Проблеми реалізації "третьої місії" в умовах трансформувальної ролі університетів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми реалізації «третьої місії» в умовах трансформувальної ролі університетів

Васиньова Надія Сергіївна

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри публічної служби та управління навчальними й соціальними закладами, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

Процес залучення університетів до соціального та культурного життя суспільства з кожним роком набирав обертів, їх функції стрімко розширювалися, охоплюючи і сферу освіти, і економічні та політичні процеси, формування культури та світогляду тощо. Заклади вищої освіти сьогодні повинен брати на себе відповідальність за свій внесок у розвиток територій, країни загалом, зокрема, розуміти сутність цієї відповідальності, потенційну систему форм взаємодії та як провадити суспільні блага. Звідси автор висновковує, що сучасним університетам тісно в межах традиційних місій - освітньої та наукової, їх діяльність потрібно розширювати, реалізовуючи «третю місію». Проте відзначено, що якість та масштаб третьої місії університету визначаються якістю освітніх та наукових програм, тобто першої та другої місії.

Авторкою було розглянуто сайти п'ятдесяти закладів вищої освіти України, які входять до рейтингу «Топ 200 - Україна 2021», з метою аналізу нормативних документів, які розміщені на офіційних порталах університетів (Статути, Стратегії розвитку, зокрема розділ «Новини»). Розкрито основні проблеми, що перешкоджають успішному впровадженню «третьої місії» університетами та обґрунтовано шляхи подолання наявних протиріч. Зазначено, що окреслені чинники характерні для всієї системи вищої освіти.

Зроблено висновок, що трансфер технологій та інновацій, неперервна освіта та соціальна залученість - є основними параметрами, які характеризують зміст «третьої місії». Припущено, що вирішення виокремлених бар'єрів, забезпечать прискорення та ефективність імплементації «третьої місії» у діяльність університетів.

Ключові слова: «третя місія» університету, соціальна відповідальність, стримувальні чинники, імплементація «третьої місії», розвиток країни.

Abstract

інновація освіта університет

PROBLEMS OF REALIZATION OF THE "THIRD MISSION" IN THE CONDITIONS OF THE TRANSFORMING ROLE OF UNIVERSITIES

Vasynova Nadiia Serhiivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of Public Service and Management of Educational and Social Institutions Luhansk Taras Shevchenko National University

The process of involving universities in the social and cultural life of society was gaining strength every year, their functions were rapidly extending, covering the field of education, and economic and political processes, the formation of culture and world view and more. Institutions for higher education today must take responsibility for their contribution to the development of territories, country in general, in particular, to understand the essence of this responsibility, the potential system of forms of interaction and how to pursue public goods. Hence the author comes to conclusions that modern universities are closely within the traditional missions - educational and scientific, their activities need to be extended, implementing a "third mission". However, it is noted that the quality and scale of the third mission of the university are determined by the quality of educational and scientific programs, that is the first and second missions.

The author reviewed the sites of fifty institutions for higher education in Ukraine, which are included in the "Top 200 - Ukraine 2021" rating, in order to analyze regulations posted on official university portals (Statutes, Development Strategies, in particular the "News" section). The main problems that prevent the successful implementation of the "third mission" by universities are revealed and the ways of overcoming the existing contradictions are proved. It is noted that the indicated factors are characteristic of the whole system of higher education.

It is concluded that the transfer of technology and innovation, continuing education and social inclusion - are the main parameters that characterize the content of the "third mission". It is supposed that the solution of the identified barriers will ensure the acceleration and effectiveness of the implementation of the "third mission" in the activities of universities.

Keywords: "Third mission" of the university, social responsibility, deterrents, implementation of the "third mission", development of the country.

Постановка проблеми

Протягом великого історичного періоду відносини між університетом та суспільством зазнали значних змін. За цей час було пройдено великий шлях, під час якого університет спочатку був місцем отримання знань, потім став виконувати важливі соціальні функції. Процес залучення університетів до соціального та культурного життя суспільства з кожним роком набирав обертів, їх функції стрімко розширювалися, охоплюючи і сферу освіти, і економічні та політичні процеси, формування культури та світогляду тощо. З упевненістю зазначимо, що за останнє століття університети перетворилися на впливові центри здобування нових знань, технологій, прогресу в економічній та соціальній сфері. Звідси висновковуємо, що сучасним університетам тісно в межах традиційних місій - освітньої та наукової. Діяльність університетів потрібно розширювати, активно залучатися до справ громад, взаємодіяти із суспільством, усвідомлено брати на себе соціальну відповідальність за розвиток регіону, країни.

Отже, актуальність цієї теми викликана необхідністю сприяти соціально-економічному прогресу та модернізації суспільства, регіональному розвитку засобами освітньої діяльності, фундаментальних та прикладних наукових досліджень, реалізації соціально зорієнтованих проєктів. Якщо раніше про успіх університету судили за його досягненнями в освіті та науці, то в наш час від університетів очікують набагато більшого і, вірогідно, для того, щоб ці очікування виправдати, необхідно змінюватись. Змінюються форми та методи взаємодії університетів зі сферою науки, культури, економіки, громадянського суспільства. У зв'язку з цим важливим завданням є те, що університет сьогодні повинен брати на себе відповідальність за свій внесок у розвиток територій, країни загалом, зокрема, розуміти сутність цієї відповідальності, потенційну систему форм взаємодії та як провадити суспільні блага.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Тема «третьої місії» університетів давно на порядку денному зарубіжних дослідників освіти: Р. Барнета, Б. Рідінгсона, Х. Хорта, Дж. Скотта, Ф. Рідлі, Я. Пелікана, А. Швейцера. У цих розвідках розкрито еволюцію змін університетської місії, її зміст, сутність взаємодії університету та держави. Формування «соціального капіталу» для сфери соціального підприємництва як невід'ємного складника «третьої місії» розглянуто С. Топаловою, О. Швидкою, Ж. Торяник.

У своїх здобутках С. Курбатов, І. Павленко, І. Софронова, О. Сисоєва, Є. Хриков аналізують трансформацію місій університету, розкривають його соціальну відповідальність, стейкхолдерський підхід до діяльності університету, зокрема окреслюють напрями підвищення ефективності взаємодії закладів вищої освіти із роботодавцями та низка інших питань. Останні роки аналізом проблеми взаємодії закладів вищої освіти із територіальними громадами в Україні активно займаються дослідники кафедри публічної служби та управління навчальними й соціальними закладами ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» [2; 3; 4; 5; 8; 9].

Систематизація вітчизняних наукових праць дає підстави для висновку, що в українській науці публікації щодо розглянутої теми почали з'являтися десь у 2000-х роках, проте увагу фахівців-практиків до цієї проблеми активізовано з 2020-го року.

Авторкою поставлено завдання - розкрити основні проблеми, що перешкоджають успішному впровадженню університетами цього напряму роботи, окреслити шляхи подолання наявних протиріч.

До останнього часу увагу науковців, викладачів, керівників ЗВО було привернуто до якості освіти, що є не менш важливим питанням. Але сьогодні до основних викликів, із якими стикаються сучасні заклади вищої освіти, учені (В. Кремень, П. Альтбах, Джаміль Салмі) зараховують два напрями: необхідність бути інноваційними інституціями й необхідність бути глобальною інституцією [5; 10]. Проте підкреслимо, що ще в 90-ті роки минулого століття відомий теоретик університетської освіти Я. Пелікан закликав до переосмислення ідеї університету, указуючи на чинник громадськості як рушійну силу трансформацій [6].

Прискорення науково-технічного прогресу сприяло перетворенню знання на рушійну силу економічного розвитку. У зв'язку з цим виросло соціальне значення університетів, змінився їхній статус у суспільстві. Зрушення, що відбуваються буквально за останні два-три десятиліття, визначають зміни структури й ціннісного простору університету [7].

Аналіз джерельної бази з проблематики показує, що деякі дослідники зводять третю місію до соціальної діяльності університету. Проте, на нашу думку, поняття «третя місія» доречно розуміти в широкому сенсі, розглядаючи як багатовимірне явище, яке рівною мірою включає соціальні, культурні та науково-освітні виміри. Тому врахування концепції ТМ є запорукою не лише підвищення якості вищої освіти, але й потужним поштовхом до розвитку економіки та суспільства, європейської та світової інтеграції нашої держави.

Адже в наш час університетам необхідно розширювати свою місію, оскільки розвиток закладів вищої освіти (їхніх випускників) неможливий без занурення в соціальне середовище, ігнорування так званого «соціального служіння», без залучення в інтелектуальне та культурне середовище. Отже, для того, щоб бути рейтинговим університетом, необхідно виходити за межі двох основних місій - освіти та науки, зміцнюючи зв'язки з бізнесом, громадою (соціальними інститутами), тим самим посилюючи свій вплив на суспільство. Але на сьогоднішній день цей бік діяльності університетів вивчений недостатньо. Це викликано тим, що протягом тривалого часу в науковій спільноті «соціальний складник» діяльності університетів не розглядали як один із значущих чинників, що здатний вплинути на суспільні, ідеологічні, економічні та політичні процеси.

Учені в рамках реалізації проєкту «Європейські індикатори та методологія ранжування для третьої місії університету» [11] дійшли висновку, що глобальної практики здійснення ТМ не існує. Кожна країна діє в межах контексту. Як і кожен університет, вона шукає своє рішення. Це можна розуміти як те, що єдиного (глобального) поняття, розуміння ТМ не існує, воно адаптується до регіональних умов певної країни, а також визначається багатьма чинниками: рівнем розвитку вищої освіти та країни загалом, ступенем участі держави в діяльності ЗВО, обсягом фінансування, чинної політики в державі тощо, оскільки ці показники в кожній країні, навіть регіоні та громаді можуть значно різнитися [13].

Оскільки реалізація «третьої місії» сприяє соціально-економічному прогресу, модернізації суспільства, а також забезпечує розвиток інноваційного середовища регіонів, то це вимагає від сучасних закладів вищої освіти креативного підходу до вирішення питання щодо «служіння суспільству», що можливо за рахунок реалізації ТМ, яка має стати невід'ємною місією університету.

Ми розглянули сайти п'ятдесяти ЗВО України, які входять до рейтингу «Топ 200 - Україна 2021». Проаналізовано нормативні документи, які розміщені на офіційному порталі університетів (Статути, Стратегії розвитку, зокрема розділ «Новини»). Зауважимо, що в деяких університетах функціюють науково - організаційні відділи, наукові лабораторії / школи, науково-дослідні інститути, відділи науково-технічної інформації, але це поодинока практика. Зокрема трапляються випадки, коли на сайті заявлено, наприклад, про наявність відділу супроводу науково-технічних робіт, проте жодної інформації на сторінці не подано.

Спираючись на те, що діяльність Університетів регламентується в першу чергу Статутом, нами було проаналізовано їхню структуру, зміст та визначено, що жоден документ не містить окремого розділу щодо реалізації ТМ, а лише окремі напрями, діяльність яких знаходиться в межах усталених місій університету (освітньої та наукової). Майже таку ситуацію демонструє огляд Стратегій розвитку університетів. Лише деякі з них висвітлюють діяльність щодо реалізації саме ТМ, присвячуючи цьому питанню окремий розділ.

У розділі «Новини» достатньо уваги зосереджено на налагодженні взаємодії з роботодавцями та стейкхолдерами, організації соціальних і волонтерських заходів. Зокрема, окремі університети реалізують проєкти, які можна зарахувати до «третьої місії», проте загалом більшість проаналізованих заходів знаходиться в межах усталених, традиційних місій університету.

Отже, проведений аналіз дав можливість дійти висновку, що реалізація «третьої місії» є поодинокою практикою, зокрема відсутнє пряме згадування, розуміння університетів щодо сутності «третьої місії.

Спираючись на те, що «третя місія» не зафіксована в якості цінностей університету, окремого напряму, комплексного бачення щодо реалізації ТМ, рівня пріоритетності соціальних цінностей отримати важко. Уважаємо, що на цьому етапі проаналізовані заклади вищої освіти не можуть позиціонувати себе як університети, які активно включені в реалізацію «третьої місії».

Відтак, до стримувальних чинників, бар'єрів, які ускладнюють розвиток «третьої місії» університетів, можна віднести:

відсутність дефініцій та рамок (напрямів) ТМ;

відсутність підходів до оцінювання реалізації ТМ;

пасивність та консервативність окремих ЗВО щодо реалізації ТМ;

відсутність розуміння колективом університету необхідності та

важливості цього напряму, використання його переваг для підвищення ефективності своєї трудової діяльності;

- низька мотивація співробітників, відсутність ефективних стимулювальних заходів;

- відсутність спільних дискусійних платформ (і із ЗВО, і з громадами) щодо обміну досвідом реалізації ТМ, установлення взаємозв'язку із громадою. Якщо говорити про організацію подібних зустрічей із керівниками громад, то це допоможе з'ясувати нагальні проблеми, визначити потенційні форми взаємодії, визначення способів включення інфраструктури ЗВО в міське середовище тощо, як простежується відсутність чіткого взаємозв'язку між закладами вищої освіти та актуальними напрямами розвитку регіону, громади. Крім того, ми можемо припустити, що в територіальних громадах немає стратегічного підходу щодо взаємодії із ЗВО та навпаки;

вузьке розуміння та трактування ДІЯЛЬНОСТІ університетів, обмеження здебільшого на реалізації двох місій університету;

відсутність бенчмаркінгу проєктів. Бенчмаркінг - це перманентний, безперервний процес порівняння товарів (робіт, послуг), виробничих процесів, методів та інших параметрів досліджуваного підприємства (структурного підрозділу) з об'єктами інших підприємств чи структурних підрозділів. Основна мета бенчмаркінгу полягає у виявленні негативних відхилень у значеннях порівнюваних показників і причин таких відхилень, а також у розробленні пропозицій щодо їх ліквідації [1]. Так, до переліку наявних проблем можна віднести відсутність аналізу успішного досвіду реалізації проєктів інших університетів з метою оптимізації своєї роботи.

Окреслені чинники характерні, на нашу думку, для всієї системи вищої освіти. Очевидним є те, що задля швидкої та ефективної імплементації ТМ у діяльність університетів необхідно подолати окреслені бар'єри. У зв'язку з чим першочерговим повинно стати вирішення питання щодо нормативного визначення «третьої місії» університету в місії, візії, стратегічному плані для органічного поєднання всіх напрямів діяльності закладу. Включення різних аспектів реалізації «третьої місії» до змістових компонентів освітнього, наукового процесу, соціальної та виховної роботи, діяльності з розвитку інфраструктури закладу вищої освіти. Потужним поштовхом у цьому напрямі є створення та функціювання «експертного майданчика» на базі університету для підвищення відкритості та розширення комунікативних зв'язків ЗВО із бізнесом, територіальною громадою; крім того, для вироблення та обговорення ключових рішень у соціально-економічній, політичній, соціальній сферах розвитку регіонів. Через те «третю місію» потрібно розглядати як спектр університетської діяльності, що має потенціал корисності для суспільства, конкретних територій та галузей, регіонів, зокрема для тих, хто з ним взаємодіє.

Щоб виконати своє зобов'язання в рамках «третьої місії» бути соціально відповідальною установою, яка провадить суспільні блага, університет повинен мати чітко розроблену процедуру, план дій щодо її реалізації. Проте, як було з'ясовано, майже в кожному університеті відсутня певна системність щодо реалізації ТМ, тому вважаємо, що має також сенс розробити певні документ, наприклад:

- за основу щодо стратегічного формування реалізації ТМ в університетах можна розробити «дорожню карту»;

- практичні рекомендацій щодо створення окремих розділів із реалізації ТМ, а також розміщення їх на офіційному сайті університету;

- документ щодо керівництва реалізацією «третьої місії» та критерії оцінки рівня залученості університетів у соціальне середовище, оскільки певні університети вже на сьогодні активно працюють у цьому напрямі, а деякі стоять на місці. Крім того, корисно закладам вищої освіти публічно ділитися своїм досвідом щодо реалізації ТМ і на сайтах розміщувати звіти із висвітлення виконаної роботи за календарний рік.

Отже, «тертя місія» - це складне явище, яке ще в процесі розвитку, проте вже на цьому етапі зрозуміло, що це певна соціальна відповідальність закладів вищої освіти, а також до провідних напрямів діяльності, що охоплює ТМ, належать трансфер технологій та інновацій, неперервна освіта та соціальна участь (залученість). Які, за думкою фахівців, пов'язані з виробництвом, використанням та застосуванням знань та інших можливостей, що є в університеті, за межами традиційного академічного середовища [12]. Ми доходимо висновку, що зазначені види діяльності, а саме: трансфер технологій та інновацій, неперервна освіта та соціальна залученість - є основними параметрами, які характеризують зміст «третьої місії». Водночас якість та масштаб третьої місії університету визначаються якістю освітніх та наукових програм, тобто першої та другої місії. Таким чином, третя місія є природним та необхідним способом розвитку університету в сучасному світі для того, щоб українські університети були орієнтовані на розвиток економіки та суспільства

Висновки

Університет у сучасних умовах, спираючись на виклики сьогодення, не має право працювати сам для себе, жити своїм життям, однією із головних його місій повинно стати служіння суспільству, спрямування своєї діяльності на благо цілісного розвитку людини. Крім того, спираючись на те, що заклади вищої освіти є центром зосередження інтелекту, власником інфраструктури, його потенціал здатний бути певним драйвером розвитку конкретної території та потужним поштовхом розвитку країни загалом. Як уже зазначали, саме в поняття «третя місія» входить взаємодія закладів вищої освіти з суспільством, їхня соціальна відповідальність та залучення до справ регіону. Тому важливо стимулювати університети до реалізації «третьої місії». Адже це сприяє не лише збільшенню внеску університетів у соціально-економічний розвиток регіонів, територіальних громад, а також забезпечує покращення позицій у міжнародних рейтингах, підвищує престижність закладів вищої освіти.

Література:

1. Бондарчук О. М., Темченко Г. В., Астаф'єва К. О. Використання принципів бенчмаркінгу для забезпечення підвищення ефективності діяльності. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/3_2021/71.pdf

2. Кравченко О. І., Хриков Є. М., Васиньова Н. С. Аналіз потенціалу закладу вищої освіти щодо взаємодії з територіальними громадами. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 2021. Вип. 39. С. 265 - 269. URL: http://aphn- journal.in.ua/archive/39_2021/part_3/44.pdf

3. Кравченко О. І., Хриков Є. М., Васиньова Н. С. Перспективні напрями взаємодії закладів вищої освіти з територіальними громадами. Розвиток територіальних громад: правові, економічні та соціальні аспекти» : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (23-24 червня 2021 року, м. Миколаїв). Миколаїв : МНАУ, 2021. С 75 - 77. URL:

https://www.mnau.edu.ua/files/nauk_prof_konf/zbirnyk_tez_23-24_06_21.pdf

4. Кравченко О. І., Хриков Є. М., Васиньова Н. С. Форми взаємодії закладів вищої освіти із територіальними громадами. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. № 1 (339) березень. 2021. С. 167 - 176. URL: http://visnyk.luguniv.edu.ua/index.php/vped/article/view/485

5. Кремень В. Г. Філософія людиноцентризму в стратегіях освітнього простору. Київ : Педагогічна думка, 2009. 520 с.

6. Пелікан Я. «Ідея університету». URL: https://chytay-ua.com/view.php?id=946

7. Рогожа М. М., Курбатов С. В. Місія університету в західноєвропейській культурі (етичні та соціологічні аспекти). Ч. 1. Філософія освіти. 2017. № 2. С. 29 - 45. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/PhilEdu_2017_2_4

8. Хриков Є. М Теоретичні засади організації взаємодії закладів вищої освіти та територіальних громад. Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2021. №1. С. 88 -93. URL: http://pa.stateandregions.zp.ua/issue-1-2021

9. Хриков Є. М. Взаємодія університетів та громад: досвід для України. Публічне управління і адміністрування в Україні. 2021. Випуск 24. С. 102 - 107. URL: http://www.pag- journal.iei.od.ua/24-2021

10. Altbach P. G. апй Salmi J. The Roadto Academic Excellence: The Makingof World-Class Research Universities. World Bank, 2011. 366 p.

11. Green Paper Fostering and Measuring `Third Mission' in Higher Education Institutions. This Project has been funded with support from the European Commission. 2012. URL: https://www.researchgate.net/publication/308745768_Green_Paper_Fostering_and_Measuring_ Third_Mission_in_Higher_Education_Institutions.

12. Measuring Third Stream Activities: Final Report to the Russell Group of Universities / Molas-Gallart J., Salter A.; Patel P.; Scott A.; Duran X. Brighton : University of Sussex, 2002. P. IV.

13. Thorn K. Soo M. Latin American Universities and the Third Mission - Trends,

Challenges and Policy Options. World Bank Policy Research Working Paper 4002, August 2006. P. 1 - 23. https://openknowledge.worldbank.org/bitstream/handle/10986/9301/wps4002.pdf?

sequence=1&isAllowed=y

References:

1. Bondarchuk O. M., Temchenko H. V., Astafieva K. O. (2021). Vykorystannia pryntsypiv benchmarkinhu dlia zabezpechennia pidvyshchennia efektyvnosti diialnosti. [Using benchmarking principles to increase efficiency]. Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/3_2021/71.pdf [in Ukrainian].

2. Khrykov Ye. M. (2021). Teoretychni zasady orhanizatsii vzaiemodii zakladiv vyshchoi osvity ta terytorialnykh hromad. (2021). [Theoretical principles of organization of interaction between higher education institutions and territorial communities]. Derzhava ta rehiony. Seriia: Derzhavne upravlinnia. 2021. №1. S. 88-93. Retrieved from http://pa.stateandregions.zp.ua/issue-1-2021 [in Ukrainian].

3. Khrykov Ye. M. (2021). Vzaiemodiia universytetiv ta hromad: dosvid dlia Ukrainy. [Interaction of universities and communities: experience for Ukraine]. Publichne upravlinnia i administruvannia v Ukraini. 2021. Vypusk 24. S. 102 - 107. Retrieved from http://www.pag-journal.iei.od.ua/24-2021 [in Ukrainian].

4. Kravchenko O. I., Khrykov Ye. M., Vasynova N. S. (2021) Formy vzaiemodii zakladiv vyshchoi

osvity iz terytorialnymy hromadamy Visnyk LNU imeni Tarasa Shevchenka. [Forms of interaction of higher education institutions with territorial communities Bulletin of Taras Shevchenko Lviv National University]. Pedahohichni nauky. № 1 (339) berezen. 2021. S. 167 - 176. Retrieved from

http://visnyk.luguniv.edu.ua/index.php/vped/article/view/485 [in Ukrainian].

5. Kravchenko O. I., Khrykov Ye. M., Vasynova N. S. (2021). Analiz potentsialu zakladu vyshchoi

osvity shchodo vzaiemodii z terytorialnymy hromadamy. [Analysis of the potential of higher education institutions to interact with local communities]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk: mizhvuzivskyi zbirnyk naukovykh prats molodykh vchenykh Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. 2021. Vyp. 39. S. 265 - 269. Retrieved from: http://aphn-

journal.in.ua/archive/39_2021/part_3/44.pdf [in Ukrainian].

6. Kravchenko O. I., Khrykov Ye. M., Vasynova N. S. (2021). Perspektyvni napriamy vzaiemodii zakladiv vyshchoi osvity z terytorialnymy hromadamy. [Perspective directions of interaction of higher education institutions with territorial communities]. Rozvytok terytorialnykh hromad: pravovi, ekonomichni ta sotsialni aspekty» : materialy mizhnar. nauk.-prakt. konf. (23-24 chervnia 2021 roku, m. Mykolaiv). Mykolaiv : MNAU, 2021. S 75 - 77. Retrieved from: https://www.mnau.edu.ua/files/nauk_ prof_konf/zbirnyk_tez_23 -24_06_21.pdf [in Ukrainian].

7. Kremen V. H. Filosofiia liudynotsentryzmu v stratehiiakh osvitnoho prostoru. (2009). [Philosophy of anthropocentrism in the strategies of educational space]. Kyiv : Pedahohichna dumka. 520 s. [in Ukrainian].

8. Pelikan Ya. «Ideia universytetu». ["The idea of the university"]. Retrieved from https://chytay- ua.com/view.php?id=946 [in Ukrainian].

9. Rohozha M. M., Kurbatov S. V. (2017). Misiia universytetu v zakhidnoievropeiskii kulturi (etychni

ta sotsiolohichni aspekty). [University mission in Western European culture (ethical and sociological aspects)]. Ch. 1. Filosofiia osvity. 2017. № 2. S. 29 - 45. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/

UJRN/PhilEdu_2017_2_4 [in Ukrainian].

10. Altbach P. G. аnd Salmi J. The Roadto Academic Excellence: The Makingof World-Class Research Universities. World Bank, 2011. 366 p.

11. Green Paper Fostering and Measuring `Third Mission' in Higher Education Institutions. This Project has been funded with support from the European Commission. 2012. URL : https://www.researchgate.net/publication/308745768_Green_Paper_Fostering_and_Measuring_Third_ Mission_in_Higher_Education_Institutions.

12. Measuring Third Stream Activities: Final Report to the Russell Group of Universities / Molas- Gallart J., Salter A.; Patel P.; Scott A.; Duran X. Brighton : University of Sussex, 2002. P. IV.

13. Thorn K. Soo M. Latin American Universities and the Third Mission - Trends, Challenges and

Policy Options. World Bank Policy Research Working Paper 4002, August 2006. P. 1 - 23.

https://openknowledge.worldbank.org/ bitstream/handle/10986/9301/wps4002.pdf?sequence=1&isAllowed=y

Размещено на Allbest.ru