Труднощі формування аудитивного вміння у здобувачів вищої освіти нефілологічних спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський національний аграрний університет

ТРУДНОЩІ ФОРМУВАННЯ АУДИТИВНОГО ВМІННЯ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ НЕФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Глумакова Оксана Ігорівна

викладач кафедри іноземних мов

Анотація

аудитивний вміння здобувач освіта

Стаття присвячена проблемі формування аудитивного вміння у здобувачів вищої освіти нефілологічних спеціальностей. З огляду на те, що аудіювання є найскладнішим видом мовленнєвої діяльності і йому приділяється недостатньо уваги під час навчання, визначено мету нашого дослідження. У статті розглядається актуальність даної проблеми та труднощі формування аудитивного вміння у здобувачів вищої освіти нефілологічних спеціальностей, а також дидактичні та методичні завдання, реалізовані сучасними засобами. Конкретизується поняття аудіювання, визначальні риси аудіювання, а також визначаються труднощі аудіювання, з якими зустрічаються здобувачі вищої освіти під час прослуховування автентичних текстів. Розглядається поняття аудіювання з точки зору як вітчизняних так і зарубіжних дослідників. Наведені приклади сучасних засобів навчання, а саме їх використання при формуванні аудитивного вміння. Розроблений комплекс завдань для вдосконалення аудитивного вміння у здобувачів вищої освіти нефілологічних спеціальностей. Проведено педагогічний експеримент у контрольній та експериментальній групі, що супроводжувався застосуванням спеціально розробленої системи заходів з метою подолання труднощів формування аудитивного вміння у здобувачів вищої освіти нефілологічних спеціальностей. Поставлено констатувальний експеримент, що складався з двох фаз. На першій стадії вивчалися ступінь вмінь та навичок у досліджуваній сфері, вимірювались рівні сформованості знань та умінь, визначалась суб'єктивна оцінка готовності здобувачів до цього виду мовленнєвої діяльності. На другій стадії експерименту для побудови ефективної результативної системи навчання аудіювання, як виду мовленнєвої діяльності, визначались рівні готовності здобувачів до цього виду мовленнєвої діяльності та визначались труднощі, які виникали при формуванні аудитивного вміння на основі розробки відповідних критеріїв та показників їх оцінювання. Формувальний експеримент супроводжувався застосуванням спеціально розробленої системи заходів, спрямованих на формування у здобувачів аудитивного вміння. У статті висвітлені результати проведеного експерименту з метою подолання труднощів формування аудитивного вміння у здобувачів вищої освіти нефілологічних спеціальностей.

Ключові слова: аудіювання, труднощі аудіювання, автентичні тексти, здобувачі вищої освіти нефілологічних спеціальностей, педагогічний експеримент.

Abstract

Hlumakova Oksana Ihorivna Teacher of the Foreign Languages Department, Mykolaiv National Agrarian University

DIFFICULTIES OF FORMATION THE LISTENING COMPREHESION SKILLS AMONG STUDENTS OF NON-PHILOLOGICAL SPECIALTIES

The article is devoted to the problem of formation the listening comprehension skills. Given that listening comprehension is one the most difficult types of speech activity and it is given insufficient attention during training, the purpose of our study has been determined. The article considers the urgency of this problem and the difficulties of formation the listening comprehension skills among students of non-philological specialties, as well as didactic and methodological tasks, which have been implemented by modern means. The concept of listening comprehension, the defining features of listening comprehension have been specified, as well as the difficulties of listening comprehension encountered by students while listening to authentic text have been considered. The concept of listening comprehension has been considered from the point of view of both domestic and foreign researchers. Examples of modern teaching aids have been given, namely their use in formation listening comprehension skills. A set of tasks to improve listening comprehension skills of students of non-philological specialties has been developed. Pedagogical experiment has been set, conducting listening comprehension in the control and experimental group, accompanied by the use of a specially developed system of measures to overcome the difficulties of forming listening comprehension skills among students of non-philological specialties. An ascertaining experiment consisting of two phases has been set up. At the first stage the degree of abilities and skills in the researched sphere was studied; levels of formation the knowledge and abilities were measured; the subjective estimation of students' readiness for this kind of speech activity was defined. At the second stage of the experiment to build an effective system of formation listening comprehension as a type of speech activity, the levels of students readiness for this type of speech activity have been determined and the difficulties, which appeared while formation the listening comprehension skills based on the development of appropriate criteria and indicators for their evaluation have been determined. The formative experiment has been accompanied by the use of a specially developed system of measures aimed at the formation the students' certain qualities, to improve their learning outcomes. The article highlights the results of the experiment to overcome the difficulties of listening comprehension skills and improve these skills in teaching students of non-philological specialties.

Key words: listening comprehension, listening comprehension difficulties, authentic texts, students of non-philological specialties, pedagogical experiment.

Постановка проблеми

У закладах вищої освіти курс іноземної мови носить комунікативно-орієнтований та професійно спрямований характер, і його завдання визначаються комунікативними та пізнавальними потребами фахівців відповідного профілю. Кінцевою метою навчання є придбання здобувачами вищої освіти навичок використання іноземної мови в реальному житті як засобу не тільки повсякденного, але й ділового, професійного спілкування

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Мета навчання іноземній мові у закладі вищої освіти - це комунікативна діяльність здобувачів вищої освіти, тобто практичне володіння іноземною мовою. Завдання викладача іноземної мови - активізувати діяльність кожного здобувача в процесі навчання, створити ситуації для їх мовленнєвої діяльності. Завдання, які стоять на сучасному етапі перед вищою школою, орієнтують навчання іноземної мови не на пасивне володіння, яке полягає в умінні читати і перекладати літературу за фахом, а на практичне використання іноземної мови як засобу спілкування в соціокультурній та професійній сферах, тобто на формування вміння говоріння та аудіювання. В результаті вивчення дисципліни “Іноземна мова” в області аудіювання здобувач вищої освіти повинен вміти: сприймати на слух і розуміти основний зміст нескладних автентичних суспільно-політичних, публіцистичних (медійних) і загальнотехнічних текстів, що відносяться до різних типів мовлення (повідомлення, розповідь), а також виділяти в них значиму запитувану інформацію.

Відтак, у нашому дослідженні ми розглянули один з найважливіших видів мовленнєвої діяльності - аудіювання, а саме виявлення труднощів формування аудитивного вміння у здобувачів вищої освіти нефілологічних спеціальностей. На жаль, цьому важливому умінню приділяється недостатньо уваги під час навчання ще у середніх загальноосвітніх закладах освіти, і в результаті цього, вміння аудіювання на низькому рівні у здобувачів вищої освіти, що відображається на їх мовленнєвій діяльності. Ця проблема потребує більш детального вивчення. Щоб дослідити це, ми визначили особливості аудіювання, а також труднощі формування аудитивного вміння. Прослідкували ефективність та результативність запровадження вправ з використанням новітніх технологій для подолання труднощів аудіювання.

Метою нашого дослідження є визначення труднощів формування адитивних вмінь здобувачів нефілологічних спеціальностей, а також шляхи подолання цієї проблеми. Розробка й експериментальна перевірка комплексу завдань з навчання аудіювання за допомогою новітніх засобів навчання.

Виклад основного матеріалу дослідження

Останнім часом увага до аудіювання значно зросла, адже практичне володіння, усним мовленням, його розвиток і збагачення неможливі без формування і вдосконалення вмінь сприймати усне мовлення й використовувати одержану інформацію у власних висловлюваннях.

С. Ю. Ніколаєва, визначає аудіювання, як розуміння сприйнятого на слух. [4, с. 117] А З. А. Кочкіна, яка ввела термін «аудіювання» у вітчизняну літературу, вважає, що термін «слухання» включає й інші значення: «розуміння усного мовлення, уважність під час сприймання, обмірковування фактів, вдумливе слухання і відокремлення значення з прослуханої інформації». Дослідниця пропонує термін «аудіювання» на позначення сприймання, розпізнавання й розуміння почутих мовних сигналів за аналогією та на відміну від читання як сприймання й розуміння написаного. [8, с. 11] Взагалі, термін "аудіювання" був введений у літературу американським психологом Брауном. Воно являє собою перцептивну розумову мнемічну діяльність. Отже, розглянемо це детальніше: перцептивна називається, тому що здійснюється сприйняття-рецепція-перцепція; розумова, тому що пов'язана з основними розумовими операціями: тобто аналізом, синтезом, індукцією, дедукцією, порівнянням, абстрагуванням та конкретизацією; і мнемічною, бо відбувається виділення і засвоєння інформативних ознак мовних і мовленнєвих одиниць, реформування образу і впізнавання як результат зіставлення з еталоном, який зберігається в пам'яті. [4, с. 117] Важливо зазначити, що аудіювання і говоріння - це дві сторони усного мовлення. Без аудіювання не може бути нормативного говоріння. За Дж. С. Ноблітом, «аудіювання - це найскладніший процес, що включає в себе наступні компоненти: сприйняття мови (вміння розпізнавати звуки, наголос, інтонацію, паузи), розпізнавання слів (ототожнення комбінації звуків зі словом, співвіднесення даного слова з еквівалентом у своєму активному словнику, витяг лексичної, граматичної та семантичної інформації про дану лексичну одиницю), сприйняття пропозиції (визначення складових даної пропозиції, побудова її структури), збереження інформації про пропозицію у короткостроковій пам'яті, усвідомлення наявності сполучних елементів у дискурсі, усвідомлення дійсного значення та інтенції (мовленнєвий акт), здатність угадувати те, що буде сказано і, нарешті, формування відповідної репліки». [10]

Відтак, визначальними рисами аудіювання вважаються такі:

1. За характером мовленнєвого спілкування аудіювання, як і

говоріння, відноситься до видів мовленнєвої діяльності, що реалізують усне безпосереднє спілкування.

2. За своєю роллю у процесі спілкування аудіювання є реактивним видом мовленнєвої діяльності, так само, як і читання.

3. За спрямованістю на прийом і видачу мовленнєвої інформації аудіювання, як і читання, є рецептивним видом МД.

4. Форма перебігу процесу аудіювання - внутрішня, невиражена, на відміну від говоріння і письма, які актуалізуються у зовнішньому плані. Предметом аудіювання є чужа думка, яка закодована в аудіотексті і яку належить розпізнати.

5. Продуктом аудіювання є умовивід, результатом є розуміння сприйнятого смислового змісту і власна мовленнєва та немовленнєва поведінка. [4, с. 117]

Спостереження за навчальним процесом переконують у недостатній підготовці здобувачів вищої освіти до подолання труднощів аудіювання. Відтак, спираючись на дослідження С. Ю. Ніколаєвої [4, 123], ми можемо прослідити, що успішність аудіювання залежить: по-перше від самого слухача, а саме від рівня розвитку у нього мовленнєвого слуху, пам'яті, наявності уваги, інтересу та інших особливостей, від його індивідуально -психологічних особливостей; по-друге, від мовних особливостей аудіотексту та його відповідності мовленнєвому досвіду і знання здобувачів вищої освіти; і по - третє від умов сприймання аудіотексту.

Спостереження за навчальним процесом переконують у недостатній підготовці здобувачів вищої освіти до подолання труднощів аудіювання. Відтак, спираючись на дослідження С. Ю. Ніколаєвої [4, 123], ми можемо прослідити, що успішність аудіювання залежить: по-перше від самого слухача, а саме від рівня розвитку у нього мовленнєвого слуху, пам'яті, наявності уваги, інтересу та інших особливостей, від його індивідуально-психологічних особливостей; по-друге, від мовних особливостей аудіотексту та його відповідності мовленнєвому досвіду і знання здобувачів вищої освіти; і по - третє від умов сприймання аудіотексту.

Отже, розглянемо детальніше суб'єктивні труднощі, які пов'язані з індивідуально-віковими особливостями слухачів. Труднощі аудіювання, зумовлені індивідуально-віковими особливостями здобувачів вищої освіти, є суб'єктивними, на відміну від труднощів об'єктивного характеру, спричинених змістом і структурою аудіотексту та умовами сприйняття. Успішність їх подолання залежить від уміння слухача користуватися механізмами ймовірного прогнозування, переносити аудитивні вміння та навички рідної мови на іноземну. Значну роль відіграють такі індивідуальні особливості здобувача: кмітливість, уміння слухати і швидко реагувати на сигнали усномовленнєвої комунікації, переключатися з однієї розумової операції на іншу тощо. У процесі навчання аудіювання вирішальну роль відіграють індивідуально-психологічні особливості слухачів: рівень розвитку слухової диференційованої чутливості, слухової пам'яті, концентрації уваги. При навчанні аудіювання необхідно спиратися на ті особливості слухача, які відіграють суттєву роль у процесі сприйняття мовленнєвого повідомлення. Ці особливості розглядаються у психології на рівні таких підструктур особистості: спрямованість, досвід і форми відображення. Спрямованість особистості визначає стійку аперцепцію, що лежить в основі сприймання мовлення і формується усім процесом виховання людини. Обсяг мовних і немовних знань суттєво впливає на ступінь розуміння аудіотексту, він впливає на процес інтерпретації тексту на рівнях значення і смислу та на форму його відображення. [3, 17]

Далі слід розглянути мовні труднощі аудіювання. Ці труднощі є об'єктивними, вони зумовлюються характером мовних засобів і структурно - композиційними характеристиками аудіотекстів. Існують: граматичні, лексичні та фонетичні трудноші аудіювання. Отже, у галузі граматики ці труднощі пов'язані як з синтаксисом, так із морфологією. Сприймаючи фразу, слухач повинен розчленити її на окремі елементи, встановити зв'язок між ними та їх роль у висловлюванні. Деякі граматичні труднощі зумовлені наявністю аналітичних форм, відсутніх у рідній мові, та граматичною омонімією. Лексичні труднощі виникають при кількісному збільшені словникового матеріалу та його різноманітності, при вживанні слів у переносному значенні, наявності фразеологічних зворотів. Труднощі розуміння також створюють багатозначні слова: пароніми, антоніми та синоніми також створюють труднощі розуміння, так само як слова, близькі за значенням до слів рідної мови, але різні за значенням. При сприйманні таких слів на слух необхідно утримувати у пам'яті весь контекст чи ситуацію, оскільки слухач чує засвоєне раніше слово замість іншого. І щодо фонетичних труднощів, то вони вважаються основними труднощами аудіювання. Основними фонетичними труднощами аудіювання є труднощі, пов'язані з інтонацією, логічним наголосом і темпом мовлення. Велике значення для адекватного розуміння має логічний наголос: він несе основне смислове навантаження. [1, 2] Для розуміння на слух велике значення має композиційна структура текстів, спосіб викладу думок, міжфразові зв'язки. Особливо складним для аудіювання є діалогічне мовлення, що вимагає додаткових аналітико-синтетичних дій. До мовних труднощів потрібно віднести також стилістичні особливості тексту (образні засоби, діалектизми, імена, реалії тощо).

Труднощі аудіювання, зумовлені умовами сприймання. Темп повідомлення визначає швидкість і точність розуміння на слух, а також ефективність запам'ятовування. Середній темп мовлення англійською мовою - 140-150 слів за хвилину. У процесі навчання аудіювання темп мовлення, що сприймається, не повинен перевищувати темпу внутрішнього мовлення слухача, отже, перший можна збільшити, лише прискорюючи останній. Кількість пред'явлень тексту. Більшість методистів погоджуються, що одноразове пред'явлення є найбільш оптимальним, адже в реальній комунікації повідомлення не повторюється. І все ж в умовах навчання досить часто доводиться пред'являти текст двічі (наприклад, при наявності труднощів). У таких випадках рекомендовано пропонувати трансформовані варіанти тексту [4, 126]. Слід зауважити, що при безпосередньому спілкуванні аудіювання полегшується позамовними засобами (мімікою, жестами). При використані аудіозапису ці фактори відсутні. Отже, дослідження довели, що якщо джерело мовлення бачимо, то відсоток розуміння мовлення на слух буде набагато вище, ніж у його зорову відсутність. Міміка, жести, рухи губ і просто контакт очей сприяють кращому розумінню мовлення. Грамотне використання аудіо та відео треків на заняттях з іноземної буде значно сприяти підготовці слухачів до ситуацій реального спілкування та знімає можливі труднощі.

Викладач має ставити здобувачів вищої освіти у такі умови, коли вони стикатимуться з тими труднощами і шукати шляхи та ефективні методи та засоби для подолання цих труднощів.

Таким чином, у процесі навчання аудіювання здобувачі вищої освіти обов'язково зіштовхуються із труднощами різного характеру. Наявність цих труднощів є, з одного боку, тією проблемою, вирішення якої призводить до формування навичок аудіювання, з іншого боку, вони не повинні перешкоджати навчальному процесу.

У ході нашого дослідження ми поставили педагогічний експеримент, проводячи аудіювання у контрольній та експериментальній групі, що супроводжувався застосуванням спеціально розробленої системи заходів, завдяки чому ми дізнались, які саме труднощі виникають при формуванні адитивних вмінь у здобувачів вищої освіти і отримали результат ефективності запровадження вправ з використанням новітніх технологій для подолання труднощів формування аудитивного вміння.

Констатувальний експеримент складався з двох фаз. На першій стадії вивчалися ступінь вмінь та навичок у досліджуваній сфері, вимірювались рівні сформованості знань та умінь, визначалась суб'єктивна оцінка готовності здобувачів до цього виду мовленнєвої діяльності. На другій стадії експерименту для побудови ефективної результативної системи навчання аудіювання, як виду мовленнєвої діяльності, визначались рівні готовності здобувачів до цього виду мовленнєвої діяльності, виявлялись труднощі формування аудитивних вмінь на основі розробки відповідних критеріїв та показників їх оцінювання.

На підставі кількісного та якісного аналізу результатів діагностико - констатувального зрізу з'ясовано, що високого рівня сформованості вміння аудіювання не було зафіксовано. В групі №1 такі показники: достатній рівень - 11,1 %, середній - 46,7% і низький - 42,2%. Достатній рівень розвитку умінь в групі №2 мають 18,4% здобувачів, середній - 43,2% та низький - 38,4%. Отже, ми бачимо, що відсоток відставання групи №1 від групи №2 становить у середньому 3,5%.

Відтак, за допомогою визначення критеріїв, показників та ознак їх прояву, ми змогли дати певну характеристику рівнів сформованості вміння аудіювання у здобувачів вищої освіти спеціальності 071 «Облік і аудит» у двох групах: низький, середній та достатній. Низький рівень сформованості характеризувався низьким розумінням основного змісту поданого тексту. Повільно сприймався темп мовлення носіїв мови. Низький запас словникових одиниць. Середній рівень був характерний для здобувачів, які, могли виділити основну інформацію тексту, побудованому на вивченому матеріалі. І достатній рівень належав до здобувачів, які розуміли основний зміст тексту, який міг містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися.

Висновки

Тобто, результати констатуючого експерименту дозволили нам зробити висновок, що здобувачі мають достатньо низький рівень розуміння та сприймання аутентичних текстів, а також невміння передавати інформацію у зв'язних аргументованих висловлюваннях.

Формувальний експеримент супроводжується застосуванням спеціально розробленої системи заходів, спрямованих на формування у здобувачів певних якостей, на подолання труднощів формування аудитивного вміння.

За результатами зрізових робіт на основі підрахунку середніх показників кожного з етапів формуючого експерименту визначено рівні розвитку аудитивних умінь у здобувачів вищої освіти 1 курсу навчання спеціальності 071 «Облік і аудит» експериментальної (ЕГ) і контрольної груп (КГ) на кінець дослідного навчання.

Відбулося значне підвищення рівня розвитку аудитивного вміння у здобувачів. Результати прикінцевого етапу засвідчили кількісні та якісні зміни щодо рівнів сформованості вміння аудіювання. Кількісний показник сформованості аудитивних вмінь здобувачів ЕГ у середньому на 15% вищий, ніж у здобувачів КГ, а саме: кількість здобувачів з високим рівнем розвитку зазначених умінь збільшилася на 6,38%, з достатнім - на 23,25%, з середнім - зменшилася на 23,3%, з низьким - на 6,7%.

Труднощі формування аудитивного вміння в основному були пов'язані з темпом мовлення, недостатнім володінням лексичними одиницями та особливостями мовного стилю.

Слід сказати, що візуальна опора важлива не тільки для значеннєвого розуміння, але й для наступної передачі змісту. Вона розвантажує пам'ять, сприяє сегментуванню мовного потоку, поліпшує точність і повноту розуміння, оскільки «пропускна здатність» слухового аналізатора в багато разів менше зорового. Відтак, за допомогою сучасних засобів і розробки спеціальної системи вправ процес навчання аудіюванню можна зробити легшим та цікавішим, здатним підтримувати високий мотиваційний рівень здобувачів і формувати стійкий інтерес до вивчення іноземної мови.

Література

1. Борозьонова Ф. М. «Англійська мова та література: Труднощі аудіювання» - «Основа». 2008. №16-18. ст. 2-3.

2. Гальскова Н. Д., Никитенко З. Н. Теория и практика обучения иностранным языкам. Метод. Пособие. М: Айрис-пресс. 2004. С. 243-265.

3. Киреєва М. М. «Процеси аудіювання, роль аудіювання та пов'язані з ним проблеми у викладанні англійської мови, шляхи їх подолання» - Англійська мова та література. 2009. №22-23. с. 13-23.

4. Ніколаєва С. Ю. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах. Київ «Ленвіт». 2002. С. 117-142.

5. Новиков М. Ю. DVD как средство обучения аудированию. ИЯЩ. 2002. №1. С. 18-21.

6. Полат Е. С. Интернет на уроках иностранного языка. Иностранные языки в школе: Научно-методический журнал. 2008. №2. С. 14-19.

7. Сидоренко В.К., Дмитренко П.В. Основи наукових досліджень: Навч. Посібник для вищих навчальних Закладів освіти. К.РННЦ «ДІНІТ». 2000. С. 259.

8. Щукин А. Н. Обучение иностранным языкам. Теория и практика: Учебное пособие для преподавателей и студентов. М: Филоматис. 2004. С. 126-140.

9. Brown H. D. Principles of Language Teaching and Learning. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall. 2000. P. 247-280.

10. Noblitt J. S. Enhancing Instruction with Multimedia». Proc. 4^th Natl. Conf, on College Teaching and Learning, Center for the Advancement of Teaching and Learning at Florida. 1999.

References

1. Borozonova F. M. (2008) Anhliiska mova ta literatura: Trudnoshchi audiiuvannia [English Language and Literature: Listening Comprehension Difficulties ]. Osnova - Basis, 1618, 2-3 [ in Ukrainian]

2. Galskova N. D., & Nikitenko Z. N. (2004) Teoriya i praktika obucheniya inostrannyim yazyikam. [Theory and practice of teaching foreign languages]. M: Ayris-press. [in Russian]

3. Kyreieva M. M. (2009) Protsesy audiiuvannia, rol audiiuvannia ta pov'iazani z nym problemy u vykladanni anhliiskoi movy, shliakhy yikh podolannia. [Listening comprehension processes, the role of listening comprehension and problems related to it in teaching English, ways to overcome them]. Anhliiska mova ta literatura - English Language and Literature, 22-23, 13-23 [ in Ukrainian]

4. Nikolaieva S. Yu. (2002) Metodyka vykladannia inozemnykh mov u serednikh navchalnykh zakladakh [Methods of teaching foreign languages in secondary schools]. Kyiv «Lenvit» [ in Ukrainian]

5. Novikov M. Yu. (2002) DVD kak sredstvo obucheniya audirovaniyu [DVD as a learning tool for listening comprehension]. IYaSch - IYaSch, 1, 18-21 [in Russian]

6. Polat E. S. (2008) Internet na urokah inostrannogo yazyika [Internet at foreign language lessons]. Inostrannyie yazyiki v shkole - Foreign languages at school, 2, 14-19 [in Russian]

7. Sydorenko V.K., & Dmytrenko P.V. (2000) Osnovy naukovykh doslidzhen: Navch. Posibnyk dlia vyshchykh navchalnykh Zakladiv osvity [Fundamentals of scientific research: Textbook. Handbook for Higher Education Institutions]. K.RNNTs «DINIT» [ in Ukrainian]

8. Schukin A. N. (2004) Obuchenie inostrannyim yazyikam. Teoriya i praktika: Uchebnoe posobie dlya prepodavateley i studentov [Learning foreign languages. Theory and Practice: Textbook for teachers and students]. M: Filomatis [in Russian]

9. Brown H. D. (2000) Principles of Language Teaching and Learning. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall.

10. Noblitt J. S. (1999) Enhancing Instruction with Multimedia». Proc. 4^th Natl. Conf, on College Teaching and Learning, Center for the Advancement of Teaching and Learning at Florida.

Размещено на Allbest.ru