Впровадження тренінгових технологій у процес професійної підготовки майбутніх педагогів нової української школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Впровадження тренінгових технологій у процес професійної підготовки майбутніх педагогів нової української школи

П'ятакова Галина Павлівна доктор педагогічних наук, доцент, доцент кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи факультету педагогічної освіти, Львівський національний університет імені Івана Франка

Біляковська Ольга Орестівна доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи факультету педагогічної освіти, Львівський національний університет імені Івана Франка

Анотація

На сучасному етапі становлення Нової Української школи важливим є включення у процес професійної підготовки майбутніх вчителів інноваційних технологій, інтерактивних методик, тренінгів. Завдяки включенню тренінгових вправ на заняттях педагогічно спрямованих дисциплін активізують підготовку креативного вчителя, здатного до міжособистісної взаємодії, до комунікації з людьми різних вікових груп.

Розглянуто різні підходи до визначення тренінгів. Зазначено, що тренінг на заняттях у вищій школі є засобом адаптації до педагогічної діяльності студентів, одночасно є навчанням, вихованням, тренуванням, дресируванням.

Акцентовано на класифікації тренінгів, враховуючи їхню мету і завдання та визначено соціально-психологічний, соціально-просвітницький, психокорекційний, психотерапевтичний тренінги та тренінг особистісного зростання, які дають змогу сформувати комунікативні здібності, здатність до міжособистісної взаємодії, розв'язати внутрішньо-особистісні конфлікти, виправити відхилення особистісного розвитку тощо.

Приділено увагу тренінгам партнерського спілкування, тренінг сенситивності та тренінг креативності, які пов'язані з психогімнастичними вправами, націленими на формування та розвиток умінь, навичок і настанов ефективного спілкування.

Виділено також такі форми групової роботи на тренінгах, як індивідуальна, парна, мала група, велика група, карусель, акваріум, велике коло.

Проаналізовано досвід розробки та впровадження авторського курсу “Тренінг толерантності та креативності” для магістрів за спеціальністю 011 - освітні, педагогічні науки, кваліфікації: професіонал з експертизи та організації освітнього простору.

Акцентовано на головних особливостях впровадження тренінгу у процес професійної підготовки майбутніх вчителів. Визначено компетентності, які здатні сформувати студенти після засвоєння навчального курсу.

Ключові слова: тренінг, вправи тренінгу, тренінг сенситивності, тренінг креативності, тренінг партнерського спілкування, методи і форми проведення тренінгових занять, Нова Українська школа, професійна підготовка вчителя

Abstract

Piatakova Halyna Pavlivna Doctor of Pedagogical Sciences, associate professor, associate professor of general pedagogy and pedagogy of high school department of the pedagogical education, Ivan Franko national university of Lviv

Bilyakovska Olga Orestivna Doctor of Pedagogical Sciences, associate professor, professor of general pedagogy and pedagogy of high school department of the pedagogical education, Ivan Franko national university of Lviv

INTRODUCTION OF TRAINING TECHNOLOGIES IN THE PROCESS OF PROFESSIONAL TRAINING OF THE NEW UKRAINIAN SCHOOL FUTURE TEACHERS

At the present stage of formation the New Ukrainian School is important the inclusion in the process of professional training of future teachers of innovative technologies, interactive methods, trainings. Due to this inclusion of training exercises in the classes of pedagogically oriented disciplines which activate the preparation of a creative teacher, who is capable of interpersonal interaction and communication with people of different ages.

Different approaches of defining of trainings are considered. It is noted that training in high school is a means of adaptation to the pedagogical activities of students, at the same time it is studying, education, training, exercising.

Emphasis is placed on the classification of trainings, taking into account their aim and objectives, it is highlighted socio-psychological, socio-educational, psycho- correctional, psychotherapeutic training and personal growth training, which allow to form communicative abilities, ability to interpersonal interaction, resolve internally deviations of personal development, etc.

Attention is paid to tra inings of partner communication, sensitivity and creativity, which are related to psycho-gymnastic exercises, which are aimed at the formation and development of skills, abilities and guidelines for effective communication.

Such forms of group work at trainings as individual, pair, small group, large group, carousel, aquarium, big circle are also defined.

There is analysed the experience of development and implementation of the author's course "Training of tolerance and creativity" for masters in the specialty 011 - educational, pedagogical sciences, qualifications: a professional in the examination and organization of educational space.

Emphasis is placed on the main features of the implementation of training in the process of professional training of future teachers and competencies that students are able to form after mastering the course.

Keywords: training, training exercises, sensitivity training, creativity training, partnership communication training, methods and forms of conducting training sessions, New Ukrainian School, professional preparation of teacher.

Постановка проблеми

Професійна підготовка майбутнього вчителя відбувається під впливом реформування шкільної освіти в Україні та вимог, які висуває Нова Українська школа до педагогів та учнів. Зміни, які відбуваються у вітчизняній шкільній освіті з впровадженням НУШ, активізують процес підготовки майбутнього вчителя. У центрі цих змін - підготовка всебічно розвиненої, здатної до критичного мислення цілісної особистості, яка має активну громадянську позицію. Для виконання важливих завдань Нової Української школи відбувається пошук нових засобів і методів формування особистості школяра, розробляються інноваційні методики підготовки педагога, здатного впроваджувати на заняттях з учнями сучасні психолого- педагогічні технології. Тренінг є одним із ефективних методів допомоги сучасному вчителю відповідати вимогам освітніх закладів, дає змогу навчитися взаємодіяти з суб'єктами навчально-виховного процесу, організувати та мотивувати учнівський колектив. Оскільки на заняттях відбувається становлення й розвиток особистості, інтеграція психології, психотерапії, психокорекції, впровадження тренінгів на заняттях можна вважати елементом навчання, що сприяє формуванню комунікативних компетентностей, а також креативності, толерантності тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Впровадженню тренінгів для систематичного набуття знань, умінь, навичок і атитюдів, які спрямовані на покращення виконання діяльності практичних психологів приділяли увагу у своїх працях К. Левін, R. Lippit, К. Benne, W. McGehee, J. P. Cambell. Як засіб розвитку компетентності у спілкуванні, соціально-психологічний тренінг досліджували М. Форверг, Л. Петровська, М. Емельянов, І. Вачков.

У сучасній вітчизняній психолого-педагогічній науці з'явилися навчальні посібники, у яких розроблені методичні рекомендації, тренінгові вправи для роботи з людьми різними за фахом для особистісної самокорекції, застосування знань на практиці, набуття професійної ідентифікації, подолання внутрішніх конфліктів тощо. Так, у навчально-методичному посібнику С. Страшко, Л. Животовської, О. Гречишкіної, А. Міненка, О. Савонової, В. Гаврилюк “Соціально-просвітницькі тренінги з формування мотивації до здорового способу життя та профілактики ВІЛ/СНІДу” (2006) розроблена система вправ для викладачів валеології, основ медичних знань...

Науковцями В. Зливковим і С. Лукомською у книзі “Теорія та практика психологічних тренінгів”(2019) проаналізовано зв'язок сучасних тренінгів з соціально-психологічними тренінгами М. Форверга та роботою в Т-групах К. Левіна. Автори також акцентували на відмінностях Т-груп, груп терапевтичних і груп тренінгових соціально-психологічних, оскільки це важливо в контексті методології дослідження тренінгових технологій. У цьому посібнику тренінг розглядають як цілісну систему, яка розвивається за певними алгоритмами та вимагає певної підготовки тренерів.

Погоджуємося з авторами даного посібника, та вважаємо, що тренінг є засобом адаптації студентів до педагогічної діяльності. Сприймаємо тренінг як педагогічну технологію, форми, методи, засоби, прийоми якої потрібно впроваджувати на заняттях з педагогічно спрямованих дисциплін у вищій школі [1]. У сучасних умовах підготовки вчителя до роботи в умовах НУШ тренінг сприятиме формуванню ключових компетентностей.

Поділимося досвідом викладання авторського навчального курсу “Тренінг толерантності та креативності” для студентів за галуззю знань спеціальності 011 - освітні, педагогічні науки, кваліфікації: магістр освітніх, педагогічних наук; професіонал з експертизи та організації освітнього простору.

Мета статті - дослідження особливостей впровадження тренінгових технологій у процес професійної підготовка майбутнього вчителя.

Розглянемо головні завдання, які ставили перед собою, в процесі розробки та проведення навчального курсу. Виокремимо головні особливості підготовки студентів-майбутніх педагогів до тренінгових занять.

Виклад основного матеріалу

Упродовж ХХ століття тренінг як засіб адаптації людини до професійної діяльності, перепрограмування поведінки та діяльності, набув популярності та увійшов до процесу професійної підготовки фахівців різних галузей народного господарства.

На заняттях робимо історичний екскурс у теорію тренінгу, що дасть змогу студентам побачити, як змінювалися завдання такого навчання. Ще у 1912 році у центрі Дейла Карнегі проводилися тренінги з розвитку навичок публічного виступу, впевненості в собі, взаємодії між людьми та ін. Згодом, у 1946 році американський вчений-психолог К. Левін зі своїми колегами заснував тренінгові групи (Т-групи). Учасники Т-груп (м. Бетель) формували вміння, спрямовані на підвищення компетентності у спілкуванні. Новим поштовхом для розвитку тренінгів стають групи сенситивності, які набувають популярності з 1954 року. Такі тренінги були зорієнтовані на підтримку людини у процесі самоідентичності, для з'ясування життєвих цінностей. Важливим є і рух тренінгу соціальних та життєвих умінь, який виникає у 60-ті роки та сприяє психологічній підтримці й розвитку вчителів, консультантів, менеджерів. Отже, вперше, програма тренінгів розроблялася та впроваджувалася для професійної підготовки вчителів. В основі таких тренінгів лежить гуманістична психологія К. Роджерса.

Значний внесок у теорію тренінгів був зроблений у 70-ті роки вченим М. Форвергом. Так, у Лейпцігському та Йенському університетах під керівництвом М. Форверга розробили метод, який був названий згодом соціально-психологічним тренінгом. Досвід та результати таких тренінгів поширені і у вітчизняній психології. Склалася традиція називати соціально- психологічним тренінгом такі тренінги, об'єктом впливу в яких є якості, властивості, вміння, здібності і установки, що виявилися у спілкуванні.

Перші згадки про «Тренінги Особистісного Росту» з'явилися на початку 70-х років ХХ століття в ході розвитку в Америці Руху Розкриття Людського Потенціалу (Human Potential Movement). Засновником цього руху вважають Олександра Еверетта. Оскільки О. Еверетт зробив великий внесок у підготовку фахівців для різних тренінгових компаній, його називали “учитель учителів”. Тренінг особистого росту мав назву ще й «Динаміка Розуму» (Mind Dynamics). Пізніше цей напрям сформувався у тренінговий процес Лайфспрінг (Lifespring).

Тренінги Лайфспрінга почали проводити в США з 1974 року для керівників і топ-менеджерів великих національних і транснаціональних компаній і корпорацій. Згодом ця програма тренінгів поширилася для всіх верств населення. Тренінги проходили в 15 країнах світу, їх відвідали понад 2 млн учасників. За свій 48-річний досвід роботи на світовому ринку навчання за системою Лайфспрінг досягли значних результатів. Так, учасники програми Лайфспрінг ефективно формували навички командної роботи, навчання сприяло особистісному зростанню лідерів, оптимізації керівництва командою та колективом, а також допомогло у максимальному розкритті та активізації життєвого, творчого і духовного потенціалу людини загалом.

Заняття з впровадженням тренінгів виходять за рамки традиційної освіти, це спільна творчість тренера і учнів/студентів. Головним завданням таких занять є розкриття та засвоєння життєвого, творчого і духовного потенціалу людини, який ще не був задіяний.

Безумовно, впроваджувати тренінгові вправи у процес професійної підготовки майбутнього педагога надзвичайно важливо. Очікуємо, що на заняттях з курсу майбутні вчителі сформують професійні компетентності, розкриють інтелектуальний та духовний потенціал, отримають поштовх для особистісного росту, розвитку креативності, сформують лідерські якості, вміння толерантної комунікації з людьми різними за віком, статтю, віросповіданням, національністю тощо.

У психологічній та педагогічній літературі існує багато визначень поняття «тренінг» (з англ. train, training). На заняттях потрібно пояснити студентам, що тренінг одночасно - це навчання, виховання, тренування, дресирування. Тренінг також визначають як засіб перепрограмування моделі

управління поведінкою та діяльністю, що вже існує в людини. Тренінг ототожнюють і з групою методів, які спрямовані на розвиток здібностей до навчання й оволодіння будь-яким складним видом діяльності (Ю. Емельянов). У такому випадку, тренінгові вправи впливають на формування професійних компетентностей вчителя.

Професійній підготовці майбутнього педагога сприятимуть поєднання різних видів тренінгів, ознайомлення з дидактичним інструментарієм, з вправами з психогімнастики, які потрібно проводити у певній послідовності.

Погоджуємося з дослідниками В. Зливковим та С. Лукомською, які роблять акцент на такі цілі тренінгів, як “розвиток активної соціально-психологічної позиції учасника тренінгу, тобто здатності людини виробляти суспільно значущі перетворення в сфері міжособистісних відносин; підвищення психологічної культури як істотного аспекту всебічного розвитку особистості” [2, с. 62]. Тренінги на заняттях для майбутніх педагогів у такому контексті розширюють можливості для формування комунікативних компетентностей, емпатії.

Студентів ознайомлюємо і з різними підходами до класифікацій тренінгів. Відповідно до їхньої мети та завдання виділяють соціально- психологічний тренінг, який сприяє формуванню комунікативних здібностей, міжособистісної взаємодії, взаєморозумінню між людьми. Тренінг особистісного зростання проводять для самовдосконалення учасників, розв'язання внутрішньо-особистісних конфліктів. Метою соціально- просвітницького (тематичний) тренінгу вважають розгляд конкретної теми, зміст якої потрібно засвоїти, набуття комунікативних навичок, навичок прийняття рішень. Для корекції психічних процесів та тренування певних якостей та здібностей учасників використовують психокорекційний тренінг. Якщо потрібно виправити відхилення особистісного розвитку, наприклад, невротичні розлади, декомпенсації, акцентуації характеру, впроваджують психотерапевтичний тренінг [3, с. 7].

Виділяють також тренінг партнерського спілкування, тренінг сенситивності та тренінг креативності, які пов'язані з психогімнастичними вправами, націленими на формування та розвиток умінь, навичок і настанов ефективного спілкування. Мета таких тренінгів - формування у студентів знань, умінь і навичок організації різних видів педагогічної діяльності; виховання особистісного ставлення до складових майстерності педагога. З- поміж завдань, які викладач-тренер ставить перед студентами, визначимо такі: формування умінь організування позитивної міжособистісної взаємодії у спільноті; виконання різних видів педагогічної діяльності у стандартних і нестереотипних навчально-виховних ситуаціях; набуття нових знань стосовно майбутньої професії; розвиток умінь критичного і творчого мислення у процесі вирішення професійних завдань; умінь аналізу і вибору педагогічних дій у навчально-виховних ситуаціях; вироблення особистісних суджень, оцінок стосовно майбутньої професії; набуття навичок командної роботи [4, с. 96-115].

На заняттях з тренінгу партнерського спілкування потрібно створити такий рівень відкритості, відвертості, довіри, емоційної свободи, згуртованості, щоб кожний учасник міг би успішно працювати, відчував піднесення, зміг би просуватися вперед у змістовному плані.

На всіх заняттях з тренінгу роблять психогімнастичні вправи, які допомагають у формуванні та розвитку умінь, навичок і настанов ефективного спілкування. Психогімнастичні вправи з тренінгу сенситивності розвивають чутливість у сприйнятті навколишнього світу, психологічних явищ і перш за все самого себе. Розвинута сенситивна здібність визначає можливості людини у встановленні та підтримуванні контактів у спілкуванні. Так В. Зливков та С. Лукомська підкреслюють, що на тренінгах сенситивності учасники зможуть усвідомити власні емоційні реакції, зрозуміти особливості групової взаємодії, відповідної модифікації власної поведінки на основі набутого досвіду. “Насамперед учасники тренінгу мають оволодіти навичками розпізнавання власних емоцій тут і зараз, вміннями давати та отримувати зворотній зв'язок, використовувати тренінговий досвід у повсякденних ситуаціях, розуміти вплив своїх слів і вчинків на поведінку інших та ефективно поводитися у конфліктах” [5, с. 19].

Психогімнастичні вправи з тренінгу креативості допомагають простежити та оцінити досягнення в межах програми тренінгу, з'ясувати, які відбулися зміни у професійній діяльності представників різних фахових груп. Продукти тренінгу креативності - це швидкість, гнучкість, точність, оригінальність мислення, толерантність, здатність до вирішення проблемних завдань та ситуацій.

Розглянемо особливості впровадження тренінгів у процес професійної підготовки майбутніх вчителів. Студентів обов'язково потрібно ознайомити зі специфікою інтерактивних методів, формами міжособистісної взаємодії, правилами роботи у малих групах, вимогами до проведення дискусій тощо. Заняття з тренінгу пов'язані з інтерактивними технологіями, оскільки відбувається постійна взаємодія учасників в парах, трійках, групах [6]. Усі вправи учасники активно відпрацьовують та обговорюють, рефлексії в тренінгах необхідні для корекції результатів учасників. На заняттях з тренінгу студенти зустрінуться з релевантними ситуаціями (від англ. relevan - доречний, відноситься до справи), які виникнуть в їхній професійній діяльності. Це важливо для пошуку оптимальних шляхів розв'язання таких ситуацій, вироблення ефективного сценарію ділової взаємодії. Під час підготовки до заняття тренеру необхідно підібрати вербальний та невербальний інструментарій для зняття агресії, розвитку толерантності, для створення партнерських взаємин, доброзичливого співробітництва. На заняттях з тренінгу необхідно також створити особливе навчально-експериментальне середовище для розуміння учасниками, що відбувається під час тренінгу, які психологічні події розгортаються в процесі міжособистісної взаємодії, чи є зворотній зв'язок, яка ефективність формування практичних вмінь для педагогічної діяльності тощо. Лише за умови організування такої роботи учасники тренінгу мають змогу перетворитися в очевидців та відчути вплив один на одного, зрозуміти свою роль у спільній діяльності.

Викладач, готуючись до заняття з тренінгу, має зосередитися на виконанні дидактичної мети: формування у студентів, майбутніх педагогів, знань, умінь і навичок організації різних видів педагогічної діяльності; виховання особистісного ставлення до складових майстерності педагога. Для виконання поставленої мети слід продумати та реалізувати завдання, які безпосередньо впливають на формування професійних компетентностей. Це, перш за все, формування умінь організувати позитивну міжособистісну взаємодію учасників тренінгу; сформувати уміння й навички для виконання у навчально-виховних ситуаціях різних видів педагогічної діяльності. Для педагога важливо вміти критично і творчо мислити у процесі розв'язання професійних завдань; аналізувати і вибирати педагогічні дії у навчально- виховних ситуаціях, - що також є важливими завданнями на тренінгах. На заняттях відбувається становлення лідерських якостей студентів, умінь командної роботи, тому слід додати ще завдання з формування особистісних суджень, оцінок стосовно майбутньої професії та навичок роботи у команді.

Підготовка майбутнього педагога до проведення тренінгів починається з ознайомлення зі специфікою такої навчальної роботи. Проведення як поодиноких вправ з тренінгу, так і кількаденних занять вимагає від тренера/фасилітатора сумлінної психологічної підготовки для надання допомоги учасникам. Група, з якою будуть проводити тренінги, має бути постійною, від 7 до 15 учасників, які працюють впродовж двох-п'яти днів. Потрібно подбати і про інтер'єр, приміщення для занять має бути зручним, ізольованим, з інтерактивними меблями, оскільки учасники більшу частину заняття сидять в колі. Тренер має бути підготовленим до впровадження активних методів групової роботи, компетентним у створенні атмосфери розкутості та вільного спілкування учасників тренінгу, вміти створити клімат психологічної безпеки. Важливо у роботі зробити акцент на міжособистісній взаємодії учасників. Вони розвиваються та їх аналізують “тут і зараз”.

Ще однією особливістю проведення тренінгів є врахування принципів групової роботи. З-поміж головних виділяють принцип максимальної активності, спілкування “тут і зараз”, конфіденційність, щирість та відкритість, персоніфікацію висловлювань (принцип Я), принцип партнерського спілкування, принцип зворотного зв'язку, принцип пунктуальності.

У теорії та методиці тренінгів існує безліч форм, популярними з яких психологи вважають такі: дресура, тренування, активне навчання, метод створення умов для самопізнання, саморозвитку. Майбутні педагоги повинні засвоїти правила роботи у групах та ознайомитися з формами групової роботи. Класифікація форм групової роботи базована на принципі розширення соціальних контактів учасників тренінгу. Так головна мета індивідуальної

форми групової роботи допомогти учасникам зрозуміти себе. Впровадження парної роботи сформує вміння слухати і чути іншого учасника, вести діалог. У малій групі три-чотири учасники навчаються взаємодіяти між собою, оскільки це фактично соціальна модель. Робота у великій групі (сім-вісім учасників) сприятиме розширенню соціального досвіду спілкування у колективі. Важливо впровадити і карусель як спільну роботу в два кола. Така форма групової роботи сформує комунікативні компетентності у ситуації, що швидко змінюється. Для того, щоб побачити з боку інших учасників, що демонструють різні види поведінки, а також залучити в роботу пасивних учасників, ознайомлюємо з акваріумом. На завершення тренінгу проводимо велике коло, що дасть змогу засвоїти спілкування з великою групою. Безумовно, вказані форми роботи потрібно впроваджувати на заняттях, відпрацьовувати зі студентами в аудиторії всі кроки, закріплювати особливості тощо.

Важливим завданням тренінгів є правильний відбір методів відповідно до виду тренінгу, його завдання, особливостей групи та часу проведення. Найчастіше використовуємо дискусії, мозковий штурм, ділові й рольові ігри, аналіз ситуаційних вправ, а також лекцію-дискусію, метод презентації, відео, тренінгові вправи [7].

Навчальний курс “Тренінг толерантності та креативності” складається з двох модулів: «Теоретичні основи процесів виховання толерантної та креативної поведінки студентської молоді» та «Тренінг як технологія формування професійних компетентностей толерантності та креативності у магістрів педагогічних спеціальностей». Теми першого модулю ознайомлюють студентів із засадами та принципами виховання педагогічної толерантності; педагогічним забезпеченням процесу формування толерантності у студентів в умовах університетської освіти; особливостями та головними етапами креативного процесу. Засвоєння тем другого модулю сприяють розумінню тренінгу як педагогічної технології; ознайомлюють студентів з особливостями підготовки викладача до проведення тренінгових вправ. Цей модуль має практичний характер, оскільки готує студентів до впровадження тренінгових вправ з толерантності та креативності на заняттях у вищій школі, а також дидактичних ігор, які сприяють формуванню толерантної та креативної компетентності магістрів у ЗВО.

Вважаємо, що впровадження курсу “Тренінг толерантності та креативності”, як і тренінгових технологій загалом, у систему професійної підготовки майбутнього вчителя сприятиме формуванню головних професійних компетентностей. Після завершення курсу майбутній експерт буде мати змогу набути компетентності з комунікації:

- рекомендувати та пояснювати впровадження нових ідей, напрямів діяльності відповідно до реформування освіти;

- здійснювати аналіз та інтерпретацію цілей, мотивацію діяльності студентів за допомогою тренінгових вправ з розвитку толерантності та креативності, популяризувати ідеї у соціальному середовищі;

- встановлювати ефективну комунікацію в навчальній групі, поєднувати людей в успішну команду професіоналів, створювати умови для розвитку лідерських якостей, конструктивної взаємодії у професійній сфері та у соціальному середовищі;

- створювати сприятливий психологічний клімат у колективі, формувати готовність до діяльності та взаємодії, розв'язання навчальних та професійно-педагогічних проблем і завдань.

Навчальний курс сприятиме й формуванню компетентностей з автономії й відповідальності:

- репрезентувати професійну діяльність на основі етичних міркувань, соціальної відповідальності та громадянської свідомості;

- репрезентувати та інтерпретувати професійну відповідальність за організацію й управління навчально-виховним процесом.

Висновки

Впроваджувати тренінгові технології у процес професійної підготовки майбутнього вчителя потрібно поступово. Важливо зацікавити студентів інтерактивними методиками, ознайомити з різними видами тренінгів, їхніми завданнями, із формами групової взаємодії, психогімнастичними вправами та послідовністю впровадження їх на заняттях. Тренінгові технології здатні ефективно допомогти майбутньому вчителю сформувати комунікативні вміння, опанувати міжособистісну взаємодію, навчитися працювати у команді, розвивати креативність, толерантність, лідерські якості. Вважаємо, що тренінги допомагають майбутньому вчителю підготуватися до роботи у Новій Українській школі.

Література

вчитель школа тренінг професійна підготовка

1. П'ятакова Г. Тренінг як педагогічна технологія на заняттях з курсу “Педагогіка”/ Галина П'ятакова. Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. Вип. 17. Ч.2, 2003. - С. 99-105.

2. Зливков В. Л., Лукомська С. О. Теорія та практика психологічних тренінгів / В. Л. Зливков, С. О.Лукомська. К. - Ніжин: Видавець 1И1 Лисенко М. М., 2019. - 209 с.

3. Страшко С.В., Животовська Л.А., Гречишкіна О.Д., Міненок А.О., Савонова О.В., Гаврилюк В.О. Соціально-просвітницькі тренінги з формування мотивації до здорового способу життя та профілактики ВІЛ/СНІДу / За редакцією Страшка С.В. // Навчально- методичний посібник для викладачів валеології, основ медичних знань та безпеки життєдіяльності, вчителів основ здоров'я, студентів вищих педагогічних навчальних закладів. - 2-е вид., переробл. і допов. - Київ: Освіта України, 2006. - 260с.

4. П'ятакова Г. Технологія інтерактивного навчання у вищій школі / Галина П'ятакова. // Навчально-методичний посібник для студентів, магістрантів, аспірантів: навч.- метод. посібник. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. - 120 с.

5. Зливков В. Л., Лукомська С. О. Теорія та практика психологічних тренінгів / В. Л. Зливков, С. О. Лукомська. К. - Ніжин: Видавець 1И1 Лисенко М. М., 2019. - 209 с.

6. П'ятакова Г. Тренінг як засіб адаптації студентів до педагогічної діяльності. Педагогіка і психологія професійної освіти. / Галина П'ятакова. - Львів, 2002. - № 6. С. 282-285.

7. Стельмах Н. В., Іванова Т. М. Загальні основи тренінгової роботи / Н. В. Стельмах, Т. М. Іванова. - Миколаїв: МНУ ім. В. О. Сухомлинського, 2019. - 300 с.

References

1. Pyatakova, G. (2003) Trening yak pedagogichna technologia na zanyattyah z kursy “Pedagogika”. [Training as pedagogical technology on employments after a course "Pedagogics"]. Visnyk Lvivskogo universytety. Seria pedagogichna. Vyp. 17. Ch.2, 2003. (pp. 99-105). [in Ukrainian].

2. Zlyvkov, V. L & Lukomska S. О. (2019). Teoria tapraktykapsyhologichnyh treningiv. [Theory and practice of the psychological training]. К. - Nizhyn: Vydavets PP Lysenko М. М. [in Ukrainian].

3. Strashko S.V., Zhyvotovskа LA, Grechyshkina О.Э., Minenok А.О., Savonova О.У. & Gavrylyuk У.О. (2006). Socialno-prosvitnycki treningy z formuvannya motyvacii do zdorovogo sposoby zhyttya ta profilaktyky VIL/SNIDy [The Socialelucidative training is from forming of motivation to the healthy way of life and prophylaxis of HIV/of AIDS]. Navchalno-metodychnyi posibnyk dlya vykladachiv valeologii, osnov medychnyh znan ta bezpeky zhyttediyalnosti, vchyteliv osnov zdorovya, studentiv vyshyh pedagogichnyh navchalnyh zakladiv. 2-е vyd., perepobl. і dopovn. Kyiv: Оsvita Ukrainy. [in Ukrainian].

4. Pyatakova G. (2008). Technologia interacktyvnoho navchannya u vyschii shkoli. [Technology of interactive studies is at higher school]. Navchalno-metodychnyi posibnyk dlya studentiv, magistrantiv,: navch.-metod. posibnyk. Lviv: Vydavnychyi centr LNU imeni Ivana Franka,[in Ukrainian].

5. Zlyvkov V.L. & Lukomska S. О. Teoria ta praktyka psyhologichnyh treningiv. [Theory and practice of the psychological training]. К. - Nizhyn: Vydavets PP Lysenko М. М., 2019. 209 s. [in Ukrainian].

6. Pyatakova G. (2002). Treining yak zasib adaptacii studentiv do pedagogichnoi diyalnosti. [Training as means of adaptation of students is to pedagogical activity]. Pedagogika i psyhologia profesiinoi osvity. Lviv, № 6. (pp. 282-285). [in Ukrainian].

7. Stelmach N. V. & Ivanova T. M. (2019). Zagalny osnovy treningovoj roboty. [General bases of training work]. Mykolaiv: MNY im. V. O. Suchomlynskogo. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru