Сутнісна характеристика категорії "дозвілля" та її функціональна спрямованість у діяльності закладів позашкільної

Размещено на http://allbest.ru

СУТНІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА КАТЕГОРІЇ «ДОЗВІЛЛЯ» ТА ЇЇ ФУНКЦІОНАЛЬНА СПРЯМОВАНІСТЬ У ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Дубінка Микола Михайлович -

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки та менеджменту освіти Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Позашкільна освіта є невід'ємною та значущою ланкою, діяльність якої спрямована на створення умов для розвитку дітей та задоволення їх інтересів у вільний від навчання час. І це закономірно, адже позашкільні навчальні заклади як освітні осередки надають знання, формуючи вміння та навички за інтересами, забезпечуючи потреби особистості у творчій самореалізації, сприяючи інтелектуальному, духовному й фізичному розвитку, забезпечуючи підготовку до активної професійної та громадської діяльності, створюючи умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров'я вихованців, учнів і слухачів. Забезпечуючи тим самим різнобічність та багатогранність усієї організаційно-масової роботи з дітьми та молоддю. Не випадково у концепції Нової української школи наголошується на оновленні існуючого алгоритму професійної діяльності, що передбачає перегляд методології роботи з учнями та зміну акцентів й пріоритетів з процесу на результат із використанням ефективних, дієвих методів роботи. Спрямованість цих дій визначає стратегію формування творчої особистості, зорієнтовуючи освітню діяльність на створення освітньо-виховного середовища, взаємодія в якому б сприяла виявленню задатків, розвитку прагнень та інтересів, різнобічності формування, допомагала б дитині самовизначатися, самореалізуватися, самовдосконалюватися.

У цьому контексті важливим орієнтиром є організація позакласної та позашкільної діяльності, а також плідної роботи усієї сукупності закладів позашкільної освіти з широкою палітрою спрямованості напрямків, що вони зреалізовують. При цьому, організація дозвілля та залучення до дозвіллєвої діяльності має «забезпечувати оптимальні умови особистісного розвитку кожного індивіда», спонукаючи до різних процесів «само», сприяючи «розвитку потенційних сил та можливостей» [6], формуючи творчу особистість.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Спрямованість досліджень проблем дозвілля є досить різноманітною. Їх прагнуть розв'язати різні науки, такі як: педагогіка, психологія, культурологія, соціологія та ін. Науковці у своїх роботах також прагнуть розкрити різні аспекти проблеми. Так, ними визначено теоретичні основи дозвілля як важливої діяльності щодо формування особистості (С. Іконнікова, І. Мельников, Л. Пелех, О.Семашко, Б. Трегубов, К. Шульга); розкрито психолого-педагогічні та соціально-педагогічні аспекти, функції та принципи дозвілля (К. Абульханова-Славська, В. Воловик, А. Воловик, І. Бех, І. Звєрєва, В. Кірсанов, В.Перебенесюк, І. Петрова, та ін.); представлено основні засади організації та здійснення дозвілля (Ю. Бардашевська, М. Бушканець, І. Бебешкіна, Г. Волощенко, Л. Гордієнко, О. Гриценко, О. Дубасенюк, І.Зязюн, А. Капська, С. Литвиненко, Г. Майборода, І. Петрова, В. Піча, Ю. Стрельцов, Б. Титов, Н. Цимбалюк, В. Шпак); визначено особливості та розкрито механізми функціонування дозвіллєвої діяльності (Н. Кононенко, Н. Путіловська, Т. Сущенко, Т. Черніговець, С. Шмаков); проаналізовано роль дозвілля як чинника формування культури особистості (Ю. Афанасьєв, А. Вишняк, М. Каган, Н. Крилова, В. Кудін, С. Пішун, С. Цюлюпа).

Проте, у поглядах учених відсутня однозначність у визначенні сутнісної характеристики та представлення функціональної спрямованості дозвілля та дозвіллєвої діяльності школярів, що й актуалізує окреслену проблему.

Мета статті полягає в розкритті значущості дефініції «дозвілля» та характеристиці її функціональної спрямованості в діяльності позашкільних закладів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Досліджуючи етимологічну сутність «дозвілля», де власне поняття означає (від лат. «Нсеге» - «бути дозволеним», з фанц. - «loisir» («вільний час»), а з англ. - «leisure» («свобода вибору дій»)) , яке науковці характеризують як самостійну галузь знання, що вивчає значення вільного часу в житті людини, його змістове наповнення, розвиток індивіда при включенні у дозвіллєву діяльність. Не випадково, в умовах сьогодення розвиваються такі напрями наукового знання як дозвіллєзнавство («це галузь науки, яка вивчає життєдіяльність, відносини й організацію людей у сфері вільного часу») та педагогіка дозвілля, предметом яких є «дозвілля як самостійний і значимий аспект духовної сфери людської діяльності» [2]. При цьому вільний час та дозвілля постають як соціально значущі чинники, що визначають простір можливостей для соціального вдосконалення сучасної людини, яке відбувається невимушено, без регламентації, менторства, диктування зі сторони оточення [10, с. 253]. Тобто, можемо констатувати, що проблема дозвілля з позиції суспільства трактується як важливий аспект життєдіяльності юної особистості.

У Соціолого-педагогічному словнику «дозвілля» трактується як «частина вільного часу (позаробочого часу), який людина має у своєму розпорядженні на свій розсуд» [8, с. 9495]. При цьому уточнюється, що дозвілля є складовою часового простору й передбачає розподіл цього часу. Обгрунтування сутнісної характеристики зазначеного феномену знаходимо в підручнику «Педагогіка дозвілля», де автори А. Воловик та В. Воловик визначають його як «вільний час людини, під час якого вона за своїм вибором займається різноманітною діяльністю» [3, с. 28]. При цьому наголошується на спрямованості особистості зреалізувати себе у продуктивній діяльності, яка цікава та самоцінна для неї.

Характеризуючи дозвілля як «сукупність занять» у вільний час, за допомогою яких задовольняються безпосередні «фізичні, психічні та духовні потреби», дослідник В. Піча наголошує, що «на відміну від природної основи відновлення сил людини - це специфічний засіб регенерації цих сил» [7, с. 84]. Науковець також доводить, що час, відведений на дозвілля, є моментом розвитку особистості. При цьому дозвілля стає частиною різнобічного розвитку лише тоді, коли відзначається цілеспрямованістю, організованістю, оптимальністю поєднання різних видів діяльності, високим рівнем взаємодії та спілкуванням, що привносить позитив та сприяє успіху в діяльності. Саме ці характеристики враховують педагоги, керівники позашкільної освіти, реалізуючи це в діяльності гуртків, секцій, творчих лабораторій тощо.

Деякі дослідники вважають, що дозвілля є частиною життєдіяльності, яка спрямована на реалізацію принципу гармонійної репродукції всіх здібностей людини. Так, науковець Н. Цимбалюк стверджує, що «дозвілля виступає соціокультурним резонатором змін загальної соціальної системи і всіх підсистем суспільства і є певним відображенням можливостей його розвитку, виявленням його життєдіяльності» [9, с. 6]. Саме дозвілля, як наголошує автор, доповнює уявлення про соціальний образ суспільства, допомагає зрозуміти міру його духовності, визначити пріоритетні напрямки розвитку.

Ураховуючи позиції вчених (А. Воловик, В. Воловик, Н. Кононенко, Т. Корнієнко, Н. Цимбалюк), дозвілля школярів варто визначати як специфічну сторону їхньої діяльності у вільний час, у якій розширюються можливості для інтелектуального, духовного, творчого і фізичного розвитку особистості, задовольняються її особистісні інтереси й нахили, забезпечуються потреби у спілкуванні, особистісно-індивідуальному самовираженні. При цьому науковці стверджують, що дозвілля має «вагомий потенціал, можливості для формування різних потреб особистості: моральних, інтелектуальних, фізичних» [2], сприяє «підвищенню освітнього і духовного рівня особистості, здійсненню лише тих занять у дозвіллєвий час, що відповідають потребам та бажанням і приносять задоволення людині у процесі самої діяльності» [10, с. 256].

Отже, у цілому дозвілля характеризується як сукупність занять у вільний час, за допомогою яких задовольняються різноманітні потреби особистості, сприяючи її розвитку та вдосконаленню. Саме воно спрямоване, як зазначалося вище, на задоволення безпосередніх фізичних, психічних і духовних потреб, однак, на відміну від природної основи відновлення сил людини, дозвілля є «специфічним, соціальним способом регенерації цих сил» [2], забезпечуючи рекреаційно-відновлювальну здатність. При цьому важливим є ціннісна спрямованість дозвілля, адже правильна його організація розвиває та збагачує особистість, відкриває нові царини світу, дає можливість відчути власну цінність у соціумі, реалізуватись у життєдіяльності, зрозуміти соціальну значущість спілкування з оточуючими, допомагає запобігти впливу негативних явищ оточуючого середовища, убезпечити себе, мобілізувавши зусилля на позитивні звершення. При цьому, дозвілля є особливою потребою і цінністю людини, це своєрідна соціальна організація вільного часу, що має такі форми вияву: потреба в культурі - фільми, читання, вистави тощо; потреба в здоров'ї - відпочинок, фізичні заняття тощо; потреба у спілкуванні та взаємодії; потреба в підвищенні майстерності - самоосвіта, володіння діяльністю; потреба у розвагах - свята, конкурси, квести, флешмоби тощо.

Досліджуючи зазначену категорію, важливим є врахування специфічних ознак дозвілля та здійснення дозвіллєвої діяльності: 1) свобода вибору, без регламентації та менторства; 2) добровільна участь; 3) прагнення отримати радість, задоволення від процесу та радість успіху щодо результату (компенсаційність); 4) самостійність у поєднанні з відповідальністю; 5) творчість та саморозкриття власних можливостей [6; 10]. При цьому наголошуємо: основною цінністю вважається не сама можливість «робити, що хочу» в процесуальному аспекті, а об'єктивний зміст і суспільна цінність, тобто якою мірою вільна діяльність сприяє розвитку особистості та стимулює її до саморозвитку й самовдосконалення [10, с. 255]. Саме це завдання з честю реалізовують працівники закладів позашкільної освіти.

Зважаючи на множинність та різноманітність класифікацій дозвілля, загальноприйнятою вважається класифікація дозвілля за такими ознаками: 1) видом активності (пасивне та активне дозвілля); 2) періодичністю (щоденне, щотижневе, відпускне, святкове); 3) тривалістю (короткочасне, довготривале, епізодичне); 4) напрямами діяльності (творче, рекреаційне, культурне, спортивне, декоративно-прикладне, туристичне) [6].

У контексті подальшого аналізу, зазначаємо, що дозвілля на кожному етапі суспільного розвитку виконувало різні функції, відповідаючи соціальному замовленню, потребам, бажанням та інтересам окремої особистості. У науково-педагогічних джерелах, що стосуються проблеми дозвілля, питання визначення його функцій є актуальним та характеризується за різними критеріальними ознаками: кількісний чинник, власне назва, змістовне наповнення, спрямованість діяльності.

Для нас важливим є з'ясувати сутність поняття «функція», що у перекладі з лат. - виконання, здійснення - «стійкий спосіб активної залежності речей, за якого зміни одних об'єктів призводять до змін інших» [8, с. 420]. Це поняття визначається і як роль, сфера діяльності, сукупність обов'язків, призначення.

У цілому, поняття функції використовується в багатьох аспектах життєдіяльності людини і має різне змістове наповнення та значущість. Так, у соціальних відносинах - вияв ознак певного об'єкта; в соціальних інститутах - окремий напрям діяльності, що реалізує їх суспільне призначення. Вважається доречним поділ функцій дозвілля на основні або постійні, генетично притаманні дозвіллю та тимчасові, ті, що виникають лише на певних етапах дозвіллєвої діяльності. При формулюванні функцій дозвілля необхідно враховувати також істотні та специфічні риси цього процесу, потреби суспільного розвитку та практико-орієнтований характер дозвілля в цілому.

Питання, пов'язані із завданнями та функціями дозвілля розглядаються у працях Ж. Дюмазедьє, Дж. Іона, Р. Сю, Р. Ферейри та ін. Так, Ж. Дюмазедьє (Франція) визначає три функції дозвілля - відпочинок, розваги, розвиток особистості; Ж. Проновост (Канада) - культурні, рекреативні й освітні функції; Р. Сю (Франція) пріоритетними вважає соціальну (з підвидами - символічна, соціалізації, терапевтична), економічну й психологічну (з підвидами - розваги або гри, розвитку особистості, відпочинку) функції дозвілля. Р. Сю додатково виділяє серед них: 1) фізичну дозвіллєву, спрямовану на зняття фізичної та розумової напруги, спортивні й рекреаційні заняття; 2) практичну дозвіллєву, зорієнтовану на вільний вибір різних видів зайнятості; 30 культурну, метою якої є інтелектуальний розвиток особистості, залучення до естетичних цінностей суспільства; 4) соціальну дозвіллєву, змістом якої є міжособистісне спілкування та встановлення психо-емоційної рівноваги [4].

Організацію дозвіллєвої діяльності в Західній Європі та США, її функції, досліджує вчена Ю. Кротова. Аналізуючи педагогіку дозвілля в англо-американських країнах, науковець пріоритетними визначає такі її функції: рекреаційну, розважальну, фізичного та духовного розвитку особистості. Водночас, дослідниця вказує на важливість психологічної, пізнавальної, естетичної, комунікативної, компенсаторно-творчої функцій, адже вони зорієнтовані на активний відпочинок [5, с. 24]. При цьому варто підкреслити, що останнім часом у зарубіжних країнах спостерігається тенденція до зближення культурної, соціальної, освітньої сфер суспільного життя, що відповідно позначається й на дозвіллєвій сфері. Дозвіллєві заклади не обмежуються у своїй роботі організацією відпочинку та розваг, хоча рекреаційна функція й залишається провідною [4; 5].

Ряд вітчизняних науковців (Бойчев І., Воловик А., Воловик В.) мають власні підходи щодо функцій дозвілля. Наприклад, І. Бойчев визначає таку їх ієрархію: соціально- педагогічна (можливість вільного обрання особистісно та суспільно спрямованих, корисних, цікавих видів діяльності); інформаційно-освітня (стимулювання активного набуття знань самостійним шляхом; розвиток пошуково-творчих здібностей; набуття навичок практичного застосування знань); творчо-розвивальна (актуалізація потреб творчого самовираження шляхом залучення їх до мережі дозвіллєвих науково-технічних гуртків, художніх і музичних студій, колективів ужиткового мистецтва та аматорських об'єднань з обов'язковою демонстрацією результатів творчої праці через організацію виставок, експозицій, концертів і т.ін.) та рекреаційно-розважальна (забезпечення фізичної розрядки особистості, зняття у неї інтелектуальної втоми і нервової напруги, збагачення позитивними емоціями) [1, с. 7-8].

Використовуючи наявний досвід науковців [1; 2; 3; 7; 9], ми пропонуємо певну уніфікацію визначення функцій дозвілля, до яких відносимо: рекреаційну, комунікативну, соціальну, творчу, ціннісно-орієнтаційну, пізнавальну та виховну.

Рекреаційна функція спрямована на зняття психологічної перенапруги, навчальної перевтоми, відтворення фізичних, інтелектуальних, емоційних сил; на зміцнення здоров'я шляхом реалізації ігрових, оздоровчо-спортивних, туристично-екскурсійних програм, проведення вечорів відпочинку, театралізованих вистав, масових свят. Ця функція є провідною для сучасного дозвілля, адже сприяє відпочинку, неформальному спілкуванню. Рекреаційний потенціал закладів позашкільної освіти реалізується завдяки змінюваності видів дозвіллєвої діяльності, взаємодії з іншими, змаганням, мистецтву, фізичним навантаженням, інтелектуальним програмам. Вона більш яскраво має вияв у таких формах роботи, як концерти, художні дійства, спортивні змагання, свята, туристичні заходи. Ми наголошуємо, що у дозвіллєвих заходах рекреаційної спрямованості відображена вся сутність та особливості вільного часу.

Комунікативна функція дозволяє розширити можливості для спілкування, подолання самотності, знаходження нових друзів. Вона яскраво виявляється у таких формах дозвілля, як дискусії, вечори відпочинку, конференції, конкурсні та розважальні програми, просвітницькі акції тощо. При цьому, інформаційно-виховна сила полягає не в безпосередньому впливі на людину, повідомленні їй певної інформації, а в наданні можливості особистості діяти самостійно. Інформаційне спілкування передбачає обмін думками, задоволення естетичних та пізнавальних потреб; в емоційному спілкуванні на першому плані - задоволення потреб у співчутті, співпереживанні, взаєморозумінні, дружній підтримці.

Соціальна функція дозвілля спрямована на формування власної гідності, окреслення змісту свого існування, сприяє входженню людини в систему суспільних відносин, інтеграції з суспільством, задовольняє можливість самоідентифікації, дозволяє відчути свою приналежність до певної спільноти. Вона поєднує в собі функції адаптації, соціалізації, психологічної профілактики і пов'язана з соціально-культурними, рекреаційними, дозвіллєвими проєктами для інвалідів, осіб похилого віку; спрямована на проблеми дитячого насилля тощо. Ця функція набуває особливого значення на сучасному етапі, коли людина соціально розчарована, емоційно загублена, духовно принижена, не вірить у майбутнє, цинічна по відношенню до минулого; прагматична у своєму підході до сьогодення; втрачає повагу до вічних моральних цінностей та норм.

Творча функція спрямована на створення умов для вияву й розвитку творчого потенціалу особистості за межами професійно-трудової та сімейно-побутової діяльності шляхом участі у виставках, творчих вечорах, у роботі гуртків, майстерень, літературних, музичних, народознавчих віталень, художніх салонів. Вона забезпечує не просто відпочинок та розваги, а й самоудосконалення у вільний час. Маючи різноманітні інтереси, людина прагне визнання своїх здібностей та вмінь на дозвіллі. Це особливо важливо, коли засобами дозвілля компенсується невдоволення або невизнання в інших сферах діяльності. Творча функція яскраво виявляється в таких формах дозвілля, як виставки, ділові ігри, конкурси, фестивалі, бесіди, самодіяльні концерти, туристичні походи, технічні гуртки, прикладна творчість. Творча діяльність закладів позашкільної освіти, на наш погляд, є найбільш прийнятною для формування стійкого інтересу особистості до творчості. Це дозволяє дійти висновку про суспільну цінність та значущість результатів діяльності дозвіллєвих спільнот творчого спрямування. У процесі самодіяльної творчості людина формується як митець, майстер, удосконалюючи не лише саму себе, а й середовище.

У пізнавальній функції дозвілля постає складовою неперервної освіти, підкреслюючи важливість самовдосконалення, самоосвіти, духовного збагачення особистості. Її реалізація дозволяє задовольнити потреби в додатковій інформації, в поширенні та набутті нових знань. На відміну від навчальних закладів, дозвіллєва діяльність не обмежується регламентом та правилами, її здійснення залежить від бажання, ініціативи та самодіяльності учасників позашкільного закладу з урахуванням індивідуальних інтересів та запитів. Ця функція має вияв у роботі гуртків, довідково-консультаційних служб, інформаційних кабінетів. Активна пізнавальна діяльність є важливою й необхідною передумовою соціально-культурного формування особистості. Однак процес розвитку буде інтенсивнішим, якщо ця функція дозвілля буде поєднуватися з ціннісно-орієнтаційною. Адже сприйняття нових подій, фактів, процесів, органічно пов'язується з оцінкою тієї інформації, яку отримала людина.

Ціннісно-орієнтаційна функція полягає у формуванні системи ціннісних уявлень та орієнтацій особистості, мотивів, ідеалів, переконань, життєвої позиції і виявляється у ставленні до навколишнього середовища, до інших людей та самого себе. Сприймаючи певні події, факти, предмети, поведінку інших людей, навколишній світ, людина оцінює та формує певне ставлення до них. Сприйняття, розуміння та оцінка - формують ставлення до певного явища і впливають на активність особистості. Все це залежить від зорієнтованості суб'єкта в соціальному середовищі, від знань, досвіду, особистісної культури. Ефективність формування зростає, якщо підкріплюється цілеспрямованістю й систематичністю. Тому ця функція тісно пов'язана з виховною функцією.

Виховна функція дозвілля має специфічні особливості - це добровільне включення в дозвіллєву діяльність, що має вияв у цілеспрямованому розвитку особистісних потенціалів (пізнавального, ціннісно-орієнтаційного, творчого, комунікативного). Дозвіллєвий заклад часто постає в ролі додаткової школи як паралельне з освітньою установою джерело знань, набуття певних навичок і розширення культурно-дозвіллєвих інтересів. Підкреслюючи виховну функцію дозвілля, наголосимо на тому, що будь-який позашкільний заклад має істотні відмінності від інших педагогічних організацій (загальноосвітніх, спортивних, музичних закладів освіти). Його специфіка полягає в тому, що у дозвіллєвій установі (особливо це стосується клубів та гуртків) педагогічний процес постає як предметна діяльність, але результати цієї діяльності є лише засобом вирішення конкретних завдань, а не самоціллю.

Педагогічні завдання реалізуються також із урахуванням інших функцій (розважальної, відпочинку тощо) і не підкреслюються без зайвої потреби. Адже члени будь-якого дозвіллєвого об'єднання відвідують його не для того, щоб їх виховували, а для задоволення своїх творчих інтересів, потреб у культурному спілкуванні, цікавому відпочинку. Тому завдання, програми, регламент роботи кожний позашкільний заклад освіти виробляє самостійно, залежно від специфіки своєї діяльності, складу учасників, їх кількості, реалізуючи виховну функцію з урахуванням соціально-психологічних особливостей учасників, їх запитів та інтересів. Тому й процес виховання особистості має латентний характер і органічно накладається на процес самовиховання. У протилежному випадку адміністративне нав'язування дозвіллєвих заходів, заорганізованість, перебільшена регламентація, призводять до відчуження школяра [1; 3; 7].

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму. Враховуючи актуальність проблеми організації дозвілля школярів, виховні можливості й педагогічні перспективи дозвіллєвої діяльності, сучасні науковці (І. Бех, О. Биковська, В. Кузь, О. Сухомлинська, Т. Сущенко, Т. Черніговець) указують, що дозвілля юної особистості виявляє свою сутність як об'єкт педагогічних зусиль різноманітних соціальних інститутів (сім'я, заклад освіти, культурно-дозвіллєві й спеціальні позашкільні заклади, включаючи бібліотеки, музеї, будинки творчості, дитячо-юнацькі центри, клуби за місцем проживання, громадські й приватні аматорські організації тощо). Саме тому є важливим забезпечити належні умови їх функціонування, що були б підґрунтям розвитку та саморозвитку кожної особистості.

Узагальнюючи питання визначення функцій дозвілля, зазначаємо: не дивлячись на представлену сукупність та змістовне наповнення кожної з функцій, вважаємо, що такий перелік не є вичерпним і, за потреби, може бути доповненим чи зміненим. При цьому наголошуємо, що функціональна спрямованість дозвілля прямопропорційно залежить від потреб суспільства, загальних та специфічних ознак дозвілля, власне потреб особистості, які стимулюють її активність у соціумі та визначають, певним чином, траєкторію успіху та задоволення життям у цілому.

Подальшого розгляду потребують питання, що стосуються типології дозвіллєвої діяльності та окреслення особливостей їх використання.

позашкільна освіта дозвілля розвиток діти

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Бойчев І. І. Практикум з організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів / Під ред. О. С. Цокур. Одеса, 2003. 16 с.

2. Бочелюк В. Й., Бочелюк В. В. Дозвіллєзнавство. навч. посіб. К. : Центр навч. літератури, 2006. 208 с. URL : http ://tourlib. net/books_ukr/bocheluk.htm.

3. Воловик А. Ф., Воловик В. А. Педагогіка дозвілля: підручник. Харків : ХДАК, 1999. 332 с.

4. Кирсанов В. В. Социально-педагогические проблемы организации досуга за рубежом. Харьков : ХГИК, 1998. 132 с.

5. Кротова Ю. Н. Становление и развитие педагогики досуга в США и Великобритании : Автореф. дисс... д-ра пед. наук: 13.00.05. СПб., 1994. 32 с.

6. Культурно-дозвіллєва діяльність у сучасному світі : кол. монографія. - Київ : Видавництво Ліра-К, 2017. - 328 с.

7. Піча В. М. Культура вільного часу: філософсько-соціологічний аналіз. Львів : Світ, 1990. 152 с.

8. Соціолого-педагогічний словник / За ред. В.В. Радула, вид. 2-е. Харків : Мачулін, 2015. 444 с. С. 94-95.

9. Цимбалюк Н. М. Організація та методика культурно-дозвіллєвої діяльності. К. : ДАКККіМ, 2000. 145 с.

10. Шевчук І. В. Педагогічна сутність дозвілля та дозвіллєвої діяльності. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. № 1(60). 2014. С.250-259.

Размещено на Allbest.ru