Лідерські навички майбутніх менеджерів в галузі морського транспорту та формування деяких їх компонентів на заняттях з англійської мови за професійним спрямуванням

Размещено на http://allbest.ru

Дунайський інститут національного університету

«Одеська морська академія»

Лідерські навички майбутніх менеджерів в галузі морського транспорту та формування деяких їх компонентів на заняттях з англійської мови за професійним спрямуванням

Колмикова Олена Олександрівна кандидат філологічних наук, доцент,

доцент кафедри гуманітарних дисциплін

м. Ізмаїл

Анотація

Умови сьогодення потребують підготовки висококваліфікованих керівників в галузі морського транспорту. Це стосується не лише формування лідерських навичок у майбутніх офіцерів задля успішної професійної реалізації на суднах, але й у менеджерів для роботи в офісах.

Серед вроджених універсальних якостей, якими повинен володіти справжній лідер, вчені виокремлюють харизматичність, внутрішній ентузіазм, високий рівень фізичної та нервової енергії, спроможність надихати інших людей на звершення тощо.

До лідерських навичок, яких можна набути в процесі тренування, відносять здатність до власного розвитку, вміння чітко усвідомлювати свою мету та шукати ефективні шляхи її досягнення, здатність до самостійного прийняття рішень, готовність нести відповідальність за наслідки свого вибору, здібності до генерації та реалізації ідей, вміння швидко реагувати на зміни та корегувати цілі згідно обставин, здатність до ефективної комунікації. морський транспорт англійський лідерський професійний

Ефективна комунікація є запорукою успішної професійної реалізації менеджерів в галузі морського транспорту. На заняттях з англійської мови за професійним спрямуванням можна розвинути такі комунікативні компоненти, як управління конфліктами, активне слухання, вміння працювати в команді та вміння долати комунікативні бар'єри. Використання певних технік допоможе майбутнім менеджерам в галузі морського транспорту проводити успішні перемовини, створювати сприятливі умови для роботи в команді, налагоджувати добрі стосунки в колективі. Задля формування навичок ефективної комунікації на заняттях англійської мови за професійним спрямуванням, доцільно проводити дискусії з професійних тем (так званий round table talk), складати та розігрувати діалоги та полілоги професійної направленості (проведення «ділових перемовин», імітація дзвінків по телефону) іноземною мовою.

Ключові слова: лідерські навички, менеджери, галузь морського транспорту, ефективна комунікація, англійська мова за професійним спрямуванням.

Abstract

Leadership skills of future managers in the field of maritime transport and the formation of some of their components in the maritime english lessons

Kolmykova Olena Oleksandrivna Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Humanities of the Danube Institute of the National University "Odesa Maritime Academy", Fanagoriiska Str., 9, Izmail

Conditions of the contemporary maritime transport industry make it necessary to train highly qualified leaders. This applies not only to the development of leadership skills of future officers to facilitate their successful professional realization on ships. It also refers to training managers for working in offices.

Among the innate universal qualities that a true leader should possess, scientists single out charisma, inner enthusiasm, high levels of physical and nervous energy, the ability to inspire other people to reach common goals, etc.

Leadership skills that can be acquired in the process of training include the ability to self-development, to clearly understand the goals and seek effective ways of their achievement, the ability to make independent decisions, the willingness to take responsibility for the consequences of choices made, the ability to generate and implement ideas, to react quickly to changes, and to communicate effectively. Effective communication is the key to the professional success of managers in the field of maritime transport.

In the lessons of Maritime English, such communication components as conflict management, active listening, teamwork, and the ability to overcome communication barriers can be developed. The use of certain techniques will help future managers in the field of maritime transport to effectively conduct business negotiations, create favorable conditions for teamwork, and establish good relations among the team members. In order to develop effective communication skills in the Maritime English classes, it is advisable to hold discussions on professional topics (the so-called round table talks), make and act out dialogues, and polylogues of professional orientation ("business negotiations", imitation of phone calls, etc).

Keywords: leadership skills, managers, maritime transport industry, effective communication, Maritime English.

Вступ

Постановка проблеми. Сучасна морська галузь потребує висококваліфікованих керівників для роботи не лише на морі, але й на березі. Як офіцерський склад на суднах, так і менеджери в офісі повинні володіти певними лідерськими якостями та навичками.

Умови сьогодення диктують зовсім інше ставлення до лідерства. Звичні управлінські моделі, які спиралися на систему заохочень або покарань, виявили свою неспроможність до мотивування підлеглих у сучасному динамічному світі.

Феномен лідерства цікавив людство протягом тисячоліть. Проте саме емпіричне дослідження цієї проблеми почалось лише в 1930-ті роки. Наприкінці ХХ ст. було розроблено концепцію ситуаційного лідерства (К. Бланшар, В. Врум, Д. Вудворд, Г. Герт, П. Лоуренс, Е. Мартен, С. Мілз, Д. Міллер, Е. Фідлер, П. Херсі та ін.), теорію обміну та трансформаційного лідерства (Дж. Берне, Дж. Грен, Г. Юкл та ін.), теорію емоційного лідерства (Д. Гоулман), концепцію об'єднувального (Дж. Ліпман-Блюмен), опосередкованого (А. Шарп, Р. Фішер) та розподіленого лідерства (Д. Бредфорд, А. Коен), тощо.

1990-ті роки характеризуються зростанням інтересу до вивчення лідерських якостей, що пов'язано з швидким ростом інформаційних технологій та процесами глобалізації у світі. Як зазначають О.О. Нестуля та І.С. Нестуля, «динаміка змін, відповідальність керівників за їх проведення і супровід із найменшими соціальними втратами, зростання впливу співробітників на ефективність роботи організацій знову поставили в центр багатьох досліджень особистість лідера як модель, що мала гармонізувати всі ці складні процеси» [7, C. 33-34].

У сучасному світі змінилося ставлення до лідерства як такого - з наглядача лідер перетворюється на наставника та помічника, який «будує свої відносини з послідовниками на основі авторитету та впливу, а не влади та примусу, виказуючи глибоку зацікавленість у розвитку потенціалу кожної особистості ... його мета - не «примусити», а «залучити» послідовників до творчої спільної діяльності заради досягнення спільних цілей» [8, C. 5-6].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема лідерства широко розглядається в роботах сучасних українських науковців. В центрі уваги вчених знаходиться як дефініція самого поняття (А. Черкашин), так і такі питання як формування лідерської компетентності в майбутніх управлінців (С. Калашнікова, А. Чечель), характеристика якостей особистості лідера (А. Мазаракі, Т. Ткаченко), метод ієрархій у педагогічному дослідженні формування лідерських якостей майбутніх менеджерів (О. Яценко) тощо.

Мета статті - виокремити основні лідерські якості та навички майбутніх менеджерів-представників морської галузі та окреслили ефективні шляхи формування компонентів деяких з них на заняттях з англійської мови за професійним спрямуванням. Актуальність статті визначається підтвердженням гіпотези, що формування лідерських якостей курсантів морських академій за спеціальністю «менеджмент» можливо не лише під час викладання дисциплін соціально-психологічного циклу, але й на заняттях з англійської мови за професійним спрямуванням.

Виклад основного матеріалу

Економічний словник визначає лідерство як «цілеспрямований вплив на людей (підлеглих) для того щоб об'єднати їхні зусилля заради досягнення мети, яку всі вони вважають бажаною» [4, C.163].

Вчені виокремлюють декілька універсальних якостей, якими повинен володіти справжній лідер. Перш за все, це високий рівень фізичної та нервової енергії. Крім того, лідер повинен чітко усвідомлювати мету і напрямок, щоб надихати підлеглих на досягнення спільних цілей. Внутрішній, справжній ентузіазм також є невід'ємною якістю лідера, завдяки якій він має спроможність надихати інших людей на звершення. Серед необхідних інструментів впливу на підлеглих треба виокремити ввічливість, чарівність та харизму. Любов та повага з боку підлеглих є більш ефективною за відчуття страху. Добитися поваги дозволяє також порядність та вірність своєму слову.

В науці існують три головні концепції лідерства:

- теорія лідерських якостей;

- концепція лідерської поведінки;

- концепція ситуаційного лідерства.

Згідно теорії лідерських якостей (Р. Стогділл, Р. Манн), найбільш ефективні лідери володіють певними природженими особистісними якостями, що надають їм змогу надихати інших людей та вести їх за собою.

Концепція лідерської поведінки (К. Левін, Р. Лайкерта, Р. Блейк, Дж. Моутон) серед найважливіших інструментів впливу лідера на підлеглих виокремлює певну манеру поведінки та стиль керівництва, здатність психологічно впливати задля досягнення спільної мети. Така точка зору передбачає, що можна навчитися бути лідером.

В основі концепції ситуаційного лідерства (Р. Танненбаум, І. Вешлер, Ф. Массарік) лежить необхідність комбінування певних лідерських якостей та поведінки залежно від ситуації. Тобто, ефективний лідер вміє адаптуватися до умов та діяти за ситуацією.

Більшість вчених-психологів вважають лідерські якості генетичними, тобто вродженими. Проте це не означає, що особистість, яка не має таких рис характеру, не зможе стати гарним керівником. У разі вдосконалення природжених якостей та професійного тренування лідером може стати будь яка особистість, яка цього прагне. Для реалізації цієї мети потрібно набути лідерських навичок. Так, у ході дослідження, В. Бенніс та Р. Томас з'ясували, що певні зміни в житті можуть сприяти розвиненню лідерських якостей та формуванню лідерської поведінки.

На думку Г. Юкл, лідерські компетенції можна розвивати декількома засобами, такими як навчання, тренування та самостійна діяльність. Ефективність навчальної програми залежить від її спрямованості на конкретні цілі та потреби слухачів. Методи навчання лідерству включають лекції, дискусії, рольові ігри, моделювання поведінки, аналіз професійних випадків. Вибір методу повинен враховувати поточні навички здобувачів освіти, мотивацію та здатність розуміти складні знання. Викладачі повинні надати широкі можливості для практичного застосування здобувачами освіти тих навичок, які вони формують під час навчання. Активна практика повинна включати точний, постійний і конструктивний зворотний зв'язок, допомагати студентам відстежувати власний прогрес та оцінювати власні знання.

С. Аллен та А. Мідделбрукс проаналізували проблеми навчання лідерству, та дійшли висновка, що тренування слід проводити в режимі реального часу.

А. Чечель серед основних кваліфікаційних вимог до керівників державної служби України та притаманних їм компетенцій виокремлює наступні:

1. Орієнтація на результат: «відповідальність, уміння планувати та передбачати результати діяльності, визначати пріоритети, приймати рішення в межах своєї компетенції».

2. Аналітичне мислення: «уміння систематизувати та узагальнювати інформацію з різних джерел, формулювати бачення, враховуючи різні тенденції та впливи в соціумі».

3. Управління людськими ресурсами: «уміння налагоджувати партнерські стосунки, створювати ефективне робоче середовище, мотивувати працівників на досягнення цілей, планувати людські ресурси, надавати підтримку та допомогу підлеглим у вирішенні поставлених завдань».

4. Ефективна комунікація: «уміння відкрито спілкуватися та встановлювати зворотний зв'язок, уміння чітко та логічно висловлювати свої думки, аргументувати та відстоювати свою позицію, переконувати тощо» [14, С. 5].

Л. Скорописова трактує поняття лідерських якостей студентів-майбутніх менеджерів як «професійно-особистісне утворення динамічного та стратегічного характеру, що охоплює фізіологічні та психологічні задатки лідера, управлінські знання та вміння й може ефективно формуватися у процесі систематичної педагогічної підготовки у ВНЗ та буде забезпечувати майбутнім фахівцям професійну мобільність і конкурентоспроможність на ринку праці» [11, С. 205].

Оскільки морська галузь є багатонаціональною та багатокультурною, задля того, аби стати успішним менеджером, потрібно чітко розуміти які саме лідерські якості та навички стануть у нагоді у подальшій професійної діяльності.

Майбутнім менеджерам в галузі морського транспорту вкрай необхідно навчитися проявляти себе в якості лідерів. Так, Г. Кунц та С. О'Доннел дійшли висновка, що якщо підлеглі працюють чітко в межах правил та потреб, встановлених керівництвом, то вони використовують лише 60 або 65 % своїх можливостей. Аби повністю розкрити потенціал робітників, керівник повинен мотивувати їх на своєму прикладі. Саме лідерські якості, які охоплюють навички спілкування та особистісні якості менеджера, можуть стати таким інструментом для мотивації підлеглих.

Задля сприяння формуванню лідерських якостей майбутніх менеджерів в галузі морського транспорту, необхідно перш за все окреслити найбільш важливі з них для подальшої успішної професійної реалізації. Аналіз наукових робіт дозволяє виокремити наступні:

- здатність до власного розвитку;

- вміння ставити собі мету та визначати шляхи її досягнення;

- здатність до самостійного прийняття рішень;

- готовність нести відповідальність за наслідки свого вибору;

- здібності до генерації та реалізації ідей;

- вміння швидко реагувати на зміни та корегувати цілі згідно обставин;

- здатність до ефективної комунікації тощо.

Вважаємо, що здатність до ефективної комунікації є однією з найважливіших навичок, необхідних для успішною професійної реалізації майбутніх менеджерів в галузі морського транспорту.

Серед основних комунікативних компонентів, які можна розвинути на заняттях з англійської мови за професійним спрямуванням, можна виокремити наступні:

- управління конфліктами;

- активне слухання;

- вміння працювати в команді;

- вміння долати комунікативні бар'єри.

Управління конфліктами є важливим фактором комунікативної взаємодії. Психологічний словник тлумачить поняття конфлікт як «крайнє загострення суперечностей; зіткнення осіб, їхніх ідей, інтересів, потреб, оцінок, рівня прагнень, домагань тощо при намаганні їх розв'язати на фоні емоційних станів» [10, С. 146]. Згідно економічного словника, конфлікт - це «незгода між двома або більше сторонами (особами чи групами), коли кожен намагається зробити так, щоб були прийняті або враховані саме його інтереси, і перешкодити іншій зацікавленій стороні зробити те саме» [4, С.147]. Конфлікт негативно впливає на ділові відносини, погіршує психологічний клімат в колективі, приводить до зниження ефективності та продуктивності роботи в колективі. Саме тому менеджер повинен володіти знаннями щодо управління конфліктами. Навчитися цього можливо, якщо вдосконалювати свої комунікативні компетентності, зокрема іншомовні, використовуючи існуючі стратегії поводження в конфліктних ситуаціях.

Активне слухання - це необхідний елемент формування сприйняття інформації. Володіння цією комунікативною компетенцією є запорукою успішності проведення ділових перемовин. Існує декілька технік активного слухання, які значно полегшують процес комунікації між співрозмовниками та дозволяють направити розмову в потрібне русло:

1. Дослівне повторення фрази партнера по комунікації з метою уточнення інформації. Наприклад: «Чи правильно я зрозумів, що... ?»

2. Лаконічне формулювання вислову співрозмовника. Наприклад: «Говорячи іншими словами, ви вважаєте, що...»

3. Власне трактування висловлення учасника перемовин. Наприклад: «Мабуть, Ви маєте на увазі, що. ».

Слід зазначити, що техніка активного слухання передбачає також декодування екстралінгвістичних засобів комунікації. Наприклад, занадто довгі паузи можуть свідчити про зайву тривожність та нервовість співрозмовника. Важливе значення має також тон, яким промовляється фраза - невідповідність між змістом та формою може бути ознакою прихованих почуттів.

Володіння технікою активного слухання може бути дуже корисним при виникненні конфліктних ситуацій задля налаштування агресивно налаштованого співрозмовника на більш спокійний діловий тон.

Тренування елементів активного слухання на заняттях з англійської мови за професійним спрямуванням розвиває здатність курсантів-майбутніх менеджерів в галузі морського транспорта висловлювати свої думки, допомагає оцінити та запам'ятати висловлення партнера по комунікації.

Наявність лідерських якостей автоматично передбачає вміння працювати в команді, тому що не буває керівника без колективу. Розвинена комунікативна компетентність лідера допомагає йому налагодити сприятливі відносини між членами команди, що забезпечує продуктивну спільну діяльність та створює умови для розвитку кожного члену колективу.

На думку Л. Скорописової, ефективному формуванню у майбутніх менеджерів лідерських якостей повинні сприяти певні педагогічні умови, такі як робота в малих групах, дискусії, організація інтерактивних конференцій, ігри, участь у тематичних семінарах, демонстрація викладачами лідерської поведінки у професійної діяльності, яка була би зразком наслідування для здобувачів освіти, а саме здатність чітко поставити завдання, організованість, системність [11, С. 207].

Здатність долати комунікативні бар'єри є також необхідною вимогою успішної професійної реалізації майбутніх менеджерів в галузі морського транспорту. Словник сучасної лінгвістики трактує комунікативні бар'єри як «різноманітні труднощі, непорозуміння, конфлікти, що виникають у міжособистісному спілкуванні й визначувані лінгвістичними, когнітивними, соціальними, психологічними чинниками. У комунікації причинами бар'єрів можуть бути неповне або недостатнє володіння комунікативними і лінгвокультурними нормами спілкування, усталеними в конкретній лінгвокультурі» [5, С. 87].

Комунікативні бар'єри можна розділити на соціальні (виникнення професійних, культурних, політичних розбіжностей між співрозмовниками), психологічні (відсутність спокійного сприйняття інформації, надмірна емоційність), лінгвістичні або іншомовні (рівень володіння іноземною мовою недостатній для розуміння партнера по комунікації). У свою чергу, іншомовний комунікативний бар'єр можна розділити на фонетичний, семантичний та стилістичний.

Причиною фонетичного бар'єру можуть бути фізіологічні особливості мовного апарату співрозмовника. Семантичний бар'єр виникає у разі недостатнього словникового запасу одного з комунікантів. Стилістичний бар'єр є наслідком використання різних мовленнєвих засобів.

Засвоєння технік управління конфліктами, активного слухання, розвиток навичок працювати в команді та подолання комунікативних бар'єрів - все це успішно реалізується на заняттях з англійської мови за професійним спрямуванням в ході запровадження комунікативного підходу до викладання іноземної мови. Проведення дискусій з професійних тем (так званий round table talk), складання та розігрування діалогів та полілогів професійної направленості (проведення «ділових перемовин», імітація дзвінків по телефону) створюють умови для формування та розвитку здатності майбутніх менеджерів морської галузі до ефективної комунікації.

Висновки

На відміну від певних лідерських якостей, які можуть бути притаманні людині від народження, лідерські навички можна надбати у процесі тренування та навчання. Завдання вишу полягає в тому, щоб розвинути в майбутніх менеджерах в галузі морського транспорту вроджені лідерські якості та сформувати лідерські навички. Слід пам'ятати, що розвиток певних навичок та вмінь у різних особистостей може проходити неоднаково, може потребувати різного проміжку часу та різних форм та методів. Саме тому при розробці та плануванні завдань, викладачу потрібно враховувати індивідуальні особливості курсантів-майбутніх менеджерів.

Література

1. Allen, S. J., & Middlebrooks, A. The Challenge of Educating Leadership Expertise. Journal of Leadership Studies, 2013. № 6(4), p. 84-89. doi: 10.1002/jls.21271

2. Bennis, W. G., & Thomas, R. J. Geeks & geezers: How era, values, and defining moments shape leaders. Boston: Harvard Business School Press, 2002.

3. Грищенко І. М. Лідерство як феномен управління групою. Інвестиції : практика та досвід. № 10/2015. С.116-119.

4.Завадський И.С., Осовська Т.В., Юшкевич О.О. Економічний словник. Київ : Кондор, 2006. 355 с.

5.Загнітко А. Словник сучасної лінгвістики : поняття і терміни. Донецьк : ДонНУ, 2012. 402 c.

6. Калашнікова С.А. Освітня парадигма професіоналізації управління на засадах лідерства. Київ, 2010. 379 с.

7. Мазаракі А. А. Компетентнісна модель менеджера в галузевих стандартах вищої освіти України / А. А. Мазаракі, Т. І. Ткаченко // Науково-методичні підходи до викладання управлінських дисциплін в контексті вимог ринку праці : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 11-12 квіт. 2013 р. : у 2 т. - Дніпропетровськ, 2013. - Т. 1. - С. 3-5.

8. Нестуля О. О., Нестуля С. І. Основи лідерства. Наукові концепції (середина ХХ - початок ХХІ ст.) : навч. посіб. Полтава: ПУЕТ, 2016. 375 с.

9. Пономарьов О. С. Феномен лідерства у контексті суспільних проблем. Теорія і практика управління соціальними системами. 2015. № 4. С. 11-19.

10. Синявський В.В., Сергєєнкова О.П. Психологічний словник / за ред. Н.А.Побірченко. 336 с.

11. Скорописова Л.І. Формування лідерських якостей майбутніх менеджерів. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2017. № 5 (80). С.203-210.

12. Шарата Н. Досвід виховної діяльності й особливості роботи органів студентського самоврядування Миколаївського національного аграрного університету / Н. Шарата, А. Камашев, А. Волошиновська // Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки : зб.наук. пр. / за ред. проф. Тетяни Степанової. 2019, № 1. С.258-263.

1З.Черкашин А.І. Дефініція лідерства у працях вітчизняних учених. Право і безпека. 2016. № 4 (6). С.157-161.

14.Чечель А. Лідерські навички як критерій оцінки професійних компетенцій керівників підрозділів системи державної служби [Електронний ресурс] / А. Чечель. // Університети і лідерство. 2017. № 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/univlead_2017_1_14СЛУЖБИ

15. Yukl, G. A. Leadership in organizations. 8th ed ; Global ed. Harlow: Pearson. 2013.

16. Яценко О.Н. Применение метода анализа иерархий в педагогическом исследовании сформированности лидерских качеств будущих менеджеров. // Сетевой научно-практический журнал. Серия : Педагогика и психология образования. № 3, 2015. С.12-20.

References

1. Allen, S. J., & Middlebrooks, A. The Challenge of Educating Leadership Expertise. Journal of Leadership Studies, 2013. № 6(4), p. 84-89. doi: 10.1002/jls.21271

2. Bennis, W. G., & Thomas, R. J. Geeks & geezers: How era, values, and defining moments shape leaders. Boston: Harvard Business School Press, 2002.

3. Grishhenko, І. M. (2015). LMerstvo jak fenomen upravlrnnja grupoju [Leadership as a phenomenon of group management.]. Investicit : praktika ta dosvid - Investments: practice and experience, 10/2015, 116-119 [in Ukrainian].

4. Zavads'kij, J.S., Osovs'ka, T.V., Jushkevich, O.O. (2006). Ekonomichnij slovnik [Economic dictionary]. Kiiv : Kondor [in Ukrainian].

5. Zagntiko, A. (2012). Slovnik suchasnot lingvistiki : ponjattja і termini. [Dictionary of modern linguistics: concepts and terms]. Donec'k : DonNU [in Ukrainian].

6. Kalashrnkova, S.A. (2010). Osvitnja paradigma profesionalizacit upravlinnja na zasadah liderstva [Educational paradigm of professionalization of management on the basis of leadership]. Kiiv [in Ukrainian].

7. Mazaraki, A. A. (2013). Kompetentrnsna model' menedzhera v galuzevih standartah vishhoї osvhi Ukrami [Competence model of the manager in the industry standards of higher education of Ukraine]. Proceedings from: Vseukr. naukovo-praktychna konferentsiia « Naukovo-metodichni pidhodi do vikladannja upravlins'kih disciplin v konteksti vimog rinku praci » - The All-Ukrainian Scientific and Practical Conference « Scientific and methodological approaches to teaching management disciplines in the context of labor market requirements ». (pp. 3-5). Drnpropetrovs'k [in Ukrainian].

8. Nestulja, O. O., Nestulja, S. І. (2016). Osnovi liderstva. Naukovi koncepcit (seredina XX- pochatok XXI st.) [Fundamentals of leadership. Scientific concepts (middle of the XX - beginning of theXXIcentury)]. Poltava: PUET [in Ukrainian].

9. Ponomar'ov, O. S. (2015). Fenomen hderstva u konteksti suspti'nih problem [The phenomenon of leadership in the context of social problems]. Teorija i praktika upravlinnja social'nimi sistemami - Theory andpractice of social systems management, 4, 11-19 [in Ukrainian].

10.Sinjavs'kij, V.V., Беї^єєпкоуа, O.P. Psihologichnij slovnik [Psychological Dictionary] [in Ukrainian].

11.Skoropisova, L.I. (2017). Formuvannja liders'kih jakostej majbutnih menedzheriv [Formation of leadership qualities of future managers]. Duhovnist' osobistosti: metodologija, teorija і praktika - Spirituality of personality: methodology, theory and practice, 5 (80), 203-210 [in Ukrainian].

12.Sharata, N. (2019). Dosvid vihovnoi dijal'nosti j osoblivosti roboti organiv students'kogo samovrjaduvannja Mikolaivs'kogo nacional'nogo agrarnogo universitetu [Experience of educational activity and features of work of student self-government bodies of Mykolayiv National Agrarian University]. Naukovij visnik Mikolaivs'kogo nacional'nogo universitetu imeni V. O. Suhomlins'kogo. Pedagogichni nauki - Scientific Bulletin of Mykolayiv National University named after VO Sukhomlinsky. Pedagogical sciences, 1, 258-263 [in Ukrainian].

13. Cherkashin, A.I. (2016). Definicija liderstva u pracjah vitchiznjanih uchenih [Definition of leadership in the works of domestic scientists]. Pravo i bezpeka - Law and security, 4 (6), 157-161 [in Ukrainian].

14. Chechel', A. (2017). Liders'ki navichki jak kriterij ocinki profesijnih kompetencij kerivnikiv pidrozdiliv sistemi derzhavnoi sluzhbi [Leadership skills as a criterion for assessing the professional competencies of heads of departments of the civil service system]. Universiteti i liderstvo - Universities and leadership, 1. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/univlead_2017_1_14SLUZhBI [in Ukrainian].

15. Yukl, G. A. Leadership in organizations. 8th ed ; Global ed. Harlow: Pearson. 2013.

16. Jacenko, O.N. (2015). Primenenie metoda analiza ierarhij v pedagogicheskom issledovanii sformirovannosti liderskih kachestv budushhih menedzherov. [Application of the method of analysis of hierarchies in pedagogical research of formation of leadership qualities of future managers]. Setevoj nauchno-prakticheskij zhurnal. Serija : Pedagogika i psihologija obrazovanija - Online scientific and practical journal. Series: Pedagogy and psychology of education, 3, 12-20 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru