Найоптимальніші форми роботи щодо використання здоров’язбережувальних технологій з дітьми раннього та дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Найоптимальніші форми роботи щодо використання здоров'язбережувальних технологій з дітьми раннього та дошкільного віку

Швець Оксана Вікторівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і методики дошкільної та початкової освіти Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка

Анотація

У статті наголошено, що збереження та зміцнення здоров'я є пріоритетним завданням у вихованні дитини, а підбір та використання інноваційних технологій щодо його збереження є важливим етапом в організації розвивального середовища в закладі дошкільної освіти. Авторкою представлено найпоширеніші форми роботи з використання здоров'язбережувальних технологій (заняття, ігри, вправи, заняття, дидактичні ігри, образотворча діяльність, спостереження, бесіди, розповіді, читання художніх творів під час різноманітних режимних моментів відповідно до життєвої навички, що формується, збагачення словникового запасу дітей словами-назвами ознак здоров'я та чинників збереження здоров'я, вивчення пісень і віршів за темами, настільні ігри, ігри-драматизації та ін.) із дітьми молодшої, середньої та старшої дошкільних груп закладу дошкільної освіти. Також наведено типи та види занять, які можуть включати здоров'язбережувальні технології та акцентовано увагу, що варто обирати ті види та типи занять, які дадуть змогу вихователеві дітей раннього та дошкільного віку максимально реалізувати потенціал певної здоров'язбережувальної технології у закладі дошкільної освіти (кольоротерапії, пісочної терапії, арт-терапії, ароматерапії, фітотерапії та ін.).

У статті окреслено ряд вимог, дотримання яких здатне забезпечити ефективність занять з використанням здоров'язберігаючих технологій у закладах дошкільної освіти та розглянуто педагогічний дизайн заняття. Здійснено характеристику форм активізації пізнавального розвитку дітей різних вікових груп, які ускладнюються відповідно до віку дітей та обраної здоров'язберігаючої технології.

Авторкою наголошено, що всі схарактеризовані форми роботи, які використовують в контексті певної здоров'язберігаючої технології (кольоротерапії, імаготерапії, бібліотерапії, лялькотерапії, кінотерапії, драмтерапії, пісочної терапії та ін.) сприяють особистісному розвитку дітей, які відчувають свободу і безпеку самовираження, забезпечують здатність дітей під керівництвом вихователя опановувати новий досвід здоров'язбережувальної діяльності у різноманітних видах дитячої діяльності та застосовувати набуті компетенції для збереження здоров'я, не шкодити власному організму або здоров'ю інших людей; дотримуватися правил безпеки життєдіяльності та ін. в навколишньому середовищі.

Ключові слова: здоров'язбережувальні технології, здоров'я, заняття, ігри, бесіди, дослідницькі завдання, вправи, діти раннього віку, діти дошкільного віку, кольоротерапія, арт-терапія, імаготерапія, бібліотерапія, кінотерапія, лялькотерапія.

Abstract

The most optimal forms of work for the use of health care technologies with early and preschool children

Shvets Oksana Viktorivna, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Theory and Methods of Preschool and Primary Education of Kremenets Regional Humanitarian and Pedagogical Academy named after Taras Shevchenko, Kremenets, Kremenets Regional Humanitarian and Pedagogical Academy named after Taras Shevchenko

The article emphasizes that the preservation and promotion of health is a priority in the upbringing of the child, and the selection and use of innovative technologies for its preservation is an important step in organizing the developmental environment in preschool education. The author presents the most common forms of work on the use of health technologies (classes, games, exercises, classes, didactic games, art activities, observations, conversations, stories, reading works of art during various moments of the regime according to life skills, vocabulary enrichment stock of children with words-names of health signs and factors of health preservation, study of songs and poems on themes, board games, dramatization games, etc.) with children of different age groups: junior, middle and senior preschool groups of preschool education.

There are also types and types of classes that may include health technologies and emphasize that you should choose those types and types of classes that will allow educators of young and preschool children to maximize the potential of certain health technologies in preschool education (color therapy, sand therapy, art therapy, aromatherapy, phytotherapy, etc.). The article outlines a number of requirements that can ensure the effectiveness of classes in preschool education with the use of health technologies and considers the pedagogical design of the class. The forms of activation of cognitive development of children of different age groups, which are complicated according to the age of children and the chosen health - preserving technology, are characterized.

The author emphasizes that all the described forms of work used in the context of certain health technologies (color therapy, image therapy, bibliotherapy, puppet therapy, film therapy, drama therapy, sand therapy, etc.) contribute to the personal development of children who feel free and secure. the ability of children under the guidance of an educator to learn new experiences of health activities in various types of children's activities and apply the acquired competencies to maintain health, without harming their own body or the health of others; follow the rules of life safety, etc. in the environment.

Keywords: health technologies, health, classes, games, conversations, research tasks, exercises, young children, preschool children, color therapy, art therapy, image therapy, bibliotherapy, film therapy, puppet therapy.

Постановка проблеми

Сучасний стан розвитку системи освіти в Україні та впровадження європейських стандартів зумовлюють актуалізацію питань, що стосуються розробки та використання здоров'язбережувальних технологій в галузі дошкільної освіти. На етапі дошкільного дитинства закладаються основи турботливого ставлення до власного здоров'я, розуміння сутності здорового способу життя, здатності до його збереження та зміцнення. Правильно розроблена і використана здоров'язбережувальна технологія вже в закладі дошкільної освіти (надалі - ЗДО) може підвести дітей до думки, що людське здоров'я - це найвища цінність суспільства. Підготовка до ведення здорового способу життя починається із використання у освітньо-виховному процесі ЗДО здоров'язберігаючих технологій, які повинні стати головним напрямком у діяльності вихователя дітей раннього та дошкільного віку. Знання, володіння і застосування здоров'язберігаючих технологій є важливою складовою професійної компетентності сучасного фахівця в галузі дошкільної освіти.

В умовах сьогодення пріоритетним завданням здоров'язбережувальної діяльності вихователя ЗДО є створення умов для збереження, зміцнення та відновлення здоров'я дитини, розвиток її фізичних якостей та збільшення рухової активності, формування в дітей дошкільного віку компетентності здоров'язбереження. Означена компетентність здобувається дітьми під час активної діяльності щодо засвоєння позитивних життєвих навичок, котрі активізують фізичне, соціальне, психічне та духовне здоров'я вихованців ЗДО. У зазначеному процесі значна роль відводиться використанню різноманітних форм роботи з використання здоров'язбережувальних технологій для досягнення бажаного результату.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Так, Базовий компонент дошкільної освіти (2021 р.) [1] зумовлює пріоритетність вирішення завдань, спрямованих на формування у дітей дошкільного віку здоров'язбережувальної компетенції, що охоплює такі складові: дитина дошкільного віку знає будову власного тіла, володіє гігієнічними навичками щодо догляду за ним, усвідомлює свою приналежність до певної статі. Передбачено, що дитина повинна знати основні продукти харчування, показники власного здоров'я та розуміти його цінність; вміє виконувати основні рухи та гімнастичні вправи, застосовувати набуті компетенції для збереження здоров'я, не шкодити власному організму або здоров'ю інших людей; дотримуватися правил безпеки життєдіяльності та ін. в навколишньому середовищі [1, с. 18]. Так, А. Мітяєва трактує здоров'язбережувальні освітні технології як «якісну характеристику будь-якої освітньої технології, її «сертифікат безпеки для здоров'я» і сукупність тих принципів, методів, прийомів педагогічної роботи, які, доповнюючи традиційні технології навчання і виховання, наділяють їх ознакою здоров'язбереження» [2, с. 14].

Науковиця І. Єрохіна здоров'язбережувальні технології в освіті тлумачить, як «сукупність форм, засобів і методів, що спрямовані на досягнення оптимальних результатів у підтримці фізичного, психічного, етичного й соціального благополуччя людини, формуванні здорового способу життя» [3, с. 35]. Науковці В. Кучма і М. Степанова вважають, що здоров'язбережувальні технології - це такі педагогічні технології навчання, які ґрунтуються на вікових особливостях пізнавальної діяльності дітей в ЗДО; передбачають навчання на оптимальному рівні складності; варіативність методів та форм навчання здоров'язбережувальній компетенції; оптимальному поєднанні рухових і статичних навантажень на дитину протягом дня; створення емоційно сприятливої атмосфери; формування позитивної мотивації до навчання та створення ситуацій успіху; прищеплення дітям знань стосовного власного здоров'я і шляхів його збереження [2, с. 14]. Науковці вітчизняної вищої школи О. Іонова та Ю. Лук'янова розглядають поняття здоров'язберігаючі освітні технології як сукупність засобів, методів, форм, прийомів організації, проведення, управління освітньо-виховного процесу, спрямовані на забезпечення ефективності здоров'язбереження дітей в ЗДО [4, с. 97].

Враховуючи наявну кількість публікацій з питань використання здоров'язбережувальних технологій (надалі - ЗЗТ) в освітньому процесі, все ж таки дане питання є не до кінця з'ясованим і потребує ретельнішого вивчення та аналізу форм роботи щодо їхнього використанням з дітьми раннього та дошкільного віку в практиці роботи закладів дошкільної освіти.

Мета публікації - охарактеризувати форми роботи щодо використання здоров'язбережувальних технологій з дітьми раннього та дошкільного віку в ЗДО.

Виклад основного матеріалу

Збереження та зміцнення здоров'я є пріоритетним завданням у вихованні дитини, а підбір та використання інноваційних технологій щодо його збереження є важливим етапом у організації розвивального середовища у ЗДО, тому розглянемо найголовніші форми роботи з використанням ЗЗТ з дітьми раннього та дошкільного віку.

Серед форм роботи в ЗДО щодо використання ЗЗТ, виділяють такі найпоширеніші форми:

1) у молодших групах дітей: рухливі ігри та вправи, сюжетно -рольові ігри, стежинки здоров'я, фізкультурні свята і розваги, різні види масажу, імпровізація рухів, заняття, дидактичні ігри, образотворча діяльність; спостереження, бесіди, розповіді, читання художніх творів під час різноманітних режимних моментів відповідно до життєвої навички, що формується; збагачення словникового запасу дітей словами-назвами ознак здоров'я та чинників збереження здоров'я; вивчення пісень і віршів за темами, настільні ігри, ігри-драматизації, інсценування, театралізовані ігри, рухливі ігри та вправи, вивчення мирилок, пісочна терапія, музикотерапія, індивідуальна робота.

2) У середніх групах ЗДО: ігри-подорожі, ігри-інсценівки, рухливі вправи-імпровізації, змагання, вправи із психогімнастики, практичні завдання і вправи, доручення, фітболгімнастика, кольоротерапія, сміхотерапія, створення «Екрану настрою», оформлення плакатів, прийом перевтілення, моделювання ситуацій, Дні дорослих, «Тиждень радості», банкомат приємних слів, зустрічі зі спортсменами та довгожителями, степ-аеробіка, конкурси для родин, піклування про мешканців куточка природи, екскурсії; тематичні творчі розповіді дітей, відгадування загадок, складання діалогу з метою оцінювання ситуацій з позиції здорового способу життя, логічні завдання, дослідницька діяльність, конструктивно-будівельні ігри, колективне конструювання та аплікація, рухливі вправи, дидактичні вправи, складання казок, малювання стопами та пальцями ніг, створення альбому дитячих малюнків, «Країни добра».

3) У старшій групі ЗДО робота ускладняється, додаються такі форми роботи: розповіді дітей із власного життєвого досвіду, тематичні проекти, тренінги, інтерактивні методи навчання, створення «Країни добрих вчинків», колективний колаж «Планета Здоров'я», графічні вправи, вправи для релаксації, складання реклами, включення нових елементів у відомі ігри, завдання парадоксального характеру, створення портфоліо «Я - здоровий», етюди-пантоміми на запропоновану тему, стретчинг, мудри, бестінг («Коло побажань», «Коридор успіху»). Найпоширенішою формою роботи у ЗДО виступають заняття, в структурі яких найчастіше вихователі вбудовують певні елементи здоров'язберігаючих технологій [2; 4; 7; 8]. Розглянемо найпоширеніші види та типи занять, які можуть включати здоров'язбережувальні технології.

Види занять: комплексні, тематичні та комбіновані, домінантні, сюжетно - динамічні, інтегровані дають змогу реалізувати усі програмові завдання щодо формування здоров'язбрежувальної компетенції у дітей раннього та дошкільного віку. Важливо, щоб вихователь міг обрати той вид заняття, яке дасть змогу максимально реалізувати потенціал певної здоров'язбережувальної технології (кольоротерапії, пісочної терапії, арттерапії, ароматерапії, фітотерапії та ін.). За дидактичними цілями у ЗДО виділяють такі види занять:

1. заняття із засвоєння дітьми нових знань. Під час такого роду занять вихователь ставить перед дітьми певні пізнавальні завдання, уточнює знання про предмети оточуючогго світу і знайомить з певною здоров'язбережувальною технологією, проводить 1-2 дидактичних гри з її використанням.

2. Заняття із закріплення і систематизації досвіду (вихователь закріплює вміння використовувати знання щодо пливу кольору на здоров'я дитини, вчить прийомам релаксації під час використання пісочної терапії та ароматерапії, виражати свої емоції та переживання в арттерапії тощо).

3. Контрольні заняття (діти демонструють вміння використовувати вивчені раніше ЗЗТ в ігровій діяльності, під час дидактичних вправ, імітаційної діяльності, індивідуальної роботи тощо).

4. Комплексні заняття (передбачають повідомлення дітям нових знань, повторення, закріплення, систематизацію і використання набутих знань, умінь і навичок, є найпоширенішими у ЗДО). На таких заняттях вихователь застосовує 1-2 ЗЗТ (наприклад, артрерапію і пісочну терапію), навчає дітей самостійно використовувати ці технології у певних видах діяльності, як у ЗДО, так і вдома. Дитина набуває нового досвіду та потім переносить його в нові ситуації [6, с. 54].

У ЗДО використання ЗЗТ відбувається і під час різних типів занять: фронтальних (з усіма дітьми групи), групових (10-12 осіб), індивідуально- групових (4-6 дітей) та індивідуальних заняттях. Вибір певного типу заняття дає змогу приділити дітям більше уваги, здійснювати індивідуальний підхід до кожної дитини (групові, індивідуально-групові та індивідуальні заняття), бо використання окремих технологій (музикотерапії, арт-терапії, кольоротерапії та ін.) краще проводити з меншою кількістю дітей, а казкотерапію, ігротерапію та ароматерапію можна проводити фронтально на заняттях. Ефективним заняття буде за умови дотримання певних вимог:

1. Вказати тему заняття (з урахуванням вікових особливостей дітей).

2. Визначити тип та вид заняття.

3. Чітко окреслити в конспекті заняття розвивальні, навчальні та виховні завдання, враховуючи психологічні особливості обраної вікової групи дітей.

4. Початок заняття розпочинати із зацікавлюючого моменту.

5. Заняття проводити в ігровій формі.

6. Чітка мотивація дітей на занятті (що вони навчатимуться робити і де зможуть використати свої знання).

7. Раціонально використовувати час на занятті, простір групової кімнати застосовувати задля зміни видів діяльності дітей протягом заняття.

8. Використовувати інноваційні методи та прийоми, показати всі цікаві сторони кожної ЗЗТ для дитячого усвідомлення.

9. Забезпечити міжпредметні зв'язки на заняттях, інтеграцію різних видів діяльності дітей. Створювати «ситуацію успіху»: доброзичлива атмосфера; захоплююча мотивація видів дитячої діяльності; створення позитивного настрою та радості; забезпечення можливості вільно висловлюватися без критики зі сторони вихователя чи дітей; обов'язкова підтримка дорослого (за потреби); заохочення та похвала кожної дитини тощо.

10. Дати змогу дітям на занятті проявити самостійність та творчість.

11. Забезпечити можливість самостійних відкриттів, пошуку, дій під час залучення до ігрової діяльності, креативних завдань та дослідів.

12. Давати змогу на занятті висловитись кожній дитині, щоб вони відчували свою важливість на занятті.

13. Наявність індивідуального розвивального матеріалу.

14. Різноманітне розташування дітей - запорука успіху (по колу, стрічкою півколом, за столами, на килимку ).

15. Навчати дітей знаходити декілька шляхів розв'язання поставлених пізнавальних завдань, активно використовувати методологію ТРВЗ, відкритих запитань під час використання здоров'язбережувальних технологій.

16. Заборона в мовленні вихователя антипедагогічних виразів, що завдають психологічну шкоду дитині: ти неправильно говориш; не думаєш; краще помовч; зараз не час; ти ловиш гав; спиш на занятті, а не слухаєш мене та ін. Слід пам'ятати, що дитині потрібен час, щоб «відкритись» під час використання ЗЗТ: якщо вихователь пропонує намалювати на столику з піском сонечко чи хмаринку, то одна дитина одразу почне малювати, інша - почне вагатись, несміливо уточнюватиме, навіщо їй це робити, третя дитина взагалі категорично відмовиться від запропонованої діяльності, бо не любить пісок або вдома їй постійно заборонять ним гратися і дитина має сформовані певні страхи, що впливають на її діяльність. І такого роду специфічні, індивідуальні реакції дітей на певні ЗЗТ будуть по всіх вікових групах дітей. Вихователеві важливо вміти правильно на них реагувати та діяти в цілях дитини, не нашкодити їй, пропонуючи ті види діяльності, які викликають в дитини страх, боязнь чи ін. некомфортні моменти.

17. Забезпечити гігієнічні, педагогічні, психологічні, естетичні умови для проведення заняття, охорону життя та здоров'я дітей. Недотримання певних із перерахованих умов впливає на якість та ефективність проведення заняття [5, с. 97-99].

Катерина Крутій пропонує замінити термін «конспект заняття» на «педагогічний дизайн заняття». Під час підготовки заняття із використання ЗЗТ важливо враховувати усі його аспекти, тому розглянемо їх. Педагогічний дизайн заняття - це спланований систематичний процес, що спрямований на реалізацію таких компонентів:

- предметно-просторового:

J створення сприятливих і комфортних для розвитку кожної дитини умов у груповій кімнаті чи залі;

J естетичний і привабливий дидактичний матеріал (розвивальний демонстраційний, роздавальний);

J сучасні технічні засоби навчання та інформаційно-комунікаційні; матеріали для впровадження здоров'язберігаючих технологій (піску, музичних композицій, фарб і пензликів, трав для фіточаїв, звукозаписів тощо);

- пізнавально-діяльнісного:

J забезпечення мотивації пізнавальної діяльності дітей;

J використання активних методів і прийомів залучення дітей до різних видів діяльності (сенквейну, фішбоуну, ромашки Блума тощо);

J гнучкість і розвивальний характер програмових завдань, спрямованих на здоров'язбереження;

- соціально-особистісного:

J дотримання принципу розвитку партнерської взаємодії з дітьми раннього та дошкільного віку;

J доступність презентації вихователем навчального матеріалу(застосування столика з підсвіткою для пісочної терапії, мультимедійної дошки для показу кольорів і пояснення їхнього значення; аромолампи - для ароматерапії тощо);

J забезпечення певного психологічного клімату (показати, розповісти, як будуть і що робити. Часто невідоме (ЗЗТ) лякає дітей невідомістю і робить їх скутими, малоініціативними;

- рефлексивно-творчого:

J забезпечення позитивного налаштування на творчу та креативної діяльність дітей і взаємодію;

J рефлексія (самоаналіз) особистих досягнень дітей в доброзичливій формі;

J якісна результативність заняття, ґрунтовний підсумок діяльності [3, с. 35].

Досить цікавою формою роботи з використанням кольоротерапії є проведення у ЗДО кольорового тижня. Планують його проведення зазвичай протягом другого, третього тижня обраного місяця (часто в місяці жовтні). Методика передбачає детальну роботу з основними кольорами: зеленим, червоним, жовтим, синім, які діти вважають своїми улюбленими. Кольоровий тиждень складається з таких днів: понеділок - зелений день (зелений колір заспокоює нервову систему дитини, полегшує головний біль, зменшує стрес, надає відчуття бадьорості, сприяє гармонії, розташуванню до інших людей, а отже, буде доцільним після вихідних днів). Вівторок - червоний день, бо цей колір підвищує працездатність дітей, додає сили та формує відчуття самовпевненості, додає впевненості, почуття безпеки, формує риси лідера. Середа - жовтий день, бо цей колір стимулює мозкову діяльність і моторику, увагу дітей. Його психологічний вплив на дитину: знімає негатив, стимулює творчість, дисциплінованість, допомагає сконцентруватися. Четвер - синій день, бо цей колір знімає збудження та агресію, сприяє розвитку розумових здібностей, проганяє тривогу, розвиває інтуїцію, очищає мислення, допомагає заглибитися в себе.

В ЗДО використання цього кольору допомагає недовірливим, неспокійним, напруженим дітям, бо синій колір буде їх стимулювати до діяльності. У п'ятницю рекомендуємо проводити різнокольоровий день для закріплення вивченого матеріалу та розвитку вміння бачити красу кольорів у природі (діти приходять у одязі улюбленого кольору) стимулює уяву та практично не набридає дітям, бо яскравий та приваблює.

Перед проведенням кольорових днів слід підготувати групову кімнату: прикрасити її атрибутами відповідного кольору (щодо кольору дня тижня). Головними в оздобленні мають бути натуральні природні об'єкти: листя, квіти, овочі, фрукти, які будуть в ролі наочного матеріалу для усіх форм роботи з дітьми напротязі цілого тижня. Особливий інтерес викликатиме в дітей їхній одяг, в якому буде присутній колір дня, тому варто донести цю інформацію до батьків, щоб вони підтримали вас і підібрали дітям відповідний одяг.

Доповненням кольоровго тижня слугує вживання кольорової води, та смакування овочами, фруктами різного кольору під час різноманітних ігор - назва кольору вводиться через їжу. Спосіб приготування кольорової води - не додавання харчових барвників, що часто можна побачити у ЗДО, а такий: вода наливається в прозору склянку і ставиться на серветку чи аркуш паперу певного кольору, вбирає в себе колір. Приймається кольорова вода за півгодини до прийняття їжі [6, с. 19]. Задля активізації пізнавального розвитку дітей різних вікових груп, протягом дня рекомендується певна кількість різноманітних форм та методів роботи (дидактичні ігри, творчі вправи, словесні ігри, фітбол, скретчинг, бесіди і т.п.), які ускладнюються відповідно до віку дітей. Наприклад, під час розглядання одягу дітей третього року життя закріплюється назва кольору, а у другій молодшій групі - діти називають колір свого одягу та одягу друзів. Діти середньої групи - будують складні речення, а діти старшої групи - невеликі зв'язні розповіді, висловлюючи своє відношення до одягу та його кольору, навчаються утворювати нові кольори, змішуючи їх.

В усьому змісті освітньої роботи з дітьми в процесі проведення кольорового тижня передбачене включення всіх аналізаторів, сподіваюся, що вона принесе належний результат. Науковиця В.В. Городиська у статті «Упровадження арт-терапії як інноваційної технології у дошкільних закладах освіти» наголошує, що дедалі більше поширюється новий напрям арт -терапії - педагогічний, що передбачає корекційно-педагогічну діяльність вихователів, т. зв. педагогічне лікування, пропагування здоров'язбережувальних цінностей через засоби художньої діяльності та мистецтва [7, с. 1].

Поняття «арт-терапія» в науково-педагогічній літературі трактується як турбота про позитивне емоційне самопочуття і психологічне здоров'я дитини чи колективу дітей із використанням засобів художньої діяльності.

Метою використання засобів арт-терапії є:

J лікування і психокорекція з додатковим впливом малювання, музики, ліплення, фотографії, кінофільмів тощо;

J емоційне виховання дітей дошкільного віку та попередження або ж врегулювання наявних конфліктних ситуацій;

J досягнення позитивних змін в інтелектуальному, соціальному, емоційному й особистісному розвитку дитини, сприяння її зростанню [6, с. 45].

Основними завданнями арт-терапії фахівці вважають: діагностику, лікування, зцілення, психокорекцію, реабілітацію, психопрофілактику, а також розвиток особистості. Зауважимо, що арт-терапія шляхом творчого самовираження спрямована на подолання негативних симптомів, станів дитини, спрямована на всебічний і гармонійний розвиток дитини. Різновиди арт-терапії у ЗДО:

1. Імаготерапія - передбачає корекційний вплив через відповідний образ, театралізацію. Мета цієї технології - допомогти дошкільнику навчитися розуміти себе і жити в грамонії із самою собою, а також із іншими дітьми, пізнавати навколишній світ за законами краси й людяності.

Вихователі дітей раннього та дошкільного віку в освітньому процесі ЗДО використовують такі прийоми імаготерапії, як: аналіз літературних творів, переказ і драматизація народних казок, театралізація оповідань, творів класичної та сучасної драматургії, виконання ролей у спектаклі. Важливо, що усі ці види діяльності супроводжувалися використанням наочних матеріалів: масок, декорацій тощо аби дитині було легше ввійти в сій образ та зіграти його [7, с. 5].

2. Танцювально-рухова терапія передбачає використання рухів, танців для всебічного розвитку дитини. Основне завдання цієї терапії - спонукати дитину до виразних спонтанних рухів, розвивати фізичну та емоційну рухливість. Дана терапія використовується у ЗДО для запобігання або подолання емоційних і міжособистісних конфліктів, страху перед невдачею, боязні йти на контакт, відсутності комунікативних навичок, заниженої самооцінки та ін..

3. Бібліотерапія передбачає лікування книгою, дитячою літературою й охоплює казкотерапію, ігротерапію тощо. Вдало підібрана книга вихователем ЗДО книга або батьками, здатна здійснити чудовий профілактичний і терапевтичний вплив на дітей, викликати позитивні емоції. Читання спеціальної літератури дає змогу дітям на основі обговорення прочитаного твору подолати ті ситуації чи страхи, про які йшла мова у творі, усвідомити причину своєї поведінки і її наслідки тощо.

4. Казкотерапія передбачає вплив на дитину шляхом використання казок терапевтичного спрямування, бо завдяки ним формуються моральні цінності, активізується їхній інтелектуальний та емоційний розвиток. Казки сприяють подоланню у дітей страхів, невпевненості, тривожності, депресивності.

Наприклад, на основі казкових героїв навчають дошкільнят не тільки фантазувати і мріяти, а й приймати нестандартні рішення у реальному світі, відмежовуючи його від уявного.

5. Драмтерапія - передбачає лікувальний вплив на дітей засобами таких форм роботи: постановки театру, проведення гри, демонструванню акторської майстерності, рольової гри або сценки з нестандартними умовами, сприяє набуттю дитиною необхідних комунікативних навичок, легкому перебігу адаптації. Її суть полягає у здатності викликати у дошкільнят відповідні емоції, почуття й переживання, а також формуванні в дітей уміння їх чітко характеризувати, виражати й контролювати [9, с. 20].

6. Кінотерапія - один із популярних видів арт-терапії, мета якої полягає у тому, що за допомогою спільного перегляду фільму можна увиразнити відображення певної скрутної життєвої ситуації, в котру потрапила дитина, і запропонувати розв'язання наявної проблеми. Форми роботи: бесіди, розповіді, перегляд та обговорення кіна для дітей.

7. Мульт-терапія передбачає міжнародну мову спілкування дітей і дорослих усього світу (домінують гра, злет фантазії, можливість реалізувати будь-який задум тощо). Дитяча мультиплікація дає дитині змогу висловитися та бути почутою. Дітям до вподоби переглядати мультфільми, що враховують їхні вікові інтереси, уподобання та створювати мультфільм разом з близькими дорослими (батьками, вихователями ЗДО).

8. Лялькотерапія у ЗДО виконує такі завдання: 1) допомогти дитині дошкільного віку усунути внутрішні нав'язливі переживання; 2) зміцнити психічне та фізичне здоров'я дошкільника; 3) розвивати дрібну моторику рук, як онову для мовленнєвої компетентності дитини дошкільного віку; 4) урегульовувати конфлікти в дитячому колективі [5, с. 14]. Вихователеві у ЗДО необхідно допомогти дитині дошкільного віку самовиразитися через технологію лялькотерапії, щоб краще проаналізувати внутрішній стан дошкільника, зрозуміти його переживання та почуття, не нашкодити дитині своїм надмірним втручанням. Для використання лялькотерапії у ЗДО слід мати певні види ляльок: ляльки-маріонетки; пальчикові ляльки; тіньові ляльки; мотузкові ляльки; площинні ляльки; ляльки-рукавички; ляльки-костюми.

9. Музикотерапія. Розкриємо форми музичної терапії у ЗДО, яка дуже подобається дітям та діти чудово відгукуються на її використання вихователями у всіх вікових групах. І так, однією із форм є рецептивна музикотерапія, досить часто її називають ще пасивною. Її суть полягає в тому, що вихователь вмикає дітям заготовлені звукозаписи й діти виступають у ролі слухача. Дітям такий вид діяльності дуже подобається, вони можуть ділитися своїми враженнями від почутої пісні, звуків природи, композицій відомих музичних діячів (згідно із програмою ЗДО). Не менш цікавими є активні методи музичної терапії у ЗДО, які передбачають активну роботу дітей раннього або дошкільного віку з дитячими музичними інструментами, інструментальний спів, наспівування чи музикування в різних формах (індивідуально, хором, створення міні-ансамблю) [4, с. 97]. Новим напрямом роботи у ЗДО з використанням музичної терапії виступає інтегративна музикотерапія, суть якої полягає в тому, що музика використовується в єдності з малюванням, аплікуванням, музично-рухливими іграми, пантомімою, пластичною драматизацією під музику, створення віршів, малюнків, написання листів у майбутнє під музичний супровід, прослуховування музики для проведення вікторин «Відгадай мелодію». Важливо розуміти, що музично-терапевтичні методи роботи з дітьми слід обирати індивідуально, врахувавши при цьому індивідуально-психологічні особливості дитини.

Загалом, форми роботи з використанням музикотерапії здатні впливати на: настрій - підвищувати, покращувати його, на рецептори шкіри (викликати реакцію «мурашки по шкірі»), може активізувати функції нервової системи та зменшувати больовий поріг, стрес; позитивно впливати на серцевий ритм та пульс, знижувати м'язову напругу та покращувати координацію рухів дитиною (з огляду на це, музичний супровід відіграє важливу роль під час ранкової гімнастики, занять з фізичної культури тощо), позитивно пливає на органи травлення, покращує мисленнєві процеси і здатність краще запам'ятовувати інформацію. Музика у ЗДО супроводжує дитину в різних видах дитячої діяльності та здійснює свій лікувальний вплив на дітей в невимушеній атмосфері [8, с. 102].

10. Фототерапія - засіб самовираження, самопізнання, соціалізації та емоційно-чуттєвого виховання дитини дошкільного віку. У ЗДО сучасні вихователі активно використовують фототерапевтичну технологію і проводять заняття з дітьми за допомогою фотографій. Фотографія у наш час виступає самопрезентацією дитини - у певному образі, у реальній групі дітей, у ролі постановника власної прем'єри чи групового міні-спектаклю. Відповідно до тематики занять у ЗДО доцільно переглядати старі сімейні фотографії або навчати дітей створювати своєрідні авторські. Важливо проводити роботу щодо навчання дітей описувати певні події чи явища за допомогою фото, або коли вихователь увиразнює, супроводжуючи показ фото певною розповіддю.

11. Пісочна терапія передбачає різноманітні маніпуляції з піском: дитина «їздить» рукою по піску, «ходить» пальчиками, здійснює «приземлення літаків», будує фортеці, пагорби, гірки, мости, бере в руку пісок і випускає його, малює на ньому, використовує іграшки, фігурки людей і тварин, живі квіти, гілочки дерев, прокладає русла озер і річок тощо. Робота з піском урівноважує гіперактивних дітей, а скутих - розслабляє, тривожних - заспокоює, агресивних - утихомирює. Цей вид терапії надає вихователеві можливість дослідити внутрішній світ дитини за допомогою безлічі різних засобів: мініатюрних фігурок, води, піску, іграшок тощо [8, с. 100]. Серед рекомендованих форм роботи: ігри-заняття й ігри-казки з піском, спрямовані на корекцію відхилень в особистісному розвитку дітей, які відчувають свободу і безпеку самовираження. Щодо переваг використання пісочної терапії у ЗДО, то граючись у піску, діти дошкільного віку не створюють навколо себе зайвого галасу й безладдя, зважають на думку товаришів, навчаються проявляти делікатність, увічливість, люб'язність, скромність, товариськість тощо.

здоров'язбережувальний гра арт-терапія

Висновки

Отже, використання здоров'язбережувальних технологій під час освітнього процесу в ЗДО позитивно впливає на психічний та фізичний розвиток дошкільника, сприяє набуттю навичок здорового способу життя та формуванню здоров'язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку. Діти дошкільного віку під керівництвом вихователя опановують новий досвід здоров'язбережувальної діяльності у різноманітних формах роботи, покращують свій загальний стан, що дуже важливо в умовах сьогодення та пандемії в нашій країні.

Література

1. Базовий компонент дошкільної освіти / Науковий керівник: Піроженко Т.О. Київ: Видавництво, 2021. С. 18-25.

2. Богініч О.Л. Створення здоров'язберігаючих технологій в дошкільному навчальному закладі. Сучасні технології в дошкільній освіті України / Упорядник І.І. Загарницька. Київ: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2008. С. 14-25.

3. Бережна Т.І. Здоров'язбережувальні педагогічні технології - важлива складова здоров'язбережувального середовища загальноосвітнього навчального закладу. Наукові записки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. 2014. № 2. С. 35-39.

4. Івахно О.П. Здоров'язберігаючі технології в системі дошкільної. Часопис «Дитячий садок». 2008. № 21-24. С. 97-100.

5. Березюк В.С. Інноваційні технології в ДНЗ. Харків : Вид. група «Основа», 2017. 224 с.

6. Григоренко Г.І. Оздоровча робота в дошкільному навчальному закладі: навч. посіб. Запоріжжя: ЗНУ, 2006. 99 с.

7. Денисенко Н.Ф. Оздоровчі технології в освітньому процесі. Дошкільне виховання. 2004. № 12. С. 4-6.

8. Єнгаличева І.В. Застосування інноваційних технологій у підготовці майбутніх фахівців дошкільної освіти. Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні науки. 2020. № 2 (35). С. 100-105.

9. Rybalko Lina. Health-saving technoloigies as a pedagogical and social problem. Здоров'язбережувальні технології в освітньому середовищі: колективна монографія / за заг. ред. Л.М. Рибалко. Тернопіль: Осадца В.М., 2019. C. 8-29.

References

1. Bazovij komponent doshku'nol osvhi / Naukovij kerivnik: Plrozlienko T.O. Kii'v: Vidavnictvo, 2021. S. 18-25.

2. Bogjrnch O.L. Stvorennja zdorov'jazberigajuchih tehnologij v doshkd'nomu navchal'nomu zakladh Suchasm tehnologn v doshkil'nij osvW Ukra'ini / Uporjadnik І. І. Zagarnic'ka. KiTv: NPU і m. M.P. Dragomanova, 2008. S. 14-25.

3. Berezhna T.І. Zdorov'jazberezhuval'rn pedagogkhm tehnologn - vazhliva skladova zdorov'jazberezhuval'nogo seredovishha zagal'noosvHn'ogo navchal'nogo zakladu. Naukovi zapiski Nizhins'kogo derzhavnogo universitetu im. Mikoli Gogolja. Psihologo-pedagogichni nauki. 2014. № 2. S. 35-39.

4. Ivahno O.P. Zdorov'jazberigajuchi tehnologii v sistemi doshkil'noi. Chasopis «Ditjachij sadok». 2008. № 21-24. S. 97-100.

5. Berezjuk V.S. Innovacijni tehnologii v DNZ. Harkiv : Vid. grupa «Osnova», 2017. 224 s.

6. Grigorenko G.I. Ozdorovcha robota v doshkil'nomu navchal'nomu zakladi: navch. posib. Zaporizhzhja : ZNU, 2006. 99 s.

7. Denisenko N.F. Ozdorovchi tehnologii v osvitn'omu procesi. Doshkil'ne vihovannja. 2004. № 12. S. 4-6.

8. Gngalicheva I.V. Zastosuvannja innovacijnih tehnologij u pidgotovci majbutnih fahivciv doshkil'noi osviti. Visnik Zaporiz'kogo nacional'nogo universitetu. Pedagogichni nauki. 2020. № 2 (35). S. 100-105.

9. Zdorov'jazberezhuval'ni tehnologii v osvitn'omu seredovishhi: kolektivna monografija / za zag. red. L. M. Ribalko. Ternopil' : Osadca V. M., 2019. C. 8-29.

Размещено на Allbest.ru