Акмеологічний підхід до проблеми виховання естетичного смаку майбутніх музично-педагогічних працівників

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКМЕОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ПРОБЛЕМИ ВИХОВАННЯ ЕСТЕТИЧНОГО СМАКУ МАЙБУТНІХ МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Чжоу Мінь,

здобувачка третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти кафедри освітології та інноваційної педагогіки, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Україна, Цжецзянський нормальний університет, КНР

Анотація

естетичний смак музичний акмеологія

Розкрито суть проблеми виховання естетичного смаку майбутніх музично-педагогічних працівників у професійній підготовці в закладах вищої освіти. Зазначено, що виховання естетичного смаку майбутніх музично-педагогічних працівників тісно пов'язане з акмеологією - наукою, що вивчає закономірності, механізми, принципи, зміст, методи і форми саморозвитку і самозростання людини впродовж життя. Феномен акме як найвищий ступінь розвитку особистості характеризує самодостатню людину, здатну змінювати власне життя на краще, знаходити шляхи самореалізації в різних видах діяльності. Музика є потужним засобом формування акме майбутніх музично-педагогічних працівників, оскільки специфіка створення й виконання музичних творів переломлюється через процеси сприйняття, відтворення, натхнення, задоволення. Авторська позиція полягає в тому, що проблему виховання естетичного смаку майбутніх музично-педагогічних працівників розглянуто через призму акмеологічних ідей. До таких ідей віднесено прагнення особистості до самоактуалізації, особистісно-професійне зростання й досягнення ідеалу, розкриття багатовекторного акме через професіоналізм. Доведено, що поняття «самоактуалізація особистості» й «естетична культура особистості» мають спільні ознаки - здатність досягати нових вершин, відшукувати новий сенс життя, сприймати й розуміти значущість естетичного досвіду для самореалізації особистості. Наведено результати аналізу шляхів формування естетичного досвіду майбутніх музично- педагогічних працівників у китайських закладах вищої освіти. Курси, що пов'язані з оцінкою популярної музики, активізують мислення й естетичну свідомість особистості, сприяють вихованню естетичного смаку майбутніх музично-педагогічних працівників, формують їхній естетичний досвід. Методика викладання популярної музики постійно оновлюється завдяки педагогічним прийомам і методам взаємодії викладача із здобувачами вищої освіти.

Ключові слова: естетичне виховання, естетичний смак, акмеологія, музично-педагогічні працівники, заклад вищої освіти, навчальні курси, оцінювання творів мистецтва, естетичний досвід.

Abstract

Acmeological approach to the problem of education of aesthetic taste of future music and pedagogical workers. Zhou Ming, postgraduate student of the third (educational and scientific) level of higher education Department of Education and Innovative Pedagogy, G.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Ukraine, Zhejiang Normal University, China

He essence of the problem of education of aesthetic taste of future music and pedagogical workers in professional training in higher education institutions is revealed. It is noted that the education of aesthetic taste of future music and pedagogical workers is closely related to acmeology - a science that studies the laws, mechanisms, principles, content, methods and forms of human selfdevelopment and self-growth throughout life. The phenomenon of acme as the highest level of personality development characterizes a self-sufficient person who is able to change his own life for the better, to find ways of self-realization in various activities. Music is a powerful means of forming the acme of future music and pedagogical workers, as the specifics of the creation and performance of musical works is refracted through the processes of perception, reproduction, inspiration, pleasure. The author's position is that the problem of educating the aesthetic taste of future music and pedagogical workers is considered through the prism of acmeological ideas. Such ideas include the desire of the individual to selfactualization, personal and professional growth and achievement of the ideal, the disclosure of the multi-vector acme through professionalism. It is proved that the concepts of "self-actualization of personality" and "aesthetic culture of personality" have common features - the ability to reach new heights, find new meaning in life, perceive and understand the importance of aesthetic experience for self-realization. The results of the analysis of the formation of aesthetic experience of future music and pedagogical workers in Chinese higher education institutions are presented. Courses related to the evaluation of popular music, activate the thinking and aesthetic consciousness of the individual, promote the education of aesthetic taste of future music and pedagogical workers, shape their aesthetic experience. Methods of teaching popular music are constantly updated through pedagogical techniques and methods of teacher interaction with students of higher education.

Keywords: aesthetic education, aesthetic taste, acmeology, music and pedagogical staff, higher education institution, training courses, evaluation of works of art, aesthetic experience.

Постановка проблеми (постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими, чи практичними, завданнями)

Якісна підготовка майбутніх музично-педагогічних працівників до професійної діяльності передбачає максимально повне розкриття їхніх талантів у результаті поступового руху до самозростання й саморозвитку. Конкурентоздатність працівників музичної сфери в загальному вигляді забезпечується їхнім настирним потягом до високої кваліфікації в професії, досвідом набуття широкого кола прихильників, у тому числі учнів та їхніх батьків, сформованим естетичним смаком, який вони виховують у численної кількості людей. У процесі підготовки майбутніх музично-педагогічних працівників до професійної діяльності особливе місцем займає виховання естетичного смаку, оскільки специфіка створення й виконання музичних творів переломлюється через процеси сприйняття, відтворення, натхнення, задоволення, що й надихає на пошуки нових сенсів життя, кращих і надійних для життєдіяльності людини. Нині, в таких складних ситуаціях, кожній людині потрібна підтримка її духовних сил, віра в краще майбутнє, саморегуляція власних дій і поведінки. Естетичне сприйняття музичних творів розкриває для людини нові можливості для самопізнання, змінює її ставлення до себе та до оточуючого світу, допомагає подолати життєві труднощі. Уміння бачити прекрасне в музичних творах, надихатися ним і робити часткою свого життя, ділитися красою музики і спілкування з іншими - це компетенції естетичного виховання музично- педагогічних працівників, носіїв естетичної культури та індивідуальної неповторності. Виховання естетичного смаку майбутніх музично -педагогічних працівників тісно пов'язане з акмеологією - наукою, що вивчає закономірності, механізми, принципи, зміст, методи і форми саморозвитку і самозростання людини впродовж життя. Феномен акме як найвищий ступінь розвитку особистості характеризує самодостатню людину, здатну змінювати власне життя на краще, знаходити шляхи самореалізації в різних видах діяльності. Сформованість естетичного смаку свідчить про те, що особистість піднялася на нові вершини саморозвитку й розкриття власного таланту. Безумовно, у вихованні естетичних смаків молоді значну роль відіграють працівники музичної галузі, котрі передають естетичний досвід молодому поколінню.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття

Дослідження проблеми виховання музично-педагогічних працівників з позиції акмеологічного підходу спирається на наукові праці вітчизняних акмеологів, які розвивають науку акмеологію в різних напрямах, у тому числі в педагогічному аспекті. Про актуальність і доцільність використання теоретико-методологічних та прикладних аспектів акмеології в сучасних дослідженнях наголошують В. Огнев'юк, С. Сисоєва, Я. Фруктова та інші вчені [1]. Суттєві положення акмеологічного підходу, що сприяють розв'язанню проблеми професійної самореалізації вчителів у системі методичної роботи закладів загальної середньої освіти, формування їхньої професійної мобільності в різних видах діяльності, відбито в наукових працях І. Горбачової, Т. Куценко, Л. Рибалко, Р. Черновол-Ткаченко [2; 3]. Методолого-теоретичні засади професійно-педагогічної самореалізації майбутнього вчителя з позиції акмеологічного підходу вивчає Л. Рибалко [4]. Зв'язок естетичного виховання з акмеологією знаходимо в наковій праці В. Бордюк [5]. У дослідженні посилаємося на результати огляду досліджень китайської естетичної освіти, отримані й оприлюднені Цінлян Лінь [1], вивчення питань розвитку естетичної свідомості при викладанні популярної музики в коледжах ученим Шень Пеньюань [7], шляхи формування естетичного досвіду в навчанні музичного мистецтва Ліцзюнь Чень, Ци Вен [9].

На жаль, у проведених дослідженнях естетичні засади підготовки майбутніх музично-педагогічних працівників недостатньо пов'язані з акмеологією, її головними ідеями - прагнення особистості до самоактуалізації, особистісно-професійне зростання й досягнення ідеалу, розкриття багатовекторного акме через професіоналізм.

Мета статті (постановка завдання) - обґрунтувати авторську позицію щодо реалізації акмеологічного підходу до проблеми виховання естетичного смаку майбутніх музично-педагогічних працівників у закладі вищої освіти, а завданнями - розкриття головних ідей акмеології (прагнення особистості до самоактуалізації, особистісно-професійне зростання й досягнення ідеалу, розкриття багатовекторного акме через професіоналізм) у процесі виховання естетичного смаку майбутніх музично -педагогічних працівників у закладах вищої освіти .

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

У дослідженні естетичного смаку майбутніх музично-педагогічних працівників методологія є науковим способом пізнання про нові способи розкриття зазначеного феномену та проєктування шляхів його виховання в закладі вищої освіти. Звернення в дослідженні методології педагогіки сприяє перетворенню дійсності, зміні поглядів на проблему виховання естетичного смаку майбутніх музично- педагогічних працівників. Наслідуючи думку Н. Мойсеюк [10], суть якої полягає в тому, що в основі сучасної методології педагогіки лежить гуманізм, виявимо солідарність і розуміння глибини пізнання природи людини. Означимо те, що перелічені автором моральні якості особистості (людяність, доброта, повага, працелюбність, досконалість, щастя, справедливість, гідність, благородство тощо) є не лише загальнолюдськими цінностями, але й естетично значущими ідеалами самодостатньої людини. Бути щасливою людиною, як в тому ми переконані, це красиво й виважено, достойно й гідно для розвитку сталого суспільства. Привертає уваги термін «досконалість особистості», що в розумінні є досягненням найвищих вершин саморозвитку й самовдосконалення. У такому переплетінні гуманних, ціннісних, моральних якостей людини знаходимо відбиття ознак акмеологічних властивостей особистості.

Акмеологічний підхід, як зазначають учені І. Горбачова, Т. Куценко, В. Огнев'юк, Л. Рибалко, Сисоєва, Я. Фруктова, Р. Черновол-Ткаченко, є науковим пізнанням механізмів і шляхів самовдосконалення і саморозвитку особистості впродовж життя, розкриття яких сприяє максимально повній самореалізації людини в будь-яких сферах. У нашому випадку цій думці підлягає музичне мистецтво, завдяки якому розкривається талант музично - педагогічних працівників, виховується не лише їхній естетичний смак, але й смаки глядачів. Як зазначає В. Бордюк [5], суть акмеологічного підходу у дослідженнях питання естетичного виховання молоді полягає в тому, що особистість розглядається в єдності її характеристик як індивід, індивідуальність, суб'єкт, що виявляються в мотивації, зокрема прагнення до красивого й неповторного, переживанні успіху й задоволення результатами самореалізації естетичного потенціалу, а також у духовно-естетичному зростанні. Ціннісним аспектом акмеологічного підходу є те, що особистість у всіх її проявах розглядається як феномен потенційного й безперервного зростання до нових творчих вершин - акме завдяки природній здатності до самореалізації та умовам, що сприяють успішному розкриттю внутрішнього потенціалу «Я»-концепції.

Посилаючись на дотичні до теми джерела, розглянемо ідеї самоактуалізації особистості, її прагнення й досягнення ідеалу, розширення простору акме через професіоналізм, можливі шляхи їх реалізації у процесі виховання естетичного смаку майбутніх музично -педагогічних працівників у вітчизняних і зарубіжних закладах вищої освіти.

Самоактуалізація особистості є природньою властивістю, що характеризує її прагнення до найповнішої самореалізації на основі самовдосконалення й саморозвитку, бажання бути самодостатньою людиною, котрі відчуває корисність суспільству й задоволення від результатів власної діяльності. Згадаємо засновників гуманістичної психології, проповідників ідей самоактуалізації особистості А. Маслоу, К. Роджерс, В. Франкл, К. Хорні, котрі зійшлися в поглядах про самоактуалізовану людину. Конкретизуємо ці характеристики, як-от: більш адекватне сприйняття реальності, її краси, потворного й нікчемного в житті людини, сприйняття себе, своїх здатностей і нахилів до оцінювання явищ, подій, предметів оточуючого світу; природність і безпосередність у сприйнятті красивого, яскравого, чіткого й прозорого; уміння не виносити на суд публіки власні переживання і невдачі; переважно нові сприйняття й відкритість для нових досягнень, чуттєві форми осягнення дійсності, пізнання невідомого, знаходження в ньому кращих сторін для саморозвитку; готовність позбавлятися стереотипів і невиправданих упереджень. Порівняння ознак самоактуалізованої особистості й людини, яка має високий рівень естетичної культури, дає змогу більш глибоко зрозуміти сенс виховання естетичного смаку музично-педагогічних працівників. Поняття «самоактуалізація особистості» й «естетична культура особистості», на наш погляд, пронизані спільними ознаками - здатність до вершинних переживань, сильних хвилювань, високого напруження сили волі й фізичних сил, моральної стійкості, співчуття, виявлення красивих почуттів симпатії, умиротворення, блаженства. Також творчість і креативність поглиблюють зміст цих понять. Важливим є те, що такі людини «менш залежні від емоційних станів і більш толерантні до ситуацій невизначеності або суперечливих» [11, с. 795]. У нинішній ситуації така характеристика заслуговує на прискіпливу увагу, оскільки паніка й безвихідь панують у середовищі. У такому випадку людині потрібно бути сильною, не піддаватися емоціям, контролювати власні думки, вчинки, події, навчитися діяти й вести себе в соціумі в «масковому» режимі.

Дог речі, не будемо забувати про те, що в піраміді А. Маслоу потреби розвитку здібностей і духовного зростання людини займають високе місце в ієрархії, а це означає те, що людині потрібно задовольнити потреби фізіологічні (їжа, одяг, сон), безпеки (стабільність, забезпеченість, порядок), любові й приналежності (сім'я, дружба), в повазі (себе та іншої людини). Помітили те, що піраміда відомого гуманіста-психолога є красивою і корисною для людини формою представлення її мотиваційно-ціннісної сфери. Обирати шляхи задоволення потреб людини - це також естетичне відображення в свідомості тієї реальності й практичної значущості обріїв самореалізації особистості.

Якщо акмеологія є наукою про саморозвиток особистості й досягнення нею акме вершин як найвищої точки досконалості в різних видах діяльності, то естетика - наука про становлення й розвиток чуттєвої культури людини. Предмет естетичної науки складають специфіка естетичного як ціннісного ставлення людини до дійсності, художня й мистецька діяльність людини. До категоріального апарату естетики відносять прекрасне, трагічне, піднесене, комічне, досконале, гармонію, міру, катарсис та ін. Естетична освіта як процес педагогічної взаємодії спрямована не лише на формування естетичної свідомості людини, її знань і вмінь естетичної діяльності, але й на її духовне зростання, котре лежить в основі життєдіяльності й продуктивній професійній діяльності.

Ідеї прагнення й досягнення ідеалу об'єднують акмеологічні й естетичні погляди на природу людини, нових акме в житті й у різних видах діяльності. Естетичний смак є одним із різновидів акме людини, що означає вищий ступінь будь-чого, квітка, квітуча пора, феномен досягнення вершини власного розвитку в будь-якому напрямі життєдіяльності й професійної діяльності, в тому числі в естетичній діяльності. Акме є сукупністю психічних станів, з позиції яких людина сприймає себе загалом та як невід'ємну частину всесвіту. Акме характеризується тим, що людина усвідомлює себе з іншої, набагато кращої позиції, сприймає зовнішній світ як відкриту систему, розуміє власні потреби зростання й освоєння кращого досвіду, набутого поколіннями, прагне до створення продуктів діяльності на творчому рівні. Акме поділяються на об'єктивні як високі показники результатів діяльності та прояву зрілості й мудрості, відповідальності перед іншими, що визнаються соціумом й створюють популярність працівників музичного мистецтва. Суб'єктивні акме - сприйняття людиною себе, усвідомлення найближчих досягнень, хоча не завжди результати визнаються іншими, ще не є музичні твори популярними і вимагають багато зусиль для досягнення акме. Конфігурально акме можуть бути одновершинними або багатовершинними. Одновершинне акме характеризується найвищими досягненнями працівників музичного мистецтва, які перевищують попередні. Багатовершинні акме - неодноразові досягнення зазначених працівників, які передують а бо слідують за найвищим акме.

У певній мірі виховання естетичного смаку майбутніх музично - педагогічних працівників можна порівняти з формуванням акме майбутнього вчителя на прикладі наукової праці Л. Рибалко [4], яка навела низку пропозицій щодо цього. На думку вченої, акме майбутнього вчителя - це психічний стан, який характеризується найвищим ступенем його професійно- педагогічного розвитку в період навчання в закладах вищої освіти. Долучаючи інформацію до визначеної нами проблеми, зазначимо про те, що естетичний смак є інтегрованим виявленням почуттєвої сфери майбутніх музично - педагогічних на основі психічних процесів, що закріплюється в стійких інтересах до музичної освіти та естетичній компетентності фахівців. Для кожного здобувача вищої освіти є особистісне досягнення акме, поріг сприйняття, розуміння, відтворення кращих зразків підготовки до професійної діяльності. Проте, індивідуальність є настільки багатофакторною, що її розкриття можна назвати безкінечним. Здатність до акмеологічного зростання розкривається і розвивається індивідуально та залежить від багатьох чинників, як позитивних, так і негативних.

У дослідженні посилаємося на результати аналізу стану вивчення китайської естетичної освіти, отримані Цінлян Лінь [6]. Провідні ідеї естетичного виховання, як зазначає дослідник, належать Ру Сінь, який у статті під назвою «Естетична освіта з висоти наукового погляду на розвиток» поєднав нинішню реальність Китаю з практичним значенням естетичного виховання молоді, історичні традиції з інноваціями. Стаття Ван Юаньчжу «Естетичне виховання та формування особистості» спрямована на тенденцію «зосередження уваги на освіті знань» та «зростання особистості на естетичному вихованні» в китайській шкільній освіті, а також на виявлення результатів негативного впливу певних факторів на загальний розвиток особистості учнів. Учені Ван Юаньчжу, Ру Сінь, Цінлян Лінь переконані в тому, що естетичне виховання має велике значення у формуванні «здорової» особистості. До того ж, вони посилюють думку про єдність естетичного, морального, інтелектуального виховання, оскільки знання про етичні, професійні, особисті чесноти збагачують духовний світ людини та під їх впливом поведінка й дії змінюються на краще. Особливої уваги дослідники приділяють емоційній сфері людини під час естетичного виховання. Так, існують наукові підходи до розв'язання цього питання, як-от: естетична освіта має бути спрямована на виховання емоцій (Не Чженьбіна), естетичне виховання розглядають у складі теорії виховання, педагоги мають застосовувати суттєві положення естетики у вихованні молоді (Цай Юаньпей), естетичне виховання є практикою естетичної творчості та художньої творчості (Чжан Юнен). Саме творчість як акмеологічна категорія сприяє переведенню естетичного виховання від статусу ідеологічної освіти до естетичної практики, зокрема й до музичної практики. Цінним є те, що в таких працях не оминається проблема сімейного виховання, що на наш погляд, вимагає уваги з боку родини, освітянської спільноти, громади, позашкільних навчальних закладів, у тому числі й у галузі мистецтва.

Дослідники прийшли до висновку про те, що метою естетичного виховання є виховання почуттів на основі саморегуляції і самоконтролю. Інший учений Цзен Фанрен нагадав у статті «Думки про естетичну освіту, культурну спадщину та інновації», що культурна спадщина та інновації є одним із завдань коледжів та університетів, а його розв'язання має стратегічне значення. Роль естетичного виховання у вихованні людей робить його одним із важливих шляхів культурного будівництва в країні. Для того, щоб естетичне виховання відігравало свою роль у культурній спадщині та інноваціях, необхідною умовою є формування національної самовпевненості. Тому важливо усвідомлювати особливості та переваги китайської та західної естетичної культури, відштовхуватися від сучасної китайської дійсності, вивчати сутність традиційної культури, створювати нові культурні та мистецькі елементи та пропагувати кращі твори мистецтва. Сучасна китайська естетична освіта відіграє функції естетичного виховання - включає світоглядну освіту, емоційну координацію та роль «посередника», щоб виконати свої завдання в культурній спадщині та інноваціях.

Розширення простору акме людини відбувається через професіоналізм, у якому досвід відіграє значну роль. На думку Цінлян Лінь [6], естетичний досвід людини є складним, емоційно насиченим, спричинений зовнішніми речами, що діють на органи чуття. Цілком погоджуємося з дослідником, який закцентував увагу на таких конкретних науково значущих ідеях. Духовне щастя, яке приносить естетика, сприяє професійній самореалізації особистості, побудові міжособистісних стосунків у оточуючому середовищі (Чен Ліцзюнь). Як важлива частина музичної освіти, навчання музичного мистецтва є найпростішим способом отримати естетичний досвід. Це впливає і стимулює розвиток основних здібностей і якостей учнів протягом усього життя (таких як естетичні почуття, естетичний ідеал, естетичний смак, музичні естетичні здібності, уява, творчі здібності тощо) (Цао Лі, Хе Гун). Процес оцінювання музики полягає в тому, щоб існувати за допомогою вібрації звукової хвилі, показувати в часі та викликати різноманітні емоційні реакції та емоційні переживання через органи слуху людини (Zhou Yinchang). Тому, з точки зору естетичного виховання, навчання музиці здійснюється через процес оцінювання музичних творів, пробудження естетичного досвіду, візуалізації музичного образу та розуміння музичного відтінку, що разом формує естетичний смак музично-педагогічних працівників.

На думку Ліцзюнь Чень, Ци Вен [9] задоволення, що є також акмеологічною категорією, людина отримує під час слухання й оцінювання музики, а для цього необхідно мати естетичний досвід. Найвизначнішою ознакою естетичного переживання є задоволення, яке є приємним, щасливим і комфортним психологічним відчуттям. Коли людина слухає музичний твір, який їй подобається, вона може на певний час відійти від реального життя і отримувати нові та приємні відчуття. Музична слухова насолода - це естетичний досвід, утворений гармонійним станом фізіології, психології та духу, відчуття свободи всього фізичного та психічного стану через оцінку.

У такому розумінні музика є акмеологічним інструментарієм духовного зростання людини, як на нашу думку. Діапазон впливу на людину, її внутрішній світ і формування «Я»-концепції у музиці широкий і різноманітний. Під час сприйняття музики настрій людини може піднятися або погіршитися, особливо тоді, коли неприємні спогади навіюються. Слухання музичних творів впливає на фізичні функції людей, а також на духовне розуміння, емоції, в результаті чого виявляються потенційні сили, наприклад, упевненість у собі, рішучість тощо. Музика об'єднує людей, допомагає подивитися на проблеми з іншого боку. Емоційна передача музики викликає у слухачів співпереживання, резонанс, концентрацію, відчуття та пульсацію, активізує виявлення творчих здатностей. Процес музичного естетичного переживання, як стверджують Ліцзюнь Чень, Ци Вен [9], розвиває слухову естетику, естетичний смак людини. Музична образність є важливим явищем і процесом поєднання перцептивної та раціональної інформації в процесі музичної діяльності, включаючи музичні образи (слухові образи, зорові образи) та музичний зміст (знання музичної онтології, фонові знання, музичні емоції). Естетичний досвід у процесі слухання музики дозволяє підсилити зорову уяву глядача і красу слухового образу. Хвилювання посилює збудження слухового образу. Такий постійно мінливий музичний образ є проявом активізації емоційного реагування прихильників. У процесі підготовки майбутніх музично -педагогічних працівників слід порадити слухати музичні твори якомога уважніше, пропонувати описувати картинки, які виникають у їхній свідомості, користуватися візуальними асоціаціями, відзначати естетичний сенс музичних творів. Сказане вище пояснимо це тим, що естетичний смак по різному впливає на людину, виявляється в кожної людини індивідуально, однак він є унікальним феноменом самовдосконалення й саморозвитку людини. Необхідність виховання естетичного смаку в майбутніх музично-педагогічних працівників обумовлена потребами їхнього професійного зростання, досягнення акме в різних видах діяльності, оскільки музика є спонукальною та емоційною рушійною силою позитивних змін людини.

У дослідженні Шень Пеньюань [7] зазначено про те, що розвиток естетичної свідомості має важливий вплив на викладання популярної музики в коледжах та університетах. Найважливіше - удосконалювати основні естетичні здібності здобувачів у популярній музиці. Здобувачам необхідно розуміти характеристики тембру, звукових елементів і якості звуку різних музичних інструментів і людських голосів, а також знати особливості важливих елементів мелодії, ритму та ритму в популярній музиці, правильно оволодівати навичками аудіювання та співу, розвивати глибоке сприйняття й розуміння популярної музики. Більш широке ознайомлення та оцінка різних музичних жанрів і типів активізує естетичну свідомість здобувачів.

Нам імпонує думка щодо створення в університетах Китаю курсів, пов'язаних з оцінкою популярної музики, щоб забезпечити якісну естетичну освіту серед населення. Це вимагає від керівництва університетів уваги до розвитку методики викладання популярної музики, спостереження за якістю викладання популярної музики для музично-педагогічних працівників. Курси з оцінювання популярної музики активізують мислення щодо сприйняття потреби в культивуванні естетичної свідомості під час викладання популярної музики, дозволяють здобувачам освоїти повну естетику поп-музики.

Цікавими є питання заохочування здобувачів вищої освіти до активного пізнання популярної музичної культури, піднімають китайські дослідники. Естетична обізнаність і культурна грамотність тісно пов'язані. На думку дослідника Шень Пеньюань [7], для виховання естетичної свідомості майбутніх музично-педагогічних працівників необхідно знати популярну музичну культуру. Тільки оволодівши культурною грамотністю популярної музики, вони зможуть глибоко оцінити суть популярної музики. Необхідно виокремити фонові фактори з популярних пісень, намагатися відчути культурний шарм у музиці. Сказане вище свідчить про те, що в здобувачів постійно стимулюється інтерес до вивчення популярної музики, виховання в собі естетичного смаку. Знайти красу в музиці - це крок, який повинен пройти кожен здобувач. Тому використання інтерактивного навчання у викладанні популярної музики допомагає педагогам стимулювати розуміння здобувачами популярної музики з різних точок зору. Педагоги підтримують здобувачів у виконанні популярної музики, розумінні ними культурної чарівності імітації виконання та співу існуючих творів, у прагненнях по-справжньому відчути культурну та емоційну сутність популярної музики. Іншим методом, на думку автора, є використання деяких найновіших простих програм для створення музики (наприклад, GarageBand), щоб створювати естетичну музику, краще знати відмінності в ролях та емоційних виразах різних інструментів у популярній музиці, а також для вдосконалення навчальної програми, особистісного й професійного зростання в навчанні, досягнення нових акме-вершин.

Увагу вчених Shen Lue, Xu Yanan [8] привернули вокальні естетичні здатності, котрі виявляються у вокальних емоціях. На їхній погляд, естетична здатність є сукупністю естетичних дій - відчувати красу, цінувати красу, відтворювати красу та впроваджувати красу. У свою чергу, вираження вокальних емоцій є зовнішнім виявленням вокальних естетичних здатностей. Приємне відчуття, яке приносить вокальна емоція, заохочує та сприяє розвитку музичних естетичних здатностей, а вдосконалення музичних естетичних здатностей сприяє осягнути вищий рівень вокальних емоцій. На відміну від інших видів мистецтва, таких як образотворче мистецтво, танці та кіно, мистецтво вокальної музики постає перед глядачем з інтуїтивним візуальним відображенням. Якщо співакові не вистачає певного рівня естетики вокальної музики, йому буде важко вловити емоції, що містяться в його вокальних творах, коли він творить вдруге, йому буде важко виконувати свій спів через відсутність вокальних емоцій. Окрім того, тренування вокальних естетичних здатностей може спровокувати якісну зміну вокального емоційного самоконтролю. У стародавній китайській музичній класиці «Юе Цзи» записано, що вокальна музика походить від внутрішніх емоцій людей, а звучить вона від емоцій. Крім опори на наукову вокальну підготовку, спосіб покращити свої вокальні емоції - дозволити своїм емоціям і розумінню твору досягти певної нової висоти. Тренування музичних естетичних здатностей відбувається саме під впливом правильної вокальної естетики, шляхом постійного прослуховування гарних творів, систематичного набуття кращого вокального досвіду та постійного самовдосконалення.

Практичні поради Shen Lue, Xu Yanan [9] щодо вдосконалювання музичних естетичних здатностей у вокальній музичній освіті є корисними в підготовці майбутніх музично-педагогічних працівників, а саме:

1. Відшукуй сутність краси в процесі оцінювання музики: оцінюючи музику, слід звертати увагу на глибину, якість та відтінок змісту твору

2. Удосконалюй естетичну здатність вокальної музики в процесі життя та навчання: найоригінальніша естетика виходить із сприйняття різноманітних явищ у житті. Естетика починається з пошуків сенсу життя. Занурення в глибину свого внутрішнього «Я», пізнання культурної спадщини, формування музичної грамотності - це ті шляхи, що ведуть до розвитку естетичних здатностей, у тому числі й виховання естетичного смаку.

3. Розвивай естетичні здібності засобами вокальної музики, підвищуй музичну грамотність, виявляй інтерес до кращих музичних творів, знайди власну естетику вокальної музики, розкривай таланти свої та учнів у спілкуванні, естетичній і музичній діяльності.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

Обґрунтовано авторську позицію щодо реалізації акмеологічного підходу до проблеми виховання естетичного смаку майбутніх музично-педагогічних працівників у закладі вищої освіти. Головні ідеї акмеології (прагнення особистості до самоактуалізації, особистісно -професійне зростання й досягнення ідеалу, розкриття багатовекторного акме через професіоналізм) використано задля оновлення мети і результату, змісту виховання естетичного смаку майбутніх музично-педагогічних працівників у закладах вищої освіти. Наведено результати аналізу формування естетичного досвіду майбутніх музично-педагогічних працівників у китайських закладах вищої освіти. Ефективними є курси, що пов'язані з оцінкою популярної музики. Методика викладання популярної музики вимагає постійного оновлення. Завдяки педагогічним та акмеологічним прийомам і методам взаємодії викладача із здобувачами вищої освіти підвищується ефективність виховання естетичного смаку майбутніх музично-педагогічних працівників.

Перспективами подальших розвідок у даному напрямі є порівняння змісту навчальних дисциплін педагогічного циклу, що викладаються в Україні та КНР, а також знаходження шляхів імплементації набутого викладацького досвіду.

References

1. Suchasni akmeologichni doslidzhennya: teorety'ko-metodologichni ta pry'kladni aspekty' : monografiya (2016) / redkol. : V. O. Ognev'yuk, S. O. Sy'soyeva, Ya. S. Fruktova. Ky'yiv : Ky'yiv. un-t imeni B. Grinchenka. 912 s. [in Ukrainian].

2. Ry'balko L. S., Chernovol-Tkachenko R. I., Gorbachova I. I. Formuvannya profesijnoyi mobil'nosti: akmeologichny'j pidxid, zagal'na serednya osvita : kolekty'vna monografiya (2019). Xarkiv : Vy'd. grupa «Osnova». 2019. 96 s. [in Ukrainian].

3. Ry'balko L. S., Chernovol-Tkachenko R. I., Kucenko T. V. Akmeologichni zasady' profesijnoyi samorealizaciyi vchy'teliv u sy'stemi metody'chnoyi roboty' zagal'noosvitnix navchal'ny'x zakladiv : kolekty'vna monografiya (2017). Xarkiv : Vy'd. grupa «Osnova». 127 s. [in Ukrainian].

4. Ry'balko L. S. Metodologo-teorety'chni zasady' profesijno-pedagogichnoyi samorealizaciyi majbutn'ogo vchy'telya (akmeologichny'j pidxid) : monografiya (2007). Zaporizhzhya : ZDMU. 443 s. S. 66 - 88. [in Ukrainian].

5. Bordyuk V. M. Akmeologichny'j pidxid do estety'chnogo vy'xovannya students'koyi molodi (2016). Onovlennya zmistu, form ta metodiv navchannya i vy'xovannya v zakladax osvity'. Vy'p. 13(2). S. 28 -31. [in Ukrainian].

6. Cinlyan Lin'. Oglyad doslidzhen' ky'tajs'koyi estety'chnoyi osvity' 2013 roku (2014). Zhurnal estety'chnogo vy'xovannya. # 3. 85 - 96. [in China].

7. Shen' Pen'yuan'. Rozvy'tok estety'chnoyi svidomosti pry' vy'kladanni populyarnoyi muzy'ky' v koledzhax (2020). Populyarna literatura. # 1. S. 244 -245. [in China].

8. Shen Lue, Xu Yanan, Pro rozvy'tok emocij ta muzy'chny'x estety'chny'x zdibnostej u vy'kladanni vokal'noyi muzy'ky' (2016). Stvorennya muzy'ky'. # 10. S.189 -191. [in China].

9. Liczzyun' Chen', Cy' Ven. Estety'chny'j dosvid i funkcional'na demonstraciya u navchanni muzy'chnogo my'stecztva (2017). Zhurnal sxidnoky'tajs'kogo pedagogichnogo universy'tetu (osvitnij naukovy'j zhurnal). # 5. SS. 117-127, 162. [in China].

10. Mojseyuk N. Ye Pedagogika : navch. posib. https://sites.google.com/site/pedagogikasny/pedagogika/pedagogika-mojseuk-n-e-navc-posibnik[in Ukrainian].

11. Ency'klopediya osvity' (2008)./ Akad. ped. nauk Ukrayiny' : golovny'j red. V. G. Kremen'. Ky'yiv : Yurinkom Inter. 1040 s. S. 795. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru