Інноваційні технології – основа професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Закарпатський угорський інститут ім. Ф. Ракоці ІІ

Інноваційні технології - основа професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи

Островська Маріанна Ярославівна,

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології

м. Берегово

Анотація

Основа системи професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи включає процес засвоєння знань, умінь і навичок, якими їм необхідно оволодіти та вміти застосовувати у подальшій практичній діяльності. Зростаючі вимоги до підготовки вчителів (зокрема, за напрямом «Початкова освіта») вимагають постійного оновлення освітнього процесу. Нові умови освітньої діяльності освітніх закладів України вимагають формування значної кількості нових професійних якостей у майбутніх учителів, які дозволяють їм приймати ефективні рішення у різних ситуаціях. Одним із актуальних завдань сьогодення є підвищення якості освіти, відповідно і її мета почала співвідноситись з формуванням загальних (ключових, основних, головних) і фахових (навички, уміння і знання) компетентностей, які має засвоїти майбутній учитель у процесі фахової підготовки. Поряд із поняттям «компетентність» наразі використовується поняття «компетенція». Коли ми говоримо про загальні компетентності, мають на увазі здатність до аналізу і синтезу, загальні знання, обізнаність зі станом справ, здатність до незалежного мислення, співпраці та спілкування, наполегливість, лідерські якості, здібності до організації і планування. Іншими словами, ми говоримо про якості, які потрібні в багатьох ситуаціях, не тільки в тих, які безпосередньо пов'язанні з певною предметною областю. До того ж, більшість із них може бути розвинута, підтримана або зруйнована придатними або непридатними методиками і форматами викладання (навчання). Отже, основною метою даного дослідження є науково-педагогічний аналіз розвитку і тенденцій у сфері підготовки майбутніх учителів початкової школи, виявлення позитивних здобутків та особливостей у змісті та формах організації діяльності закладів вищої освіти.

Ключові слова: інноваційні технології, професійна підготовка, майбутні фахівці, вчитель початкових класів, початкова освіта

Abstract

Innovative technologies - the basis of professional training of future primary school teachers

Ostrovska Marianna Yaroslavivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Pedagogy and Psychology of the Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian College of Higher Education Ukraine, Beregovo

The basis of the system of professional training of future primary school teachers includes the process of acquiring knowledge, skills and abilities that they need to master and be able to apply in further practical activities. Growing demands for teacher training (in particular, in the field of «Primary Education») require constant updating of the educational process. New conditions of educational activity of educational institutions of Ukraine require the formation of a significant number of new professional qualities in future teachers, which allow them to make effective decisions in different situations. One of the urgent tasks of today is to improve the quality of education, respectively, and its purpose began to correlate with the formation of general (key, basic, main) and professional (skills, abilities and knowledge) competencies to be acquired by the future teacher in the training process. Along with the concept of «competence», the concept of «competence» is currently used. When we talk about general competencies, we mean the ability to analyze and synthesize, general knowledge, awareness of the state of affairs, the ability to think independently, cooperate and communicate, perseverance, leadership skills, ability to organize and plan. In other words, we are talking about qualities that are needed in many situations, not just those that are directly related to a particular subject area. In addition, most of them can be developed, supported or destroyed by suitable or unsuitable methods and formats of teaching (learning). Thus, the main purpose of this study is a scientific and pedagogical analysis of development and trends in the field of training future primary school teachers, identifying positive achievements and features in the content and forms of organization of higher education institutions.

Keywords: innovative technologies, professional training, future specialists, primary school teacher, primary education

Основна частина

Постановка проблеми. Поступова інтеграція сучасної вітчизняної системи освіти до європейської потребує нових підходів у підготовці кваліфікованих кадрів. Вона повинна базуватися на збільшенні дидактичного, методичного та організаційного ресурсу самостійної роботи. Реформування та розвиток системи вищої професійної освіти на сучасному етапі характеризується посиленням акцентів на підвищенні ролі самостійної роботи суб'єктів навчального процесу, що підтверджується основоположними засадами та вимогами Болонського процесу [6, с. 4-6]. Аналіз основних проявів даної проблеми дозволяє зробити обґрунтований висновок, що цілі, зміст і характер вищої освіти перестали відповідати новим суспільним вимогам до якості й рівня підготовки фахівців. Актуальність даного питання полягає в тому, що надзвичайно динамічний характер нашого суспільства потребує підготовки таких професіоналів, які були б здатні не просто пристосовуватися належним чином до теперішніх змін, а й активно творили б ці зміни. Закон України «Про вищу освіту», нова концепція вищої освіти передбачає формування у студентів уміння вчитися самостійно, свідомо і відповідально, а також створення в закладах вищої освіти (ЗВО) необхідних умов для формування у студентів дослідницьких умінь, виховання особистості, здатної до саморозвитку як під час навчання у вищій школі, так і в подальшій професійній діяльності [3]. Сьогодні освіта має забезпечувати підготовку людини упродовж усього життя.

Отже, потрібно створювати для кожної людини необхідні умови для оволодіння новими знаннями, вміннями, цінностями та компетенціями. Самостійна робота з інноваційними технологіями студентів, підходи до якої потребують докорінних змін, повинна стати основою вищої освіти та важливою частиною процесу підготовки фахівців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій теоретичних аспектів проблем розвитку інноваційної технології у студентів дає достатньо підстав для формування науково обґрунтованих підходів і науково-методичних матеріалів стосовно вдосконалення її в педагогічній практиці закладів вищої освіти. Аналіз стану наукової розробки проблеми свідчить, що вітчизняна науково - педагогічна теорія у зазначеній сфері досліджень ще не відповідає вимогам часу. Проблема формування компетентного фахівця знаходить своє відображення у таких українських науковців, як Н. Бібік, Л. Ващенко, О. Локшина, О. Овчарук, Л. Паращенко, О. Пометун, С. Раков, О. Савченко та інші. Питання організації роботи студентів із інноваційними технологіями розглядають у своїх роботах А. Алексюк, Ю. Бабанський, В. Бондар, В. Козаков, І. Лернер, О. Мороз, П. Підкасистий, Н. Сагіна, П. Сікорський та інші. Вивчення психолого-педагогічної літератури, дисертаційних досліджень, аналіз матеріалів конференцій, досвіду підготовки кваліфікованих фахівців постало важливе завдання - виховати і підготувати майбутніх вчителів початкових класів, які могли б активно включитися в якісно новий етап розвитку сучасного суспільства.

Розв'язання проблем започатковано в доведенні того, що саме інноваційні технології активізують розвиток професійних якостей особистості, виступають гарантом формування потреби постійного пошуку накопичення знань та розуміння їх сенсу, що необхідно для постійного професійного зростання особистості з урахуванням вимог сьогодення. Беручи до уваги досвід розвитку закладів вищої освіти, ефективність професійної підготовки майбутніх фахівців полягає в діалектичній єдності процесу навчання і виховання та забезпеченні його тісного взаємозв'язку з практикою. Тому особливої ролі набуває проблема теоретичного обґрунтування та експериментального апробування відповідних педагогічних технологій щодо організації самостійної роботи студентів [5].

На жаль, зважаючи на вимоги щодо успішного застосування інноваційних технологій в самостійній роботі та сучасне студентство, а також на недосконалу практичну організацію самоосвіти, можна сказати про існування деяких протиріч: між прагненням високого рівня самостійності студента та її фактичною нерозвиненістю; між практичною значущістю самоосвіти для майбутнього фахівця та недостатньою організацією теорії та практики; між вимогами сучасної кредитно-модульної системи та рівнем розвитку особистих здібностей студентів до самореалізації та самоосвіти; між вимогами та завданнями, які ставляться перед викладачами та відсутністю належної мотивації тощо.

Мета статті - Проаналізувати сутність сучасних інноваційних технологій та особливості їх застосування, як провідний етап стосовно професійної підготовки майбутніх фахівців в умовах початкової школи.

Виклад основного матеріалу. Зважаючи на соціальну значущість і практичну необхідність підготовки майбутніх фахівців початкової школи, ураховуючи актуальність та доцільність цієї проблеми в умовах становлення і розвитку національної системи освіти, практичне значення для соціально - економічного розвитку України, недостатню теоретичну розробку зазначеної проблеми, спробуємо розглянути сутність поняття професійної підготовки майбутніх вчителів початкових класів через вивчення проблеми розвитку його особистісних якостей, пов'язавши цей процес з навчально-виховним процесом, оскільки саме він є основним видом їхньої діяльності, є об'єктом життєво важливих спрямувань, основою саморозвитку особистості.

Фахові навички і вміння являються відповідними методиками і технологіями, які належать численним дисциплінам, відповідно до предметної області. Фахові теоретичні, практичні або експериментальні знання включають актуальний зміст, тобто спеціальні фактичні знання, що відносяться до дисципліни, способи розгляду і вирішення проблем, знання з історії предмету і сучасних досягнень в ній і т.д. Для розробки задовільного навчального плану потрібно провести ретельний аналіз з точки зору визначення пріоритетів і потрібного рівня для кожного виду фахових знань. Саме вирішення існуючих проблем та врахування досвіду впровадження та організації самостійної роботи у ЗВО дозволить зробити самостійну роботу невід'ємною складовою навчального процесу.

Метою навчання у ЗВО є забезпечення засвоєння певної сукупності навичок, умінь та алгоритмів професійної поведінки. Цей процес засвоєння відбувається під впливом ряду факторів: научуваності, наявності здібностей, мотивації та системи навчання. Научуваність - це легкість, з якою засвоюються знання, уміння і навички. Сукупність психічних властивостей, які забезпечують навчальну діяльність, є здатністю до навчання.

Сукупність психічних, особистісних і соціальних характеристик, які забезпечують навчальну діяльність, формуються у систему навчання. Будь - яка професійна діяльність здійснюється людиною із використанням відповідних здібностей.

Здібності - це властивості і якості функціональних психофізіологічних систем, що забезпечують виконання професійної діяльності. Такі здібності прийнято називати професійно важливими якостями. Таким чином, в основі вказаних якостей лежать здібності особистості, що об'єднані у систему.

Отже, професійно-важливі якості - це система професійних здібностей, тобто властивостей особистості, що сформовані у процесі професійної підготовки і забезпечують успішне виконання діяльності. Професійно-важливі якості включені у структуру особистості, відрізняються відносною стабільністю, мають певний діапазон індивідуальних відмінностей та більшість із них у тій чи іншій мірі піддаються компенсації [15]. Для різних видів діяльності необхідними є різні системи професійно-важливих якостей.

Здібності, що проявляються у різних видах діяльності (довготривала пам'ять або аналітичне мислення), виступають як всезагальні професійно - важливі якості і проявляються у будь-яких професіях. Здібності, що проявляються у конкретних професіях, є спеціальними.

Вузькоспеціальні якості, які необхідні для виконання конкретної спеціальності (професійна спостережливість, комунікативна та фахова компетентність працівника служби цивільного захисту), називають ідентичними професійно-важливими якостями.

У контексті нашого дослідження на основі аналізу науково - педагогічної літератури нами виокремлено чинники, які впливають на формування фахової компетентності. Її змістовне наповнення зумовлюється багатьма зовнішніми чинниками: рівнем розвитку технології, науки, техніки, економіки, освіти; процесами, що відбуваються в суспільстві; суспільним замовленням, яке відображає загальний рівень суспільно-економічного розвитку суспільства, людської цивілізації загалом. Ефективність формування фахової компетентності майбутнього працівника служби цивільного захисту залежить також від внутрішніх чинників сформованості: від рівня таких особистісних якостей, як мотивація досягнення успіху, рівня самооцінки особистості.

Організаційні педагогічні умови передбачають організазацію навчального процесу з метою підвищення рівня технологічних умов: о коригування відповідно до цілей компетентнісного підходуконтрольно-оцінювальних підходів до результатів навчання; о використання практико-орієнтованих технологій, інтерактивних форм і методів навчання, підбір технічного оснащення занять; о застосування міжпредметних зв'язків.

Таким чином, основне завдання закладу вищої освіти - навчити майбутнього фахівця самостійно вчитися та використовувати інноваційні технології упродовж усього життя. Сучасні дослідники досить по-різному трактують поняття та сутність самостійної роботи, але всі поділяють думку, що саме через самостійну роботу з інноваційними технологіями студенти досягають кращих успіхів. В. Петрук вважає [7], що «самостійна робота - це навчання, яке визначає здатність студентів усвідомлено для себе ставити завдання, цілі, планувати власну діяльність, здійснювати її». Т. Картель констатує [4], що уміння самостійно працювати, думати, осмислювати навчальний матеріал, засвоювати його та вміти застосовувати свої знання стає основною передумовою ефективного формування у студентів професійної самостійності, а також успішного навчання. На превеликий жаль, більшість сучасних студентів не спроможні самостійно визначити мету, виділити головне та відокремити від нього другорядне, провести потрібний аналіз фактів. Одним із головних завдань у подальшому розвитку навчального процесу у закладах вищої освіти є поділ самостійної роботи студентів на дві складові: обов'язкову і спеціальну.

Одержаний досвід дає можливість зробити висновки, що успішне виконання самостійної роботи студентами забезпечують:

• позитивна мотивація діяльності;

• чітке визначення необхідних завдань роботи;

• зрозумілий студенту план виконання завдання;

• чітке визначення викладачем термінів виконання і форм звітності;

• організація консультаційної допомоги викладачем;

• систематичний контроль за виконанням одержаного завдання;

• методичне забезпечення роботи.

Тому можна вважати, що робота студента із інноваційними технологіями є рівноправним елементом навчального процесу і має однакові дидактичні цілі і завдання з іншими елементами. Сучасний випускник повинен бути професійно компетентним, мобільним, володіти самостійністю мислення та гнучким менталітетом у рішенні складних завдань сьогодення. Для формування цих якостей необхідно процес навчання в ЗВО орієнтувати на розвиток професійної та пізнавальної самостійності, як основних рис майбутнього висококваліфікованого фахівця. А підготувати таких фахівців можливо тільки з удосконаленням організації самостійної роботи. Таким чином, можна зробити висновок, що самостійна навчальна робота студентів в усіх її формах і проявах є вираженою функцією активізації їх пізнавальної діяльності. Методи реалізації завдання стосовно посилення самостійної діяльності студента в процесі навчання мають бути поширені на всі форми навчальної роботи як в аудиторній, так і в позаудиторній роботі викладача. Такі методи мають свої особливості і вимагають достатньої кваліфікації викладача як методиста, створюють умови для формування нових нестандартних підходів щодо розвитку матеріальної бази і методичного забезпеченя навчального процесу. Підготовка висококваліфікованих фахівців, конкурентоспроможних на ринку праці та здатних до компетентної, відповідальної й успішної діяльності за своїм фахом, неможливе без підвищення ролі самостійної роботи студентів, що спрямована на стимулювання їх професійного зростання та виховання творчої активності.

Висновки. Отже, маємо підстави стверджувати, що існуючий вітчизняний і зарубіжний досвід розвитку педагогічної думки свідчить про актуальність потреби у розробці теоретичних основ та практичних шляхів формування фахової підготовки майбутніх вчителів початкових класів. Проте, залишається багато невивчених аспектів цієї проблеми, зокрема, при підготовці майбутніх вчителів початкових класів. Так, недостатньо висвітлено чинники, які впливають на формування фахової підготовки у ЗВО, недостатньо уточнено категоріальний інструментарій і педагогічні умови формування фахової підготовки майбутніх вчителів початкових класів тощо. Саме тому дослідження даного питання полягало в тому, що вперше було розглянуто підготовку майбутніх вчителів початкових класів до застосування інноваційних технологій як систему взаємодії інформаційно-змістового, операційно-комунікативного та мотиваційно-ціннісного компонентів, обґрунтовано її зміст і структуру, розроблено теоретико-методологічні засади її функціонування; було визначено педагогічні умови функціонування системи підготовки майбутніх вчителів початкових класів до застосування інноваційних технологій, серед яких створення під час навчання спеціального емоційно-позитивного середовища для зростання інноваційного потенціалу майбутніх вчителів, зокрема їх оволодіння інтерактивною технологією; забезпечення спеціальної підготовки викладачів до проведення інноваційних занять з дисциплін психолого - педагогічного циклу та керівництва педагогічною практикою студентів; переорієнтація навчального змісту психолого-педагогічних дисциплін ЗВО на підготовку майбутніх вчителів до застосування технологій інноваційного навчання; побудова навчального процесу у ЗВО з різних, насамперед психолого-педагогічних дисциплін з обов'язковим включенням інноваційних технологій навчання та її елементів; створення у ЗВО атмосфери співробітництва як під час занять, так і у спільній позанавчальній діяльності студентів і викладачів.

Література