Шляхи використання педагогічної спадщини О. Пащенко в сучасному освітньому просторі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія

ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ О. ПАЩЕНКО В СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ

Семенова Анна Миколаївна

аспірантка кафедри педагогіки

Анотація

педагогічний спадщина пащенко освітній

У статті розглянуто основні життєві віхи та педагогічну спадщину відомої на Поділлі громадської діячки Олімпіади Пащенко, шляхи використання останньої в сучасному освітньому просторі України. Констатовано, що від самого початку професійної діяльності, який припав на імперські часи, непересічна подолянка не лише намагалася узасаднити українську мову в навчальний процес, але й використовувала шкільний клас як майданчик, де збиралися селяни для обговорення найбільш болючих та пекучих питань їхнього буття, передусім пошуку шляхів для вирішення земельної проблематики. Закцентовано увагу на найбільш яскравому етапі в державотворчій діяльності О. Пащенко, пов'язаному з добою Української революції 1917-1921 рр., коли вона у квітні 1917 р. всеукраїнським вчительським з'їздом була обрана до складу Української Центральної Ради, потому стала головою Кам'янецької шкільної ради, членом повітової земської управи, обрана секретарем комісії з відкриття у Кам'янці-Подільському державного українського університету. Окреслено літературно-педагогічні твори О. Пащенко, які були написані в останній період життя, пов'язаний з її перебуванням у Львівському будинку для престарілих людей. Наголошено, що створення різножанрових матеріалів за творами українських класиків Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки та ін. були покликані урізноманітнити навчальний процес у закладах середньої освіти, сприяти формуванню у молоді почуттів патріотизму, любові до рідного краю, шанобливого ставлення до української історії, мови, загалом до національних культурних пластів, що увиразнюють національну ідентичність. Зазначено, що у своїй сукупності ці чинники й сьогодні сприяють збереженню у школярів національного духу, демонструють його глибинні вкорінення та ментальну тяглість, переконують у незламності національного характеру. За умов радянської дійсності опублікувати ці твори О. Пащенко можливості не мала. Однак сьогодні її літературно-педагогічна спадщина повертається до читача, а головне стає надбанням учителя-практика для використання в навчальному процесі.

Ключові слова: громадська діячка, освіта, школа, сучасні виклики, українська справа, педагогічна спадщина.

Abstract

Semenova Anna Mykolayivna Postgraduate student of the Department of Pedagogy of Khmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy, Khmelnytskyi

WAYS OF USING THE PEDAGOGICAL HERITAGE OF O. PASHCHENKO IN THE MODERN EDUCATIONAL SPACE OF UKRAINE

The article examines the main life milestones and pedagogical heritage of the famous public figure in Podillia region, Olimpiada Pashchenko, ways of using the latter in the modern educational space of Ukraine. It is established that from the very beginning of her professional activity, which was during the imperial times, the extraordinary Podolillia region dweller not only tried to introduce the Ukrainian language into the educational process, but also used the school classroom as a platform where peasants gathered to discuss the most painful and burning questions of their existence, primarily the search of ways to solve land problems. The attention is focused on the most vivid stage in O. Pashchenko's state-building activities, related to the days of the Ukrainian Revolution of 1917-1921, when in April 1917 she was elected to the Ukrainian Central Rada by the All-Ukrainian Teachers' Congress, and later became the head of Kamianets-Podilskyi school council, a member of the district zemstvo administration, was elected a secretary of the commission for the opening of the Kamianets-Podilskyi State Ukrainian University. The literary and pedagogical works of O. Pashchenko, which were written in the last period of her life, connected with her stay in the Lviv home for the elderly, have been outlined. It is emphasized that the creation of multi-genre materials based on the works of Ukrainian classics T. Shevchenko, I. Franko, L. Ukrainka, etc. were called to diversify the educational process in secondary education institutions, to promote the formation of feelings of patriotism, love for the native land, respectful attitude to Ukrainian history, language, in general, to national cultural layers that express national identity of young people. It is noted that, in their totality, these factors even today contribute to the preservation of the national spirit among schoolchildren, demonstrate its deep roots and mental resilience, and convince of the indomitability of the national character. U nder the conditions of the Soviet reality, O. Pashchenko had no opportunity to publish these works. However, today her literary and pedagogical heritage returns to the reader, and most importantly it becomes the property of the practicing teacher for use in the educational process.

Keywords: public figure, education, school, modern challenges, Ukrainian affairs, pedagogical heritage.

Постановка проблеми

Після 24 лютого 2022 р., коли Україна постала перед новими глобальними викликами, пов'язаними з повномасштабним вторгненням росії в державні кордони України, на порядку денному за нових політичних реалій надто гостро постали питання з'ясування сутності національної ідентичності, її кардинальної відмінності від інших народів, зокрема росіян, та вибудови освітнього процесу на засадах патріотизму, незгасимої любові до українських історичних, культурних, ментальних традицій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У цьому контексті важливим є залучення до розвитку освітньої системи ріжножанрових і багатоаспектних напрацювань предстаників гуманітарного знання, які на різних історичних етапах працювали і творили у багатьох галузях науки і культури. До цих здобутків слід віднести й літературно-педагогічну творчість Олімпіади Михайлівни Пащенко, відомої просвітницької діячки, педагога, державниці, інтелектуальна спадщина якої до сьогодні не знайшла свого належного застосування. Втім, потрібно визнати, що за часи новітньої незалежності ця непересічна особистість неодноразово потрапляла у поле зору дослідницького середовища. Зокрема, у працях Є. Сохацької [1], Е. Мельника [2], О. Завальнюка [3], В. Черняка [4] та інших науковців розглядаються різні аспекти її непростого життя та робляться спроби розкрити згенеровані нею гуманітарні проєкти наприкінці ХІХ - впродовж ХХ ст.

Мета статті полягає у розкритті основних життєвих віх відомої подолянки Олімпіади Пащенко та аналізі шляхів використання її педагогічної спадщини в сучасному освітньому просторі України.

Виклад основного матеріалу

О. Пащенко народилася 25 липня 1879 р. у с. Серби Могилівського повіту (нині с. Гонтівка Чернівецького району Вінницької області) у сім'ї вчителів. Початкову освіту отримала в рідному селі. Тут вона закінчила чотири класи початкової школи. Далі впродовж шести років навчалась у Маріїнській жіночій гімназії в Кам'янці-Подільському. Отриманий 10 травня 1896 р. атестат про закінчення курсу гімназії надавав їй право на отримання звання домашньої учительки.

Не маючи можливості продовжити навчання в університетах Наддніпрянської України, О. Пащенко переїздить до Тифлісу, де закінчує філологічний відділ дворічних педагогічних курсів. Поряд із цим працює на посаді вчительки-практикантки в початковій школі. У двадцятирічному віці вона стає завідуючою приватної школи, організованої за ініціативи «Товариства учителів та вихователів». Невдовзі її обирають секретарем правління цієї громадської організації [5, с. 112].

Із початком російсько-японської війни вона добровільно їде на Далекий Схід, де працює сестрою-жалібницею у військових шпиталях. За проявлений героїзм була нагороджена срібною медаллю «За хоробрість на Георгіївській стрічці».

У серпні 1905 р. О. Пащенко повертається на Поділля, де працює завідуючою школи в містечку Дунаївці. Крім навчального процесу організовує лекції для селян, на яких розповідає про актуальні питання земельної реформи. За це її відсторонили від занять та взяли під домашній арешт. Не маючи змоги працевлаштуватися, Олімпіада Михайлівна виїжджає на Київщину, де за допомогою директора народних шкіл Т. Лубенця їй вдається отримати призначення у школі с. Ставки Радомишльського повіту. Тут вона знову відзначається громадською активністю, за що у листопаді 1906 р. втрачає посаду [5, с. 113].

О. Пащенко повертається на Поділля і зупиняється вже у рідному для неї Кам'янці-Подільському. Вона входить до складу Подільської «Просвіти», хоча й продовжувала перебувати під наглядом поліції та працює у приватній школі. Водночас виступає з публічними лекціями у міському театрі, в яких характеризує власні переживання різних процесів періоду російсько-японської війни. Пізніше ці матеріали ляжуть в основу опублікованих у 1910 р. у «Русскому богатстве» нотаток «Із записок сестри- волонтерки» [6].

Однак у серпні 1908 р. О. Пащенко звільняють з роботи і вона змушена виїхати до Москви. Впродовж майже двох років вона складає звіт про діяльність Червонохресної організації під час російсько-японської війни та навчається на вищих педагогічних курсах ім. Тихомирова.

У 1910 р. Олімпіада Михайлівна знову повертається до Кам'янця-Подільського і працевлаштовується учителькою у другому Фільварецькому міському парафіяльному училищі та в приватній школі Мазінга. Тут вона працює до початку Першої світової війни. Досить активно проявляє себе у діяльності місцевої «Просвіти» [5, с. 113].

З початком Першої світової війни мобілізується сестрою милосердя, займаючись організацією бараку для хворих від холери на Підзамчі у Кам'янці- Подільському, надаючи першу допомогу пораненим у Городку. За проявленні старання та відданість справі її нагороджують золотою медаллю на Станіславській стрічці. Крім того, з 1915 по 1916 рр. О. Пащенко за сумісництвом працює в 4-х класній школі, заміняючи вчителя, призваного на війну.

Новий життєвий етап Олімпіади Михайлівни розпочинається з вибухом революції 1917 р. Вона входить до складу Української Центральної Ради, куди була делегована всеукраїнським вчительським з'їздом. Стає керівником Кам'янецької шкільної ради. Входить до демократизованого складу повітового земства. Її обирають членом повітової управи, де вона опікується освітніми справами.

Із розвитком революційних процесів та тих новацій, що несло національне відродження, О. Пащенко стає головою української фракції у Кам'янець- Подільській міській думі, виступає ініціатором реалізації у місті університетського проєкту, а згодом затверджена секретарем урядової комісії з відкриття Кам'янець-Подільського державного українського університету [3, с. 136].

Після завершення національно-визвольних змагань у їх основній фазі змушена була два роки переховуватись на Кам'янеччині з малолітнім сином на руках, після чого перебралась на Волинь, де перебував її чоловік О. Шульмінський. Не маючи змоги працевлаштуватися у школі, пише спомини про добу Української революції 1917-1921 рр. та, зокрема, про заснування університету в місті над Смотричем [7].

У 1939 р. після встановлення у Дубно радянської влади починає працю вчителем української мови та літератури у місцевій школі № 1. Так тривало до початку радянсько-німецької війни. У серпні 1941 р. затверджена українським державним правління заступником голови Дубенської окружної управи. Активно працює у місцевому товаристві Червоного Хреста, допомагаючи ув'язненим у концтаборах радянським полоненим. За це її у 1943 р. німці хотіли розстріляти, але лише випадковий збіг обставин спас Олімпіаду Михайлівну від смерті.

Після закінчення Другої світової війни практично увесь час перебувала у Львівському будинку для престарілих учителів-пенсіонерів. Тут вона пише інсценізації для середніх шкіл за творами українських класиків, кіносценарії, п'єси та інші твори.

Сьогодні є усі підстави стверджувати, що ми навіть не маємо повної бібліографії праць О. Пащенко. Більша частина її інтелектуального доробку зберігається в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України. Шевченкіана письменниці та окремі листи знаходяться на зберіганні в Науковому архіві Шевченківського національного заповідника у Каневі. Щонайменше десятки праць розпорошені по різним часописам, які видавалися в Україні та за кордоном.

Сама О. Пащенко розділила свою творчу спадщину на декілька груп. До першої вона віднесла нариси, інсценізації, оповідання, статті та п'єси. До другої - нариси (із спогадів О. Пащенко-Шульмінської). Третю групу наповнюють інсценізації творів українських класиків, четверту - інші інсценізації. До п'ятої групи О. Пащенко віднесла біографічні п'єси. Шосту групу наповнюють інсценізації літературних творів дитячої літератури. Врешті, до сьомої групи віднесено різні п'єси, оповідання та драматичні образки [8].

У даному повідомленні ми сконцентруємося на аналізі літературно- педагогічних праць, написаних передусім для використання у навчальних програмах загальноосвітніх шкіл. Це завдання залишається актуальним і для сьогодення, коли відбувається реформування освітньої структури та її змістовного навантаження, народжуються нові концепції, пов'язані з узасадненням проєкту «Нової української школи», створюються оригінальні навчально-виховні системи, покликані виховати школярів на засадах патріотизму та любові до рідної землі. Усі ці новації спрямовані на утвердження національної системи виховання, на формування гармонійно розвиненої особистості.

Відтак провідним напрямком у навчальному процесі виступають українознавчі студії. Зокрема, матеріали української класичної літератури, що відображають національні характеристики українства, мають слугувати добротним тлом, на якому зростатиме молодь. Формування в останніх рис доброзичливості та справедливості повинні сприяти не лише форми навчально- виховної роботи, але й різні види позакласної роботи.

У новій українській школі велика увага приділяється літературно- творчим заходам, розвитку драматичного та театрального мистецтва. У цьому відношенні інтелектуальна спадщина О. Пащенко є вельми унікальною, оскільки її напрацювання за зразками творів українських класиків власне дуже добре пристосовані для потреб та зацікавленостей школярів. Назвемо лише окремі переробки Олімпіади Михайлівни, які варті широкого використання в шкільній та позакласній роботі: 1) Квітка-Основ'яненко - «За правдою». П'єса на 5 дій за повістю «Козир-дівка». 2) Марко Вовчок - «Два світи». Кінодрама за повістю «Інститутка». 3) Нечуй-Левицький - «Бурлачка». Кіно-п'єса на 10 частин за повістю «Бурлачка». 4) Панас Мирний - «Пропаща сила». Кінодрама на 12 частин за романом «Хіба ревуть воли...». 5) Панас Мирний - «Пилипко». П'єса на 2 дії за оповіданням «Морозко». 6) Руданський Степан - «Рід слов'ян». Кінофільм - казка за казкою «Цар соловей». 7) Коцюбинський Михайло - «Полонинська пісня». Кінодрама за повістю «Тіні забутих предків». 8) Коцюбинський Михайло - «Полонинська пісня». (Другий варіант). П'єса на 5 дій. 9) Коцюбинський Михайло - «Страх». П'єса одноактівка за оповіданням «Сміх». 10) Федькович Юрій - «Бунтарі-дезертири». П'єса на 5 дій (8 картин), або музична драма на 5 дій (8 картин) за його творами. 11) Франко Іван - «Захар Беркут». П'єса на 5 дій (8 картин) за повістю «Захар Беркут». 12) Франко Іван - «Перехресні стежки розійшлися». П'єса на 5 дій (9 картин) за повістю «Перехресні шляхи». 13) Кобилянська Ольга - «Мати - зболена, горем похилена мати». П'єса на 5 дій (6 картин) за повістю «Ніоба». 14) Кобилянська Ольга - «Прагнення жити перемогло». П'єса на 4 дії (7 картин) за повістю «Царівна». 15) Кобилянська Ольга - «Гуцулка». П'єса на три дії за оповіданням «Не культурна». 16) Стефаник Василь - «За хлібом». Одноактівка за оповіданням «Кам'яний хрест» [9, ф. 39, оп. 1, спр. 48, арк. 1-7 зв.). Звісно, цей ряд можна продовжити.

«Нова українська школа» велику увагу акцентує на розвитку інституту позаурочної системи, де вагомим інструментарієм виступає робота з позакласного читання. Його мета - сформувати в учнів стійку потребу самостійно й осмислено вибирати і систематично читати книги, опираючись на знання та навички, здобуті на уроках літератури. І в цьому випадку літературно-педагогічні напрацювання О. Пащенко є незамінними. Особливо це відноситься до біографічних студій з життя українських класиків.

Як приклад, наведемо п'єси для середніх шкіл за авторством Олімпіади Михайлівни із різних періодів життя українського Кобзаря - Тараса Григоровича Шевченка. Загалом її Шевченкіана складається з п'яти самостійних праць. Перша п'єса на п'ять дій висвітлює дитячі роки Тараса і називається «Мені тринадцятий минало...»: 1) «Вечір». 2) «Сирітство». 3) «В школі у дяка». 4) «Я пас ягнята за селом...». 5) «До пана за дозволом».

У другій роботі «Козачком за паном» розповідається про юнацькі роки поета. Вона також складається із п'яти дій: 1) «Біля дверей пана». 2) «В науці у Ширяєва». 3) «Перший промінь у житті». 4) «Серед (олімпійців)». 5) «Здобуто волю!»

Третя п'єса характеризує діяльність Т. Шевченка у зрілому віці, його участь у Кирило-Мефодієвському братстві. Вона має назву «Широкі шляхи». П'єса на 5 дій (6 картин): 1) «Призвання». 2) «Серед рідні». 3) «Між двома світами». 4) «Засоби боротьби». 5) (1 картина) «Кирило-Мефодіївське товариство». (2 картина) «Арешт».

У четвертій постановці авторка розглядає складний життєвий етап Пророка, пов'язаний із засланням та відбуванням каторги. П'єса на п'ять дій так і називається «На засланні»: 1) «В казармі». 2) «На Аральському морі». 3) «Муштра». 4) «Серед пісків». 5) «Настало свято».

Врешті, остання частина постановки, має назву «Змарнований, але нескорений». П'єса на 5 дій з епілогом: 1) «З Нижнього не пускають». 2) «Друзі зустрічають». 3) «Змарновані мрії». 4) «І на сторожі їх поставлю слово...». 5) «Остання надія». Епілог: «Остання ніч» [10].

Метою біографічних п'єс О. Пащенко виступає формування в учнів засад національної свідомості, виховання гордості за здобутки українських митців. Крім іншого, праці такого спрямування покликанні розвивати в школярів навички ідейно-художнього аналізу прозового твору.

Крім п'єс, впродовж 1961-1964 рр. з нагоди 100-річчя з дня смерті Великого Кобзаря та 150-річчя з дня його народження О. Пащенко створює низку змістовних матеріалів, присвячених Т. Шевченку. В одному із них вона стверджує: «У кожного народу є своє суто національне свято, яке служить ознакою його національного усвідомлення, його любові до рідного краю, до його історії-давнини, до його мови. Є і у нас українців національно святкові дні; до них належать і Тарасові дні» [11, с. 20].

Висновки

Вважаємо, що життєвий шлях та літературно-педагогічна творчість О. Пащенко, її багатогранна громадська, культурно-просвітницька, педагогічна діяльність, літературна та педагогічна спадщина можуть прислужитися національно-патріотичному вихованню шкільної та студентської молоді, а їх включення до курсів «Історія педагогіки», «Українська література», «Історія України» збагатить знання майбутніх фахівців цікавими відомостями про життєдіяльність українських митців, сприятиме формуванню національної свідомості, любові до рідної мови, культури, плекатиме бажання примножувати духовні скарби українського народу.

Література

1. Сохацька Є. Життєва доля Олімпіади Пащенко-Шульмінської (1879-1972 рр.): злети, забуття і повернення. Наукові праці Кам 'янець-Подільського державного педагогічного університету: Філологічні науки. Кам'янець-Подільський: Кам'янець- Подільський державний педагогічний університет, 2000. Вип. 4. С. 210-218.

2. Мельник Е. Олімпіада Пащенко - просвітницька діячка Поділля. Жінка в науці та освіті: минуле, сучасність, майбутнє: мат. другої міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 5-6 липня 2002 р.). Київ: Ш! Здоровило О. П., 2002. С. 310-315.

3. Завальнюк О. М. Історія Кам'янець-Подільського державного українського університету в іменах (1918-1921 рр.). Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2006. С. 134-140.

4. Черняк В. В. Олімпіада Пащенко - видатна уродженка Вінниччини. Вінниччина: минуле та сьогодення: Краєзнавчі дослідження. Вінниця, 2007. С. 195-199.

5. Семенова А. Олімпіада Пащенко у громадському русі Поділля (до 140-річчя від дня народження). Календар знаменних і пам'ятних дат Хмельниччини на 2019 рік: реком. бібліогр. довід. Хмельницький: ФОП Стрихар А. М., 2018. С. 112-115.

6. Пащенко О. Из записок сестры-волонтерки. Пащенко О. Матеріали до життєпису / упорядн., авт. передм. В. Р. Адамський. Хмельницький: 1П1 Мельник А. А., 2012. С. 172-219.

7. Пащенко О. М. Заснування Кам'янець-Подільського державного українського університету. Пащенко О. Матеріали до життєпису /упорядн., авт. передм. В. Р. Адамський. Хмельницький: ПП Мельник А. А., 2012. С. 346-379.

8. Семенова А. М. Мемуарна та літературно-педагогічна спадщина Олімпіади Пащенко. Хмельницькі краєзнавчі студії: наук.-краєзн. зб. Хмельницький: ФОП Стрихар А. М., 2020. Вип. 27. С. 154-162.

9. Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України.

10. Пащенко-Шульмінська О. М. Моя Шевченкіана /упорядн., авт. передм. В. Р. Адамський. Кам'янець-Подільський: «Медобори-2006», 2014. 248 с.

11. Адамський В. Р. Тарас Шевченко у житті та творчості Олімпіади Пащенко- Шульмінської. Пащенко-Шульмінська О. М. Моя Шевченкіана /упорядн., авт. передм. В. Р. Адамський. Кам'янець-Подільський: «Медобори-2006», 2014. С. 7-22.

References

1. Sokhatska Ye. (2000). Zhyttieva dolia Olimpiady Pashchenko-Shulminskoi (1879-1972 rr.): zlety, zabuttia i povernennia [The fate of Olimpiada Pashchenko-Shulminska (1879-1972): ups and downs, oblivion and return]. Naukovi pratsi Kam 'ianets-Podilskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu: Filolohichni nauky. Kam'ianets-Podilskyi: Kam'ianets-Podilskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet, Vyp. 4. S. 210-218 [in Ukrainian].

2. Melnyk E. (2002). Olimpiada Pashchenko - prosvitnytska diiachka Podillia [Olimpiada Pashchenko - educational activist of Podillia region]. Zhinka v nautsi ta osviti: mynule, suchasnist, maibutnie: mat. druhoi mizhnar. nauk.-prakt. konf. (Kyiv, 5-6 lypnia 2002 r.). Kyiv: PP Zdorovylo O. P., S. 310-315 [in Ukrainian].

3. Zavalniuk O. M. (2006). Istoriia Kam'ianets-Podilskoho derzhavnoho ukrainskoho universytetu v imenakh (1918-1921 rr.) [History of Kamianets-Podilskyi State Ukrainian University in names (1918-1921)]. Kam'ianets-Podilskyi: Abetka-NOVA, S. 134-140 [in Ukrainian].

4. Cherniak V. V. (2007). Olimpiada Pashchenko - vydatna urodzhenka Vinnychchyny [Olimpiada Pashchenko - outstanding native of Vinnytsia region]. Vinnychchyna: mynule ta sohodennia: Kraieznavchi doslidzhennia. Vinnytsia, S. 195-199 [in Ukrainian].

5. Semenova A. (2018). Olimpiada Pashchenko u hromadskomu rusi Podillia (do 140-richchia vid dnia narodzhennia) [Olimpiada Pashchenko in the public movement of Podillia region (to the 140^th anniversary of her birth)]. Kalendar znamennykh i pam 'iatnykh dat Khmelnychchyny na 2019 rik: rekom. bibliohr. dovid. Khmelnytskyi: FOP Strykhar A. M., S. 112-115 [in Ukrainian].

6. Pashchenko O. (2012). Iz zapisok sestry-volonterki [From the notes of a volunteer sister]. Pashchenko O. Materialy do zhyttiepysu /uporiadn., avt. peredm. V. R. Adamskyi. Khmelnytskyi: PP Melnyk A. A., S. 172-219 [in Ukrainian].

7. Pashchenko O. M. (2012). Zasnuvannia Kamianets-Podilskoho derzhavnoho ukrainskoho universytetu [Foundation of Kamianets-Podilskyi State Ukrainian University]. Pashchenko O. Materialy do zhyttiepysu /uporiadn., avt. peredm. V. R. Adamskyi. Khmelnytskyi: PP Melnyk A. A., S. 346-379 [in Ukrainian].

8. Semenova A. M. (2019). Memuarna ta literaturno-pedahohichna spadshchyna Olimpiady Pashchenko [Olimpiada Pashchenko's memoir and literary-pedagogical legacy]. Khmelnytski kraieznavchi studii: nauk.-kraiezn. zb. Khmelnytskyi: FOP Strykhar A. M., Vyp. 25. S. 138-139 [in Ukrainian].

9. Tsentralnyi derzhaenyi arkhie-muzei literatury ta mystetstea Ukrainy [Central state archiee- museum of literature and art of Ukraine]. [in Ukrainian].

10. Pashchenko-Shulminska O. M. (2014). Moia Shevchenkiana [My Shevchenkiana] /uporiadn., aet. peredm. V. R. Adamskyi. Kam'ianets-Podilskyi: «Medobory-2006», 248 s. [in Ukrainian].

11. Adamskyi V. R. (2014). Taras Sheechenko u zhytti ta teorchosti Olimpiady Pashchenko- Shulminskoi [Taras Sheechenko in the life and work of Olimpiada Pashchenko-Shulminska]. Pashchenko-Shulminska O. M. Moia Shevchenkiana /uporiadn., aet. peredm. V. R. Adamskyi. Kam'ianets-Podilskyi: «Medobory-2006», S. 7-22 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru