Роль вчителя НУШ у формуванні громадянина

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №101

Роль вчителя НУШ у формуванні громадянина

Батрун Ірина Володимирівна,

кандидат педагогічних наук, учитель російської мови та літератури

Анотація

У даній статті автор підкреслює роль учителя Нової української школи у формуванні громадянина. Основною метою системи національної освіти є створення умов для особистісного розвитку та творчої самореалізації кожного громадянина України, які зможуть вчитися протягом усього життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства на підставі виявлення її задатків, здібностей, обдарувань та талантів. Важливо розвивати інтелектуальний, творчий, життєвий потенціал учнів, учити їх критично мислити, володіти собою, спілкуванню з іншими людьми, швидко орієнтуватися в складних життєвих ситуаціях і знаходити правильні рішення. Розвиток та виховання особистості неможливо уявити без творчого, професійного, компетентного вчителя. Учитель Нової української школи - це особистість, яка розвивається у професії та суспільному і особистому житті. Автор доводить, що відповідно до нового професійного стандарту - «мета професійної діяльності вчителя початкової школи полягає в організації навчання та виховання учнів під час здобуття ними повної загальної середньої освіти шляхом формування у них загальнолюдських і національних цінностей, а також інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, необхідних для успішної самореалізації та продовження навчання». А починати треба з початкової школи, і підкреслюємо значущість ідей В. Сухомлинського описаних у праці «Серце віддаю дітям», де обґрунтовано новаторські підходи до навчання й виховання дітей 6-річного віку. Автор акцентує увагу на значущості розвитку думок, почуттів, бажань, поглядів засобами казки, оповідань, подорожі до першоджерел живого слова, у світ праці тощо. На вчителя покладена висока місія відродження духовності нації, формування патріотизму. Духовним розвитком особистості педагога визначається вектор суспільного розвитку. А сучасна школа, на думку автора, при цьому має стати джерелом духовності, що живить духовність особистості та переростає у духовне життя вчителя і суспільства.

Ключові слова: Нова українська школа, формування громадянина, патріотизм, громадянська позиція, українське суспільство, В.О. Сухомлинський.

Abstract

The role of nus teacher in forming a citizen

Batrun Irina Vladimirovna, Candidate of Pedagogical Sciences, Teacher of Russian Language and Literature, Kharkiv Secondary School of I-III Grades №101

In this article, the author emphasizes the role of the teacher of the New Ukrainian school in the formation of the citizen. The main goal of the national education system is to create conditions for personal development and creative selfrealization of every citizen of Ukraine who can learn throughout life, create and develop the values of civil society by identifying its talents, abilities, talents and talents. It is important to develop the intellectual, creative, life potential of students, teach them to think critically, control themselves, communicate with other people, quickly navigate difficult life situations and find the right solutions. The development and upbringing of the individual is impossible to imagine without a creative, professional, competent teacher. A teacher of the New Ukrainian school is a person who develops in the profession and in public and private life. The author argues that according to the new professional standard - «the purpose of professional activity of primary school teachers is to organize training and education of students during their full general secondary education by forming their universal and national values, as well as intellectual, creative and physical abilities for successful self-realization and continuing education». And we must start with primary school, and we emphasize the importance of V. Sukhomlinsky's ideas described in the work «I give my heart to children», which substantiates innovative approaches to teaching and educating 6 - year-old children. The author emphasizes the importance of the development of thoughts, feelings, desires, views through fairy tales, stories, travel to the original sources of the living word, the world of work and more. The teacher has a high mission to revive the spirituality of the nation, the formation of patriotism. The vector of social development is determined by the spiritual development of the teacher's personality. And the modern school, according to the author, should become a source of spirituality that nourishes the spirituality of the individual and grows into the spiritual life of teachers and society.

Key words: New Ukrainian school, formation of a citizen, patriotism, civic position, Ukrainian society, V.O. Sukhomlinsky.

Основна частина

Постановка проблеми. Освіта ХХІ ст. в умовах цифрового суспільства передбачає оновленням педагогічної теорії й практики. Сьогодення пов'язано з вдосконаленням форми й методів навчання, з оновленим змістом освіти відповідно до НУШ. МОН України запровадило освітню реформу, яка реалізується в Новій українській школі з метою забезпечення сталого розвитку та реалізувати право всіх громадян на освіту. Головним чинником створення незалежної, демократичної держави має стати людина патріот та інноватор. Важливо формувати особистість із активною громадянською позицією. Формування патріотизму в системі духовного та цінністного розвитку особистості залишається важливим завданням для українського суспільства, держави та освіти. У зв'язку з цим національно-патріотичне виховання є важливою складовою освітнього процесу, про що наголошено в Законі України «Про освіту» (2017) та Указі Президента України «Про Стратегію національно - патріотичного виховання» (2019).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Всі твори В.О. Сухомлинського є актуальними і сьогодні і заслуговують на їх детальне вивчення, з метою реалізації основного завдання педагогіки - формування гармонійно-розвиненої особистості, що готова до розвитку і становлення в умовах сучасного цифрового суспільства. Значущими є ідеї В.О. Сухомлинського, що висвітлено в його працях: «Павлиська середня школа», «Серце віддаю дітям», «Сто порад учителеві», «Проблеми всебічно розвиненої особистості», «Як виховати справжню людину», «Народження громадянина», «Розмова з молодим директором школи», «Залежить тільки від вас… (лист завтрашньому вчителеві)», «Як любити дітей», «Слово вчителя в моральному вихованні», «Методика виховання колективу», «Духовний світ школяра», «Виховання обов'язку» тощо [7; 8; 9; 10].

Мета статті - дослідження особливостей громадянського виховання у Новій українській школі.

Виклад основного матеріалу. Під національно-патріотичним вихованням розуміють формування в молодого покоління любові до своєї Батьківщини, народу, родини, школи, колективу, класу [1]. Однією із найважливіших рис всебічно розвиненої, високоосвіченої, толерантної особистості є патріотизм, а мета Нової української школи - виховати інноватора та громадянина, який уміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав і свобод людини. Важливими є ідеї В. Сухомлинського щодо ролі вчителя у формуванні дитини. У праці «Етюди про комуністичне виховання», у цілісному вигляді викладено гуманістичні педагогічні ідеї педагога. Він відзначає значущість довіри й повага до дитячої особистості, погляд на навчальну діяльність школярів як насичений творчими відкриттями процес пізнання і самопізнання, обмеження сфери впливу колективу на особистість, виховання без покарань, велика роль слова й особистості вчителя на дитину [7, с. 8].

У ряді праць: «Слово рідної мови», «Джерело невмирущої криниці», «Любов до рідного слова» автор наголошує на ролі рідної мови у вихованні учнівства та молоді. На його думку людина проявляє та існує в мові і через неї прокладає місток для порозуміння з навколишніми. Саме через мову людина ідентифікує себе як українця, що є часткою мовно-національної спільноти під назвою Україна. Метою мовної освіти має стати формування компетентного, творчого та розвиненого представника української нації, який живе у гармонії з собою та довкіллям. Предмет же не сама мова, а духовність, світосприйняття, особливості сприйняття творчого народу - це передусім завдання носія мови. «Мовна культура людини - це дзеркало її духовної культури. Найважливішим засобом впливу на дитину, облагороджування її почуттів, душі, думок, переживань є краса і велич, сила і виразність рідного слова.

Роль цього засобу в початковій школі, де кожна зустріч з новим явищем навколишнього світу пробуджує в серцях дітей почуття захоплення неможливо оцінити» [10]. Знання рідної мови і дбайливе ставлення до неї вчений закріпив у книзі «Серце віддаю дітям» і зазначає: «Школа стає справжнім осередком культури лише тоді, коли в ній панують 4 культи: культ Батьківщини, культ людини, культ книжки і культ рідного слова» [10]. У праці «Моральні заповіді дитинства і юності» відзначено: «Батьківщина - це твоє рідне слово, знай, бережи, збагачуй духовне надбання свого народу - рідну українську мову, це мова великого народу, великої культури». В.О. Сухомлинський відзначає, що ефективний виховний вплив можливий тільки в умовах спрямованої діяльності всього вчительського колективу школи, батьків, громадськості, соціального середовища. Вчитель є організатором, центральною фігурою, координатором навчального процесу, що висуває певні вимоги не тільки до змісту й рівня його професійної культури, але й до його ж таки духовного світу, рівня загальної культури. Становлення вчителя як професіонала відбувається в педагогічному колективі, в процесі здобуття досвіду субкультурного середовища [2, с. 24 - 25]. У праці «Як виховати справжню людину» у вступі серед найважливіших рис ідеального образу справжньої людини В.О. Сухомлинський виділяє такі: уміння дорожити святинями Батьківщини як особистими цінностями і святинями своєї свідомості й свого серця.

Цю рису Василь Олександрович визначає як розуміння і переживання мети і сенсу життя, як уміння поставити перед собою запитання: в ім'я чого людина живе - і відповісти на нього - в ім'я високої мети; гармонійної єдності суспільного й особистого, великого і малого в духовному житті людини; уміння користуватися духовними цінностями й дорожити ними, бачити, знаходити їх, плекати потребу людини в людині як у носієві духовних цінностей; виникнення, розвиток цієї потреби на основі духовної спільності людей, їхнього прагнення до оволодіння духовними цінностями; активне ставлення до добра і зла; почуття людської гідності; інтелектуальне багатство, творчий розум, прагнення жити в світі думки; постійне бажання збагачувати й розвивати свій розум; естетичне багатство, тонку розвинену потребу в прекрасному; любов до праці; прагнення до вдосконалення трудової майстерності; фізичної досконалості [10, с. 149 - 150]. Вчитель спільно з батьками сприяє розвитку здібностей учнів, формуванню в них навичок здорового життя, дбає про їхнє фізичне і психічне здоров'я; формує в учнів усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України; настановленням і особистим прикладом утверджує повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства; формує в учнів прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами» [6]. До загальних компетентностей вчителя увійшли громадянська, соціальна, культурна, лідерська та підприємницька.

До переліку професійних компетентностей увійшли: мовно-комунікативна; предметно-методична; інформаційно-цифрова; психологічна; емоційно-етична; педагогічне партнерство; інклюзивна; здоров'язбережувальна; проєктувальна; прогностична; організаційна; оцінювально-аналітична; інноваційна; рефлексивна; здатність до навчання впродовж життя. Важливим є духовно-ціннісний світ вчителя, який формується у процесі моделювання педагогічного життя. Він є основою самотворення особистості. Важливими складниками є способи мислення та ментальність, ідеали й цінності, установки і ціннісні орієнтації. Духовний розвиток особистості педагога насамперед пов'язуємо із позитивними змінами усіх складових духовності, спрямованих на саморозвиток, удосконалення та самореалізацію у творчій педагогічній діяльності.

Сучасний вчитель НУШ здійснює педагогічну взаємодію на засадах педагогіки партнерства, залучаючи до процесу здобуття знань не тільки учнів, а й батьків, представників громади. Важливо звернути увагу на ідеї Державного стандарту початкової загальної освіти (2017 р.) щодо педагогічної взаємодії: забезпечує радість пізнання через дослідницьке та проектне навчання; поєднує здобуття знань і вмінь, які готують до вирішення життєвих завдань; формує цінності та ставлення й передбачає педагогіку партнерства на основі довіри й розуміння; пропонує дітям цікаве навчання; дає вчителям педагогічну свободу; гарантує батькам збереження здоров'я дитини та безпеку шкільного простору. Значущими є форми виховання та здобуття освіти, особливості дистанційного та змішаного навчання в умовах Пандемії COVID-19. Вони мають важливе значення для формування ціннісних основ освіти, є пізнавальна, наукова, освітня, виховна взаємодія вчителя.

Важливо звернути увагу на пізнання молодими школярами себе та прийняття традиційних етнічних те європейських цінностей як основи для розвитку, виховання, навчання, соціалізації особистості. Для початкової освіти у нормативно-правових документах визначено такі компетентності: елементарні фактологічні знання; розуміння найпростіших понять про себе й довкілля, основ безпечної поведінки; інтеграція в соціальні групи; обмежена індивідуальна відповідальність; формулювання елементарних суджень. Запровадження запропонованих підходів сприятиме формуванню ключових компетентностей учнів початкової школи та розвитку ціннісного демократичного шкільного середовища. В цих процесах значущу роль

відіграють професійні компетентності вчителя, які мають спиратися на духовний інтелект та критичний розум, на м'які навички та вміння здобувати знання в умовах цифрового суспільства. Учитель в умовах НУШ має творчого підходити до організації кожного уроку, до проведення виховних та позаурочних заходів, до роботи гуртків, до партнерської взаємодії з батьками, вчителями та адміністрацією. З метою національно-патріотичного виховання школярів, педагог має володіти інноваційними методами та технологіями, в своїй роботі спиратися на сучасні прийоми, засобами та форми передачі знання.

Для сучасного вчителя на нашу думку важливим є методи патріотичного виховання. Розглянемо методи патріотичного виховання описані Н. Мойсеюк [4].

Таблиця 1

Описуючи особливості українського патріотизму на початку ХХІ ст. важливу роль відіграє той факт, що наша країна недавно стала незалежною. Значна частина населення України, що жила ще за часів СРСР, ставиться до сучасних ідеалів нейтрально або навіть критично. Сьогодні патріотизм вплетений в коло цінностей переважно приватного, індивідуального характеру, простежуються процеси деморалізації. Патріотичне виховання - це суспільна діяльність, яка формує ставлення людини до себе, до свого народу й Батьківщини. Таке ставлення виявляється у відповідних почуттях, переконаннях, ідеях. Сьогодні важливо враховувати етнічне та культурне

багатоманіття нашої держави, як ніколи, важливо сприяти єднанню представників усіх національностей України, з метою консолідованості зусиль усього народу для збереження миру в державі, єдиної України. Маємо усвідомлювати героїзм її захисників у зоні бойових дій, так і у боротьбі з короно-кризою, життя вимушених переселенців. З 2018 р. в Україні здійснюється поділ початкової школи на два цикли (1 - 2 і 3 - 4 класи). Перший цикл початкової освіти (адаптаційно-ігровий) передбачає супровід дитині та її введення до шкільного життя. Вчителі мають створити сприятливі умови для адаптації в школі з метою забезпечення розвитку, навчання і виховання. Навчання в початковій школі в умовах НУШ важливо організовувати засобами доручення до проектної діяльності, до гейміфікації та залучення до дидактичної гри. Сьогодні актуалізуються ідеї громадянської освіту в ЗЗСО в різних формах.

Таблиця 2

Національно-патріотичне виховання є основою всієї освітньої роботи, оскільки педагоги та батьки повинні виховати, виростити особистість, яка має почуття гордості за свою державу, сумлінно виконує громадські обов'язки, усвідомлює соціальні потреби Батьківщини та народу, любить оточуючих її людей. Важливо використовувати сучасні розробки для вчителів, наприклад «Медіаграмотність і критичне мислення в початковій школі» Академія української преси (2017); «Путівник з розвитку критичного мислення учнів початкової школи» (2017) тощо.

Висновки. Таким чином, основою національно-патріотичного виховання є те що громадянам України потрібно вчитися жити в повазі один до одного.

Основою сучасного патріотичного виховання має бути вироблення переконаності у дітей і дорослих у тому, що сила українців - у їх єдності; потрібно будувати державу, засновану на конституційному патріотизмі. Важливими є цінності, світогляд, сприяння розвитку держави. В умовах складної політичної ситуації, в умовах АТО на Сході, важливо формувати утвердження в свідомості людей України, як суверенної, незалежної, соборної держави, усвідомлення громадянами та освітянами готовності стати на захист інтересів свого народу має стати одним з пріоритетних завдань. Освіта учнів та молоді - це майбутнє держави, її економіка, розвиток, а отже і добробут, та економічний розвиток. Кожна європейська країна намагається виховати патріота своєї Батьківщини, бо демократичну державу зможе створи тільки та нація, яка любить свій народ і слугує його інтересам. Саме тому актуалізується патріотичне виховання в умовах НУШ, саме тому важливою є роль сучасного вчителя у формуванні особистості-громадянина.

Література

школа громадянин самореалізація вчитель

1. Демешкевич В.А. Особливості патріотичного виховання молоді в контексті розвитку сучасного суспільства. URL: www.managment.kr.sch.in.ua

2. Кравцов В.О. Вимоги до професійної культури вчителя в педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського // Педагогіка і психологія. Вісник АПН України. 2004. №1 (42). С. 21 - 31.

3. Макаренко А.С. Книга для батьків. Про батьківський авторитет. - Київ: Радянська школа, 1972. - 673 с.

4. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка. - Вінниця: Універсум, 1998.

5. Освіта в Україні: виклики та перспективи. Інформаційно-аналітичний збірник. URL: https://mon.gov.ua

6. Професійний стандарт за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)». URL: https://mon.gov.ua

7. Сухомлинский В.О. Этюды о коммунистическом воспитании // Народное образование. 1967. №2. С. 8.

8. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа // Вибрані твори в 5 томах. - Київ: Радянська школа, 1976. - Том 4. - С. 7 - 392.

9. Сухомлинський В.О. Розум і руки // Вибрані твори у 5 томах. - Київ: Радянська школа, 1977. - Том 5. - С. 69 - 79.

10. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям // Вибрані твори у 5 томах. - Київ: Радянська школа, 1977. - Том 3. - С. 7 - 282.

References:

1. Demeshkevich, V.A. (2022). Osoblyvosti patriotychnoho vykhovannia molodi v konteksti rozvytku suchasnoho suspilstva [Features of patriotic education of youth in the context of modern society]. Retrieved from http://www.managment.kr.sch.in.ua/ [in Ukrainian].

2. Kravtsov, V.O. (2004). Vymohy do profesiinoi kultury vchytelia v pedahohichnii spadshchyni V.O. Sukhomlynskoho [Requirements for the professional culture of teachers in the pedagogical heritage of V.O. Sukhomlinsky]. Pedahohika i psykholohiia. Visnyk APN Ukrainy - Pedagogy and Psychology. Bulletin of the APS of Ukraine. 1 (42), 21 - 31 [in Ukrainian].

3. Makarenko, A.S. (1972). Knyha dlia batkiv. Pro batkivskyi avtorytet [A book for parents. About parental authority]. Kyiv: Radianska shkola [in Ukrainian].

4. Moiseyuk, N.E. (1998). Pedahohika [Pedagogy]. Vinnytsia: Universym [in Ukrainian].

5. Osvita v Ukraini: vyklyky ta perspektyvy. Informatsiino-analitychnyi zbirnyk [Education in Ukraine: challenges and prospects. Information and analytical collection]. Retrieved from https://mon.gov.ua/ [in Ukrainian].

6. Profesiinyi standart za profesiiamy «Vchytel pochatkovykh klasiv zakladu zahalnoi serednoi osvity», «Vchytel zakladu zahalnoi serednoi osvity», «Vchytel z pochatkovoi osvity (z dyplomom molodshoho spetsialista)» [Professional standard by professions «Primary school teacher of general secondary education», «Teacher of general secondary education», «Primary education teacher (with a diploma of junior specialist)»]. Retrieved from https://mon.gov.ua/ [in Ukrainian].

7. Sukhomlinsky, V.O. (1967). Jetjudy o kommunisticheskom vospitanii [Etudes on communist education]. Narodnoe obrazovanie - Public education, 2, 8 [in Russian].

8. Sukhomlinsky, V.O. (1976). Pavlyska serednia shkola [Pavlyska Secondary School]. Vybrani tvory v 5 tomakh - Selected works in 5 volumes (Vols. 4), (pp. 7 - 392). Kyiv: Radianska shkola [in Ukrainian].

9. Sukhomlinsky, V.O. (1977 a). Rozum i ruky [Mind and hands]. Vybrani tvory v 5 tomakh - Selected works in 5 volumes (Vols. 5), (pp. 69 - 79). Kyiv: Radianska shkola [in Ukrainian].

10. Sukhomlinsky, V.O. (1977 b). Sertse viddaiu ditiam [I give my heart to children]. Vybrani tvory v 5 tomakh - Selected works in 5 volumes (Vols. 3), (pp. 7 - 282). Kyiv: Radianska shkola [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru