Особливості функціонування системи професійної підготовки майбутніх вчителів в умовах негативного впливу COVID-19

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ В УМОВАХ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ COVID-19

Гродзь Наталія Миколаївна, аспірантка кафедри педагогіки та інноваційної освіти, Національний університет "Львівська політехніка", вулиця Степана Бандери

Анотація

Доведено, що негативний вплив коронавірусної пандемії та карантинних обмежень не оминув і сферу освіти. Але варто зазначити, що дана сфера була однією з небагатьох, яка попри значні втрати отримала потужний стимул до тотальної модернізації застарілих методів надання освітніх послуг розвитку. Всі освітні заклади в тій чи іншій мірі були зобов'язані зачинити свої двері та перейти на дистанційну форму освіти. Встановлено, що багато учбових закладів вбачають в такому різкому та неочікуваному переході з застарілих форм навчання на нові лише недоліки та складнощі. Але деякі науковці зауважують той факт, що така ситуація може бути тим самим довгоочікуваним бустером для світової освітньої системи, яка вже десятиліттями потребує нововведень та інновацій. Охарактеризовано, що опинившись в стані карантинних обмежень та усвідомивши важливість оперативного реагування, уряди деяких країн, міжнародні організації та впливові науковці були змушені шукати короткострокові рішення на найбільш нагальні проблеми в сфері карантинної освіти.

Метою дослідження є дослідження основних аспектів системи професійної підготовки майбутніх вчителів в умовах негативного впливу COVID-19 . Визначено, що негативний вплив COVID-19 змусив всі освітні школи по всьому світу перейти на викладання і навчання в Інтернеті. Таким чином, урядам слід масштабувати мережеву інфраструктуру і підключення до Інтернету в міських і сільських районах. Країни повинні розробити стратегію масштабування освітніх технологій, створити освітні ресурси з нульовим рейтингом в Інтернеті, підготувати цифрові ресурси для викладання і навчання, використовувати безкоштовні ресурси для онлайн-навчання, використовувати мобільний навчання, використовувати радіо і телебачення, а також розвивати інфраструктуру інформаційно-комунікаційних технологій. Країни, що розвиваються повинні масштабувати інфраструктуру онлайн-навчання.

Ключові слова: пандемія, COVID-19, освіта, заклади освіти, система підготовки.

Abstract

Grodz Natalia Nikolaevna, Postgraduate student of the Department of Pedagogy and Innovative Education, Institute of Law, Psychology and Innovative Education, Lviv Polytechnic National University

PECULIARITIES OF THE FUNCTIONING OF THE SYSTEM OF PROFESSIONAL TRAINING FOR FUTURE TEACHERS IN CONDITIONS OF THE NEGATIVE IMPACT OF COVID-19

It has been proven that the negative impact of the coronavirus pandemic and quarantine restrictions has not bypassed the education sector. But it should be noted that this area was one of the few that, despite significant losses, received a powerful incentive for a total modernization of outdated methods of providing educational development services. All educational institutions, to one degree or another, were obliged to close their doors and switch to a distance form of education. It has been established that many educational institutions see such a sharp and unexpected transition from outdated forms of education to new shortcomings and difficulties. But some scientists note the fact that such a situation could be the same long-awaited booster for the world educational system, which has been in need of innovation and innovation for decades. It is characterized that, being in a state of quarantine restrictions and realizing the importance of a prompt response, the governments of some countries, international organizations and influential scientists were forced to look for short-term solutions to the most pressing problems in the field of quarantine education.

The aim of the study is to investigate the main aspects of the system of professional training of future teachers in the context of the negative impact of COVID-19. It is determined that the negative impact of COVID-19 has forced all educational schools around the world to switch to teaching and learning online. Therefore, governments should scale network infrastructure and Internet connectivity in urban and rural areas. Countries should develop a strategy for scaling education technology, create zero-rated educational resources on the Internet, prepare digital resources for teaching and learning, use free online learning resources, use mobile learning, use radio and television, and develop information and communication technology infrastructure. Developing countries must scale online learning infrastructure.

Keywords: pandemic, COVID-19, education, educational institutions, training system.

Постановка проблеми

В 2019 році в одній з китайських провінцій був зареєстрований випадок пневмонії, зумовленої вірусом COVID-19, який в наступному вразить пандемією коронавірусної хвороби всі континенти нашої планети. Слово «COVID-19» стало синонімом мільйонів смертей та тілесних страждань, суворих карантинних обмежень та економічних проблем, які вразили всі суспільні сфери життя населення світу. Даний вірус виявив прогалини у системах охорони здоров'я та протиепідемічного захисту багатьох країн. Вперше навіть найбільш розвинуті країни опинились в розпачі від банальної відсутності кисню для хворих людей своєї країни. Коронавірусна хвороба отримала статус пандемії в березні 2020 року.

Пандемія COVID-19 привела до величезних людських жертв у всьому світі і являє собою безпрецедентну проблему для суспільної охорони здоров'я, продовольчих систем і сфери праці. Економічні і соціальні потрясіння, викликані пандемією, є руйнівними: десятки мільйонів людей опинились в зоні бідності, в той час як число тих, хто недоїдає, яке в допандемічні часи оцінювались майже в 690 мільйонів, виросло на 132 мільйонів до кінця 2021 року.

Не оминула пандемії і систему освіти. Негативний вплив COVID-19 суттєво вплинув на систему підготовки студентів у вищих навчальних закладів провідних країн світу. Саме тому, ця тематика є актуальною і потребує детальної уваги.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливі аспекти системи професійної підготовки майбутніх вчителів розкривалися в роботах таких вчених як як М. Блаут, Т. Боголіб, В. Бородюк, Х. Боуен, А. Віфлеємський, О. Грішнова, та інші. Однак настання пандемії і вплив COVID-19 суттєво змінили ключові аспекти системи професійної підготовки майбутніх вчителів, що і зумовило вибір даної тематики і її сучасну актуальність.

Метою дослідження є дослідження основних аспектів системи професійної підготовки майбутніх вчителів в умовах негативного впливу COVID-19 .

Виклад основного матеріалу

Суворі обмежувальні заходи щодо протидії поширення вірусу зумовили значний негативний вплив на світову економіку. Політика «жорстких обмежень», а зокрема ізоляційні обмеження, вплинули на рівень продуктивності пересічних працівників. Це зумовлено тим, що працівникам заборонили працювати на своєму робочому місці, вони були змушені працювати з дому, що в значні мірі сповільнило робочий процес. Окрім того до заходів політики «жорстких обмежень» входило повна чи часткова заборона публічних заходів, відвідування туристичних та рекреаційних об'єктів, що в значній мірі вдарило по світовому туризму. До прикладу, згідно статистики 2020 року, в певних секторах сферу туризму та гостьового бізнесу підприємства стикнулись з рекордним спадом ділової активності - 90%. Це зумовлено тим, що підприємства залежать від соціальної активності, особливо в секторах туризму і рекреації, які пережили спад, і більшість їх співробітників позбулися засобів до існування через скорочення робочих місць і звільнень. Це призвело до зниження споживання постраждалих і збільшило невпевненість людей у витратах, що призвело до закриття багатьох підприємств і їх руйнувань. Замість цього більшість країн відмітили в 2020 році різке зниження економічного зростання, що призведе до падіння їх валового внутрішнього продукту [1, с. 350].

Пандемія COVID-19 зумовила значні наслідки у побутово-продовольчій сфері практично кожної країни. Такі серйозні обмеження як закриття кордонів, торгові обмеження та інші карантинні заходи стали значною перешкодою у вільному доступі фермерів на ринки збуту, закупівлі ресурсної бази та найму працівників. В той же час, пересічні громадяни стикнулись з значним збільшенням цін на певні категорії товарів. Пандемічні обмеження зумовили зменшення кількості робочих місць, поставивши під загрозу добробут мільйонів людей, а деякі з них опинились за межею бідності [2, с. 785].

Вплив коронавірусної пандемії та карантинних обмежень не оминув і сферу освіти. Але варто зазначити, що дана сфера була однією з небагатьох, яка попри значні втрати отримала потужний стимул до тотальної модернізації застарілих методів надання освітніх послуг розвитку. Всі освітні заклади в тій чи іншій мірі були зобов'язані зачинити свої двері та перейти на дистанційну форму освіти.

В результаті карантинних обмежень, станом на середину 2020 року, 1,5 млрд учнів та студентів по всьому світу опинились відрізаними від можливостей отримати освітні послуги в тій чи іншій мірі.

Велика кількість учнів шкіл та студентів вищих навчальних закладів по всьому світу були змушені перейти на дистанційні форми освіти з використання теле-, радіо- та інтернет зв'язку. Велика частина відповідальності за повноту отриманих знань була покладена безпосередньо на студентів, або, у випадку учнів шкіл, на їх батьків. Окрім того, навчальні заклади були змушені адаптувати систему оцінювання знань та суттєво зменшили обсяги інформації для засвоєння [3].

Опинившись в стані карантинних обмежень та усвідомивши важливість оперативного реагування, уряди деяких країн, міжнародні організації та впливові науковці були змушені шукати короткострокові рішення на найбільш нагальні проблеми в сфері карантинної освіти.

В свою чергу велика кількість країн на національному рівні почали впроваджувати заходи допомоги та підтримки власної системи освіти. На сьогоднішній день всі ці заходи можна розділити на наступні категорії [4, с. 99]:

1. Інформаційна підтримка системи освіти на регіональному та загальнодержавному рівні;

2. Надання рекомендацій для різних сфер системи освіти щодо дотримання санітарно-епідеміологічних заходів превенціїї коронавірусної хвороби;

3. Реалізація адміністративних заходів щодо підтримання та збереження функціонування закладів освіти різних розмірів та рівнів акредитації;

4. Гнучкість та допомога в процесі формування та здачі звітності та проходженні акредитаційних програм, а також послаблення вимог щодо якості організації онлайн- та дистанційного навчання;

5. Формування сприятливого середовища, яке дасть можливість реалізувати всі аспекти дистанційного навчання та онлайн-навчання;

6. Всебічна фінансова підтримка сфери освіти;

7. Підтримка міжнародної освіти та академічної мобільності за умов карантинних обмежень, пошук шляхів розв'язання логістичних проблем;

8. Підтримка університетських досліджень та лабораторій;

9. Підтримка спеціальних ініціатив щодо підтримки та збереження психологічного здоров'я студентів та викладачів.

До прикладу, організація економічного співробітництва та розвитку та Гарвардська вища школа освіти в 2020 році опублікувала «Рекомендації щодо відповідностей освіти в часи пандемії 2020 році» [3]. В даних рекомендаціях акцентується увага на важливості формування адаптивної стратегії реалізації освітнього процесу в часи пандемічних обмежень, при цьому наголошується важливість формування чітких планів з врахуванням особливостей дистанційного навчання. В результаті використання даних рекомендацій, стало можливим мінімізувати порушення в навчальному процесі, а також продовжити формувати в студентів та учнів ті навички та компетентності, які є важливими в сучасному світі, в умовах дистанційного навчання.

З огляду на це, в освітній сфері сформувались декілька напрямків дистанційного навчання (табл.1).

Таблиця 1 Основні напрямки дистанційного навчання

Сформовано на основі досліджуваних джерел:[5]

Усвідомивши важку пандемічну ситуацію в світі та той факт, що вона не має тенденції до змін, спеціалісти ЮНЕСКО усвідомили важливість та актуальність розвитку дистанційної освіти. З огляду на це, вони створили «основну класифікацію інструментів» для організації дистанційного навчання в освітніх закладів по всьому світу [6]:

- ресурси, які направлені на забезпечення психосоціальної підтримки основних учасників освітнього процесу в умовах карантинних обмежень;

- системи менеджменту дистанційною та цифровою освітою, такі як Moodle, Google classroom, Blackboard та Canvas;

- мобільні додатки для навчання, які можуть використовуватись як для передачі знань між викладачем та студентом, так і для проведення поточного контролю засвоєних знань;

- програми з розширеною онлайн-функціональністю;

- державні та комерційні сервіси самостійного навчання;

- електронні рідери;

- масові відкриті онлайн-курси;

- цифрові платформи, які дають можливість проводити освітні заняття в онлайн-режимі, такі як Zoom, Skype та WebEx);

- програмне забезпечення, яке дає можливість створити цифрові форми навчального контенту, а також електронні бази навчальної інформації

Багато учбових закладів вбачають в такому різкому та неочікуваному переході з застарілих форм навчання на нові лише недоліки та складнощі. Але деякі науковці зауважують той факт, що така ситуація може бути тим самим довгоочікуваним бустером для світової освітньої системи, яка вже десятиліттями потребує нововведень та інновацій.

Висновки

пандемія освіта навчання карантинний

Пандемія COVID-19 змусила всі освітні школи по всьому світу перейти на викладання і навчання в Інтернеті. Таким чином, урядам слід масштабувати мережеву інфраструктуру і підключення до Інтернету в міських і сільських районах. Країни повинні розробити стратегію масштабування освітніх технологій, створити освітні ресурси з нульовим рейтингом в Інтернеті, підготувати цифрові ресурси для викладання і навчання, використовувати безкоштовні ресурси для онлайн-навчання, використовувати мобільний навчання, використовувати радіо і телебачення, а також розвивати інфраструктуру інформаційно-комунікаційних технологій. Країни, що розвиваються повинні масштабувати інфраструктуру онлайн -навчання.

Література

1. Mofijur, M., Fattah, R. I. M., Alam, M. A., Saiful Islam, A. B. M., Ong, H. C., Rahman, S. M. A., Mahlia, T. M. I. Impact of COVID-19 on the social, economic, environmental and energy domains: Lessons learnt from a global pandemic. Sustainable Production and Consumption, 26 (April 2021), 343-359.

2. Stefana, A.; Youngstrom, E.A.; Hopwood, C.J.; Dakanalis, A. The COVID-19 pandemic brings a second wave of social isolation and disrupted services. Eur. Arch. Psychiatry Clin. Neurosci. 2020, 270, 785-786.

3. OECD A Framework to Guide an Education Response to the Covid-19 Pandemic of 2020. Paris: Organisation for Economic Cooperation and Development.

4. COVID-19 and higher education: Today and tomorrow. Impact analysis, policy responses and recommendations // UNESCO IESALC. 13.05.2020.

5. COVID-19 Educational Disruption and Response. UNESCO.

6. Distance learning solutions. UNESCO.

References

1. Mofijur, M., Fattah, R. I. M., Alam, M. A., Saiful Islam, A. B. M., Ong, H. C., Rahman, S. M. A., Mahlia, T. M. I. (2021) Impact of COVID-19 on the social, economic, environmental and energy domains: Lessons learnt from a global pandemic. Sustainable Production and Consumption, 26 (April 2021), 343-359.

2. Stefana, A.; Youngstrom, E.A.; Hopwood, C.J.; Dakanalis, A. (2020) The COVID-19 pandemic brings a second wave of social isolation and disrupted services. Eur. Arch. Psychiatry Clin. Neurosci. 270, 785-786. [In English]

3. OECD A Framework to Guide an Education Response to the Covid-19 Pandemic of 2020. Paris: Organisation for Economic Cooperation and Development. [In English]

4. COVID-19 and higher education: Today and tomorrow. Impact analysis, policy responses and recommendations // UNESCO IESALC. 13.05.2020.

5. COVID-19 Educational Disruption and Response. UNESCO.

6. Distance learning solutions. UNESCO.

Размещено на Allbest.ru