Роль інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у підготовці здобувачів професійної освіти

Размещено на http://allbest.ru

Роль інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у підготовці здобувачів професійної освіти

Мельничук Юлія Євгеніївна Мельничук Юлія Євгеніївна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри цифрових освітніх технологій, Луцький національний технічний університет, Сокотов Юрій Вікторович Сокотов Юрій Вікторович, кандидат педагогічних наук, викладач кафедри сфери обслуговування, технологій та охорони праці, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка,

Погрібняк Максим Юрійович Погрібняк Максим Юрійович, аспірант кафедри географії, методики її навчання та туризму, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Анотація

Мета статті полягає в різносторонньому дослідженні ролі ІКТ у підготовці здобувачів професійної підготовки. Під час аналізу взято до уваги як законодавчий рівень (які вимоги ставляться до здобувачів професійної освіти), так і теоретико-практичний (досліджено й узагальнити, як на практиці імплементується принцип ІКТ-підготовки здобувачів закладів професійної освіти, що задекларований у законодавчих актах). У статті також досліджено досвід ІКТ-реформування професійної освіти у Великій Британії - через тісну співпрацю з проєктом Jisc. Shaping the digital future of FE (further education) and skills.

Особливістю професійної (професійно-технічної) освіти є те, що це проміжна ланка між загальною освітою (шкільною) та виробництвом (у розрізі економічного розвитку держави та трудовою діяльністю кваліфікованих робітників, які, серед іншого, є його учасниками). Через це професійно - технічна освіта максимально залежить від ІКТ-тенденцій у виробничій сфері. професійний освіта компетенція студент

Сьогодні назріла необхідність реформування обох, однак почати процес реформування неможливо без якісних трансформацій у сфері професійної освіти.

Насамперед ідеться про технологізацію освітнього простору, збагачення освітніх потужностей технологіями, які би, з одного боку, покращували якість навчальних досягнень здобувачів, а з іншого, готували їх до професійної діяльності та підприємствах із новітнім комп'ютеризованим обладнанням.

Впровадженням різних форм активізації пізнавальної діяльності, із залученням новітніх ІКТ створюються умови повніше розкрити потенціал здобувачів професійної освіти - майбутніх кваліфікованих робітників.

У статті також окреслено інтеграційні інтенції професійної освіти в межах ініційованого на рівні МОН доєднання України до руху WorldSkills International, а також програми «EU4Skills: кращі навички для сучасної України».

Ці та інші інтеграційні заходи покликані підвищити ефективність змін у вітчизняній профосвіті та модернізувати інфраструктуру. Одним із завдань зазначених проєктів є популяризація робітничих професій, підвищення їхнього престижу, що так само неможливо без ІКТ-навичок та ІКТ-середовища навчання.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), професійна (професійно-технічна освіта), дистанційне навчання, змішане навчання, ІКТ-компетентності, ІКТ-середовище навчання.

Abstract

The role of ICT in the training of vocational education students

Melnychuk Yuliia Yevheniivna, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Digital Educational Technologies, Lutsk National Technical University

Sokotov Yurii Viktorovich, Candidate of Pedagogical Sciences, Lecturer of the Department of Service, Technology and Labor Protection, Ternopil National Pedagogical Volodymyr Hnatiuk University

Pohribnyak Maksym Yuriiovych, Graduate Student of the Department of Geography, Methods of Teaching and Tourism, Poltava National Pedagogical University named after V.G. Korolenko

The purpose of the article is a comprehensive study of the role of ICT in the training of vocational education students. The analysis took into account both the legislative level (what are the requirements for applicants for vocational education) and theoretical and practical (investigated and summarized how the principle of ICT training of applicants for vocational education institutions implemented in legislation is implemented).

The article also examines the experience of ICT reform of vocational education in the UK - through close collaboration with the project Jisc. Shaping the digital future of FE (further education) and skills. The peculiarity of vocational education is that it is an intermediate link between general education (school) and production (in terms of economic development of the state and the employment of skilled workers, who, among other things, are its participants).

Therefore, vocational education depends as much as possible on ICT trends in the manufacturing sector. Today there is a need to reform both, but it is impossible to start the reform process without qualitative transformations in the field of vocational education.

First of all, we are talking about the technologicalization of educational space, enrichment of educational facilities with technologies that would, on the one hand, improve the quality of educational achievements of applicants, and on the other hand, prepare them for professional activities and enterprises with the latest computer equipment.

The introduction of various forms of activation of cognitive activity, with the involvement of the latest ICT creates the conditions to fully reveal the potential of vocational education - future skilled workers. The article also outlines the integration intentions of vocational education within the framework of Ukraine's accession to the WorldSkills International movement initiated at the level of the Ministry of Education and Science, as well as the EU4Skills: Best Skills for Modern Ukraine program.

These and other integration measures are designed to increase the effectiveness of changes in the domestic vocational education and modernize infrastructure. One of the tasks of these projects is to popularize working professions, increase their prestige, which is also impossible without ICT skills and ICT learning environment.

Keywords: information and communication technologies (ICT), vocational (vocational education), distance learning, blended learning, ICT competences, ICT learning environment.

Вступ

Постановка проблеми. Глобальна тенденція цифровізації освіти зазвичай уявляється як деякий деполітизований проект удосконалення, що виражений у стратегії наскрізної (усеступеневої) цифровізації освітньої системи. Цифровізація націлена стратегічно на вирішення за допомогою дискурсів або наративів про освіту, конкретних навчальних планів, законодавчої бази та підходів до організації освітнього процесу віддалених на різну часову перспективу проблем трансформації робітничого життя та розвитку ринку праці загалом [1, С. 1-2]. З огляду на соціотехнічний ракурс уявлення про майбутнє в сучасному суспільно-науковому дискурсі важливою метою освіти стає забезпечення соціуму ІКТ-компетентними громадянами - майбутніми працівниками. Неоліберальна економіка майбутнього прогнозовано буде позначена стійким запитом на робітників, компетентних в ІКТ-полі, а також означатиме радикальну перебудову критеріїв, які традиційно асоціюються з державою загального добробуту (англ. welfare state) [1, С. 4-5].

Під професійною освітою сьогодні розуміють навчальний процес або програму, які призначені для здобувачів певного освітньо-кваліфікаційного рівня з метою набуття ними спеціальних компетенцій для професійної практики. Слово «практика», тут маємо акцентувати, у межах професійної освіти має особливе значення, зокрема й щодо ролі ІКТ-компетентностей. Професійна освіта становить собою офіційне (інституційне - у професійних училищах, ліцеях, центрах, навчально-курсових комбінатах тощо) спеціалізоване навчання з певної професії, під час якого здобувачі навчаються центральним поняттям, принципам організації деякої галузі знань, а також тому, як вони застосовуються в реальній практиці.

Професійна (професійно-технічна) освіта в Україні ієрархічно є освітнім рівнем, що займає проміжну ланку між повною загальною середньою освітою та фаховою передвищою освітою. Відповідно до Національної рамки кваліфікацій професійна (професійно-технічна) освіта охоплює рівні кваліфікації від другого до четвертого [2]. У глобальному вимірі це відповідає англійському further education (дослівно - «подальша освіта»), що у Великій Британії, наприклад, здебільшого передбачає курси професійної підготовки для учнів, які покинули школу в 16- річному віці) [3]. Тобто загалом у світовій практиці принцип організації професійної освіти дуже схожий. Основна мета її - забезпечити право на трудову діяльність молоді, яка покинула школу, проте з якихось причин не продовжує навчатися одразу в закладах фахової передвищої чи вищої освіти [4].

З метою реформування галузі професійної освіти та впровадження новітніх стандартів підготовки та соціального позиціонування професійної освіти (йдеться про брак кваліфікованих робітників, активно обговорювану втрату престижу й непопулярність робітничих спеціальностей та професій) ще у квітні 2006 року було засновано Інститут професійно -технічної освіти НАПН України. Мета Інституту, серед іншого, полягає в сприянні увідповіднення професійної освіти в Україні з сучасним світовим рівнем науково-технічного прогресу та вимогами ринку праці, що здійснюється через інтенсивне впровадження до навчально-виробничого процесу інноваційних педагогічних і, що важливо та специфічно якраз для ніші професійно-технічної освіти, - виробничих технологій (а ті неодмінно актуалізують навички взаємодії з ІКТ).

У світлі всього попередньо сказаного визначається й мета набуття здобувачами професійної освіти ІКТ-компетенцій - практичне застосування здобутих знань і навичок у навчальному та майбутньому професійному середовищі - безпосередньо під час виконання професійних обов'язків кваліфікованого робітника. На перший план виступають принципи достатності, повноти, рівня сформованості, відповідності умовам та вимогам праці й практичного застосування ІКТ-підготовки випускниками закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Зокрема, така праксеологічна спрямованість ІКТ-підготовки здобувачів цього освітнього рівня зумовлена прагненням задовольнити потреби економіки України у кваліфікованих та конкурентоспроможних на ринку праці робітниках [4]. Йдеться насамперед про робітничі професії (працівниками є особи, що здобули освітньо - кваліфікаційний рівень «кваліфікований робітник» та мають відповідний розряд (категорію)). Успішність працівників, якість їхньої роботи вимірюється точністю виконання переважно стандартних робочих алгоритмів з метою реалізації виробничих цілей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Попри справжній науковий бум праць, які різностороннього, у теоретико-узагальнювальному та практичному ракурсах висвітлюють проблеми ІКТ, зокрема в освітній галузі, спеціалізованих досліджень конкретно щодо ланки професійної освіти вкрай мало. Особливо на теренах вітчизняної науки.

Дослідниками визначається безперечний пріоритет навчання за допомогою ІКТ з огляду на те, що на сьогодні визначальними для розвитку людини, її ініціативності та гідного життя є освіта, знання, інформація і зв'язок. До того ж вплив інформаційних та комунікаційних технологій необмежений майже в усіх аспектах сьогочасного життя, а динамічний розвиток ІКТ відкриває цілком нові перспективи щодо досягнень людства [5-7]. Та світ ІКТ - це не тільки можливості, але й жорсткі вимоги до соціалізації особистості. ІКТ сьогодні є окремою силою прогресу, якою і керує людина, і яка водночас керує людством. Сучасна людина, прагнучи реалізувати амбіції на успіх, є цілком залежною від ІКТ. І це стосується як гуманітарної сфери, так і, особливо, технічної [8; 9].

Наявний очевидний розрив між цифровою компетенцією для особистих цілей і цифровою компетентністю в освіті для досягнення освітніх цілей здобувачів. Навіть викладачі, які в повсякденному житті є частими користувачами ІКТ, часто не впевнені, як саме використовувати ІКТ як допоміжний інструмент навчання та додаткове освітнє середовище для навчання власних предметів [5]. А з переміщенням нинішньої освіти переважно у сферу онлайн, простір альтернативної, або доповненої, реальності (англ. augmented reality) розглядається як релевантна та актуальна альтернатива для забезпечення навчального процесу під впливом викликів сьогодення [6].

Окрему дослідницьку проблему становить навіть тестування стану готовності педагогів до застосування інформаційно-комп'ютерних технологій в освіті загалом та в професійній освіті зокрема [6; 10]. Дослідники припускають, що причиною такого стану справ може бути брак структурованого, безперервного навчання з використання ІКТ у межах підвищення кваліфікації самого педагогічного персоналу. Тут треба чітко усвідомити, що, не подолавши насамперед цю прогалину, неможливо говорити про належне формування ІКТ - компетенцій у здобувачів професійної освіти - ні на практичному, ні на теоретико-світоглядному рівні. Тобто викладачі, які самі нехтують роллю ІКТ в сучасній соціальній онтологічній парадигмі, з високою вірогідністю сформують таке ж ставлення до ІКТ й у своїх студентів. У процесі спеціальних опитувань працівників сфери професійної освіти мотивами високого використання ІКТ в окремих галузях навчальної програми виявлено індивідуальний чи колективний ентузіазм, а також спеціально стимульовані адміністрацією закладу навички педагогічного персоналу [6]. Натомість причинами недостатньо інтенсивного використання ІКТ у професійній діяльності викладачів професійної освіти як в Україні, так і за її межами часто є брак упевненості в навчальному ефекті від використання ІКТ або брак загальної компетенції з ІКТ у викладачів. Проте на тлі браку інтенсивності використання ІКТ для навчання здобувачів професійної освіти процес усе ж не стоїть на місці, а дослідження щодо ролі ІКТ в підготовці кваліфікованих робітників пропонують ефективні, підтверджено дієві практики імплементації ІКТ-парадигми до профосвіти.

І. М. Кірік та І. О. Мехедок як ефективний засіб формування інформаційно-цифрової компетентності здобувачів називають web-сайти з професій, а також інтерактивні вправи професійного спрямування за допомогою сервісу Learningapps.org [11]. Л. Романов загалом відзначає роль ІКТ у професійній підготовці здобувачів та пропонує шлях формування ІКТ-компетентності у парадигмі спецкурсу - тренінг-курсу «Інноваційна поведінка», що входить до варіативного складника професійної підготовки й залучає концепти «творча особистість», «креативність», «інноваційна поведінка», «технічна творчість», «винахідництво» тощо [12]. Водночас А. В. Козачок відзначає роль використання онлайн-сервісів і цільових застосунків Google для формування економічних компетенцій [13].

Отже, аналіз сучасних праць, у який висвітлюється роль ІКТ у підготовці здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти дав змогу виявити таке: дослідники відзначають, що тепер у ніші професійної освіти - як ланці, що перебуває на межі між загальною освітою та виробництвом, а тому максимально залежить від тенденцій у виробничій сфері - назріла необхідність реформування. Насамперед ідеться про технологізацію освітнього простору, збагачення освітніх потужностей технологіями, які би, з одного боку, покращували якість навчальних досягнень здобувачів, а з іншого, готували здобувачів освіти до професійної діяльності та підприємствах із новітнім комп'ютеризованим обладнанням. Через впровадження різних форм активізації пізнавальної діяльності, із залученням новітніх інформаційно-комунікаційних технологій створюються умови, щоби повніше розкрити потенціал здобувачів, майбутніх кваліфікованих робітників.

Мета статті - різносторонньо дослідити роль ІКТ у підготовці здобувачів професійної підготовки, узявши до уваги як законодавчий рівень (які вимоги ставляться до здобувачів професійної освіти), так і теоретико-практичний (дослідити й узагальнити, як на практиці імплементується принцип ІКТ-підгтовки здобувачів закладів професійної освіти, що задекларований у законодавчих актах).

Виклад основного матеріалу

Починаючи аналіз законодавчих підвалин ІКТ-підготовки здобувачів професійної освіти, насамперед варто наголосити, що Державний стандарт професійної (професійно-технічної) освіти [4] базується на компетентнісному підході, що задекларований ієрархічно вищим Законом «Про освіту» [14].

Компетентнісний підхід передбачає домінанту формування обов'язкових ключових, загальних та вузько таргетованих професійних компетентностей. Попри наявність спеціальних компетентностей, пов'язаних із опануванням ІКТ, ключові компетентності мають наскрізний характер і стосуються здобувачів усіх рівнів.

Серед ключових наскрізних компетентностей (їх налічується 12) на сьомій позиції вже визначено інформаційно-комунікаційну компетентність [14]. Проте загальні компетенції щодо ІКТ конкретизуються вимогами до результатів навчання здобувачів освіти відповідного рівня, що й собі формуються на основі трудових функцій, визначених професійним стандартом (обов'язкові професійні компетентності та обов'язкові ключові компетентності).

2019 року, як відомо, розпочалася масштабна реформа вітчизняної професійно-технічної освіти. Прогнозовані зміни в системі професійної освіти, серед іншого, націлені на забезпечення комфортних і належних умов для навчання здобувачів.

У межах зазначеної реформи МОН заручилося співпрацею з програмою “EU4Skills: кращі навички для сучасної України”. Завданням програми є підвищення ефективності змін у профосвіті та модернізація інфраструктури.

Згадані та загалом усі процеси якісного реформування ніші професійної освіти пов'язані з діджиталізацією та забезпечення здобувачів (потенційних робітників) знаннями й навичками для успішної професійної діяльності у цифровізованому світі сучасної економіки.

У межах світового досвіду посиленої інтеграції ІКТ в освіту заслуговує на увагу досвід співпраці закладів освіти Великої Британії та Jisc (Joint Information Systems Committee - Об'єднаний комітет з інформаційних систем) - некомерційною компанією, яка надає мережеві та ІТ -послуги, а також необхідні цифрові ресурси для підтримки навчальних закладів професійної та вищої освіти [7].

Мета організації означена як прагнення надати можливість усім причетним до вищої освіти та професійної (подальшої) освіти в Об'єднаному Королівстві бути в авангарді міжнародної практики щодо впровадження комп'ютерних та інформаційних технологій сучасності через повноцінне використання потенціал сучасного цифрового розширення можливостей освіти.

У такій співпраці насамперед розпізнається чітке розуміння того, що без навичок ІКТ сьогодні неможливе ні навчання, ні подальша професійна діяльність, оскільки всі ланки суспільного життя зазнають незворотної цифровізації, яка з кожним роком тільки поглиблюється. Це вимагає чітких управлінських рішень на основі світоглядних бачень щодо ролі й формату взаємодії ІКТ з професійною освітою.

Менторство з боку вузькоспеціалізованих організацій у цьому разі створює не тільки сприятливий мікроклімат для побудови стратегій імплементації ІКТ в професійне навчання з метою формування ІКТ-компетентностей здобувачів, але й робить усі кроки в межах цифрового реформування принципів педагогічної діяльності закладів професійної освіти грамотними, злагодженими та релевантними щодо постійних змін у ніші інформаційних та комунікаційних практик.

Досліджуючи деякі ключові питання цифрової педагогіки, досвіду формування ІКТ-компетентностей у здобувачів та практик застосування ІКТ для навчання педагогічним персоналом (цьому передувало, власне, навчання персоналу, як саме ІКТ може допомогти в освіті здобувачів конкретних робітничих спеціальностей), цифрове лідерство та системну реформу цифровізації парадигми професійної освіти у Jisc сформували п'ять універсальних фундаментальних потреб сектору професійної освіти.

По-перше, необхідність фінансування для створення національної бази з опцією пошуку онлайн-ресурсів з високоякісним цільовим, релевантним для здобувачів профосвіти інтерактивним контентом, що спеціально розроблений для формування професійних навичок та організований відповідно до навчальних програм у ніші професійної освіти.

По-друге, потрібне збільшення фінансування для забезпечення доступу всіх студентів профосвіти до онлайн - ресурсів, основою чого є захищене, стійке та надійне завдяки підключення до всесвітньої мережі.

По-третє, необхідні інвестиції в розробку та схвалення нових методологій оцінювання, що розроблені для фіксування навчальних досягнень здобувачів за умов дистанційної взаємодії (тут треба розуміти тезу про практичну спрямованість профосвіти, де чільне місце відводиться практиці застосування здобутих теоретичних знань, тому класична система оцінювання для школи чи для гуманітарних спеціальностей тут не може застосовуватися).

По-четверте, необхідні капітальні інвестиції, націлені на придбання цифрової нерухомості для профосвіти. Під цифровою нерухомістю (англ. digital estate) мається на увазі (подібно до фізичної нерухомості), абстрактне посилання на сукупність матеріальних активів (віртуальних машини, серверів, програм, даних тощо).

По суті, цифрова нерухомість -- це сукупність ІТ-активів, які забезпечують роботу освітніх процесів закладів професійної освіти та допоміжних операцій з життєдіяльності таких освітніх осередків.

По-п'яте, потрібна підтримка безперервного професійного розвитку для працівників галузі профосвіти, щоб розширити педагогічні компетенції (зокрема ІКТ), де на це є запит.

Треба сказати й те, що під час домунівання змішаного та віддаленого форматів навчання за останні роки для розвитку ІКТ в такий невимушений спосіб створився додатковий інструмент.

Адже все, що здобувач професійної освіти робить для успішного засвоєння навчального матеріалу, у той чи той спосіб пов'язане з ІКТ та опосередковане ІКТ.

Це водночас створює деяку закономірність: сучасний здобувач освіти не може здобути кваліфікацію без цифрових навичок, а надалі, як правило, не зможе реалізувати себе без них (не тільки без первинно сформованих, але й без постійно удосконалюваних навичок ІКТ) у професії.

А для таких спеціальностей, як 4112 Оператор комп'ютерного набору, 4113 Оператор з обробки інформації та програмного забезпечення, 4115 Секретар керівника (організації, підприємства, установи), 4121 Конторський (офісний) службовець (бухгалтерія), 4211 Контролер-касир, 4223 Оператор поштового зв'язку тощо роль ІКТ є визначальною, якщо говорити про повноту та якість підготовки.

З метою стимулювання ІКТ-грамотності здобувачів професійної освіти рекомендується зосередити модель та дизайн навчання на інтерактивному, активному (Я-суб'єктному) навчанні, пропонувати різні способи взаємодії з ІКТ на онлайн-заняттях.

Необхідно забезпечити учнів дієвими й чітко сформульованими рекомендаціями про те, як ефективно навчатися в інтернеті та використовувати технології для підтримки та покращення навчального процесу. Важливо навчити використовувати засоби ІКТ як фасилітатори у виконанні навчальних та професійних досягнень. Як і акцентувати на тому, які нові можливості дає інтернет та комунікаційні технології загалом для кар'єрного становлення успішної людини в реаліях сьогодення.

Наприклад, як сторінка в інстаграмі може допомогти кваліфікованому робітнику за спеціальностями «Кравець», «Кухар. Кондитер», «Фотограф (комп'ютерна обробка зображень)» тощо отримати максимум для особистісно -професійного зростання.

Окрім того, здобувачів освіти за спеціальностями, що безпосередньо пов'язані з ІКТ, на щоденній основі потрібно завчасу готувати до комп'ютеризованого робочого місця й використання автоматизованих систем, що працюють за принципом ІКТ. Навички ІКТ мають бути, окрім загальних, також максимально таргетованими на професійні цифрові навички (інформаційно-професійне середовище), що відповідають конкретним освітнім програмам здобувачів. Чільне місце в ІКТ-підготовці здобувачів освіти (зокрема й професійної (професійно-технічної) займає загальна

ІКТ-грамотність, що й неодмінно стосується питань кібербезпеки. Питання кібербезпеки в розрізі ІКТ-підготовки має суміжний характер (поряд із ідеєю виокремити безпекову компетенцію з-поміж усіх інших - як концептуальне поняття - і вмістити під окремим пунктом до переліку обов'язкових).

Також є щонайменше два-три поля актуалізації кібербезпеки, які мають бути засвоєні здобувачами професійної освіти:

1) для виконання майбутніх службових обов'язків (йдеться про формування фахової ІКТ-компетенції, що передбачає здатність на професійному рівні працювати з комп'ютеризованими виробничими системами та персональним комп'ютером у параметрах, що визначаються навчальною програмою підготовки);

2) для потенційного продовження навчання після випуску із закладу професійно-технічної освіти у вищій школі (розширене коло навчальних навичок використання ІКТ);

3) для особистої культури використання комп'ютерних засобів, мережі «Інтернет» та віртуального комунікаційного простору загалом.

Щодо висловленої тези про планомірну підготовку здобувачів професійної освіти до життя та професійної діяльності в діджиталізованому світі, то тут ідеться, зокрема, і про спеціальні програми співпраці з підприємствами - потенційними працедавцями для теперішніх студентів.

Так, на сайті МОН у розділі «Професійно-технічна освіта» є підрозділ «Кращі практики професійно-технічної освіти».

У ньому, серед іншого, наводиться інформація про передовий досвід співпраці вітчизняних закладів профтехосвіти із зарубіжними підприємтвами (зокрема в Німеччині, Болгарії, інших країнах Європи). У кейсі «Навчання на європейському обладнанні та стажування майстрів в Німеччині» здобувачів Чернігівського ліцею вміщено інфографіку, яка свідчить про здобутки закладу, якими є 16 робочих місць з обладнанням Siemens, спеціальні тренажери для налаштування обладнання «розумного будинку» віддалено й не тільки. З риторики розділу цілком зрозуміло: «прогрес та реформи = ІКТ = прогрес та реформи».

Висновки

Отже, Роль ІКТ у підготовці здобувачів професійної освіти має декілька вимірів:

1) у межах навчання в закладах професійної (професійно - технічної) освіти - для набуття суміжних компетенцій, здобуття знань і навичок з метою загального особистісного та професійного становлення (особливо на тлі вимушеного домінування змішаної та дистанційної форм навчання: як через карантин, так і тепер через воєнний стан у країні);

2) практичне вузькопрофесійне значення (для професій, що безпосередньо пов'язані із комп'ютеризованими системами праці);

3) для подальшого професійного зростання (використання ІКТ з метою реалізації принципів самонавчання та навчання впродовж життя). Роль ІКТ посилюється на тлі глобалізації ринку праці.

Так, 2016 року Україна офіційно долучилася до руху WorldSkills International (масштабного міжнародного некомерційного руху, що об'єднує більш ніж 70 країн світу).

МОН також має вже згадану співпрацю за програмою «EU4Skills: кращі навички для сучасної України». Усі інтеграційні заходи покликані підвищити ефективність змін у вітчизняній профосвіті та модернізувати інфраструктуру.

Одним із завдань зазначених проєктів є популяризація робітничих професій, підвищення їхнього престижу, що так само неможливо без ІКТ-навичок та ІКТ-середовища навчання.

Велике значення як загалом для реформування сфери професійної освіти, так і конкретно для можливостей застосування ІКТ в підготовці здобувачів робітничих професій відіграє рішення Міністерства освіти і науки України про впровадження державних стандартів з деяких робітничих професій на модульно-компетентнісній основі.

Це означає більшу свободу дій для закладу профтехосвіти та більшу таргетованість на виробничу сферу, а отже, більшу відповідність того рівня підготовки здобувачів рівня кваліфікованого робітника очікуванням і вимогам, які безпосередньо ставить на ринку замовник-працедавець.

Глобалізація ринку праці та освітнього простору у сфері професійної освіти вимагає посиленої уваги до ІКТ-компетенцій, що зумовлено інтенсивною цифровізацією всіх сфер виробництва.

Література

1. Hoydal 0. S., Haldar M. A tale of the digital future: analyzing the digitalization of the norwegian education system. Critical Policy Studies. 2021. Vol. 7. P. 1-18.

2. Про професійну (професійно-технічну) освіту: Закон України від 10.02.1998 № 103/98-ВР. 2021. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/103/98%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 04.04.2022)

3. British Council. UK Further Education. (n/d). URL: https://www.britishcouncil.cn/en/uk-further-education (дата зверн.: 04.04.2022)

4. Про затвердження Державного стандарту професійної (професійно-технічної) освіти : Постанова Кабінету Міністрів України; Стандарт від 20.10.2021 № 1077. 2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1077-2021-%D0%BF#Text (дата звернення: 04.04.2022)

5. Mynarikova L.; Novotny L. The Current Challenges of Further Education in ICT with the Example of the Czech Republic. Sustainability. 2021. Vol. 13. P. 4106.

6. Salleh A., Phon D. N. E., Ernawan F., Ismail A. Y., & Adi P. W. Teacher's ICT Skills and Readiness of Integrating Augmented Reality in Education. 2021 5th International Conference on Informatics and Computational Sciences (ICICoS) (pp. 205-209). 2021. November. IEEE.

7. Jisc. Shaping the digital future of FE and skills. 2020. URL: https://www.jisc.ac.uk/ sites/default/files/shaping-the-digital-future-of-fe-and-skills-report.pdf (дата звернення: 04.04.2022)

8. Кравцова Л. В. Інформаційно-цифрова компетентність, як один із основних складників сучасного навчально-виховного процесу в професійній (професійно-технічній) освіті. Інноваційні практики наукової освіти: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ, 8-11 грудня 2021 р.). Київ: Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2021. 263-266.

9. Молодиченко В. В., Молодиченко Н. А. Динаміка ціннісних орієнтацій особистості в умовах інтенсивного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Збірник наукових праць п'ятої Міжнародної науково-практичної конференції «Інформаційно-комунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи». 2017. С. 65-68.

10. Лузан П. Г., Манько В. М., Нестерова Л. В, Романова Г. М. Теорія і практика впровадження інноваційних технологій навчання у професійну підготовку кваліфікованих робітників: монографія. Київ: ТОВ «НВП Поліграфсервіс», 2014. 216 с.

11. Кірік І. М., Мехедок І. О. Формування інформаційно-цифрової компетентності майбутнього кваліфікованого робітника шляхом впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Модернізація та наукові дослідження: парадигма інноваційного розвитку суспільства і технологій, суспільства і технологій : Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 26-27 січня 2018 р.). Київ : ГО «Інститут інноваційної освіти», 2018. С. 28-29.

12. Романов Л. А. (2021). Розвиток інноваційності майбутніх кваліфікованих робітників автотранспортної галузі. Підготовка майстра виробн. навчання, викладача проф. навчання до впровадження в освітній процес інноваційних технологій: матер. V Всеукр. науково-методич. семінару (5 листопада 2021 р.). Глухів : Глухівський НПУ ім. О. Довженка, 2021. С. 109-111.

13. Козачок А. В. (2019). Використання онлайн-сервісів та додатків Google при формуванні економічних компетенцій. Вісник професійно-технічної освіти Вінниччини: збір. науково-методичних праць. Вип. 16. 2019. С. 94-99.

14. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. 2017. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text (дата звернення: 04.04.2022)

References

1. Hoydal, 0. S., & Haldar, M. (2021). A tale of the digital future: analyzing the digitalization of the norwegian education system. Critical Policy Studies, 7, 1-18. https://doi.org/10.1080/19460171.2021.1982397

2. Pro profesiynu (profesiyno-tekhnichnu) osvitu: Zakon Ukrayiny vid 10.02.1998 № 103/98-VR [On vocational (professional and technical) education: Law of Ukraine of 10.02.1998]. 2021. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1% 80#Text (дата звернення: 04.04.2022) [in Ukrainian]

3. British Council. UK Further Education. (n/d). URL: https://www.britishcouncil.cn/en/uk-further-education (date of access: 04.04.2022)

4. Pro zatverdzhennya Derzhavnoho standartu profesiynoyi (profesiyno-tekhnichnoyi) osvity : Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny; Standart vid 20.10.2021 № 1077 [On approval of the State standard of professional (vocational) education: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine; Standard from 20.10.2021 № 1077 ]. 2021. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1077- 2021-%D0%BF#Text (date of access: 04.04.2022) [in Ukrainian]

5. Pro osvitu : Zakon Ukrayiny vid 05.09.2017 № 2145-VIII. 2017 [On education: Law of Ukraine of 05.09.2017 № 2145-VIII. 2017]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text (date of access: 04.04.2022) [in Ukrainian]

6. Mynarikova, L.; Novotny, L. (2021). The Current Challenges of Further Education in ICT with the Example of the Czech Republic. Sustainability. Vol. 13. P. 4106. https:// doi.org/10.3390/su13084106

7. Salleh, A., Phon, D. N. E., Ernawan, F., Ismail, A. Y., & Adi, P. W. (2021). Teacher's ICT Skills and Readiness of Integrating Augmented Reality in Education. 2021 5th International Conference on Informatics and Computational Sciences (ICICoS) (pp. 205-209). IEEE. doi.org/10.1109/ICICoS53627.2021.9651904

8. Jisc. (2020). Shaping the digital future of FE and skills. Retrieved from: https://www.jisc.ac.uk/sites/default/files/shaping-the-digital-future-of-fe-and-skills-report.pdf (date of access: 04.04.2022)

9. Molodychenko, V. V., & Molodychenko, N. A. (2017). Dynamika tsinnisnykh oriyentatsiy osobystosti v umovakh intensyvnoho rozvytku informatsiyno-komunikatsiynykh tekhnolohiy [Dynamics of value orientations of the individual in the conditions of intensive development of information and communication technologies]. Zbirnyk naukovykh prats' p'yatoyi Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi «Informatsiyno-komunikatsiyni tekhnolohiyi v suchasniy osviti: dosvid, problemy, perspektyvy». S. 65-68. [in Ukrainian]

10. Kravtsova, L. V. (2021). Informatsiyno-tsyfrova kompetentnist', yak odyn iz osnovnykh skladnykiv suchasnoho navchal'no-vykhovnoho protsesu v profesiyniy (profesiyno- tekhnichniy) osviti [Information and digital competence as one of the main components of the modern educational process in vocational (vocational) education]. Innovatsiynipraktyky naukovoyi osvity: materialy Vseukrayins'koyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi (Kyiv, 8-11 hrudnya 2021 r.)]. Kyiv: Instytut obdarovanoyi dytyny NAPN Ukrayiny, 263-266. [in Ukrainian]

11. Luzan, P. H., Man'ko, V. M., Nesterova, L. V, Romanova, H. M. Teoriya i praktyka vprovadzhennya innovatsiynykh tekhnolohiy navchannya u profesiynu pidhotovku kvalifikovanykh robitnykiv: monohrafiya [Theory and practice of implementing innovative learning technologies in the training of skilled workers: a monograph]. Kyiv: TOV «NVP Polihrafservis», 2014. 216 s. [in Ukrainian]

12. Kirik, I. M., & Mekhedok, I. O. (2018). Formuvannya informatsiyno-tsyfrovoyi kompetentnosti maybutn'oho kvalifikovanoho robitnyka shlyakhom vprovadzhennya informatsiyno- komunikatsiynykh tekhnolohiy [Formation of information and digital competence of the future skilled worker through the introduction of information and communication technologies]. Modernizatsiya ta naukovi doslidzhennya: paradyhma innovatsiynoho rozvytku suspil'stva i tekhnolohiy, suspil'stva i tekhnolohiy : Materialy Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi (m. Kyyiv, 26-27 sichnya 2018 r.). Kyiv : HO «Instytut innovatsiynoyi osvity», 2018. S. 28-29 [in Ukrainian]

13. Romanov, L. A. (2021). Rozvytok innovatsiynosti maybutnikh kvalifikovanykh robitnykiv avtotransportnoyi haluzi [Development of innovation of future skilled workers in the automotive industry]. Pidhotovka maystra vyrobnychoho navchannya, vykladacha profesiynoho navchannya do vprovadzhennya v osvitniy protses innovatsiynykh tekhnolohiy : materialy V Vseukrayins'koho naukovo-metodychnoho seminaru (5 lystopada 2021 r.). Hlukhiv : Hlukhivs'kyy NPU im. O. Dovzhenka, 2021. S. 109-111. [in Ukrainian]

14. Kozachok, A. V. (2019). Vykorystannya onlayn-servisiv ta dodatkiv Google pry formuvanni ekonomichnykh kompetentsiy. Visnyk profesiyno-tekhnichnoyi osvity Vinnychchyny: zbirnyk naukovo-metodychnykh prats', 16, 94-99. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru