Структура професійної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структура професійної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів

Рогозін Володимир Валентинович, ПВНЗ "Київський медичний університет"

Анотація

Установлено, що визначення професійної компетентності охоплює сукупність знань і вмінь, необхідних фахівцю для здійснення ефективної професійної діяльності: вміння аналізувати і прогнозувати результати праці, використовувати сучасну інформацію щодо певної галузі виробництва. Основною ознакою, критерієм професійної компетентності є суспільне значення результатів праці фахівця, його авторитет у конкретній галузі знань (діяльності). Для конкретизації структурних складників професійної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів проаналізовано наукові підходи дослідників до означеної проблеми.

Для визначення структури професійної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів за певними критеріями виокремлено компоненти, що мають відповідні показники, які висвітлюють і розкривають зміст авторської методики та педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів засобами симуляційного навчання. Складність структури професійної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів зумовила необхідність визначення множинності критеріїв і показників. На основі аналізу наукової літератури конкретизовано компоненти (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-деонтологічний, поведінково-діяльнісний, рефлексивно-особистісний), критерії (мотивація до оволодіння професією на основі усвідомлення необхідності й важливості професійної підготовки для конкурентоспроможності на ринку праці; інтегрованість професійних знань майбутніх лікарів-стоматологів; оволодіння студентами вміннями обирати способи, прийоми, алгоритми вирішення професійних завдань; готовність студентів до самоосвіти на основі особистісної та професійної рефлексії), показники та чотири рівні (високий, достатній, задовільний, низький) професійної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів.

За умови наявності позитивної мотивації суб'єкта цілісний процес професійної підготовки зумовлює формування, розвиток і ефективну реалізацію особистісних характеристик, що визначають структуру професійних цінностей, особистісних смислів. Важливим аспектом професійної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів є високий рівень професійних знань і прагнення та можливість їх удосконалювати, є міждисциплінарні універсальні вміння. Особливого значення набувають такі властивості фахівця як уміння розвивати свої здібності, вчитися, працювати самостійно, приймати адекватні професійні дії.

Ключові слова: студенти, медична освіта, професійна підготовка, професійна компетентність, структура, майбутні лікарі-стоматологи.

Abstract

Structure of professional competence of future dentists

Rogozin Volodymyr Valentynovych First-ranked private university in Ukraine Kyiv Medical University

It is established that the definition of professional competence covers a set of knowledge and skills necessary for a specialist to carry out effective professional activities: the ability to analyze and predict the results of work, use up- to-date information on a particular industry. The main feature, the criterion of professional competence is the social significance of the results of the specialist, his authority in a particular field of knowledge (activity). In order to specify the structural components of the professional competence of future dentists, the scientific approaches of researchers to this problem are analyzed. To determine the structure of professional competence of future dentists according to certain criteria, components have been identified that have relevant indicators that highlight and reveal the content of the author's methodology and pedagogical conditions for the formation of professional competence of future dentists by simulation training.

The complexity of the structure of professional competence of future dentists has led to the need to determine the multiplicity of criteria and indicators. Based on the analysis of the scientific literature, the components (motivational-value, cognitive-deontological, behavioral-activity, reflexive-personal), criteria (motivation to master the profession based on awareness of the need and importance of training for competitiveness in the labor market; integration of professional knowledge of future dentists, students mastering the ability to choose methods, techniques, algorithms for solving professional problems, students' readiness for self-education based on personal and professional reflection), indicators and four levels (high, sufficient, satisfactory, low) professional competence of future dentists.

Given the presence of positive motivation of the subject, the holistic process of professional training determines the formation, development and effective implementation of personal characteristics that determine the structure of professional values, personal meanings. An important aspect of the professional competence of future dentists is a high level of professional knowledge and aspirations and the ability to improve them, are interdisciplinary universal skills. Of particular importance are the qualities of a specialist such as the ability to develop their abilities, learn, work independently, take adequate professional action.

Keywords: students, medical education, professional training, professional competence, structure, future dentists.

Постановка проблеми

Формування професійної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів передбачає визначення чіткої структури цього феномену, щоб спрямовувати освітній процес на опанування студентами кожного її компоненту. В науковій літературі поняття «структура» трактується як сукупність стійких зв'язків між компонентами об'єкта, що забезпечують його цілісність і самоототожнення [11, с. 190]; будова і внутрішня форма організації системи, що забезпечує єдність стійких закономірних взаємозв'язків між її елементами [9, с. 110]. На основі цього припускаємо, що всі компоненти професійної компетентності взаємопов'язані та утворюють органічну єдність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема формування професійної компетентності майбутніх лікарів, зокрема стоматологів, відбивається в наукових публікаціях сучасних дослідників. Знаходимо відомості про психологічні особливості та науково-дослідну компетентність у формуванні особистості майбутніх лікарів-стоматологів (Н. Гутор і А. Бойків [1]), концептуальні основи формування професійної компетентності майбутніх фахівців у галузі стоматології (А. Кульбашина [4]). Науковці пов'язують процес формування професійної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів з використання інтерактивних стимуляційних технологій в умовах змішаного навчання (С. Кисельов [2]); упровадженням інноваційних освітніх технологій навчання та викладання на кафедрі терапевтичної стоматології УМСА (Т. Петрушанко, Т. Бублій [9] та ін.); застосуванням перспектив дистанційного навчання (Т. Петрушанко [6]); цифровізацією освітнього процесу медичного університету (Л. Сергєєва [7]); реформуванням змісту освіти майбутніх лікарів-стоматологів (С. Цюра [8], Н. Ґутор (N. Gutor) [10]). Парадигмальні основи підготовки майбутніх лікарів-стоматологів відображено в положеннях Концепції реформування стоматологічної служби України [3]. Задля їх реалізації дослідники розробляють структурно-функціональні моделі професійної компетентності майбутнього лікаря як основи діагностування його фахових якостей (М. Мруга [5]).

Однак питання визначення структурного складу професійної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів не стало предметом наукового пошуку сучасних дослідників.

Мета статті - конкретизація структурних складників професійної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів.

Виклад основного матеріалу

Дослідження теоретичних і прикладних проблем реалізації компетентнісного підходу в професійній підготовці майбутніх лікарів-стоматологів зумовлюється потребою реформування традиційних освітніх моделей навчання [11]. У таких умовах назріває необхідність формування професійної компетентності студентів.

Поняття «професійна компетентність» (лат. professio - офіційно оголошене заняття; compete - досягати, відповідати, підходити) у загальному розумінні визначається як інтегративна характеристика ділових і особистісних якостей фахівця, що відображає рівень знань, умінь, досвіду, достатніх для досягнення мети з певного виду професійної діяльності, а також моральну позицію фахівця. Визначення професійної компетентності охоплює сукупність знань і вмінь, необхідних фахівцю для здійснення ефективної професійної діяльності: вміння аналізувати і прогнозувати результати праці, використовувати сучасну інформацію щодо певної галузі виробництва. Основною ознакою, критерієм професійної компетентності є суспільне значення результатів праці фахівця, його авторитет у конкретній галузі знань (діяльності).

Погоджуємося з думкою С. Кисельова, що використання компетентнісного підходу у підготовці майбутніх фахівців базується на принципах Болонського процесу, де замість традиційної освітньої парадигми, орієнтованої на ЗУН, пропонується використовувати принципово нову парадигму вищої освіти - компетентнісну (CBE - Competence-based education), що базується на формуванні у студентів певних компетенцій і діагностуванні рівня сформованості компетентностей у випускників вищої школи як результату здобутої ними освіти за фахом. Ми підтримуємо думку дослідника, що професійна компетентність складається з окремих компетентностей, які характеризують сферу фахової діяльності людини, розкривають аспекти її поведінки і забезпечують професійно якісне виконання роботи та є результатом опанування компетенціями [2].

Для конкретизації структурних складників професійної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів проаналізовано наукові підходи дослідників до означеної проблеми. Нам імпонує бачення М. Мруги, що компетентність майбутнього лікаря складається з таких складників: когнітивної, операційно-технологічної, мотиваційної, етичної, соціальної, поведінкової, результатів навчання та системи ціннісних орієнтацій [5]. Однак, дослідниця не акцентувала увагу на тому, що модель компетентного фахівця в галузі стоматології має бути орієнтована на людину, а не на хворобу. Ця модель повинна надавати лікарям широкий вибір ролей і функцій, що базуються на сформованому професійному світогляді та професійно-ціннісних орієнтаціях майбутнього лікаря-стоматолога, закладених на різних історичних етапах розвитку цієї професії.

Узагальнюючи сутність професійної компетентності, дослідники процесів управління персоналом акцентують увагу на тому, що цей феномен зумовлюється багатьма факторами (мотивами, особливостями характеру, здібностями, самооцінкою, соціальною роллю, знаннями, які особистість використовує в роботі), але виявити й оцінити їх можливо, лише аналізуючи поведінку працівника у професійній «робочій» ситуації. «Поведінковий характер» компетентності особливо чітко виявляється в класичному визначенні цього поняття, яке розуміється як певні аспекти поведінки, що впливають на ефективність роботи [8].

Так, Я. Кульбашина, розглядаючи процес підготовки майбутніх лікарів-стоматологів на засадах компетентнісного підходу виокремлює професійно-ціннісний, світоглядно-когнітивний та особистісно-розвивальний компоненти [4]. Однак, дослідниця здебільшого акцентує увагу на деонтологічних особливостях професійної компетентності. Розглядаючи компетентнісно зорієнтовану систему викладання фундаментальних дисциплін у закладах вищої медичної освіти, Т. Петрушанко у структурі професійної компетентності виокремлює мотиваційний (усвідомлення мотивів для якісного виконання професійної діяльності), когнітивно-творчий (здатність творчо здобувати знання, вміння, навички з фундаментальних дисциплін) і комунікативний (здатність до спілкування, знання методів взаємодії та їх ефективного використання у майбутній професійній діяльності) компоненти [9, с. 112]. Проте специфіка професійної діяльності майбутніх лікарів-стоматологів зумовлює необхідність окреслення інших компонентів професійної компетентності.

Досліджуючи процес формування професійної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів, ураховуючи вимоги до підготовки студентів у закладах вищої медичної освіти України, у структурі окресленого феномену виокремлено такі компоненти, критерії, показники. Педагогічна теорія і практика окреслює загальні вимоги до виокремлення й обґрунтування критеріїв, що зводяться до таких постулатів:

- критерії визначаються з метою відображення основних ознак функціонування і розвитку досліджуваного феномену (процесу, явища, об'єкта);

- критерії сприяють встановленню зв'язків між чітко окресленими компонентами досліджуваного процесу;

- зміст критерію як основної ознаки, що характеризує сформованість певного компонента досліджуваного феномену, розкривається за допомогою показників, за якими можна судити про більший або менший ступінь прояву даного критерію;

- критерії повинні відображати динаміку вимірюваної якості в часі та просторі; якісні показники повинні виступати в єдності з кількісними та доповнювати один одного.

Таким чином, близьким до розуміння критерію є поняття «показник», яке у визначається сучасними дослідниками педагогічної науки як ознака чого-небудь, доказ, свідчення [4, с. 87].

Для визначення структури професійної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів у нашому дослідженні за певними критеріями виокремлено компоненти, що мають відповідні показники, що висвітлюють і розкривають зміст авторської методики та педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів засобами симуляційного навчання.

Складність структури професійної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів зумовила необхідність визначення множинності критеріїв і показників. Компонентами професійної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів вважали: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-деонтологічний, поведінково-діяльнісний, рефлексивно-особистісний.

Критерієм сформованості мотиваційно-ціннісного компоненту є мотивація до оволодіння професією на основі усвідомлення необхідності й важливості професійної підготовки для конкурентоспроможності на ринку праці. За умови наявності позитивної мотивації суб'єкта цілісний процес професійної підготовки зумовлює формування, розвиток і ефективну реалізацію особистісних характеристик, що визначають структуру професійних цінностей, особистісних сенсів. Саме особистісні сенси, що функціонують на ціннісно-смисловому рівні, вказують на ставлення особистості до майбутньої професійної діяльності як невід'ємної частини життєдіяльності, що визначає її статус у суспільстві й спрямованість у професійній освіті.

Особистісні смисли, які є основою цінностей і ціннісних орієнтацій професійної підготовки, виявляються, закріплюються і корегуються безпосередньо у процесі діяльності. Особистісні смисли є певною ланкою між внутрішнім світом людини і цінностями суспільства, між її власним індивідуальним і суспільним буттям. У педагогічних дослідженнях цінність набуває особливої значущості, оскільки пов'язана з особистістю людини. Професійна компетентність майбутніх лікарів-стоматологів передбачає повну реалізацію здібностей, зусиль, цінностей і ціннісних орієнтацій особистості, виявлення і формування можливостей; це свідомий, цілеспрямований процес розкриття особистості, власної активності та індивідуальності, розвиток особистісних і професійних якостей в обраній професії. Саме тому цінності визначають центральну позицію особистості, безпосередньо впливають на процес формування професійної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів.

Важливим аспектом професійної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів є високий рівень професійних знань і прагнення й можливість їх удосконалювати. Відтак кристалізується необхідність формування когнітивно-деонтологічного компоненту. Критерієм сформованості когнітивно-деонтологічного компоненту є інтегрованість професійних знань майбутніх лікарів-стоматологів. Розглядаючи поняття «знання» як предмет засвоєння, можливим є виокремлення трьох взаємопов'язаних аспектів: теоретичного (факти, теоретичні ідеї та поняття); практичного (вміння і навички застосування знань у певній сфері діяльності); світоглядно-морального (світоглядні та морально-етичні ідеї, що вміщені у знаннях) [8, с. 20]. Внаслідок цього актуалізується необхідність набуття студентами практичних умінь застосовувати набуті знання у практичних ситуаціях, тобто формування поведінково-діяльнісного компоненту професійної компетентності майбутніх медиків окресленої спеціальності. Критерієм сформованості поведінково-діяльнісного компоненту є оволодіння студентами вміннями обирати способи, прийоми, алгоритми вирішення професійних завдань.

Досліджуючи сутність поняття «вміння» знайдено різновекторність у його трактуванні. Так, М. Мруга визначає уміння як здатність особистості, що утворюється на основі знань і набутих навичок та дає можливість продуктивно, з належною якістю й у відповідний час цілеспрямовано і результативно вирішувати професійні завдання [5]. У контексті нашого дослідження вміння розглядаємо як дії, спрямовані на результат, основою яких є наукові знання та практична діяльність. Одним із показників сформованості інтегративно-діяльнісного компоненту є міждисциплінарні універсальні вміння. У контексті дослідження універсальні міждисциплінарні вміння майбутніх лікарів-стоматологів розглядаємо як різнобічні й багатофункціональні навчальні дії інтегративного характеру, спрямовані на досягнення освітніх і професійних важливих цілей.

Особливого значення набувають такі властивості фахівця як уміння розвивати свої здібності, вчитися, працювати самостійно, приймати адекватні професійні дії, що актуалізує необхідність формування рефлексивно-особистісного компоненту професійної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів. Критерієм сформованості рефлексивно-особистісного компоненту професійної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів є готовність студентів до самоосвіти на основі особистісної та професійної рефлексії.

Висока суспільна значущість діяльності лікаря-стоматолога зумовлює високі вимоги до рівня його професійної компетентності, що також посилює увагу до проблеми рефлексії особистої та практичної діяльності, оскільки однією з функцій рефлексії є забезпечення усвідомленого ставлення суб'єкта до діяльності. Щоб відповідати сучасним вимогам життя і професії, студент закладу вищої медичної освіти повинен постійно самовдосконалюватися в інтелектуальній, моральній, комунікативній та емоційній сферах. Механізмом такого вдосконалення є особистісна і професійна рефлексія.

Залежно від поєднання і проявів виокремлених обставин відбувається динаміка формування та розвитку професійної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів, яка визначається за чотирма рівнями: високим, достатнім, задовільним, низьким.

професія мотивація компетентність когнітивний

Висновки

Підготовка кваліфікованих конкурентоспроможних лікарів-стоматологів з високим рівнем професійних знань, умінь, навичок, досвіду виконання професійних функцій, які відповідають сучасним вимогам науково-технічного прогресу, потребам у соціально-активних членах суспільства, формування у них наукового світосприйняття, творчого мислення, кращих людських якостей і національної свідомості, є головним завданням професійної освіти. Комплексне акумулювання окреслених здатностей відбивається у феномені професійної компетентності.

На основі аналізу наукової літератури конкретизовано компоненти (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-деонтологічний, поведінково-діяльнісний, рефлексивно-особистісний), критерії (мотивація до оволодіння професією на основі усвідомлення необхідності й важливості професійної підготовки для конкурентоспроможності на ринку праці; інтегрованість професійних знань майбутніх лікарів-стоматологів; оволодіння студентами вміннями обирати способи, прийоми, алгоритми вирішення професійних завдань; готовність студентів до самоосвіти на основі особистісної та професійної рефлексії), показники та чотири рівні (високий, достатній, задовільний, низький) професійної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів.

Література

1. Гутор Н.С., Бойків А.Б. Психологічні особливості та науково-дослідна компетентність у формуванні майбутніх лікарів-стоматологів. Медична освіта. 2015. № (3). С. 138-139.

2. Кисельов С.М. Досвід використання інтерактивних симуляційних технологій в умовах змішаного навчання. Досвід впровадження змішаної форми навчання у ЗДМУ, траєкторія розвитку та місце в системі вищої медичної освіти: матеріали навч.-метод. відеоконф. Центр. метод. ради (26 травня 2021 р., м. Запоріжжя). Запоріжжя: ЗДМУ, 2021. С. 11-12.

3. Концепція реформування стоматологічної служби України (основні засади

4. Кульбашина Я. А. Концептуальні основи формування професійної компетентності майбутніх фахівців у галузі стоматології. Освітологічний дискурс. 2014. № 2 (6). С. 86-96.

5. Мруга М.Р. Структурно-функціональна модель професійної компетентності майбутнього лікаря як основа діагностування його фахових якостей.

6. Петрушанко Т.О. Особливості та перспективи дистанційного навчання на кафедрі терапевтичної стоматології. Пробл. безперервної мед. освіти та науки. 2021. № 1. С. 14-16.

7. Сергєєва Л.Н. Цифровізація освітнього процесу медичного університету. Досвід впровадження змішаної форми навчання у ЗДМУ, траєкторія розвитку та місце в системі вищої медичної освіти: матеріали навч.-метод. відеоконф. Центр. метод. ради (26 травня 2021 р., м. Запоріжжя). Запоріжжя: ЗДМУ, 2021. С. 59-61.

8. Цюра С. Особливості реформування змісту освіти майбутніх лікарів- стоматологів (початок ХХІ століття). Молодь і ринок. 2018. № 2 (157). С. 19-24.

9. Bubliy T., Petrushanko T., & Dybovaya L. Упровадження інноваційних освітніх технологій навчання та викладання на кафедрі терапевтичної стоматології УМСА. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2019. № 19(4). С. 110-113.

10. Gutor N.S., Avdeev O.V., Mitz I.R., Boyka A.B. Підготовка майбутніх лікарів- стоматологів у контексті реформи вищої освіти. Медична освіта. 2020. № (4), С. 74-78.

11. Hopkins L. et al. To the point: medical education, technology, and the millennial learner. American journal of obstetrics and gynecology. 2018. T. 218. №. 2. P. 188-192.

References

1. Hutor N.S., Boikiv A.B. (2015). Psykholohichni osoblyvosti ta naukovo-doslidna kompetentnist u formuvanni maibutnikh likariv-stomatolohiv [Psychological Features and Research Competence in the Formation of Future Dentists]. Medychna osvita - Medical Education, 3, 138-139 [in Ukrainian].

2. Kyselov S.M. (2021). Dosvid vykorystannia interaktyvnykh symuliatsiinykh tekhnolohii v umovakh zmishanoho navchannia [Experience in Using Interactive Simulation Technologies in Blended Studying]. Dosvid vprovadzhennia zmishanoi formy navchannia u ZDMU, traiektoriia rozvytku ta mistse v systemi vyshchoi medychnoi osvity - Experience of Introduction of Mixed Form of Education in ZSMU, Trajectory of Development and Place in the System of Higher Medical Education: Proceedings of the Scientific and Practical Video Conference of the Central Methodical Council. (pp. 11-12). Zaporizhzhia: ZDMU [in Ukrainian].

3. Kontseptsiia reformuvannia stomatolohichnoi sluzhby Ukrainy (osnovni zasady) [The Concept of Reforming the Service of Ukraine (Basic Principles)]. (n.d.). [in Ukrainian].

4. Kulbashyna Ya.A. (2014). Kontseptualni osnovy formyvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv u haluzi stomatolohii [Conceptual Bases of Formation of Professional Competence of Future Specialists in the Field of Dentistry]. Osvitnii dyskurs - Educational Discourse, 2 (6), 86-96 [in Ukrainian].

5. Mruha M.R. (2007). Strukturno-funktsionalna model profesiinoi kompetentnosti maibutnoho likaria yak osnova diahnostuvannia ioho fakhovykh yakostei [Structural-Functional Model of Professional Competence of the Future Doctor as a Basis for Diagnosing His Professional Qualities]. [in Ukrainian].

6. Petryshanko T.O. (2021). Osoblyvosti ta perspektyvy dystantsiinoho navchannia na kafedri terapevtychnoi stomatolohii [Features and Prospects of Distance Learning at the Department of Therapeutic Dentistry]. Problemy bezperervnoi medychnoi osvity ta nauky - Problems of Continuous Medical Education and Science, 1, 14-16 [in Ukrainian].

7. Serhieieva, L.N. (2021). Tsyfrovizatsiia osvitnoho protsesu medychnoho universytetu [Digitalization of Educational Process of Medical University]. Dosvid vprovadzhennia zmishanoi formy navchannia u ZDMU, traiektoriia rozvytku ta mistse v systemi vyshchoi medychnoi osvity - Experience of Introduction of Mixed Form of Education in ZSMU, Trajectory of Development and Place in the System of Higher Medical Education: Proceedings of the Scientific and Practical Video Conference of the Central Methodical Council. (pp. 59-61). Zaporizhzhia: ZDMU [in Ukrainian].

8. Tsiura S. (2018). Osoblyvosti reformuvannia zmistu osvity maibutnikh likariv- stomatolohiv (pochatok XXI stolittia) [Peculiarities of Reforming the Essence of Education of Future Dentistry Doctors (Beginning of the XXI Century)]. Molod i rynok - Youth and Market, 2 (157), 19-24 [in Ukrainian].

9. Bubliy T., Petrushanko T., Dybovaya L. (2019). Uprovadzhennia innovatsiinykh osvitnikh tekholohii navchannia ta vykladannia na kafedri terapevtychnoi stomatolohii UMSA [Introduction of Innovative Educational Technologies of Studying and Teaching at the Department of Therapeutic Dentistry of the UMDA]. Aktualni problem suchasnoi medytsyny: Visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii - Relevant Problems of Modern Medicine: Bulletin of Ukrainian Medical Dental Academy, 19 (4), 110-113 [in Ukrainian].

10. Gutor N.S., Avdeev O.V., Mitz I.R. & Boykiv A.B. (2020). Pidhotovka maibutnikh likariv-stomatolohiv u konteksti reform vyshchoi osvity [Training of Future Dentistry Doctors in the Context of Reforming Higher Education]. Medychna osvita - Medical Education, (4), 74-78 [in Ukrainian].

11. Hopkins L. et al. (2018). To the Point: Medical Education, Technology, and the Millennial Learner. American Journal of Obstetrics and Gynecology, Vol. 218, 2, 188-192 [in English].

Размещено на Allbest.ru