Психологічна готовність дітей дошкільного віку до навчання в новій українській школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічна готовність дітей дошкільного віку до навчання в новій українській школі

Волинець Наталія Валентинівна

доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Анотація

Пріоритетом навчання дитини на етапі підготовки до навчання в новій українській школі, як і всього періоду дошкільного дитинства, є загальний її розвиток. Саме це забезпечує подальшу успішність навчання дитини у сучасній школі й означає, що педагоги дошкільних освітніх установ і батьки, діти яких ідуть у школу, повинні піклуватися про те, щоб у першокласників були сформовані загальні здібності та якості особистості, необхідні для здійснення принципово нової для них навчальної діяльності.

Підготовка дитини до школи - це тривала виховна і освітня робота, завдяки якій майбутній першокласник набуває всі необхідні якості для навчання та шкільного життя в суспільстві однолітків. Вона охоплює широке коло питань і не обмежується тільки прищепленням дитині суми знань, умінь і навичок: це і психологічна готовність до навчання, працьовитість, дисциплінованість, досить висока розумова і фізична працездатність, найпростіші навички самоорганізації навчальної діяльності, вміння будувати відносини як з однолітками, так і з учителем. Вона передбачає необхідний і достатній рівень психологічного розвитку дитини для освоєння шкільної програми в умовах навчання в колективі однолітків.

Психологічна готовність до навчання в новій українській школі виявлена у чверті дошкільнят, що передбачає сформовану психосоціальну зрілість поведінки, сформовану внутрішню позицію школяра, високі рівні готовності мислення та розумової активності. Вони мають високий пізнавальний інтерес, адекватно реагують на різні життєві ситуації, співвідносять поведінку з її наслідками, виявляють цілеспрямованість та самостійність, здатні до елементарної відповідальності за ухвалене рішення, здатні керуватися у своїй поведінці моральними нормами, відчувають межі припустимої поведінки, орієнтуються у нових умовах, вміють дружити, здатні висловлювати свою думку чітко, логічно, образно, переконливо, можуть перебувати в групі та керуватися її інтересами, розрізняють соціально схвальну поведінку від несхвальної та мають елементарні навички дипломатичної поведінки.

Ключові слова: психологічна готовність до школи, нова українська школа, дошкільний вік, психічний розвиток особистості в період дошкільного дитинства.

Abstract

PSYCHOLOGICAL READYNESS OF PRESCHOOL CHILDREN TO LEARN IN THE NEW UKRAINIAN SCHOOL

Volynets Nataliya Valentynivna Doctor of Psychological Sciences, Associate Professor, Professor of the Psychology, Pedagogy and Social and Economic Disciplines Department, Bohdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine

The priority of the child's education at the stage of preparation for study in the new Ukrainian school, as well as the whole period of preschool childhood, is its general development. This ensures the further success of the child's education in modern school and means that teachers of preschool educational institutions and parents whose children go to school should ensure that first-graders have developed the general abilities and personality qualities necessary to implement a fundamentally new for them educational activities.

Preparing a child for school is a long-term educational work, thanks to which the future first-grader acquires all the necessary qualities for learning and school life in a peer society. It covers a wide range of issues and is not limited to instilling in the child the amount of knowledge, skills and abilities: it is psychological readiness to learn, diligence, discipline, high mental and physical performance, the simplest skills of self-organization of educational activities, ability to build relationships with peers and and with the teacher. It provides the necessary and sufficient level of psychological development of the child to master the school program in terms of learning in a peer group.

Psychological readiness to study in the new Ukrainian school was found in a quarter of preschoolers, which implies the formed psychosocial maturity of behavior, the formed internal position of the student, high levels of readiness for thinking and mental activity. They have a high cognitive interest, adequately respond to various life situations, correlate behavior with its consequences, show purposefulness and independence, are able to elementary responsibility for the decision, are able to be guided in their behavior by moral norms, feel the limits of acceptable behavior, navigate new conditions. are able to make friends, are able to express their opinion clearly, logically, figuratively, convincingly, can be in the group and guided by its interests, distinguish socially acceptable behavior from disapproving and have basic skills of diplomatic behavior

Keywords: psychological readiness for school, new Ukrainian school, preschool age, mental development of personality in the period of preschool childhood.

Постановка проблеми

психологічна готовність діти школа

Вступ дитини до школи є важливим етапом у її житті, пов'язаний з новими стосунками з батьками, іншими дорослими та дітьми, а також видами діяльності, серед яких провідною стає навчальна. Це складний період у розвитку дитини, вона приступає до систематично організованого навчання, що повністю змінює її спосіб життя, статус, поведінку. Сучасні умови життя та діяльності людини в Україні характеризуються кардинальними змінами в сфері економіки, соціальних ситуаціях та освіти. Суспільство висуває нові вимоги до розвитку особистості, зокрема її емоційної сфери інтелектуальної зони розвитку (постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», наказ Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 № 268 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти» [1; 2]) тощо.

Вирішення цього завдання тісно пов'язане з реалізацією Державної національної програми, Закону України «Про освіту», в яких визначено, що побудова демократичного суспільства, його розвиток значною мірою залежить від творчості, активності та емоційної стійкості його членів. Отже, Нова українська школа (НУШ) презентувала вимоги до взаємин «учні - батьки - вчителі - школа». Пріоритетами в них є педагогіка партнерства, нові підходи до навчання учнів, формування в них ключових компетеностей тощо.

Психологічна готовність дитини до навчання у школі є важливим чинником для адаптації дитини в шкільних умовах, для її подальшої ефективної навчальної діяльності. Психологічна готовність дитини до шкільного навчання - це ознака психічного розвитку особистості в період дошкільного дитинства. Психологічна готовність включає формування готовності у дитини нової соціальної позиції. Дитина повинна усвідомлювати, що вона стала учнем, що має певні обов'язки і права. Ця готовність виражається ще й у тому, як дитина ставиться до себе, школи, вчителів, навчальної діяльності. Якщо дитина психологічно готова до школи її не будуть приваблювати тільки атрибути шкільного життя, такі як підручники, олівці, зошити тощо. Її приваблюватиме можливість отримувати знання. Майбутньому учню необхідно свідомо керувати своєю поведінкою, пізнавальною діяльністю.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Суспільство висуває нові вимоги до розвитку особистості, зокрема її емоційної сфери інтелектуальної зони розвитку (постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», наказ Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 № 268 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти» [2; 3]), тощо.

Вирішення цього завдання тісно пов'язане з реалізацією Державної національної програми, Закону України «Про освіту», в яких визначено , що побудова демократичного суспільства, його розвиток значною мірою залежить від творчості, активності та емоційної стійкості його членів.

Сьогодні в Україні функціонує чітка система дошкільної освіти. Особлива увага звертається на освіту вихованців старшого дошкільного віку, їх підготовку до систематичного навчання в школі та надання їм стартових умінь, навичок, мотиваційної готовності [4-6].

Психологічна готовність дошкільників до навчання у школі є важливою проблемою у зарубіжній й українській психології: «криза 7 років», основні новоутворення у розвитку дитини досліджувалися Л. Божович, Д. Ельконіним, О. Кравцовою, К. Полівановою, емоційно-вольова сфера - Д. Ельконіним, Т. Шульгою, формування мотивації до навчання - А. Марковою, ступінь сформованості знань, вмінь та навичок - Т. Тарунтаєвою, комунікативно- мовленнєвий розвиток - М. Лісіною, зв'язок психологічної готовності до школи з навчанням - М. Безруких та іншими дослідниками.

Психологічні засади наступності та формування психологічної готовності дітей до школи досліджувалися в таких напрямах: загальні закономірності формування особистості дитини: Б. Ананьєвим, Л. Виготським, А. Леонтьєвим, С. Рубінштейном та ін.; спеціальна її підготовка: Л. Божович, В. Давидов, Б. Ельконін, О. Запорожець, Г. Костюк, Г. Люблінська та ін.; діагностика психологічної готовності до шкільного навчання: О. Венгер, Ю. Гільбух, В. Дубровіною та ін..

Виклад основного матеріалу

Соціально-психологічна готовність дитини до шкільного навчання окреслює сформованість у неї якостей та властивостей, завдяки яким вона зможе навчатися разом з іншими дітьми, підкоряючись вимогам дитячої групи, поступаючись партнерам по спілкуванню і захищаючи інтереси та гідність власних. У старшого дошкільника зі сформованою психологічною готовністю до навчання, проявляється відповідний рівень розвитку мотиваційної, емоційно-вольової, пізнавальної сфер.

У дослідженнях сучасних психологів показано, що найбільш загальним показником готовності дитини до школи є стійке позитивне ставлення до шкільного навчання. Якщо дитина безболісно перейшла до нових вимог, якщо навчання дається їй відносно легко, якщо в неї не втрачається інтерес до учіння, а, навпаки, зміцнюється й розвивається, в цьому випадку можна говорити про повноцінну психологічну підготовку дитини до школи. У зарубіжній і українській психологічній та педагогічниій літературі поняття готовності до початку навчання розглядається з різних позицій: паспортного, біологічного віку, психологічної й соціальної зрілості.

Відповідно до Листа МОЗ № 111-01/89 від 29.03.2018 року всі учасники навчально-виховного процесу мають розуміти необхідність визначення рівня шкільної зрілості дітей дошкільного віку [7]. Тому готовність дитини до школи розглядається як комплексне, багатогранне і таке, яке охоплює всі сфери життєдіяльності майбутнього першокласника. А, поняття «готовності дитини до школи» потрібно розглядати не залежно від віку, а комплексно, оскільки дитина має бути зрілою фізично та мати певний рівень соціальної взаємодії, розумового й емоційного розвитку: узагальнювати, диференціювати, мати елементарні поняття про навколишній світ, планувати та здійснювати свою діяльність, мати навички самоконтролю, мати позитивне ставлення до навчання тощо.

За сучасною моделлю дошкільної освіти слід побудувати індивідуальний освітній шлях для кожної дитини, створити оптимальні умови для її гармонійного природного розвитку. Базовий компонент дошкільної освіти як Державний стандарт дошкільної освіти в Україні визначає в кожній освітній лінії ті компетенції, які слід сформувати в дитини на кінець дошкільного віку. У цьому документі зазначено, що в цей період формуються її ціннісні ставлення. Базовий компонент дошкільної освіти - це державний стандарт, що визначає вимоги до обов'язкових компетентностей та результатів освіти дитини дошкільного віку (6 (7) років), а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті відповідно до міжнародних стандартів якості освіти. Стандарт спрямований на збереження самоцінності дошкільного дитинства та визначає особливості та вимоги до рівня розвиненості, освіченості та вихованості дитини дошкільного віку, забезпечення наступності між дошкільною та початковою освітою [1].

Щоб дитина успішно справлялася з новими вимогами шкільного життя, у неї має бути сформований набір тісно пов'язаних якостей. Неможливо розглядати ці якості у відриві від життєвого досвіду дитини, конкретного середовища, сімейного устрою. Тому поняття «готовність до школи» з урахуванням усіх чинників можна визначити як набір компетенцій, що складають життєву компетентність дитини. У сучасній освіті це поняття має ключове значення. Готовність до НУШ - це не «програма», якій можна просто навчити [8].

Готовність до НУШ - системна характеристика розвитку дитини старшого дошкільного віку, яка проявляється у сформованості компетенцій. Ці компетенції формують шляхом прищеплення ціннісного ставлення до оточення й довкілля, розвивають за сприятливих умов у різноманітних ситуаціях життєвого досвіду та спілкування, у які включена дитина в сім'ї та суспільному вихованні.

Особливості готовності дитини до шкільного навчання базуються на концепції НУШ та ті вимоги, які закладені в Державному стандарті дошкільної освіти в Україні. Цей стандарт забезпечує наступність та перспективи розвитку дитини в закладах дошкільної та початкової освіти забезпечується завдяки:

- узгодженості та цільовій єдності в розвитку дитини на етапі дошкільної та початкової освіти;

- визначенню спільних для дошкільної та початкової освіти принципів, підходів, намірів та адекватних віковим закономірностям дитини провідним видам діяльності, які спрямовують розвиток дитини;

- використанню форм та методів педагогічної роботи, які відповідають віку дітей;

послідовному збагаченню результатів освіти, які висвітлено у

формуванні компетентностей дитини дошкільного та молодшого шкільного віку [1].

Проведене емпіричне дослідження психологічної готовності дітей дошкільного віку до навчання в Новій українській передбачало вивчення сформованості психосоціальної зрілості поведінки, готовності до школи, внутрішньої позиція школяра, готовності мислення, короткочасної смислової пам'яті, здатності робити найпростіші умовиводи, розумової активності та оцінка загального рівня готовності дошкільнят до навчання в школі. Дослідження проводилося на базі Хмельницького закладу дошкільної освіти № 53 «Веселка» Хмельницької міської ради в Хмельницькій області. У дослідженні прийняли участь 40 дітей старшого дошкільного віку.

На першому етапі експериментального дослідження було визначено показники психологічної готовності дітей дошкільного віку до навчання в НУШ за такими психодіагностичними методиками:

1) тест Керна-Йєрасіка - для визначення рухової та психофізіологічної готовності до навчання в НУШ - діагностика мови, розумового розвитку, вміння виконувати навчальне завдання, розвитку навичок образотворчої діяльності як показників готовності до школи (рівня вольової організації, психомоторного розвитку, зрілості емоційно-вольової сфери) [9];

2) методика діагностики психосоціальної зрілості поведінки дитини за О. Таран - для визначення психосоціальної зрілості поведінки дитини та рівня готовності до шкільного навчання [10];

3) методика «Внутрішня позиція школяра» Н. Гуткіної - для визначення сформованості внутрішньої позиції школяра та наявності пізнавальної та навчальної мотивації [11];

4) методика «Четвертий зайвий» - для визначення готовності до інтелектуальної діяльності [11];

5) тест короткочасної пам'яті та умовиводів - для визначення короткочасної пам'яті й логічного мислення, рівня розумової активності та загального рівня психологічної готовності дошкільнят до навчання [12].

За результатами психодіагностичного обстеження за тестом Керна- Йєрасіка виявлено, що у дошкільнят виникали труднощі при класифікації предметів, розподілі за їх характеристиками. Темп виконання ними роботи не відповідав встановленому часу - діти потребували більше часу на виконання завдань. Виявлено достатньо обмежений світогляд дітей, слабкий рівень розвитку комунікативних здібностей, а також хаотичний характер виконання роботи у 11 (27,5 %) осіб. Дошкільнята при виконанні різних завдань при переході від одного виду завдань до іншого демонстрували неуважність, низьку працездатність, капризували. Окрім того, у дошкільнят з низьким рівнем готовності до навчання виявлено низький рівень логічного мислення, недостатній рівень розвитку уяви, що знижувало їхні можливості при

опрацюванні завдань з тематичними описами й завдань на формулювання власних думок та міркувань. Ці діти потребують додаткового обстеження інтелекту та психічного розвитку.

Загалом в досліджуваній групі дошкільнят високий рівень готовності до навчання в школі виявлено у 2 (5,0 %) осіб, достатній рівень виявлено у 9 (22,5 %) осіб, що свідчить про те, що ці діти будуть добре вчитися в школі. Середній рівень готовності виявлено у 18 (45,0 %) осіб, це свідчить про те, що ці діти, справляються з тестом гірше, ніж попередні групи, але в школі вони можуть добре встигати засвоювати навчальний матеріал. Дуже низький рівень готовності до школи за тестом Керна-Йєрасіка в досліджуваній групі не виявлено.

За результатами психодіагностичного обстеження дошкільнят за методикою діагностики психосоціальної зрілості поведінки дитини за О. Таран виявлено наступні особливості сформованості психосоціальної зрілості поведінки у групі досліджуваних дошкільнят: рівень сформованості - у 12 (30,0%) осіб, рівень недостатньої сформованості - у 18 (45,0 %) осіб та рівень низької сформованості - у 10 (25,0 %) осіб.

У дошкільнят зі сформованою психосоціальною зрілістю поведінки наявним є усвідомлення змісту моральних цінностей, вони знають як правильно поводитися, спроможні проявляти творчу активність, проявляють інтерес до різних видів діяльності та володіють навичками вільного спілкування. У цих дітей сформована психологічна готовність до навчання у школі.

За результатами психодіагностичного обстеження дошкільнят за методикою діагностики психосоціальної зрілості поведінки дитини за О. Таран за допомогою експертної оцінки вихователів виявлено 13 (32,5 %) дітей, які готові до навчання в школі, 18 (45,0 %) дітей, які недостатньо готові до навчання в школі, а 9 (22,5 %) осіб - не готові до навчання в школі. Дошкільнята, готові до навчання в школі:

- мають високий пізнавальний інтерес, володіють початковими формами дослідництва, формулюють запитальні речення, роблять спроби самостійно знайти відповідь;

- адекватно реагують на різні життєві ситуації, отримують негативні емоції, співвідносять поведінку з її наслідками для тих, хто поруч;

- виявляють цілеспрямованість та самостійність, здатні до елементарної відповідальності за ухвалене рішення;

- усвідомлюють, як її особливості сприймають дорослі та однолітки, можуть поводитись враховуючи можливі реакції інших людей;

- здатні керуватися у своїй поведінці моральними нормами, відчувають межі припустимої поведінки;

- орієнтуються у нових умовах, вміють дружити, виявляти доступні їх віку надійність, відданість, поступливість;

- здатні висловлювати свою думку чітко, логічно, образно, переконливо;

- можуть перебувати в групі та керуватися її інтересами, розрізняють соціально схвальну поведінку від несхвальної та мають елементарні навички дипломатичної поведінки, вміють використовувати слова пояснення, виправдання, вибачення.

За результатами психодіагностичного обстеження за методикою «Внутрішня позиція школяра» Н. Гуткіної виявлено сформовану внутрішню позицію школяра у 29 (72,5 %) дошкільнят, що свідчить про позитивне ставлення цих досліджуваних до школи. Ці діти орієнтуються лише на зовнішній, формальний бік, вони бажають піти до школи, зберігаючи при цьому дошкільний спосіб життя. Але спрямування на зміст навчальної діяльності у них відсутнє. На наступному етапі виникає орієнтація на соціальну, однак не на навчальну діяльність. Остаточно сформована позиція школяра поєднує орієнтацію на соціальні і на навчальні моменти шкільного життя.

Наявність у цих дошкільнят внутрішньої позиції школяра виявляється у рішучій відмові від дошкільно-ігрового, індивідуально-безпосереднього способу існування, проявляється у яскраво позитивному ставленні до нового змісту занять, нового типу взаємин з дорослим як вчителем. Така позитивна спрямованість на школу як на навчальний заклад є найважливішою передумовою благополучного входження дитини у навчальну діяльність, що проявляється у прийнятті нею шкільних вимог і повноцінного включення у навчальний процес. Несформовану внутрішню позицію школяра виявлено у 11 (27,5 %) дошкільнят.

За результатами психодіагностичного обстеження дошкільнят за методикою «Четвертий зайвий» виявлено, що у психологічній готовності до навчання в школі переважають високий - у 15 (37,5 %) осіб та достатній - 17 (42,5 %) осіб рівні готовності мислення, що свідчить про відповідні рівні формування фізіологічної готовності мозку дошкільнят до навчання, що проявляється у їхній здатності розмовляти на різні теми, обговорювати події та враження, здатності самостійно вирішувати задачі в непринципових ситуаціях і знаходити рішення для ігрових або життєвих завдань. У цих дошкільнят сформовані здатності робити висновки, уважно слухати й чути, ставити запитання, якщо їм щось незрозуміло.

Серед досліджуваних дошкільнят у 8 (20,0 %) осіб виявлено низький рівень готовності мислення, що свідчить про недостатньо розвинуте у них диференційоване сприймання, нестійке спрямування уваги на предмет чи діяльність, низький рівень аналітичного мислення, що проявляється в неспроможності виділяти і розуміти важливі ознаки і зв'язки між предметами, а також в неспроможності відтворювати зразок, низький рівень логічного запам'ятовування та здібностей до навчання.

За результатами психодіагностичного обстеження дошкільнят за тестом короткочасної пам'яті та умовиводів виявлено, що 11 (27,5 %) дошкільнят мають високий рівень розвитку короткочасної смислової пам'яті, 18 (45,0 %) осіб - середній, 11 (27,5 %) осіб - низький рівні цього показника.

Дошкільнята з високим рівнем розумової активності виявляють відкритий інтерес до запропонованих завдань, обстановки, у якій проводиться співбесіда, до вчителя та/або психолога. Вони охоче підтримують з ними розмову, ставлять запитання. Ці діти у виконання завдань включаються без зволікання, докладають зусиль для подолання труднощів, що виникають у роботі, нерідко намагаються продовжити спілкування. Під час виконання словникового тесту охоче включаються в ігрову ситуацію, привносячи у неї елементи ініціативи, фантазії, творчості.

Дошкільнята з високим рівнем розумової активності не виявляють особливого інтересу до виконання запропонованих завдань, хоча в роботу включаються охоче. Можливий варіант, коли дитина на початку виявляє до роботи підвищений інтерес, який, однак, потім дуже швидко згасає. Ці діти задають небагато запитань, які найчастіше спрямовані не на зміст завдання, а на якісь другорядні моменти. Власної ініціативи у процес спілкування з експериментатором та у виконання завдання вони не проявляють.

Аналіз результатів дослідження особливостей розвитку короткочасної смислової пам'яті показав, що 13 (32,5 %) дошкільнят мають високий рівень розвитку короткочасної смислової пам'яті, 17 (42,5 %) осіб - середній, 10 (25,0 %) осіб - низький рівні цього показника. Це свідчить про те, що 25,0% дошкільнят потребують тренування короткочасної смислової пам'яті, оскільки від розвитку цього виду пам'яті залежить успішність їхнього навчання в школі.

Розумова активність досліджуваних дошкільнят визначається також їхньою здатністю робити найпростіші умовиводи. Так, у досліджуваній групі виявлено , що 9 (22,5 %) дошкільнят мають високий рівень розвитку зазначеної здатності, 20 (50,0 %) осіб - середній, 11 (27,5 %) осіб - низький рівні цього показника. Дошкільнята з низьким рівнем розвитку здатності робити найпростіші умовиводи потребують додаткової підготовки стосовно її розвитку, оскільки наявний стан цієї здатності унеможливлює їхнє розуміння навчального матеріалу в школі та може свідчити про неготовність до навчання в цілому.

Результати проведення кореляційного аналізу взаємозв'язків загального показника рівня готовності до навчання в школі та показників готовності до навчання дошкільнят показали наступне. Загальний показник рівня готовності до навчання в школі знаходиться у прямій залежності від:

1) готовності мислення як сформованості фізіологічної готовності мозку дошкільнят до навчання, що проявляється у їхній здатності розмовляти на різні теми, обговорювати події та враження, здатності самостійно вирішувати задачі в непринципових ситуаціях і знаходити рішення для ігрових або життєвих завдань (0,823 на рівні статистичної значущості (р=0,027));

2) готовності до школи як комплексним поєднанням сформованого пізнавального інтересу та навичок оперування початковими формами дослідництва, формулювання запитальних речень, адекватного реагування на різні життєві ситуації, цілеспрямованості та самостійності, здатності до елементарної відповідальності за ухвалене рішення, усвідомлення особливостей сприймання іншими особами в тому числі значущими дорослими, здатності керуватися у своїй поведінці моральними нормами та орієнтуватися у нових умовах, здатності дружити, здатності висловлювати свою думку чітко, логічно, образно, переконливо, навичок дипломатичної поведінки (0,799 на рівні високої статистичної значущості (р=0,003);

3) внутрішньої позиції школяра як сформованості позитивного ставлення дошкільнят до школи (0,691 на рівні статистичної значущості (р=0,018));

4) сформованості психосоціальної зрілості поведінки як сформованості усвідомлення змісту моральних цінностей, знань стосовно прийнятної поведінки, спроможності проявляти творчу активність, інтересу до різних видів діяльності та володіння навичками вільного спілкування (0,678 на рівні високої статистичної значущості (р=0,005));

5) здатності робити найпростіші умовиводи (0,583 на рівні статистичної значущості (р=0,029));

6) розумової активності як сформованості інтересу до навчальних завдань, навчальної обстановки, бажанні підтримувати розмову, ставити запитання з проявами дошкільнятами власної ініціативи, фантазії, творчості (0,526 на рівні статистичної значущості (р=0,021));

7) короткочасної смислової пам'яті (0,469 на рівні високої статистичної значущості (р=0,010));

Отже, найщільніший зв'язок показників психологічної готовості дітей дошкільного віку до навчання в Новій українській школі виявлено з готовністю мислення, з готовністю до школи та зі сформованою внутрішньою позицією школяра.

Висновки

Таким чином, за результатами дослідження психологічної готовності дошкільнят до навчання в НУШ виявлено, що чверть досліджуваних не готові до навчання в школі. Дошкільнята, у яких виявлено низькі показники психологічної готовності до школи при виконанні різних завдань при переході від одного виду завдань до іншого демонструють неуважність, низьку працездатність, капризують. У них виявлено низький рівень логічного мислення, недостатній рівень розвитку уяви, що знижує їхні можливості при опрацюванні завдань з тематичними описами й завдань на формулювання власних думок та міркувань. Ці дошкільнята не мають сформованої внутрішньої позиції школяра. Окрім того, у них виявлено недостатньо розвинуте диференційоване сприймання, нестійке спрямування уваги на предмет чи діяльність, низький рівень аналітичного мислення, що проявляється в неспроможності виділяти і розуміти важливі ознаки і зв'язки між предметами, а також в неспроможності відтворювати зразок, низький рівень логічного запам'ятовування та здібностей до навчання, а також низькі рівні розвитку короткочасної смислової пам'яті та здатності робити найпростіші умовиводи.

Література

1. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти)» № 33 від 12 січня 2021. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/bazovij- komponent-doshkilnoyi-osviti-v-ukrayini.

2. Постанова Кабінету Міністрів України № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» від 21.02.2018. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://cutt.ly/bOXfNgm.

3. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти» № 268 від 21.03.2018. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://cutt.ly/HOXf2V7.

4. Бешок Т. В. Компетентнісний підхід в рамках Нової української школи. Дошкільна освіта в контексті ідей Нової української школи: збірник наукових праць. Хмельницький : ФОП Мельник А.А. 2020. 496 с. С. 20-24.

5. Бєлєнька Г. В. Площина свободи сучасного дошкільника крізь призму викликів соціуму. Актуальні проблеми педагогічної освіти : європейський і національний вимір : матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (16-17 травня 2017 року) / А. В. Лякішева (заг. ред.)., І. М. Брушневська, П. М. Гусак та ін. Луцьк : ФОП Покора І. О., 2017. С. 21-25.

6. Хом'як О. А., Алєксєєва О. П. Формування рівня психологічної готовності дитини до навчання в умовах реалізації концепції нової української школи. Матеріали XXV всеукраїнської практично-пізнавальної конференції «Наукова думка сучасності і майбутнього». 2021. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://cutt.ly/DT6uXPH..

7. Лист МОЗ від 29.03.18 року № 111-01/89 «Щодо медичних довідок для відвідання закладів освіти». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/60416/.

8. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. 27/10/2016 ; Міністерство освіти і науки України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html.

9. Яценко Т. В. Діагностика психічного розвитку дітей дошкільного віку. Методичний посібник. Кременчук. 2011. 84 с.

10. Чуб Н. В. Комплексні тести готовності дитини до школи. 2-ге вид. Харків : Вид. група «Основа», 2007. 143 с.

11. Терлецька Л. Г. Основи психодіагностики. Навчальний посібник. Київ : Главник, 2006. 144 с.

12. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты : учебное пособие. Самара : Бахрах-М, 2001. 672 с.

References:

1. Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy «Pro zatverdzhennia Bazovoho komponenta doshkilnoi osvity (Derzhavnoho standartu doshkilnoi osvity)» № 33 vid 12 sichnia 2021 [Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine «On approval of the Basic component of preschool education (State Standard of Preschool Education)»] № 33 of January 12, 2021. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/bazovij-komponent-doshkilnoyi-osviti-v-ukrayini [in Ukrainian].

2. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy № 87 «Pro zatverdzhennia Derzhavnoho standartu pochatkovoi osvity» vid 21.02.2018 [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine № 87 «On approval of the State standard of primary education»] dated 21.02.2018. Retrieved from https://prlingv.at.ua/publ/komp_juterna_leksikografija_jak_perspektivnij_naprjamok_rozvitku_proc esu_ukladannja_slovnikiv/1-1-0-7. [in Ukrainian].

3. Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy «Pro zatverdzhennia typovykh osvitnikh prohram dlia 1-2 klasiv zakladiv zahalnoi serednoi osvity» № 268 vid 21.03.2018 [Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine «On approval of standard educational programs for grades 1-2 of general secondary education» № 268 of 21.03.2018]. Retrieved from https://cutt.ly/HOXf2V7 [in Ukrainian].

4. Beshok, T.V. (2020). Kompetentnisnyi pidkhid v ramkakh Novoi ukrainskoi shkoly [Competence approach within the New Ukrainian school]. Doshkilna osvita v konteksti idei Novoi ukrainskoi shkoly: zbirnyk naukovykh prats - Preschool education in the context of the ideas of the New Ukrainian school: a collection of scientific papers. Khmelnytsky: FOP Melnyk A.A. 496 p. (pp. 20-24). [in Ukrainian].

5. Belenka, G.V. (2017). Ploshchyna svobody suchasnoho doshkilnyka kriz pryzmu vyklykiv sotsiumu [The plane of freedom of the modern preschooler through the prism of the challenges of society]. Aktualniproblemy pedahohichnoi osvity : yevropeiskyi i natsionalnyi vymir : materialy II Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii - Actual problems of pedagogical education: European and national dimension: materials of the II International scientific-practical conference / A.V. Lyakisheva (ed.), I.M. Brushnevskaya, P.M. Gusak etc. Lutsk: FOP Pokora I.O., (pp. 21-25). [in Ukrainian].

6. Khomiak, O. A., Alieksieieva, O. P. (2021). Formuvannia rivnia psykholohichnoi hotovnosti dytyny do navchannia v umovakh realizatsii kontseptsii novoi ukrainskoi shkoly. [Formation of the level of psychological readiness of the child to study in the conditions of realization of the concept of the new Ukrainian school]. Materialy XXV vseukrainskoi praktychno- piznavalnoi konferentsii «Naukova dumka suchasnosti i maibutnoho» - Proceedings of the XXV AllUkrainian Practical and Cognitive Conference «Scientific Thought of the Present and the Future». Retrieved from https://cutt.ly/DT6uXPH. [in Ukrainian].

7. Lyst MOZ vid 29.03.18 roku № 111-01/89 «Shchodo medychnykh dovidok dlia vidvidannia zakladiv osvity» [Letter of the Ministry of Health dated March 29, 18 № 111-01 / 89 «Regarding medical certificates for visiting educational institutions»]. Retrieved from https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/60416/. [in Ukrainian].

8. Nova ukrainska shkola. Kontseptualni zasady reformuvannia serednoi shkoly. 27/10/2016; Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy [New Ukrainian school. Conceptual principles of secondary school reform. 27/10/2016; Ministry of Education and Science of Ukraine]. Retrieved from http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html. [in Ukrainian].

9. Yatsenko, T. V. (2011). Diahnostyka psykhichnoho rozvytku ditei doshkilnoho viku. Metodychnyi posibnyk [Diagnosis of mental development of preschool children. Methodical manual]. Kremenchuk. 84 p. [in Ukrainian].

10. Chub, N. V. (2007). Kompleksni testy hotovnosti dytyny do shkoly [Comprehensive tests of a child's readiness for school]. 2-he vyd. Kharkiv : Vyd. hrupa «Osnova». 143 p. [in Ukrainian].

11. Terletska, L. H. (2006). Osnovy psykhodiahnostyky. Navchalnyi posibnyk [Fundamentals of psychodiagnostics. Tutorial]. Kyiv : Hlavnyk. 144 p. [in Ukrainian].

12. Rajgorodskij, D. Ya. (2001). Prakticheskaya psihodiagnostika. Metodiki i testy: uchebnoe posobie [Practical psychodiagnostics. Methods and tests: study guide]. Samara : Bahrah- M. 672 p. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru