Структура робочого зошита для самостійної роботи з гуманітарних дисциплін для студентів технічних ЗВО

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структура робочого зошита для самостійної роботи з гуманітарних дисциплін для студентів технічних ЗВО

Гречановська Олена Володимирівна доктор педагогічних наук, професор кафедри філософії та гуманітарних наук, Вінницький національний технічний університет

Анотація

Світові та вітчизняні зміни у всіх сферах буття людини провокують радикальні зміни в освіті. Пошуки нестандартних підходів та впровадження інновацій у вищу освіту потребують ретельних підходів. Основним завданням викладачів - це умотивувати студентів до вивчення дисципліни, особливо, якщо це не фахова дисципліна. Гостро стоїть питання вивчення гуманітарних дисциплін у технічних закладах вищої освіти та пошуку ефективних засобів навчання для їх засвоєння.

У процесі формування професійних компетентностей значну роль відіграє самостійна робота, самовдосконалення та самоактуалізація. Не зважаючи на технічний прогрес та шалений розвиток комп'ютерних технологій все більше актуальності набирає інтерес до робочих зошитів для самостійної роботи.

Зазначено, що сьогодні робочий зошит для самостійної роботи з гуманітарних дисциплін виступає як засіб навчання, що сприяє когнітивному, творчому та самостійному розвитку фахівця, допомагає в опануванні знань на підставі вирішення нестандартних завдань. Формування самостійності у вирішенні проблемних питань з дисципліни, ефективне та результативне засвоєння і поглиблення знань, сприяння розвитку креативного мислення гуманітарного напряму у технічно спрямованому середовищі - є основною метою робочою зошита. Також робочий зошит є виявлення творчих здібностей та педагогічної майстерності викладача.

Виокремлено особливості системи оцінювання робочого зошита із використанням методики Peer Assessment - взаємооцінка студентів на основі критеріїв, заданих викладачем. Така система оцінювання спонукає студентів не лише до засвоєння знань, а формує здатність аналізувати та вирішувати проблему. Студенти мають змогу відчути себе у ролі викладача та навчатися відповідальності перед іншими, здатності адекватно оцінювати колег, формувати самооцінку і навички самоаналізу.

Представлено розроблену структуру робочого зошита для самостійної роботи студентів в освітньому процесі. Структура включає у себе основні компоненти, функції, завдання, дидактичні способи. Це буде сприяти розробці та подальшому удосконаленні робочих зошитів та впливати на позитивну динаміку в процесі засвоєння тем з нефахових дисципліни, розвивати креативність у виконанні завдань.

Ключові слова: самостійна робота, робочий зошит для самостійної роботи, педагогічна майстерність, структура робочого зошита.

Hrechanovska Olena Volodymyrivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of the Department of Philosophy and Humanities of Vinnytsia National Technical University

STRUCTURE OF WORKBOOK FOR INDEPENDENT WORK IN THE HUMANITIES FOR STUDENTS OF TECHNICAL INSTITUTIONS OF HIGHER EDUCATION

Abstract. World and domestic changes in all spheres of human life provoke radical changes in education. The search for non-standard approaches and the introduction of innovations in higher education require careful approaches. The main task of teachers is to motivate students to study the discipline, especially if it is not a professional discipline. The issue of studying the humanities in technical institutions of higher education and finding effective teaching aids for their mastering is acute. гуманітарна дисципліна педагогічний викладач

Independent work, self-improvement and self-actualization play a significant role in the process of mastering professional competencies. Despite technical progress and the rapid development of computer technology, interest in workbooks for independent work is becoming increasingly important.

It is noted that today the workbook for independent work in the humanities serves as a learning tool that promotes cognitive, creative and independent development of the specialist, helps to acquire knowledge based on non-standard tasks. The purpose of the workbook is to form independence in solving problematic issues in the discipline, effective and effective assimilation and deepening of knowledge, promoting the development of creative thinking in the humanitarian field in a technically oriented environment. Also, the workbook is to identify the creative abilities and pedagogical skills of the teacher.

The peculiarities of the workbook evaluation system with the use of Peer Assessment methodology - mutual evaluation of students based on the criteria set by the teacher are highlighted. Such an assessment system encourages students not only to acquire knowledge, but also to be able to analyze and solve problems. Students have the opportunity to feel like a teacher and learn to be responsible to others, the ability to adequately evaluate others, to self-esteem and self-analysis.

The developed structure of the workbook for independent work of students in the educational process is presented. The structure includes the main components, functions, tasks, didactic methods. This will contribute to the development and further improvement of workbooks and influence the positive dynamics in the process of mastering topics in non-professional disciplines, develop creativity in performing tasks, the ability to self-assess and evaluate others.

Keywords: independent work, workbook for independent work, pedagogical skills, structure of workbook.

Постановка проблеми

Шлях розвитку вищої освіти у ХХІ ст. пролягає серед теренів конкурентоспроможності випускників українських технічних ЗВО на світовому ринку праці. До компетентностей фахівця входить не лише виконання професійних обов'язків, а й уміння інтегрувати отриманні знання у різні сфери та суміжні галузі, здатності самостійно опановувати та легко сприймати нове, те що буде необхідним в удосконаленні власних знань і умінні їх використання у професійній діяльності. Тому важливим є мотивація студента до активізації самостійної роботи в процесі вивчення не фахових дисциплін. Якщо розглядати технічні заклади вищої освіти, то бачимо, що самостійна робота спеціальних технічних дисциплін базується на лабораторних, курсових, бакалаврських та інших видах робіт, що несуть у собі самостійний підхід студентів та сприяють кращому засвоєнню дисципліни. А що ж відбувається на поприщі гуманітарних дисциплін, які позбавлені, наприклад, виконання лабораторних робіт чи подібних видів самостійної роботи? Гуманітарним дисциплінам у технічних ЗВО неможливо оминути ряд труднощів, з якими стикаються викладачі. Однією із основних проблем у викладанні цих дисциплін є відсутність мотивації студентів до їх вивчення. Дуже часто студенти розглядають вивчення цих дисциплін з позиції: «посидів на лекції ^ списав із інтернету семінарське заняття ^ прочитав або показав викладачу ^ отримав бали» і, на відміну від технічних дисциплін, де є присутність «серйозності» практичних занять та лабораторних, гуманітарні дисципліни не потребують ніяких зусиль для їх вивчення. Такий студентський підхід, на нашу думку, виникає тому, що деякі підходи до викладання гуманітарних дисциплін потребують інновацій та оновлення, що буде мотивувати та зацікавлювати студентів у процесі самостійного вивчення навчального матеріалу.

Аналіз актуальних досліджень

Питанням формування майбутніх фахівців у технічних ЗВО та їх гуманітарній підготовці були присвячені дослідження науковців: Г. Ахмедьянова, Н. Боярчук, Л. Васильченко, Р. Гуревича, В. Дьоміна, С. Дружилова, Ю. Картатова, В. Кинелева, Г. Козберга, І. Перестороніна, В. Петрук, О. Семеніхіної, А. Семенова, Л. Тархан, М. Фіцули та ін.

Формування професійних компетентностей тісно пов'язане із досвідом організації самостійної роботи, адже майбутній фахівець може зазнавати невдач на професійному поприщі не маючи навиків самостійного здобування знань. Особливого сенсу отримує та самостійна робота, що потребує від особистості творчого та когнітивного підходу, що надає особистісний сенс виконаній роботі, стимулює та активізує творчі сили особистості. В якості ефективних засобів навчання студентів при підготовці до різних видів занять із не фахових дисциплін можна віднести робочий зошит для самостійної роботи.

Не зважаючи на технічний прогрес, комп'ютеризацію освіти що впливає на засоби навчання на всіх рівнях освіти, інтерес до робочих зошитів для самостійної роботи набирає актуальності. Цікавими є дослідження впровадження робочих зошитів в освітній процес вищої школи таких науковців як Ю. Дорошенко, О. Козакова, М. Короткова, Н. Лєонов, А. Лікарчук, І. Майорова, О. Младковська, Л.Нечволод, О. Нільсон, А. Нісімчук, М. Орлова, Н. Преображенська, О. Привалова, О. Стрєлова, І. Унт, Р. Шиленков, Б. Щоткін, Ш. Хайрулін, В. Єлагіна, Н. Ерганова та інші.

Метою статті є висвітлення впроваджених в освітній процес робочих зошитів для самостійної роботи як ефективного засобу навчання та ознайомлення з його структурою у процесі вивчення гуманітарних дисциплін у технічних ЗВО.

Виклад основного матеріалу

Наприкінці ХХ ст. особливого значення набувають такі засоби навчання, що одночасно являються як засобом викладання так і засобом навчання та поєднують роботу викладача і результати знань студента, здатність до самостійного засвоєння знань та самоосвіти. Самоосвіта орієнтована на цілеспрямоване залучення людини до набуття соціального досвіду на основі розвитку його здібностей, індивідуальних особливостей, мотивів і інтересів. Вона різноманітна за змістом і може бути:

- обумовлена посиленою увагою індивідів до сучасних проблем і подій у світі та країні;

- пов'язана з необхідністю вдосконалення методів і засобів пізнавальної діяльності;

- спрямована на самовиховання, формування характеру й інших особистісних якостей;

- викликана необхідністю більш поглибленого вивчення професійної діяльності, отримання другої і третьої професії;

- пов'язана з поглибленим вивченням окремих циклів дисциплін;

- спрямована на самовиховання, формування характеру й інших особистісних якостей [1].

Розглядаючи вивчення не фахових дисциплін у технічному закладі вищої освіти потрібно зробити акцент на тому, що вивчення гуманітарних дисциплін має виходити із зацікавленості студентами та мотивації до їх вивчення. Тому засоби навчання мають розроблятися виходячи із потреб студентства.

Одним із ефективних засобів вивчення гуманітарних дисциплін у технічному ЗВО розглядаємо робочі зошити для самостійної роботи. Такий вид самостійної роботи зацікавлює студентів різноманітними креативними завданнями у вигляді незвичайних запитань, самостійної розробки схем та виконанні запропонованих кросвордів, сканвордів, ребусів і т.п.

Робочий зошит студента для самостійної роботи сьогодні виступає як засіб навчання, що сприяє когнітивному, творчому та самостійному розвитку фахівця, допомагає в опануванні знань з визначеної дисципліни на підставі вирішення нестандартних завдань та формує вміння і здатність до оцінювання власних та чужих можливостей. Метою робочого зошита для самостійної роботи студентів технічних ЗВО є формування самостійності у вирішенні проблемних питань з дисципліни, ефективне та результативне засвоєння і поглиблення знань, сприяння розвитку креативного мислення гуманітарного спрямування в технічно спрямованому середовищі [2, с. 367].

Розроблений зошит самостійної роботи студентів у технічних ЗВО у процесі гуманітарної підготовки вимагає виконання таких завдань:

- виконання функцій підручників за їх відсутності або якщо вони не відповідають сучасним запитам студентів;

- стимулювання засвоєння та закріплення знань, отриманих під час лекційних занять;

- формування у студентів творчий підхід до виконання поставлених завдань за допомогою нестандартних задач;

- розвиток креативного мислення студентів;

- сприяння набуттю практичних умінь оцінювання власних та чужих знань і здібностей;

- формування та розвиток психологічної спрямованості на самопізнання та розуміння його значення в професійній діяльності.

Розглядаючи робочий зошит у процесі вивчення нефахових дисциплін потрібно виокремити ряд функцій, до яких відносимо:

- мотиваційна (особливість завдань та оцінювання спонукає студента до отримання знань з дисципліни);

- пізнавально-навчальна (можливість краще засвоїти та запам'ятати навчальний матеріал, пізнати себе та оточення; удосконалити свої практичні вміння і навички у педагогічно-психологічній сфері);

- креативна (розвиток креативного мислення, творчого підходу до вирішення завдань різної складності);

- психологічна (формує самооцінку; толерантне ставлення до інших; неупереджений підхід до вирішення питань; можливість формувати себе як особистість);

- естетична (спеціально розробленні завдання (самостійна розробка схем), саме оформлення зошита (матеріал підкріплений тематичними картинками) формує почуття прекрасного та розвиває естетичні смаки);

- контрольована (зошит використовується для оцінювання знань і вмінь студентів; студенти удосконалюють навички самоконтролю і вміння оцінювання себе та інших) [2, с. 368].

Для ефективнішого функціонування та застосування «Робочого зошита» в освітній процес було розроблено його структуру що включає у себе основні компоненти, функції, завдання, дидактичні способи. Ця структура буде сприяти розробці та подальшому удосконаленні робочих зошитів і буде впливати на позитивну динаміку в процесі засвоєння тем з нефахових дисципліни, розвивати креативність у виконанні завдань, здатність до самооцінки та оцінювання інших. Структура робочого зошита представлена на рисунку 1.

Методологія впровадження робочих зошитів для самостійної роботи у процесі вивчення гуманітарних дисциплін майбутніми фахівцями технічних спеціальностей потребує доволі складного підходу. Важливим питанням залишається те, як створити робочий зошит для вивчення не фахових дисциплін, який буде зацікавлювати та мотивувати до їх вивчення, допомагати розумінню термінології та глибшого аналізу матеріалу? Основним правилом у роботі над робочими зошитами з гуманітарних дисциплін це не підбір будь- яких завдань по темах, це - розуміння потреб студента, розуміння його бачення завдань та їх оцінювання.

У процесі розробок та опробовування робочих зошитів, в першу чергу, орієнтири були спрямовані на потреби студентів, тому розроблені та впровадження в освітній процес «Робочий зошит для самостійної роботи з дисципліни «Інноваційні та психологічні аспекти сучасної освіти»» та «Робочий зошит для самостійної роботи з дисципліни «Психологія особистості»» включають ряд завдань, які з'являлися в процесі викладання дисциплін. Кожне із завдань робочого зошита протягом декількох років опробовувалося на студентах. Завдання, які є у зошиті, виносилося для самостійної роботи як окремі завдання. По закінченню їх виконання проходило обговорення із групою, що їм цікаво було виконувати, які завдання потрібно доповнити або переробити, а які із завдань не цікаві. Було проведено ряд опитувань, в яких опитуванні студенти (79% із 311 студентів) відповіли, що опановувати гуманітарні дисципліни буде цікавіше, якщо завдання будуть у цікавій і, навіть, ігровій формі.

Рис. 1. Структура робочого зошита для самостійної роботи студента.

Також потрібно зауважити, що цей зошит використовується не лише на семінарських чи практичних заняттях, а й на лекційних. Завдання, що пропонуються відповідають матеріалу, що викладач подає на лекційному занятті. Таким чином робочий зошит, у деякій мірі, може заміняти конспект

лекцій та концентрувати увагу студентів не на механічному конспектуванні, а зосереджуватися безпосередньо на матеріалі, що подає викладач.

Для більшого зацікавлення вивчення гуманітарних дисциплін у технічному ЗВО розглядаємо нестандартне оцінювання виконання завдань у робочому зошиті для самостійної роботи. В оцінюванні результатів є ефективним використовування методики Peer Assessment - взаємооцінка студентів на основі критеріїв, заданих викладачем.

Під «peer assessment» закордонні науковці розглядають діяльність членів групи з оцінки поведінки, ефективності та досягнень інших членів групи. Вони вважають, що така система оцінювання спонукає студентів не лише до виконання завдань, а й до вирішення та аналізу проблеми. У такому освітньому процесі частина відповідальності за процес навчання лягає на студента, з'являється відповідальність перед іншими. У ході цього процесу студенти, які оцінюють діяльність своїх колег, можуть краще зрозуміти цілі навчальної програми та критерії ефективності, засвоїти особливості якісної роботи та зрозуміти хід мислення своїх колег, оскільки вони є потенційним джерелом найбільш повної, точної та корисної оцінки, а також зворотного зв'язку [3; 4; 5].

Робочий зошит для самостійної роботи з нефахових дисциплін є не лише ефективним засобом навчання для студентів але і показником вдосконалення педагогічної діяльності викладача. Розробляючи зошити для самостійної роботи викладач проявляє ті якості та здібності, що є важливими у професійній викладацькій діяльності. Процес створення робочих зошитів для викладача має за мету: удосконалення педагогічної майстерності викладача; прояв креативності в педагогічній діяльності; студентоцентрований підхід у викладанні дисципліни; неупереджене ставлення при оцінюванні; переосмислення стандартних та традиційних завдань до письмових робіт студентів.

Висновки

Отже, робочий зошит можна розглядати як універсальну інновацію в освітньому процесі, що поєднує у собі традиційні та інноваційні підходи в освіті та може бути як засобом так і методом навчання і сприймання інформації. Такі засоби навчання дають можливість проявити творчий підхід як викладача, який створював робочий зошит, так і студента, який виконує завдання та набуває навичок самооцінювання та здатності адекватно оцінювати інших. Така інновація допоможе самостійну роботу зробити дійсно самостійною, під час роботи над якою студенти будуть мати можливість, орієнтуючись лише на власні знання та креативність, виконувати завдання.

Література:

1. Пидкасистый П. И., Фридман Л. М., Гарунов М. Г. Психолого- педагогический справочник преподавателя высшей школы. М.: Педагогическое общество России, 1999. 640 с., С.275-276.

2. Гречановська О. В. Педагогічна система формування конфліктологічної культури в майбутніх фахівців технічних спеціальностей. Монографія. Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2018. 440 с.

3.Norton S. M. Peer assessment of performance and ability: an exploratory metaanalysis of statistical artifacts and contextual moderators. Journal of Business and Psychology. 1992. Vol. 6, № 3. P. 387-399.

4. Sluijsmans D. M. A., van MerrKnboer J. J. G, Dochy F. J. R. C. Peer Assessment in Problem Based Learning. Studies in Educational Evaluation. 2001. Vol. 27, № 2. P. 153-173.

5. Johnson D. W., Johnson R. T. Assessing students in groups : Promoting group responsibility and individual accountability. Thousand Oaks, CA: Corwin Press, 2004. 206 p., Р. 138.

References:

1. Pidkasistyj, P. I., Fridman, L. M., Garunov, M. G. (1999). Psihologo- pedagogicheskij spravochnik prepodavatelja vysshej shkoly [Psychological and pedagogical handbook of higher education teachers]. M.: Pedagogicheskoe obshhestvo Rossii [in Russian].

2. Grechanovs'ka, O. V. (2018). Pedagogichna sistema formuvannja konfliktologichno'i kul'turi v majbutmh fafavtiv tehmchnih spedal'nostej [Pedagogical system of formation of conflict culture in future specialists of technical specialties]. Vinnicja: TOV «TVORI» [in Ukrainan].

3. Norton S. M. Peer assessment of performance and ability: an exploratory metaanalysis of statistical artifacts and contextual moderators. Journal of Business and Psychology. 1992. Vol. 6, № 3. P. 387-399 [in English]

4. Sluijsmans D. M. A., van MerrKnboer J. J. G, Dochy F. J. R. C. Peer Assessment in Problem Based Learning. Studies in Educational Evaluation. 2001. Vol. 27, № 2. P. 153-173 [in English]

5. Johnson D. W., Johnson R. T. Assessing students in groups : Promoting group responsibility and individual accountability. Thousand Oaks, CA: Corwin Press, 2004. 206 p., Р. 138 [in English]

Размещено на Allbest.ru