Джерельна база підготовки майбутнього вчителя української мови та літератури

Размещено на http://www.allbest.ru

Джерельна база підготовки майбутнього вчителя української мови та літератури

Source base of training of the future teacher of ukrainian language and literature

Лібак Н.А.

Libak Natalka

Стаття присвячена дослідженню джерельної бази підготовки майбутнього вчителя української мови та літератури. Окреслено зміст джерельних баз, що впливають на становлення й розвиток підготовки майбутніх вчителів української мови та літератури, обґрунтовано групи джерельних баз та визначено доцільність їх у підготовці майбутніх вчителів.

Ключові слова: джерельна база, підготовка вчителя української мови та літератури, освітньо-професійна програма.

джерельна вчитель мова

The article is devoted to the research of the source base used to discuss the training of the preservice teachers of the Ukrainian language and literature. It is established that the source base used for developing the content of training is considered to be the information basis, which guides higher education institutions in planning teaching and learning. The content of source bases influencing the formation and development of the preservice Ukrainian language and literature teacher training is outlined. The groups of source base are substantiated: legislation and normative acts, requirements and standards of the National Agency for Quality Assurance in Higher Education, curricula, educational and professional programs, syllabus, educational and methodological recommendations, research findings and publications of leading Ukrainian and foreign scholars, their expediency in training preservice teachers.

Key words: source base, preservice Ukrainian language and literature teachers training, educational and professional program.

В умовах сучасної педагогічної парадигми, змін у змісті україномовної освіти актуальності набуває проблема підготовки вчителя української мови та літератури, який володіє креативним, інноваційним мисленням, перспективними педагогічними технологіями, є активним суб'єктом особистісного розвитку й професійного зростання.

Джерельна база з підготовки майбутніх вчителів української мови та літератури свідчить, що важливого значення для її дослідження набули положення вітчизняних і зарубіжних учених (В. Биков, С. Бондар, І. Дичківська, К. Климова, О. Новиков, М. Пентилюк, Г. Селевко, А. Хуторський та ін.). Аналіз публікацій з питання підготовки майбутніх вчителів української мови та літератури уможливив зробити висновок про недостатність вивчення джерельної бази з окресленого питання, що прогнозує подальшого студіювання для визначення пріоритетних напрямів дослідження.

Мета статті - визначити та дослідити джерельну базу з питання підготовки майбутніх вчителів української мови та літератури й класифікувати їх за ступенем ефективності використання у закладі вищої освіти.

Джерельна база підготовки майбутніх вчителів української мови та літератури становить інформаційне підґрунтя, яким керуються у закладах вищої освіти при формуванні навчальних планів, освітньо-професійних програм, ліцензійних та акредитаційних справ. Учені стверджують, що джерелознавча критика акумулює кілька груп методів: загальнонаукові (аналіз, синтез, історичний, логічний, ретроспективний, хронологічний); загальноісторичні (історико-генетичний, історико-хронологічний, історико-порівняльний, історико-типологічний, історико-системний) та ін. Основними серед них є джерелознавчий аналіз і джерелознавчий синтез. В аналізі джерел можна виокремити два етапи, а саме: аналітична критика й синтетична (синтезована) критика. Аналітична критика - це сукупність обов'язкових елементів: з'ясування зовнішніх особливостей пам'ятки, доведення її

автентичності (справжності); прочитання тексту джерела; фіксація часу, місця, авторства, обставин і мотивів походження; тлумачення (інтерпретація) тексту; доведення вірогідності джерела, його надійності, наукової значущості. Синтетична критика має на меті формування сукупності джерел, яка дає змогу історикові педагогічної науки отримати комплекс науково перевірених фактів із порушеної проблеми [1]. Саме на таких засадах дібрано, класифіковано й систематизовано джерела із задекларованої теми.

Джерельну базу підготовки майбутніх вчителів української мови та літератури становлять [2]:

законодавчі й нормативні акти, що містять закони України про «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту» та інші нормативні акти;

вимоги та стандарти Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі - НАЗЯВО), що окреслюють рекомендації стосовно запровадження внутрішньої системи забезпечення якості, рекомендації закладам вищої освіти щодо розвитку систем забезпечення академічної доброчесності, рекомендації щодо застосування критеріїв оцінювання якості освітньої програми;

навчальні плани, які регламентують кількість годин на індивідуальну роботу викладача із здобувачем для підвищення його професійного рівня; для кожного освітнього рівня розробляють навчальні плани, в яких деталізовано виконання освітньої програми із зазначенням годин, кредитів, контрольної точки та самостійної роботи студента; на основі навчальних планів у закладі вищої освіти розробляють робочі плани для ефективної організації роботи з підготовки майбутніх фахівців;

навчальні програми - визначають послідовність досягнення результатів навчання здобувачів з навчального предмета (інтегрованого курсу), опис його змісту та видів навчальної діяльності здобувачів із зазначенням орієнтовної кількості годин, необхідних на їх провадження, та затверджується в установленому порядку;

освітньо-професійна програма підготовки - кожен заклад вищої освіти розробляє свої освітньо-професійні програми, що вносить деяку розбіжність в зміст освітнього процесу у закладах вищої освіти України. Такі програми реалізують через наукове і методичне обґрунтування, відображене в структурно-логічній схемі підготовки майбутніх фахівців, зміст освіти яких складається як з нормативної так і вибіркової частин де, нормативна частина визначається відповідними галузевими державними стандартами освіти як сукупністю норм, що з'ясовують вимоги до освітньо-кваліфікаційного рівня; на сьогодні не існує єдиного державного стандарту підготовки вчителів української мови та літератури; вибіркова частина визначається закладом вищої освіти;

силабус - це програма дисципліни, яка містить опис навчальної дисципліни, мету та завдання, змістові модулі та найменування тем занять, тривалість кожного заняття, завдання до самостійної роботи, час консультацій, вимоги викладача, критерії оцінки, список використаної літератури; силабусом вважаємо персоніфіковану програму викладача для навчання здобувачів; такі силабуси оновлюють на початок кожного навчального року, або на початок семестру, в якому викладають дисципліну; розробляють силабус на засадах освітньо- професійної програми підготовки фахівця того чи іншого рівня, відповідного навчального і робочого навчального планів, з урахуванням логічної моделі викладання дисципліни;

навчально-методичні рекомендації поділяють на: навчальні (дидактичні) матеріали (підручники, навчальні посібники, довідники, курси лекцій, практикуми, збірники завдань і вправ, робочі зошити та ін.), призначені здобувачам; навчально-методичні матеріали (методичні вказівки, посібники, рекомендації, розробки), призначені як для здобувачів, так і для педагогів; методичні матеріали (методичні вказівки, посібники, рекомендації, розробки та ін.), які містять методичні вказівки з організації діяльності викладача, адресовані викладачам;

- наукові праці та публікації провідних вітчизняних і зарубіжних учених середини XX - початку XXI століття (монографії, дисертації, автореферати, підручники, навчальні й методичні посібники, статті), вітчизняна історико-педагогічна та психолого-педагогічна література досліджуваного періоду й сучасних років.

Групи джерельної бази підготовки формують фахову підготовку майбутніх вчителів у закладах вищої освіти України. Насамперед, законодавчі та нормативні акти забезпечують проведення фахової підготовки та регламентують спосіб її здійснення. Національне агентство надає рекомендації, стандарти вищої освіти та забезпечує проведення акредитації відповідних освітньо-професійних програм, з метою відповідності закладів вищої освіти готувати майбутніх вчителів. У навчальних планах відображено, обсяг та предмети навчання здобувача. Доповнюють такі плани, навчальні програми конкретної навчальної дисципліни. Відтак, всю інформацію про отримання освіти, навчального процесу, результатів навчання, здобувач отримує з освітньо-професійної програми. Кожна група джерельної бази надзвичайно важлива, кожен елемент формує нового фахівця з великими можливостями.

Отже, підготовка майбутнього фахівця - вчителя української мови та літератури формується під впливом багатьох груп джерельної бази в контексті підготовки у закладі вищої освіти. Вся сукупність джерел спрямована на забезпечення підготовки фахівця з креативним, інноваційним мисленням, який володіє перспективними педагогічними технологіями й здатний до професійного зростання. Подальші наукові дослідження будуть спрямовані на визначення впливу обов'язкових навчальних дисциплін на підготовку майбутніх учителів української мови та літератури.

Список використаних джерел

Березівська Л. Д. Організаційно-педагогічні засади реформування шкільної освіти в Україні у ХХ столітті: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01 / Л. Д. Березівська; Інт педагогіки АПН України. - К., 2009. - 505 с.

Золотовська В. С. Тенденції вивчення іноземних мов у вищих навчальних закладах морського профілю (70-і роки ХХ - початок ХХІ століття): дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01 / В. С. Золотовська; Тернопільський Національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка. - Тернопіль, 2019. - 263 с.

References

Berezivska, L. D. 2009. Orhanizatsiino-pedahohichni zasady reformuvannia shkilnoi osvity v Ukraini u XX stolitti [Organizational and pedagogical bases of reforming of school education in Ukraine in the XX-th century]. Dissertation of the doctor of pedagogical sciences. Kyiv.

Zolotovska, V. S. 2019. Tendentsii vyvchennia inozemnykh mov u vyshchykh navchalnykh zakladakh morskoho profiliu (70-i roky XX - pochatok XXI stolittia) [Tendencies of studying foreign languages in higher educational institutions of the maritime profile (70s of the XX - early XXI century)]. Dissertation of the doctor of pedagogical sciences. Ternopil National Pedagogical University named after Vladimir Hnatiuk. Ternopil.

Размещено на Allbest.ru