Професіоналізація у закладі вищої освіти як процес самоактуалізації педагога-словесника

Размещено на http://www.allbest.ru/

Професіоналізація у закладі вищої освіти як процес самоактуалізації педагога-словесника

Тимишин Діана Олегівна, студентка філологічного факультету; Заміщак Марія Ігорівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Анотація

У статті аналізується професіоналізація у закладі вищої освіти як процес самоактуалізації педагога-словесника. Зазначається, що професія педагога-словесника передбачає підвищені вимоги до особистісних, так і до професійних якостей. Проте в сучасному освітньому просторі відчувається дефіцит психологічного ресурсу особистості педагога-словесника. Тому навчання у закладі вищої освіти має сприяти становленню майбутнього педагога-словесника, формуванню його якостей, здатностей, здібностей, вмінь та творчо використовувати набуті компетенції.

Акцентовано, що професійне становлення особистості майбутнього педагога-словесника - складний, багатогранний та довготривалий процес. Вже з першого курсу студент філологічного факультету закладу вищої освіти повинен працювати над здоровим особистісним та професійним розвитком. Студент, як майбутній педагог-словесник вже з першого курсу може зосередити свою увагу на своєму Я. Зазначається також про значущість психологічної, соціальної, моральної та духовної ситуації закладу вищої освіти, яка впливає на професіоналізацію, самоактуалізацію, самовизначення майбутнього педагога-словесника, формування його нових світоглядів, здатностей, професійних компетентностей, засвоєння ним цінностей, прогнозування життєвих цілей. Професіоналізація повинна постійно здійснюватися психологічним супроводом.

Представлено структуру психологічного супроводу особистісного розвитку майбутнього педагога-словесника. Підкреслено, що особистість ідеального майбутнього педагога-словесника повинна володіти такими здатностями: вірити, творити добро для себе, для рідних, для загального блага та боротися зі злом, любити, творити свободу та відповідальність. Проаналізовано структуру особистості педагога-словесника, яка зараховує цілу систему різних індивідуально-психологічних властивостей, що забезпечують успішність і ефективність педагогічної діяльності.

Ключові слова професіоналізація, педагог-словесник, самоактуалізація, особистісні здатності, педагогічні здібності, компетенції

Abstract

Professionalization in the institution of higher education as a process of self-actualization of a teacher-slovenian

Timishyn Diana Olehivna, student oh the Faculty of Philology; Zamishchak Mariia Ihorivna, Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor of the Department of Psychology, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University

The article analyzes professionalism in the higher education institution as a process of self-actualization of the teacher-dictionary. It is noted that the profession of a teacher-dictionary provides increased requirements to personal and professional qualities. However, in the modern educational space there is a shortage of psychological resource of a teacher-dictionary. Therefore, education in the higher education institution should help to establish the future teacher-dictionary, to form its qualities, abilities, abilities, skills and creative use of acquired competences.

It is emphasized that the professional development of the personality of the future teacher-dictionary is a complex, multifaceted and long-term process. Already from the first year the student of philological faculty of higher education should work on healthy personal and professional development. A student, as a future teacherdictionary already from the first course can concentrate his attention on my self. It also notes the importance of psychological, social, moral and spiritual situation of the institution of higher education, which influences professionalism, self-actualization, self-identification of the future teacher-dictionary, formation of his new outlook, abilities, professional competence, mastering of values, forecasting of life goals. Professionalism should be constantly carried out by psychological support.

The structure of psychological support of personal development of the future teacher-dictionary is presented. It is stressed that personality of the ideal future teacher-dictionary should possess such abilities: Believe, create good for themselves, for the family, for the general good and fight evil, love, to create freedom and responsibility. The structure of the personality of the teacher-dictionary, which includes the whole system of various individual and psychological properties, which ensure the success and effectiveness of pedagogical activity, is analyzed.

Key words: professionalism, language teacher, self-actualization, personal abilities, pedagogical abilities, competence

Постановка проблеми

Перед закладом вищої освіти стоїть важливе завдання становлення самостійної та самодостатньої особистості, здатної до постійного професійного розвитку, активної адаптації на сучасному ринку праці та творчої самореалізації. Професія педагога-словесника передбачає підвищені вимоги до особистісних, так і до професійних якостей. Проте в сучасному освітньому просторі відчувається дефіцит психологічного ресурсу особистості педагога-словесника. Тому навчання у закладі вищої освіти має сприяти становленню майбутнього педагога - словесника, формуванню його здатностей, вмінь та творчо використовувати набуті компетенції.

У зв'язку з цим значно підвищується значення педагогічної освіти в особистісному розвитку майбутнього педагога-словесника, у допомозі ій при вирішенні життєвих проблем, самовизначенні та самореалізації. Сприяти їх свідомому становленню у них особистісних здатностей та професійних ціннісних орієнтацій. Професійне становлення особистості майбутнього педагога-словесника - складний, багатогранний та довготривалий процес. Вже з першого курсу студент філологічного факультету закладу вищої освіти повинен працювати над здоровим особистісним та професійним розвитком. Саме студентський вік - відіграє особливо значущу роль у цьому процесі, бо в цей час закладаються фундаментальні основи тих важливих здатностей, якостей, здібностей майбутнього педагога-словесника, з якими він розпочне педагогічну діяльність та продовжуватиме розвиватись як індивідуальність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Професіоналізація у закладі вищої освіти є процесом самоактуалізації особистості в умовах навчально-професійної діяльності та спілкування, що спрямований на максимальну реалізацію власних можливостей та особистісно-професійних особливостей. Цей період навчання включає вибір фаху із врахуванням своїх якостей, здібностей та здатностей його освоєння та розвиток власної особистості засобами професії.

Студент, як майбутній педагог-словесник вже з першого курсу може зосередити свою увагу на своєму Я. Слід зазначити також про значущість психологічної, соціальної, моральної та духовної ситуації закладу вищої освіти, яка впливає на самовизначення майбутнього педагога, формування його нових світоглядів, здатностей, професійних компетентностей, засвоєння ним цінностей, прогнозування життєвих цілей. Л. Іванцев вказує на основні чинники життєздійснення особистості у студентському віці: усвідомлення та виявлення життєвих цілей, цінностей, життєвого призначення; виховання у собі здатності реагувати на можливі проблеми, правильно оцінюючи їх і корегуючи згідно із системою прийнятих цінностей [5].

С. Максименко стверджує, чим зрозуміліше людині її покликання, тим більше з'являється можливостей для якнайповнішого самоздійснення [6]. На думку А. Адлера, всім людям притаманне вроджене прагнення до досконалості й домінування, без яких життя не має сенсу. Залежно від індивідуально обраного способу досягнення життєвих цілей прагнення до домінування може зумовлювати конструктивний чи деструктивний характер розвитку особистості. Основною умовою особистісного зростання як конструктивного розвитку потреби в домінуванні вважається особистісна зацікавленість у благополуччі інших людей. Відповідно, психологічний ріст - це, перш за все, рух від зосередженості на собі до завдань соціально -корисного розвитку у співробітництві з іншими людьми [1].

М. Савчин робить акцент на особистісний розвиток , який базується на характеристиці здорової особистості, моделі внутрішніх і зовнішніх умов ефективної професійної адаптації педагога [8]. Особистість майбутнього педагога, зокрема педагога-словесника, повинна володіти сильним, цілісним, не розколотим Я, в якому гармонійно поєднане індивідуально-неповторне та загальнолюдське. Науковець [9] акцентує, що особистість із сильним Я - розумна, мудра, досвідчена, щаслива. Вона ефективно рефлексує та трансцендентує, контролює та моделює свою діяльність та поведінку, володіє свободою та відповідальністю. Їй притаманні стани безпристрасності, безмовності, чесноти. Така особистість поповнює сили в духовній сфері, в такий спосіб долаючи свою слабкість, немочі, духовні, психічні та психологічні травми.

Е. Зеєр стверджує саме те, що у закладі вищої освіти не тільки потрібно надавати своєчасну допомогу і підтримку особистості, але й навчити її самостійно долати труднощі цього процесу, відповідально відноситися до свого становлення, допомогти стати повноцінним суб'єктом свого особистісно-професійного життя. Психологічний супровід особистішого розвитку сприяє професійному розвитку особистості, зміцнення професійного "Я", підтримку адекватної самооцінки, оперативну допомогу і підтримку, саморегуляцію життєдіяльності [4].

Мета статті проаналізувати професіоналізацію у закладі вищої освіти як процес самоактуалізації педагога-словесника зокрема, формування особистіших якостей, здатностей та здібностей.

Виклад основного матеріалу

У формуванні особистісних якостей, здатностей, здібностей важливим є розгляд, насамперед, таких аспектів: по - перше, аналіз психологічної сутності процесу формування аксіологічного компоненту, що включає ціннісно-смислову сферу особистості майбутнього педагога-словесника в контексті базових методологічних принципів психології; по-друге, визначення онтогенетичного компоненту, який включає задатки, здібності, темперамент та характер майбутнього педагога-словесника, по-третє, особистісний компонент, який включає провідні новоутворення, провідну діяльність, особистісну, моральну, соціальну, духовну ситуацію розвитку.

Професіоналізація повинна постійно здійснюватися психологічним супроводом. Мета психологічного супроводу може бути досягнена на підставі виконання таких завдань: формування особистісних умінь, стійкої спрямованості на здоровий спосіб життя, повноцінно-здорової, цілісної, не розколотої особистості, моральної самосвідомості, індивідуального стилю діяльності, особистісних здатностей [2].

Структура психологічного супроводу особистісного розвитку майбутнього педагога-словесника включає:

1) когнітивний компонент - уявлення про професію, знання про вимоги професії до особистості. Особистість як соціальний, психологічний, моральний та духовний феномен. Переживання особистістю свого буття (екзистенційні переживання): сенс життя, свобода та відповідальність. Властивості особистості: цілісність, гармонійність, індивідуальність, рівень розвитку. Головні здатності особистості: здатність до ідентифікації (виникнення Я; психологічна, соціальна, моральна та духовна ідентифікація); здатність вірити, любити, творити добро, свободу та відповідальність, рефлексувати, творити. Атрибутивні прояви особистості: цілісність, гармонія, життєздатність та індивідуальність особистості. формування Я - концепції, Я-педагог, Я-професіонал, Я-концепція суб'єктів та освітній процес. Основні характеристики інтелекту: багатовимірність, нелінійна динаміка, самоорганізація, суб'єктність, залежність від ситуації та оточення, унікальність, одночасна актуалізація різних складових розумового досвіду, мобільність. Емоційні властивості особистості. Вольові якості особистості та їх формування [8].;

2) мотиваційно-ціннісний компонент включає позитивне ставлення до майбутнього фаху, засвоєння та оволодіння педагогічною діяльністю, мотиви професійного вибору, загальну гуманістичну спрямованість (інтерес до людей ), сенсожиттєві орієнтації особистості, рівень і цілісність в професійній діяльності;

3) суб'єктно-особистісний компонент відображає розвиток процесів моральної самосвідомості (самопізнання, самоаналізу, самооцінювання, саморегуляції), рефлексивних здібностей та професійно значущих якостей та здатностей особистості;

4) аксіологічний компонент включає ціннісно-смислову регуляцію життєдіяльності, ціннісні орієнтації майбутнього педагога.

Результатом психологічного супроводу особистісного розвитку є розвиток соціально-спрямованої та індивідуально-збалансованої, цілісної, здорової, нерозколотої особистості педагога-словесника.

Педагог-словесник повинен бути психологом. Він повинен допомогти своєму вихованцю усвідомити своє Я, свою особистість, самоцінність, створити умови для вияву учнем своєї неповторності, самоідентичності, повинен сприяти його моральному самоствердженню, духовному самовираженню, творчій самореалізації. Добрий вчитель повинен розвивати людські сили дитини, духовність, задатки, розум. Для цього він має володіти потужним духовним потенціалом. Духовність людини не є відірваною від практичної діяльності, а, навпаки, тісно пов'язана з нею.

Особистість ідеального майбутнього педагога-словесника повинна володіти такими здатностями: вірити, творити добро для себе, для рідних, для загального блага та боротися зі злом, любити, творити свободу та відповідальність. Педагогу-словеснику повинні бути притаманні такі риси: цілеспрямованість, наполегливість, працьовитість, скромність, спостережливість, дотепність, артистичність натури, здатність до емпатії тощо. Педагог-словесник повинен постійно самовдосконалюватися, розширювати свій кругозір, шукати нові методи викладання. Повинен бути взірцем для наслідування для своїх вихованців. Найголовнішим кредо буде: «прокладай шлях до розуму дитини через її серце». Тому любов до дитини - одна з найголовніших рис характеру вчителя-словесника.

Це почуття дасть змогу педагогу-словеснику подолати усі труднощі у процесі навчання, розвитку та виховання. Важливу роль відіграє педагог-словесник у виховній діяльності. Адже виховна діяльність - це процес управління особистісним розвитком дітей, школярів, студентів. Педагогічна психологія розглядає виховну діяльність як освітній процес, який спрямований на розвиток моральної самосвідомості, особистісних потреб, позитивної мотивації, здійснення моральних вчинків та поведінки загалом. Підсумок виховної діяльності робить акцент на прагнення дитини до моральної поведінки, спілкування та діяльності, які мають здоровий психологічний, соціальний, моральний та духовний грунт. Ця діяльність вимагає усвідомлення її мети, знання чинників, умов, механізмів становлення і розвитку всесторонньо-розвиненої, гармонійної, психічно, соціально, морально та духовно здорової особистості; цілеспрямованого керування вихованням особистості, використання автентичних виховних впливів; конструктивної взаємодії з вихованцями; опанування вихованцем навичок самовиховання та взаємовиховання [3].

Не випадково підкреслюють, що любов до художнього слова починається з любові до вчителя. Адже він закладає основи розуміння художньої літератури. Від нього значною мірою залежить, чи стане художня книга порадником людини, тією життєдайною криницею, з якої вона черпатиме мудрість і основи моралі, чи даватиме спілкування з літературними творами хвилини радощів, насолоди, роздумів.

Щоб успішно керувати освітнім процесом, потрібна громадянська зрілість, цілеспрямованість у формуванні духовних основ підростаючого покоління. Діти -- майбутнє народу, і від того, якими виростуть вони, як ставитимуться до його святинь, вироблених віками, до його моральних та інтелектуальних цінностей, вміти володіти живим словом, багато залежить від педагога-словесника.

Необхідним компонентом педагогічної діяльності педагога-словесника є професійна компетентність, яка передбачає наявність певних знань, умінь і навичок. Фахова підготовка і широта ерудиції створюють необхідні передумови для високої культури педагогічної діяльності. Не можна, наприклад, забезпечити належну педагогічну результативність уроків мови і літератури без таких професійних якостей, як вільне оперування навчальним матеріалом, докладне знання текстів художніх творів, розуміння вчителем психолого-педагогічних основ навчання, самонавчання, розвитку, саморозвитку, виховання та самовиховання учнів, специфіки мистецтва і особливостей сприймання його дітьми різного віку. Визначити найхарактерніші риси, властиві педагогу - словеснику, -- це значить накреслити ту модель педагога, що повинна бути своєрідним еталоном для вчителя мови та літератури.

Науковці, коментуючи вимоги В.Острогорського до педагога - словесника, уточнюють, конкретизують низку положень. На їхню думку, сучасний педагог-словесник повинен досконало володіти навчальним предметом не тільки в межах шкільної програми, «а в усіх розгалуженнях, у зв'язках з спорідненими галузями знань». Для вчителя української літератури це означає:1) ґрунтовну підготовку з теорії літератури, уміння користуватися цими знаннями;2) докладне знання історії літератури й народної поезії, взаємозв'язку літератур;3) знайомство з найважливішими творами світової літератури в її історичному розвитку; 4) лінгвістичну озброєність; 5) знання історії України;6) естетичну підготовку, знайомство з найголовнішими явищами вітчизняного і світового мистецтва, -- живопису, музики, театру, тощо;7) обізнаність з сучасними досягненнями науки і техніки.

Не заперечуючи жодної з цих вимог, підкреслимо, що вони потребують істотного доповнення. Література як шкільний предмет вивчається у двох вимірах -- як наука про літературу і як вид мистецтва. А це й означає, що вчитель літератури повинен мати і певні артистичні здібності, без яких не можливий його вплив на школярів. Урок, окрім всього, -- це й своєрідне видовище. Звідси -- необхідність володіти словом, дикцією, виразністю мовлення, його змістовністю, яскравістю, образністю та переконливістю. Як добре, коли вчитель уміє і співати, і грати на якомусь інструменті.

У структуру особистості педагога О. Щербаков зараховує цілу систему різних індивідуально-психологічних властивостей, що забезпечують успішність і ефективність педагогічної діяльності: пізнавальний інтерес, любов до дітей і потребу працювати з ними, цілісний і твердий характер (тактовність, витримка,самоконтроль), самостійність, діловитість у вирішенні життєво важливих задач, педагогічні здібності (адекватність сприйняття дитини, прогнозування розвитку особистості дитини, визначення умов і засобів всебічного розвитку особистості учня), практичні навички та вміння: загальнопедагогічні, загальнотрудові,комунікативні, самоосвіта. До ознак педагогічних здібностей науковець зараховував стійкий інтерес і схильність до роботи з дітьми, спостережливість і терплячість, здатність до аналізу, систематизації і узагальнень, творчу уяву,педагогічний такт [7].

Він уважав, що немає іншої галузі людської діяльності, де в результатах роботи так сильно позначалися б особисті якості самого працівника,його світогляд, витримка, самовладання, як у педагогічній роботі. На важливість особистісних якостей у діяльності педагога вказував учений[7], який зазначав, що проблема педагогічних здібностей у широкому сенсі - це проблема особистості педагога. Для успішного вчителя необхідні такі риси, як почуття нового, здатність долати свою інертність, прагнення до вивчення життя, винахідливість, ентузіазм, здатність доводити до свідомості дітей цілі навчання, здатність до строгого самоаналізу, сміливість, гнучкість, адекватність стилю роботи властивостям особистості тощо. Науковець поділяв якості, що зумовлюють успіх роботи вчителя, на власне педагогічні здібності й властивості, що супроводжують їх, які теж відіграють велику роль у педагогічній роботі і є складовими педагогічного таланту. Науковець вважав, що людина, яка володіє всіма компонентами педагогічних здібностей, може виявитися посереднім педагогом, якщо в неї не буде загальних особистісних якостей (глибокої переконаності, принциповості, цілеспрямованості).

У структуру педагогічних здібностей науковець зараховує: дидактичні - здатність успішно вирішувати питання про зміст матеріалу, про методи викладання, здатність вчителя оцінювати важкість поставлених перед учнем завдань, знання й розуміння вікових та індивідуальних особливостей учнів; експресивні - здатність «заражати» учнів та емоційно впливати на них; перцептивні - здатність розуміти внутрішній світ дітей, бачити їхніми очима; авторитарні (на нашу думку, їх доречно було б назвати «лідерські») - здатність завоювати авторитет у дітей та здатність до вольового впливу на учнів; комунікативні - здатність встановлювати й підтримувати контакт; науково-пізнавальні - здібності до занять у відповідній галузі науки; сугестивні здібності - здатність до безпосереднього вольового впливу на учнів [7]. Досліджуючи проблему формування педагогічних здібностей, В. Крутецький дійшов висновку, що вчитель для успішного здійснення своєї мети має володіти високою мораллю, високим рівнем знань, професійних умінь і навичок, високим рівнем загальної культури, а також специфічними психологічними особливостями - педагогічними здібностями. Педагогічні здібності, на думку науковця, містять різноманітні особистісні якості та проявляються в певних діях і вміннях. Окрім того, він підкреслював, що підставою говорити про наявність у людини здібностей до певної діяльності є два показники: швидкість оволодіння діяльністю та якість досягнення.

Найбільш важливими якостями педагога Н. Кузьміна вважає здатність до подолання труднощів у педагогічній діяльності, організаторські здібності, педагогічний такт, спостережливість, велику вимогливість до себе та дітей, постійне самовдосконалення, здатність розуміти учнів, самокритичність, здатність передбачати труднощі дітей, педагогічну уяву, а також вказує, що емпатія і сугестія властиві лише «педагогічно здібним» педагогам. Педагогічно талановиті педагоги мають високий і складний рівень розвитку проєктувальних і конструктивних умінь (регулювати процес діяльності, вміщувати в діяльність, знайти привабливі види діяльності, узагальнювати результати, вміння мотивувати, акцентувати увагу й направляти діяльність), а спеціальні здібності до предмета в педагогічній діяльності проявляються лише за високого рівня розвитку педагогічних здібностей.

Висновки

Педагог-словесник - завжди учень. Він лише до тих пір здатний насправді навчати, розвивати та виховувати, поки сам працює над своїм власним вихованням і освітою. Він вчиться все своє життя, оволодіваючи глибинами науки, шліфуючи педагогічну майстерність. І жодна професійна підготовка, якою б прекрасною вона не була, не може повністю забезпечити потрібний для нього рівень компетенцій. Без повсякденної праці, відчуття нового, самовдосконалення, самооцінки, глибокого аналізу проведеної роботи педагог-словесник не зможе виконати ту почесну і відповідальну місію, яка покладена на нього в нашому суспільстві.

Отож, професіоналізація у закладі вищої освіти як процес самоактуалізації педагога-словесника буде ефективною, якщо ведучим способом стане психолого-педагогічний супровід усіх суб'єктів фахового освітнього процесу.

професіоналізація педагог психологічний самоактуалізація

1. Боришевський М.Й. Психологічні механізми розвитку особистості вимірах / Педагогіка і психологія. - 1996. - № 3. - С. 26-33.;

2. Заміщак М.І. Психологічні засади психологічного супроводу особистісного розвитку майбутнього педагога / Науковий вісник Херсонського державного університету. Збірник наукових праць. Серія Психологічні науки. Випуск 5. 2017. Том 2., С. 22-27.

3. Заміщак М.І. Здійснення виховної діяльності у системі чинників: матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції. Переяслав, 2020. Вип.57. С. 282-285.

4. Зеер Э.Ф. Психология профессий - М.: Академия, 2003. - 320 с.

5. Іванцев Л.І. Становлення майбутнього вчителя як суб'єкта життєтворчості: монографія. - Івано-Франківськ: Тіповіт, 2007. - 208 с.

6. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2 т.]. - К.: Форум, 2002. - Т. 2. Моделювання психологічних новоутворень: генетичний аспект. - 335 с.

7. Матласевич О. Проектування програми розвитку педагогічних здібностей: процесуальні та змістові аспекти. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Сер. «Психологія». Вип. 9. 2019. С. 31-40.

8.Особистісно-професійний розвиток майбутнього педагога: монографія / За ред. М. Савчина. - Дрогобич: Видавчничий відділ ДДПУ ім. І. Франка, 2014. - 331с.

9.Савчин М.В. Здатності особистості: монографія. - К.: ВЦ "Академія", 2016. - 288с. - (Серія "Монограф").

References

1. Borishevs'kij M.J. (196). Psihologichnii meharnzmi rozvitku osobistosti vimkah [Psychological mechanisms of personality development dimensions]. Pedagogika і psihologija - Pedagogy and Psychology, 3, 26-33 [in Ukrainian].

2. Zamishhak M.I. (2017). Psihologichni zasadi psihologichnogo suprovodu osobistisnogo rozvitku majbutn'ogo pedagoga [Psychological principles of psychological support of personal development of the future teacher]. Naukovij vlsnik Hersons'kogo derzhavnogo universitetu. Zblrnik naukovih prac'. Serija Psihologichni nauki - Scientific Bulletin of Kherson State University. Collection of scientific works. Psychological Sciences Series, 5, 2, 22-27 [in Ukrainian].

3. Zamishhak M.I. (2020). Zdijsnennja vihovno'i dijal'nosti u sistemi chinnikiv [Implementation of educational activities in the system of factors]. Proceedings from: Mizhnarodnoi naukovo-praktichno'i internet-konferencii - The International scientific-practical Internet conference. (pp. 282-285). Perejaslav [in Ukrainian].

4. Zeer Je.F. (2003). Psihologijaprofessij [Psychology of professions]. M.: Akademija [in Russian].

5. Ivancev L.I. (2007). Stanovlennja majbutn'ogo vchitelja jak sub'ekta zhittetvorchosti [Formation of the future teacher as a subject of life]. Ivano-Frankivs'k: Tipovit [in Ukrainian].

6. Maksimenko S.D. (2002). Rozvitok psihiki v ontogenezi [Development of the psyche in ontogenesis]. (vol. 1-2). K.: Forum [in Ukrainian].

7. Matlasevich O. (2019). Proektuvannja programi rozvitku pedagogichnih zdibnostej: procesual'ni ta zmistovi aspekti [Designing a program for the development of pedagogical abilities: procedural and substantive aspects]. Naukovi zapiski Nacional'nogo universitetu «Ostroz'ka akademija». Ser. «Psihologija» - Scientific notes of the National University "Ostroh Academy”. Ser. "Psychology”, 9, 31-40. [in Ukrainian].

8. Savchin M. (2014). Osobistisno-profesijnij rozvitok majbutn'ogo pedagoga [Personal and professional development of the future teacher]. Drogobich: Vidavchnichij viddil DDPU im. I.Franka [in Ukrainian].

9.Savchin M.V. (2016). Zdatnosti osobistosti: monografija [Personality abilities]. - K.: VC "Akademija" [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru