Особливості організації професійного саморозвитку майбутніх учителів початкових класів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості організації професійного саморозвитку майбутніх учителів початкових класів

Товканець Г.В., Росол Є.І.

В статті досліджено особливості організації професійного саморозвитку майбутніх учителів початкових класів. Виявлено, що важливим чинником готовності до професійного саморозвитку майбутніх учителів початкової школи є організаційно-педагогічні умови, які впливають на змістовий і процесуальний аспекти освітнього процесу. Наголошено, що найбільш ефективними методами, які спонукають внутрішню готовність студентів до професійного саморозвитку в умовах університету є такі: мозковий штурм, рольові ігри, психолого-педагогічні тренінги, метод проектів тощо.

PECULIARITIES OF THE ORGANIZATION OF PROFESSIONAL SELF-DEVELOPMENT OF FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS

Tovkanets Hanna, RosolYevheniia

The article examines the features of the organization of professional self-development of future primary school teachers. It is revealed that an important factor of readiness for professional selfdevelopment of future primary school teachers is organizational and pedagogical conditions that affect the content and procedural aspects of the educational process. The awareness of higher education students of the importance of organizational andpedagogical conditions for ensuring professional self-development of future primary school teachers was studied, a questionnaire was conducted. It is emphasized that the most effective methods that encourage students' inner readiness for professional self-development in the university are: brainstorming, role-playing games, psychological and pedagogical training, project method and more. It is concluded that important pedagogical conditions for intensifying the selfdevelopment of future primary school teachers are: the formation of professional competencies based on practice-oriented educational approach; changing the content and technologies of education in accordance with the requirements of time and the needs of graduates; actualization ofpersonal resources of students, teaching staff in the process of transfer and assimilation of socio-cultural experience; adjusting the content of educational programs and teaching methods taking into account the requirements of employers, taking into account the connection of professional competencies with professional tasks, etc.

Keywords: organization of independent work, professional self-development, applicants for higher education.

Одним із чинників, що суттєво впливає на професійне становлення майбутніх педагогів в середовищі освітнього закладу, є самостійна пізнавальна діяльність. Завдяки самоосвіті здобувачі вищої освіти формують навички самостійної роботи, опановують елементи теоретичного мислення, методи наукового дослідження. Педагогічна цінність самостійної роботи полягає в забезпеченні активної пізнавальної діяльності кожного здобувача вищої освіти, її індивідуалізації, враховуючи психічні особливості та загальну підготовку студентів, тобто вона максимально сприяє розвитку індивідуальності особистості.

Але досягнення високого рівня розвитку в період ранньої дорослості, на нашу думку, можливе лише тоді, коли психічні процеси, стани і властивості особистості студентів перебуватимуть в умовах оптимального пізнавального, інтелектуально-творчого навантаження, посиленої мотивації, спрямованості на активну працю і співробітництва з викладачем.

На основі аналізу педагогічної літератури [1-3] можемо зробити висновок, що педагогові варто враховувати закономірності та психологічні механізми певного вікового періоду з метою створення психолого-педагогічних умов подолання студентами труднощів у навчанні та розвитку і реалізації їхніх потенційних пізнавальних можливостей, розвитку пізнавальної мотивації. Це пояснює необхідність диференційованого навчання з урахуванням індивідуальних особливостей студентів.

На основі виявлення сутнісних характеристик організаційно-педагогічних умов можемо говорити, що науково-педагогічні умови дослідження - це особливості організації освітнього процесу, які детермінують результати виховання, навчання та розвитку особистості, об'єктивно забезпечують можливість їхнього покращення шляхом реалізації нової парадигми освіти, застосування передових освітніх методик, сучасних та інноваційних технологій, впровадження кращого педагогічного досвіду.

Отже, дослідження наукової літератури дає підстави стверджувати, що організаційно- педагогічні умови є важливим чинником готовності до професійного саморозвитку майбутніх учителів початкової школи. Вони впливають на змістовий і процесуальний аспекти освітнього процесу, сприяють належній реалізації дидактичних закономірностей і принципів навчання, ефективному функціонуванню та розбудові освітньої системи, гарантують високу якість професійної підготовки і всебічний розвиток особистісних якостей суб'єктів навчання [2].

Мета статті: виявити особливості організації професійного саморозвитку майбутніх учителів початкових класів

Нами на основі анкетування проведено вивчення усвідомлення здобувачами вищої освіти важливості організаційно-педагогічних умов забезпечення професійного саморозвитку майбутніх учителів початкової школи. Анкета містила запитання «Чи є важливим, на Вашу думку, врахування організаційно-педагогічних умов в університеті у забезпеченні професійного саморозвитку майбутніх учителів початкової школи?» (Відповіді: Так. Ні. Не знаю), «Чи визначали Ви умови, які б забезпечували Ваш професійний саморозвиток?» (Відповіді: Так. Ні.), «Які, на Вашу думку, організаційно-педагогічні умови є важливим чинником готовності до професійного саморозвитку майбутніх учителів початкової школи? Назвіть їх» (питання анкети було відкритим).

Анкетування проводилося зі студентами спеціальності 013 «Початкова освіта», освітній ступінь «Бакалавр». В опитуванні брали участь 45 студентів 2-3 курсів педагогічного факультету Мукачівського державного університету денної і заочної форми.

На запитання «Чи є важливим, на Вашу думку, врахування організаційно-педагогічних умов в університеті забезпечення професійного саморозвитку майбутніх учителів початкової школи?» 38 здобувачів освіти відповіли «Так» (85 %), 3 - «Ні» (6 %), 4 - «Не знаю» (9 %).

Рис. 1. Результати анкетування за питанням «Чи є важливим врахування організаційно-педагогічних умов в університеті забезпечення професійного саморозвитку майбутніх учителів початкової школи?»

професійний саморозвиток учитель

Як засвідчують результати анкетування, більшість здобувачів вищої освіти за спеціальністю 013 «Початкова освіта» вважають врахування організаційно-педагогічних умов в університеті важливим чинником забезпечення професійного саморозвитку майбутніх учителів початкової школи. Це означає, що в університеті постійно потрібно дбати про удосконалення освітнього процесу, що стосується професійного саморозвитку.

Водночас відповіді на запитання «Чи визначали Ви умови, які б забезпечували Ваш професійний саморозвиток?» засвідчили, що 29 здобувачів освіти відповіли «Так» (64 %), 16 - «Ні» (36 %). Тобто, майбутні учителі на 2-3 курсі ще не повністю усвідомлюють необхідність професійного саморозвитку.

Рис. 2. Результати анкетування за питанням «Чи визначали Ви умови, які б забезпечували Ваш професійний саморозвиток?»

А відповіді на запитання «Які, на Вашу думку, організаційно-педагогічні умови є важливим чинником готовності до професійного саморозвитку майбутніх учителів початкової школи? Назвіть їх» підтвердили, що визначення умов професійного саморозвитку є складним для здобувачів молодших курсів - більшість з них не назвали жодного чинника. Здобувачі 3 курсу змогли назвати тільки дві організаційно-педагогічні умови. Перша з них - активізація цілеспрямованої позааудиторної роботи в університеті; друга - посилене інформаційне забезпечення з проблеми професійного саморозвитку.

Відповідно, можемо зробити висновок, що визначаються і завдання до університетської освіти щодо уваги до проблеми професійного саморозвитку у процесі розробки освітніх програм, навчальних курсів, планів виховної роботи та організації семінарів, вебінарів, конференцій тощо.

Набутий нами досвід викладацької діяльності засвідчує, що найбільш ефективними методами, які спонукають внутрішню готовність студентів до професійного саморозвитку є такі: мозковий штурм, рольові ігри, психолого-педагогічні тренінги, метод проектів тощо.

Чинником розвитку мотивації є цілеспрямоване моделювання та розвиток ситуацій самовдосконалення, при яких студенти постійно зіштовхуються з необхідністю активно розширювати та застосовувати професійні знання, вміння, актуалізувати власні професійні якості.

Ефективним засобом підтримки мотивації професійного саморозвитку є включення студентів у спеціально створені проблемні ситуації. Проблемне навчання - це така організація процесу навчання, сутність якої полягає у створенні в освітньому процесі проблемних ситуацій та вирішенні студентами навчальних проблем. Проблемні ситуації не дають готового вирішення різноманітних проблем, а супроводжуються розмірковуванням, пошуком можливих варіантів прийняття рішення, спонукають до дискусії.

Професійні знання та вміння найкраще формуються в ситуації, яка моделює діяльність учителя у школі. Залучення студентів до ситуації професійної спрямованості (а саме таким і є метод моделювання педагогічних ситуацій) створює умови, за яких майбутні педагоги отримують можливість самостійно аналізувати педагогічні процеси, опрацьовувати шляхи встановлення контакту, прийоми створення певного емоційного стану та його корекції, шляхи вирішення типових ситуацій взаємодії. Зазначений вище метод допомагає розкрити тісний зв'язок педагогічної теорії зі шкільною практикою; дає можливість побачити типові труднощі, які бувають у повсякденній праці вчителя, а також визначити шляхи їхнього подолання.

Важливим засобом підготовки є використання ігрових технологій. Інтеграція навчальної та ігрової діяльності забезпечує підтримку мотиваційної сторони навчання, оскільки кожна гра є розвивальною та комунікативно спрямованою.

Для стимулювання студентів до означеного виду діяльності використовуються різні форми роботи, інтерактивні методи навчання, сучасні технології навчання (технологія навчального співробітництва, технологія диференційованого навчання, ігрова навчальна технологія, технологія організації навчальної проектної діяльності тощо).

Важливим напрямом самостійної роботи та практичної підготовки студентів є використання методу мікровикладання, який сприяє кращій підготовці до майбутньої діяльності, опануванню педагогічною майстерністю. Мікровикладання є одним із засобів удосконалення професійної діяльності майбутнього вчителя, що допомагає краще усвідомити сутність педагогічних явищ. Моделюючи фрагмент практичної діяльності, студенти розвивають свої здібності, набувають певного досвіду, в них формуються такі якості, як комунікативність, педагогічна інтуїція, навички самоосвіти, педагогічний оптимізм, що поєднуються з глибокими теоретичними (педагогічними) знаннями [2].

Метод інверсії розвиває вміння аналізувати пізнавальні завдання і самостійно формулювати їх. Студенти спочатку самостійно (під час підготовки до заняття) ознайомлюються із запропонованими запитаннями та дидактичними завданнями, аналізують їх. При цьому може виникнути потреба звернутися до додаткових джерел інформації (книги, сценарії виховних заходів, статті, магнітофонні записи, комп'ютерні програми, кіно).

Метод проектів - це сукупність певних дій, попереднє опрацювання матеріалу, пошук нової інформації, реалізація задуму, висування доцільних пропозицій. Основою цього методу є вміння самостійно і творчо конструювати свої знання, уміння; орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити.

Таким чином, важливими педагогічними умовами активізації саморозвитку майбутніх учителів початкових класів є: формування професійних компетенцій на основі практикоорієнтованого освітнього підходу; зміна змісту та технологій освіти відповідно до вимог часу та потреб випуску фахівців; актуалізація особистісних ресурсів студентів, викладацького складу в процесі передачі і засвоєння соціокультурного досвіду; коригування змісту освітніх програм та методів навчання з урахуванням вимог роботодавців з урахуванням зв'язку професійних компетенцій із професійними завданнями тощо.

Перспективами подальшихдосліджень можуть бути проблеми практичного спрямування професійної підготовки майбутніх вчителів початкових класів в кризових умовах розвитку українського суспільства.

Список використаних джерел

1. Калугіна Т. В. Професійний саморозвиток викладача іноземної мови у системі науково- методичної роботи коледжу: діагностичний інструментарій: навч.-метод. посібник / Т. В. Калугіна, О. В. Матвієнко. - Івано-Франківськ: НАІР, 2018. - 146 с.

2. Смолюк А. І. Компонентна структура професійного саморозвитку майбутніх учителів початкової школи / А. І. Смолюк // Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія: Педагогічні науки. - Миколаїв, 2017. - № 57. - С. 432-435.

3. Якимова Н. С. Професійне самовизначення і професійна орієнтація молоді: сучасні тенденції та проблеми / Н. С. Якимова // Демографія та соціальна економіка. - 2011. - № 1. - С. 142-149.

References

1. Kaluhina, T. V., and Matviienko, O. V. 2018. Profesiinyisamorozvytokvykladachainozemnoimovy u systeminaukovo-metodychnoirobotykoledzhu:diahnostychnyiinstrumentarii [Professional self-development of a foreign language teacher in the system of scientific and methodical work of the college].Ivano- Frankivsk: NAIR.

2. Smoliuk, A. I., 2017. Komponentnastrukturaprofesiinohosamorozvytkumaibutnikhuchytelivpochatkovoishkoly [Component structure of professional self-development of future primary school teachers]. Scientific Bulletin of the Nikolaev National University named after V. O. Sukhomlinsky. Series: Pedagogical sciences, 57, pp. 432-435.

3. Iakymova, N. S. 2011. Profesiinesamovyznachenniaiprofesiinaoriientatsiiamolodi: suchasnitendentsii ta problemy [Professional self-determination and professional orientation of young people: current trends and problems]. Demography and social economy, 1, pp. 142-149.

Размещено на Allbest.ru