Адаптація дистанційного навчання у вищій школі до умов воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

АДАПТАЦІЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ДО УМОВ ВОЄННОГО СТАНУ

Крамаренко Ірина Сергіївна, кандидат педагогічних наук, начальник відділу наукового дослідження та впровадження засобів навчання в освітній простір, Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти»

Корнішева Тетяна Леонідівна, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музичного мистецтва, керівниця навчально-методичного відділу Херсонський державний університет

Сілютіна Ірина Олександрівна, кандидат педагогічних наук, асистент кафедри іноземної філології та перекладу, Національний транспортний університет

Анотація

воєнний час вищий освіта

Запровадження воєнного стану на всій території України у зв'язку зі збройною агресією Росії максимально загнало гуманітарну сферу життя країни в таке кризове екстремальне становище, коли необхідне надшвидке реагування, оперативні та дієві управлінські рішення з можливістю їх адаптувати відповідно до нестійких обставин, які, наприклад, у регіонах бойових дій змінюються надто спонтанно і, як правило, у сторону стрімкого погіршення ситуації. У статті вивчено виявлені механізми й тенденції адаптації дистанційного навчання у вищій школі України до умов воєнного стану. У межах реалізації заявленої мети було проаналізовано наявні за темою дослідження зарубіжних та вітчизняних авторів. Зроблено висновок про критичний брак таких праць та неготовність світової й вітчизняної науково-освітянської спільноти до тих викликів, з якими стикнулася українська освітня сфера, зокрема ланка вищої освіти. Охарактеризовано особливості впливу воєнних дій на території держави саме на нішу вищої освіти. Визначено функції дистанційного навчання в умовах воєнного часу на основі узагальнення ситуативно-світоглядного контексту, у якому вимушені працювати університети в період війни. У процесі розкриття теми віддано належне ситуації з пандемією коронавірусу, адаптація до якого стала своєрідним містком між переважними до 2020-го року традиційними формами очного навчання та умовами дистанційного навчання воєнного періоду. Якби не було цього переходу, українська освіта сьогодні фактично опинилася би в ситуації цілковитої дезорієнтовності та недієздатності. Прогнозуємо, що надалі з'являтиметься більше вітчизняних та зарубіжних праць, націлених на вирішення теоретичних та практичних питань реалізації освіти під час війни (на прикладі України). Помічено брак міністерської підтримки вишів на період війни (зокрема, якщо порівняти з кількістю методично-директивних матеріалів, що призначені для шкіл). На основі аналізу публікацій на сайті МОН України, а також власного досвіду нами було виокремлено та коротко окреслено 11 основних адаптаційних тенденцій у парадигмі дистанційного навчання в умовах воєнного стану. Перспективи подальших досліджень із теми вбачаємо в розвідках щодо способів контролю психологічного стану здобувачів вищої освіти, роботи над мотивацією студентів та викладачів, ІКТ й безпековою компетенціями, урівноваження вимог до студентів із реаліями об'єктивної дійсності. Дійсні вектори розгортання запропонованої теми цілком залежать від розвитку воєнних подій.

Ключові слова: дистанційне навчання, воєнний стан, адаптація до умов війни, зони воєнних дій, середовище навчання.

Abstract

Adaptation of distance learning in higher school in the conditions of martial law. Kramarenko Iryna Sergeyevna, Candidate of Pedagogic Sciences, Head of the Department of Scientific Research and Implementation of Teaching Aids in the Educational Space, State Scientific Institution «Institute of Education Content Modernization». Kornisheva Tetiana Leonidivna, Candidate of Study of Art, Associate Professor of the Department of Musical Arts, Kherson State University. Siliutina Iryna Oleksandrivna, Candidate of Pedagogical Sciences, Assistant of the Department of Foreign Philology and Translation, National Transport University

The introduction of martial law on the entire territory of Ukraine in connection with the armed aggression of Russia has driven the humanitarian sphere of the country's life as much as possible. This is according to the conditions where ultra-fast response, prompt and effective management decisions are needed with the ability to adapt them in accordance with unstable circumstances, which, for example, are fighting in the regions. Actions change too spontaneously and, as a rule, in the direction of a rapid deterioration of the situation. The article studies the identified mechanisms and trends of adaptation of distance learning in higher education in Ukraine to the conditions of martial law. As part of the implementation of the stated goal, the available research by foreign and domestic authors on the topic was analyzed, a conclusion was made about the critical lack of such works and the unpreparedness of the world and domestic educational community for the challenges faced by the Ukrainian social sphere, in particular, the sphere of higher education. The features of the influence of military operations on the territory of the state on the sphere of higher education are characterized. The functions of distance learning in wartime conditions are determined on the basis of a generalization of the event - worldview context in which the educational sphere is forced to work during the war. In the process of revealing the topic, the situation with the coronavirus pandemic w as paid tribute to, adaptation to which became a kind of bridge between the traditional forms of full-time education prevailing by 2020 and the distance learning conditions of the war period. Without this transition, Ukrainian education today would actually find itself in a situation of complete disorientation and incapacity. We predict that in the future there will be more domestic and foreign works aimed at solving theoretical and practical issues of the implementation of education during the war (on the example of Ukraine). There was a shortage of ministerial support for universities during the war (especially when compared with the amount of methodological guidance materials intended for schools). Based on the analysis of publications on the website of the Ministry of Education and Science of Ukraine, as well as our own experience, we have identified and briefly outlined 11 main adaptation trends in the paradigm of distance learning under martial law. We see prospects for further research on the topic in intelligence about ways to control the psychological state of applicants for higher education, work on motivation, ICT and security competencies, balancing the requirements for students with the realities of objective reality. The actual deployment vectors of the proposed theme completely depend on the development of war events.

Keywords: distance learning, martial law, adaptation to war conditions, war- ridden zones, learning environment.

Постановка проблеми

Реалії останніх років наскрізно змінили всю систему освіти в Україні та світі. Глобально світові освітні системи зіткнулися з пандемією коронавірусу, до чого досить швидко змогли адаптуватися завдяки попереднім напрацюванням щодо формату дистанційного навчання та відтоді - справжнього буму досліджень про можливості віддаленої ІКТ-опосередкованої освітньої взаємодії. Аналіз іноземних джерел із теми дає змогу простежити чіткі асоціації між впливом на освітній процес Другої світової війни та жорстких карантинних заходів у зв'язку з Covid-19. Зокрема, на це вказує почесний професор Університету Південної Каліфорнії В. Тірні, автор відомої книги Get real: 49 challenges confronting higher education («Осягніть реальність: 49 проблем, які стоять перед вищою освітою»): «Є певна подібність у реакціях щодо спроб академічного світу боротися з коронавірусом. Багато дослідницьких університетів активно залучаються до зусиль, щоб зрозуміти вірус і те, як із ним боротися. Навіть ті викладачі, яких так часто сприймають як опозиціонерів змін, швидко реструктуризували викладання та навчання під час пандемії» [1].

Утім, ще до протистояння пандемії вітчизняна освітня система зіткнулася з викликами, що постали внаслідок війни з Росією на Сході України. Хоча, доки війна мала локальний гібридний перебіг, вона не становила тотальної загрози для системи вищої освіти в Україні. Більшість навчальних закладів, яких безпосередньо зачепили воєнні діє на сході та експансія в Криму, змогли порівняно швидко адаптуватися, евакуювавшись із зони окупації. Альтернативні рішення щодо перебігу освітнього процесу, а саме формат віддаленої взаємодії між учасниками навчання, поєднання очних аудиторних та позааудиторних різновидів діяльності дали змогу вишам продовжувати роботу навіть у тодішніх екстремальних умовах [2].

Щойно дистанційне та змішане навчання стали вже досить звичними для кожного, хто опосередковано чи прямо має стосунок до освіти (на всіх її рівнях), запровадження воєнного стану на всій території України у зв'язку зі збройною агресією Росії максимально загнало гуманітарну сферу життя країни в такий стан, коли необхідне надшвидке реагування, оперативні та дієві управлінські рішення з можливістю їх адаптувати відповідно до обставин, які, наприклад, у регіонах бойових дій змінюються надто спонтанно і, як правило, у сторону стрімкого погіршення ситуації.

Світова публіцистика та наукова сфера досить оперативно (утім, фрагментарно й поки що несистемно) рефлексувала на стан освітніх справ в Україні. Так, А. Кокобобо, доцентка й завідувачка кафедри слов'янських та євразійських мов і літератур Канзаського університету, опублікувала матеріал, у якому різко висловлює стурбованість тим, що з навалою ворога припинено всю університетську діяльність: «Немає занять, немає досліджень, немає студентів, немає співробітників, немає викладачів. Професори Київської школи економіки йдуть у військо й потрапляють під перехресний вогонь. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, що на заході України, став табором біженців. П'ятсот студентів-іноземців, переважно з Африки, опинилися в оточенні в Сумах, під постійними обстрілами» [3]. У перші дні війни, справді, освітню систему, як і чи не всі сфери життя країни, охопив ступор, дезорієнтованість і невизначеність щодо подальших кроків та заходів зі збереження студентсько-викладацького й адміністративного контингенту вишів та водночас продовження освітнього процесу в умовах воєнного стану в дистанційному форматі. Проте висловлюється думка, що попри наявний невтішний стан справ і те, що війна, безперечно, є ворогом освіти, освіта якраз і є в будь-якому своєму вияві дискурсом та інструментом того, як людство вчиться аналізувати екстремальні умови, знаходити правильні рішення та в найширшому сенсі - культивувати мир [1].

Усвідомлення цього вимагає переорієнтації сьогоднішньої вищої освіти зі значною мірою споглядальної позиції до діяльнісно-активної: не бути стороннім супутником викликів, які постають перед суспільством. Наразі громадськість, на думку дослідників, недооцінює роль закладів вищої освіти у боротьбі з деструктивними чинниками. Водночас іще на початку 2000-их років освіту офіційними світовими організаціями визнано «одним із чотирьох стовпів» гуманітаризації [4]. Освіта може стати містком між екстреною допомогою (усунення гуманітарної кризи, відбудова ключових об'єктів інфраструктури, перезапуск економіки на всіх її рівнях) та довгостроковим розвитком у постконфліктних ситуаціях [4].

За умови стратегічного підходу освіта, особливо вища, має потенціал бути каталізатором ефективного й стійкого повоєнного відновлення [5, C. 403]. Парадоксально, але, як показує, світова історія, війна часто є тим стресовим фактором, що змушує швидко здійснювати переоцінку цінностей, змінювати вектори розвитку на користь найбільш прогресивних. Отже, після періоду воєнного стану є шанс формованого налагодження тих освітніх парадигм, до яких Україна роками б ішла поза часом війни. Так було, наприклад, після Другої світової війни з американською вищою освітою, яка стрімко поширилася та стала рупором можливостей та зразковою моделлю побудови освітнього середовища для всього світу [1].

Зараз перед вищою освітою в Україні стоїть виклик зберегти активний освітній процес усіма можливими інструментами та формами взаємодії для тих студентів, які вже навчаються, завершити навчальний рік та видати документи про вищу освіту здобувачам випускних курсів, а також реалізувати вступну кампанію й продумати потенційні способи організації навчання для першокурсників 2022-2023 н. р. на тлі розгортання воєнних дій із перспективою на затяжне воєнне протистояння на території України, а отже, під постійною загрозою не тільки гуманітарним галузям, а й самому життю. До того ж можливо це все реалізувати здебільшого в ІКТ-опосередкованому форматі та за умови продовження дистанційного навчання, яке, утім, за умов воєнного стану подекуди теж складно організувати через низку чинників, що надалі будуть нами проаналізовані.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Зміни в освітній системі, викликані війною в Україні, подеколи ставали об'єктом дослідницької уваги ще до повномасштабного вторгнення російських військ на територію України - тобто з 2014 року, коли були захоплені регіони Східної України та Кримський півострів. Ще з часів гібридної війни, тобто до 24 лютого 2022 року, вплив на освіту був, зрозуміло, абсолютно деструктивним [6, C. 237]. Заклади освіти, що опинилися на захопленій окупантами території, змушені були переїхати. Однак багато з них, самовільно й нелегітимно клонувавшись, продовжили діяльність на захоплених територіях Донецька та Луганська. Серед постраждалих ще на початковому етапі війни - Таврійський національний університет імені Вернадського (евакуювався з Криму), Східноукраїнський національний університет імені Даля (із Сєвєродонецька), Донецький державний університет внутрішніх справ, що був переміщений до Кривого Рогу та Маріуполя. Воєнні виклики, що постали перед закладами освіти, одразу ж становили цілком реальну фізичну загрозу, пов'язану як з абстрактно-перспективними та стратегічними пертурбаціями, так і негайними побутово -процесуальними питаннями. Унаслідок війни на Сході України значно знизилася якість життя українців, погіршилися основні економічні показники, що позначилося на рівні всієї вертикалі освіти, зокрема вищої.

Війна ще з 2014 року стала каталізатором реформування системи вищої освіти в традиціях Болонської, проте відбувалося це спорадично й подекуди вкрай несистемно, що вплинуло на якість реформ. Утім, саме реформування системи вищої освіти в Україні вбачалося неодмінною умовою виходу країни з кризи на всіх рівнях функціонування держави [6, C. 238]. Адже саме освіта є джерелом і рушієм усіх змін у суспільстві: від світоглядних першооснов до праксеологічних моментів. Система вищої освіти реформувалася, зокрема, щодо процедури вступу абітурієнтів із окупованих території до вишів на вільних від окупантів територіях, щодо змін у програмах, пов'язаних із трактуванням війни на Сході та інших аксіологічно-інтерпретаційних аспектів. Окрім гібридної війни, на середовище вищої освіти суттєво вплинула пандемія коронавірусу, унаслідок чого дистанційна форма навчання стала превалювати, чого ніколи не було досі.

Масштаби руйнівного впливу на освіту на етапі гібридної війни навіть складно порівняти з тим, що відбувається з (на тлі знищення інших галузей інфраструктури) в умовах тотального воєнного стану. Треба відзначити, що світове наукове співтовариство ще не сповна осмислило наслідки війни в Україні. Навіть для вітчизняної наукової спільноти війна стала таким шоковим та дестабілізаційним чинником, що за місяць після воєнних дій та тотальної розрухи в містах, що були окуповані ворогом, а отже, у містах, що зазнали суттєвих руйнувань і з яких населення, а надто молодь, масово емігрувало, адаптація дистанційного навчання до реалій дійсності відбувалася досить хаотично. А праць, які би зосереджувалися конкретно на питаннях здійснення освітнього процесу в умовах війни, украй мало.

Із зарубіжних напрацювань щодо можливостей дистанційного навчання маємо, наприклад, статтю Хайрана Д. Раджаба з Наджранського університету в Саудівській Аравії (яка перебуває у стані затяжного воєнного конфлікту з єменськими хуситами) [7, C. 6783]. Електронне навчання розглядається як ефективна система надання освіти в кризових районах, забезпечуючи доступ до освіти для груп населення із регіонів, де є труднощі з курсуванням громадського транспорту, міжміського сполучення, логістичними проблемами для населення з сільської місцевості тощо. Електронне навчання не вимагає від студентів щоденного масового переміщення до будівель своїх навчальних закладів, де їхнє життя постійно наражається на загрозу повітряних бомбардувань, ракетних обстрілів [7, C. 6785]. Студенти можуть отримати доступ до матеріалів курсу дистанційно з безпечного прихистку в синхронному чи асинхронному режимі [1; 2]. Викладачі можуть забезпечити студентів необхідними матеріалами для аудиторної та позааудиторної діяльності за допомогою онлайн-платформ, не турбуючись про їхню безпеку [7, C. 6784]. У випадку України, де через війну з Росією 6,5 мільйонів українців вимушено стали внутрішніми переселенцями та 3,2 мільйона людей виїхало за кордон (за даними ООН), освітня криза назріла дуже гостро, а дистанційне навчання, адаптоване до умов війни, - єдина можливість зберегти освітню галузь.

Мета статті полягає у вивчені механізмів адаптації дистанційного навчання у вищій школі України до умов воєнного стану. Реалізація поставленої мети передбачає виконання низки дослідницьких завдань:

1) проаналізувати наявні за темою дослідження зарубіжних та вітчизняних авторів, зробивши висновок про їхню достатність чи, навпаки, брак таких праць;

2) визначити функції дистанційного навчання в умовах воєнного часу, перед тим узагальнивши контекст, у якому вимушена працювати освітня сфера в період війни;

3) охарактеризувати особливості впливу воєнних дій на території держави саме на сферу вищої освіти;

4) виокремити основні адаптаційні тенденції в парадигмі дистанційного навчання в умовах воєнного стану;

5) намітити перспективи подальших досліджень із теми.

Виклад основного матеріалу

Говорячи про ланку вищої освіти під час воєнного стану, треба сказати, що саме цей освітній рівень та заклади професійної (професійно-технічної) й фахової передвищої освіти перебувають у найбільш критичному стані. Адже здобувачі освіти, які емігрували внутрішньо чи навіть виїхали за кордон, можуть продовжити навчання в українських чи зарубіжних загальноосвітніх закладах за місцем свого перебування. А контингент здобувачів вищої освіти, закріплений суто за фіксованими ЄДЕБО закладами освіти на території материкової України, залежний тільки від свого вишу та може продовжити навчання виключно в ньому - у будь-який спосіб, ратифікований директивами МОН на час дії воєнного стану. За ініціативами ректорів укладаються міжуніверситетські угоди про співпрацю, згідно з якими партнерський виш може прийняти до себе на навчання здобувачів з інших ЗВО на визначених умовах.

Станом на 5 квітня 2022 року, згідно з повідомленням МОН [8], у 17 областях України заклади вищої освіти продовжують освітній процес у дистанційній або змішаній формах з використанням інформаційно - комунікаційних технологій, а також використовуючи режим консультацій та самостійну роботу здобувачів (відповідно до навчально -методичних рекомендацій, наданих науково-педагогічними працівниками, за якими закріплені ті чи інші навчальні дисципліни). Західноукраїнські виші, яких війна безпосередньо не торкнулася, на час воєнного стану беруть на себе ініціативу не тільки щодо прийому переселенців та інших волонтерських дій, але й розвивають сферу позааудиторного дистанційного навчання. Зокрема, йдеться про Міжуніверситетський онлайн-лекторій [9], що залучає ініціативних і мотивованих, активних здобувачів вищої освіти та всіх зацікавлених осіб до лекцій за актуальними напрямами суспільних, біологічних, природничо - математичних та гуманітарних наук. Організаторами виступили Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника та Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка. Із цих закладів освіти і лектори заходу. Особливий акцент ставиться на здобувачів із регіонів, де ведуться активні бойові дії: у спосіб відвідування онлайн-лекторію вони мають змогу виповнити компоненти неформальної / інформальної освіти, доповнивши власний багаж знань із тем, які перебувають у межах спеціальностей здобувачів або ж цікавлять здобувача вищої освіти індивідуально.

Адаптація дистанційного навчання у вищій школі до умов війни відбувається й у спосіб надання більшої автономії закладам освіти. Зауважимо, що питання автономії ЗВО вже віддавна на теренах України вважалося проблемним. Наказ МОН України від 21.03.2022 № 265 [10] уможливлює для керівників ЗВО самостійно визначати форми атестації здобувачів вищої освіти 2022 року. Для випускників закладів вищої освіти 2022 року загальна кількість кредитів ЄКТС, що відводиться навчальними планами на практичну підготовку студентів, може бути меншою, аніж визначена відповідним стандартом вищої освіти мінімальна кількість кредитів ЄКТС на практичну підготовку. Проте можливо це реалізувати за умови перерозподілу невикористаної кількості кредитів на інші компоненти освіти. До того ж сумарно кількість кредитів ЄКТС за конкретною освітньою програмою має бути увідповіднена з вимогами стандарту.

Потенціал дистанційної освіти в умовах воєнного стану зростає у зв'язку з підвищеною лояльністю до України світової освітянської та наукової спільноти. Так, кінця 2022 року українські науковці отримали право безкоштовного доступу до повнотекстових електронних ресурсів, які наявні в бібліотеках проєкту Research4Life (а це понад 154 тис. наукових журналів і книг від більш ніж 200 видавців з усього світу) [11]. Ще раніше у зв'язку з війною українським студентам-медикам надано безкоштовний доступ до медичних ресурсів Elsevier. За складних умов бодай у такий мотиваційно - заохочувальний спосіб покращується мікроклімат для наукової творчості українців. Окрім того, це розширює можливості для пошуково-дослідницької роботи здобувачів вищої освіти. Тому адаптація до умов воєнного стану може відбуватися й у спосіб використання зручних можливостей та преференцій і приділення уваги проблемним питанням, які вимагають вирішення. Також українські студенти мають змогу слухати лекції іноземних світочів науки у межах Освітнього марафону на підтримку України. 18 березня вже відбулася лекція від Барбари Оклі - професорки з Оклендського університету в Мічигані. Увагу було зосереджено якраз на практичних техніках опанування навчального контенту в стресових ситуаціях, тому зміст лекції був навіть більш корисним для викладацької спільноти, аби допомогти викладачам адаптуватися до психологічно та процесуально складного періоду навчання в загрозливій ситуації війни в країні [12].

Щодо навчання іноземних студентів так само відбуваються адаптивні зміни, які би дали змогу навчатися їм безпечно та якісно. За останні роки приваблення іноземних студентів до України стало одним із пріоритетних напрямів розвитку вітчизняної вищої освіти. Освітній туризм набуває популярності з кожним роком: станом на травень минулого року в Україні навчалося понад 76,5 тис. іноземних студентів зі 155 країн світу - у понад 400 українських університетах, у більш як 300 із яких є повністю адаптовані для іноземців англомовні відділення, а в інших діють підготовчі відділення для подальшого навчання українською мовою [13]. За даними Українського державного центру міжнародної освіти до п'ятірки найзапитуваніших серед іноземних студентів ЗВО якраз Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харківський національний медичний університет, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Одеський національний медичний університет, Запорізький державний медичний університет. Тобто якраз ті заклади освіти, які розташовані в зоні активних бойових дій або ж у зоні дуже високого ризику воєнних атак. З метою додаткової підтримки іноземних студентів на час дії воєнного стану було створено спеціально таргетовану гарячу телефонну лінію, яка працює й у популярних месенджерах.

Тут треба зауважити та визнати, що МОН України зовсім не було готове до здійснення навчання в умовах війни. І досвід, набутий за час протистояння коронавірусній пандемії, став насправді рятівним. На підтримку висловленої тези про неготовність скажемо, що, наприклад, у Стратегії розвитку державного підприємства «Український державний центр міжнародної освіти» на 2021 -2025 роки у розділі «Управління ризиками» [14] навіть немає згадки про можливе воєнне вторгнення такого розмаху (серед ризиків названо високу толерантність до корупції та продовження карантину, економічна криза в країні, брак якісних змін у нормативно-правовій базі). Парадоксально, проте у переддень війни, 23 лютого 2022 року, на засіданні Кабінету Міністрів було схвалено Стратегію розвитку вищої освіти в Україні на 2022 -2032 роки. Реалізація Стратегії через воєнні дії, які можуть затягнутися на невизначений період, тепер буде значно ускладнена, якщо й узагалі не унеможливлена - через зміну пріоритетів у зв'язку з виникненням потреб, що вимагають негайного задоволення.

Проаналізувавши та узагальнивши всі повідомлення МОН України від 24 лютого 2022 року, робимо висновок, що вони мають здебільшого інформативний характер. Натомість абсолютно бракує процедурних роз'яснень щодо того, як саме організовувати навчання у вишах дистанційно на час війни (на відміну від системи повної загальної освіти, де матеріалів та рекомендацій значно більше). Щодо вищої школи, то роз'яснення є тільки стосовно важливих дозвільних моментів, які розширюють автономію ЗВО - про них уже йшлося вище.

Утім, немає сумніву, що дистанційне навчання в умовах воєнного стану не може перебігати так, як це було під час коронавірусного карантину. Керуючись процесом розвитку воєнних дій в Україні, логікою та можливостями організації освітнього процесу, іншими чинниками, що, на перший погляд є другорядними, але неодмінно впливають на навчальну взаємодію (наприклад, психологічний стан студентів та викладачів), ми узагальнили основні тенденції адаптації дистанційного навчання у вищій школі до умов воєнного часу:

1) переважання форм асинхронної взаємодії викладача та студентів (переважне використання асинхронних платформ Moodle, Google Classroom, Edmodo);

2) запис відеороз'яснень, створення презентацій викладачами, збереження онлайн-занять зі студентами, що змогли бути присутніми на лекційному чи семінарському занятті, у форматі відео (бажано - у стиснутому вигляді, аби студенти з обмеженим доступом до інтернету могли його переглянути);

3) лояльність щодо дедлайнів;

4) робота над психологічним станом студентів, застосування технік саморефлексії, використання потенціалу ІКТ для зняття напруги та стимулювання мотивації;

5) виконання Указу Президента України №143/2022 «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» від 16 березня 2022 року;

6) інформаційна політика з боку викладачів: навчання того, як зорієнтуватися в потоці інформації та не вірити фейкам; інформування щодо безпекових заходів; формування активної громадської позиції та лідерських якостей; використання вишів як інструментів згуртування, взаємної підтримки та додаткового контролю за студентською молоддю з метою швидкого реагування на можливі безпекові труднощі (пошук студента в разі його зникнення, запобігання диверсійній діяльності молоді тощо);

7) використання творчих завдань, заохочення навчальної та громадської ініціативи студентів;

8) негайне переривання синхронної взаємодії зі студентами на випадок повітряної тривоги (попередньо студенти мають бути проінструктовані щодо алгоритму їхніх дій на випадок тривоги); завдання та матеріали, що не були опрацьовані у зв'язку з перериванням на тривогу, виконуються асинхронно;

9) переведення студентів, які вступили до лав ЗСУ, на індивідуальний графік або ж надання їм академвідпусток;

10) стимулювання самостійної роботи студентів, коригування навчальних планів відповідно до перебігу дистанційного навчання, оскільки в деяких регіонах воно було відновлене після вимушених канікул раніше, в інших - пізніше, а подекуди й досі не відновлене.

Вище наведено універсальні адаптаційні тенденції в парадигмі дистанційного навчання в умовах воєнного стану. Проте, залежно від спеціальностей здобувачів вищої освіти та специфіки безпекової ситуації в регіонах, де розташовано інфраструктуру закладу освіти, будуть виникати інші пристосувальні потреби, які би могли збалансовувати необхідність продовжувати освітній процес максимально якісно та настільки інтенсивно, як тільки є змога. А з іншого боку, брати до уваги труднощі воєнного стану та вплив війни на повноцінну освітню діяльність здобувачів освіти, роботу викладацького складу та діяльність менеджменту ЗВО.

Висновки

Отже, воєнний стан вимагає швидких рішень та оперативного реагування на щоденні безпекові виклики, що не може не вплинути на освітній процес. Треба визнати, що освітньо-науковий простір зовсім не був готовим до війни, а тому механізми діяльності закладів вищої освіти формуються буквально в польових умовах, методом тестування варіантів та способів організації навчання. Необхідно визнати й те, що пандемія ковіду, яка за два роки докорінно змінила систему освіти, дала напрацювання, що на період воєнного стану в країні стали просто безцінними, оскільки дистанційне та змішане навчання - це єдиний спосіб зберегти викладацько-студентський контингент та не переривати навчання теперішніх здобувачів вищої освіти. Та більше - навіть планувати вступну кампанію 2022.

Однак, механізм здійснення дистанційного навчання в умовах воєнного стану кидає низку викликів освітній системі, які були немислимими під час ковідних карантинів. Література про освіту за умов воєнного стану зазвичай застаріла й подекуди стосується ще Другої світової війни та освітньої галузі того періоду. У ситуації ілюзорного, як показала реальність, світового миру сучасних напрацювань щодо освіти під час воєнного стану вкрай мало, щоб говорити про певні узагальнення на основі опрацьованих джерел. Водночас кризова ситуація вимагає негайного осмислення того, що відбувається у сфері освіти. Зокрема, як адаптувати дистанційне навчання до умов воєнного стану максимально швидко та якісно, забезпечивши тим самим доступ до вищої освіти найширшому колу здобувачів. Концепція адаптації дистанційного навчання в зонах бойових дій недостатньо досліджена й потребує розвитку. Поточне дослідження розширює горизонти для подальшого ретельного аналізу впровадження електронного навчання в районах воєнного лиха для вирішення проблеми неналежного доступу до високоякісної освіти в областях, де відбуваються активні воєнні дії та наступальні операції ворога. Тільки так є змога вирішити проблему недостатнього та нерівномірного доступу до високоякісної вищої освіти у важкодоступних географічних районах, зонах бойових дій.

Вектори розгортання запропонованої теми цілком залежать від розвитку воєнних подій. Це теж одна з особливостей сьогочасного наукотворення - коли необхідно пристосовуватися й постійно коригувати заданий напрям у режимі реально часу. Утім, як би не розвивалися події, актуальним напрямом дослідження є контроль психологічного стану здобувачів вищої освіти, роботи над мотивацією, творчістю, ІКТ й безпековою компетенціями, урівноваження вимог до студентів із реаліями об'єктивної дійсності.

Література

1. Tierney W. G. What Should Higher Ed Learn From World War II? 2021. URL: https://www.insidehighered.com/views/2021/04/05/higher-ed-should-learn-lessons-world-war-ii- about-serving-public-good-opinion (дата звернення: 11.04.2022)

2. Tierney W. G. Get real: 49 challenges confronting higher education. New York: Suny Press, 2020. 240 p.

3. Kokobobo A. War Is the Enemy of Education. The Chronicle of Higher Education. 2022. URL: https://www.chronicle.com/article/war-is-the-enemy-of-education (дата звернення: 11.04.2022)

4. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization (UNESCO). Education in Situations of Emergency, Crisis and Reconstruction: UNESCO Strategy. UNESCO Working Paper, 2003.

5. Milton S., Barakat S. Higher education as the catalyst of recovery in conflict-affected societies. Globalisation Societies and Education. 2016. Vol. 14. P. 403-421.

6. Shevchenko V. V. The reform of the higher education of Ukraine in the conditions of the military-political crisis. International Journal of Educational Development. 2019. Vol. 65. P. 237-253.

7. Rajab K. D. The Effectiveness and Potential of E-Learning in War Zones: An Empirical Comparison of Face-to-Face and Online Education in Saudi Arabia. IEEE Access. 2018. Vol. 6. P. 6783-6794.

8. МОН України. Сергій Шкарлет розповів про освітній процес у закладах П(ПТ)О та ВО. 5 квітня 2022 р. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/sergij-shkarlet-rozpoviv-pro- osvitnij -proces-u-zakladah-ppto-ta-vo (дата звернення: 11.04.2022)

9. МОН України. ЗВО об'єднуються для проведення міжуніверситетського лекторію. 31 березня 2022 р. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/zvo-obyednuyutsya-dlya- provedennya-mizhuniversitetskogo-lektoriyu (дата звернення: 11.04.2022)

10. Про проведення атестації випускників закладів фахової передвищої, вищої освіти. МОН України; Наказ від 21.03.2022 № 265. URL:https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0265729-22#Text (дата звернення: 11.04.2022)

11. МОН України. У межах проєкту Research4Life українські вчені отримали доступ до електронних ресурсів провідних видавництв світу. 28 березня 2022 р. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/u-mezhah-proyektu-research4life-ukrayinski-vcheni-otrimali-dostup- do-elektronnih-resursiv-providnih-vidavnictv-svitu (дата звернення: 11.04.2022)

12. МОН України. Освітній марафон на підтримку України: лекція від Барбари Оклі. 15 березня 2022 р. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/osvitnij-marafon-na-pidtrimku- ukrayini-lekciya-vid-barbari-oklieducational-marathon-support-ukraine-lecture-professor-barbara- oakley (дата звернення: 11.04.2022)

13. Міністерство освіти і науки України. Український державний центр міжнародної освіти (МОН України. УДЦМО). 2021. Іноземні студенти в Україні. URL: https://studyinukraine.gov.ua/zhittya-v-ukraini/inozemni-studenti-v-ukraini/ (дата звернення: 11.04.2022)

14. Стратегія розвитку державного підприємства «Український державний центр міжнародної освіти» на 2021-2025 роки. Київ, 2020. 48 с.

References

1. Tierney, W. G. (2021). What Should Higher Ed Learn From World War II? Retrieved from: https://www.insidehighered.com/views/2021/04/05/higher-ed-should-learn-lessons- world-war-ii-about-serving-public-good-opinion (date of access: 11.04.2022)

2. Tierney, W. G. (2020). Get real: 49 challenges confronting higher education. New York: Suny Press.

3. Kokobobo, A. (2022). War Is the Enemy of Education. The Chronicle of Higher Education. Retrieved from: https://www.chronicle.com/article/war-is-the-enemy-of-education (date of access: 11.04.2022)

4. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization (UNESCO). (2003). Education in Situations of Emergency, Crisis and Reconstruction: UNESCO Strategy', UNESCO Working Paper.

5. Milton, S. & Barakat, S. (2016). Higher education as the catalyst of recovery in conflict-affected societies. Globalisation Societies and Education, 14, 403-421. http://dx.doi.org/10.1080/14767724.2015.1127749.

6. Shevchenko, V. V. (2019). The reform of the higher education of Ukraine in the conditions of the military-political crisis. International Journal of Educational Development, 65, 237-253. http://dx.doi.org/10.1016/j.ijedudev.2018.08.009

7. Rajab, K. D. (2018). The Effectiveness and Potential of E-Learning in War Zones: An Empirical Comparison of Face-to-Face and Online Education in Saudi Arabia. IEEE Access, 6, 6783-6794. http://dx.doi.org/10.1109/ACCESS.2018.2800164

8. Ministry of Education and Science of Ukraine. (April 5, 2022). Serhiy Shkarlet rozpoviv pro osvitniy protses u zakladakh P(PT)O ta VO [Serhiy Shkarlet told about the educational process in the institutions of P(PT)E and HEIs]. Retrieved from: https://mon.gov.ua/ua/news/sergij-shkarlet-rozpoviv- pro-osvitnij-proces-u-zakladah-ppto-ta-vo (date of access: 11.04.2022) [in Ukrainian]

9. Ministry of Education and Science of Ukraine. (March 31, 2022). ZVO obyednuyut'sya dlya provedennya mizhuniversytet-s'koho lektoriyu [HEIs come together to conduct an interuniversity lecture]. Retrieved from: https://mon.gov.ua/ua/news/zvo-obyednuyutsya-dlya-provedennya-mizhuniversitetskogo-lektoriyu (date of access: 11.04.2022) [in Ukrainian]

10. Pro provedennya atestatsiyi vypusknykiv zakladiv fakhovoyi peredvyshchoyi, vyshchoyi osvity. Ministry of Education and Science of Ukraine; Nakaz vid 21.03.2022 № 265 [On attestation of graduates of institutions of professional higher education. Ministry of Education and Science of Ukraine; Order of 21.03.2022 № 265]. Retrieved from:https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0265729-22#Text (date of access: 11.04.2022) [in Ukrainian]

11. Ministry of Education and Science of Ukraine. (March 28, 2022). U mezhakh proyektu Research4Life ukrayins'ki vcheni otrymaly dostup do elektronnykh resursiv providnykh vydavnytstv svitu [Within the framework of the Research4Life project, Ukrainian scientists gained access to electronic resources of the world's leading publishers]. Retrieved from: https://mon.gov.ua/ua/news/u-mezhah-proyektu-research4life-ukrayinski-vcheni-otrimali-dostup- do-elektronnih-resursiv-providnih-vidavnictv-svitu (date of access: 11.04.2022) [in Ukrainian]

12. Ministry of Education and Science of Ukraine. (March 15, 2022). Osvitniy marafon na pidtrymku Ukrayiny: lektsiya vid Barbary Okli [Educational marathon in support of Ukraine: a lecture by Barbara Oakley]. Retrieved from: https://mon.gov.ua/ua/news/osvitnij-marafon-na- pidtrimku-ukrayini-lekciya-vid-barbari-oklieducational-marathon-support-ukraine-lecture- professor-barbara-oakley (date of access: 11.04.2022) [in Ukrainian]

13. Ministry of Education and Science of Ukraine. Ukrayins'kyy derzhavnyy tsentr mizhnarodnoyi osvity (MON Ukrayiny. UDTSMO). 2021. Inozemni studenty v Ukrayini [Ukrainian State Center for International Education (MES of Ukraine. USCIE). 2021. Foreign students in Ukraine]. Retrieved from: https://studyinukraine.gov.ua/zhittya-v-ukraini/inozemni- studenti-v-ukraini/ (date of access: 11.04.2022) [in Ukrainian]

14. Stratehiya rozvytku derzhavnoho pidpryyemstva «Ukrayins'kyy derzhavnyy tsentr mizhnarodnoyi osvity» na 2021-2025 roky [Development Strategy of the State Enterprise “Ukrainian State Center for International Education” for 2021-2025]. (2020). Kyiv, 48 p. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru