Особливості формування професійних цінностей і мотивів у здобувачів вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості формування професійних цінностей і мотивів у здобувачів вищої освіти

Гончарук Віталій Володимирович кандидат педагогічних наук, викладач кафедри хімії, екології та методики їх навчання, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Декарчук Марина Вадимівна доцент, доцент кафедри фізики та інтегративних технологій навчання природничих наук, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Мартиненко Олександр Михайлович викладач кафедри тактичної та спеціальної фізичної підготовки (факультет №3), Харківський національний університет внутрішніх справ

Сизихін Сергій Валерійович викладач кафедри тактичної та спеціальної фізичної підготовки (факультет №3), Харківський національний університет внутрішніх справ

Анотація

Статтю присвячено проблемі вивчення розгляду та дослідження мотиваційно-ціннісного та орієнтаційного аспектів формування сучасного здобувача вищої освіти. Порушено проблему значимості ціннісних орієнтацій діяльності майбутнього професіонала та мотиваційне питання. На якість освіти впливає суб'єктивна позиція особистості, пов'язана з високою мотивацією до навчання. Зазначено, що значущим чинником формування соціальних реалій інформаційного соціуму виступає створення та поширення, в тому числі, удосконалення інформаційних технологій, внаслідок чого суспільство потребує дедалі більше фахівців, які володіють потрібними якостями в тій чи іншій галузі, вміють швидко орієнтуватися та приймати складні рішення в проблемних ситуаціях. Вищу освіту розглядають як один із головних етапів підготовки молоді до ринку праці зі взаємодією з інформаційним суспільством. Це зумовлює зміни давно сформованих впроваджених педагогічних знань щодо виховання учнів та підготовки здобувачів до отримання усіх необхідних знань, тобто йдеться про зацікавлення здобувачів новими методами, що суттєво вплине на їх самопізнання, навчання. Висока мотивація до навчання є головним чинником подальшої успішної реалізації освітньо-пізнавальної діяльності особистості. Позитивна навчальна мотивація дає можливість підвищити рівень зацікавленості здобувачів вищої освіти освітнім процесом, розкриває їх науковий, творчий потенціал, що веде за собою підвищення загального рівня вищої освіти та покращення її якості. Нині викладачі вищої школи мають не лише передавати знань і досвід, а й дбати про мотивування здобувачів освіти до систематичного якісного вивчення навчального матеріалу, використовуючи під час цього позитивне мислення, ситуації успіху, надавати їм свободу вибору навчальних дисциплін, інноваційних технологій навчання, навчальних методів.

Ключові слова: система цінностей, вища освіта, інформаційні технології, професійна діяльність, освітньо-виховний процес, нові методи, професійні знання.

Honcharuk Vitalii Volodymyrovych Ph.D. in Pedagogical Sciences, Lecturer at the Department of Chemistry, Ecology and Relevant Teaching Methodologies, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

Dekarchuk Marina Vadimovna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Physics and Integrative Technologies of Natural Sciences, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

Martinenko Olexander Mikhailovich Lecturer at the Department tactical and special physical training (faculty №3), Kharkiv National University of Internal Affairs

Sizikhin Sergey Valeriyovych Lecturer at the Department tactical and special physical training (faculty №3), Kharkiv National University of Internal Affairs вища освіта інформаційна технологія

FEATURES OF THE FORMATION OF PROFESSIONAL VALUES AND MOTIVES IN APPLICANTS FOR HIGHER EDUCATION

Постановка проблеми

Модерний розвиток, сучасне моделювання державної системи освіти, особливо вищої, зумовлюють подальше застосування концепцій, наслідування головних ідей і виконання завдань Нової української школи. Це зумовлює зміни давно сформованих впроваджених педагогічних знань щодо виховання учнів та підготовки здобувачів до отримання усіх необхідних знань, тобто йдеться про зацікавлення здобувачів новими методами, що суттєво вплине на їх самопізнання, навчання. Адже процес здобування освіти та навчання, пізнання важливого, потрібних основ для майбутньої професійної діяльності, здатність до рефлексії своїх можливостей, мотивів, мрій, набагато важливіші, чим лише документ про здобуття освіти. Позиція здобувача освіти до свого навчання у ЗВО, в першу чергу, знаходиться під впливом остаточного вибору спеціальності для потрібної професії здобувачем і ставлення власне здобувача до ефективних методів навчання. На постановку завдання та формування мотивів має великий вплив мотивація щодо безпомилкового вибору напрямку професійної діяльності в житті здобувача вищої освіти. У вивченні означеного питання існує чимало позитивних і негативних аспектів, які ми можемо вважати мотиваційними поштовхами до вибору спеціальності. Можемо виділити декілька головних чинників, які сильно впливають під час виконання важливих завдань: яскраво-виражене бажання займатися тим чи іншим видом діяльності; бажання бути корисним своїми робочими результатами соціуму; можливість свого власного заробітку; мрії про покращення знань, відкриття, самопізнання; вимушений вибір за певних умов (неспроможність покинути місце проживання через низку причин: недостачі коштів на навчання в дорожчих ЗВО, ніж місцевий; висока амбіційність здобувача (мається на увазі характерний результат проходження надзвичайно важких, непосильних завдань із метою кар'єрного росту); вплив збоку інших людей (батьків, друзів); звертання уваги на агітацію ЗВО.

Отже, на порядку денному постає головне питання: «Як сформувати морально-ціннісні мотиви в здобувачів без безпосереднього впливу на них?». Відповідь остаточна: «Ніяк». Формування думки щодо майбутньої професії стовідсотково неможливе без впливу другорядних чинників. Тому головним мотиваційно-ціннісним завданням вищої школи, а відтак і кожного педагога, є моделювання процесу здобуття фахових навичок і покращення якості навчання здобувачів вищої освіти з метою формування в них таких компетентностей, які високо цінуються роботодавцями, а потім їх удосконалення, тобто розвиток уже існуючих та набутих у ЗВО.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Різноманітні аспекти означеної проблеми порушувалися у працях Л. Ази, Є. Головахи, В. Оссовського, Н. Побєди, Л. Рубіної, М. Руткевича, М. Чурилова, В. Шубіна, О. Яременка та ін. Досліджували вказану проблему (стосовно здобувачів вищої освіти) Арбеніна, В. Багіров, Л. Герасина, В. Ніколаєвський та ін. Мотиваційно- ціннісний аспект пізнавальної діяльності особистості, особливості формування позитивної мотивації у здобувачів вищої освіти доліджено в працях Бобровицької, Н. Бордовської, Н. Волкова, О. Дусавицького, А. Ільченко, Маркової, А. Мечнікова, Г. Мухіної, В. Полянської та інших.

Проблему інтенсифікації пізнавальної діяльності у вищій школі (залежність такої діяльності від мотивації) порушували А. Харківська, Гончарук, В. Тюріна, С. Юлдашева, Л. Коваль, О. Полякова [1].

На підвищення мотивації здобувачів до освітньої діяльності впливають процес і методи оцінювання їх навчальних досягнень. Такий ефективний метод впливу на активізацію пізнавальної діяльності учнів, як рейтингову систему оцінювання, дослідили О. Федоренко, Л. Плетеницька, К. Аверіна, В. Гончарук, Л. Данилевич [2].

Про використання у підготовці майбутніх учителів інноваційних технологій із метою розвитку в них позитивних мотивів і професійних якостей зазначали В. В. Гончарук, В. А. Гончарук, І. Макаревич, Л. Чистякова [3].

Мета статті - виявити можливості педагогів щодо формування та розвитку професійних цінностей і мотивів у майбутніх педагогів, визначити педагогічні умови для формування морально-ціннісних орієнтацій здобувачів вищої освіти у процесі їх професійної підготовки.

Виклад основного матеріалу

Діяльність здобувачів вищої освіти за умов використання підібраних ефективних педагогічних методів має креативний, цілеспрямований характер. Відомо, що із застосуванням правильної мотивації здобувач вищої освіти сам починає виявляти інтерес, ініціативу до процесу навчання, засвоєння нових знань і прагнути до покращення професійних навичок. Якщо у процесі оволодіння професійними навичками здобувач вищої освіти буде отримувати максимальне задоволення, то всю роботу з формування професійних компетентностей можна вважати марною. Тому що без постановки умови та знаходження результатів у складних завданнях здобувачі вищої освіти не бачитимуть мотивів, не сформують цілей, а отже і мотиваційно-ціннісний аспект можна вважати втраченим. Тут ідеться про воістину нові методи майбутньої освіти, які повинні використовуватися не лише для задоволення, тобто емоційної сторони здобувача освіти, а й для розвитку його розумової діяльності.

Це завдання можна вирішити постановкою складних завдань із боку педагога та встановленням на цьому шляху важких перешкод. У процесі розв'язку важких завдань здатність до рефлексії у здобувача вищої освіти буде поліпшуватися, так як і відчуття своєї цінності. Тобто позитивний вплив буде виявлятися в покращенні самооцінки та у виникненні амбіцій, що мають неабияку вважливість у майбутньому житті та в будь-якій професійній діяльності. Здобувач вищої освіти, знаючи свої позитивні або негативні результати, зверне увагу на свої помилки й намагатиметься виправити їх.

Посилення мотивації відбувається за таких умов, коли здобувач вищої освіти бачить зв'язок між суттю й результатами методів, використаних педагогом, і проводить аналогію між своєю професією та іншими. Завдання викладача - підібрати методи для всіх здобувачів освіти, звернувши увагу на суб'єктивні характеристики кожного майбутнього працівника. Правильна постановка завдання є ключем до його ефективного вирішення. Важливим аспектом тут є настанови або допомога викладача. Зрозуміло, що Нова українська школа надає перевагу самостійній роботі здобувачів освіти, але позитивні результати тих чи інших видів пізнавальної діяльності неможливі без участі викладача, як напр., постановка важливої теми й порушення актуальних проблем. Працівник закладу вищої освіти повинен виявляти високий інтерес не лише до кінцевих результатів здобувачів освіти, а й до самого освітнього процесу, звертати особливу увагу на методи виконання поставлених ним завдань, - тільки так можна досягнути успіху.

Розглянемо поняття «мотив» і «мотивація» з точки зору різних наук, щоб детальніше розібратися в них. «Мотив» і «мотивація», за своїм першочерговим значенням, походять із психології, медицини й біології. Ці поняття увійшли в обіг суспільних наук давно, проте точних їх визначень до цього часу не існує.

Соціолог В. Ядов вважає, що мотив - це конкретне, певне поняття, що є поштовхом до дії, тобто внутрішнім імпульсом, зміст якого - прагнення до втілення в реальність певної потреби індивіда та конкретизація загальних потреб суб'єкта в доступних йому соціологічних формах і розкриття особистістю матеріальних, моральних та духовних цінностей в собі та в соціумі при задоволенні цієї потреби [4, с. 29-38]. Р. Нємов термін «мотивація» визначає як систему факторів, що ідентифікують поведінку людини разом з її мотивами, мріями, цілями, інтересами, характеризує його як процес, що підтримує активність поведінки індивіда [5, с. 219]. І. Бестужев-Лада таке поняття, як «мотив», окреслює як спонукання до дії за допомогою усвідомлення повністю суб'єктом своїх потреб [6, с. 78]. О. Леонтьєв визначає «мотив» як предмет, що відповідає актуальності проблеми, і таким чином виступає як засіб її вирішення та спрямовує людську поведінку задля задоволення потреб [7, с. 220-221].

В. Столина і В. Пєтухов визначають це поняття як предметну суть потреби, для досягнення якої суб'єкт активно виконує спрямовану діяльність. Мотив, за їхніми дослідженнями та висновками, здійснює функцію рефлексії всього оточуючого: він окреслює сенс окремим діям, умовам досягнення цілей [8, с. 112-113]. В. Радаєв детермінує «мотив» як причину дії або повної бездіяльності індивіда, і, за А. Колотом, одні й ті ж цілісні мотиви у різних людей можуть викликати різні емоції, дії, реагування також може бути таким, що однакові дії можуть бути спричинені різними мотивами [9, с. 8,9].

У процесі професійної підготовки треба звернути увагу здобувачів освіти на те, які здібності і з якою силою, які старання слід буде прикладати у майбутньому задля досягнення мети в процесі трудової діяльності. Акцент тут робимо на багаторівневості задач. Багаторівневість задач - це явище багатоаспектності, наявність труднощів мотиваційного аспекту, що зумовлює проблемність та багаторівневість у розумінні сутності цього поняття, його природи, змісту, а також характеристик та функцій окремих цілей. За словами Є. Ільїна [10, с. 512], значна кількість досліджень та експериментів вказують на присутність недоліків у міркуваннях на мотив та мотивацію загалом під час освітнього процесу. Навчально-мотиваційну діяльність здобувачів вищої освіти спричиняють прояви у процесі здобуття професійної освіти: мета, установки індивіда, почуття, особливості характеру, почуття обов'язку перед соціумом, інтереси, захоплення, хобі тощо. Заплутаність цього питання постає в тому, що ми не спостерігаємо конкретний результат по завершенню освітнього процесу, на нього впливають спадковість, самовиховання та сімейне виховання. Названі чинники впливають не лише на життя людини, а й на подальшу поведінкову діяльність в цілому. Тому педагогічний вплив будь -якого ЗВО безпосередньо не контролюється.

Кожен майбутній педагог несе відповідальність за тих, кого він буде навчати, виховувати, допомагати в здобутті знань і поліпшенні професійних навичок; у такий спосіб несучи відповідальність за свою професійну підготовку, обов'язкове підвищення кваліфікації, гідне здійснення професійного педагогічного зобов'язання перед здобувачами. По -перше, за дослідженнями, потрібно безпристрасно оцінювати свої можливості та завдання, знати свої кращі та слабші якості, потрібні для конкретної професії, наприклад, володіти функціями рефлексії, вміти контролювати емоційні прояви, розвивати комунікативні та когнітивні здібності. Важливе вміння не лише педагога, а й будь якого професіонала, адекватно оцінювати себе та свої повсякденні дії виступає як позитивна професійна якість людини, формування якої залежить лише від розвитку рефлексивного мислення педагога, його значного рівня своєї вольової саморегуляції та пізнавальної активності навколишнього середовища. Наступні обов'язкові функції майбутнього педагога, такі як: опанування, поширення, пропаганда суспільної культури, як і розвиток мислення, пам'яті, сприйняття, уявлення, уваги, культури поведінки, та окремо педагогічної комунікації. Зразкового педагога свідомо, а частіше несвідомо, наслідують його учні, часто переймаючи характеристики його внутрішнього та зовнішнього «Я». Згідно з вище зазначеним, щоб відкоректувати з позитивними результатами загальне «Я» здобувача, потрібно проводити регулярний суб'єктивний, комунікативний і професійний тренінги [11, с. 3].

Під час досліджень розглядались роботи так як зарубіжних, так і вітчизняних авторів, які детально розглядали питання професійної підготовки майбутніх учителів та фіксували результати проведеної експериментальної роботи. Було встановлено, що всі складові моделювання мотиваційного та ціннісного складників професійної компетентності майбутніх педагогів взаємопов'язані, перебувають у різних співвідношеннях у тій чи іншій ситуації [12, с. 245].

Самовизначення в майбутній професії часто вважається як вибір напряму індивідуумом і прояву змісту цілей в подальшому розвитку різних засобів втілення в реальність суб'єктивних якостей, характеристик та здібностей для допомоги соціуму або реалізації власних планів, задумів і мрій. Використання моральних та застосування ціннісних якостей - це цілісний довготривалий процес, який форсує покращення навичок для здобуття бажаного [13, с. 350].

Мотивація здобувачів характеризується складною структурою, системністю, спрямованістю, динамічністю, стійкістю і пов'язана з рівнем інтелектуального розвитку і характером навчальної діяльності. А. Маркова [14, с. 56] підкреслювала ієрархічність її побудови: до її складу входять потреби в навчанні, мета навчання, емоції, ставлення та інтерес. О. Карпова [15] у дослідженні мотиваційної сфери особистості у навчальній діяльності запропонувала розглядати її як інтегративний ефект взаємодії двох основних категорій детермінант - загальних і специфічних. Загальна категорія складається із детермінант власне особистісного плану (ступеня організації структури особистості та її мотиваційної сфери); специфічна категорія містить чинники діяльнісного плану: основні характеристики змісту і структури навчальної діяльності, умови її організації. Мотиваційну сферу особистості у навчальній діяльності, на думку О. Карпової, організовано на основі структурно-рівневого принципу, що створює ієрархію п'яти основних рівнів: метасистемного, системного, субсистемного, компонентного і елементного. На метасистемному рівні знаходяться власне особистісні витвори, тобто складові тієї метасистеми (особистості), до якої включено мотиваційну сферу. Системний рівень створюють всі організовані в єдине ціле мотиваційні чинники. Системний рівень мотивації передбачає організацію основних мотиваційних підсистем, кожна з яких є синтезом якісно гомогенних і функціонально подібних мотивів. На компонентному рівні локалізовано окремі мотиви особистості, а на елементному - витвори, які є об'єктивно необхідними для формування мотивів, але тільки їх самих недостатньо для цього [15, с. 7].

Основними способами розвитку пізнавальних мотивів можуть бути методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності, а саме: 1) методи формування пізнавальних інтересів (метод забезпечення успіху в навчанні, метод пізнавальної, ділової гри, метод створення цікавих ситуацій, метод створення ситуації інтересу до навчання, метод створення ситуації новизни навчального матеріалу, проблемний метод, метод використання життєвого досвіду тощо); 2) методи стимулювання і мотивації обов'язку й відповідальності до навчання (роз'яснення мети вивчення предмета; висування вимог; заохочення; оперативний контроль, вказування на недоліки, зауваження) [16, с. 5].

Освітній процес супроводжується багатьма мотивами. Всього виділяють три підрозділи активності: внутрішні; зовнішні; особистісні. До внутрішніх джерел навчальної мотивації відносять потреби в пізнанні та соціальні (тобто бажання індивіда чути схвалення його дій та різних звершень). Джерела зовнішнього характеру детермінуються умовами діяльності особистості, до яких належать: необхідності, можливості, спонукальні дії. Необхідності взаємопов'язані з вимогою дотримання норм суспільства, поведінкових норм та правил, обов'язків, комунікації та діяльності. Передбачливість характеризується ставленням до суспільства, до навчання як до поведінкових норм, що сприймаються людиною гідно і мають функцію переборювати складності, що виникають під час освітнього процесу, пізнання та обов'язково самопізнання. Потенціальні можливості детермінуються умовами в об'єктивному світі, що є життєдайно необхідними для виникнення, розвитку, завершення та закріплення знань, отриманих у результаті старанно прикладених зусиль під час освітньої діяльності.

До особистісних джерел належать визначення своїх установок, наслідування ідеалам, підтвердження особистістю чи зруйнування стереотипів, стандартів, загальнолюдських штампів. Ці складові, зазвичай, змушують індивіда задумуватись над самовдосконаленням та керуватися потрібними діями для нових звершень. Найчастіше це прагнення може знадобитися в освітньому процесі, адже під час правильної саморефлексії індивіду вдається здійснити заплановане, він керується своїми існуючими характеристиками. Лише здійснюючи постійний самоаналіз та проводячи спостереження за навколишнім світом, який наповнений об'єктами та подразливими чинниками, що спричиняють когнітивну працю людини, а пізніше й вищий етап - вдосконалення: здобувач не тільки отримує задовільний результат, а й може застосувати здобуті знання на практиці [17, с. 55].

Для змістовного обґрунтування і повного розуміння мотиваційно - ціннісного аспекту виділимо детермінування цих двох широких загальнонаукових понять. Отже, мотив (походить від лат. moveo - рухаю) - спонукальна причина дій і вчинків людини [1]. Із праць психологів Є. Ільїна, В. Ковальова, С. Рубінштейна [10, 18, 19] та ін. випливає розуміння мотиву як усвідомлюваної чи неусвідомлюваної спонуки до діяльності. Мотивація і бажання одночасно синонімічні та антонімічні детермінації. З розбором цих понять постає дуже багато питань в психологічних та інших загальновідомих наукових галузях. Мотиваційний аспект освітньо-професійної діяльності здобувачів наповнений системою - зібранням таких психологічних, загальнолюдських, моральних, соціальних загальноприйнятих якостей і характеристик. Цю складну систему уявляємо як взаємодію мотивів до самовдосконалення здобувача освіти, що є важливим у питанні вирішення складних завдань у професійній сфері. Провівши дослідження, безсумнівно, можна виділити позитивну та негативну мотивації, що можуть виникати в індивіда через почуття, спектр емоцій, як і позитивних, при задоволенні, так і негативних, неприємних. Мотиваційно-ціннісний аспект, викликаний позитивними емоціями, зазвичай, має менший ефект в завданні мотивувати індивідуальність. Але вчені досі вважають це питання дискусійним, як приклад, можна принагідно згадати людину, яка прагне якнайшвидше покинути місце проживання через незадоволеність у якійсь сфері, тобто має мету, змотивовану негативними емоціями через несприймання наявного, його незадоволенням. Людина розпочинає працю з першого етапу саморефлексії, закінчує етапом позитивних результатів або взагалі їх відсутністю. Не завжди і не кожен індивід може об'єктивно оцінити свої можливості через свою підвищену або занижену оцінку.

На думку дослідників, висока оцінка не завжди погана, тобто в житті присутні ситуації, які потребують невмирущої віри в себе та піднесення себе над іншими. Різні аспекти мотивації вважаються одними із стрижневих проблем сучасних світової психології та педагогіки. Вона важлива для моделювання та розробки наукових експериментальних підходів, що пов'язуються з аналізом детермінації активності особистості, діяльнісних рушійних сил, які спричинені спонтанною чи раціональною поведінкою. Основою виправданого вибору стосовно задіяності індивідуума є вид мотиву, що активізує її, заради чого людина старається, прикладає зусилля, підключає всі свої можливості та навіть інколи намагається зробити неможливе для здійснення мети. Вважається, що мотив - аспект, що детермінує опції активізації та спонукання особи до думки та виконання певної діяльності.

Заплутаність та багатовекторність труднощів у ході дослідження цього питання передбачає велику кількість методів до визначення її етіології, суті та змісту (за С. Рубінштейном, Маслоу, Фройдом). Звернемо увагу ще й на те, що значимим аспектом є принцип повної взаємодії динамічного та змістовного ключових мотиваційного складника. Активне опрацювання цього українського принципу має прямий зв'язок із працями О. Леонтьєва, С. Рубінштейна та П. Гальперіна в темах: система ставлення та орієнтування індивідуума на його динаміку активності, інтеграція та змістовий аспект мотиваційних чинників [14, с. 35].

Вагомим фактором постійного розвитку соціуму є соціальний, який спрямований на підтримку балансу суспільних і високорозвинених систем, морально-етичну культуру та прояви різних характеристик індивідума та суспільства, продуктивний та конструктивний діалог зіткнення різних культур. Для задоволення майбутнього балансу потрібно вже сьогодні внести зміни в систему освітніх цінностей. Зокрема, потребує уваги та розгляду трансформація професійних цінностей. Моделювання та побудова системи усіх витоків освітніх моральних стандартних надбань стартує зі здобування налаштування та контролю особистих і професійних цінностей кожного вчителя. Оскільки формування та використання складників системи життєвих сенсів здобувачів і їх ентузіазму та готовності до важливих рішень селективності у складних життєвих ситуаціях залежить від аксіологічного метапринципу педагога, таким чином, надзвичайно особливої уваги потребує взаємодія нової етики з традиційною культурою в системі здобування освіти. Власне аксіологічний метапринцип випливає з аксіології як філософського загального вчення про цінності педагога.

Подібний підхід до пізнання та вивчення педагогічних процесів детермінують квітенсенцію професійно-педагогічної освіти, що покликана забезпечувати формування потрібних навичок. Досліджуючи основи аксіологічної концепції суб'єктивного розвитку майбутнього педагога, скажемо й про один із найважливіших складників цього явища - акультурацію здобувачів як процес відкладання в пам'яті цінностей за допомогою дій педагога [20].

Висновки

Отже, більш детально охарактеризовано мотиваційно - ціннісний складник професійної підготовки здобувачів вищої освіти, досліджено проблему формування їх професійних цінностей і мотивів. У наш час підготовка у закладі вищої освіти повинна здійснюватися згідно з такою моделлю розвитку, яка, крім формування загальних та фахових компетентностей, передбачає особистісне та моральне зростання особистості педагога. Тобто, крім формування професійних цінностей, підготовка повинна охоплювати виховання морально-етичних вартостей із позицій громадянського суспільства.

Встановлено, що висока мотивація до навчання є головним чинником подальшої успішної реалізації освітньо-пізнавальної діяльності особистості. Позитивна навчальна мотивація дає можливість підвищити рівень зацікавленості здобувачів вищої освіти освітнім процесом, розкриває їх науковий, творчий потенціал, що веде за собою підвищення загального рівня вищої освіти та покращення її якості. Нині викладачі вищої школи мають не лише передавати знань і досвід, а й дбати про мотивування здобувачів освіти до систематичного якісного вивчення навчального матеріалу, використовуючи під час цього позитивне мислення, ситуації успіху, надавати їм свободу вибору навчальних дисциплін, інноваційних технологій навчання і навчальних методів.

Література:

1. Kharkivska А., Honcharuk V., Tyurina V., Yuldasheva S., Koval L., Poliakova О. (2022) Intensification of cognitive activity of higher education seekers as a central problem of modern didactics. International Journal of Computer Science and Network Security, Vol. 22, No.1, January, 161-166.

2. Fedorenko О., Pletenytska L., Averina K., Honcharuk V., Danilevich L. (2020) The algorithm for applying the rating system of evaluation as an effective method of influencing the activation of cognitive activity of students. Journal of Critical Reviews, 7 (13), 106-108.

3. Гончарук В. В., Гончарук В. А., Макаревич І. М., Чистякова Л. О. Інноваційна підготовка майбутніх учителів у закладах вищої освіти в умовах дистанційного навчання. Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2020. № 2 (35). С. 88-94.

4. Ядов В. А. Мотивация труда: проблемы и пути развития исследования. Советская социология. Т. 2. Москва: Наука. 1982. С. 29-38.

5. Немов Р. С. Психология: учебн. пособие. Москва: Просвещение, 1990. 300 с.

6. Бестужев-Лада И. В. Алгоритм социального поведения. Социологические исследования. 1991. № 9. С. 78-79.

7. Леонтьєв О. М. Діяльність. Свідомість. Особистість. Москва: Сенс, Академія, 2005. 352 с.

8. Сердюк О. Ю. Система стимулирования труда как фактор, повышающий эффективность труда. Сб.: Социально-экономические аспекты промышленной политики. Социально-трудовые отношения в современных экономических условиях. Донецк: Ин-т экон. пром-ти НАН Украины, 2001. Т. 1. С. 117-122.

9. Колот А. М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу: навч. посібник. Київ: КНЕУ, 1998. 224 с.

10. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. СПб.: Питер, 2002. 512 с.

11. Зимняя И. А. Педагогическая психология. Москва: Логос, 2004. 384 с.

12. Braslavska, O. V., Rozhi, I. H., Honcharuk, V. V., Pliushch, V., Shumilova, I. F., & Silchenko, Y. (2020). Developing Competency in Local History in Future Teachers. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 12(4), 240-267.

13. Гуцан Л. А. Особливості професійного самовизначення учнівської молоді в умовах профільного навчання. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: збірник наукових праць, випуск 15, книга І, 2011, С. 350-356.

14. Маркова А. К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте: пособие для учителя. Москва: Просвещение, 1983. 96 с.

15. Карпова Е. В. Структура и генезис мотивационной сферы личности в учебной деятельности: автореф. дис. ... д-ра психол. наук: 19.00.07; ГОУВПО Ярославск. гос. пед. унт. Ярославль, 2009. 51 с.

16. Ільченко А. М. Мотивація до навчання як основний чинник підвищення якості вищої освіти. Матеріали 51-ї науково-методичної конференції викладачів і аспірантів «Вища освіта: проблеми і шляхи забезпечення якості у контексті сучасних трансформацій». Полтава: РВВ ПДАА, 2020. С. 3-6.

17. Кочарян О. С., Фролова Є. В., Павленко В. М. Структура мотивації навчальної діяльності студентів: навч. посіб. Харків: Нац. аерокосм. ун-т ім. М. Є. Жуковського «Харк. авіац. ін.-т», 2011. 201 с.

18. Ковалев В. И. К проблеме мотивов. Психологический журнал. 1981. Т. 1. № 1. С. 110-120.

19. Рубинштейн С. Л. Проблема способностей и вопросы психологической теории. Вопросы психологии. 1960. № 3. С. 34-52.

20. Жаксиликова К., Утегенова Б. М. КазНТУ імені К. І. Сатпаева. Казахстан. Аксіосфера сучасного вчителя. URL: http://www.rusnauka.com/9._EISN_2007/Pedagogica/21368.doc.htm

References:

1. Kharkivska, А., Honcharuk, V., Tyurina, V., Yuldasheva, S., Koval, L.

& Poliakova, О. (2022) Intensification of cognitive activity of higher education seekers as a central problem of modern didactics. International Journal of Computer Science and Network Security, Vol. 22, No.1, January, 161-166 [in English].

2. Fedorenko, О., Pletenytska, L., Averina, K., Honcharuk, V. & Danilevich, L. (2020) The algorithm for applying the rating system of evaluation as an effective method of influencing the activation of cognitive activity of students. Journal of Critical Reviews, 7 (13), 106-108 [in English].

3. Honcharuk, V. V., Honcharuk, V. A., Makarevych, I. M. & Chystiakova, L. O. (2020) Innovatsiina pidhotovka maibutnikh uchyteliv u zakladakh vyshchoi osvity v umovakh dystantsiinoho navchannia [Innovative training of future teachers in higher education institutions in the conditions of distance learning]. Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu: Zbirnyk naukovykh prats. Pedahohichni nauky - Bulletin of Zaporizhzhya National University: Collection of scientific works. Pedagogical sciences. Zaporizhzhia: Zaporizkyi natsionalnyi universytet, № 2 (35). S. 88-94 [in Ukrainian].

4. Yadov, V. A. (1982) Motyvatsyia truda: ргоЬкши y puty razvytyia yssledovanyia [Work motivation: problems and ways of research development]. Sovetskaia sotsyolohyia - Soviet sociology, T. 2. Moskva: Nauka, 29-38 [in Russian].

5. Nemov, R. S. (1990) Psykholohyia: uchebn. posobye [Psychology]. Moskva: Prosveshchenye [in Russian].

6. Bestuzhev-Lada, Y. V. (1991) Alhorytm sotsyalnoho povedenyia [Algorithm of social behavior]. Sotsyolohycheskye yssledovanyia - Sociological research, 9, 78-79 [in Russian].

7. Leontiev, O. M. (2005) Diialnist. Svidomist. Osobystist [Activity. Consciousness. Personality]. Moskva: Sens, Akademiia [in Ukrainian].

8. Serdiuk, O. Yu. (2001) Systema stymulyrovanyia truda kak faktor, povusliaiusliclivi еffektyvnost truda [The system of labor incentives as a factor that increases labor efficiency]. Sb.: Sotsyalno-akonomycheskye aspektu promushlennoi polytyky. Sotsyalno-trudovue otnoshenyia v sovremennukh akonomycheskykh uslovyiakh - Socio-economic aspects of industrial policy. Sociolabor relations in modern economic conditions. (Vols. 1), (рр. 117-122). Donetsk: Yn-t ekon. prom-ty NAN Ukraynu [in Russian].

9. Kolot, A. M. (1998) Motyvatsiia, stymuliuvannia y otsinka personalu: navch. posibnyk [Motivation, incentives and evaluation of staff]. Kyiv: KNEU [in Ukrainian].

10. Ylyn, E. P. (2002) Motyvatsyia y motyvu [Motivation and motives]. SPb.: Pyter [in Russian].

11. Zymniaia, Y. A. (2004) Pedahohycheskaia psykholohyia [Pedagogicalpsychology]. Moskva: Lohos [in Russian].

12. Braslavska, O. V., Rozhi, I. H., Honcharuk, V. V., Pliushch, V., Shumilova, I. F., & Silchenko, Y. (2020). Developing Competency in Local History in Future Teachers. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 12(4), 240-267.

13. Hutsan, L. A. (2011) Osoblyvosti profesiinoho samovyznachennia uchnivskoi molodi v umovakh profilnoho navchannia [Features of professional self-determination of student youth in the conditions of profile education]. Teoretyko-metodychni problemy vykhovannia ditei ta uchnivskoi molodi - Theoretical and methodological problems of raising children and students: zbirnyk naukovykh prats, (issue 15, knyha I), (рр. 350-356) [in Ukrainian].

14. Markova, A. K. (1983) Formyrovanye motyvatsyy uchenyia v shkolnom vozraste: posobye dlia uchytelia [Formation of motivation to learn at school age]. Moskva: Prosveshchenye [in Russian].

15. Karpova, E. V. (2009) Struktura y henezys motyvatsyonnoi sferbi lychnosty v uchebnoi deiatelnosty [The structure and genesis of the motivational sphere of personality in educational activities]: Extended abstract of Doctor's thesis. HOUVPO Yaroslavsk. hos. ped. un-t. Yaroslavl [in Russian].

16. Ilchenko, A. M. (2020) Motyvatsiia do navchannia yak osnovnyi chynnyk pidvyshchennia yakosti vyshchoi osvity [Motivation to study as a major factor in improving the quality of higher education]. Materialy 51-yi naukovo-metodychnoi konferentsii vykladachiv i aspirantiv «Vyshcha osvita: problemy i shliakhy zabezpechennia yakosti u konteksti suchasnykh transformatsii» - Proceedings of the 51st scientific-methodical conference of teachers and graduate students «Higher education: problems and ways to ensure quality in the context of modern transformations», (рр. 3-6). Poltava: RVV PDAA [in Ukrainian].

17. Kocharian, O. S., Frolova, Ye. V. & Pavlenko, V. M. (2011) Struktura motyvatsii navchalnoi diialnosti studentiv: navch. posib. [The structure of motivation of students' learning activities]. Kharkiv: Nats. aerokosm. un-t im. M. Ye. Zhukovskoho «Khark. aviats. in.-t [in Ukrainian].

18. Kovalev, V. Y. (1981) K probleme motyvov [To the problem of motives]. Psykholohycheskyi zhurnal - Psychological Journal, (Vols. 1, n. 1), (pp. 110-120) [in Russian].

19. Rubynshtein, S. L. (1960) Problema sposobnostei y voprosu psykholohycheskoi teoryy [The problem of abilities and questions of psychological theory]. Voprosu psykholohyy - Questions of psychology, 3, 34-52 [in Russian].

20. Zhaksylykova, K., Utehenova, B. M. KazNTU imeni K. I. Satpaieva. Kazakhstan.

Aksiosfera suchasnoho vchytelia [The axiosphere of the modern teacher]. www .rusnauka.com/9._EISN_2007/Pedagogica/21368.doc.htm. Retrieved from

http://www.rusnauka.com/9._EISN_2007/Pedagogica/21368.doc.htm [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru