Тренінг-курс як частина професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді

Размещено на http://allbest.ru

Національний університет «Одеська політехніка»

Тренінг-курс як частина професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді

Волошенко Марина Олександрівна

кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри психології та соціальної роботи

Анотація

У статті наведено, що підготовка конкурентоспроможних фахівців, здатних до виконання професійної діяльності є одним із найважливіших завдань закладів вищої освіти, зокрема які готують фахівців соціальної сфери. Це є необхідним фундаментом для подальшого професійного розвитку, напрацювання власного стилю роботи, розвитку професійних та фахових компетенцій.

Головним підґрунтям становлення гармонійної особистості дитини та її успішної соціалізації у майбутньому є сімейна обстановка.

Найважливішою складовою успішного виховного процесу виступають створення сприятливих умов у сім'ї для розвитку дитини з самого раннього віку, вирахувана реалізація батьками соціального виховання. Сім'я на будь-якому етапі історичного розвитку виступає моделлю свого соціуму, саме тому вона забезпечує для дитини її першу соціалізацію та готує до наступної - інтеграції у загальний соціум.

Виховання ставить на меті формування особистості, самореалізацію дитини - але індивідуальні виховні процеси не можна відривати від суспільних хоча б тому, що важливою метою у цих процесах виступає формування у дитини поведінки, яка має відповідати загальноприйнятим (у конкретному суспільстві) нормам.

Така загальна орієнтація на суспільство, на соціальність робить надзвичайно серйозним фактором та необхідною ланкою виховного процесу формування у молоді як позитивного ставлення до власного батьківства, так і свідомого відношення потенційних та вже реальних батьків до свого батьківського статусу й процесу виховання дитини.

На підставі аналізу можна констатувати, що ефективність формування усвідомленого батьківства залежить від якості професійної підготовки. Завдання з формування усвідомленого батьківства можуть ефективно реалізуватися фахівцями, які володіють системою знань та практичних умінь, здатні мислити та вирішувати професійні завдання креативно. Тому під час навчання у закладі вищої освіти важливо сформувати у майбутніх фахівців ціннісне та відповідальне ставлення до батьківства; особистісних якостей та комплексу фахових компетентностей, які забезпечують здатність здійснювати формування усвідомленого батьківства у молоді. Підготовка майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді повинна мати цілісний, інтегративний та випереджальний характер на основі врахування ключових тенденцій та принципів у цій сфері.

Вищеозначені тенденції та принципи професійної підготовки були враховані при розробці педагогічних умов та тренінг-курсу, що сприяють формуванню готовності майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді.

Ключові слова: педагогічна модель, фахівці соціальної сфери, усвідомлене батьківство, тренінг-курс

Abstract

Training course as part of professional training of future social spheres for formation of conscious fatherhood in youth

Voloshenko Maryna Oleksandrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Psychology and Social Work, Odessa Polytechnic National University

The article states that the training of competitive professionals capable of performing professional activities is one of the most important tasks of higher education institutions, in particular those that train specialists in the social sphere. This is a necessary foundation for further professional development, development of one's own style of work, development of professional and professional competencies. The main basis for the formation of a harmonious child's personality and its successful socialization in the future is the family situation. The most important component of a successful educational process is the creation of favorable conditions in the family for the development of the child from an early age, calculated by the implementation of social education by parents. At any stage of historical development, the family acts as a model of its society, which is why it provides the child with his first socialization and prepares for the next - integration into the general society. Education aims at the formation of personality, selfrealization of the child - but individual educational processes can not be separated from social at least because an important goal in these processes is the formation of the child's behavior that must comply with generally accepted (in a particular society) norms. Such a general orientation to society, to sociality makes it an extremely serious factor and a necessary part of the educational process of forming in young people both a positive attitude to their own parenthood and a conscious attitude of potential and real parents to their parental status and upbringing. Based on the analysis, it can be stated that the effectiveness of the formation of conscious parenting depends on the quality of training. Tasks for the formation of conscious parenting can be effectively implemented by professionals who have a system of knowledge and practical skills, able to think and solve professional problems creatively. Therefore, while studying at a higher education institution, it is important to form in future professionals a valuable and responsible attitude to parenthood; personal qualities and a set of professional competencies that provide the ability to form conscious parenting in young people. The training of future specialists in the social sphere for the formation of conscious parenting in young people should be holistic, integrative and forward-looking, taking into account key trends and principles in this area.

The above trends and principles of professional training were taken into account in the development of pedagogical conditions and training courses that contribute to the formation of the readiness of future professionals in the social sphere to form conscious parenting in young people.

Keywords: pedagogical model, social specialists, conscious parenting, training course

Вступ

Постановка проблеми. Поважні трансформації суспільства, які відбуваються у всіх сферах життєдіяльності, накладають свій відбиток на стан і функціювання одного з основних її інститутів - сім'ю.

На думку багатьох вчених, останнім часом відбувається посилення процесу розпаду сім'ї як способу життя в традиційному розумінні. Це пояснюється відсутністю потреби у народженні та вихованні дітей, збільшенням випадків внутрішньосімейного насильства та ухиленням від виконання батьківських ролей. Ускладнює ситуацію також ослаблення традиційних каналів передачі досвіду у зв'язку з погіршенням якості зв'язку між поколіннями.

Унаслідок цього молодь виявляється не готовою до створення повноцінної сім'ї та виконання сімейних ролей.

Специфіка виконання подружніх і батьківських ролей впливає на якість внутрішньосімейних стосунків як між подружжям, так і між батьками та дітьми. Характер стосунків із батьками в дитячому віці закладає базові особистісні характеристики суб'єкта. Соціальна ситуація розвитку особистості в дитинстві визначає успішність самореалізації людини у майбутньому, що є корелятом здоров'я суспільства загалом. Батьки як транслятори культурних цінностей для молодого покоління відповідають за якість передачі інформації та її засвоєння дитиною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останнім часом дослідники в різних галузях науки приділяють дедалі більшу увагу проблемам сім'ї та її впливу на становлення особистості її членів у цілому та їхніх окремих характеристик зокрема. У наш час проблема батьківства та сімейного виховання залишається актуальною як для українських так і для зарубіжних психологів та педагогів (І. Бех, Л. Божович, А. Варга, Л. Виготський, О. Доброєр, Е. Еріксон, Д. Карпачов, І. Кон, Г. Костюк, К. Лук'янова, С. Максименко, Р. Овчарова та інші). Новітні дослідження так само спираються на той незаперечний факт, що джерелом розвитку дитини виступають її батьки - мати та батько.

Саме вони ініціюють та спрямовують особливості розвитку особистості дитини, саме вони формують соціальні якості, яких набуде дитина, саме вони розпочинають залучення своєї дитини до суспільної діяльності. Родина є першим соціальним середовищем, з яким знайомиться дитина, вона виконує для неї роль першого взірця соціальних ролей та зв'язків, стає першим колом людського спілкування. У працях багатьох науковців зафіксовано негативні явища для загального психічного здоров'я людини, особистісного розвитку та специфіки її поведінки у майбутньому в ролі батька, наслідком чого є порушення стосунків дитини з батьками.

У контексті розглянутої проблеми професійна підготовка майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді є важливим державним завданням. Рівень готовності молодих людей до батьківства визначає можливість створення ними повноцінної сім'ї та успішного виконання батьківської ролі.

Досить важливою ланкою в ланцюзі вирощування батьківської грамотності, на нашу думку, має стати формування готовності до усвідомленого батьківства у молоді не лише всередині сім'ї, але й у державних освітніх установах. Спеціалізований супровід майбутніх фахівців соціальної сфери, спрямований на професійну підготовку до формування усвідомленого батьківства у молоді, має увійти до структури освітньо-виховного процесу ЗВО.

Особливу значущість для майбутнього фахівця має етап завершення навчання у ЗВО, пов'язаний з побудовою та розвитком професійної кар'єри та усвідомленням себе як підготовленого професіонала щодо формування усвідомленого батьківства у молоді.

Для цього пропонується включення до навчальних програм для випускників спеціального тренінгу, завданням якого є розвиток усіх структур професійної самосвідомості. У ході тренінгових занять відбувається розвиток професійної самосвідомості та формується готовність до професійної діяльності майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді.

Проблема професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді досі не була предметом наукового вивчення. Аналіз наукових досліджень дозволяє констатувати, що залишається нез'ясованим питання, які психолого-педагогічні умови для формування цього виду готовності необхідно створювати, які психологічні механізми можуть бути використані.

Виклад основного матеріалу

Рівень професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді визначає сформованість: знань про «батьківство» як про психологічний та соціальний феномен; образу своїх майбутніх функціональних батьківських ролей і ролей своєї майбутньої дитини; особистісних якостей, що сприяють майбутньому ефективному батьківству; необхідних рівнів рефлексії та саморегуляції; позитивного емоційного тла ставлення до майбутньої дитини; позитивної оцінки себе в ролі майбутнього батька як особистості, яка самореалізується, самостверджується і саморозвивається.

Структурно-функціональна модель, яку ми розробили, містить у своєму складі:

• теоретико-методологічне обґрунтування;

• опис рівнів розвитку всіх компонентів професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді;

• діагностичний комплекс, що виявляє рівень розвитку цих компонентів;

• тренінг-курс «Батьками бути чудово!».

Тренінг - це форма активного навчання у невеликій групі, що передбачає засвоєння нових знань, навичок, поведінкових і соціальних установок через виконання практичних завдань та його подальший аналіз, зокрема через зворотний зв'язок від тренера та учасників, самоаналіз поведінки, почуттів, установок. Використання у тренінгу активних форм роботи призводить до того, що неминуче виникають процеси групової динаміки. Саме тому успіх тренінгу забезпечується як його змістом (програмою), так й умінням ведучих працювати з групою.

Можна виділити такі переваги тренінгу: по-перше, навчання відбувається в ігровій формі, теорія подається у доступному вигляді; по-друге, на заняттях опрацьовуються реальні ситуації з життя, програються значущі ролі та ситуації, розсуваються межі способів поведінки; по-третє, за грою група разом із тренером проводить ретельний психологічний аналіз, що посилює навчальний ефект.

При цьому, норми та правила соціальної поведінки, стиль спілкування, різноманітні комунікативні навички стають надбанням особистості і можуть бути перенесені в реальне життя.

Треба пам'ятати, що тренінг - це не тільки послідовність вправ, теоретичних блоків та розминок. Взаємодія учасників групи з тренером та один з одним є важливою та невід'ємною частиною групової роботи, яку неможливо спланувати заздалегідь. Часто, групові процеси вносять свої корективи до сценарію тренінгу, і тому однією з важливих якостей ведучого є гнучкість та вміння реагувати на зміни групової динаміки.

Усі тренінги, які використовуються, можна умовно поділити на чотири групи.

1. Тренінги, створені задля результативного зростання роботи команди та організації загалом: побудова команди, ефективні комунікації.

2. Тренінги з розвитку навичок, пов'язаних з конкретними бізнес-процесами: управління проектами, навички продажів соціальних послуг, маркетинг, фінанси, підбір персоналу.

3. Тренінги, створені задля підвищення особистої ефективності співробітників: навички особистої ефективності, управління часом, стресом, командою, мотивацією, конфліктами; навички публічного виступу.

4. Тренінги розвитку персоналу: тренінг для тренерів, наставництво, навички передачі повноважень.

Таким чином, застосування тренінгу як активної форми навчання майбутніх фахівців із соціальної роботи щодо формування усвідомленого батьківства у молоді є одним з ефективних напрямів у підготовці.

Отримані під час тренінгів знання та навички можуть бути успішно перетворені фахівцями для виконання практичних завдань, включаючи використання різноманітних групових методів соціально-психологічної допомоги при формуванні усвідомленого батьківства у молоді.

Участь у тренінгу вимагає від слухачів активності, відкритості, готовності виконувати практичні вправи, ділитися своїми переживаннями, аналізувати свої помилки. Щоб це було можливо, всі учасники повинні почуватися комфортно та безпечно під час занять. Створення безпечної, доброзичливої та комфортної атмосфери в групі є одним із найважливіших завдань тренера. український молодь соціальний дитина батьківство

Цьому сприяють: особиста позиція тренера (такі якості, як доброзичливість, відкритість, гнучкість, вміння відображати почуття оточуючих, рефлексія, готовність ділитися своїми ідеями та переживаннями тощо), а також дотримання всіма учасниками правил групової роботи.

Під час проведення пілотного дослідження використовувався авторський опитувальник. Як з'ясовано за даними вказаного дослідження, окремі питання підготовки молоді до сімейного життя, здійснення сімейного виховання на заняттях порушують в основному тільки під час вивчення здобувачами вищої освіти відповідних тем із дисциплін психолого-педагогічного циклу. При цьому 74,5 % здобувачів стверджують, що загалом викладачі в процесі педагогічної взаємодії не приділяють достатньої уваги питанню батьківства, не обговорюють важливі для них (здобувачів) питання, як забезпечити щасливе сімейне життя для себе та своїх близьких, як стати компетентним відповідальним батьком (матір'ю).

За результатами пілотного дослідження також установлено, що у вищій школі позааудиторні заходи, присвячені проблемі батьківства, проводять тільки епізодично. Однак 65,6 % респондентів уважають, що для них (як для майбутніх батьків або батьків, які тільки нещодавно ними стали) такі заходи стали би в пригоді. У дослідженні було зроблено висновок про те, що педагоги вищої школи, які викладають різні навчальні дисципліни й виконують обов'язки кураторів академічних груп, не приділяють належної уваги питанню підготовки фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді. Це пов'язано як із відсутністю в них розвиненості відповідної мотивації, так і недостатньою обізнаністю з окресленого питання.

В контексті порушеної проблеми дослідження важливо зазначити, що батьківство є динамічно змінним феноменом, прояв людиною якого в кожній

конкретній життєвій ситуації визначається багатьма об'єктивними (соціальні норми суспільства, вплив інформаційного простору (телебачення, Інтернет, соціальні мережі тощо)) і суб'єктивними (наприклад, внутрішній уклад життя батьківської сім'ї, спілкування з однолітками, статеві відносини, незапланована вагітність, пошук партнеру для шлюбу, кохання тощо) факторами. У світлі цього усвідомлена готовність до здійснення батьківської взаємодії передбачає, що людина здатна швидко реагувати на зміни у сімейному житті або особистому стані інших членів сім'ї та оперативно приймати відповідні рішення. На підставі вищевикладеного зроблено висновок про те, що кожний дорослий член родини зможе ефективно виконувати свої сімейні функції та батьківські обов'язки тільки в тому випадку, якщо він здійснює постійно особистісне самовдосконалення як сім'янин та батько (матір).

Однак, за даними пілотного дослідження, тільки 18,6 % опитаних дівчат і 4,6 % юнаків здійснюють цілеспрямовану самоосвітню діяльність, присвячену підвищенню власної обізнаності з питання батьківства, а 7,4 % дівчат і 4,9 % хлопців, які брали участь в пілотному дослідженні, відвідують спеціальні лекції, тренінги та майстер-класи з догляду та виховання дитини. При цьому варто уточнити, що всі ці студенти недавно вже стали батьками. Необхідно також зауважити, що близько 65 % респондентів відзначили, що їм бракує вільного часу для здійснення самоосвіти з питань батьківства. Проте вони запевнили, що займуться вивченням цього питання після народження дитини.

Отже, у світлі цього виникає актуальна потреба в наданні педагогічної підтримки студентам у здійсненні ними самовдосконалення в означеному напрямі. Виникає необхідність у забезпеченні педагогічної підтримки студентів в їхньому становленні як батьків.

Зважаючи на результати констатуючого зрізу, і відповідно до мети дослідження, ми розробили програму, що складається з лекційного курсу «Основи перинатальної психології» і тренінгу «Батьками бути чудово!».

Основною метою програми є створення психолого-педагогічних умов для розвитку професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді. Такими умовами ми вважаємо: стимулювання мотиваційно-ціннісного ставлення майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді; упровадження у професійну підготовку ситуаційного та тренінгового навчання задля забезпечення готовності майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді; надання особистісно зорієнтованої педагогічної підтримки студентам у здійсненні ними самовдосконалення в означеному напрямі.

Під час розробки структурно-функціональної моделі ми керувалися основними положеннями про структуру батьківства та концепцією формування психолого-педагогічної компетентності батька [12].

Завданням розвитку мотиваційного компонента виступили: формування єдності аксіологічного поля (зв'язок цінностей особи) сім'ї; робота над безумовним прийняттям значущих людей; усвідомлення життєвих сценаріїв і робота з особистісними смислами та цінностями; навчання психологічної підтримки; показ переваг особистісної партнерської позиції у спілкуванні, зокрема, в сім'ї; отримання зворотнього зв'язку від учасника групи про бачення його в ролі батька; підвищення компетентності у вирішенні важких ситуацій міжособистісного спілкування; розвиток почуття власної самоцінності; формування мотивації на особистісні зміни та прагнення до саморозвитку; формування позитивної «Я-концепції».

Завданням розвитку когнітивного компонента були: усвідомлення змісту поняття «батьківство»; уточнення та розширення поняття «батьківська роль»; усвідомлення своїх внутрішніх заборон і проблемних ділянок у сфері батьківства; навчання аналізу ситуацій дитячо-батьківської взаємодії; усвідомлення учасниками тренінгу впливу батьківської сім'ї на характер взаємодії членів власної сім'ї; навчання навичок рефлексії; опрацювання способів поведінки, притаманної станам «Я-Дитина», «Я-Батько», «Я- Дорослий» [1].

Розвиток діяльнісного компонента було представлено такими завданнями: навчання емпатичного слухання, розвиток емпатії; розвиток культури вираження почуттів; навчання контролю за проявами емоцій; підвищення рівня усвідомленості та контролю невербальних аспектів поведінки; формування ефективних установок внутрішньої свободи і впевненості; вироблення індивідуального стилю реагування у стресової ситуації міжособистісної взаємодії.

Висновки

Отже, проведене дослідження доповнює і конкретизує поняття професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді, а також відкриває новий підхід до дослідження такого феномену в руслі педагогіки - цілеспрямований вплив на майбутніх фахівців соціальної сфери у рамках професійної підготовки до формування усвідомленого батьківства у молоді за допомогою тренінг-курсу.

Структурно-функціональна модель системи професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді, яку ми реалізували, переконливо показала підвищення рівня наявної у майбутніх фахівців соціальної сфери професійної підготовки до формування усвідомленого батьківства у молоді.

Результати, отримані в цьому дослідженні, можуть бути використані під час діагностики, прогнозування та розвитку готовності в «потенційних» батьків з метою підтримки інституту молодої сім'ї, а розроблена інноваційна структурно-функціональна модель системи професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до формування усвідомленого батьківства у молоді може бути використана в практиці навчальної роботи зі здобувачами вищої освіти в освітньому просторі ЗВО.

Література

1. Берн Е. Трансактный анализ в психотерапии: Системная индивидуальная и социальная психотерапия / пер. с англ. А. Калмыкова и В. Калиненко. Москва. Академический проект, 2006. 320 с.

2. Бех І.Д. Виховання особистості: підруч. для студ. вищ. навч. закл. Київ: Либідь, 2008. 848 с.

3. Божович Л. И. Проблемы формирования личности. Москва. Международная педагогическая академия, 1995. 183 с.

4. Варга А. Изменение отношений в семье. Популярная психология для родителей / Под ред. А.С. Спиваковской. Санкт-Петербург. СОЮЗ, 1997. С. 59-63.

5. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Под ред. В. В. Давыдова. Москва. Педагогика, 1991. 480 с.

6. Доброєр О. Відповідальне батьківство. Роль і значення чоловіка для виховання дитини. Психолог. 2009. № 36 (372). С. 22-24.

7. Карпачов Д Як дати дитині все без грошей та зв'язків. Київ. «Агенція «ІРІО», 2019. 256 с.

8. Кон И.С. Ребенок и общество. Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. Москва. Издательский центр «Академия», 2003. 336 с.

9. Костюк Г. С. Учебно-воспитательный процесс и психическое развитие личности / Под ред. Л. Н. Проколиенко. Киев. Рад.шк., 1989. 608 с.

10. Лук'янова К.А. Усвідомлене ставлення до батьківства студентів професійно- технічних закладів освіти як складова особистісного самовизначення. Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. 2016. № 12. С. 87-92.

11. Максименко С.Д. Личность начинается с любви. Медицинская психология. 2006. №2. С. 3-13.

12. Овчарова Р.В. Родительство как психологический феномен: учебное пособие. Москва. Московский психолого-социальный институт, 2006. 496 с.

13. Эриксон Э. Г. Детство и общество. Изд. 2-е, перераб. и дополн. / Пер. с англ. Санкт-Петербург. «Речь», 2002. 416 с.

References

1. Bern, E. (2006). Transaktnyj analiz v psihoterapii: Sistemnaja individual'naja i social'naja psihoterapija [Transactional analysis in psychotherapy: Systemic individual and social psychotherapy]. Moskva. Akademicheskij proekt [in Russian].

2. Beh, I.D. (2008). Vihovannja osobistosti [Education of personality]. Kiiv: Libid' [in Ukrainian].

3. Bozhovich, L. I. (1995). Problemy formirovanija lichnosti [Problems of personality formation]. Moskva. Mezhdunarodnaja pedagogicheskaja akademija [in Russian].

4. Varga, A. (1997). Izmenenie otnoshenij v sem'e. Populjarnaja psihologija dlja roditelej [Changing family relationships. Popular psychology for parents]. Sankt-Peterburg. SOJuZ [in Russian].

5. Vygotskij, L. S. (1991). Pedagogicheskaja psihologija [Pedagogical psychology]. Moskva. Pedagogika [in Russian].

6. Dobroєr, O. (2009). Vidpovidal'ne bat'krvstvo. Rol' і znachennja cholovika dlja vihovannja ditini [Responsible parenthood. The role and importance of men for raising a child]. Psiholog - Psychologist, 36 (372), 22-24 [in Russian].

7. Karpachov, D. (2019). Jak dati ditim vse bez groshej ta zv'jazkw [How to give a child everything without money and connections]. Ki'i'v. «Agencya «IRIO» [in Ukrainian].

8. Kon, I.S. (2003). Rebenok i obshhestvo [The child and society]. Moskva. Izdatel'skij centr «Akademija» [in Russian].

9. Kostjuk, G. S. (1989). Uchebno-vospitatel'nyj process i psihicheskoe razvitie lichnosti [Educational process and mental development of the individual]. Kiev. Rad.shk. [in Ukrainian].

10. Luk'janova, K.A. (2016). Usvidomlene stavlennja do bat'kivstva studentiv profesijno- tehnichnih zakladiv osviti jak skladova osobistisnogo samoviznachennja [Conscious attitude to parenthood of students of vocational schools as a component of personal self-determination]. Visnik Cherkas'kogo universitetu. Serija: Pedagogichni nauki - Bulletin of Cherkasy University. Series: Pedagogical sciences, 12, -92 [in Ukrainian].

11. Maksimenko, S.D. (2006). Lichnost' nachinaetsja s ljubvi [Personality begins with love]. Medicinskaja psihologija - , Medical psychology, 2, 3-13 [in Ukrainian].

12. Ovcharova, R.V. (2006). Roditel'stvo kak psihologicheskij fenomen [Parenting as a psychological phenomenon]. Moskva. Moskovskij psihologo-social'nyj institut [in Russian].

13. Jerikson, Je. G. (2002). Detstvo i obshhestvo [Childhood and society]. (vol. 1-2). Sankt- Peterburg. «Rech'» [in Russian].

Размещено на Allbest.ru