Формування проектно-графічної компетентності у майбутніх учителів технологій

Размещено на http://allbest.ru

ФОРМУВАННЯ ПРОЕКТНО-ГРАФІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ

Семеренко Жанна Миколаївна

аспірантка кафедри теорії і методики технологічної освіти, креслення та комп'ютерної графіки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. У сучасних умовах розбудови європейського інформаційного суспільства особливої актуальності набувають не тільки виробничі, але й проектувальні технології. У новому суспільстві знань внутрішній інформаційно-особистісний ресурс людини, реалізований у проектних технологіях, набуває значення конкурентоспроможного продукту. Навчання учнівської молоді технологій художнього, технічного, комп'ютерного проектування недостатньо забезпечується сприятливим зовнішнім інформаційно-педагогічним середовищем. Сприятливе середовище для навчального проектування покликані створювати заклади вищої педагогічної освіти у процесі підготовки майбутніх учителів технологій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Історичні основи становлення і розвитку графічного дизайну розкрито у наукових роботах М. Анікста, Н. Бабуріної, В. Глазичева, І. Нищака, С. Сєрова, Р. Силка, П. Татіївського, В. Тягура, О. Черневич та ін. Основні ідеї та принципи вітчизняної і зарубіжної дизайн-освіти висвітлюються у працях Є. Антоновича, О. Бурова, В. Даниленка, Г. Максименко, В. Орлова, Ю. Сомова, М. Яковлєва та ін. Технічна графіка має місце у працях учених, які є фахівцями навчання технологій: О. Джеджули, О. Коберника, І. Савенка, В. Сидоренка, А. Тарари, комп'ютерна графіка й інформаційно-освітнє середовище - у дослідженнях А. Гуржія, Ю. Дорошенка, В.Лапінського, Л. Карташової.

Окремі питання сучасних мистецтвознавчих засад графічного дизайну представлені у працях українських дослідників Т. Божко, О. Гладун, Ю. Золотухіна, В. Косіва, В. Лесняка, А. Симоніка, В. Сироти, В. Побєдіна, О. Хмельовського та ін. Проблеми дидактики і методики педагогічного дизайну у вищих педагогічних і загальноосвітніх навчальних закладах досліджують: В. Бовсунівський, А. Бровченко, М. Ганжа, С.Кадубовська, О. Коберник, М. Корець, М. Курач, Е. Муртазаєва, Т. Носаченко, А. Руденченко, В. Тименко, А. Цина, С. Чирчик.

Метою статті є визначення ролі і значення формування проектно-графічної компетентності у майбутніх учителів технологій.

Методи дослідження. Досягненню мети дослідження сприяють такі методи наукового пізнання: аналіз психолого-педагогічної, методичної та технічної літератури з проблеми проектно-графічної підготовки студентів у закладах вищої освіти; узагальнення результатів дисертаційних робіт; вивчення та узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду навчання проектно-графічних дисциплін майбутніх учителів технологій.

Виклад основного матеріалу дослідження. Вітчизняний графічний дизайн як самостійна галузь художнього проектування розвивається на основі реалістичної школи графічного мистецтва академічного спрямування. Українська художня графіка Г. Нарбута, яка відома митцям усього світу, до цього часу не має місця у дизайн-графічній діяльності майбутніх учителів технологій. Натомість разом із В. Кричевським, Тимофієм і Михайлом Бойчуками, І. Падалкою, В. Седлярем, О. Кульчицькою, А. Середою, О. Новаківським, П. Холодним та іншими майстрами Нарбут започаткував стильові ознаки українського мистецтва 20 - 30-х років в графіці.

Найбільш цілеспрямовано і послідовно проблеми методики навчання графічного дизайну вирішують окремі вчені та мистецтвознавці, фахівці в галузі прикладної і промислової графіки та рекламної діяльності у закладах вищої освіти різних рівнів акредитації, які готують професійних графічних дизайнерів. Проте формування компетентності з графічного дизайну у майбутніх учителів технологій ще не розглядалася науковцями у спеціальних дослідженнях.

У художньому проектуванні уміння створювати зображення за допомогою комп'ютерних програм передбачає наявність знань, умінь та навичок з основ образотворчої грамоти. Отже, формування компетентності з графічного дизайну у майбутніх учителів технологій має здійснюватися на методологічних засадах синтезу мистецтва і технологій. Майбутні учителі технологій покликані володіти здатністю трансформувати образи культурного надбання людства у творчий задум; вирішувати пропорційні, фактурні та кольорові відношення стосовно розробленого художнього образу [2]; шукати власний стиль у професійній підготовці вчителів технологій [3], здійснювати неперервну дизайн-підготовку майбутніх учителів технологій [4].

Мають місце праці щодо застосування комп'ютерної графіки, комп'ютерних засобів візуальної інформації в сучасній графічній культурі, веб-дизайні як засобах спеціальної підготовки студентів художньо-графічних факультетів [5]. У мистецтвознавчій науковій літературі розглядалися проблеми інформаційно-технологічної підготовки, педагогічної практики із сучасних комп'ютерних технологій [6]; тісного зв'язку дизайну з інженерно-графічними дисциплінами [7]; виражальних можливостей технологій у творчості дизайнера [8], креслення як засобу розвитку проектно-технічних здібностей [9], історичної закономірності та науково-теоретичних основ розвитку технологій [10]; формування самоосвітньої компетентності майбутніх учителів технологій інформаційно-комунікаційними засобами [11], забезпечувати особистісно зорієнтовану підготовку вчителів технологій [12].

Важливими проблемами досліджень з технологій є: методика конструювання навчального модуля «комп'ютерна графіка» для студентів факультетів технологій, підприємництво зі спеціалізації «Графіка і дизайн», організаційно-педагогічні засади підготовки майбутніх педагогів-дизайнерів у закладах післядипломної освіти України, основи композиції в прикладній графіці тощо.

Культурне самовираження осіб майбутніх учителів технологій, повноцінна реалізація їхніх багатогранних здібностей забезпечується більшою мірою завдяки освітньо-середовищному підходу до реалізації змісту дизайн-діяльності. Досі освітнє середовище не вивчається з урахуванням педагогічного дизайну. Педагогічно спрямована дизайн-діяльність як сукупність проектних технологій (технологій проектної творчості) недостатньо досліджена, хоч і є доцільною для виявлення і підтримки художньо-графічно обдарованих учителів технологій, спроможних до навчання проектних технологій своїх учнів і студентів. Актуальність досліджуваної проблеми визначається тим, що цей процес займає особливе місце в художньо-графічному розвитку майбутніх учителів технологій, але залишається ще недостатньо дослідженим видом художнього проектування в українській педагогічній науці.

Ознакою професіоналізму сучасних учителів технологій є здатність використовувати різноманітні засоби візуалізації проектно-творчих пропозицій, зокрема використання комп'ютерної проектної технології. Комп'ютерна проектна графіка - одна із найбільш розповсюджених сучасних комп'ютерних технологій і в т.ч. зарубіжному педагогічному дизайні (ISD: Instructional System Design) [1].

Педагогічний дизайн - це практика системного проектування, розроблення і впровадження навчальної продукції (цифрової і матеріальної) з метою привабливого, комфортного, інформаційно й технологічно збалансованого, креативного набуття знань учасниками навчального процесу.

Поняття «педагогічний дизайн» і зарубіжні аналоги цього поняття (навчальний дизайн, проектування навчальних систем) містять таке змістове наповнення: концептуальні положення, специфікацію проектування (PALO, IMS Learning Design, LDL, SLD 2.0 тощо), технічні засоби (TELOS, RELOAD LD- Author тощо). Організаційно-педагогічні та індивідуальні потреби учасників навчально-виховного процесу оптимально задовольняє модель педагогічного дизайну ADDIE (Analysis-аналіз, Design-проектування,

Development-розроблення, Implementation-впровадження, Evaluation-оцінювання): на першому етапі педагогом-дизайнером збирається для аналізу і класифікується інформація про аудиторію, завдання, способи перегляду контенту студентами й учнями, загальні цілі проекту; на другому етапі створюється проект з урахуванням теорій і обраної моделі навчального дизайну (види діяльності згідно з метою і завданнями); третій етап - це розроблення оптимальних педагогічних умов для здійснення обраних видів діяльності; четвертий етап відводиться для впровадження - апробації навчального проекту з метою його тестування на функціональність і відповідність цільовій аудиторії; заключний етап - поточне і підсумкове оцінювання ефективності навчального проекту і гарантування досягнення його мети.

Модель ADDIE - це інтегративний процес навчального проектування, на кожному етапі якого педагог-дизайнер може оцінити складові проекту і за необхідності їх переглядати. Більшість сучасних моделей ПД є варіаціями моделі ADDIE - це моделі «швидкого прототипування», «гарантованого навчання» Есефа, OAR у вищій освіті, моделі Діка і Кері,

Сміта / Рагана, Моррісона / Росса / Кемпа. Зокрема, моделлю мотиваційного дизайну ARCS Дж. Келлера передбачено цінність знань (задоволення особистісних потреб здобувачів) й оптимістичне очікування успіху. Моделі ПД ґрунтуються на теоріях біхевіоризму, конструктивізму, соціального і когнітивного навчання, також теорії «зворотного дизайну» Віггінса. Теорії забезпечують успішне формотворення навчальних матеріалів, сприяють визначенню їх результативності.

У процесі проектно-графічної підготовки у вчителя технологій формуються базові навички роботи в графічних редакторах, раціональні прийоми отримання зображень; одночасно вивчаються засоби, за допомогою яких створюються ці графічні зображення. Освоюються базові прийоми роботи з векторними та растровими об'єктами, здійснюється ознайомлення з тривимірним моделюванням.

Одночасно здійснюється ознайомлення із програмним, апаратним забезпеченням різних галузей комп'ютерної проектної графіки, освоюються проектні технології обробки фотографічних зображень, забезпечується інформаційна грамотність роботи з проектно-графічними редакторами, зорієнтованими на сучасний сайнс-арт/sciens art-інноваційний напрям «наукового мистецтва/мистецької науки»; діджиталізацію - процес переведення різноманітної інформації у всіх її формах (текстовій, звуковій, графічній) у цифровий формат, зрозумілий сучасним гаджетам. Графічними різновидами проектно-графічної діджиталізації є цифрова анімація, цифрова трансформація, цифрове мистецтво.

Важливо зазначити ключові поняття проектно-графічних технологій, які нами розглядаються як синонімічні: педагогічне проектування, художнє проектування або художньо-ігрове проектування, дизайн-освіта, дизайн-діяльність, ІТ-проектування. Естетична обдарованість, практична обдарованість, педагогічний дизайн - це поняття, сформульовані В.П. Тименком в «Енциклопедії освіти» [1]. Ці поняття нормативні і рекомендовані для використання в освітньому середовищі. Дизайн розглядається як творчий метод художнього проектування, яким задовольняються естетичні і ергономічні потреби виробника і споживача.

Графічний дизайн (художньо-графічне проектування) є одним із видів дизайн- діяльності і, водночас, необхідним послідовним етапом проектно-художнього процесу з будь-якого іншого виду дизайн-діяльності: ландшафтного дизайну, промислово-індустріального дизайну, дизайну костюмів, дизайну інтер'єрів. Графічний дизайн з науково-методичної точки зору є універсальним засобом освоєння довкілля завдяки пластиці - універсальному засобу фігуротворення, формотворення, образотворення. Важливо, щоб графічний дизайн став засобом удосконалення сучасного освітнього середовища, завдяки фаховій підготовці майбутніх учителів технологій.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму. Теоретична та практична значущість навчання графічного дизайну студентів закладів вищої педагогічної освіти зумовлена необхідністю подолання низки суперечностей, які склалися між теорією особистісно і компетентнісно зорієнтованої української освіти і реальною практикою формування компетентності з графічного дизайну у майбутніх учителів технологій:

- потребами суспільства у компетентних, творчо розвинених, цілеспрямованих, духовно багатих особистостях, здатних до графічно- проектної діяльності й відсутністю наукового обґрунтування методики їхньої ефективної підготовки у майбутніх учителів технологій;

- практикою формування ІТ-готовності майбутніх учителів технологій до навчання учнів профільної школи комп'ютерних технологій, а не трудового навчання у 5-9 кл., і недостатнім використанням у професійній підготовці майбутніх учителів технологій графічного дизайну як одного із найпоширеніших видів проектно-творчої діяльності;

- необхідністю особистісно і компетентнісно зорієнтованого навчання художньо-графічного проектування студентів закладів вищої педагогічної освіти та недостатнім дослідженням теоретико-методичних основ цієї проблеми;

- методикою навчання образотворчого мистецтва і методикою навчання учителів технологій графічного дизайну;

- наявністю діагностичних методик для виявлення особистісно ціннісних освітніх середовищ і видів графіки та відсутністю фахової готовності педагогів до використання таких методик у процесі педагогічної дизайн-діяльності;

- наявністю різних видів графіки (художньої, технічної, комп'ютерної) і недостатнім теоретичним обґрунтуванням ефективних педагогічних умов оптимальної візуально-графічної комунікації студентів у процесі аудиторної і позааудиторної графічної дизайн-діяльності.

Отже, об'єктивна потреба сучасного суспільства в реалізації графічно-дизайнерської діяльності у закладах вищої педагогічної освіти і недостатня розробленість даної проблеми в педагогічній теорії і практиці зумовлюють необхідність ширшого і ґрунтовнішого дослідження проблеми формування проектно-графічної компетентності у майбутніх учителів технологій.

дизайн освіта проектна графічна компетентність учитель технологія

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Енциклопедія освіти / Національна академія педагогічних наук України; [гол. ред. В.Г. Кремень; заст. гол. ред. В.І. Луговий, О.М. Топузов; відп. наук. секр. С.О. Сисоєва]: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. 1144 с.

2. Курач М.С. Теоретичні і методичні засади навчання художнього проектування майбутніх учителів технологій : дис. ... д-ра пед. Наук :13.0.02. Київ : Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова, 2016. 468 с.

3. Курок В. П. Підготовка майбутніх учителів трудового навчання та технологій у ЗВО: досвід, проблеми та перспективи. Актуальні проблеми технологічної і професійної освіти : Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (м. Глухів, 14 травня 2020 р.). Глухів : Глухівський НПУ ім. О. Довженка, 2020. С. 45-48.

4. Кучер С.Л. Педагогічні умови неперервної дизайн-підготовки майбутніх учителів технологій. Ukrainian Journal of Educational Studies and Information Technology. 2018. N»6 (1). С. 12-22.

5. Марченко С.С. Підготовка майбутніх вчителів технологій до комп'ютерного проектування та моделювання. Науковий часопис НІІУ імені М. П. Драгоманова. Серія 5: Педагогічні науки: реалії та перспективи : зб. наук. пр. Київ : НГІУ ім. М.П. Драгоманова, 2011. Вип. 30. С. 139-143.

6. Нагорна Н.О. 3D друк як засіб проектування і моделювання об'єктів праці. Актуальні проблеми технологічної, професійної освіти, культурології та дизайну : збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції з нагоди 40-річчя факультету технологій та дизайну Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (м. Полтава, 9-10 жовтня 2018 р.). Полтава : ПНПУ імені В.Г. Короленка, 2018. С. 221227.

7. Нищак І.Д. Методична система навчання інженерно-графічних дисциплін майбутніх учителів технологій: дисертація док. пед. наук: 13.00.02. Дрогобич, 2016. 565 с.

8. Савенко І. В. Зміст і методика профільного навчання старшокласників основ графічного дизайну : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02. Полтава: Полтав. держ. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка, 2009. 257 с.

9. Сидоренко В. К. Інтеграція трудового навчання і креслення як засіб розвитку технічних здібностей школярів : дис. . докт. пед. наук: 13.0.01. Київ, 1995. 350 с.

10. Тименко В.П. Становлення української проектно-центричної системи технологічної освіти. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія №13. «Проблеми трудової та професійної підготовки». Випуск 06. 2009. С.200-205.

11. Федоренко О.Г. Формування самоосвітньої компетентності майбутніх учителів технологій засобами інформаційно-комунікаційних технологій: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Слов'янськ, 2016. 20 с. https://ddpu.edu.ua/images/ stories/news/specrada/02040616/Fedorenko/fedorenko_a ref.pdf

12. Цина А.Ю. Теорія та методика особистісно-орієнтованої професійної підготовки майбутнього вчителя технологій: автореф. дис. ... доктора пед. наук : 13.00.02. Київ, 2011. 40 с.

Размещено на Allbest.ru