Особливості використання кейс-методу в процесі підготовки майбутніх учителів природничих наук
Аналіз структури кейс-методу, яка включає: ситуацію-випадок, завдання для роботи з кейсом й інформаційний матеріал. Етапи роботи під час кейс навчання. Приклади завдань для вивчення фахових дисциплін, котрі спрямовані на підготовку майбутніх учителів.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 18.08.2022 |
Размер файла | 23,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Особливості використання кейс-методу в процесі підготовки майбутніх учителів природничих наук
Трускавецька Ірина Ярославівна кандидат історичних наук, доцент; Шапран Юрій Петрович доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри біології, методології і методики навчання, Університет Григорія Сковороди в Переяславі
Анотація
У статті розглянуто особливості використання кейс-методу в процесі формування готовності майбутніх учителів природничих наук до професійної діяльності в закладах загальної середньої освіти. Доведено, що в природничій освіті однією із найбільш відомих інтерактивних технологій навчання є «кейс-стаді» (case-study), яка спрямована на формування у здобувачів вищої освіти таких ключових компетенцій як комунікабельність, здатність аналізувати за короткий проміжок часу великий обсяг інформації, прийняття рішень в умовах стресу, працювати в команді тощо. Проаналізовано структуру кейс-методу, яка включає в себе: ситуацію-випадок, завдання для роботи з кейсом й інформаційний матеріал.
Виокремлено основні етапи роботи під час кейс навчання: опис ситуації, ознайомлення із матеріалами кейсу; робота над кейсом у малих групах; презентація результатів роботи; завершення роботи над кейсом, дискусія, вибір варіантів розв'язання проблеми, рефлексія спільної діяльності; підведення підсумків, оцінювання знань й активності учасників.
З'ясовано переваги методу case-study та його відмінності від традиційних методик при викладанні фахових дисциплін у межах освітньої програми «Середня освіта (Природничі науки)». Наведено приклади завдань для кейс-навчання, ситуаційні задачі в процесі вивчення фахових дисциплін, котрі спрямовані на підготовку фахівців у галузі природничих наук (методика навчання хімії, основи екології, основи паразитології, валеологія , вікова фізіологія з основами шкільної гігієни, навчально-польова практика з зоології тощо). Обґрунтовано значення методу для формування проєктних (уміння формулювати цілі й завдання, передбачати результати роботи; використовувати набуті знання у професійній діяльності; прогнозувати наслідки впливу діяльності людини на довкілля із метою його збереження) та конструктивних (уміння створювати модель спланованої діяльності).
Результати дослідження дозволяють стверджувати, що використання кейс-методу при формуванні готовності майбутніх учителів природничих спеціальностей спричиняють розвиток у них уміння створювати модель спланованої діяльності; моделювати систему педагогічних засобів, форм і методів для досягнення цілей та завдань; трансформувати наукову інформацію й визначати зміст навчальних занять.
Ключові слова: кейс-метод, майбутні учителі природничих дисциплін, інтерактивні технології навчання, ситуативні задачі.
Abstract
Peculiarities of using the case method in the process of training future teachers of natural sciences
Truskavetska Iryna Yaroslavivna Ph.D. in Historical Sciences, Associate Professor; Shapran Yurii Petrovich Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of the Department of Biology, Methodology and Teaching Methods, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav
The article considers the peculiarities of using the case method in the process of forming the readiness of future science teachers for professional activity in general secondary education institutions. It is proved that in natural education one of the most famous interactive learning technologies is a “case-study”, which aims to form in higher education such key competencies as communication, ability to analyze a large amount of information in a short period of time, acceptance decisions under stress, teamwork, etc. The structure of the case method is analyzed, which includes: case situation, tasks for working with the case and information material.
The main stages of work during the case study are singled out: description of the situation, acquaintance with the case materials; work on the case in small groups; presentation of work results; completion of work on the case, discussion, choice of solutions to the problem, reflection on joint activities; summarizing, assessing the knowledge and activity of participants.
The advantages of the case-study method and its differences from traditional methods in teaching professional disciplines within the educational program “Secondary Education (Natural Sciences)” are clarified. Examples of case study tasks, situational tasks in the process of studying professional disciplines are aimed at training future teachers of natural sciences (methods of teaching chemistry, basics of ecology, basics of parasitology, valeology, age physiology with basics of school hygiene, field practice in zoology and etc.). The importance of the method for the formation of project (ability to formulate goals and objectives, predict the results of work; use the acquired knowledge in professional activities; predict the impact of human activities on the environment to preserve it) and constructive (ability to create a model of planned activities) skills in training branch of natural sciences.
The results of the study suggest that the use of the case method in the formation of the readiness of future teachers of the natural cycle involves their ability to create a model of planned activities; model a system of pedagogical tools, forms and methods to achieve goals and objectives; to transform scientific information and determine the content of educational classes.
Keywords: case method, future teachers of natural sciences, interactive learning technologies, situational tasks.
кейс-метод навчання інформаційний
Постановка проблеми
Підготовка фахівців у галузі природничих наук на сучасному етапі розвитку суспільства висуває певні вимоги як до змісту освітнього стандарту, так і до впровадження інноваційних сучасних технологій навчання. Ураховуючи важливість формування ключових компетентностей, зокрема, екологічної, здоров'язбережувальної, інформаційно-комунікаційної, природничо-наукової, актуальною залишається проблема використання сучасних інноваційних технологій у процесі професійної підготовки учителів предметів природничого циклу (біології, хімії, фізики).
Варто зазначити, що одним із сучасних методів серед інноваційних технологій навчання, провідне місце належить кейс-методу, який спрямований на соціалізацію особистості учня, забезпечує уміння розв'язувати ситуаційні задачі, навчає аналізувати та приймати самостійні рішення тощо. Завдяки методу кейс-стаді можливо сформувати стійкі знання із предмета, навички критичного мислення, уміння взаємодіяти та комунікувати, підвищити загальну мотивацію учнів до вивчення природничих дисциплін [2, с. 70].
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Проблемі застосування кейс-методу при формуванні готовності майбутніх учителів у галузі природних наук до професійної діяльності присвячені дослідження сучасних педагогів, а саме: Н. Грицай, Т. Коршевнюк, І. Мещерякова, Г. М'ясоїд, Н. Осіна, О. Пташенчук, Р. Романюк, Ю. Шапрана та ін. Зокрема, в зазначених працях особлива увага акцентується на реалізації та організації конкретної проблемної ситуації, пошуку критеріїв та вироблення плану дій щодо розв'язання ситуативних задач тощо. Ю. Шапран рекомендує застосовувати кейс навчання у процесі професійної підготовки майбутніх учителів біології. Автор підкреслює, що ця технологія сприяє розвитку творчого потенціалу та позитивної мотивації до навчання у здобувачів вищої освіти. Вона є особистісно зорієнтованою, відіграє важливу роль у формуванні професійної компетентності майбутніх учителів [7]. У монографії Р. Романюк описано приклади ефективного застосування кейс - технології при підготовці вчителя біології старшої профільної школи, як у закладах вищої освіти, так і в післядипломній педагогічній освіті, на курсах підвищення кваліфікації учителів біології, хімії, основ здоров'я і природознавства [6]. Н. Грицай стверджує, що технологія роботи з кейсом включає такі чотири етапи: індивідуальна самостійна робота здобувачів освіти з матеріалами кейсу (ознайомлення із ситуацією, виокремлення проблеми, формулювання ключових альтернатив, пропозиція рішення або рекомендованої дії); робота в малих групах над вирішенням ключової проблеми, аналізу наслідків, прийняття рішення; презентація та експертиза результатів малих груп на загальній дискусії, вибір варіантів вирішення проблеми рефлексія і підсумки, визначення результатів [1, с. 37].
Метою статті є з'ясування особливостей використання кейс-методу в процесі професійної підготовки вчителів предметів природничого циклу (біології, хімії, фізики) в закладах вищої педагогічної освіти.
Виклад основного матеріалу
У контексті розвитку сучасної освіти, а саме в епоху інформаційних і комунікаційних технологій велике значення має інноваційна діяльність у закладах вищої освіти, що характеризується систематичним експериментуванням, випробуванням та застосуванням інновацій у підготовці майбутніх фахівців до професійної діяльності. Цьому сприяє використання інтерактивних методів навчання, зокрема, методу кейсів (Case-study).
Із наукової літератури кейс-метод або метод конкретних ситуацій (від англійського «case» - випадок, ситуація) розглядається, як метод активного проблемно-ситуаційного аналізу, що заснований на навчанні шляхом вирішення конкретних завдань - ситуацій [3]. Суть кейс-методу полягає у тому, що здобувачам вищої освіти пропонується реальна життєва ситуація, опис якої не лише відображає будь-яку практичну проблему, але й актуалізує певний комплекс знань, який необхідно засвоїти при розв'язанні даної проблеми.
Мета кейс методу - поставити студентів у таку ситуацію, за якої їм необхідно буде прийняти власне рішення. Опис цієї ситуації одночасно висвітлює не лише конкретну практичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань студентів, які необхідно засвоїти в процесі її розв'язування під керівництвом викладача [7, с. 180].
Головною особливістю даного методу є наявність поставлених запитань для розв'язання проблемної ситуації, на які немає однозначної відповіді, де кожен із студентів має можливість змагатися за рівнем правильності. Викладач при підготовці кейса визначає основні та допоміжні матеріали, список рекомендованої літератури тощо. Кожна запропонована для вирішення ситуація повинна бути методично опрацьована й узгоджуватися із метою конкретного практичного заняття відповідної тематики в рамках освітньої програми [5, с. 7]. Описані в кейсі ситуації подаються правдивими, реалістичними, наближеними до життя; повинні відображати проблемну подію і бути доступними до їх розв'язання.
Технологія використання даного методу полягає у наступному: розробляється модель конкретної ситуації із життя, що відображає комплекс знань і практичних навичок у процесі підготовки майбутніх учителів природничих наук до професійної діяльності. Робота з кейсом може виконуватися як індивідуально, так і в малих групах, при цьому кожен із учасників освітнього процесу (вчитель, здобувач вищої освіти) виконують певні обов'язки. Викладач виступає у ролі організатора процесу навчання, консультанта та помічника студента, генерує питання, фіксує відповіді, підтримує обговорення тощо.
Відмінність методу case-study від традиційних методик полягає у тісній комунікації студента та викладача, де кожен із здобувачів вищої освіти в процесі обговорення ситуаційної проблеми є рівноправними між собою і набувають певних умінь та навичок до професійної діяльності. Аналіз конкретних ситуацій особливо привабливий для студентів, які не завжди добре сприймають традиційні курси в форматі лекцій і зосереджені більше на запам'ятовуванні фактичного матеріалу, ніж на розвитку розумових навичок більш високого рівня [4, с. 128].
Використання сase-study при викладанні дисциплін природничого циклу, являє собою метод активного, проблемно-ситуаційного аналізу на основі інформаційного матеріалу, що формують у здобувачів вищої освіти здатність розуміти знання про будову, функції, життєдіяльність, класифікацію, походження, поширення, практичне значення живих організмів і природних систем різного рівня організації.
Із метою підвищення ефективності освітнього процесу в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі, при викладанні фахових дисциплін у межах освітньої програми «Середня освіта (Природничі науки), яка спрямована на підготовку вчителів природничих дисциплін (біології, хімії, фізики) до професійної діяльності, нами запропоновано та розроблено низку кейс-стаді, в ході яких здобувачам вищої освіти пропонувалося проаналізувати реальну життєву ситуацію, котра відображала певну практичну проблему.
Так, для прикладу наведемо схему роботи над кейсом, на заняттях із курсу «Методика навчання хімії».
Кейс «Хімічна зброя». Опис ситуації: 24 лютого 2022 року, Росія розпочала повномаштабне вторгнення на територію України. Однією із смертельно-небезпечних ситуацій для цивільного населення є використання окупантами хімічної зброї.
Різновидом такої зброї є фосфорні боєприпаси, які містять білий фосфор, або речовини на його основі, внаслідок чого вони легко спалахують при взаємодії із киснем. Білий фосфор є токсичним для людини, має запах часнику, горить жовтим полум'ям і виділяє густий білий дим. Зброя, що начинена білим фосфором, поширює запальну сполуку, температура горіння якої перевищує 800ОС, а площа ураження може досягати кількох сотень м2. Тому використання такої зброї забороняється Конвенцією ООН «Про негуманну зброю» та є злочином проти цивільного населення [8]. Не дивлячись на це, російською армією у ході війни було використано фосфорні боєприпаси проти мирних людей у Донецькій (м. Краматорськ), Луганській (м. Попасна) та північно західній частині Київської областей. Проблема в тому, що фосфор із бомби майже ніколи одразу повністю не окислюється й окрім утворення випарувань із фосфору, що вміщують пентаоксид фосфору (P2O5) та кислотниий туман суміші фосфатних кислот, він розноситься на значні території, викликаючи пожежі та шкірні опіки. Вас, як майбутнього вчителя природничих дисциплін, залучили до процесу розробки системи заходів збереження життя людини під час обстрілу фосфорними боєприпасами. З чого ви розпочнете свою діяльність? Яку додаткову інформацію потрібно зібрати? Яку роботу Ви проведете з дорослими та учнями? Складіть план своєї роботи. Як діяти в разі хімічної атаки? Чим небезпечна така зброя, як від неї можна захиститися? Що робити, якщо отримали опіки білим фосфором? Як виявити вибухи снарядів чи бомб з інтенсивним туманоутворенням?
Групова робота над кейсом. Студенти вивчають додаткову інформацію (сайти, буклети, відео-ролики тощо), обговорюють і складають план дій.
Аналіз, рефлексія спільної діяльності. Обговорення результатів, пошук шляхів розв'язання проблеми, аргументується їх вибір, ефективність і доцільність використання.
Завершення роботи над кейсом, дискусія. З'ясовуються варіанти розв'язання проблеми шляхом дискусії у процесі якої обговорюють: Чому студенти обрали саме такий варіант? Які ще були варіанти розв'язання?
Підведення підсумків й оцінювання знань й активності учасників. Викладач підводить підсумки роботи здобувачів вищої освіти над кейс-стаді. Що зацікавило вас при розв'язанні кейса? Чому? Що вдалося легко, а що саме викликало труднощі? Як вам працювати в команді? Чого ви навчилися у процесі групової діяльності в командах? Чи є корисними використання ситуаційних завдань на уроках?
Можемо зробити висновки, що в процесі застосування кейс -методу простежуються міжпредметні зв'язки навчальної дисципліни «Методика навчання хімії» із освітніми компонентами: хімія органічна та аналітична, валеологія, екологія та біоетика з основами біологічної безпеки. Теоретичні знання із цих дисциплін є підґрунтям для формування умінь практичної підготовки здобувачів вищої освіти до професійної діяльності.
За такою ж схемою пропонуємо ряд інших кейсів у формі ситуативних завдань. Нижче наведемо деякі з них.
До практичних занять із курсу «Основи екології» на тему «Методика розробки екологічних проєктів» запропоновано ситуативні завдання:
У групі екологів виникла дискусія із приводу забруднення річки Трубіж у межах м. Переяслава. Одні з них доводили, що найбільшої шкоди водоймі завдають побутові стічні води, переважно з приватного сектору; інші - заселення річки водними рослинами та їх відмиранням, надходження органічних речовин у складі поверхневих вод із агроценозів, наявність у водоймі важких металів тощо.
Запитання: За якими критеріями Ви здійсните вибір? Чи долучите когось до обговорення? Хто з них має рацію? Чому забруднення водних систем становить більшу небезпеку, ніж забруднення атмосфери? Відповідь обґрунтуйте.
У м. Переяславі знаходиться два озера. На березі першого озера побудували гараж, а поблизу другого висипали мінеральні добрива. Як наслідок: у перше озеро стали надходити нафтопродукти, а в друге - дощами змивало добрива.
Запитання: Які процеси розпочнуться у озерах ? Чим вони відрізняються? До яких наслідків це може призвести? Що потрібно зробити, щоб у озері було більше риби?
Наближається Новий рік. У сім'ї виникла дискусія, яку купувати ялинку (живу чи штучну)? Батько наполягає на штучній ялинці, мотивуючи збереженням лісу й довговічністю, а мама - за живе дерево. Вона наводить аргументи про запах хвої у квартирі та небезпечність пластику для довкілля. До вас, як майбутніх учителів природничих наук, звернулися за порадою. Яке ваше бачення? Відповідь обгрунтуйте.
Кейс-метод інколи доцільно використовувати й під час лекційних занять. Наводимо приклад лекції із освітніх компонентів «Валеологія. Вікова фізіологія з основами шкільної гігієни» та «Основи паразитології».
Сьогодні герпес вважається найпоширенішим вірусним захворюванням у світі. За статичними даними, ним заражено близько 90% населення планети, з яким зіткнулася майже кожна людина старше 4-5 років. Існує близько 35 різновидів цієї вірусної інфекції, із яких, лише 8-10 несуть потенційну небезпеку для людини. Цей вірус стає причиною хронічної втоми. Незважаючи на відмінність проявів, існує два основних шляхи зараження герпесом: повітряно - крапельний та побутовий [9].
Опис ситуації: Ви, як учитель досить часто можете спостерігати таку картину: на подвір'ї школи, стадіоні або просто на зупинці в кампанії молодих людей розпивають газовану воду, при цьому одна пляшка передається із рук у руки.
Запитання: Чи існує небезпека зараження вірусом герпесу? Обґрунтуйте свою відповідь. Подумайте, як можна уникнути зараження вірусом?
Мешканці квартири багатоповерхового будинку, які проживають на десятому поверсі, розповідають, що останнім часом їх турбують укуси членистоногих. У квартирі є декілька кліток із співучими птахами. На горищі будинку живуть дикі голуби.
Запитання: Чи може бути зв'язок між укусами членистоногих і птахами? Які членистоногі завдають клопоту мешканцям квартири?
Ефективним є використання кейс-методу в польових умовах у процесі проходження навчально-польової практики, наприклад при обговоренні правил техніки безпеки, поведінки студентів на екскурсіях, виконанні дослідницькиє проєктів тощо.
Одного спекотного дня, під час екскурсії до лісу в учнів вичерпався запас питної води. Дорогою вони побачили озеро. Юні дослідники вирішили набрати води, але між ними виникла суперечка: одні стверджували, що воду можна пити, бо озеро знаходиться далеко від дороги, вода в ньому прозора й без запаху. Інші переконували - воду спершу потрібно знезаразити шляхом кип'ятіння.
Запитання: Як ви поступите в даній ситуації? Чи достатньо кип'ятіння, щоб вода була безпечною для споживання?
У липні, 2018 р. здобувачі вищої освіти спеціальності «Біологія та основи здоров'я» у процесі проходження навчально-польової практики відмітили масову загибель риб уздовж берегової лінії р. Дніпро, від рибстану с. Бучак до урочища «Рожена криниця» Канівського водосховища. Температура повітря 30 - 34 0С, t води 27 0С. Досліджувана територія багата лісовим масивом, поблизу неї відсутні сільськогосподарські угіддя, тваринницькі комплекси, каналізаційні чи виробничі стоки тощо.
Прибережна вода мала неприємний запах і зелений колір. Подекуди окремі частини тіла мертвих риб уже розклалися. Значна кількість біомаси водоростей та водних рослин покрили прибережну зону, серед яких були заморені гідробіонти. Під час зовнішнього огляду та паталого-анатомічного розтину риб не виявлено нальотів на зябрах, шкірі, зміни їх кольору, збільшення печінки тощо. Однак, зяброві кришки окремих особин мали невеликі набряки.
Завдання: Проаналізуйте причини, що викликали цвітіння води та масовий замор риб у нижній частині Канівського водосховища? Чи можна купатися у даній водоймі? Чи вплине дане явище на якість питної води? Відповідь обгрунтуйте?
Під час екскурсії до урочища «Бабина гора» студенти мали змогу здійснити порівняльний аналіз видової різноманітності безхребетних регіональної фауни, дослідити та з'ясувати (на конкретних прикладах) значення комах (шкодочинне та корисне). Дорогою практиканти мали необережність зруйнувати осине гніздо, в результаті чого отримали вжалення комахами.
Запитання: Ваші дії, як майбутнього учителя (керівника практики)? Які симптоми місцевої реакції? Чим небезпечні укуси осами? Яка перша допомога при укусі перетинчастокрилами комахами?
Варто зазначити, що серед запропонованих кейсів можна виокремити практичні, навчальні та науково-дослідницькі. Розв'язання кейса завершується підведенням підсумків і оцінюванням. Оцінювання результатів проводиться із урахуванням таких чинників як: активність при обговоренні кейса; пошук оригінальних конструктивних вирішень проблеми; застосування теоретичних знань із природничих дисциплін; використання фактів, довідкового матеріалу для презентації результатів; уміння чітко висловлювати свою позицію тощо.
Отже, особливістю підготовки майбутніх учителів природничих наук при роботі з кейсом є формування у них пошукового характеру, групова форма взаємодії, прояв самостійності на всіх етапах роботи, логічна аргументація запропонованих варіантів відповіді.
Висновки
Впровадження практичних і дослідницьких кейсів на заняттях із фахових дисциплін природничого циклу є одним із найбільш перспективних та ефективних методів у професійній підготовці майбутніх учителів біології, хімії, фізики.
Метод case-study дозволяє оптимально поєднати теорію із практикою, розвинути позитивну свідому мотивацію до набуття і застосування професійних знань та вмінь, сприяє розвитку в здобувачів вищої освіти самостійного мислення, уміння вислуховувати й аргументовано висловлювати власну думку.
За допомогою даного методу майбутні фахівці мають можливість навчитися працювати в команді та знаходити найбільш раціональні шляхи розв'язання поставленої проблеми.
Література
1. М'ясоїд Г.І. Кейс-стаді в навчанні біології у 6-му класі: покращення освітнього середовища та мікроклімату кабінету біології. Освіта та розвиток обдарованої особистості. № 4 (79). 2020. С. 70 - 74
2. Шапран Ю.П. Використання кейс-стаді як технології інтерактивного навчання майбутнього вчителя. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченко. 2012. № 22 (257). Ч. VII. С. 180-186
3. Романюк Р.К. Підготовка вчителя біології профільної школи: теорія і практика: монографія. Житомир: 1И1 «Євро-Волинь», 2021. 424 с.
4. Грицай Н.Б. Інноваційні технології навчання біології: навчальний посібник. Рівне: Тз ОВ «Дока центр», 2017. 184 с.
5. Мещерякова І.П. Застосування конкретних ситуацій (кейс-методу) під час проведення практичних занять з медичної біології.
6. Романюк Р. К Case-study як технологія навчання майбутніх біологів та вчителів предметів природничого циклу. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. № 1. 2021. С. 7- 17
7. Орлик О.В. Кейс-метод і особливості його застосування при підготовці фахівців у ВНЗ. Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі: збірник наукових праць. Випуск VII. Кривий Ріг: Видавничий відділ НМетАУ, 2012. С. 128 - 135
8. Сайт журналу «Отримання знань»
9. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я: монографія / Під заг. ред. Ю.В. Вороненка. Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. 680 с.
References
1. Miasoid H.I. (2020) Keis-stadi v navchanni biolohii u 6-mu klasi: pokrashchennia osvitnoho seredovyshcha ta mikroklimatu kabinetu biolohii [Case studies in teaching biology in 6th grade: improving the educational environment and the microclimate of the biology classroom]. Osvita ta rozvytok obdarovanoi osobystosti - Education and development of gifted personality, 4, 70-74 [in Ukrainian].
2. Shapran Yu.P. (2012). Vykorystannia keis-stadi yak tekhnolohii interaktyvnoho navchannia maibutnoho vchytelia [Using case studies as interactive learning technologies for future teachers] Visnyk Luhanskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenko - Bulletin of Taras Shevchenko National University of Luhansk, 22 (257), 180-186 [in Ukrainian].
3. Romaniuk R.K. (2021). Pidhotovka vchytelia biolohii profdnoi shkoly: teoriia i praktyka [Training of biology teacher ofprofile school: theory and practice]. Zhytomyr: PP «Ievro- Volyn» [in Ukrainian].
4. Hrytsai N.B. (2017). Innovatsiini tekhnolohii navchannia biolohii: navchalnyi posibnyk.[Innovative technologies of teaching biology: a textbook]. Rivne: Tz OV «Doka tsentr» [in Ukrainian].
5. Meshcheriakova I.P. (2021). Zastosuvannia konkretnykh sytuatsii (keis-metodu) pid chas provedennia praktychnykh zaniat z medychnoi biolohii [Application of specific situations (case method) during practical classes in medical biology]. [in Ukrainian].
6. Romaniuk R.K. (2021) Case-study yak tekhnolohiia navchannia maibutnikh biolohiv ta vchyteliv predmetiv pryrodnychoho tsyklu [Case-study as a technology for teaching future biologists and teachers of natural sciences] Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Mykhaila Kotsiubynskoho - Scientific notes of Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynsky,1, 7- 17 [in Ukrainian].
7. Orlyk O.V. (2012). Keis-metod i osoblyvosti yoho zastosuvannia pry pidhotovtsi fakhivtsiv u VNZ. [Case method and features of its application in the training of specialists in higher education] Teoriia ta metodyka navchannia fundamentalnykh dystsyplin u vyshchii shkoli. zbirnyk naukovykh prats - Theory and methods of teaching fundamental disciplines in higher education, 7, 128-135 [in Ukrainian].
8. Sait zhurnalu «Otrymannia znan». [The site of the magazine «Knowledge»] [in Ukrainian].
9. Voronenka Yu.V. (Eds.). (2009). Sotsialna medytsyna ta orhanizatsiia okhorony zdorovia: monohrafiia [Social medicine and health care organization] Ternopil: Ukrmedknyha, [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
З'ясування сутності базових понять дослідження проблеми формування мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов в ході вивчення фахових дисциплін. Співвідношення європейських компетенцій і мовленнєвої компетентності учителів іноземних мов.
статья [268,8 K], добавлен 22.02.2018Аналіз питань професійної підготовки майбутніх учителів географії. Проблема позакласної діяльності учнів у навчально-виховному процесі основної школи. Реалізація принципів навчання у процесі підготовки учителів географії до позакласної діяльності учнів.
статья [17,8 K], добавлен 13.11.2017Обґрунтовано раціональність впровадження методу проектів у навчальний процес студентів. Окреслено етапи створення навчальних проектів. Розглянуто різновиди впровадження проектів при професійно-педагогічній підготовці майбутніх учителів початкової школи.
статья [24,3 K], добавлен 06.09.2017Аналіз методів, що спрямовані на визначення рівня сформованості почуття професійної честі у студентів-майбутніх учителів. Професійна честь як морально-ціннісна якість особистості. Рівень вихованості почуття професійної честі у майбутніх учителів.
статья [22,1 K], добавлен 31.08.2017Переоцінка педагогічного процесу в Україні у світлі євроінтеграції. Підготовка майбутніх учителів у світлі гуманістичної парадигми. Забезпечення самореалізації учнів, розвиток творчого та духовного потенціалу. Застосування інтерактивних методів навчання.
статья [21,5 K], добавлен 18.12.2017Трактування терміну "наставництво" зарубіжними та вітчизняними науковцями. Класифікація форм наставництва, що знайшли поширення у підготовці майбутніх учителів. Найважливіші риси педагога-наставника, його основні функції та завдання перед діяльністю.
статья [21,8 K], добавлен 31.08.2017Вимоги до професійної підготовки вчителя початкових класів у контексті сучасних парадигм освіти. Проблема розширення естетичних знань учнів. Розгляд методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду школярів.
дипломная работа [4,0 M], добавлен 31.03.2010Педагогічний менеджмент, та його компоненти. Планування своєї педагогічної діяльності. Методична підготовка вчителя іноземних мов. Ефективне здійснення навчання та виховання. Формування вмінь педагогічного менеджменту у майбутніх учителів іноземних мов.
статья [22,8 K], добавлен 03.01.2009Сутність педагогічної компетентності для майбутніх педагогів. Використання інформаційно-комп'ютерних технологій у школі, їх переваги над традиційними системами навчання. Нові вимоги до професійних якостей і рівня підготовки вчителів початкових класів.
курсовая работа [233,6 K], добавлен 30.06.2014Поняття пізнавальної діяльності. Інтерактивне навчання як сучасний напрям активізації пізнавальної діяльності учнів. Методика застосування групового методу навчання та проведення ігрового навчання. Організація роботи учнів на основі кейс-технології.
курсовая работа [122,6 K], добавлен 18.02.2012Современная ситуация в образовании. Использование инновационных образовательных технологий в учебном процессе. Использование метода Кейс-стадии для организации исследования изменений в педагогической деятельности. Ответственная проба в образовании.
методичка [64,7 K], добавлен 14.12.2010Особливості реалізацій творчої діяльності майбутніх учителів музичного мистецтва, які прагнуть самовдосконалюватися під час навчання. Застосування поліхудожнього підхіду для професійного становлення. Складові творчої діяльності студента під час навчання.
статья [24,2 K], добавлен 24.11.2017Підготовка майбутніх фахівців, їх готовність до виконання виробничих функцій, професійних завдань діяльності. Розробка, впровадження професійно-орієнтованих завдань при вивченні хімічних дисциплін. Діагностична діяльність техніків з технології харчування.
статья [22,2 K], добавлен 27.08.2017Етапи формування інформаційно-технологічної компетентності майбутніх лікарів і провізорів під час навчання дисциплінам природничо-наукової підготовки. Вплив посібників, створених для навчання майбутніх фахівців, на процес формування їх ІТ-компетентності.
статья [329,5 K], добавлен 13.11.2017Використання дидактичного потенціалу організації процесу навчання гуманітарних дисциплін у вищій педагогічній школі з проекцією на цілеспрямоване формування компетентності соціальної рефлексії майбутнього вчителя. Принципи фахової підготовки спеціаліста.
статья [23,5 K], добавлен 31.08.2017Аналіз психолого-педагогічної літератури, сутність і особливості шкільних суспільствознавчих курсів та вимоги до майбутніх учителів. Теорія і практика професійної підготовки викладачів суспільствознавства у вищому педагогічному навчальному закладі.
автореферат [36,9 K], добавлен 10.04.2009Зміст освітньо-інформаційного середовища професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства. Запровадження в процес означеної підготовки електронного забезпечення навчання. Можливість впровадження в освітній процес самостійної роботи студентів.
статья [18,4 K], добавлен 13.11.2017Багаторівневість освітніх цілей у підготовку майбутніх менеджерів туризму. Питання з використанням таксономії Блума, етапи процесу (ідентифікація і переказування, розуміння, використання, аналіз, синтез, оцінювання), їх завдання і наслідки реалізації.
статья [27,0 K], добавлен 22.02.2018Педагогічні основи екологічного виховання учнів шляхом використання методу освічення та переконання. Умови формування екологічної свідомості майбутніх учителів. Виховний захід для учнів професійно-технічного навчального закладу "Природа наш дім".
курсовая работа [46,9 K], добавлен 27.04.2012Сучасні інтерактивні методи навчання. Проблема формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів початкових класів як складова їх професійної компетентності. Дослідження необхідності упровадження інтерактивних технологій у практику роботи школи.
статья [31,2 K], добавлен 24.11.2017