Обґрунтування критеріїв та показників національно-патріотичного виховання військовослужбовців Державної прикордонної служби України

Калиновський Юрій Юрійович підполковник, слухач курсу очного навчання факультету підготовки керівних кадрів, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький,

Анотація

Проблема національно-патріотичного виховання військовослужбовців у прикордонній службі, в різних його аспектах, перебуває в центрі уваги сучасних науковців, однак на сьогодні відсутні комплексні дослідження процесу становлення та виховання різних категорій військовослужбовців (у тому числі й офіцерів), які спиралися б у своїй основі, на засади націоналізму та патріотизму.

У ході дослідження встановлено, що походження національно - патріотичного виховання формувалося в особливостях еволюції українського суспільства на різних етапах його історичного розвитку.

Значення національного патріотизму зростає в історичні періоди, коли об'єктивні тенденції розвитку суспільства поєднуються з необхідністю збільшення зусиль громадян, їх об'єднання задля захисту кордонів українських земель.

Визнання процесу національно-патріотичного виховання військовослужбовців, у тому числі й прикордонників, як об'єктивно -необхідного й нагального в умовах сьогодення дає змогу розглядати його як основний необхідний елемент (якість) особистості військовослужбовця для проходження ним військової служби. З визначенням проблеми виникла необхідність встановити та обґрунтувати критерії, які виступають мірилом цього процесу, а також описати показники, що обумовлюють ці критерії.

У своїй сукупності встановлені дослідженням критерії покликані з'ясувати стан національно-патріотичного виховання військовослужбовця, з метою визначення його службової компетенції. Такими критеріями національно - патріотичного виховання військовослужбовця є: національна самосвідомість та вихованість військовослужбовця; патріотична самосвідомість та вихованість військовослужбовця; національно-патріотичне виховання прикордонного загону (військової частини).

Показниками, що обумовлюють критерій національної самосвідомості та вихованості, в ході дослідження визначено такі: ставлення військовослужбовця до української мови, виявлення ціннісних орієнтацій військовослужбовця (в особистому житті та у прикордонній (військовій) службі), стан національної самосвідомості військовослужбовця.

Показниками, що обумовлюють критерій патріотичної самосвідомості і вихованості, в ході дослідження визначено такі: стан патріотичної самосвідомості військовослужбовця; ставлення військовослужбовця до своїх пращурів, батьків та нащадків; ставлення та рівень освіченості військовослужбовця в героїці рідного краю, історії малої Батьківщини, у прикордонних (військових) традиціях.

Показниками, що обумовлюють критерій національно-патріотичного виховання у прикордонного загоні (у військовій частині) в ході дослідження визначено такі: стан системи національно-патріотичного виховання військовослужбовців у прикордонному загоні (у військовій частині); національно-патріотичні прагнення військовослужбовця; рівень національно - патріотичної активності військовослужбовця.

Наукова робота доводить багатокомпонентність аспектів стану національно-патріотичного виховання в системі проходження військової служби, завдяки чому визначається рівень спроможності військовослужбовця проходити військову службу (його службової компетенції), не спричиняючи негативних наслідків для держави та українського народу, в контексті усвідомлення національної ідентичності та патріотичної незалежності.

Державна прикордонна служба України приділяє значну увагу національно-патріотичному вихованню військовослужбовців різних категорій, але цей процес не завжди відповідає вимогам сучасного українського суспільства і не завжди ґрунтується на використанні персоніфікованого підходу в національно-патріотичному вихованні військовослужбовців. Це призводить до необхідності визначення педагогічних умов патріотичного виховання прикордонників на основі української національної ідеї.

Результатом наукового дослідження, що описане у статті, є комплексно сформована й обґрунтована система критеріїв та показників, що складають якісну оцінку та зумовлюють характеристику військовослужбовця Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужби), у площині національно-патріотичного виховання. Додатково в ході роботи запропоновано такі нові поняття, як “українська самоідентифікація”, “українська ідентичність особистості”, а також “патріотична вихованість військовослужбовця”.

Запропонована система критеріїв та показників визначення стану національно-патріотичного виховання військовослужбовця може бути адаптована під задачі, за відповідним напрямком, Збройних Сил України, інших силових структур та військових формувань.

На основі проведених досліджень у подальшому стає раціонально можливим та ефективним процес пошуку та впровадження концептуально нових рішень у таких сферах, як: професійно -психологічне вивчення кандидатів на проходження військової служби; кадровий менеджмент; робота з особовим складом; визначення групи посиленої психологічної уваги; виявлення потенційно-небезпечних для служби і держави військовослужбовців.

Ключові слова: військовослужбовець; прикордонник; Державна прикордонна служба України; критерії та показники; національно -патріотичне виховання; ціннісні орієнтації; прикордонний загін; військова частина; націоналізм; патріотизм; підготовка персоналу; національно -патріотична самосвідомість і вихованість.

Abstract

Kalynovskyi Yurii Yuriiovych Lieutenant colonel, student of the full-time education course of the leadership training department, Bohdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine, Khmelnytsky

SUBSTANTIATION OF CRITERIA AND INDICATORS OF NATIONAL- PATRIOTIC EDUCATION OF SERVICEMEN OF THE STATE BORDER GUARD SERVICE OF UKRAINE

The problem of national-patriotic education of servicemen in the Border Guard Service, in its various aspects, is in the center of attention of modern scientists. However, today there are no comprehensive studies of the formation process and education of different categories of servicemen (including officers), based on the principles of nationalism and patriotism.

In the course of the research it has been found that the origin of national-patriotic education was formed in the peculiarities of the evolution of Ukrainian society at different stages of its historical development. The importance of national patriotism is growing during the historical periods, when the objective tendencies of society development are combined with the necessity to increase the efforts of citizens, their unification to protect the borders of Ukrainian lands. Recognition of the process of national-patriotic education of servicemen, including border guards, as objectively necessary and urgent in today's conditions, allows considering it as the main necessary feature (quality) of a serviceman's personality for his military service. Together with the definition of the problem, it was necessary to establish and justify the criteria that serve as a measure of this process, as well as to describe the indicators that determine these criteria.

Taken together, the criteria determined during the research are designed to show the condition of national-patriotic education of the serviceman, in order to identify his professional competence. Such criteria of national-patriotic education of a serviceman include: national self-consciousness and education of a serviceman; patriotic selfconsciousness and education of a serviceman; national-patriotic education of the border detachment (military unit).

The following indicators that determine the criterion of national identity and education were identified during the research: the attitude of the serviceman to the Ukrainian language, finding out of the value orientations of the serviceman (in personal life and in border guard (military) service), the state of national consciousness of the serviceman.

The following indicators that stipulate the criterion of patriotic selfconsciousness and education were identified during the research: the condition of patriotic self- consciousness of the serviceman; the attitude of the serviceman to his ancestors, parents and descendants; attitude and level of education of the serviceman in the sphere of heroics of the native land, the history of the small Motherland, in the border guard (military) traditions.

The following indicators that determine the criterion of national-patriotic education in the border guard detachment (in the military unit) were identified during the research: the condition of the system of national-patriotic education of servicemen in the border guard detachment (in the military unit); national and patriotic aspirations of the serviceman; the level of national and patriotic activity of the serviceman.

Scientific work proves the complexity of aspects of the national-patriotic education in the system of military service condition, which determines the level of ability of servicemen to perform military service (his service competence), without causing negative consequences for the country and Ukrainians, in the context of national identity and patriotic independence.

The State Border Guard Service of Ukraine pays considerable attention to the national-patriotic education of servicemen of various categories, but this process does not always meet the requirements of modern Ukrainian society and is not always based on a personalized approach to national-patriotic education of servicemen. This leads to the need to determine the pedagogical conditions of patriotic education of border guards on the basis of the Ukrainian national idea.

The result of the scientific research described in the article is a comprehensively formed and substantiated system of criteria and indicators that make a qualitative assessment and predetermine the characteristics of servicemen of the State Border Guard Service of Ukraine (hereinafter - State Border Guard Service) in the field of national-patriotic education. In addition, new concepts such as “Ukrainian self - identification”, “Ukrainian identity of a person”, and “patriotic education of a serviceman” were proposed in the course of the work.

The proposed system of criteria and indicators for the national-patriotic education of servicemen condition determination can be adapted to the tasks of the Armed Forces of Ukraine, and other security forces and military formations.

On the basis of the conducted researches, the process of finding and implementing conceptually new solutions in such areas as: professional and psychological study of candidates for military service becomes rationally possible and effective in the future; personnel management; work with personnel; definition of the group of the strengthened psychological attention; identification of potentially dangerous servicemen for the service and the state.

Keywords: serviceman; border guard; State Border Guard Service of Ukraine; criteria and indicators; national-patriotic education; value orientations; border guard detachment; military unit; nationalism; patriotism; personnel training; national- patriotic self-consciousness and education.

Постановка проблеми

У жорстких умовах сьогоднішніх реалій, у ситуації загострення воєнної та політичної обстановки на державному кордоні та в прикордонних районах особливо важливого значення набуває не тільки здобуття прикордонниками відповідної професійної підготовки, службових компетенцій, а й підтримання на високому рівні бойового духу військовослужбовців, у контексті забезпечення оперативно-службової та службово-бойової діяльності, про що зазначається в законах та нормативно - правових актах, які регламентують діяльність органів охорони державного кордону. Зважаючи на це, національно-патріотичне виховання прикордонників та його наукове обґрунтування визначається як один з основних і найважливіших орієнтирів у процесі вирішення завдань підготовки персоналу, в системі соціально-гуманітарного забезпечення.

Проблема національно-патріотичного виховання військовослужбовців у прикордонній службі зумовлена відсутністю комплексних досліджень процесу становлення та виховання різних категорій військовослужбовців (у тому числі й офіцерів), які б спиралися, в своїй основі, на засади націоналізму та патріотизму. Актуальність проблеми визначення критеріїв, та показників національно-патріотичного виховання військовослужбовців конкретизується тим, що національно-патріотичне виховання передбачає необхідність формування ключових цінностей у свідомості людей, а також уточнення мети, оновлення змісту та організації процесу формування української армії, в якій кожен військовослужбовець - це свідомий патріот української нації.

Унаслідок багатьох аспектів в умовах сьогоднішніх реалій виникла необхідність у переоцінці сталих форм, критеріїв та методів виховання військовослужбовців Держприкордонслужби.

Значно концентрують увагу на цій категорії питань результати проведеного аналізу стану національно-патріотичної вихованості військовослужбовців- прикордонників.

Актуальність проблеми також випливає з необхідності подолання певних протиріч, а саме: необхідність національно -патріотичного виховання прикордонників на основі військових (прикордонних) традицій, героїки, історії малої Батьківщини і водночас недостатня орієнтація на цю потребу в процесі оперативно-службової діяльності системи національно -патріотичного виховання органів охорони кордону Держприкордонслужби; актуальний запит на високий рівень національної та патріотичної самосвідомості військовослужбовців та недостатня теоретико-методологічна база (її обґрунтованість) для визначення цього рівня; об'єктивна необхідність розвитку і вдосконалення національно-патріотичного виховання прикордонників та недостатня підготовленість науково-педагогічних кадрів і посадових осіб підрозділів соціально-гуманітарного забезпечення до цього.

Отже, актуальність теми, потреба науково -практичного подолання існуючих протиріч, недостатня наукове опрацювання проблеми, зумовили необхідність дослідження зазначеного питання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В контексті обумовлення критеріїв та показників національно -патріотичного виховання саме військовослужбовців-прикордонників, які проходять дійсну військову службу в Державній прикордонній службі України - дослідження проводиться вперше.

Однак дослідженнями питань процесу виховання сучасного покоління, молоді, студентів та курсантів, проблематику національно-патріотичної складової у вихованні вивчали такі вчені та освітяни, як Д.Іщенко, В.Мірошніченко, О.Ставицький, І.Грязнов, Ильхом Эркинович, Алішер Кучкоров.

Разом з тим, авторами було вивчено процеси пов'язані саме з вихованням самосвідомої особистості, в процесі її навчання у вищих навчальних закладах (в тому числі військових), коли впливати на самосвідомість та формувати її легше, оскільки відбувається процес формування особистості та її переконань, в тому числі в національно-патріотичному аспекті. В той самий час науковцями не було приділено достатньої уваги питанням виховання вже сформованих особистостей військовослужбовців-прикордонників, які свідомо вступили на службу до лав Державної прикордонної служби України, а також встановленню конкретних критеріїв та показників, за якими визначати рівень національно-патріотичних якостей військовослужбовців-прикордонників та стану національно-патріотичного виховання в прикордонному загоні (у військовій частині).

Метою статті є визначення й обґрунтування критеріїв та показників національно-патріотичного виховання військовослужбовців.

Виклад основного матеріалу

Формування особистості українського військовослужбовця як патріота своєї нації є важливим і суттєвим завданням українського суспільства і держави, критерії стану національно-патріотичних якостей військовослужбовця, зокрема. Результати аналізу робіт провідних вчених, досвід та історія дозволили визначити критерії національно-патріотичного виховання військовослужбовців-прикордонників та їхні показники. Наслідком національно-патріотичного виховання військовослужбовця є його особистісні національно-патріотичні якості, які можна зумовити та визначити за трьома основними критеріями, а саме: національна самосвідомість і вихованість; патріотична самосвідомість і вихованість; національно-патріотичне виховання прикордонного загону (військової частини). Кожному критерію притаманні свої показники.

Показниками критерію національної самосвідомості і вихованості виступають: відношення військовослужбовця до української мови; ціннісні орієнтації військовослужбовця (в особистому житті та в прикордонній (військовій) службі); стан національної самосвідомості військовослужбовця.

Показниками критерію патріотичної самосвідомості і вихованості виступають: стан патріотичної самосвідомості військовослужбовця; ставлення військовослужбовця до своїх пращурів, батьків та нащадків; ставлення та освіченість військовослужбовця в героїці рідного краю, прикордонних (військових) традиціях та історії малої Батьківщини.

Показниками критерію національно -патріотичного виховання в прикордонному загоні (у військовій частині) виступають: стан системи національно-патріотичного виховання військовослужбовців у прикордонному загоні (у військовій частині); національно-патріотичні прагнення військовослужбовця; рівень національно -патріотичної активності військовослужбовця.

Обґрунтування критерію національної самосвідомості та вихованості.

Дослідження як вітчизняних, так і зарубіжних науковців розглядають різні аспекти національної самосвідомості. Зокрема, питання самоідентифікації досліджували: М.Головатий, Р.Додонова, Л.Дробіжева, В.Жмира, Г.Касьянова, І.Кресіна, В.Лісовий, Д.Міллер, С.Моф, Б.Гаврилишина, Е.Гелнера, Ю.Римаренко, Л.Дробіжева, І.Надольний, М.Пірен, В.Андрущенко, Дж.Армстронг, А.Бичко, Ю.Бромлей, М.Боришевський, Е.Вільсон, Л.Шкляр, Р.Шпорлюк, О.Шморгуна, М.Вівчарик, Б.Гаврилишина, Е.Гелнера, Ю.Римаренко, Л.Дробіжева, В.Жмира, Г.Касьянова, І.Кресіна, В.Лісовийта.

Сучасне суспільство в Україні та світі перебуває у стані активних змін, що впливають на різні сфери життя. Соціальна та економічна глобалізація, стрімкий розвиток технологій, які часто випереджають їх осмислення, в тому числі і з морально-етичних позицій нових можливостей, які цей розвиток дає, економічні та політичні кризи - все це дає підстави стверджувати, що суспільство вступило в ту стадію розвитку, коли зміни є звичним фоном повсякденності і вимагають негайної, більш того, випереджувальної реакції. Один з небагатьох громадських інститутів, який може це забезпечити, - патріотичне виховання на основі української національної ідеї. Рівень вихованості визначається зовнішніми і внутрішніми показниками. Результатом національно-патріотичного виховання на основі української національної ідеї є, в тому числі, національна самосвідомість та вихованість прикордонника (військовослужбовця).

Сучасна система національної самоідентифікації особистості відповідає на виклики сьогодення, що виникають, пошуком нових стратегій і ефективних рішень. Масштабна ідентифікація поняття національної вихованості та самосвідомості має вагоме значення, адже означає утвердження у свідомості і почуттях особистості національних цінностей, переконань і поваги до культурного й історичного минулого; формування етнічної та національної самосвідомості, любові до рідної землі, держави, родини, народу, визнання духовної єдності всіх регіонів України, спільності культурної спадщини і майбутнього; це, насамперед, виховання життєздатної особистості з активною життєвою позицією [1].

Критеріями національно-патріотичного виховання, на думку О.Степіної, є шість видів патріотичної самоідентифікації:

1) особистісно-сімейний - здатність особистості любити інших, тобто не тільки відчувати любов до себе (розвивається в рамках сімейного виховання в дошкільному закладі);

2) етнічне прагнення сприяти благоустрою та процвітанню місця проживання, що виражається у “свідомому патріотизмі” (розвивається в середній школі);

3) державний - включає захист інтересів держави на всіх рівнях життя (у період навчання в останніх класах шкіл та вищих (військових) навчальних закладах);

4) суперницький - відображає розвиток патріотичних емоцій як духовно - моральної якості особистості: включає здатність особистості до ідентифікації як суб'єкта східнослов'янської цивілізації (розвивається під час вищої освіти та освіти самопізнання);

5) надособистісний - включає здатність особистості ставитися до представників інших народів, культур і релігійних конфесій з християнською толерантністю (виявляється в міжнародних відносинах). Він притаманний зрілій, високодуховній особистості, що формується у процесі самовиховання, шляхом позитивної етнічної самоідентифікації;

6) маргінальний тип - людина не ідентифікується ні з якою культурою (виявляється у відсутності патріотичної, національної та етнічної ідентифікації) [2].

Показник відношення військовослужбовця до української мови.

Провідну роль у вихованні особистості, зокрема військовослужбовця, відіграє українська мова - духовне ядро української нації. Ставлення прикордонника до української мови - показник національної свідомості. Рідна мова - найважливіший інструмент національно-патріотичного виховання та

самоусвідомлення. Суспільство безперервно оновлюється, період старіння знання стає все коротшим. Водночас, це не призводить до знецінення етнічної самоідентифікації - навпаки, її цінність також зростає.

Відповідно до пункту 6 статті 9 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” офіцери, що проходять військову службу за контрактом повинні володіти державною мовою. Відповідно до статті 15 цього ж Закону мовою нормативно -правових актів, документів, записів, колективних, навчальних, виховних заходів є українська. Статус української мови як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації [3].

Результати масового опитування населення України, проведеного у 2017 році науковцями Інституту української мови НАНУ спільно з Ґіссенським інститутом славістичних студій (Німеччина), засвідчили високі показники позитивних відповідей на низку запитань стосовно державної мови. Із запитанням “Чи згодні Ви з твердженням, що українська мова є одним з атрибутів державності України?” погодились 79,7% респондентів. На запитання “Чи обов'язково громадянам України володіти українською мовою?” ствердно відповіли 90,1% опитаних, натомість обов'язкове володіння російською підтримало значно менше респондентів - 33,2%, що навіть на один відсоток менше групи тих, хто вважає обов'язковим володіння англійською.

Тому, як ми бачимо, в сучасному суспільстві мовленнєве визначення - найцінніший ресурс з унікальними властивостями, який не повинно бути піддано сумніву в Держприкордонслужбі.

Показник стану національної самосвідомості визначає спроможність особистості військовослужбовця до національної самоідентифікації серед інших народів, етнічних груп. М.Боришевський визначає національну самосвідомість як “усвідомлення особистістю себе часткою певної національної (етнічної) спільноти та оцінку себе як носія національних (етнічних) цінностей, що склалися в процесі тривалого історичного розвитку національної спільноти, її самореалізації як суб'єкта соціальної дійсності” [4]. У контексті зазначеного існує необхідність дати визначення саме поняттям “українська самоідентифікація” та “українська ідентичність особистості”. В процесі дослідження встановлено, що українська самоідентифікація - це свідоме, самодостатнє відчуття приналежності до генетично, культурно, суспільно, етнічно унікального українського народу; українська ідентичність особистості - це внутрішня незалежність української особистості, яка може бути притаманна лише людині з українською самоідентифікацією.

Показник виявлення ціннісних орієнтацій визначає рівень морально- етичних, гуманістичних, професійних норм військового в контексті використання їх як в особистому житті, так і в прикордонній (військовій) службі, це кредо військовослужбовця, яке поставлено в основу прийняття їм рішень у процесі життєдіяльності та проходження військової служби, координації сил для військових цілей; прагнення до перемоги, виконання бойових завдань.

Важливу роль показника ціннісних орієнтацій у військовій службі відіграє рівень довіри до керівництва, командирів і керівників держави; постійний і цілеспрямований розвиток і підвищення морально-бойових якостей; своєчасне та всебічне забезпечення військ; задоволення потреб і запитів прикордонника та інфраструктури. Виявлення ціннісних орієнтацій в особистому житті характеризується суспільним проявом, що визначає рівень готовності і здатності військовослужбовця не тільки вирішувати важливі завдання із захисту Батьківщини, але й у високоморальному поводженні в родинному колі, в особистому житті та у суспільстві.

Науково обґрунтовані критерії дослідження визначаються “еталоном” оцінки досліджуваного явища, дозволяють проводити педагогічну діагностику, визначають рівні сформованості та динаміку їхнього розвитку, орієнтуються на індивідуальні недоліки та окреслюють педагогічні напрями. Модель виховання прикордонників на основі української національної ідеї - це складний комплекс взаємопов'язаних компонентів виховного процесу, який реалізує основні цілі, форми і методи, завдання, принципи та засоби патріотичного виховання на основі національної самоідентифікації військовослужбовця та основною метою має її ствердження.

Обґрунтування критерію патріотичної свідомості і вихованості.

Критерій патріотичної свідомості і вихованості є мотиваційною основою патріотичного виховання прикордонника, що визначає напрям і структуру життєво важливих для нього цілей, які мають бути згуртовані навколо однієї високої мети - захист державного кордону України та українського народу.

Показник стану патріотичної самосвідомості визначає морально- психологічний потенціал його високих переконань, здібності військового витримати найбільший стрес, труднощі, втрати і навіть усвідомлення невідворотності смерті в бойових умовах, вольова стійкість в аспекті неприпустимості поразки (без втрати волі до перемоги), активне прагнення перемагати будь-якою ціною, готовність, заради патріотичних цінностей йти на жертви не з “гарячою головою”, а з “холодним розумом”, проявляти мужність, стійкість і героїзм під час виконанні покладених завдань у будь -яких умовах. Але морально-психологічний потенціал є лише прихованою можливістю військового, яку необхідно мобілізувати і вміло реалізувати, що є одним із основних завдань патріотичної самосвідомості.

Показник ставлення військовослужбовця до своїх пращурів, батьків та нащадків індивідуалізує стан патріотичної свідомості. Ставлення та усвідомлення свого походження залежить від процесу виховання. Процес виховання залежить від об'єктивних і суб'єктивних чинників. До об'єктивних чинників належать специфіка розвитку держави, перебудова економіки на ринкових засадах, відродження національних традицій, вплив суспільства. Суб'єктивними чинниками є діяльність всередині родини, державних організацій, військової служби, робота навчальних закладів, діяльність ЗМІ. Особливістю родини військовослужбовця виступає його приналежність до справи захисту України та її кордонів, де кожен член родини формує особистість військовослужбовця двосторонніми стосунками, як у бік військовослужбовця, так і від нього до родини. Від атмосфери, яка панує в родині, залежить морально-бойовий дух прикордонника. Ніщо так не заважає виконувати свої обов'язки без помилок військовій людині, як проблеми у стосунках з коханою людиною, з батьками, з дітьми; переживання стосовно побутових негараздів чи квартирного питання, здоров'я близьких, які заважають безперервно, коли вони мають системний характер. І водночас усвідомлення військовослужбовцем упевненості в добробуті своєї родини, батьків та дітей надає йому можливість концентрації суто на справах своєї високої благородної професії, а також впевненості під час виконання службово-бойових завдань, військової звитяги і бойового духу. Одним з основних завдань системи національно-патріотичного виховання прикордонного загону (військової частини) є створення таких умов і атмосфери в середовищі проходження військової служби, щоб військовослужбовець пишався своїм корінням (пращурами), відчував, що його діти - це дійсно майбутнє козацької великої держави, усвідомлював, що його батьки пишаються ним, або могли б ним пишатися, а дружина з гордістю носить звання дружини українського воїна/офіцерської дружини. В умовах коли військовослужбовець не має своєї родини, прикордонний загін (військова частина) має взяти на себе роль цієї родини.

Показник ставлення та освіченості в героїці рідного краю, військових (прикордонних) традиціях та історії малої Батьківщини як одна з форм визначення критерію патріотичної свідомості та вихованості відіграє ключову роль. Провідне місце в патріотичній самосвідомості особистості військовослужбовця посідають Батьківщина, зокрема мала Батьківщина, повага до народних традицій і звичаїв, зокрема до прикордонних традицій, фольклор, виховання, турбота та любов до природи рідного краю, де народився і виріс, де проходить службу. В основі краєзнавчої роботи в системі національно - патріотичного виховання лежить вивчення краєзнавчої літератури, до якої входять книги, статті та інші місцеві документи про регіон в цілому, що висвітлюють економічне становище, історико-культурні особливості громади, міста, області; екологію, питання творчості місцевих письменників. Таким чином прикордонник заглиблюється у вивчення історії рідного краю. Усвідомлення образів минулого (історичні події та їх пам'ять, культурна спадщина, військова історія та героїка); теперішнього (соціальні цінності, організації та установи, стан держави в реальному часі) і того, чого прагне нація (уявлення майбутнього, що засноване на національній українській ідеї), виступає важливим етапом пізнанням себе і виховання духу військового патріотизму.

Виходячи з цього підходу чинники формування патріотичної самосвідомості можна поділити на такі: умовні, тобто ті, що існують у минулому (наприклад територіальна та національна спільнота різних держав, що проводила власну політику впливу на українську національну самосвідомість народу в певні проміжки історії та умовно-динамічні, що діють в режимі реального часу і впливають на формування і розвиток свідомості нації та самосвідомості військовослужбовця, відповідно, в сучасних умовах). Тому вчені по-різному підходять до можливості трактування та вимірювання патріотичної вихованості військовослужбовця. Ураховуючи те, що в педагогіці під вихованням слід розуміти комплексну характеристику особистості, що характеризується наявністю та ступенем розвитку суспільно-цінних якостей і характеристик, які відображають всебічність її розвитку [5], патріотичну вихованість прикордонника слід розуміти як особливість його особистості, що характеризується наявністю та ступенем розвитку патріотичних якостей і якостей, що відображають знання та усвідомлення прикордонних традицій, їх застосування в повсякденному житті й у службі. На даному етапі виникає необхідність дати визначення поняттю “патріотична вихованість військовослужбовця”. Отже, в ході дослідження було сформоване визначення, яке встановлює, що патріотична вихованість військовослужбовця - це властивість особистості військовослужбовця, яка характеризується наявністю почуття любові, вірності та самопожертви до України, ступенем освіченості його в національно-культурному аспекті, проблематиці української національної ідеї, а також рівнем сформованості в нього цінностей і патріотичних якостей українського воїна, вмінням використовувати їх у службі, в сім'ї, та в суспільстві.

Формування світогляду військовослужбовця неможливе без любові до “малої Батьківщини” - дому, де він (вона) народилися, де пройшло дитинство.

Відновлення сімейної історії, повернення до забутих традицій і звичаїв, знання українських героїв-військовиків регіону, де проходить служба, є критично важливим чинником сформованості особистості військовослужбовця. Навчитися берегти, шанувати та знати історико-культурні пам'ятки краю, мову й діалект, природу, літературу, фольклор, народне мистецтво, ресурси - ось важливі завдання, над якими має працювати військовослужбовець, та система національно-патріотичного виховання у процесі проходження служби.

Культурна спадщина кожного краю (області, громади) України - це невичерпне джерело практичного досвіду та знань про своє коріння і сутність українського народу та української землі, саме яких і захищає військовослужбовець.

Зазначений інструментарій, правила, умови, що формують ці показники критерію патріотичної свідомості та вихованості діють незалежно від того, чи військовослужбовець проходить військову службу на малій Батьківщині, чи на іншій ділянці українського кордону, оскільки унікальність українського військовослужбовця та української землі полягає в тому, що в кожному, навіть в найвіддаленішому закуточку України він повинен відчувати себе на своїй, Богом даній, українській землі, у своїм ріднім краї.

Обґрунтування критерію національно -патріотичного виховання у прикордонному загоні (у військовій частині). Як показали події останніх років, становище України висуває до українського військовослужбовця обов'язкові вимоги національно-патріотичної активності та прагнень, а до системи національно-патріотичного виховання персоналу органів охорони державного кордону (військових частин) - вимоги виховувати та підтримувати/підвищувати цю проактивність, плекати ці прагнення. Сьогодні проблема національно-патріотичного виховання стає особливо важливою, від національно-патріотичної активності та прагнень військовослужбовців залежить майбутнє нації.

Показник стану системи національно-патріотичного виховання у прикордонному загоні (у військовій частині) відображає наявність та якість компетенцій посадових осіб, психологів, педагогів, офіцерів -наставників та командирів, капеланів, які здійснюють і відповідають за національно - патріотичне виховання та втілення військових традицій у повсякденній, в оперативно-службовій, службово-бойовій діяльності прикордонника, його поведінку в суспільстві та в особистому житті. Саме тому вкрай важливим є аспект добору персоналу на ці посади, адже від цих людей залежатиме в повній мірі бойовий дух прикордонного загону в цілому та кожного

військовослужбовця окремо, його непохитність у своїх національно - патріотичних переконаннях, які є рушійною силою в мотивації військовослужбовця до захисту кордонів своєї Батьківщини - України. У контексті цього зазначені аспекти набирають актуальності лише за умови наявності в персоналу системи національно-патріотичного виховання прикордонного загону (військової частини) відповідних компетенцій, національної самосвідомості та вихованості, а також патріотичної самосвідомості та вихованості. Основним завданням системи національно - патріотичного виховання в прикордонному загоні (у військовій частині) має бути формування національно-патріотичних прагнень у військовослужбовців, що, у свою чергу, при відповідному підході у вихованні, мусить спонукати їх до національно-патріотичної активності.

Невід'ємним інструментом національно-патріотичного виховання є функціональні обов'язки керівника та офіцерів прикордонного загону (військової частини), у разі, якщо в них прописано обов'язок брати проактивну участь у національно-патріотичному вихованні своїх підлеглих. Ураховано думку М.Роганової, що організаційні функції реалізуються шляхом допомоги в адаптації під час служби; навчання груповим інструментам із самоорганізації та самоврядування; організації виконання державних завдань; заохочення за високі показники; організація участі в національно -патріотичних заходах у позаслужбовий час.

Показник національно-патріотичних прагнень військовослужбовця є основою національно-патріотичного виховання і полягає у безкорисливому невпинному й стрімкому бажанні присвятити своє життя військовій справі на користь Україні та українському народу, прагненні до захисту і відстоювання національних інтересів, збереження та зміцнення прикордонних (військових) традицій, плекання й захист української мови, благородному бажанні бути прикладом громадянина Української держави не тільки для своїх дітей, а й в суспільстві, у військовому колективі. Прагнення повинні обов'язково мати практичне втілення.

А.Галімов, В.Мірошниченко, В.Райко, О.Ставицький у своїх дослідженнях описують застосування сучасного інформаційного середовища у процесі виховання військовослужбовців, окремі аспекти проєктування навчання та патріотичного переконання прикордонників, спонукання їх до національно - патріотичних прагнень. Вони пропонують начальникам органів охорони кордону організовувати регулярні наради, семінари та конференції з питань стану національно-патріотичного виховання підлеглих; узагальнювати передовий досвід формування національно-патріотичних переконань; брати до уваги патріотичну підготовку як предмет індивідуальної підготовки військовослужбовців у загальній системі соціально-гуманітарного забезпечення, що полягає в забезпеченні військовослужбовців предметами, спрямованими на соціально-гуманітарне та морально-психологічне підкріплення теоретико- методичних знань для формування та розвитку військового світогляду національно-патріотичного спрямування, цінностей, орієнтирів, високих морально-психологічних та бойових якостей, для ефективної військової служби та виконання конкретних завдань.

Національно-патріотичні прагнення мають бути визначальною рисою особистості українського прикордонника, в якій втілено активну силу кожного елемента її самосвідомості, - це віра, в якій немає сумніву, сформована думка, усвідомленість переконань та бажань у військовій кар'єрі. Прагнення, що пов'язане з будь-якою діяльністю і формує цілеспрямованість, впевненість у собі та готовність до подолання труднощів у досягненні суспільно значущої мети.

Показник рівня національно-патріотичної активності військовослужбовця є вирішальним у формуванні патріотичної віри прикордонника. Поняття “віра” означає твердий, обґрунтований погляд на щось. А.Кузьмінський і В.Омельяненко пояснюють переконання більш детально: як інтелектуальне, так і емоційне ставлення суб'єкта до всякого знання, як до істинного. Найважливішою рисою військового колективу, що відрізняє його від багатьох інших колективів нашого суспільства, є особлива спільна значимість мети та завдань його практичної діяльності. Перед прикордонним загоном загалом, як і перед прикордонником окремо стоїть високе завдання - захист суверенітету і територіальної цілісності України та її кордонів. Не тільки ціль і діяльність військового колективу є чинником, що об'єднує людей, який має виразний колективний характер (виконання своїх обов'язків за посадою на місцях), а також і єдина ідея, свідомість, здібності, якщо це необхідно, самопожертва для порятунку підрозділу (команди). Виконання цього завдання значною мірою залежить саме від активних дій кожного військовослужбовця і органу/підрозділу в цілому, спрямованих на ствердження національно - патріотичної позиції через прояв у конкретних діях як пропагандистських, так і тих, що виникають у військовослужбовця в пориві духовного піднесення, любові до України та прикордонної (військової) служби. Організація національно-патріотичної активності військових вимагає необхідної підготовки, а також громадянської та моральної зрілості, високої патріотичної позиції як керівництва прикордонного загону, так і самого військовослужбовця.

Висновки та перспективи подальших досліджень

національно патріотичне виховання військовослужбовець прикордонна служба

Проблема національно-патріотичного виховання військовослужбовців перебуває в центрі уваги широкого кола науковців, пропонується багато підходів до її вирішення. Важливим елементом вирішення цієї проблеми є процес національно - патріотичного виховання військовослужбовців на засадах української національної ідеї, ключовими аспектами якої є патріотизм в особистісних переконаннях та націоналізм в політичній позиції кожного військовослужбовця. Тому в умовах української дійсності, коли для України з її геополітичною позицією та географічним розташуванням обставини завжди і системно будуть спонукати український народ захищати свою незалежність та відстоювати свої інтереси і територіальну цілісність, зусилля як керівництва держави, так і її оборони, в основі міці якої стоять військовослужбовці, мають бути сконцентровані на пріоритеті формування національно-патріотичної самосвідомості військовослужбовців, з моменту формування української особистості з народження і до національно-патріотичного виховання військовослужбовців у процесі військової служби. Це шлях до повноцінного відновлення та ствердження державності, бо національно-патріотичне виховання особистості, зокрема військовослужбовців, має першочергове значення, адже саме вони стоять на варті національної безпеки, суверенності, територіальної цілісності і незалежності.

Дослідження показує, що національно-патріотичне виховання військовослужбовців обумовлено їхнім станом національної та патріотичної самосвідомості та рівнем вихованості в цих аспектах, а також станом системи виховання у прикордонному загоні (у військовій частині). За описаними у статті критеріями та показниками, що їх обумовлюють, можна оцінювати стан і рівень національно-патріотичних якостей військовослужбовця або кандидата на проходження військової служби за контрактом, відповідно до яких і формувати українське військо з єдиною метою, завданням, прагненням і проявом у справі захисту України та українського народу лише перемогою над ворогом.

З огляду на перспективи подальших досліджень виникає необхідність розроблення методик оцінювання за кожним з описаних показників критеріїв національно-патріотичного виховання військовослужбовців з метою визначення їхніх національно-патріотичних якостей, а також стану національно - патріотичного виховання у прикордонному загоні (у військовій частині), що, у свою чергу, не тільки надасть керівництву повну картину спроможності виконувати визначені завдання прикордонним загоном (військовою частиною) загалом й кожним окремим військовослужбовцем за його національно - патріотичною позицією (або її відсутністю), але й, разом із тим, надасть можливість визначити необхідні та вичерпні (в конкретному періоді) рекомендації начальникам органів охорони державного кордону (командирам військових частин) щодо покращення системи національно-патріотичного виховання військовослужбовців у прикордонному загоні (у військовій частині) або точково, або в цілому.

Література

1. Максютов А.О. Патріотичне виховання майбутніх учителів географії в процесі пошукової туристсько-краєзнавчої діяльності : Дис. канд. пед. наук: Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини : Умань, 2013.

2. Стьопіна О. Г. Сучасні вітчизняні концепції патріотичного виховання студентської молоді: критичний аналіз. Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти : Матеріали Четвертих ірпінських міжнародних науково-педагогічних читань. Ірпінь : Національна академія Державної прикордонної служби України, 2006.

3. Про забезпечення функціонування української мови як державної : Закон України від 25.04.2019 № 2704-^11. ШЬ: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2704-19#Text (дата звернення: 03.01.2022).

4. Боришевський, М.И. Національна самосвідомість у громадянському становленні особистості : монографія. Київ : Беркут, 2000.

5. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка : навчальний посібник. Київ : [б. в.] 2007.

6. Тронько П.Т. Історичне краєзнавство. Крок у нове тисячоліття : монографія. Київ : Шкільне краєзнавство, 2000.

7. Порядок психологічного забезпечення в Державній прикордонній службі України : затв. наказом Адміністрації Держприкордонслужби 09.03.2021 № 179. Ц^:https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z0533-21#Text (дата звернення: 03.01.2022).

8. Про організацію соціально-гуманітарного забезпечення у Державній прикордонній службі України : наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 18 серпня 2020 року № 89.

9. Мірошніченко В. І. Система патріотичного виховання майбутніх офіцерів- прикордонників : монографія. Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2012.

10. Сучасний тлумачний словник української мови : 10000 слів / за заг. ред. В. В. Дубічинського. Харків : Вид - во «Школа», 2009.

11. Ilhom Erkinovich Erkinov, Alisher Sagdullaevich Kuchkorov, Azamat Nizamkulovich Atamurodov. The Importance Of Military Patriotic Education In Higher And Secondary Special Educational Institutions : research. URL: https://theamericanjournals.com/index.php/tajssei/article/ view/1578 (date of application: 11.12.2021).

References

1. Maksjutov, A.O. (2013). Patriotichne vihovannja majbutmh uchitehv geografn v procesі poshukovo'i' turists'ko-kraєznavchoї dyal'nosti [Patriotic education of future teachers of geography in the process of exploratory tourism and local lore]. Candidate's thesis. Uman: Umans'kij derzhavnij pedagogAhnij umversitet іт. Pavla Tichini [in Ukrainain].

2. St'opma, O. G. (2006). Suchasm vhchiznjam koncepcn patriotichnogo vihovannja students'ko'i' molodk kritichnij anahz [Modern domestic concepts of patriotic education of student youth: a critical analysis]. Proceedings from '4: IV: Chetvertih irpins'kih mizhnarodnih naukovo- pedagogichnih chitan' «Problemi gumanizaci'i navchannja ta vihovannja u vishhomu zakladi osviti» - The Fourth Irpin International Scientific and Pedagogical Readings «Problems of humanization of education and upbringing in higher education». Irpm: Nadonal'na akademya Derzhavno'i' prikordonno'i' sluzhbi Ukrami [in Ukrainian].

3. Zakon Ukrami “Pro zabezpechennja funkdonuvannja ukrams'koi.' movi jak derzhavnof' [The Law of Ukrainre “On ensuring the functioning of the Ukrainian language as the state language”] (n.d). zakon.rada.gov.ua . Retrived from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text [in Ukrainian].

4. Borishevs'kij, M.J. (2000). Nacional'na samosvidomist' u gromadjans'komu stanovlenni osobistosti [National self-consciousness in the civic formation of the individual]. Knv : Berkut [in Ukrainian].

5. Mojsejuk, NU. (2007). Pedagogika [Pedagogy]. Knv : [b. v.] [in Ukrainian].

6. Tron'ko, P.T. (2000). Istorichne kraєznavstvo. Krok u nove tisjacholittja [Historical local lore. A step into the new millennium]. Knv : Shkd'ne kraєznavstvo [in Ukrainian].

7. Nakaz Ministerstva Vnutrishmh Sprav Ukrami “Poijadok psihologrnhnogo zabezpechennja v Derzhavny prikordonny sluzhb Ukrami” [Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine “ The order of psychological support in the State Border Guard Service of Ukraine ”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua . Retrived from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0533-21#Text [in Ukrainian].

8. Nakaz Administradї Derzhprikordonsluzhbi “Pro orgamzacyu sodal'no-gumamtarnogo zabezpechennja u Derzhavny prikordonny sluzhb Ukrami” [Order of the State Border Guard Service Administration “On the organization of social and humanitarian support in the State Border Guard Service of Ukraine”] (n.d). zakon.rada.gov.ua . Retrived from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/z1068-08#Text [in Ukrainian].

9. Mrnoshmchenko, V. І. (2012). Sistema patriotichnogo vihovannja majbutnih oficeriv- prikordonnikiv [The system of patriotic education offuture border guards]. Hmel'nic'kij : Vid-vo NADPSU [in Ukrainian].

10. Dubmhins'kiy V. V. (2009). Suchasnij tlumachnij slovnik ukrams'ko'i movi : 10000 sliv [Modern explanatory dictionary of the Ukrainian language: 10000 words]. HarkA : Vid - vo «Shkola» [in Ukrainian].

11. Ilhom Erkinovich Erkinov, Alisher Sagdullaevich Kuchkorov, Azamat Nizamkulovich Atamurodov. The Importance Of Military Patriotic Education In Higher And Secondary Special Educational Institutions : research. URL: https://theamericanjournals.com/index.php/tajssei/article/view/ 1578 (date of application: 11.12.2021).

Размещено на Allbest.ru