Критерії, показники й рівні сформованості екологічної компетентності майбутніх учителів біології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Критерії, показники й рівні сформованості екологічної компетентності майбутніх учителів біології

Хроленко Марина Володимирівна

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і методики викладання природничих наук, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженко

Анотація

У статті висвітлено авторське напрацювання щодо виокремлення критеріїв, показників і рівнів сформованості екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки. Критеріально-показниковий підхід застосовано з метою реалізації діагностичних процедур з визначення рівнів досліджуваної здатності студентів.

Наголошено, що критерії відображають суттєві ознаки, особливості прояву певного компонента екологічної компетентності студентів і є інструментом оцінювання рівня їх сформованості. Визначено загальні вимоги до критеріїв сформованості досліджуваної здатності. Показники розглядаються як індикатори, які визначають інтенсивність прояву критеріїв, дають змогу диференціювати рівні сформованості аналізованої компетентності.

Проаналізовано підходи вчених до виокремлення критеріїв, показників і рівнів сформованості екокомпетентності здобувачів вищої освіти. З'ясовано варіювання дослідниками кількості рівнів сформованості цієї здатності студентів у зв'язку з неуніфікованістю їхньої градації.

Автором виокремлені та схарактеризовані критерії сформованості екологічної компетентності майбутніх учителів біології: когнітивний, аксіологічно-спонукальний, операційно-продуктивний, оцінно-професійний. Наголошено, що зазначені критерії корелюють із структурно-функціональними складниками аналізованої здатності, а показники послідовно й алгоритмічно в динаміці демонструють процес їхнього формування в освітньому просторі.

Врахування критеріїв і показників, узагальнення результатів наукових пошуків з проблеми дослідження, а також власного педагогічного досвіду уможливило визначити й схарактеризувати чотири рівні сформованості екологічної компетентності майбутніх учителів біології: початковий, середній, достатній і високий. Наведені рівні вможливлюють оцінити ступінь сформованості екокомпетентності здобувачів вищої освіти у процесі фахової підготовки й визначити ефективність реалізації мети досліджуваної педагогічної системи.

Акцентовано увагу, що схарактеризовані критерії, показники і рівні є умовними й не претендують на універсальність з огляду на багатофакторний вплив на динамічний, неперервний процес формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології.

Ключові слова: критерії, показники, рівні, екологічна компетентність, майбутні учителі біології, фахова підготовка студентів.

Abstract

Khrolenko Maryna Volodymyrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Theory and Methods of Natural Sciences Teaching, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University

CRITERIA, INDICATORS AND LEVELS OF ECOLOGICAL COMPETENCE FORMATION OF FUTURE BIOLOGY TEACHERS

The article highlights the author's work on identification of criteria, indicators and levels of ecological competence formation of future biology teachers in the process of professional training. Criterion-indicative approach is applied in order to implement diagnostic procedures for determining the levels of students' ability to be studied.

It is emphasized that the criteria reflect essential signs, features of the manifestation of a certain component of students' ecological competence and are a tool for assessing the level of their formation. The general requirements for the criteria for the formation of the studied ability have been defined. Indicators are considered as indicators that determine the intensity of the criteria's manifestation, make it possible to differentiate the levels of formation of the analyzed competence. The approaches of scientists to distinguish criteria, indicators and levels of formation of ecological competence of students of higher education have been analyzed. Variations in the number of levels of formation of this ability of students in connection with the non-uniformity of their gradation have been clarified by the researchers.

The author singled out and characterized the criteria for the formation of ecological competence of future biology teachers: cognitive, axiological- motivational, operational-productive, evaluative-professional. It has been emphasized that the specified criteria correlate with structural and functional ones components of the analyzed ability, and indicators consistently and algorithmically in dynamics demonstrate the process of their formation in the educational space.

Taking into account criteria and indicators, summarizing the results of scientific research on the research problem, as well as own pedagogical experience have made it possible to determine and characterize four levels of formation environmental competence of future biology teachers: primary, secondary, sufficient and high. The given levels make it possible to assess the degree of formation of ecological competence of higher education students in the process of professional training and to determine the effectiveness of the goal of the studied pedagogical systems.

It has been emphasized that the characterized criteria, indicators and levels are conditional and do not pretend to be universal in view of the multifactorial influence on the dynamic, continuous process of forming the environmental competence of future biology teachers.

Keywords: criteria, indicators, levels, ecological competence, future biology teachers, professional training of students.

Постановка проблеми

компетентність учитель біологія

Переорієнтація сучасної вищої освіти на європейські стандарти передбачає підготовку екологічно компетентних майбутніх учителів, які здатні відповідально діяти в навколишньому природному середовищі, відчувати власну причетність до збереження, відновлення та збагачення природного довкілля, формувати та розвивати екокомпетентність здобувачів загальної середньої освіти і є суб'єктами особистісного і професійного зростання.

Досягнути означених якостей майбутніх педагогів можливо у межах спеціально створеної педагогічної системи. З метою зіставлення мети розробленої педагогічної системи і отриманого результату виникає необхідність виміряти рівні сформованості екологічної компетентності майбутніх учителів біології. У процесі реалізації діагностичних процедур з визначення рівнів досліджуваної здатності студентів застосовується критеріально-показниковий підхід. Обґрунтування критеріїв і показників сформованості екологічної компетентності здобувачів вищої педагогічної освіти, створення та добір діагностичного інструментарію базується на розумінні сутності досліджуваного феномену, структурно-функціональної характеристики, значення екокомпетентності в освітньому процесі фахової підготовки майбутніх педагогів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз наукових праць вітчизняних i зарубіжних учених свідчить про різноплановість підходів до визначення критеріїв сформованості екологічної компетентності здобувачів вищої освіти.

Так, І. Сяська, досліджуючи формування екологічної компетентності майбутніх учителів природничих дисциплін, акцентує увагу на таких інтегрованих критеріях сформованості цієї здатності: когнітивний, аксіологічний, практико- процесуальний, нормативно-світоглядний [1, С. 173-174]. Науковиця у процесі визначення критеріїв сформованості екокомпетентності студентів бере за основу якісно-кількісні характеристики складників досліджуваної здатності та через діагностичні показники розкриває значення окреслених критеріїв.

Учена Л. Титаренко, окреслюючи особливості формування екологічної компетентності студентів біологічних спеціальностей університету, визначає декілька критеріїв до кожного структурно-функціонального компонента, як-от: обізнаність із екологічною проблематикою, усвідомлення екологічних проблем місцевого рангу, наявність досвіду вирішення екологічних проблем - інформаційно-досвідний компонент; екологічні цінності у ієрархії цінностей особистості, ставлення до природи - мотиваційно-ціннісний; екологічно доцільна поведінка і діяльність у професійній та побутовій сферах - поведінково-діяльнісний. Цілком слушно, на нашу думку, авторка виокремлює критерії для складників, які є інтегрувальними в екологічній компетентності здобувачів вищої освіти: готовність діяти у довкіллі з мінімальною шкодою для нього, відповідальність за стан природи [2, С. 50-51].

Н. Баюрко закцентовує увагу на критеріях готовності майбутніх учителів біології до розвитку екологічної компетентності учнів, а саме: ціннісне усвідомлення та сформованість мотивації розвитку екологічної компетентності учнів на уроках біології; оволодіння професійними знаннями (фаховими, психолого-педагогічними, екологічними); здатність до практичного розвитку екологічної компетентності учнів [3, С. 74].

Я. Логвінова у процесі добору якісних і кількісних ознак сформованості екологічної компетентності майбутніх викладачів біології спирається на такі принципи: точності, обґрунтованості та стійкості - для добору критеріїв, інформативності і можливості інтерпретації - показників. Дослідниця визначає критерії, які дозволяють оцінити ефективність розроблених педагогічних умов формування досліджуваної здатності, як-от: ставлення до природи, екологічна грамотність і екологічно доцільна поведінка [4].

О. Герасимчук, досліджуючи формування екологічної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі професійної підготовки, виокремлює такі критерії сформованості цієї здатності: ціле-мотиваційний, інформаційний, операційно-діяльнісний, ціннісний [5, С. 96-97]. Дослідниця підкреслює, що пропоновані критерії й показники є цілісними, універсальними і можуть застосовуватись для якісно-кількісної характеристики екокомпетентності студентів різних спеціальностей закладів вищої освіти.

А. Хрипунова для визначення рівня сформованості екологічної компетентності майбутніх інженерів визначає такі критерії: мотиваційний, особистісний, когнітивний, процесуальний, рефлексивний [6]. Виокремлені науковицею критерії є співзвучними з компонентами екокомпетентності студентів досліджуваної спеціальності й відображають основні закономірності формування означеної здатності.

Н. Чорновол у процесі характеристики динаміки сформованості екологічної компетентності студентів технічних закладів вищої освіти послуговується такими критеріями: засвоєння екологічних знань, екоціннісні диспозиції й екологічна інформованість, готовність, активність [7, С. 141].

Отже, аналіз низки наукових праць з проблеми дослідження засвідчує, що в них представлений достатньо широкий спектр критеріїв і показників сформованості екологічної компетентності здобувачів вищої освіти. Інтегруючим ядром для них є узгодженість із структурно-функціональними складниками екологічної компетентності здобувачів вищої освіти, а також можливість їх якісно-кількісного відображення.

Незважаючи на вагомий внесок науковців у дослідження проблеми визначення критеріїв і рівнів сформованості екологічної компетентності здобувачів вищої освіти, результати вивчення стану її теоретичної та практичної розробленості свідчать про необхідність продовження наукового пошуку у визначеному напрямі.

Мета статті - визначити й обґрунтувати критерії та показники сформованості екологічної компетентності майбутніх учителів біології, схарактеризувати рівні розвитку досліджуваної здатності.

Виклад основного матеріалу

У довідковій і науково-педагогічній літературі поняття «критерій» тлумачиться як:

- мірило оцінки, судження, необхідна й достатня умова прояву або існування якогось явища чи процесу [8, С. 95];

- індикатор, орієнтир, на основі якого відбувається оцінка того чи того педагогічного явища [9, С. 300];

- ознака, за якою визначається ступінь відповідності педагогічної діяльності встановленим цілям, стандартам, нормам [10, С. 435];

- одна з ключових ланок педагогічного дослідження, що дозволяє оцінити стан розв'язання певної педагогічної проблеми, виокремити напрями її подальшого розв'язання, перевірити ефективність запропонованих методичних систем [11, С. 143];

- властивість досліджуваного об'єкта, що надає достовірну інформацію про його стан, рівень функціонування та розвитку [12, С. 176].

Отже, критерії відображають суттєві ознаки, особливості прояву того чи того компонента екологічної компетентності студентів і є інструментом оцінювання рівня їх сформованості. Критерії репрезентуються через показники, які узагальнено визначають інтенсивність їх прояву, дають змогу диференціювати рівні сформованості досліджуваного явища.

У визначенні основних вимог до критеріїв ми поділяємо думку Є. Хрикова: в основу обґрунтування критеріїв мають бути покладені чіткі методологічні засади; формулювання критеріїв мають відбивати особливості того явища, яке буде оцінюватися, а не загальні структурні компоненти особистості; критерії повинні бути однорівневими, жоден критерій не може бути складником іншого [11, С. 145].

Спираючись на опрацьовані джерела, змістове наповнення і структуру екологічної компетентності майбутніх учителів біології й з метою оцінювання якісно-кількісних характеристик сформованості досліджуваної здатності визначаємо такі критерії: когнітивний, аксіологічно-спонукальний, операційно- продуктивний, оцінно-професійний.

Когнітивний критерій відображає рівень сформованості знаннєво- змістового компонента екологічної компетентності майбутніх педагогів і виявляється в оволодінні професійними знаннями: природничо-науковими, психолого-педагогічними, екологічними. Означений критерій передбачає глибоке розуміння здобувачами вищої освіти сутності екологічної компетентності як складника професійної здатності, її компонентів, форм, методів і засобів формування цього феномену в учнів. Когнітивний критерій характеризує також ступінь володіння екологічними поняттями і термінами, уміння застосовувати отримані знання на практиці, виявляти міжпредметні асоціативні зв'язки.

Показниками означеного критерію є: фахові екологічні й природничо- наукові знання; знання з психолого-педагогічних дисциплін; розуміння сутності екологічної компетентності як інтегративного феномену; знання з методики (принципи, форми, методи, засоби) формування та розвитку екокомпетентності учнів; екологічне мислення.

Аксіологічно-спонукальний критерій відображає рівень сформованості ціннісно-мотиваційного складника екологічної компетентності майбутніх учителів біології і характеризує значення та місце екологічно орієнтованих цінностей в ієрархії ціннісних орієнтацій особистості, ціннісне ставлення до природи, розвиток потреб, інтересів та установок у взаємодії з навколишнім природним середовищем, переважаючий тип мотивації до здійснення екологічної діяльності й поведінки у природному довкіллі. Означений критерій виявляється також в усвідомленні здобувачами вищої освіти значущості розвитку власної екологічної компетентності й умотивованості розвитку цієї здатності в учнів.

Аксіологічно-спонукальний критерій виявляє також і ступінь розвитку інтересу до навколишнього природного середовища, який перетворюється в уподобання, а відтак і в потребу взаємодії з природою. Прагнення, переконання, уподобання, потреби, інтереси, цінності становлять мотиваційну сферу майбутніх педагогів, яка є стрижнем особистості й визначальною у спрямованості екологічної діяльності. Зазначений вище критерій характеризує спрямованість мотивів студентів у процесі взаємодії з природним довкіллям: естетичну, етичну, пізнавальну, практичну, прагматичну.

Показниками означеного критерію є: ціннісні орієнтації особистості; ціннісне ставлення до природного довкілля; потреби, інтереси, мотиви щодо здійснення екологічної діяльності; усвідомлення значущості розвитку власної й учнівської екокомпетентності.

Операційно-продуктивний критерій відображає рівень сформованості діяльнісно-технологічного компонента екологічної компетентності майбутніх учителів біології і виявляється в участі в екологічній діяльності, дотриманні правил поведінки у природному довкіллі, в умінні застосовувати екологічні знання для розв'язання практичних завдань у повсякденному житті та

професійній діяльності, здійсненні екологічного просвітництва, у володінні методикою формування і розвитку екологічної компетентності здобувачів загальної середньої освіти. Цей критерій характеризує як уміння і навички здійснення певних екологічних дій (вчинків, поведінки, діяльності), так і їх результативність, яка виражається ступенем досягнення визначеної мети.

Показниками операційно-продуктивного критерію є: уміння і навички екологічної діяльності; уміння застосовувати набуті знання у практичній діяльності; екологічна позиція; уміння розвивати власну й учнівську екокомпетентність.

Оцінно-професійний критерій відображає рівень сформованості професійно-рефлексивного складника екологічної компетентності майбутніх учителів біології і виявляється у здатності аналізувати і коректувати власну діяльність і поведінку відповідно до еколого-етичних норм, оцінювати екологічну доцільність здійснюваних дій і вчинків, усвідомлювати та оцінювати власну діяльність з реалізації завдань екологічної освіти та виховання учнів.

Показниками зазначеного вище критерію є: самоаналіз власної екологічної і професійної діяльності; аналіз і оцінка власного рівня сформованості екологічної компетентності; прагнення до самовдосконалення; усвідомлення та оцінка власної діяльності з реалізації завдань екологічної освіти та виховання учнів.

Виділені нами критерії та показники уможливлюють визначення рівнів сформованості екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки. Аналіз наукового доробку вчених з окресленої проблеми свідчить про різноплановість підходів до визначення рівнів сформованості екологічної компетентності здобувачів вищої освіти. Констатуємо варіювання дослідниками кількості рівнів сформованості екокомпетентності студентів у зв'язку з неуніфікованістю їхньої градації. Найбільш поширеним є вирізнення трьох рівнів сформованості аналізованої здатності, коли науковці позначають крайні межі прояву досліджуваної ознаки та проміжний варіант, як-от: наявність, відсутність і часткову наявність або відсутність. Чотирьохрівнева класифікація набула меншого поширення і застосовується науковцями для акцентування значущості більшої кількості проміжних (перехідних) варіантів прояву певної ознаки.

Підтримуємо думку Н. Ткаченко про виокремлення 4-5 рівнів для характеристики певного феномену. Науковиця виходить з того, що «з метою отримання вірогідних результатів статистичне групування відповідно до отриманих експериментальних даних слід здійснювати таким чином, щоб до кожного розряду ввійшло 20-25 % значень вимірюваної ознаки» [13, С. 297].

Отже, на підставі визначених критеріїв і показників сформованості екокомпетентності студентів та з урахуванням поглядів науковців щодо її рівневої диференціації ми виокремлюємо чотири рівні сформованості досліджуваної здатності в майбутніх учителів біології: початковий, середній, достатній і високий (табл. 1).

Таблиця 1

Характеристика рівнів сформованості екологічної компетентності майбутніх учителів біології

Висновки

Отже, нами виокремлені та схарактеризовані критерії сформованості екологічної компетентності майбутніх учителів біології: когнітивний, аксіологічно-спонукальний, операційно-продуктивний, оцінно- професійний. Зазначені критерії корелюють із структурно-функціональними складниками аналізованої здатності, а показники послідовно й алгоритмічно в динаміці демонструють процес їхнього формування в освітньому просторі.

Врахування критеріїв і показників, узагальнення результатів наукових пошуків з проблеми дослідження, а також власного педагогічного досвіду уможливило визначити й схарактеризувати чотири рівні сформованості екологічної компетентності майбутніх учителів біології: початковий, середній, достатній і високий. Наведені рівні вможливлюють оцінити ступінь сформованості екокомпетентності здобувачів вищої освіти у процесі фахової підготовки й визначити ефективність реалізації мети досліджуваної педагогічної системи. Водночас зазначимо, що схарактеризовані критерії, показники і рівні є умовними й не претендують на універсальність з огляду на багатофакторний вплив на динамічний, неперервний процес формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології.

Перспективи подальших наукових пошуків пов'язуємо із здійсненням діагностики рівнів сформованості екологічної компетентності здобувачів вищої освіти.

Література:

1. Сяська І. О. Теоретичні і методичні засади формування екологічної компетентності майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі професійної підготовки : дис. ... д-ра пед. наук: 13.00 04. Рівне, 2021. 566 с.

2. Титаренко Л. М. Формування екологічної компетентності студентів біологічних спеціальностей університету : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.07. Київ, 2007. 210 с.

3. Баюрко Н. В. Підготовка майбутніх учителів біології до розвитку екологічної компетентності учнів основної школи : дис. ... канд пед. наук : 13.00.04. Вінниця, 2017. 314 с.

4. Логвінова Я. О. Формування екологічної компетентності майбутнього викладача біології в процесі вивчення природничих дисциплін : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Кіровоград, 2014, 246 с.

5. Герасимчук О. Л. Формування екологічної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі професійної підготовки : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Житомир, 2015, 199 с.

6. Хрипунова А. Л. Формування екологічної компетентності майбутніх інженерів - фахівців цивільного захисту : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Харків, 2009. 252 с.

7. Чорновол Н. М. Формування екологічної компетентності студентів вищих технічних навчальних закладів у процесі технологічних практик : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Львів, 2010. 279 с.

8. Словник-довідник з професійної педагогіки / за ред. А. В. Семенової. Одеса: Пальміра, 2006. 221 с.

9. Чубрей О. С. Система підготовки майбутніх учителів географії до професійної

діяльності на засадах компетентнісного підходу : дис. д-ра пед. наук: 13.00.04.

Хмельницький, 2020. 511 с.

10. Енциклопедія освіти / за ред. В. Г. Кременя. Київ : Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.

11. Хриков Є. М. Методологія педагогічного дослідження: монографія. Харків, 2018. 294 с.

12. Фрицюк В. А. Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх педагогів до безперервного професійного саморозвитку : дис.. ..д-ра пед. наук: 13.00.04. Вінниця, 2017. 532 с.

13. Ткаченко Н. М. Теоретичні і методичні засади формування професійного іміджу майбутніх учителів іноземних мов у педагогічних закладах вищої освіти : дис. . д-ра пед. наук : 13.00.04. Глухів, 2020. 617 с.

References:

1. Siaska, I. O. (2021). Teoretychni i metodychni zasady formuvannia ekolohichnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv pryrodnychykh dystsyplin u protsesi profesiinoi pidhotovky [Theoretical and methodological principles of the formation of environmental competence of future teachers of natural sciences in the process of professional training]. Doctor's thesis. Rivne [in Ukrainian].

2. Tytarenko, L. M. (2007). Formuvannia ekolohichnoi kompetentnosti studentiv biolohichnykh spetsialnostei universytetu [Formation of ecological competence of students of biological specialties of the university]. Сandidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

3. Baiurko, N. V. (2017). Pidhotovka maibutnikh uchyteliv biolohii do rozvytku ekolohichnoi kompetentnosti uchniv osnovnoi shkoly [Preparation of future biology teachers for the development of environmental competence of elementary school students]. Сandidate's thesis. Vinnytsia [in Ukrainian].

4. Lohvinova, Ya. O. (2014). Formuvannia ekolohichnoi kompetentnosti maibutnoho vykladacha biolohii v protsesi vyvchennia pryrodnychykh dystsyplin [Formation of ecological competence of the future biology teacher in the process of studying natural sciences]. Сandidate's thesis. Kirovohrad [in Ukrainian].

5. Herasymchuk, O. L. (2015). Formuvannia ekolohichnoi kompetentnosti maibutnikh hirnychykh inzheneriv u protsesi profesiinoi pidhotovky [Formation of environmental competence of future mining engineers in the process of professional training]. Сandidate's thesis. Zhytomyr [in Ukrainian].

6. Khrypunova, A. L. (2009). Formuvannia ekolohichnoi kompetentnosti maibutnikh inzheneriv - fakhivtsiv tsyvilnoho zakhystu [Formation of environmental competence of future engineers - civil defense specialists]. Сandidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].

7. Chornovol, N. M. (2010). Formuvannia ekolohichnoi kompetentnosti studentiv vyshchykh tekhnichnykh navchalnykh zakladiv u protsesi tekhnolohichnykh praktyk [Formation of environmental competence of students of higher technical educational institutions in the process of technological practices]. Сandidate's thesis. Lviv [in Ukrainian].

8. Semenova, A. V. (2010). (Ed.). Slovnyk-dovidnyk z profesiinoi pedahohiky [Dictionaryhandbook on professional pedagogy]. Odesa: Palmira [in Ukrainian].

9. Chubrei, O. S. (2020). Systema pidhotovky maibutnikh uchyteliv heohrafii do profesiinoi diialnosti na zasadakh kompetentnisnoho pidkhodu [The system of preparation of future geography teachers for professional activity on the basis of the competence approach]. Doctor's thesis. Khmelnytskyi [in Ukrainian].

10. Kremen, V. H. (2008). (Ed.). Entsyklopediia osvity [Encyclopedia of Education]. Kyiv: Yurinkom Inter [in Ukrainian].

11. Khrykov, Ye. M. (2018). Metodolohiia pedahohichnoho doslidzhennia [Methodology of pedagogical research]. Kharkiv [in Ukrainian].

12. Frytsiuk, V. A. (2017). Teoretychni ta metodychni zasady pidhotovky maibutnikh pedahohiv do bezperervnoho profesiinoho samorozvytku [Theoretical and methodical bases of preparation of future teachers for continuous professional self-development]. Doctor's thesis. Vinnytsia [in Ukrainian].

13. Tkachenko, N. M. (2020). Teoretychni i metodychni zasady formuvannia profesiinoho imidzhu maibutnikh uchyteliv inozemnykh mov u pedahohichnykh zakladakh vyshchoi osvity [Theoretical and methodological principles of the formation of the professional image of future teachers of foreign languages in pedagogical institutions of higher education]. Doctor's thesis. Hlukhiv [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru