Дистанційне навчання у закладах професійної освіти

Досліджено переваги і недоліки дистанційної освіти, труднощі, з якими зіткнулися заклади професійної освіти в процесі організації навчання під час загальнонаціонального карантину. Описана проблема грамотності педагогів у галузі інформаційних технологій.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 16.08.2022
Размер файла 22,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Шевчук Ганна Йосипівна

кандидат історичних наук, доцент кафедри педагогіки та інноваційної освіти, Національний університет «Львівська політехніка»

Біленька Софія Юріївна

студентка 4 курсу Інституту права та психології, Національний університет «Львівська політехніка»

Анотація

Розглянуто стан дистанційного навчання у закладах професійної освіти. Досліджено переваги і недоліки дистанційної освіти, а також труднощі, з якими зіткнулися заклади професійної освіти в процесі організації навчання під час загальнонаціонального карантину. Дистанційне навчання в умовах карантину виявилося неабияким викликом для учасників процесу навчання, і хоч висвітлило безсумнівну необхідність потреби введення ІКТ в систему освіти України, але й дало змогу виявити величезний ряд проблем, серед яких головною була недостатня готовність викладачів закладів професійної освіти до використання сучасних ІКТ. Педагогам приходилося самостійно вивчати сучасні вебсервіси для організації дистанційного навчання, а також вчитися розробляти та наповнювати власноруч спроектовані дистанційні курси. Особливою є проблема грамотності педагогів у галузі інформаційних технологій, яка проявила себе відсутністю напрацьованих звичок із використання гаджетів і сучасних технологій, ніж віковими показниками викладачів. Процес розміщення навчальних матеріалів у вигляді конспектів лекцій за темами курсу й отримання зворотного зв'язку тільки через складання іспиту не можна назвати дистанційним навчанням. Викладач повинен систематично проводити презентації, онлайнові семінари і тренінги з курсу, надсилати завдання для контролю знань, використовувати для цього максимально більше методів навчання. Окреслено основні тенденції й перспективи розвитку дистанційного навчання у закладах професійно-технічної освіти. Практичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) веде до зростання рівня його результативності та до забезпечення продуктивної діяльності здобувачів освіти у ході дистанційного навчального процесу. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій допомагає вирішити дидактичні цілі дистанційного навчального, а саме: індивідуалізацію навчального процесу та діяльності викладача; покращення гнучкості навчання та підвищення рівня мотивації до нього.

Ключові слова: дистанційне навчання, заклади професійної освіти, пандемія, карантин, студенти, науково-педагогічний колектив, якість освіти.

дистанційний освіта грамотність інформаційний

Abstract

Distance learning in vocational training institutions. Shevchuk Anna Yosipivna Ph.D.(History), Associate Professor of the Pedagogy and Social Management Deparment, Lviv Polytechnic National University. Biletska Sofiia Yuriivna, 4th year student of the Institute of Law and Psychology, Lviv Polytechnic National University

The state of distance learning in vocational education institutions were considered. The advantages and disadvantages of distance education, as well as the difficulties faced by vocational education institutions in the process of organizing learning during the national quarantine, were investigated. Distance learning in quarantine conditions proved to be a great challenge for participants of the learning process, and although it highlighted the undoubted necessity of ICT introducing in Ukraine's education system, but also revealed a huge number of problems, among which the main was the lack of readiness to use modern ICT amongst vocational training institutions teachers.

Teachers had to learn modern web services for the organization of distance learning on their own, as well as learn how to develop and fill out their own -designed distance learning courses. A special problem is a problem of teachers' literacy in the field of information technology, that has manifested itself in the lack of acquired skills of using gadgets and modern technology, and that is related to the age of teachers. The process of posting study materials in the form of lecture notes on course topics and receiving feedback only through passing an exam cannot be called distance learning. The teacher must systematically conduct presentations, online seminars and trainings related to course, send tasks in order to control knowledge level, use as many teaching methods. The main trends and prospects for the development of distance learning in vocational education institutions were outlined.

The practical application of information and communication technologies (ICT) leads to increasing the level of its effectiveness and to ensuring the productive activity of students during the distance learning process. The implementation of information and communication technologies helps to solve the didactic goals of distance learning, namely: individualization of the educational process and the teacher's acrivity; improving the flexibility of learning and increasing the level of motivation for it.

Keywords: distance learning, vocational training institutions, pandemic, quarantine, students, research and teaching staff, quality of education.

Постановка проблеми

Останнім часом українські заклади професійної освіти зазнають глобальних змін, трансформація традиційних методів навчання проходить швидкими темпами, активно відбувається інформатизація навчального процесу, шляхом введення сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Колосальний внесок в організацію навчального процесу мають певні протиепідемічні плани дій та заходів, які вводилися із наміром запобігти розповсюдженню пандемії СОУГО-19.

Ще декілька років тому, дистанційна освіта в Україні лише починала розвиватися. Але ті випробування, які почали з'являтися в умовах пандемії та карантинних обмежень зробили цю форму освіти досить потрібною та актуальною. Вона надала змогу не зупиняти процес навчання, а допомогла організувати його із залученням комп'ютерних технологій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Упродовж останніх років, ми можемо спостерігати те, як поступово здійснюється перехід від звичного для нас традиційного навчання до навчання, яке базується на основі використанні різноманітних комп'ютерних технологій. Дистанційна освіта в Україні впроваджується вже 20 років, починаючи із затвердження Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні 2000 року і продовжуючи ухваленням інших нормативно-правових документів, які закріпили основні положення цієї форми навчання. Широка проблематика застосування технологій дистанційного навчання досліджується в сучасних працях низки українських науковців, таких як С. О. Сисоєва, К. П. Осадча, І. В. Ляшенко, Г. М. Маринченко, В. М. Прибилова та багатьох інших. Вивченню закордонного досвіду реалізації дистанційної освіти присвячені дослідження О. О. Романовської, Ю. Ю. Романовської, Г. В. Ткачук, можливості застосування сучасних інформаційних технологій для розвитку інклюзивної освіти висвітлені в працях Т. В. Бондаренко, Ю. Г. Запорожченко Ю. Г. Носенко та ін.

Мета статті - дослідження стану і основних проблем дистанційного навчання у професійних закладах освіти в умовах карантину, аналіз переваг і недоліків дистанційної освіти, а також тенденцій і перспективних напрямів її розвитку.

Виклад основного матеріалу

Перехід українських закладів освіти на дистанційне навчання - це складний виклик для освітянського середовища, який супроводжується неабиякими труднощами і проблемами.

Унаслідок пандемії коронавірусу і вимушеного переходу на дистанційне навчання національна система освіти зазнає кардинальних змін, адаптується до нових реалій і проходить перевірку на якість. Розповсюдження коронавірусної хвороби і введення карантину призвело до необхідності заміни традиційного формату здобуття освіти онлайн-навчанням, довело необхідність його розвитку й невідкладного усунення прогалин в його організації. Дистанційне навчання послужило справжнім порятунком, що дозволяє здійснювати навчальний процес в умовах пандемії COVID-19. Введення такої форми навчання дає змогу розв'язати проблему необхідності віднаходження результативної освітньої системи у теперішніх обставинах, надає умови для одержання безперервної освіти різного рівня, а також сприяє організації умов для невпинного саморозвитку кожної окремої особистості, попри її вік, стать та матеріальний стан, індивідуальних характеристик тощо[1].

Сьогодні дистанційне навчання вбачається, як новітня форма освіти, в якій присутні різні частинки з усіх видів навчання, тобто очного, денного, вечірнього та заочного, на базі застосування сучасних засобів інформаційно - комунікаційних технологій .

В час стрімкого розвитку комп'ютерних технологій та їх все більшої інтеграції в наше повсякдення, дистанційне навчання стало реалією.

У рамках техногенного світу, можна вже впевнено говорити про новий вид спілкування -- комп'ютерний, який знаходить свою реалізацію, зокрема у дистанційній формі навчання. У такому світлі навчальний процес виступає не лише, як обмін інформацією, а як конкретизований процес трансляції та одержання інформації, з безперечним отриманням результату.

Беручи до уваги показники розвитку та доступу до інформаційних технологій та глобальних джерел інформації, можна виокремити наступні особливості дистанційного навчання:

1) забезпечення дидактичними матеріалами в умовах дистанційного навчання відбувається за допомогою сучасних комп'ютерних технологій [2, с. 15];

2) розробка дидактичних матеріалів може відбуватися на основі знань, що були отримані із світових джерел інформації ;

3) дистанційні технології навчання надають професійні можливості для комунікації та обміну досвідом між викладачами із різних країн;

4) відбувається ініціативне спілкування між учасниками навчального процесу із застосуванням групових засобів навчання;

5) у викладачів стає значно більше часу на індивідуальну роботу зі студентами, адже з'являється можливість завантаження лекцій та іншого дидактичного матеріалу на доступні студентам інтернет-системи для організації дистанційного навчання [2, с. 15].

Отже, якщо порівнювати традиційне навчання із дистанційним, то останнє надає такі додаткові можливості:

- дозволяє збільшити кількість слухачів навчального курсу із найменшими матеріальними витратами. Адже більше не потрібно обслуговувати навчальні приміщення, а студентам та викладачам витрачати гроші та дорогоцінний час на те, щоб добратися до місця навчання.

- надає стабільний доступ до дидактичних матеріалів, обсяг яких невпинно збільшується;

- сприяє здійсненню колективних форм навчання, у ході розгортання дискусій, організації семінарів та групових проєктів [3, с. 42].

Дистанційна освіта ґрунтується насамперед на самостійному набутті потрібних знань та навичок, а також об'єднує величезний ряд традиційних і сучасних комп'ютерних технологій. За допомогою таких технологій студенти отримують змогу збагатити свій запас вмінь та навичок, які в майбутньому слугуватимуть інструментом для визначення успішності особистості в конкретній області професійної діяльності.

До таких вмінь та навичок належать:

- вміння до самостійного складання плану власної роботи [4 с. 23];

- вміння обдумувати та приймати рішення, брати на себе відповідальність за свій вибір;

- вміння користуватися комп'ютерними засобами для того, щоб структурувати та фільтрувати інформацію, вибираючи лише відповідну, застосовувати її для вирішення конкретних завдань;

- вміння презентувати результати власної роботи, використовуючи сучасні інформаційно-комунікаційних засоби;

- готовність та здатність до реалізації самоосвіти.

Результативності дистанційного навчання напряму залежить від продуктивної організації навчального середовища, від того, хто керує процесом навчання, від професійної майстерності педагогів, які беруть в ньому участь.

Отже, серед вагомих показників якості дистанційного навчання виділимо такі:

- можливість своєчасного надання допомоги студентам у ході дистанційного навчання, застосовуючи великий обсяг різноманітних інформаційно-комунікаційних технологій;

- стабільний доступ до платформи, де розміщений дистанційний курс;

- структурованість, а також гнучкість дистанційного курсу;

- дидактична модель, яка містить в собі очікувані результати навчання, перелік необхідних дидактичних матеріалів та методик, а також опис того, коли їх слід використовувати [5, с. 334].

Слід зауважити, що у ході проведення дистанційного навчання, самостійна робота займає основну навчальну частину часу студента. Викладачу слід скеровувати цю роботу у потрібному напрямку, проєктувати та створювати необхідні індивідуальні завдання, в також надавати конкретні дидактичні рекомендації студентам.

До того ж, сучасні комп'ютерні технології не лише дозволяють реалізувати дистанційне навчання, але й надають можливість студентам дистанційно брати участь у різного роду наукових конференціях, обмінюватися інформацією та здійснювати публікацію результатів наукових досліджень на призначених для цього сайтах та форумах.

Ці переваги підтвердили і результати опитування щодо стану використання технологій дистанційного навчання у ЗВО, проведеного Державною службою якості освіти України серед науково-педагогічних працівників та здобувачів освіти у квітні-травні 2020 року. Викладачі та студенти майже однаково визначили найбільш вагомі для них можливості дистанційного навчання: зручні умови і гнучкий графік - 62,1 % та 59,2 % відповідно, опрацювання теоретичного матеріалу на різних онлайн -платформах - 37,8 % і 30,3 %, індивідуалізація навчання (33,7 % та 28,7 %). Ще однією з переваг для студентів стала можливість продовження в часі засвоєння матеріалу (30,6 %) [6].

Водночас на практиці дистанційна освіта має і недоліки:

- обмежені технічні можливості призводять до затримок у передаванні звуку, відео і графіки, у сільських місцевостях усе ще ускладнений доступ до інтернету;

- дефіцит довіри до електронних засобів спілкування й навчання, студенти хочуть бачити викладача і спілкуватися з ним наживо;

- успішність навчання частково залежить від технічних навичок в управлінні комп'ютером, оволодінні програмами і від здібностей справлятися з технічними труднощами;

- є низка практичних навичок, які можна отримати тільки у ході виконання реальних (а не віртуальних) практичних і лабораторних робіт;

- проблема ідентифікації користувача. Поки найефективніший спосіб простежити за тим, чи студент чесно і самостійно склав іспити або заліки, - це відеоспостереження, що не завжди можливо;

- низький рівень самодисципліни і домашня атмосфера не дозволяють студентам зосередитися і повноцінно зануритися в освітній процес [7].

Висновки

Інформаційні технології розвиваються стрімко.

Необхідність перенести весь освітній процес в онлайн-формат застала зненацька освітян та здобувачів освіти.

Головною проблемою в організації дистанційного навчання стало створення умов для навчання (технічне забезпечення, інтернет, організація педагогічної системи дистанційного навчання), а також методичне забезпечення процесу дистанційного навчання.

У закладах освіти головною проблемою виявилося саме стимулювання педагогічного складу до освоєння методичних і технічних основ дистанційної освіти, оскільки мотивації для побудови якісної дистанційної освіти більшості педагогам явно не вистачало.

Але глобальні тренди все ж таки свідчать на користь онлайн-навчання, тому це шанс зробити українську освіту більш конкурентоспроможною, гнучкою і якісною. Цілком виправданим було припущення про те, що незважаючи на завершення карантину, дистанційні форми навчання завоювавши популярність серед педагогів та студентів увійдуть в освітній процес надовго. На долю держави України випало ще одне важке випробування -у зв'язку із введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 внесено зміни щодо організації роботи закладів фахової передвищої, вищої освіти на час воєнного стану (наказ МОН № 235 від 07.03.2022 року).

З огляду на викладене, система дистанційної освіти є однією з структур безперервного формування знань без обмежень за віком і ступенем підготовки, а також незалежно від територіального знаходження закладу освіти. Із цією місією вона повинна гідно справитися.

Література

1. Дистанційне навчання: психологічні засади: монографія / М. Л. Смульсон, Ю. І. Машбиць, М. І. Жалдак та ін. ; за ред. М. Л. Смульсон. Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2012. 240 с.

2. Галій Л. В. Впровадження дистанційної форми навчання в систему післядипломної освіти : проблемні питання сьогодення. Проблеми безперервної медичної освіти та науки. 2019. № 3. С. 14-20

3. Гевко І. Роль інформаційно-комунікаційних технологій в сучасній концепції дистанційного навчання. Молодь і ринок. 2019. № 2. С. 41-45.

4. Романовський О. Г. Фактори розвитку та напрями вдосконалення дистанційної форми навчання в системі вищої освіти України. Інформаційні технології і засоби навчання. 2019. № 6. С. 20-42.

5. Заболоцький А. Ю. Проблема якості дистанційного навчання. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. 2016. № 1. С. 221.

6. Результати опитування щодо дистанційного навчання у закладах вищої освіти в умовах карантину. URL: http://www.sqe.gov.ua/index.php/uk-ua/hovyny/1214-rezultaty- opytuvannya-shchodo-dystantsiynoho-navchannya-u-zakladakh-vyshchoyi-osvity-v-umovakh- karantynu (дата звернення: 16.01.2021).

7. Шевчук Г.Й. Дистанційне навчання у вищій школі: переваги, недоліки, перспективи. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.2021.№ 79.С.205-209.

References

1. Smulson, M.L., Mashbyts, Yu.I., Zhaldak, M.I. (2012) Dystantsiine navchannia: psykholohichni zasady: monohrafiia [Distance learning: psychological principles: monograph. Kirovograd: Imex-LTD [in Ukrainian].

2. Halii, L. V., Shulha, L. І., Yakushchenko, V. A., Nartov, P. V., Burian, K. O., & Bahan, S. O. (2019). Vprovadzhennia dystantsiinoi formy navchannia v systemu pisliadyplomnoi osvity: problemni pytannia sohodennia [Introduction of distance learning in the system of postgraduate education: problematic issues of today]. Problemy bezperervnoimedychnoi osvity ta nauky - Problems of continuing medical education and science [in Ukrainian].

3. Hevko, I., & Nevmerzhytska, O. (2019). The role of information and communication technologies in the contemporary concept of distance education [Youth & Market] [in Ukrainian].

4. Romanovskyi O.H., Kvasnyk, O.V., Moroz V.M., Pidbutska, N.V., Reznik S.M., A.I. Cherkashyn, A.I. et al. (2019). Faktory rozvytku ta napriamy vdoskonalennia dystantsiinoi formy navchannia v systemi vyshchoi osvity Ukrainy. [Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia] [in Ukrainian].

5. Zabolotskyi A.Yu. (2016). Problema yakosti dystantsiinoho navchannia. [Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu imeni Alfreda Nobelia] [in Ukrainian].

6. Rezultaty opytuvannia shchodo dystantsiinoho navchannia u zakladakh vyshchoi osvity v umovakh karantynu [Results of the survey on distance learning at Higher Educational Institutions during quarantine] (n.d.). sqe.gov.ua. Retrieved from: http://www.sqe.gov.ua/index.php/ uk-ua/hovyny/1214-rezultaty-opytuvannya-shchodo-dystantsiynoho-navchannya-u-zakladakh- vyshchoyi-osvity-v-umovakh-karantynu (date of appeal 16.01.2021) [in Ukrainian].

7. Shevchuk H.I. ( 2021) .Dystantsiine navchannia u vyshchii shkoli: perevahy, nedoliky, perspektyvy [Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova] [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.