Педагогічна площина національно-патріотичних ідей виховання сучасної молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет»

Педагогічна площина національно-патріотичних ідей виховання сучасної молоді

Іванченко Світлана Григорівна старший викладач кафедри теоретичних, методичних основ фізичного виховання і реабілітації

Іванченко Леонід Петрович кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри теоретичних, методичних основ фізичного виховання і реабілітації

м. Слов'янськ

Анотація

Кардинальні зміни у всіх сферах суспільного життя українського суспільства протягом XX та ХХІ століть спричинили руйнування традиційних зв'язків, призвели до спотворення історичної та культурної ідентичності. Україна на сучасному етапі потребує формування та розвитку національно- патріотичної ідеї, що консолідує національну еліту. Фундаментом національно- патріотичної ідеї має стати позитивне сприйняття свого історичного минулого, осмислення самобутніх національних традицій і звичаїв. Усвідомлення цієї ідеї суспільством передбачає реформування та впровадження інновацій в системі освіти, у тому числі університетської. Проблема реалізації цього завдання пов'язана з недоліками актуальної системи національно -патріотичного виховання. Суспільні кризи негативно вплинули на свідомість народу і на державному рівні було взято до уваги необхідність засобами освіти, культури та мистецтва вирішувати питання щодо виховання патріотизму та громадянськості як основи єднання суспільства та зміцнення держави.

Патріотизм як фундаментальне, соціальне, культурне, суб'єктне співвідношення інтересів особистості, колективу, суспільства та держави до умов свого існування передбачає високу взаємну відповідальність за стабільність та безпеку. У цих умовах конкретна людина бажає власного благополуччя через попит на благополуччя у суспільстві, колектив прагне стабільності у професійно-продуктивному просторі. Суспільство зацікавлене у здоров'ї, соціальній успішності населення. Держава зацікавлена у консолідованому конкурентоспроможному суспільстві, цілісності та національній безпеці. Забезпечення такої єдності та гармонії - головна умова формування нової основи патріотизму народного життя, що передбачає поступове та природне включення у здійснення реформ всього народу, мобілізацію соціального потенціалу населення на основі єдності особистих, колективних, суспільних та державних інтересів.

Сучасний патріотизм виконує нові функції: захисту країни не лише від ворогів видимих (як це було в історії), але насамперед від рутини, застою, деградації суспільства. Цей захист означає не створення бар'єру у спілкуванні з сучасним світом, а насамперед усвідомлення власного відставання від нього, необхідності ліквідації цього відриву власними силами та ресурсами через консолідацію суспільства, висування таких привабливих для суспільства ідеалів та цілей, які реально можуть бути досягнуті. Він відповідає прагненню країни до модернізації, до різкого підвищення ефективності господарства, до концентрації всіх соціальних сил для прориву вперед і виражає стратегічну позицію у смислових життєвих позиціях особистості, у згуртованості намірів колективу, програмах стабілізації суспільства та політичних інтересах держави.

Ключові слова: педагогіка, виховання, національно-патріотичне виховання, патріотизм, духовність.

Abstract

Ivanchenko Leonid Petrovych PhD in Pedagogy, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Theoretical, methodical bases of physical education and rehabilitation at State Higher Educational Institution «Donbas State Pedagogical University», , Slavyansk

Ivanchenko Svitlana Hryhorivna Senior Lecturer of the Department of Theoretical, methodical bases of physical education and rehabilitation at State Higher Educational Institution «Donbas State Pedagogical University», Slavyansk,

PEDAGOGICAL AREA OF NATIONAL-PATRIOTIC IDEAS OF MODERN YOUTH EDUCATION

Radical changes in all spheres of social life of Ukrainian society during the XX and XXI centuries have led to the destruction of traditional ties, led to the distortion of historical and cultural identity. At the present stage, Ukraine needs the formation and development of a national-patriotic idea that consolidates the national elite. The foundation of the national-patriotic idea should be a positive perception of its historical past, understanding of original national traditions and customs. Public awareness of this idea involves reforming and implementing innovations in the education system, including university. The problem of realization this task is connected with the shortcomings of the current system of national-patriotic education. Social crises have negatively affected the consciousness of the people and at the state level the need has been taken into account by means of education, culture and art to address issues of patriotism and citizenship as the basis for unity and strengthening the state.

Patriotism as a fundamental, social, cultural, subjective relationship of the interests of the individual, team, society and state to the conditions of their existence implies a high mutual responsibility for stability and security. In these conditions, a particular person wants their own well-being through the demand for well-being in society, the team seeks stability in a professional and productive space. Society is interested in the health and social success of the population. The state is interested in a consolidated competitive society, integrity and national security. Ensuring such unity and harmony is the main condition for forming a new basis of patriotism of people's lives, which involves gradual and natural involvement in the implementation of reforms of the whole nation, mobilization of social potential based on unity of personal, collective, public and state interests.

Modern patriotism performs new functions: to protect the country not only from visible enemies (as it has been in history), but above all from routine, stagnation, degradation of society. This protection does not mean creating a barrier to communication with the modern world, but first of all realizing one's own lag behind it, the need to eliminate this gap with one's own forces and resources through the consolidation of society, promoting such attractive ideals and goals that can be achieved. It corresponds to the country's desire to modernize, to dramatically increase the efficiency of the economy, to concentrate all social forces to break through and expresses a strategic position in the meaningful life positions of the individual, in the unity of team intentions, programs to stabilize society and political interests.

Keywords: pedagogy, education, national-patriotic education, patriotism, spirituality.

Постановка проблеми

Кардинальні зміни у всіх сферах суспільного життя українського суспільства протягом XX та ХХІ століть спричинили руйнування традиційних зв'язків, призвели до спотворення історичної та культурної ідентичності. Україна на сучасному етапі потребує формування та розвитку національно-патріотичної ідеї, що консолідує національну еліту. Фундаментом національно-патріотичної ідеї має стати позитивне сприйняття свого історичного минулого, осмислення самобутніх національних традицій і звичаїв. патріотичний інновація університетський виховання

Усвідомлення цієї ідеї суспільством передбачає реформування та впровадження інновацій в системі освіти, у тому числі університетської. Проблема реалізації цього завдання пов'язана з недоліками актуальної системи національно-патріотичного виховання. Суспільні кризи негативно вплинули на свідомість народу і на державному рівні було взято до уваги необхідність засобами освіти, культури та мистецтва вирішувати питання щодо виховання патріотизму та громадянськості як основи єднання суспільства та зміцнення держави.

У зв'язку з цим є необхідним постає орієнтація системи освіти на національні традиції, специфіку національної культури, педагогіки та філософії українського народу, що характеризується прийняттям постулатів про духовну сутність людини, про взаємозв'язок віри та знання, визнання морального виховання основною метою освітнього процесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемам національно- патріотичного виховання приділена недостатня увага саме науковців педагогічного спрямування, оскільки ідеї пострадянської доби вже у минулому, сучасні зовнішні виклики підштовхують молодь до самовизначення але достатнього теоретичного підгрунтя для цього заклади освіти не надають. Проблемами викликів сучасності, духовного виховання займалися такі науковці як: Т. Антоненко, М. Чурсін, В. Молодиченко, О. Цибулько та О. Кивлюк. Питаннями духовної безпеки та виховання гармонійної особистості переймається все свої професійне життя дійсний академік НАПН Галина Павлівна Шевченко. Національно-патріотичному вихованню майбутніх вчителів присвячена робота А. Ігнатуші. Разом з тим, дослідженню особливостей втілення педагогічних ідей у національно-патріотичному вихованні сучасної молоді приділено недостатньо уваги.

Мета статті - дослідження особливостей втілення педагогічних ідей у національно-патріотичному вихованні сучасної молоді.

Виклад основного матеріалу

У вітчизняній педагогіці національно - патріотичне виховання розглядалося як невід'ємна частина будь -якого виховного процесу. У цьому контексті необхідно звернути увагу на ті основні риси, які лежали в основі національної виховної системи.

Ще за давньої доби в надрах племінних союзів почав закладатись інститут державності, народом вже був накопичений досвід сімейного та народного виховання, які знайомили дитину з навколишнім середовищем, сприяли формуванню у підростаючого покоління почуття прихильності, любові та поваги до рідної землі. Общинний побут виховував сімейні чесноти: лагідні тихі звичаї, довірливість, незвичайна простодушність та добросердя. Саме общинність сприяла розвитку доброзичливості до інших, соборності (тяжіння до єднання з іншими); колективізму (прагнення спільної діяльності); гуманізму (чуйності у відповідь на чуже горе і радість); жертовності (готовності до самопожертви); товариськості, доброзичливості (дотримання общинної моральної норми); совісності (прагнення жити за справедливістю, моральна відповідальність за свою поведінку перед оточуючими); сором'язливості (прагнення уникати поганих вчинків) [2, С. 456].

Характерним для національної свідомості українців є шанобливе ставлення до інших народів. Традиції народної культури, певним чином, увійшли навіть і до радянської системи етичних норм.

У середовищі української діаспори у широкому філософському контексті висвітлювались проблеми загальнолюдських цінностей та ідеали виховання, розроблялися проблеми сутності, сенсу та змісту національно-патріотичного виховання, обмірковувалися його цілі та завдання, аналізувалися можливості різних засобів національно-патріотичного виховання. Ідеї про національну культуру, взаємозв'язок загальнолюдського і національного, національного і духовного, самобутнє виховання людини є визначальними у розробці теоретичних основ національно-патріотичного виховання.

Відомий філософ та педагог І.О. Ільїн, після революції 1917 року, як і багато інших емігрантів від радянськості, усвідомив причину трагедії і охарактеризував її як «зниження людської духовності». Згодом вся його творчість була спрямована на з'ясування та популяризацію причин революційної кризи, насамперед - на відродження національного духовного буття. Цей головний мотив творчості І.О. Ільїна - духовне відродження - сформував його погляди на систему освіти та виховання в цілому [4, С. 160].

Патріотизм, за І.О. Ільїним, - найвища єдність, спільна діяльність, згуртованість у стані любові до Батьківщини (духовної реальності), є творчим актом духовного самовизначення, узгоджений із святим писанням, тому й Благодатним. Тільки таке тлумачення патріотизму і націоналізму відомий вчений визнає за істину.

Головною метою національно -патріотичного виховання, на думку І.О. Ільїна є формування у молодого покоління національного духовного характеру, сутнісним виразом якого є гармонійно розвинута особистість.

Завданням та засобом національно-патріотичного виховання І.О. Ільїн вважає національне самопізнання - вивчення мови, музики, живопису, архітектури, індивідуальної та церковної молитви, казок, житія святих та героїв, поезії, історії з багатим краєзнавчим матеріалом [4, С. 160].

Патріотизм є складовою частиною національної ідеї України, невід'ємним компонентом вітчизняної науки і культури. Він завжди розцінювався як джерело мужності, героїзму та сили українського народу, як необхідна умова величі та могутності нашої держави. Ідея національного патріотизму в умовах розвитку країни має вийти на якісно новий рівень трактування та розуміння.

Національна ідея є духовно-моральною та соціальною цінністю. Вона сприяє здійсненню відродження національних цінностей та традицій, сприяє розвитку рівних прав та можливостей кожної особистості, зміцнення родини. Дедалі активніше обговорюється питання загальноукраїнського патріотичного ідеалу. Внаслідок цього виникає необхідність глибшого розуміння сутності «української ідеї», її осмислення у контексті змін, які наявні в українському супільстві протягом останнього десятиліття, та з урахуванням багатовікового історичного досвіду нашої Батьківщини. Разом з тим, осмислюючи зміст національної ідеї, необхідно пам'ятати, що сучасна Україна - багатонаціональна держава, яка об'єднує велику кількість етносів, які репрезентують різні релігійні конфесії. Національні меншини, одержуючи від української нації економічну, культурну та іншу допомогу, відчуваючи військовий захист від ворогів, почати вважати Україну своєю спільною історичною Батьківщиною. Внаслідок чого національна ідея стала спільною для всіх націй, народностей, етнічних та національних груп, що проживають на території України.

Аналіз «національної ідеї» повинен, безумовно, ґрунтуватися на розгляді найважливіших поглядів, положень вітчизняних науковців, особливо тих, які тією чи іншою мірою висловлювали своє ставлення до патріотизму та проблеми його розвитку у суспільстві. Такі науковці розробляли теоретичні основи патріотизму у зв'язку з «українською ідеєю», у її загальному контексті [1, С. 83]. Саме цим пояснюється та обставина, що низка відмінних ідей, підходів та позицій щодо проблеми патріотизму мають спільну мету.

Розгляд проблеми патріотизму майже завжди перебував під впливом значної кількості опонентів, які у різних формах обмежували можливості її конструктивної та більш ґрунтовної розробки. Ґрунтуючись на духовно - моральному, альтруїстичному підході до розуміння сутності патріотизму, звеличуючи національну культуру ми зможемо позитивно вплинути на патріотичну свідомість українців.

Позиція патріотизму - це прагнення людини до участі в модернізації країни, до різкого підвищення ефективності господарства, до вольової концентрації всіх соціальних сил з метою прогресу, до виходу з апатії, що затяглася, і байдужості до власного сьогодення і майбутнього [5, С. 209]. У цьому контексті можна назвати низку напрямків дослідження феномену патріотизму.

Ми визначаємо шість таких напрямків, в контексті яких можливе єдине та системне визначення феномену патріотизму.

Так, першим напрямком постає піднесено-емоційний рівень, що визначається у найпоширеніших судженнях відносно патріотизму як почуття любові до Батьківщини.

У межах другого напрямку, охарактеризованого нами як діяльнісний рівень, формується розуміння патріотизму як одного з вищих, найбільш значущих для людини почуттів. Ці почуття спонукають особистість, громадянина, групу осіб, націю до активної громадянської позиції, до відповідних вчинків на користь власної Батьківщини.

Третій напрямок характеризує патріотизм як суспільне явище. Зміст та характер цієї ідеї значною мірою обумовлені особливостями історичного розвитку суспільства, держави, політикою власної національної еліти.

Четвертий напрямок репрезентує патріотизм як явище духовного життя суспільства.

П'ятий напрямок характеризує патріотизм власне як патріотизм особистості. Особистість тут сприймається як домінуючий чинник серед інших суб'єктів патріотизму.

Ідеї шостого напрямку тісно пов'язані з ідеями патріотизму особистості. Але на цьому рівні патріотизм визначається як ключовий чинник розвитку особистості, а саме - її духовного розвитку та самовираження.

Формат патріотизму - це етнокультурний, геополітичний, економічний простір України, її потужний потенціал розвитку. Патріотизм у сучасній Україні передбачає відповідну активну соціокультурну та іншу діяльність людини у колективі.

Патріотизм як фундаментальне, соціальне, культурне, суб'єктне співвідношення інтересів особистості, колективу, суспільства та держави до умов свого існування передбачає високу взаємну відповідальність за стабільність та безпеку [3, С. 125].

У цих умовах конкретна людина бажає власного благополуччя через попит на благополуччя у суспільстві, колектив прагне стабільності у професійно - продуктивному просторі. Суспільство зацікавлене у здоров'ї, соціальній успішності населення. Держава зацікавлена у консолідованому конкурентоспроможному суспільстві, цілісності та національній безпеці. Забезпечення такої єдності та гармонії - головна умова формування нової основи патріотизму народного життя, що передбачає поступове та природне включення у здійснення реформ всього народу, мобілізацію соціального потенціалу населення на основі єдності особистих, колективних, суспільних та державних інтересів.

Сучасний патріотизм виконує нові функції: захисту країни не лише від ворогів видимих (як це було в історії), але насамперед від рутини, застою, деградації суспільства. Цей захист означає не створення бар'єру у спілкуванні з сучасним світом, а насамперед усвідомлення власного відставання від нього, необхідності ліквідації цього відриву власними силами та ресурсами через консолідацію суспільства, висування таких привабливих для суспільства ідеалів та цілей, які реально можуть бути досягнуті. Він відповідає прагненню країни до модернізації, до різкого підвищення ефективності господарства, до концентрації всіх соціальних сил для прориву вперед і виражає стратегічну позицію у смислових життєвих позиціях особистості, у згуртованості намірів колективу, програмах стабілізації суспільства та політичних інтересах держави.

Висновки

Вивчення різних педагогічних підходів є важливим інструментом для вирішення теоретичних проблем національно -патріотичного виховання та дозволяє зробити значний внесок в історію розвитку вітчизняної педагогіки. Відтак, перспективними у подальших дослідженнях видається реалізація теоретичного досвіду у практичній площині, їх аналіз та рекомендації до покращення.

Література

1. Antonenko T., Chursin M. On the eve of the Future: the Values sign change. Philosophy and Cosmology. 2019. № 23. Р. 80-89.

2. Molodychenko V., Tsybulko O., Makarenko L., Postol O., Lysak I. Pedagogy of Spirituality as a Factor of Sustainable Development of Humanity. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala. 2021. № 13(4). Р. 454-468.

3. Shevchenko H. The Ideal Image of a Man: the Main Characteristics and Ways of Achieving. Future Human Image. 2017. № 7. Р. 120-127.

4. Voronkova V., Kyvliuk O. Philosophical Reflection Smart-Society as a New Model of the

5. Information Society and its Impact on the Education of the 21st Century. Future Human Image. 2017. № 7. Р. 154-162.

6. Ігнатуша А.Л. Національно-патріотичне виховання майбутніх вчителів. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (педагогічні науки). 2015. № 7 (296). Ч. 1. С. 206-212.

References

1. Antonenko, T., Chursin, M. (2019). On the eve of the Future: the Values sign change. Philosophy and Cosmology, 23, 80-89. https://doi.Org/10.29202/phil-cosm/23/7 [in English].

2. Molodychenko, V., Tsybulko, O., Makarenko, L., Postol, O., Lysak, I. (2021). Pedagogy of Spirituality as a Factor of Sustainable Development of Humanity. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 13(4), 454-468.

3. Shevchenko, H. (2017). The Ideal Image of a Man: the Main Characteristics and Ways of Achieving. Future Human Image, 7, 120-127.

4. Voronkova, V., & Kyvliuk, O. (2017). Philosophical Reflection Smart-Society as a New

5. Model of the Information Society and its Impact on the Education of the 21st Century. Future Human Image, 7, 154-162.

6. Ihnatusha, A. (2015). Natsionalno-patriotychne vykhovannia maibutnikh vchyteliv [National-patriotic education of future teachers]. Visnyk Luhanskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka (pedahohichni nauky), 7 (296), 206-212. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru