Експериментальне дослідження динаміки розвитку творчості здобувачів вищої освіти педагогічних університетів

Размещено на http://allbest.ru

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДИНАМІКИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ

Бурчак Станіслав Олександрович

доктор педагогічних наук, доцент кафедри технологічної і професійної освіти, декан факультету технологічної і професійної освіти, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

Бурчак Ліана Володимирівна

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри біології та основ сільського господарства, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

Анотація. Розвиток вищої освіти сьогодні висуває відповідні вимоги до процесу підготовки майбутніх фахівців. Пов'язано це, в першу чергу, з тим, що набуття лише предметних знань у сучасному соціумі не є достатнім, що значно ускладнює випускникам закладів вищої освіти скласти конкуренцію на ринку праці. У зв'язку з цим, перед університетами, у тому числі й педагогічними, постає першочергове завдання формування й розвитку таких здібностей особистості, які розкривають її індивідуальні якості, інтелектуальні можливості й творчий потенціал, оскільки соціальний розвиток нації завжди тісно пов'язаний із творчістю й є важливим абсолютно у всіх сферах якісного існування суспільства, в тому числі і в освіті.

У статті розглянуто проблему розвитку творчості майбутніх учителів педагогічних університетів України, представлено результати експериментального дослідження рівня розвитку творчості майбутніх учителів математики на констатувальному і формувальному етапах. Висвітлено динаміку процесу розвитку творчості майбутніх педагогів, виявлену під час перевірки ефективності окресленої системи.

У процесі констатувальних досліджень визначено рівень розвитку у викладачів педагогічних закладів вищої освіти, які беруть участь у процесі підготовки майбутніх учителів математики, певних здатностей успішно розвивати творчість здобувачів.

Під час формувального етапу експериментального дослідження було перевірено ефективність запропонованої авторської системи розвитку творчості майбутніх учителів математики в процесі фахової підготовки, а також визначалася динаміка сформованості структурних складників творчості майбутніх педагогів на формувальному етапі. Узагальнені результати формувальної частини експериментального дослідження свідчать, що здобувачі експериментальних груп досягли більш високий рівень розвитку творчості у порівнянні зі здобувачами вищої освіти контрольних груп, які навчалися за традиційною системою.

Ключові слова: творчість, розвиток творчості, компоненти творчості, система, модель, динаміка, педагогічні університети, майбутні педагоги, експериментальне дослідження.

Burchak Stanislav Oleksandrovych

Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Departament of Technological and Professional Education Chair, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University

Burchak Liana Volodymyrivna

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Departament of Biology and agriculture groundings, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University

EXPERIMENTAL STUDY OF DYNAMICS OF CREATIVITY DEVELOPMENT OF HIGHER EDUCATION STUDENTS OF PEDAGOGICAL UNIVERSITIES

Abstract. The development of higher education today makes appropriate demands on the process of training future professionals. This is primarily due to the fact that the acquisition of only subject knowledge in modern society is not enough, which makes it much more difficult for graduates of higher education to compete in the labor market. In this regard, universities, including pedagogical ones, face the priority task of forming and developing such abilities of the individual, which reveal his individual qualities, intellectual abilities and creative potential, as the social development of the nation is always closely connected with creativity and is important in absolutely all areas of quality of society, including education.

The article considers the problem of development of creativity of future teachers in pedagogical universities of Ukraine, presents the results of experimental research of the level of development of creativity of future teachers of mathematics at the ascertaining and formative stages. The dynamics of the process of development of creativity of future teachers, identified during the verification of the effectiveness of the outlined system.

In the process of ascertaining research, the level of development of teachers of pedagogical institutions of higher education, who participate in the training of future teachers of mathematics, certain abilities to successfully develop the creativity of applicants.

During the formative stage of the experimental study, the effectiveness of the proposed author's system for the development of future mathematics teachers in the process of professional training was tested, and the dynamics of the structural components of future teachers' creativity at the formative stage was determined. The generalized results of the formative part of the experimental study show that the applicants of the experimental groups achieved a higher level of creative development in comparison with the applicants for higher education of the control groups who studied according to the traditional system.

Keywords: creativity, creativity development, components of creativity, system, model, dynamics, pedagogical universities, future teachers, experimental research.

творчісті майбутній учитель математика

Постановка проблеми . У співвідношенні «людина і світ» особистість, а особливо особистість учителя, постає як самостійна творча сила, здатна бачити, розуміти й перетворювати навколишню дійсність.

Світові тенденції, що спостерігаються сьогодні в суспільстві (інформаційна свобода, розвиток гуманістичних цінностей, демократії, активізація міжкультурної взаємодії) є головними рисами «креатогенної ери» [1; 5; 12]. У цьому контексті творчість виступає своєрідним двигуном соціального розвитку у всіх сферах сучасного суспільства, де особливе місце відведено освіті.

Провідна ідея сучасної педагогічної освіти - формування педагога- професіонала, який відзначатиметься компетентністю та мобільністю, самостійністю й ініціативністю, нестандартним мисленням і творчим підходом до роботи, індивідуальним методичним стилем і вмінням організовувати освітній процес з урахуванням потреб та особливостей кожного учня. Дуже актуальним, у цьому випадку, стає завдання розвитку творчості майбутніх педагогів, що надає можливості оригінально розв'язувати фахові, професійні (педагогічні, методичні, предметні та ін.) завдання, удосконалювати освітній процес, а також організовувати процеси саморозвитку, самореалізації та самовдосконалення власної особистості й особистості кожного учня.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі розвитку творчості майбутніх учителів приділяється багато уваги в сучасному педагогічному дискурсі. Так, пошук шляхів подолання суперечностей між формуванням суспільного попиту на творчо активних освітян та підготовкою їх у вищій освіті знаходимо в сучасних працях [15; 9].

Аналіз літературних джерел показав, що на практиці були використані різноманітні моделі розвитку творчості майбутніх педагогічних працівників: змішана модель навчання [10], спільне навчання та інструктаж із синектики [4], техніка шести мислячих капелюхів [2] та ін., а в науковому контексті проводяться дослідження щодо розвитку різних видів творчості, де за основу класифікації взято сферу генерування творчих ідей: технічна [3], соціальна [11], підприємницька [8] та інші. Творчість, окрім того, може формуватися, розвиватися завдяки факторам навколишнього середовища [6].

Попри багату напрацьовану базу знань, феномен творчості й сьогодні залишається недостатньо дослідженим. Пов'язують це, в першу чергу, зі складністю його характеристики. Це й зумовило існування досить великої кількості підходів, що зосереджуються на різних аспектах як трактування самого поняття, так і процесу його розвитку.

У зв'язку з цим, головною метою педагогічної освіти сьогодні стає підготовка компетентного, кваліфікованого випускника, який здатний не лише застосовувати на практиці знання, вміння і навички, а й приймати оригінальні та нестандартні рішення в ситуаціях, що виникають у професійній діяльності. Діюча система освіти сьогодні не може в повній мірі забезпечити розвиток творчості учнів [13].

Мета статті визначити динаміку розвитку творчості здобувачів вищої освіти в авторській системі, запровадженій у педагогічних університетах України.

Виклад основного матеріалу. З метою перевірки припущення того, що традиційна система фахової підготовки майбутніх учителів математики в педагогічному закладі вищої освіти недостатньо спрямована на розвиток їхньої творчості, проводилася констатувальна частина експериментального дослідження, в ході якої було проведено низку заходів щодо виявлення та практичного підтвердження доцільності педагогічних умов, що сприяють розвитку окремих елементів визначених компонентних складників творчості майбутніх учителів математики.

До констатувальної частини експерименталього дослідження було залучено 1063 респондентів: 205 науково-педагогічних (викладачів математичних дисциплін, педагогіки, психології та ін.), педагогічних працівників (учителів закладів середньої освіти) і 858 здобувачів вищої освіти.

У першу чергу, ми намагалися встановити, яким чином складові традиційної педагогічної системи можуть забезпечити творчу підготовку майбутніх педагогів, розвиток окремих складових їхньої творчості, які мотиви, освітні цілі, методи, форми, засоби забезпечують результативність педагогічної взаємодії, а також, як педагогічні й науково-педагогічні працівники оцінюють рівень розвитку творчості діючих учителів математики й, відповідно, здобувачів педагогічних університетів, готовність їх до розвитку творчості учнів закладів середньої освіти, для чого й була розроблена анкета для діючих учителів математики.

Доводиться констатувати той факт, що учителі математики мають досить не високий рівень володіння методами наукового пізнання, організації й проведенням творчої, пошукової роботи. Так, ґрунтовно підготовленими до науково-дослідницької діяльності, за період навчання постійно залучалися до науково-дослідної роботи, нині виконують з учнями творчі проєкти лише третина опитуваних (33%), інші 67% респондентів оцінили свою підготовленість як задовільна, хоча вони все ж намагаються з учнями виконувати творчу, дослідницьку роботу.

Кращою є ситуація зі здатністю розробляти й проводити позашкільні заходи, екскурсії, творчі вечори, творчі нестандартних уроків з математики тощо. Майже всі респонденти стверджують, що мають досвід проведення окреслених заходів з математики, роблять це достатньо часто, регулярно, професійно. Але, як стверджують учителі-практики, основну частину досвіду вони все ж отримали під час виконання професійних обов'язків, а в університеті їх знання в окресленому напрямі були більш теоретичними.

Якщо ж говорити про перелік дисциплін освітньої програми підготовки вчителя математики, оволодіння якими стало фундаментом для розвитку творчості, то респондентами були названі переважно педагогічні, методичні і, зокрема, фахові математичні, звідки можемо зробити висновок, що жодну дисципліну освітньої програми не можна позбувати можливості розвивати творчість майбутнього вчителя математики, який її опановує.

У процесі констатувальних досліджень нами було визначено рівень розвитку у викладачів педагогічних закладів вищої освіти, які беруть участь у процесі підготовки майбутніх учителів математики, певних здатностей успішно розвивати творчість здобувачів. Для цього респондентам (117 науково-педагогічних працівників досліджуваних закладів вищої освіти) пропонувалося оцінити власні знання, уміння, навички, якості щодо розвитку творчості здобувачів у процесі їхньої фахової підготовки за десятибальною шкалою (від 0 до 9). При цьому, вважати 0 - певна якість або властивість ще зовсім не сформована (викладач не використовує її у власній професійній діяльності) ; 9 - високий рівень сформованості якості (викладач регулярно її використовує для цілеспрямованого розвитку творчості майбутніх освітян).

Науково-педагогічним працівникам пропонувалася анкета самоаналізу, в якій необхідно було оцінити 12 власних умінь, спрямованих на розвиток творчості майбутніх учителів математики. Серед них:

1. Уміння розробляти й проводити проблемні, інтерактивні лекції із застосуванням технологій розвитку творчості здобувачів (лекції-провокації, лекції-диспути, лекції-дебати тощо).

2. Здатність розробляти й проводити практичні, семінарські й лабораторні роботи діалогічного характеру із застосуванням методів та технологій розвитку творчості майбутніх учителів (кейсове практичне заняття, заняття-тренінг, заняття-бесіда, заняття за моделлю «викладач за дверима» тощо).

3. Здатність використовувати технології розвитку творчості майбутніх педагогів у процесі організації і проведення самостійної роботи (репродуктивної, реконструктивної, евристичної, дослідницької).

4. Знання особливостей проєктного навчання та вміння застосувати проєктні технології у процесі професійної підготовки майбутніх учителів математики.

5. Використання творчих (креативних) методів у процесі організації і проведення дослідницької діяльності.

6. Здатність організовувати творчу діяльність здобувачів вищої освіти в процесі проходження педагогічної практики.

7. Володіння методикою розвитку творчості майбутніх освітян в процесі організації їхньої позааудиторної роботи (уміння організовувати позааудиторні засоби, вечори відпочинку, творчі вечори, агенція соціальних проектів, наукове товариство здобувачів, майстер-класи тощо).

8. Уміння створити базу творчих різнорівневих тестових завдань, розробити валідний тест оцінювання результатів навчання здобувачів з дисципліни, що викладае.

9. Здатність критично аналізувати результативність власної педагогічної діяльності, зокрема спрямованої на розвиток творчості майбутніх учителів математики.

10. Уміння скомплектувати систему засобів навчання конкретної дисципліни та продуктивно їх застосовувати під час проведення занять.

11. Здатність використовувати дистанційні форми взаємодії зі здобувачами вищої освіти, діагностувати та корегувати їх освітню й творчу діяльність на відстані.

12. Уміння застосовувати інформаційно-комунікаційні технології в педагогічній діяльності, в процесі пошуку інформації, створення творчих проєктів, дослідницької діяльності тощо.

Під час проведення анкетування було враховано, що науково-педагогічні працівники, які брали участь у дослідженні, мали різний досвід підготовки учителів математики. Це спонукало розподілити респондентів на три групи з метою здійснення якісного аналізу самооцінки: викладачі з педагогічним стажем до 5 років (39 осіб); викладачі, стаж яких становить від 5 до 10 років (25 осіб); науково-педагогічні працівники, стаж роботи яких більше 10 років (53 особи).

Результати самооцінки викладачами власних умінь, спрямованих на розвиток творчості майбутніх учителів математики представлено в табл. 1.

Таблиця 1

Результати самооцінки викладачами власних умінь

Також доцільно зупинитися на визначенні наявного рівня розвитку творчості майбутніх педагогів, отриманого за традиційної системи підготовки майбутніх фахівців. Із цією метою ми користувалися авторською системою тестів на виявлення рівня розвитку творчості здобувачів.

Для більш точного і чіткого виявлення рівня розвитку математичної творчості, конче необхідної майбутньому вчителю математики в процесі виконання професійних обов'язків, нами використано на констатувальному етапі експерименту, крім авторської системи тестів, пілотажні дослідження (короткі контрольні зрізи практичного характеру із творчим навантаженням).

Під час пілотажного дослідження оцінювалися: підготовка майбутніх учителів математики до розв'язування творчих, олімпіадних задач, задач підвищеної складності, головоломок, задач-жартів, задач з логічним навантаженням тощо.

Для отримання достовірних даних про кількісні і якісні зміни значень показників розвитку творчості майбутніх учителів математики в процесі фахової підготовки, викликані впливом певних керованих і контрольованих факторів, було проведено формувальну частину експериментального дослідження, мета якої: експериментальна перевірка ефективності авторської системи розвитку творчості майбутніх учителів математики шляхом використання творчих методів та інноваційних педагогічних технологій в освітньому процесі педагогічних університетів.

На заняттях в експериментальних групах відбувалося упровадження авторської системи розвитку творчості майбутніх учителів математики в процесі фахової підготовки.

Підготовка майбутніх освітян здійснювалася під час лекційних, практично-лабораторних занять та семінарів, самостійної й науково- дослідницької роботи, розв'язування методичних задач, проходження педагогічної практики, виконання курсових і бакалаврських робіт, проведення позааудиторної роботи, а також шляхом упровадження спецкурсу «Методика навчання: вибрані питання математики» (2014-2022 рр), «Методика навчання: творчий розвиток майбутнього педагога» (2019-2022 рр.), авторських методичних посібників «Розвиток творчості майбутніх учителів математики: методичні рекомендації», «Творчий розвиток майбутніх педагогів: теоретичний аспект».

Під час проведення формувального експерименту взяли участь: 364 здобувача вищої освіти контрольних груп і 362 здобувача експериментальних груп.

Оцінка результатів дослідження в експериментальних і контрольних групах проводилася на основі визначення рівня розвитку творчості майбутніх учителів математики, яка реалізовувалася на практиці шляхом упровадження системи авторських тестових завдань, а також шляхом написання здобувачами спеціальних контрольних зрізів, спрямованих на визначення рівня розвитку математичної творчості майбутніх учителів математики.

Для перевірки гіпотези дослідження використовувався двосторонній критерій Пірсона. Значення статистики Тсп критерію обчислювали за формулою

У процесі виконання кількісного аналізу робіт здобувачів вищої освіти, визначення рівня розвитку кожного показника компонентних складників творчості (мотиваційного, когнітивного, діяльнісного, рефлексивного), а також, виходячи з інформації про рівні розвитку компонентів творчості майбутніх учителів математики, отримуємо загальний рівень розвитку творчості майбутніх учителів математики, отриманий за традиційної системи фахової підготовки майбутніх учителів математики (рис. 1.).

Рис. 1. Рівні розвитку творчості (зведені дані) майбутніх учителів математики (констатувальний етап)

Усереднені дані пілотажного дослідження (рис. 2.).

Рис. 2. Рівні розвитку математичної творчості здобувачів (пілотажне дослідження на констатувальному етапі)

Провівши на формувальному етапі експериментального дослідження якісний аналіз відповідей здобувачів вищої освіти на тестові запитання, можемо оцінити динаміку процесу розвитку творчості майбутніх учителів математики, отриману в результаті упровадження авторської моделі системи розвитку творчості в реальний освітній процес педагогічна університетів України (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка розвитку творчості майбутніх учителів на формувальному етапі (ЕГ - експериментальна група, КГ - контрольна група)

Результати контрольного зрізу показали, що спостерігається тенденція підвищення рівня розвитку математичної творчості майбутніх учителів математики.

Рис. 4. Динаміка розвитку математичної творчості здобувачів на формувальному етапі

Таблиця 2

Динаміка рівнів розвитку математичної творчості здобувачів (%)

Під час формувального етапу експериментального дослідження було перевірено ефективність запропонованої авторської системи розвитку творчості майбутніх учителів математики в процесі фахової підготовки, а також визначалася динаміка сформованості структурних складників творчості майбутніх педагогів на формувальному етапі. Узагальнені результати формувальної частини експериментального дослідження свідчать, що здобувачі експериментальних груп досягли більш високий рівень розвитку творчості у порівнянні зі здобувачами вищої освіти контрольних груп, які навчалися за традиційною системою.

Так, в експериментальних групах кількість майбутніх учителів математики з високим рівнем творчості 52,8 %, а в контрольних групах - 32,1 %. Водночас 33,5 % майбутніх освітян контрольних груп мають низький рівень творчості, в той самий час як цей показник для експериментальних груп складає лише 16,0 %. Через перехід певної кількості респондентів експериментальних груп з середнього рівня на високий, в експериментальних групах залишилося на середньому рівні 31,2 %, в той час як в контрольних групах - 34,4 % від загальної кількості здобувачів вищої освіти контрольних груп.

Висновки. Сьогодення вимагає від вищої освіти організувати підготовку таких фахівців, у тому числі й педагогічних, аби вони могли скласти конкуренцію на ринку праці. Відтак, виникає потреба у формуванні й розвитку таких здібностей особистості, що розкривають її індивідуальні якості, інтелектуальні можливості, творчий потенціал, креативність тощо.

Традиційна система фахової підготовки учителів математики є такою, що не приносить бажаних результатів щодо систематичного залучення здобувачів вищої освіти до оволодіння творчою професійною діяльністю.

Невисокі дані самооцінки діяльності педагогів, спрямованої на розвиток творчості здобувачів вищої освіти говорять про існування певних негараздів у підготовці майбутніх учителів математики, зокрема у процесі розвитку їхньої творчості.

Розвиток творчості майбутніх учителів математики в педагогічних закладах вищої освіти поки не отримує достатнього наукового обґрунтування, а перспективи підготовки майбутніх фахівців до окресленої діяльності обов'язково мають бути пов'язані з упровадженням в освітній процес педагогічного університету дієвої педагогічної системи.

Література:

1. Arieti, S. (1981). Creativity: The Magic Synthesis. New York: Basic Books.

2. Aulpaijidkul, N. (2011). Effects of web-based collaborative learning with a discussion board using six thinking hats technique in fundamental arts subject on creative thinking of undergraduate students with different creative thinking levels. Bangkok, Thailand: Chulalongkorn University. https://www.car.chula.ac.th/display7.php?bib=b1929003.

3. Byvalkevych, L., Yefremova, O., & Hryshchenko, S. (2020). Developing Technical Creativity in Future Engineering Educators. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 12(1), 162-175. https://doi.org/10.18662/rrem/206

4. Chuathong, S. (2011). Development of a virtual classroom model using collaborative learning and synectics instruction to develop pre-service teachers' creative thinking. Journal of Rattana Bundit University. 6 (2),13-25. http://journal.rbac.ac.th/wp-content/uploads/2019/09/55-6_2p13-25.pdf

5. Csikszentmihalyi, M. (1988). Society, culture, and person: a system view of creativity. The nature of creativity (pp. 325-339). New York: Cambridge University Press.

6. De Bono, E. (1992). Serious creativity. London: Harper Business.

7. Dichkivska, I. M. (2015). Innovatsiyni pedahohichni tekhnolohiyi [Innovative pedagogical technologies: a textbook]. Kyiv, Ukraine. https://academia-pc.com.ua/product/306

8. Ferrari, A., Cachia, R., & Punie, Y. (2009). Innovation and creativity in education and training in the EU member states: Fostering creative learning and supporting innovative teaching. JRC Technical Note, 52374, 64. ftp://ftp.jrc.es/pub/EURdoc/JRC52374_TN.pdf

9. Ibragimkyzy, S., Slambekova, T. S., Saylaubay, Y. E., & Albytova, N. (2016). Problems of Pedagogical Creativity Development. International Journal of Environmental and Science Education, 11(12), 5290-5298.

10. Kanchanachaya, N. (2012). Development of a blended learning model based on creative problem solving principles using lateral thinking to enhance creative problem solving abilities for instructional media production of pre-service teachers. Bangkok, Thailand: Chulalongkorn University. https://www.car.chula.ac.th/display7.php?bib=b1976636.

11. Mouchiroud, C., & Lubart, T. (2002). Social creativity: A cross-sectional study of 6-to 11- year-old children. International Journal of Behavioral Development, 26(1), 60-69. https://doi.org/10.1177/016502540202600111.

12. Simonton, D. (1984). Genius, creativity and leadership: Historiometric inquiries. Cambridge: Harv. Univ. Press. https://www.hup.harvard.edu/catalog.php?isbn=9780674424753

13. Soh, K. C. (2018). Creativity Fostering Teacher Behavior Index (CFTIndex): Its Design, Validation, Replications, and Further Research. In K. Soh (ed). Creativity Fostering Teacher Behavior Measurement and Research. World Scientific. (pp. 17-36). https://doi.org/10.1142/9789813234161_0002

14. Sternberg, R. J. (2002). "Creativity as a decision": Comment. American Psychologist, 57(5), 376. https://doi.org/10.1037/0003-066X.57.5.376a.

15. Zivitere, M., Riashchenko, V., & Markina, I. (2015). Teacher-Pedagogical creativity and developer promoter. Procedia-Social and Behavioral Sciences, 174, 4068-4073. https://doi.org/10.1016yj.sbspro.2015.01.1156.

Размещено на Allbest.ru