Полікультурна компетентність майбутнього вчителя як стандарт освіти європейського виміру

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Закарпатський угорський інститут імені Ф. Ракоці ІІ

Полікультурна компетентність майбутнього вчителя як стандарт освіти європейського виміру

Маргітич Катерина Євгенівна,

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри філології

м. Берегово

Анотація

Сучасні відносини, особливо міжнародні, наша держава активно розвиває у напрямку дружніх стосунків з іншими країнами та інтеграції в європейське та світове середовище, саме тому постійно посилюються вимоги до умінь, навичок, особистісних якостей кожної особистості та компетентності спрямованої на дієву співпрацю. Важливу роль у формуванні готовності до інтеграційних процесів відіграє полікультурна компетентність майбутніх фахівців, яка в наш час, стає не менш важливою за їх професійність. На основі порівняльного аналізу основних понять дослідження «полікультурна», «мультикультурна», «багатокультурна», «інтеркультурна», «полікультурне виховання», «інтернаціональне виховання» авторка теоретично обґрунтовує зміст поняття «полікультурна освіта». Отже, «полікультурна освіта - це складовий компонент професійної освіти, спрямований на засвоєння культурно - освітніх цінностей інших культур на основі знання культури своєї етнокультурної групи, а також взаємодію всіх культур на принципах взаєморозуміння, толерантності, діалогу та плюралізму, що є засобом протистояння дискримінації, націоналізму, расизму. Метою полікультурної освіти є забезпечення рівних освітніх можливостей для всіх представників різноманітних расових, етнічних, соціальних, культурних та інших груп». Поширення процесів глобалізації та певною мірою пов'язане з цим збільшення кількості конфліктів на міжетнічному ґрунті обумовили загострення уваги до розвитку полікультурної освіти, яка стала невід'ємним складником державної політики сучасної України. Інтеграція України до європейської спільноти, приєднання вітчизняної системи вищої освіти до Болонської декларації, орієнтація на загальноєвропейські рекомендації та вимоги з мовної освіти передбачають реформування вищої школи, модернізацію полікультурної підготовки фахівців, зокрема майбутніх вчителів-філологів. Розвиток і функціонування освіти зумовлюються чинниками, умовами та принципами існування суспільства, в тому числі принципом культуровідповідності, що передбачає організацію навчання у контексті культур, уважне вивчення цінностей рідної та іншомовної культур як застави формування людини майбутнього. У різних регіонах України нагальність реалізації згаданого принципу проявляється по-різному.

Ключові слова: полікультурна компетентність, професійна освіта, європейський вимір освіти, майбутній вчитель

Abstract

Polycultural competence of the future teacher as a standard of education on the European dimension

Margitych Kateryna Evgenivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of РЫ^^у of the Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian College of Higher Education, Berehovo

Our state is actively developing modern relations, especially international relations, in the direction of friendly relations with other countries and integration into the European and world environment, which is why the requirements for abilities, skills, personal qualities of each individual and competence aimed at effective cooperation are constantly increasing. An important role in the formation of readiness for integration processes is played by the multicultural competence of future specialists, which nowadays is no less important than their professionalism. Because of a comparative analysis of the main research concepts «polyculture», «multicultural», «multicultural», «intercultural», «multicultural education», «international education», the author theoretically substantiates the meaning of the concept of «multicultural education». Therefore, «multicultural education is an integral component of professional education aimed at assimilating the cultural and educational values of other cultures on the basis of knowledge of the culture of one's ethno-cultural group, as well as the interaction of all cultures on the principles of mutual understanding, tolerance, dialogue and pluralism, which is a means of resisting discrimination, nationalism, racism. The purpose of multicultural education is to provide equal educational opportunities for all representatives of various racial, ethnic, social, cultural and other groups.» The spread of globalization processes and, to some extent, the related increase in the number of conflicts on inter-ethnic grounds led to the sharpening of attention to the development of multicultural education, which has become an integral part of the state policy of modern Ukraine. The integration of Ukraine into the European community, the joining of the domestic system of higher education to the Bologna Declaration, orientation to the pan - European recommendations and requirements for language education provide for the reform of higher education, the modernization of multicultural training of specialists, in particular, future philology teachers. The development and functioning of education is determined by the factors, conditions and principles of society's existence, including the principle of cultural compatibility, which involves the organization of education in the context of cultures, a careful study of the values of native and foreign cultures as a guarantee of the formation of a person of the future.

In different regions of Ukraine, the urgency of implementing the mentioned principle manifests itself in different ways.

Keywords: multicultural competence, professional education, European dimension of education, future teacher

Основна частина

Постановка проблеми. Процеси глобалізації економіки, формування інформаційного суспільства і інтеграція української системи вищої професійної освіти в світовий освітній простір поставили перед педагогічною наукою завдання приведення традиційного наукового апарату у відповідність із загальноприйнятою у Європі системою педагогічних понять. Українському суспільству, що розвивається, потрібні освічені, етичні, заповзятливі люди, які можуть самостійно приймати відповідальні рішення в ситуації вибору, прогнозуючи їх можливі наслідки, здібні до співпраці, які відрізняються мобільністю, динамізмом, конструктивністю, розвиненим почуттям відповідальності за долю країни. Рішення і програми, спрямовані на втілення наукових досягнень, цивілізаційно-культурних тенденцій, реалізуються через діяльність сприймаючих їх суб'єктів. В зв'язку з цим підвищується рівень вимог сучасного суспільства до діяльності і підготовки професіоналів освітньої сфери. Посилення інтегративно-культурного статусу освіти диктує необхідність підготовки педагогічних кадрів, здатних реалізувати її культурну спрямованість. Потреби сучасної освітньої практики породжують необхідність у полікультурній підготовці педагога, який не тільки виступає посередником між учнем і культурою, але і сприяє формуванню у молодого покоління готовності жити і діяти у відкритому загально цивілізаційному культурному просторі. Не викликає сумніву думка про те, що Європа має багатий історичний досвід розвитку та становлення демократичного суспільства. Оскільки одним із пріоритетів стратегічного розвитку України визнано інтеграцію нашої держави до Європейського співтовариства, актуальним залишається питання наближення освітніх інституцій країни до стандартів країн ЄС та досягнення їх відповідності загальноєвропейським критеріям якості [5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наукових праць вітчизняних й зарубіжних дослідників показує, що багато вчених звертають увагу на проблеми полікультурної освіти та питання формування полікультурної компетентності підростаючого покоління. Так, проблеми фахової підготовки вчителів у своїх дослідженнях піднімали видатні світові педагоги У. Боос-Нюннинг, О. Джуринський, А. Дістервег, Я. Коменський, А. Макаренко, Ж. Руссо, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін. Не залишилися вони і поза увагою вітчизняних науковців, які особливу увагу приділяють питанням полікультурної освіти: С. Гончаренко, В. Кузьменко, Н. Ничкало, О. Сухомлинська, Є. Чорний, Н. Якса, М. Ярмаченко та ін. Примітним є факт, що в останні роки спостерігається посилення інтересу вчених до питань формування полікультурної компетентності особистості у європейському освітньому просторі (Л. Данилова, Л. Воротняк, Я. Гулецька, Л. Перетяга, Т. Попова та ін.). Проблему європейських стандартів і цінностей в освіті та концептуальних підходів до формування умов запровадження європейських стандартів освіти в Україні розглядають такі українські автори, як: Ю. Бицюра, С. Кобернік, Ю. Комаров, С. Рябов, Ф. Степанов, І. Тараненко, К. Чорна та ін. Для запровадження європейських стандартів у вітчизняну освіту, для практичної реалізації стратегічного курсу України на європейську інтеграцію сучасні дослідники С. Кобернік, Н. Кузьмина, О. Овчарук, Л. Паращенко, Ф. Степанов, І. Тараненко створили Концепцію змісту освіти для європейського виміру України. У зазначеному документі вітчизняні педагоги визначили мету й завдання, основні принципи освіти для європейського виміру України.

Мета статті - є визначення змісту поняття та структури феномену полікультурної компетентності вчителя, його організаційно-змістової ролі як одного із ключових стандартів сучасної освіти, а також доведення актуальності цілеспрямованої полікультурної підготовки майбутніх вчителів, яка повинна відповідати європейським стандартам освіти.

Виклад основного матеріалу. Згідно із цією концепцією мета освіти для європейського виміру України - поширення комплексних знань про Європу, які необхідні на сучасному етапі громадянину України для існування в європейському співтоваристві, створення на їхній основі відповідного інтегрованого курсу та його впровадження в навчально-виховний процес загальноосвітньої школи [5].

До головних завдань сучасної освіти дослідники віднесли:

1) визначення змісту освіти для європейського виміру України на основі ґрунтовного аналізу та узагальнення існуючого європейського досвіду;

2) розробку навчальної програми курсу «Європейські студії»;

3) створення відповідного навчально-методичного забезпечення, до складу якого входять: навчальний посібник для учнів, різноманітні дидактичні матеріали, методичні рекомендації для вчителів;

4) надання школярам знань про європейські демократичні здобутки та особливості становлення демократичного суспільства в Україні;

5) створення умов для набуття молодим поколінням позитивного європейського досвіду щодо демократичної поведінки та комунікативної взаємодії;

6) формування необхідних компетентностей, сприяння становленню активної позиції молоді щодо реалізації ідеалів і цінностей розвитку демократичного суспільства у світі, Європі, Україні [5].

На думку вчених організація процесу отримання знань про Європу має базуватися на загально-педагогічних і дидактичних принципах, основними з яких є гуманізм, демократичність, науковість, практична спрямованість, наступність і безперервність, інтегрованість (міждисциплінарність), полікультурність [5].

Таким чином, ознайомлення з питанням запровадження європейських стандартів освіти в Україні показує, що ідея полікультурності виникає не ізольовано, як винайдена фахівцями теоретична конструкція в сфері педагогіки. Полікультурність є одним з основних стандартів сучасної освіти, що базується на основних цінностях європейського демократичного суспільства: права людини, рівність, мир, соціальна справедливість, демократія, свободи, безпека громадян, взаємозалежність, плюралізм, культурне розмаїття, відкритість, відповідальність, партнерство, повага до навколишнього середовища. У даному контексті висока полікультурна компетентність педкадрів та її формування у майбутніх вчителів стають важливою умовою забезпечення готовності молодого покоління до повноцінної життєдіяльності в сучасному європейському просторі.

У контексті дослідження проблеми, заявленої у даній статті, вважаємо доцільним, по-перше, акцентувати увагу на проблемі формулювання поняття «полікультурна компетентність», по-друге, розглянути питання щодо структури полікультурної компетентності майбутнього вчителя.

Теоретичній аналіз джерел дозволяє констатувати існування різних поглядів щoдo вищевказаного поняття.

Так, В. Кузьменко, Л. Гончаренко визначають полікультурну компетентність як здатність особистості жити й діяти в багатокультурному суспільстві [3, С91].

O. Прoвoрoв, O. Смoлянінoва вважають, що полікультурна компетентність - це індивідуальна характеристика міри відпoвіднoсті потребам професії, базовий компонент поняття «педагогічна культура», що сприяє формуванню спеціаліста висoкoї культури [7].

Цієї думки дотримується дослідники відзначаючи, що «формування полікультурної компетентності є безперервним процесом, значущим чинником якого є освіта» [8].

На думку І. Соколової, полікультурна компетентність майбутнього вчителя - це цілісне, інтегративне, багаторівневе, особистісне новоутворення, що є результатом професійної підготовки особи у вищому навчальному закладі та в процесі неперервної педагогічної освіти [8].

Т.О. Атрощенко розглядає досліджуваний феномен як комплексну, особистісну якість, що формується в процесі професійної підготовки на основі толерантності, що характеризується свідомістю власної багатокультурної ідентичності, що й проявляється в здатності розв'язку професійних завдань конструктивної взаємодії із представниками інших культурних груп [1, С70].

О. Осипенко визначає феномен полікультурної компетентності як інтегративну характеристику, що відображає здатність здійснювати політику полілінгвізму в полікультурному просторі. Учена вважає полікультурну компетентність системою якостей, що допомагають орієнтуватися в культурних відносинах рідної і іншомовної країни, та забезпечують досягнення мети виховання людини культури [6, C.19].

Л. Воротняк визначає полікультурну компетентність як здатність людини інтегруватися в іншу культуру при збереженні взаємозв'язку з рідною мовою, культурою, яка ґрунтується на поєднанні особистісних якостей, синтезованих знаннях, уміннях і навичках позитивної міжетнічної й міжкультурної взаємодії, що в результаті сприяє безконфліктній ідентифікації особистості в багатокультурному суспільстві та її інтеграції в полікультурний світовий простір [3, C.106].

Отже, узагальнюючи найбільш значимі на наш погляд висловлення вітчизняних і зарубіжних авторів, ми робимо спробу сформулювати інтегральне визначення феномену полікультурної компетентності, що поєднує погляди вчених на заявлену проблему:

Полікультурна компетентність майбутнього вчителя - інтегративна якість особистості майбутнього фахівця, що формується в процесі навчання, та включає систему полікультурних знань, умінь, навичок, інтересів, потреб, мотивів, цінностей, полікультурних якостей, досвіду, соціальних норм і правил поведінки, необхідних для повсякденного життя й діяльності у сучасному полікультурному суспільстві, що реалізується в здатності ефективно вирішувати завдання педагогічної діяльності в ході позитивної взаємодії із суб'єктами освітнього процесу-представниками різних культур.

Розглядаючи структуру полікультурної компетентності майбутнього вчителя як стандарту європейської освіти, звернемося до сучасного словника іноземних слів, який дає наступне визначення поняття «структура»: «Структура (від латинського structura) - взаєморозташування й зв'язок складових частин чого-небудь; будова, обладнання» [7, C.140].

О. Березюк в структурі полікультурної компетентності особистості виділяє наступні компоненти:

1) мотиваційно-ціннісний компонент, який включає мотиви, мети, ціннісні установки студента, що передбачає ставлення до майбутньої професійної діяльності як до цінності та потреби студента у формуванні й самовихованні своєї полікультурної компетентності;

2) когнітивний компонент, який характеризує сукупність знань про культуру, сутність і способи самовиховання полікультурної компетентності; здатність до систематизації й узагальненню знань;

3) діяльний компонент, який передбачає наявність умінь вступати в інтеркультурну комунікацію з носіями іншомовної культури, передавати інструментарій самопізнання й саморозвитку іншому, рефлексувати власну діяльність і поведінка;

4) емоційний - обумовлює позитивне оцінювання педагогічних явищ із опорою на соціальні та особистісні значимі цінності, здатність сприймати внутрішній мир іншого й ототожнювати себе з ним [2, C.200].

В основі культурної компетентності особистості Т.О. Атрощенко виділяє такі структурні компоненти:

1) у складі професійного компонента автор розглядає культуру спілкування, методичну, інформаційну, рефлексивну культури;

2) культурологічний компонент передбачає знання й розуміння рідної, світової, іншомовної культур, культури міжкультурного спілкування - культурою безконфліктного існування;

3) особистісний компонент визначає сукупність якісних характеристик, що відображають моральну позицію, яка пронизує всі складові полікультурної компетентності [1, С69].

Т.О. Атрощенко виділяє кілька компонентів у структурі полікультурної компетентності майбутнього фахівця, а саме:

1) когнітивний - освоєння образів і цінностей світової культури, культурно-історичного й соціального досвіду різних країн і народів;

2) ціннісно-мотиваційний, спрямований на формування ціннісно - орієнтовної і соціально-настановної готовності студента до міжкультурної комунікації й обміну, розвиток толерантності стосовно представників інших культурних груп;

3) діяльнісно-поведінковий, спрямований на розвиток здатності до розв'язку професійних завдань при взаємодії із представниками різних культурних груп [1, С68].

Узагальнюючи погляди наукових діячів на питання про структуру полікультурної компетентності студентів, ми приходимо до висновку про те, що в структурі полікультурної компетентності майбутніх учителів необхідно виокремити наступні компоненти: когнітивний, мотиваційно-ціннісний, діяльнісний. Кожному структурному компонентові ми даємо характеристику, виходячи з ідеї компетентнісного підходу у посиленні особистісної спрямованості освіти.

Так, когнітивний компонент передбачає сформованість системи полікультурних знань, що виступають орієнтовною основою діяльності особистості у полікультурнім суспільстві.

Мотиваційно-ціннісний компонент являє собою систему мотиваційно - ціннісних утворень: мотивів, цінностей, інтересів, потреб, полікультурних якостей, що регулюють повсякденне життя й діяльність особистості у полікультурнім суспільстві.

Діяльнісний компонент відображує сформованість полікультурних умінь і навичок щодо дотримання соціальних норм і правил поведінки у полікультурнім суспільстві, наявність досвіду позитивної взаємодії із представниками різних культур.

Висновки. Перераховані компоненти є тією базою, на якій відбувається подальший розвиток у майбутніх вчителів полікультурної компетентності. Когнітивний компонент є ведучим у структурі полікультурної компетентності студента, тому що на його основі формуються й розвиваються наступні компоненти структури.

Таким чином, у процесі дослідження проблеми полікультурної компетентності майбутнього вчителя в контексті відповідності професійної підготовки вимогам освіти європейського виміру ми дійшли наступного висновку: незважаючи на різни погляді вітчизняних й зарубіжних дослідників щодо змісту поняття «полікультурна компетентність», структури полікультурної компетентності сучасної молоді, науковці одноголосно вказують на принципово важливе значення полікультурної підготовки сучасного вчителя, який повинен відповідати європейським стандартам освіти.

Полікультурна підготовка вчителя - це актуальне й злободенне питання, що вимагає досконального методологічного та методичного дослідження. Розробка і апробація конкретних механізмів формування полікультурної компетентності у студентів має велику наукову і соціальну актуальність.

Література

1. Атрощенко Т.О. Сутність і структура полікультурної компетентності вчителя // Збірник наукових праць Мукачівського державного університету (Педагогічні науки). - 2016. - Випуск LXXI Том 2. - С. 67-71

2. Березюк О.С. Системний підхід до формування полікультурної компетентності майбутніх фахівців в сучасному освітньому просторі // Професійна педагогічна освіта: системні дослідження: монографія / за ред. О.А. Дубасенюк. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2015. - С. 193-209.

3. Воротняк Л.І. Особливості формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах // Вісник Житомирського державного університету (Педагогічні науки). - 2008. - №39. - С. 105-109.

4. Гончаренко Л.А., Кузьменко В.В. Формування полікультурної компетентності вчителів загальноосвітньої школи: Навчальний посібник для студентів. - Херсон: РІПО, 2006. - 92 с.

5. Кобернік С.Г., Кузьмина Н.Ю., Овчарук О.В., Тараненко І.Г. Концепція змісту освіти для європейського виміру України. / Інформаційний бюлетень Проекту Міжнародного фонду «Відродження», «Навчальний курс «Європейські студії для шкіл». http://osvita.ua/ school/school_today/

6. О.С. Осипенко Полікультурна компетентність як предмет сучасних педагогічних досліджень / О.С. Осипенко // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. - 2011. - С. 12-20

7. Попова Д.А. Полікультурна компетентність майбутніх фахівців з туризму: зміст та структура / Д.А. Попова // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ. - 2015. - Вип. 1. - С. 144-150.

8. Соколова І.В. Формування полікультурної компетентності у майбутніх учителів-філологів. http://www.nbuv.gov.ua/Portal/soc_gum/

References:

1. Atroshchenko, T.O. (2016). Sutnist i struktura polikulturnoi kompetentnosti vchytelia [The essence and structure of a teacher's multicultural competence]. Zbirnyk naukovykh prats Mukachivskoho derzhavnoho universytetu (Pedahohichni nauky) - Collection of research papers of the Mukachevo State University (Pedagogical Sciences). - LXXI, 2, 67-71 [in Ukrainian].

2. Berezyuk, O.S. (2015). Systemnyi pidkhid do formuvannia polikulturnoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv v suchasnomu osvitnomu prostori [A systematic approach to the formation of multicultural competence of future specialists in the modern educational space]. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka - Zhytomyr: Department of ZhDU named after I. Franka, 193-209 [in Ukrainian].

3. Vorotnyak, L.I. (2008). Osoblyvosti formuvannia polikulturnoi kompetentsii mahistriv u vyshchykh pedahohichnykh navchalnykh zakladakh [Peculiarities of formation of multicultural competence of masters in higher pedagogical educational institutions]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu (Pedahohichni nauky). - Bulletin of Zhytomyr State University (PedagogicalSciences), 39, 105-109 [in Ukrainian].

4. Honcharenko, L.A. & Kuzmenko, V.V. (2006).Formuvannia polikulturnoi kompetentnosti vchyteliv zahalnoosvitnoi shkoly [Formation of multicultural competence of secondary school teachers] Kherson: RIPO - Kherson: RIPO, 92 [in Ukrainian].

5. Kobernik, S.G.& Kuzmina, N. Yu.& Ovcharuk, O.V.& Taranenko, I.G. Kontseptsiia zmistu osvity dlia yevropeiskoho vymiru Ukrainy. / Informatsiinyi biuleten Proektu Mizhnarodnoho fondu «Vidrodzhennia», «Navchalnyi kurs «Ievropeiski studii dlia shkil» [The concept of the content of education for the European dimension of Ukraine. / Information bulletin of the International Renaissance Fund Project, «European Studies for Schools» training course]. http://osvita.ua/school/school_today/ [in Ukrainian].

6. Osypenko, O.S. (2011). Polikulturna kompetentnist yak predmet suchasnykh pedahohichnykh doslidzhen [Polycultural competence as a subject of modern pedagogical research]. Zbirnyk naukovykh prats Umanskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. - Collection of scientific works of the Uman State Pedagogical University, 12-20 [in Ukrainian].

7. Popova, D.A. (2015). Polikulturna kompetentnist maibutnikh fakhivtsiv z turyzmu: zmist ta struktura [Multicultural competence of future specialists in tourism: content and structure]. Psykholoho-pedahohichni osnovy humanizatsii navchalno-vykhovnoho protsesu v shkoli ta VNZ - Psychological and pedagogical foundations of humanization of the educational process in schools and universities, 1, 144-150 [in Ukrainian].

8. Sokolova, I.V. Formuvannia polikulturnoi kompetentnosti u maibutnikh uchyteliv - filolohiv [Formation of multicultural competence in future philology teachers] http://www.nbuv.gov.ua/Portal/soc_gum/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru