І. Сяській, Л. Титаренко, І. Фурсі, Ю. Шапрану, І. Шмиголь та ін.

Незважаючи на вагомий внесок науковців у дослідження проблеми концептуальних основ екологічної компетентності здобувачів освіти, результати вивчення стану її теоретичної та практичної розробленості свідчать про необхідність продовження наукового пошуку у визначеному напрямі.

Мета статті - визначити концептуальні засади (мету, завдання, принципи, методологічні підходи, зміст, педагогічні умови) формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки, що передбачає обґрунтування авторського задуму, втіленого у формі концепції.

Виклад основного матеріалу

Висвітлення теоретичних і прикладних основ формування екологічної компетентності майбутніх педагогів, які забезпечують цілісне, об'єктивне розуміння цього процесу, виокремлення його значущих рис, визначення стратегій подальшого розвитку є концептуалізацією проблеми дослідження.

Проведений аналіз різноманітних науково-педагогічних та довідникових джерел дозволив зробити висновки про те, що:

1) у загальному випадку поняття «концепція» визначається як система поглядів, основна думка, провідна ідея тощо;

2) з точки зору філософії «концепція» тлумачиться як сукупність положень, що покликана обґрунтувати та довести систему поглядів на предмет, процес чи явище;

3) з позицій педагогіки «концепція» - це авторське бачення педагогічного явища (процесу), яке визначає необхідні зміни досліджуваного явища (процесу) та систему уявлень про те, як вони повинні відбуватися [2, С. 129].

Відтак, концепція формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології охоплює мету, завдання, принципи, методологічні підходи, зміст, педагогічні умови розвитку й реалізації досліджуваної здатності у процесі фахової підготовки.

Мета концепції полягає в методологічному обґрунтуванні, теоретичному й методичному забезпеченні фахової підготовки майбутніх учителів біології як системно-інтегруючої основи формування екологічної компетентності.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати такі завдання:

- виявити стан досліджуваної проблеми в науковій літературі та педагогічній практиці;

- теоретично обґрунтувати та розробити авторську концепцію формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки;

- визначити та обґрунтувати методологічні підходи до формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології;

- обґрунтувати принципи, чинники, педагогічні умови та спроектувати модель формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки;

- обґрунтувати цілі, схарактеризувати та структурувати зміст екологічної підготовки майбутніх учителів біології на засадах компетентнісного підходу;

- визначити та обґрунтувати форми, методи, технології та удосконалити методики формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки;

- створити навчально-методичне забезпечення вдосконалення екологічної підготовки майбутніх учителів біології на засадах компетентнісного підходу;

- розробити систему формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки та експериментально перевірити її результативність;

- здійснити прогностичне обґрунтування перспектив формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки;

- підготувати та впровадити методичні рекомендації щодо формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки.

Провідна ідея концепції полягає в обґрунтуванні та розробленні такої системи формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології, основою якої є створення і функціонування екологічно орієнтованого середовища, імплементація якого в освітній процес на стратегічному рівні раціоналізує, модернізує і модифікує освітній контент професійної підготовки і є системно-інтегруючою основою формування педагогічного явища.

Концепція формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології реалізується на методологічному, теоретичному, методичному і практичному рівнях.

Методологічний концепт відображає взаємозв'язок різних підходів загальнонаукової й конкретно-наукової методології, на основі яких здійснюється формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки.

Компетентнісний підхід передбачає переорієнтацію освітньої парадигми з метою підготовки майбутніх фахівців, здатних оперативно і творчо приймати рішення у професійній діяльності, спираючись на досвід застосування здобутих знань, умінь і навичок у процесі навчання в закладі вищої освіти [3, С. 269]. Спираючись на компетентнісний підхід до формування досліджуваної здатності особистості, стверджуємо, що це процес активної реалізації власного потенціалу (екологічних знань, умінь, досвіду) для успішної професійної діяльності в екологічній освіті та вихованні учнів, здійснення екологічно доцільної діяльності, спрямованої на практичне розв'язання екологічних завдань у професійній і побутовій сферах відповідно до принципів сталого розвитку, набутих екологічних цінностей, мотивів взаємодії з природою, переконань, ідеалів тощо. Вважаємо, що однією з пріоритетних ознак сформованості екологічної компетентності в майбутніх учителів біології є усвідомлення власної причетності і відповідальності за збереження й відновлення природного середовища, вміння екологізувати свідомість учнів, здійснювати екологічну освіту й виховання здобувачів загальної середньої освіти.

Виходячи з того, що процес формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології ми розглядаємо як своєрідну систему з відповідними компонентами, то саме на засадах системного підходу необхідно розкривати його цілісність і взаємозв'язок між його компонентами. Застосовуючи цей підхід, ми виявляємо компоненти системи формування екокомпетентності майбутніх учителів біології та зв'язки між ними; визначаємо основні фактори впливу на цю педагогічну систему; оцінюємо місце системи формування екологічної компетентності як підсистеми у більш загальній системі формування загальних і професійних компетентностей здобувачів вищої педагогічної освіти; виявляємо окремі елементи системи, на які буде здійснено вплив; вивчаємо процес управління системою; створюємо систему з ефективнішим функціонуванням; запроваджуємо одержані результати у практику [4, С. 53]. Отже, стосовно досліджуваної проблеми системний підхід забезпечує комплексне вивчення проблеми формування екокомпетентності майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки на всіх етапах дослідження; організацію цілеспрямованих системних дій, спрямованих на формування досліджуваної якості.

Реалізація особистісно орієнтованого підходу до процесу формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології передбачає створення умов (змісту, методів, середовища) для розкриття особистісного потенціалу, індивідуальної самореалізації здобувачів освіти, розвитку та саморозвитку їхніх особистісних якостей. Особистісно орієнтований підхід полягає в урахуванні індивідуальних особливостей, досвіду здобувачів вищої освіти, визнання цінності індивідуальності кожної особистості як індивіда, створення умов для самовизначення, саморозвитку, самореалізації студентів, де кожен з них виступає активним суб'єктом освітньої діяльності. Особистісно орієнтований підхід є значущим для аналізу проблеми формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології, оскільки його реалізація забезпечує всебічний розвиток особистості, розкриття її творчих здібностей, набуття власного досвіду на основі гармонійної взаємодії з природним довкіллям, коеволюції людини й природи.

Аксіологічний підхід спрямовує педагогічну діяльність на гуманістичний розвиток особистості. За цього підходу кожний учасник педагогічного процесу є активним ціннісно-мотивованим суб'єктом діяльності й найважливішим завданням є розкриття цінностей як сутнісних характеристик особистості [5, С. 31]. результатом реалізації аксіологічного підходу до професійної підготовки майбутніх учителів біології в контексті формування їхньої екологічної компетентності є сформовані життєвоціннісні орієнтації та морально-етичні норми регуляції відносин суспільства й природи, утвердження моральних засад гармонізації стосунків людини з природою, які базуються на абсолютній цінності життя.

Згідно з позиціями діяльнісного підходу ми конкретизуємо результат формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології в кількох аспектах: здатність активно й відповідально здійснювати професійну діяльності в екологічній освіті та вихованні учнів; здійснювати екологічно доцільну діяльність, практично вирішувати екологічні завдання у професійній і побутовій сферах відповідно до принципів сталого розвитку, набутих екологічних цінностей, мотивів взаємодії з природою, переконань, ідеалів тощо.

Рефлексивний підхід до формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки спрямований на формування здатності усвідомлювати власну причетність і відповідальність за збереження, відновлення природного середовища, екологізації свідомості школярів, здійснювати самоконтроль ефективності професійної діяльності в сфері екологічної освіти, стимулювати професійний саморозвиток і самовдосконалення.

Еколого-гуманістичний підхід сприяє особистісному зростанню здобувачів вищої педагогічної освіти на основі еколого-орієнтованих цінностей в умовах освітньої й соціально значущої діяльності з виявлення і розв'язання екологічних проблем. Результат реалізації еколого-гуманістичного підходу в процесі формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології вбачаємо у сформованості еколого-гуманістичних орієнтирів (усвідомлення і сприйняття природи як цінності), екологічно орієнтованої життєвої позиції, екологічного світогляду, готовність формувати ціннісне ставлення учнів до природного й соціального довкілля, гармонійні взаємини з природою на засадах моральності й екологічної культури.

Наголосимо, що зазначені вище методологічні підходи дають змогу виявити компоненти системи формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології, простежити впорядкованість, узгодженість їх взаємодії; осягнути їх взаємозалежність і взаємозумовленість, взаємодію суб'єктів освітнього процесу; здійснити моделювання цієї системи.

Теоретичний концепт визначає систему психолого-педагогічних теорій, ідей, концепцій, принципів, основних понять, які є засадничими для розуміння сутності фахової підготовки, змісту і структури екологічної компетентності майбутніх учителів. Головними філософськими основами дослідження екологічної компетентності здобувачів вищої педагогічної освіти ми визначили такі: діалектичну теорію пізнання, цінностей, діяльності; взаємозумовленість і цілісність природи й людини; учення про розвиток особистості, зумовлений сукупністю соціальних, культурних і педагогічних впливів.

В основі концепції формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології лежать загальнопедагогічні та специфічні принципи, які є нормативними орієнтирами, засадничими основами для організації та здійснення процесу фахової підготовки здобувачів вищої освіти. Ефективність упровадження системи формування екокомпетентності студентів досягається завдяки чіткої відповідності обраних принципів і підходів до процесу підготовки майбутніх педагогів. Відмітимо, що уся сукупність принципів формування екокомпетентності студентів розглядається нами з позиції професійної діяльності майбутніх учителів біології. У процесі визначення стратегічних шляхів і тактики процесу формування досліджуваної якості особистості ми послуговувались як загальнодидактичними, так і спеціальними принципами.

До загальнодидактичних принципів, які є засадовими у процесі формування екологічної компетентності майбутніх педагогів, ми відносимо: науковості, систематичності й послідовності, єдності свідомості та діяльності, активності й самостійності, зв'язку навчання з практичною діяльністю, реаліями життя.

Специфічні принципи формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології виокремлені нами з урахуванням змісту, структури та функцій екокомпетентності, методологічних підходів до її формування і дозволять адекватно добрати практичний інструментарій у процесі реалізації експериментальної педагогічної системи. Цей перелік містить:

1) принцип міждисциплінарної інтеграції знань - у формуванні екологічної компетентності майбутніх учителів біології доцільно використовувати потенціал всіх освітніх компонентів як циклу загальної, так і професійної підготовки освітньо-професійної програми; інтегруючу функцію виконують природничі науки, які забезпечують інтеграцію знань по відношенню до відповідних наук, які історично виділились з них, а саме біологія та екологія;

2) принцип створення екологічно орієнтованого освітнього середовища - передбачає передовсім формування нового світорозуміння і нового підходу до практичної діяльності, заснованих на пріоритеті екологічних цінностей. Екологічно орієнтоване середовище в закладі вищої освіти включає екологізацію освітнього процесу як складника цього середовища, екологічно доцільну взаємодію студентів із природним довкіллям, міжособистісне спілкування, соціальне партнерство з екологізації освітнього простору. Під екологізацією розуміють процеси, пов'язані з оптимізацією і гармонізацією відносин між людиною і природою, зі змінами, які виникають у духовному і матеріальному житті в умовах екологічної кризи, радикальної трансформації суспільного буття [6, С. 18];

3) принцип професійної спрямованості - усі складники освітньо- професійної програми підготовки фахівців мають бути професійно орієнтовані. Контекстне навчання, у якому моделюється предметний і соціальний зміст майбутньої професійної діяльності, забезпечує поступовий перехід від здійснюваної навчальної діяльності студента до професійної. Реалізація цього принципу в умовах нової особистісно-орієнтованої парадигми освіти полягає в професіоналізації змісту, форм і методів спільної діяльності викладача і студентів і орієнтації не на традиційні знання, інформацію і фактичний матеріал, а на базові культурні цінності (толерантність, підтримка, співробітництво та ін.) [7, С. 292];

4) принцип варіативності - в основі лежать індивідуальний та диференційований підходи до фахової підготовки майбутніх педагогів, які забезпечують розвиток індивідуальної освітньої траєкторії студентів;

5) принцип емоційної ціннісності сприймання природного середовища у практичній діяльності - утвердження непрагматичної взаємодії учителів- біологів з природою, активізація діяльності щодо збереження, відновлення та збагачення природного довкілля та готовність формувати емоційно-ціннісне ставлення до природи у здобувачів освіти закладів загальної середньої освіти;

6) принцип взаємозв'язку локального, регіонального і глобального підходів в освітньому процесі - стверджує необхідність всебічного вивчення сучасних проблем екології на різних рівнях: світовому, національному, місцевому.

Методичний концепт представляє систему формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки на двох функціональних рівнях: змістовому та діяльнісному, що передбачає поетапне формування означеної компетентності на основі опанування змісту, застосування форм, методів екологічної підготовки; впровадження інноваційних методик і технологій; застосування навчально-методичного забезпечення та методичних рекомендацій формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки.

Отже, цей концепт формування досліджуваної здатності базується на методичних засадах упровадження й перевірки ефективності розробленої системи формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки; обґрунтуванні доцільності екологічно орієнтованого середовища; визначенні й упровадженні організаційно- педагогічних умов; здійснення поетапного формування педагогічного явища (мотиваційно-когнітивному, технологічному, рефлексивно-результативний); реалізації структурно-функціональної моделі системи формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології.

Практичний концепт передбачає впровадження навчально-методичного забезпечення й методичних рекомендацій та експериментальну перевірку ефективності системи формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки. Концепт базується на реалізації оптимальних методів діагностики сформованості всіх компонентів екологічної компетентності згідно з визначеними критеріями, показниками й рівнями сформованості досліджуваного феномену.

Схематично концепцію формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки представлено на рис. 1.

екологічна компетентність учитель біологія

Рис. 1. Структура концепції формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки

Висновки

Отже, провідною ідеєю концепції є обґрунтування та розроблення такої системи формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології, основою якої є створення і функціонування екологічно орієнтованого середовища, імплементація якого в освітній процес на стратегічному рівні раціоналізує, модернізує і модифікує освітній контент професійної підготовки і є системно-інтегруючою основою формування педагогічного явища. Представлена концепція спрямована на модернізацію змісту освіти відповідно до вимог освітніх стандартів, запровадження нових освітніх технологій в умовах створення екологічно орієнтованого освітнього середовища педагогічного закладу вищої освіти. Окреслене поле наукового пошуку не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Перспективними напрямами подальшого вивчення проблеми вважаємо розробку авторської структурно-функціональної моделі формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки.

Література

1. Хроленко М. В. Сутність екологічної компетентності у підготовці майбутніх учителів біології. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. Суми, 2021. № 2 (106). С. 388-398.

2. Чубрей О. С. Система підготовки майбутніх учителів географії до професійної діяльності на засадах компетентнісного підходу: дис. д-ра пед. наук: 13.00.04. Хмельницький, 2020. 511 с.

3. Сяська І. О. Компетентнісний підхід в екологічній підготовці майбутніх учителів природничих дисциплін: теоретико-методологічний аспект. Інноватика у вихованні. 2019. № 9. С. 266-272.

4. Лузан П. Г., Сопівник І.В., Виговська С.В. Основи науково-педагогічних досліджень. Київ: Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України, 2010. 220 с.

5. Фрицюк В. А. Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх педагогів до безперервного професійного саморозвитку: дис....д-ра пед. наук: 13.00.04. Вінниця, 2017. 532 с.

6. Екологізація освітнього простору сучасної загальноосвітньої школи: монографія / Н. Пустовіт та ін. Харків: «Друкарня Мадрид», 2016. 154 с.

7. Товканець Г. В. Закономірності і принципи стратегії формування педагогічної культури майбутнього вчителя. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». 2017. Вип. 1 (40). С. 291-294.

References

1. Khrolenko, M. V. (2021). Sutnist ekolohichnoi kompetentnosti u pidhotovtsi maibutnikh uchyteliv biolohii [The essence of environmental competence in the training of future teachers of biology]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii. Sumy, 2 (106), 388-398. [in Ukrainian].

2. Chubrei, O. S. (2020). Systema pidhotovky maibutnikh uchyteliv heohrafii do profesiinoi diialnosti na zasadakh kompetentnisnoho pidkhodu [The system of preparation of future geography teachers for professional activity on the basis of the competence approach]. Doctor's thesis. Khmelnytskyi [in Ukrainian].

3. Siaska, I. O. (2019). Kompetentnisnyi pidkhid v ekolohichnii pidhotovtsi maibutnikh uchyteliv pryrodnychykh dystsyplin: teoretyko-metodolohichnyi aspect [Competence approach in ecological training of future teachers of natural sciences: theoretical and methodological aspect]. Innovatyka u vykhovanni, 9, 266-272.

4. Luzan, P. Г., Sopivnyk, I. V., Vyhovska, S. V. (2010). Osnovy naukovo-pedahohichnykh doslidzhen [Fundamentals of scientific and pedagogical research]. Kyiv [in Ukrainian].

5. Frytsiuk, V. A. (2017). Teoretychni ta metodychni zasady pidhotovky maibutnikh pedahohiv do bezperervnoho profesiinoho samorozvytku [Theoretical and methodical bases of preparation of future teachers for continuous professional self-development]. Doctor's thesis. Vinnytsia [in Ukrainian].

6. Pustovit, N. А. (2016). (Ed.). Ekolohizatsiia osvitnoho prostoru suchasnoi zahalnoosvitnoi shkoly [Greening of the educational space of a modern secondary school]: monohrafiia. Kharkiv: «Drukarnia Madryd» [in Ukrainian].

7. Tovkanets, H. V. (2017). Zakonomirnosti i pryntsypy stratehii formuvannia pedahohichnoi kultury maibutnoho vchytelia [Regularities and principles of strategy of formation of pedagogical culture of the future teacher]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: «Pedahohika. Sotsialna robota», 1 (40), 291-294. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru