Концептуальні основи фахової підготовки майбутніх учителів початкових класів до застосування інноваційних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Закарпатський угорський інститут ім. Ф. Ракоці ІІ

Концептуальні основи фахової підготовки майбутніх учителів початкових класів до застосування інноваційних технологій

Островська Маріанна Ярославівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології

Анотація

В сучасних умовах істотних перетворень в соціальній, політичній, економічній і духовній сферах суспільного життя, інформатизації, зростаючої мобільності суспільства та світових інтеграційних процесів актуалізується запит на конкурентоспроможних фахівців, здатних провадити професійну діяльність у широкому міжкультурному комунікаційному просторі. Основним завданням є створення життєздатної системи освіти, її демократизація та гуманізація. Це, у свою чергу, має на меті створення для кожного громадянина можливостей постійного духовного самовдосконалення, творчої самореалізації, задоволення інтелектуально-культурних потреб особистості. Державною національною програмою «Освіта» (Україна XXI століття) визначені основні шляхи відродження національної системи освіти, серед яких пріоритетного значення набувають: постійне духовне самовдосконалення, творча самореалізація, задоволення інтелектуально-культурних потреб особистості, підвищення професіоналізму педагогічних кадрів, формування здатності вчителів динамічно реагувати на запити громадянського життя, забезпечення оволодіння ними передовими освітніми технологіями, які сприяють всебічному розвитку особистості школяра. Мета роботи, її науково-теоретичні засади, складний інтегративний характер підготовки майбутніх вчителів початкової школи до застосування інноваційних технологій зумовлюють визначення концептуальних ідей дослідження, які потребують обґрунтування на різних рівнях: методологічному, теоретичному та практичному. Функціонування системи є спеціально організованим процесом, цілеспрямованим, динамічним, інноваційним за своїм характером, адаптованим до реальних умов професійного навчання майбутніх вчителів. Доведено, що підготовка майбутніх учителів до застосування інноваційних технологій відбувається у кілька етапів: орієнтовний, пробно-діагностичний, основний, закріплення, заключний.

Ключові слова: інноваційні технології, початкові класи, фахова підготовка, майбутні вчителі.

Abstract

Ostrovska Marianna Yaroslavivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Pedagogy and Psychology of the Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian College of Higher Education Ukraine

CONCEPTUAL FUNDAMENTALS OF PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS FOR THE APPLICATION OF INNOVATIVE TECHNOLOGIES

In modern conditions of significant transformations in social, political, economic and spiritual spheres of public life, informatization, growing mobility of society and world integration processes the demand for competitive specialists capable of conducting professional activities in a wide intercultural communication space is actualized. The main task is to create a viable education system, its democratization and humanization. This, in turn, aims to create opportunities for each citizen of constant spiritual self-improvement, creative self-realization, meeting the intellectual and cultural needs of the individual. The State National Program "Education" (Ukraine of the XXI century) identifies the main ways to revive the national education system, among which priority is given to: continuous spiritual self-improvement, creative self-realization, meeting the intellectual and cultural needs of individuals, improving the professionalism of teachers, teachers demands of civic life, ensuring their mastery of advanced educational technologies that contribute to the comprehensive development of the student's personality. The purpose of the work, its scientific and theoretical principles, the complex integrative nature of training future primary school teachers to use innovative technologies determine the definition of conceptual research ideas that need justification at different levels: methodological, theoretical and practical. The functioning of the system is a specially organized process, purposeful, dynamic, innovative in nature, adapted to the real conditions of professional training of future teachers. It is proved that the preparation of future teachers for the use of innovative technologies takes place in several stages: indicative, trial-diagnostic, basic, consolidation, final

Keywords: innovative technologies, primary classes, professional training, future teachers.

Вступ

Постановка проблеми. Однозначно, роль учителя у цьому розрізі проблеми є ключовою, адже саме від учителя очікують утілення й реалізації теоретичних положень та інновацій у практичні реалії діяльності навчальних закладів. Окреслення цих перспектив і нових завдань освіти потребують модернізації діяльності вищих педагогічних навчальних закладів. У Національній доктрині розвитку освіти (2002), державній програмі «Вчитель» (2002) та галузевих нормативно-правових актах і документах суттєвими складовими зрушень в освітньому просторі України визначаються педагоги, професійна діяльність яких в умовах перегляду змісту освіти, зміни традиційних підходів до організації навчально-виховного процесу на інноваційні, пошукуваріативних форм і методів роботи, появи альтернативних навчальних закладів, набуває новаторського характеру. Звернення до ідей гуманістичного розвитку особистості, перехід від накопичення знань як самодостатнього процесу до виховання вміння оперувати здобутими знаннями, від фрагментарної до неперервної освіти, від фронтальної організації навчання до індивідуальної, потребує підготовки педагога нового покоління [5].

Суспільна потреба в ініціативних, авторитетних, всебічно освічених фахівцях, здатних до подальшого розвитку і самонавчання, духовного і професійного вдосконалення, актуалізує соціальне замовлення на підготовку педагогів нової генерації, здатних застосувати найновіші досягнення педагогічної теорії та практики у процесі творчої самореалізації, розбудові особистого діалогу з учнями. Нова концепція вищої освіти передбачає формування у студентів уміння самостійно, свідомо і відповідально вчитися, а також створення у навчальних закладах необхідних умов для формування в студентів творчих здібностей, виховання особистості, здатної до саморозвитку як під час навчання у вищій школі, так і в подальшій професійній діяльності [2]. Це викликає необхідність науково обґрунтованого проектування підготовки молоді до професійної педагогічної діяльності, спрямовує пошуки дослідниками ефективних шляхів покращення підготовки фахівців у вищому навчальному закладі, створення умов, що стимулюють фахове зростання студентів. Науково-технічний прогрес кінця XX початку XXI століття зумовив технологізацію не тільки багатьох галузей виробництва, а й упевнено увійшов у сферу культури, гуманітарних галузей знань [5].

Сьогодні термін «технологія» застосовується й у сфері освіти. Водночас зростання вимог до професійної підготовки вчителя вимагає якісно нових теоретичних та методичних підходів до підготовки студентської молоді, які дозволять їй в умовах вищого педагогічного навчального закладу не тільки опанувати основи наук і професійні вміння та навички, а й нові педагогічні досягнення, інноваційні технології. Успішне оволодіння інноваційними педагогічними технологіями бакалаврами, спеціалістами та магістрами допоможе їм органічно включитися в педагогічну діяльність і відразу розпочати практичне застосування наукових знань у школі [4].

Тому, окрім навчальних цілей, у процесі таких взаємодій, учнями усвідомлюється цінність інших людей, їхніх думок та інтересів, формується потреба в спілкуванні з ними, у їх підтримці, що характерно для найкращих моделей суб'єкт - суб'єктного і особистісно орієнтованого навчання. Водночас аналіз стану підготовки педагогічних кадрів у навчальних закладах різних рівнів акредитації свідчить про недостатню ефективність формування фахової компетентності студентів у використанні нових педагогічних технологій, зокрема інноваційної [2]. Певною мірою це пояснюється недостатністю глибоких знань з теорії і методики організації навчальної роботи за інтерактивною технологією у викладачів вищих навчальних закладів та відсутністю у більшості ВНЗ системи підготовки студентів до застосування даної технології на практиці. Це, у свою чергу, зумовлює недостатнє поширення інноваційної технології у практиці початкової школи України, оскільки багато хто з учителів початкових класів відчувають труднощі при впровадженні і застосуванні її у навчально-виховному процесі [2]. Окрім того, відчувається і брак необхідних навчальних посібників з питань застосування інтерактивної технології при навчанні молодших школярів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Саме, потреби вчителів- практиків націлюють науковців на подальшу розробку теоретичних і методичних положень підготовки майбутніх фахівців до застосування інноваційної технології. Аналіз широкого кола різних джерел показав, що в педагогічній науці приділяється значна увага проблемі фахової підготовки майбутнього вчителя, в тому числі і формуванню в нього технологіних умінь. Зокрема, проблемі формування і розвитку загальнопедагогічних умінь майбутніх учителів присвячені праці О. Біди, А. Кузьмінського, О. Савченко, В. Химинця та ін.

Різні аспекти підготовки майбутнього вчителя в умовах ступеневої освіти розкриваються в дослідженнях багатьох науковців. Цінним є напрацьований історичний досвід України щодо підготовки майбутнього вчителя в системі вищої освіти. Особливої уваги заслуговують в цьому плані праці А. Алексюка, Бібік, Н. Дем'яненко, М. Євтуха, та ін. Концептуальні засади фахової підготовки майбутнього учителя до творчої діяльності розкрито в багатьох дослідженнях. Особливе місце належить роботам українських учених, у яких аналізується професійна підготовка майбутніх учителів у контексті особистісно орієнтованої освіти (І. Бех, С.Сисоєва, В.Рибалка) та підготовки вчителя до впровадження інноваційних педагогічних технологій (І. Богданова, П. Гусак, Дичківська, та ін.) [3].

Менша кількість праць пов'язана безпосередньо з предметом нашого дослідження - підготовкою вчителів. Значну роль у розробці питань підготовки студентів до викладання навчальних дисциплін у початкових класах відіграють праці О.Савченко [7]. Це свідчить про певні тенденції дослідження інноваційних та інтерактивної технології, зокрема в педагогічній науці. Важливими для нас були також і дослідження, пов'язані з окремими аспектами організації навчально-виховного процесу в початковій школі, зокрема праці з питань формування та розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів (Г. Коберник, А. Маркова, Л. Сподін, О. Ульянова), оновлення змісту початкової освіти в національній школі (І. Богданова та ін.) [1].

Мета статті - полягає в розробці, теоретичному обґрунтуванні, експериментальній перевірці ефективності функціонування системи підготовки майбутніх вчителів початкової школи до застосування інноваційної технології, системний науковий аналіз проблеми фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інноваційної технології, вивчення сутності професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інноваційної технології; дослідження особливостей формування професійної компетентності майбутніх учителів початкової школи до застосування інноваційної технології, вивчення факторів і тенденцій фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інноваційної технології, які зумовлюють її ефективність; аналіз умов ефективної професійної діяльності вчителя початкової школи до застосування інноваційної технології та підвищення професіоналізму; виділення та обґрунтування можливостей використання прогресивного досвіду досліджуваної країни у вітчизняній системі педагогічної освіти. З урахуванням специфіки діяльності вчителів початкової школи охарактеризовано зміст педагогічної підготовки студентів - майбутніх вчителів у процесі реалізації ними провідних професійно- педагогічних функцій. Доведено, що підготовка майбутніх учителів до застосування інноваційних технологій відбувається у кілька етапів: орієнтовний, пробно-діагностичний, основний, закріплення, заключний. Розроблено їх змістове та методичне забезпечення, здійснено прогнозування основних результатів розвитку такої системи підготовки. [8]

Виклад основного матеріалу

Останні події новітньої епохи та результати аналізу цих та інших досліджень свідчать про широкий спектр наукового пошуку з питань підготовки майбутнього вчителя до організації педагогічного процесу в школі, про розробку багатьох напрямів підготовки студентів до викладання шкільних предметів. Разом з тим, очевидно, що проблема системної підготовки студентів педагогічного ЗВО до застосування інноваційних технологій навчання у початковій школі ще не була предметом окремого дослідження [6]. освіта самовдосконалення творчий

О. Я. Савченко ядром професійної підготовки вважає її зміст, фундаментальність якого має забезпечити випереджувальну підготовку спеціаліста. Розглядаючи зміст професійної підготовки вчителя початкових класів, науковець приходить до висновку щодо його невідповідності цьому положенню. Початкова освіта, зауважує вчена, є багатопредметною. Сучасному вчителю необхідно забезпечити повноцінний навчальний процес, а отже, нагальною є потреба оновлення змісту методичної підготовки вчителів за принципом цілісності, системності та інтеграції; урахування тих процесів, які визначають діяльність сучасної початкової школи. Тому, на думку О. Я. Савченко, необхідно змінити наявну традицію (будь-що забезпечити навантаження всіх викладачів), а переорієнтувати кадри на підготовку нових курсів відповідно до нових потреб практики [7]. З огляду на зазначене, вона доходить такого висновку: у формуванні особистості майбутнього вчителя початкових класів необхідно згармонізувати загальнокультурні, психолого-педагогічні й методичні знання, вміння, способи діяльності, посилити їхню професійну спрямованість, забезпечити фундаментальність базової підготовки через запровадження державних стандартів, зміну об'єктів моніторингу, створення умов для персоніфікованої педагогічної освіти [7].

Саме сучасний учитель початкової школи одночасно виступає у ролі вихователя, організатора діяльності й спілкування як з молодшими школярами, так і з їхніми батьками та колегами, консультанта, дослідника педагогічного процесу в умовах реформування школи.

Аналізуючи наукові дослідження маємо підставу стверджувати, що «готовність до професійної діяльності вчителя» розуміється як якість особистості, що охоплює позитивне ставлення до професії, здібності, знання, уміння, навички, стійкі професійно важливі якості, як актуальне психічне становище, яке є наслідком педагогічної діяльності, як складне утворення, в центрі якого перебуває ставлення до педагогічної діяльності як до головного сенсу життя, відповідальне ставлення до цієї діяльності, здібності до самовіддачі в педагогічній діяльності, професійні якості, знання, вміння, навички. Що ж до поняття «підготовленість», то воно означає «наявність підготовки до будь- якої справи, роботи» [6]. Підготовленість студента до педагогічної діяльності передбачає наявність у нього спеціальних знань, умінь, навичок, необхідних для здійснення цієї діяльності [5].

На основі узагальнення результатів аналізу літературних джерел і вивчення практичного досвіду професійної підготовки майбутніх спеціалістів виявлено низку суперечностей, які об'єктивно існують у застосуванні інноваційних технологій. Серед них, зокрема, вкажемо на суперечності між:

- потребою суспільства у творчих фахівцях, здатних ефективно діяти в нестандартних ситуаціях і недостатньою розробленістю науково-педагогічних підходів до реалізації цієї проблеми;

- новою «суб'єкт - суб'єктною» парадигмою освіти, що передбачає інноваційну взаємодію викладача і студентів, учителя і учнів, реальним станом практики навчання студентів і учнів за традиційною системою;

- дидактичними можливостями інноваційних технологій в процесі розвитку творчих здібностей студентів і учнів і недостатнім рівнем її реалізації у ЗВО та ЗЗСО;

- розвитком теорії та практики інноваційного навчання і неготовністю окремих викладачів до осмислення і прийняття цих змін, перебудови своєї освітньо-виховної діяльності [5].

Подолання цих суперечностей можливе за умов створення і запровадження у вищу педагогічну школу України системи підготовки вчителів до використання інноваційної технології у навчальному процесі початкової школи [5].

Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:

Здійснити аналіз основних наукових ідей, теорій і теоретико-методологічних підходів до вивчення проблеми підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інноваційних технологій, розкрити теоретично-методичні основи вказаної проблеми.

Розробити категоріальний апарат теорії підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інноваційних технологій.

Дослідити стан підготовки майбутніх вчителів початкової школи до застосування інноваційних технологій в існуючій системі їх професійної підготовки. Виявити компоненти, критерії, показники і рівні готовності майбутніх вчителів початкової школи до застосування інноваційних технологій, а також методику діагностики цієї готовності.

Визначити принципи, умови та етапи підготовки майбутніх учителів до застосування інноваційних технологій у початковій школі. Розробити та теоретично обґрунтувати модель реалізації системи підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інноваційних технологій.

Розробити систему навчально-методичного забезпечення підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосовання інноваційних технологій у процесі самостійної професійній діяльності.

Експериментально перевірити ефективність змодельованої системи підготовки майбутніх вчителів початкової школи до застосування інноваційних технологій.

З урахуванням специфіки діяльності вчителів початкової школи охарактеризовано зміст педагогічної підготовки студентів - майбутніх вчителів у процесі реалізації ними провідних професійно-педагогічних функцій. Доведено, що підготовка майбутніх учителів до застосування інноваційних технологій відбувається у кілька етапів: орієнтовний, пробно-діагностичний, основний, закріплення, заключний. Розроблено їх змістове та методичне забезпечення, здійснено прогнозування основних результатів розвитку такої системи підготовки [8].

Заключення

Важливість вивчення проблеми фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інноваційних технологій зумовлюється низкою перешкод, зв'язаних із особливостями функціонування системи підготовки вчителів початкових класів в Україні, що потребують усунення, а саме:

- входження України у світовий освітній простір відбувається у складних суспільно-політичних та економічних умовах;

- недостатній рівень вивченості підходів та, як один із наслідків, досить низький рівень професійної компетентності вчителів початкової школи, необхідний для ефективного розвитку фахівців;

- дисбаланс у програмах підготовки фахівців, тобто лінгвістичним наповненням і психолого-педагогічними й методичними аспектами викладання інноваційних технологій;

- низький рівень розвитку науково-дослідної компетентності вчителів початкових класів, а також неусвідомленість переважної більшості педагогів у її важливості;

- низький рівень мотивації майбутніх учителів початкової школи до роботи із учнівським колективом;

- недостатній рівень якості фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інноваційних технологій;

- низький рівень готовності й мотивації до неперервного професійного розвитку вчителів початкової школи, а також недостатня ресурсна й науково-методична забезпеченість цього процесу;

- відокремленість професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи від видозмінених вимог, викликаних усебічною інформатизацією суспільства;

- зростаючий попит на вчителів початкової школи, зв'язаний із підвищенням соціального статусу інноваційних технологій і небажанням значної кількості дипломованих молодих педагогів працювати за фахом, а також трудова міграція, що призводить до нестачі висококваліфікованих педагогічних працівників у навчальних закладах України;

- відсутність системного підходу до вивчення проблеми фахової підготовки майбутніх учителів до застосування інноваційних технологій попри значні здобутки країни в цій галузі, недостатнє теоретичне й методичне обґрунтування проблеми, концептуальних узагальнень тощо.

Саме реалізація провідних напрямів розбудови національної системи освіти, досягнення мобільності професійно-педагогічної підготовки вчителів поряд з розробкою нової освітньої філософії й парадигми, ведуться пошуки варіативних систем і моделей, інноваційних технологій і методик професійної підготовки педагогічних кадрів сучасної генерації на рівні освітніх стандартів і здобутків цивілізації. Зберігаючи кінцеву мету і основний зміст освітнього процесу, воно базується на взаєморозумінні та співпраці як учителя з учнями, так і учнів між собою.

Підготовка майбутніх учителів початкової школи до застосування інноваційних технологій буде ефективною, якщо цей процес реалізується як система взаємодії інформаційно-дидактичного, організаційно-управлінського і ціннісно-орієнтаційного компонентів, передбачає взаємопроникнення та взаємодоповнення цілеспрямованих і опосередкованих впливів на особистість студента, навчально-методичне забезпечення яких спрямоване на педагогічне збагачення змістово-професійного виконання ним основних професійних функцій. За цих умов забезпечується загальна педагогічна спрямованість навчального простору, в межах якого послідовно реалізуються етапи підготовки майбутніх вчителів початкової школи до застосування інноваційних технологій, відбуваються позитивні зміни в опануванні ними відповідними знаннями, уміннями, компетентностями.

Література

1. Богданова І. М. Інноваційні технології у професійно-педагогічній підготовці вчителя /І. М. Богданова // Наука і освіта. - 1997. - № 1. - С. 2-6.

2. Гула Л. В. Самостійна робота студента як провідний етап стосовно професійної підготовки майбутніх / Л.В. Гула // Збірник наукових праць «ЛОГОЕ». - 2019. - Т. 3. - С. 35-38

3. Гусак П. М. Підготовка вчителя: технологічні аспекти : монографія / П. М. Гусак. - Луцьк : Вежа, 1999. - 278 с.

4. Єлова Т. Готовність майбутнього вчителя початкової школи до професійного самовизначення: теоретичні аспекти. / Т.Єлова // Педагогічний часопис Волині. - №1(4). - 2017 - С. 66-70

5. Комар О. А. Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології: дис. на здобуття наук. ступеня д-ра. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти»/ Комар Ольга Анатоліївна. - Умань: Уман ДПУ ім. П. Тичини, 2018. - 512 с.

6. Островська М. Я. Фахова підготовка майбутніх учителів до інноваційно- гуманістичної діяльності в початковій школі// 3rd Еазіегп European Conference of Management and Economics Eecme 2021 Sustainable Development in Modern Knowledge Society Peer- reviewed Conference Proceedings. - SI-Ljubljana, 2021. C.126-131.

7. Савченко О. Я. Новий етап розвитку шкільної освіти і підготовка майбутього вчителя / О. Я. Савченко // Шлях освіти. - 2003. - № 3. - С. 2-6.

8. Шквир О.Л. Теоретичні і методичні засади ступеневої підготовки майбутніх учителів початкової школи до проведення педагогічних досліджень: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра.пед. наук : 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти / О. Л. Шквир. - Житомир : ЖитДУ ім. І. Франка, 2018. - 42 с.

References

1. Bogdanova, I.M. (1997). Innovatsiini tekhnolohii u profesiinopedahohichnii pidhotovtsi vchytelia [Innovative technologies in professional pedagogical training of teachers]. Nauka i osvita - [Science and Education], 1, 2-6 [in Ukrainian].

2. Gula, L.V. (2019). Samostiina robota studenta yak providnyi etap stosovno profesiinoi pidhotovky maibutnikh [Independent student work as a leading stage in relation to professional training of the future]. Zbirnyk naukovykh prats «AOHGZi» - Collection of scientific works "AOGGX",3, 35-38 [in Ukrainian].

3. Gusak, P.M. (1999). Pidhotovka vchytelia: tekhnolohichni aspekty : monohrafiia [Teacher training: technological aspects: monograph ] Lutsk: Tower [in Ukrainian].

4. Yelova, T. (2017). Hotovnist maibutnoho vchytelia pochatkovoi shkoly do profesiinoho samovyznachennia: teoretychni aspekty [Readiness of the future primary school teacher for professional self-determination: theoretical aspects]. Pedahohichnyi chasopys Volyni - Pedagogical Journal of Volyn, №1 (4), 66-70 [in Ukrainian].

5. Komar, O.A. (2018). Teoretychni ta metodychni zasady pidhotovky maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly do zastosuvannia interaktyvnoi tekhnolohii [Theoretical and methodical principles of preparation of future primary school teachers for the use of interactive technology]. Extended abstract of Doctor's thesis. Uman: Uman DPU [in Ukrainian].

6. Ostrovska, M. Ya. (2021). Fakhova pidhotovka maibutnikh uchyteliv do innovatsiino-humanistychnoi diialnosti v pochatkovii shkoli [Professional training of future teachers for innovation and humanities in primary school] 3rd Eastern European Conference of Management and Economics Eecme 2021 Sustainable Development in Modern Knowledge Society Peer-reviewed Conference Proceedings - Proceedings from '21 3rd Eastern European Conference of Management and Economics Eecme 2021 Sustainable Development in Modern Knowledge Society Peer-reviewed Conference Proceedings. (pp.126-131). SI-Ljubljana [in Ukrainian].

7. Savchenko, O. Ya. (2003). Novyi etap rozvytku shkilnoi osvity i pidhotovka maibutoho vchytelia [A new stage in the development of school education and training of future teachers]. Novyi etap rozvytku shkilnoi osvity i pidhotovka maibutoho vchytelia - The path of education,3, 2-6. [in Ukrainian].

8. Shkvir, O.L. (2018). Teoretychni i metodychni zasady stupenevoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly do provedennia pedahohichnykh doslidzhen [Theoretical and methodical bases of degree preparation of future teachers of elementary school for carrying out pedagogical researches]. Extended abstract of Doctor's thesis. - Zhytomyr: ZhytSU [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru