Трансверсальні компетентності: еволюція поняття через призму контекстів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Трансверсальні компетентності: еволюція поняття через призму контекстів

Ткаченко Наталія Миколаївна, доктор педагогічних наук, доцент, проректор з наукової роботи та міжнародних звязків, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, м. Глухів

Юань Веньцзін, аспірантка 1 року навчання спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, м. Глухів,

Анотація

Дедалі загального характеру набуває визнання того, щоб вижити та процвітати в конкурентному, швидкозмінному й технологічно - орієнтованому світі, необхідно володіти трансверсальними компетентностями, що поєднують у собі знання, навички, уміння та цінності, які можуть бути перенесеними з одного професійного контексту до іншого, забезпечують трансфер навчання та відповідають вимогам ХХІ століття. Їх цінність ґрунтується на зростаючій потребі соціальних і трудових реалій, за яких спеціалізовані знання дуже швидко застарівають, а здатність застосувати універсальні знання до різних ситуацій уважається необхідною стратегією продуктивності на сучасному ринку праці.

У цій статті зроблено спробу дослідження еволюціонування термінів «трансверсальність», що функціонував раніше у вузькоспеціальному середовищі точних наук, для експлікації знання у сфері освіти як нової області для усталеного терміну.

Для з'ясування значення терміну «трансверсальні компетентності» та подальшої інтерпретації отриманих даних використано контексти англомовних європейських освітніх документів та звітів сучасних міжнародних організацій та освітніх проєктів, які у сукупності уможливлюють отримання досить повного уявлення про термінологічне явище у сучасному освітньому середовищі.

На основі проведених досліджень констатовано, що попри те, що різні дослідницькі проєкти та ініціативи послуговуються різною термінологією для позначення трансверсальних компетентностей та їх компонентного складу, міжнародними експертами трансверсальні компетентності розглядаються як навички ХХІ століття і співвідносяться зі здатністю людини, спрямованою на розв'язання проблем, пов'язаних з технологічними досягненнями та міжкультурною комунікацією.

Оскільки межі запиту на новий термін розширюються, це дослідження сприятиме формуванню єдиного розуміння терміну «трансверсальні компетентності» серед зацікавлених користувачів у сфері сучасної освіти, освітньої політики та ринку праці.

Ключові слова: трансверсальність, трансверсальні компетентності, навички ХХІ століття, ключові навички, навчання протягом життя, міжнародні документи.

Abstract

Tkachenko Nataliia Nikolaevna, Doctor of Pedagogical Sciences, associate professor, vice rector for scientific work and international affairs, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, Hlukhiv

Yuan Wenjing, the 1^st year post-graduate student, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical UniversityHlukhiv

TRANSVERSE COMPETENCES: THE EVOLUTION OF A CONCEPT THROUGH THE PRISM OF CONTEXTS

It is increasingly recognized that in order to survive and thrive in a competitive, rapidly changing and technology-oriented world, it is necessary to have transversal competencies that combine knowledge, skills, abilities and values that can be transferred from one professional context to another; ensure transfer of knowledge and meet the requirements of the XXI century. Their value is based on the growing need for social and labor realities, in which specialized knowledge becomes obsolete very quickly, and the ability to apply universal knowledge to different situations is considered a necessary productivity strategy in today's labor market.

This article attempts to study the evolution of the terms «transversality», which previously functioned in a highly specialized environment of the technical sciences, to explicate knowledge in the field of education as a new field for a fixed term.

To clarify the meaning of the term “transversal competencies” and further interpretation of the data, the contexts of English-language European educational documents and reports of modern international organizations and educational projects are used.

Based on the research, it is stated that despite the fact that different research projects and initiatives use different terminology to denote transversal competencies and their component composition, international experts consider transversal competencies as 21st century skills and correlate with human ability to solve problems, related to technological advances and intercultural communication.

As the scope of the request for a new term expands, this study will help to form a common understanding of the term «transversal competencies» among interested users in the field of modern education, educational policy and the labor market.

Key words: transversal competencies, 21st century skills, key skills, lifelong learning, international documents.

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими чи практичними завданнями

Сучасний стан суспільства й світу загалом характеризується процесами глобалізації та модернізації. Соціально - економічні зміни, такі як соціальна рівність, швидкоплинний технічний прогрес, економічне зростання, сталий розвиток і збереження довкілля, змушують людство адаптуватися для подальшого існування. У ситуації, що склалася, значна частина наявних моделей підготовки фахівців освітньої галузі перестала задовольняти умови ринку праці, що зумовлює необхідність їх оновлення з урахуванням цивілізаційних викликів. Дедалі загального характеру набуває визнання того, щоб вижити та процвітати в конкурентному, швидкозмінному й технологічно-орієнтованому світі, необхідно володіти трансверсальними компетентностями, що поєднують у собі знання, навички, уміння та цінності, які можуть бути перенесеними з одного професійного контексту до іншого, забезпечують трансфер навчання та відповідають вимогам ХХІ століття. Їх цінність ґрунтується на зростаючій потребі соціальних і трудових реалій, за яких спеціалізовані знання дуже швидко застарівають, а здатність застосувати універсальні знання до різних ситуацій уважається необхідною стратегією продуктивності на сучасному ринку праці.

З огляду на зазначене основними пріоритетами вищої освіти сьогодні у підготовці майбутніх фахівців, в тому числі й науково-педагогічних кадрів для освітньої галузі, мають стати формування трансверсальних компетентностей, які нададуть випускникам університетів конкурентну перевагу на виході на ринок праці. Ці компетентності стають дедалі затребуваними роботодавцями, оскільки вони дозволяють працівникам краще справлятися із щоденними проблемами в умовах конкуренції, швидких економічних, демографічних, технологічних та екологічних змін.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблему трансверсальних компетентностей актуалізовано в світовому освітньому просторі, зокрема на рівні міжнародних організацій, серед яких Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) (United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization (UNESCO)), Рада Європи (Council of Europe), Організація економічного співробітництва та розвитку (Organization for Economic Co-operation and Development (OECD)), Європейський центр розвитку професійної освіти Седефоп (European Centre for the Development of Vocational Training CEDEFOP), Європейська мережа політики профорієнтації впродовж життя (ELGPN European Lifelong Guidance Policy Network), канадський аналітичний центр «Конференц-рада Канади» (Conference board of Canada) тощо.

Констатуємо і наявність низки досліджень, присвячених вивченню трансверсальних компетентностей та їх компонентного складу.

Аналіз джерел засвідчив, що різні терміни вживаються з однаковим значенням, наприклад: навички ХХІ століття (XXI century skills), ключові (key), життєві (life), м'які (soft), трансверсальні (transversal), трансферабельні (transferable), міждисциплінарні (interdisciplinary) навички і компетентності (skills and competencies) тощо, що приводить до їх змішування. З огляду на це будемо послуговуватися різними термінами як взаємозамінними відповідно до оригінальних документів.

Так, наприклад, британський науковець Стефан Гібб співвідносить трансверсальні компетентності з «м'якими» (soft) або трансферабельними (transferrable) навичками і наголошує, що вони представляють собою набір компетентностей, що стосуються комплексних утворень і пов'язаних з ними навичок [1].

Трансверсальні компетентності, на думку Дж. Балкар та ін. [2], доцільно розглядати як групу компетентностей, які застосовуються в будь-якій професійній ситуації для кожного конкретного завдання, що засвідчує їх значущість для всіх професій. Вони є підґрунтям для набуття більш специфічних і технічних компетентностей. Ці компетентності, на думку вчених, також можна розглядати як трансферабельні (transferrable), тобто такі, які можна перенести до різних сфер.

Американські дослідники Парву та Іпате розподіляють компетентності на професійні - необхідні для використання набутих знань з метою успішного вирішення завдань, пов'язаних із певною спеціальністю; і трансверсальні - що виходять за межі сфери діяльності або спеціалізованої навчальної програми, тобто мають трансдисциплінарний характер [3].

У статуті Університету Барселони трансверсальні компетентності визначаються як такі, що уможливлюють оптимальну підготовку до професійної практики, сприяють розвитку критичного мислення, культури свободи та плюралізму, а також передачі громадянських і соціальних цінностей, типових для демократичного суспільства [4]

У дослідженні американського науковця Майкла Галівана та ін. [5] здійснено спробу класифікувати трансверсальні компетентності, розділивши їх на комунікативні, організаторські навички, навички міжособистісного спілкування, лідерства, самомотивації та творчості.

У доповіді ЮНЕСКО [6, с. 4] трансверсальні компетентності класифіковано за п'ятьма сферами (domains): критичне й інноваційне мислення, інтерперсональні та інтраперсональні навички й глобальне громадянство.

Проєкт Тюнінг [7, с. 72-73] наводить класифікацію трансверсальних компетентностей як таких, що можна застосовувати для будь-якої спеціальності, поділяючи їх на три типи: інструментальні, інтерперсональні и систематичні.

Отже, в ході аналізу джерел очевидною стала непослідовність і неоднозначність у використанні термінів, що позначають досліджуване поняття. Також існує значна різноманітність у визначенні компонентного складу трансверсальних компетентностей, оскільки різні джерела виокремлюють різні набори навичок, хоча характерним для всіх є розуміння трансверсальних компетентностей як універсальних і таких, що стануть у пригоді для будь-якої професії.

Як на міжнародному, так і на національному рівнях існує широка невизначеність щодо того, які саме з трансверсальних компетентностей є найбільш важливими, як вони можуть вписуватися в концептуальну таксономію компетентностей та взаємодіяти з традиційно визнаними когнітивними й технічними уміннями й навичками, а також, як вони можуть бути інтегровані в існуючі системи навчання та офіційно визнані.

Суголосні з думкою австралійської вченої Елізабет Каре та ін. [8, с. 1] відносно того, що незважаючи на послуговування різною термінологією, спільним для цих трактувань є розуміння важливості такого виду компетентностей, оскільки саме їх сформованістю визначається академічна успішність, ефективна адаптація до різних життєвих контекстів.

Мета статті. Зазначене вище спонукає до вивчення еволюціонування терміну «трансверсальність», що дозволить зробити висновок про розширення меж застосування термінологічного явища, а також сформувати єдине розуміння терміну «трансверсальні компетентності», а отже й адекватне його сприйняття та вживання зацікавленими користувачами у сфері сучасної освіти, освітньої політики та ринку праці.

Виклад основного матеріалу

Терміни «трансверсальні навички»/ «трансверсальні компетентності» (transversal skills / transversal competences) є відносно новими в сучасному освітньому просторі, хоча еволюційний шлях терміну «трансверсальність» є довгим.

Слово «трансверсальність» походить від лат. «transversal» що означає «поперечний». Це поняття можна було вважати «дисциплінарно-специфічним» [9], оскільки у своєму функціонуванні воно обмежувалося контекстами математики та теоретичних комп'ютерних наук. Так, першоджерелом поняття була лінійна алгебра, диференціальна та геометрична топологія початку XIX ст., де воно описувало можливості перетину простору і було протилежністю дотичності [10].

У XX ст. номінативна функція поняття поширилася й на інші області людського пізнання. Так у геології трансверсальність стала характеристикою явища просідання горизонтальних порід. У машинобудуванні почали дискутувати про критерії міцності трансверсально-ізотропних матеріалів [10]. Поступово термін перейшов і у гуманітарну сферу. Зокрема, у філософських дискурсах Жан Поль Сартр описував «складання свідомості» як гру трансверсальних інтенцій, що є конкретним і реальним утриманням і збереженням минулих свідомостей. Фелікс Гваттарі розвинув концепт трансверсальності, визначаючи її як вимір «максимальної комунікації між різними рівнями і, насамперед, у різних сенсах», а Келвівн Шраг аплікував розуміння трансверсальності до способу подолання опозиції модерн/постмодерн. У концепції німецького науковця Вольфгана Вельша знаходимо теоретичне обґрунтування ідеї «трансверсальної раціональності», як перманентного перетину дисциплінарних кордонів між різними областями пізнання з метою синтезування необхідного знання щодо певної постановки проблем [11].

У сучасній психології термін використовується для позначення «трансверсальної ідентичності та сучасної нарцисичної реальності» [12]. У менеджменті, діловій взаємодії трансверсальністю називають такі горизонтальні та діагональні зв'язки між окремими співробітниками, підрозділами та компаніями всередині групи компаній, які забезпечують високоефективну роботу всієї групи без використання владних ресурсів [13].

Феномен трансверсальності набув поширення в сучасному освітньому середовищі, як одна з найвпливовіших педагогічних ідей у суспільстві, заснованому на знаннях. Проте, серед науковців, освітян, роботодавців, викладачів навчальних закладів досі не існує єдиного загальноприйнятого визначення, скоріше, є дискусії щодо їх основних характеристик. Наразі не досягнуто і міжнародного консенсусу щодо розуміння понять «навички» і «компетентності». Визначення цих феноменів відрізняються навіть в офіційних документах Європейської комісії. Показовим прикладом є Рекомендації щодо ключових компетентностей для навчання протягом усього життя [14], де навички трактуються як складова компетентності, та Рекомендації щодо створення Європейської Рамки кваліфікацій для навчання протягом усього життя [15], в яких обидва поняття поставлено на один рівень разом із знаннями.

Звернемося до контекстів європейських документів та звітів англійською мовою, які у сукупності уможливлюють отримання досить повного уявлення про термінологічне явище у освітньому середовищі.

Так, у 2006 році в Рекомендаціях Європейського парламенту [16] було визначено 8 ключових компетентностей для навчання протягом усього життя (key competences for lifelong learning) та окреслено знання, уміння й характеристики, які входять до їх складу. Серед ключових компетентностей виокремлено: спілкування рідною мовою; спілкування іноземними мовами; знання математики та загальні знання у сфері науки і техніки; навички роботи з цифровими носіями; навчання заради здобуття знань; соціальні та громадянські навички; ініціативність та практичність; обізнаність та самовираження у сфері культури.

Формування перших трьох ключових компетентностей є компонентами процесу формальної освіти. Решті п'яти (навички роботи з цифровими носіями; навчання заради здобуття знань; соціальні та громадянські навички; ініціативність та практичність; обізнаність та самовираження у сфері культури) зазвичай не приділяється належна увага в формальній освіті, проте вони разом з сімома сферами (критичне мислення, здатність до розв'язання проблем, прийняття рішень, оцінки ризиків, управління емоціями, ініціативність, креативність), ратифікованими Європейським парламентом, складають базис для трансверсальних компетентностей.

Разом з тим під терміном «трансверсальні компетентності» почали розуміти й деякі інші характеристики, такі як здатність працювати з людьми (teamwork skills), неакадемічні навички (non-academic skills), навички особистої ефективності (personal effectiveness skills), універсальні (universal), «м'які» (soft) навички тощо.

Зокрема робоча група Європейського Союзу з трансверсальних навичок DG EAC ET 2020 співвідносить їх із набором ключових навичок (key skills), які, як відомо, є «критично важливими для успіху в школі, подальшій освіті та на ринку праці. Вони включають здатність критично мислити, проявляти ініціативу, використовувати цифрові інструменти, вирішувати проблеми та працювати в команді і є актуальними як для особистості громадянина, так і дл я побудови кар'єрного шляху в сучасних непередбачуваних умовах» [ 17].

У більш орієнтованому на роботу контексті трансверсальні навички та компетентності відносять до широкого кола професій і секторів. Їх часто називають «основними» (core skills), «базовими» (basic skills) або «м'якими» (soft skills), наріжним каменем (cornerstone) особистого розвитку людини.

Трансверсальні навички часто описують як м'які (soft skills), протиставляючи їх «жорстким». «Жорсткі» - це навички, які в якості базових характеристик мають наступне: їх можна навчити, кількісно виміряти та вони передбачають конкретні знання, хоча зазвичай пов'язані з роботою. «М'які» - це навички, в основі яких лежать такі характеристики: їх важко навчити та кількісно виміряти, вони пов'язані з компетентністю людини, стосуються особистості та її соціальних взаємодій. Прикладами останніх є ефективне спілкування, співпраця, критичне мислення, вирішення проблем тощо [ 18].

Глосарій ЮНЕСКО TVETipedia визначає трансверсальні компетентності як такі, які «не стосуються конкретної роботи, завдання, академічної дисципліни або галузі знань, але які можуть бути застосовані в різних ситуаціях і умовах роботи. Ці навички стають дедалі більш потрібними для успішної адаптації до змін та ведення повноцінного та продуктивного життя» [19].

У 2016 році ЮНЕСКО розроблено так звану Рамку трансверсальних компетентностей (табл. 1), яку було представлено Міжнародною асоціацією з оцінювання навчальних досягнень після одного з досліджень стану громадянської освіти в школах 28 країн світу. [20].

Рамка трансверсальних компетентностей (ERI-Net's framework on transversal competences) [21]

№ з\п	Домени (сфери)	Приклади компетентностей, навичок, цінностей та ставлення
1.	критичне та інноваційне мислення,	Креативність, підприємливість, винахідливість, прикладні навички, рефлексивне мислення, обґрунтоване прийняття рішень
2.	міжособистісні навички (interpersonal skills)	Навички спілкування, організаторські навички, робота в команді, співпраця, комунікабельність, колегіальність, емпатія, співчуття
3.	внутршньоособистісні навички (intrapersonal skills)	Самодисципліна, здатність навчатися самостійно, гнучкість і адаптивність, самосвідомість, наполегливість, самомотивація, співчуття, цілісність, самоповага
4.	глобальне громадянство (global citizenship)	Поінформованість, толерантність, відкритість, відповідальність, повага до різноманіття, етичне розуміння, міжкультурне розуміння, здатність вирішувати конфлікти, демократична участь, вміння вирішувати конфлікти, повага до навколишнього середовища, національна ідентичність, почуття належності
5.	медіа та інформаційна грамотність (media and information literacy)	Здатність отримувати та аналізувати інформацію засобами ІКТ, вміння критично оцінювати інформацію та медіавміст, етичне використання ІКТ
6.	Інші (фізичне здоров'я, релігійні цінності) (other (physical health, religious values)	Поціновування здорового способу життя, повага до релігійних цінностей

Джерело: опрацьовано авторами за матеріалами ЮНЕСКО

Як бачимо з таблиці 1, трансверсальні компетентності охоплюють шість «доменів» (сфер): п'ять основних і одна додаткова: 1) критичне та інноваційне мислення, 2) міжособистісні навички, 3) внутршньоособистісні навички, 4) глобальне громадянство, 5) медіа та інформаційна грамотність, 6) інші: містить компетентності, визначені країнами/економіками (за бажанням).

У рамках проекту ERUSMUS+EU «KEYSTART2WORK» (2014-2017 рр.) трансверсальні компетентності співвідносять із трансферабельними (transferable). Це компетентності, які пов'язані з певним видом діяльності чи професією. Вони можуть бути набуті і під час невиробничої діяльності чи відпочинку або шляхом навчання чи підготовки. Загалом, це компетентності, набуті в одному контексті або для оволодіння певною ситуацією/проблемою, які можуть бути перенесені в інший контекст.

За результатами цього міжнародного дослідження було розроблено документ «Каталог трансверсальних компетентностей. Ключ для

працевлаштування» (The Catalogue of Transversal Competences. Key for Employability)., в якому наведено опис дванадцяти доменів [22]: міжкультурні навички та глобальна поінформованість; гнучкість та адаптивність; стратегічне та інноваційне мислення; організаційні навички та планування часу; здатність приймати рішення; здатність працювати у команді; емпатія/вміння будувати відносини; здатність вирішувати проблеми; орієнтація на навчання; навички ведення переговорів; лідерські навички; здатність збирати та обробляти інформацію.

Інший набір трансверсальних компетентностей був представлений у 2016 р. у Швейцарії проєктом «Глобальна програма дій», націленим на підготовку дорослих до виконання завдань та функцій у секторі домашньої роботи та реалізованим Міжнародною організацією праці (International Labour Organisation) [23]. Трансверсальні компетентності тут розглядаються як основні при працевлаштуванні та відображають здатність людини вчитися, добре спілкуватися, брати участь у конструктивній та здоровій динаміці спільної роботи, демонструвати творчі здібності та здатність вирішувати проблеми. Поведінкові навички, такі як ініціативність, впевненість, готовність, завзятість, цілеспрямованість і т. ін., розглядаються як підмножина суміжних навичок і характеризують відношення працівника до праці.

У контексті проєкту Erasmus+ «Оцінювання трансверсальних компетентностей» (ATS2020 «Assessment of Transversal Competencies» )

(2014-2020 рр.) до трансверсальних компетентностей підходять як до широкого набору навичок, які можуть розвиватися засобами різних дисциплін і є критично важливими для успіху в школі, подальшого навчання, роботи, особистого та соціального життя; і зосереджують увагу на навичках самостійного навчання, співпраці та спілкування, інформаційної грамотності, а також творчості та інновацій у цифровому контексті [24].

В рамках проєкту Erasmus+ Key Action 3 Project «Очевидні навички дорослих» «Visible Skills of Adults» (VISKA) (2017-2020 рр.) [25] партнерським консорціумом було переглянуто різні визначення трансверсальних компетентностей [19; 26-30 ] та ін., на основі обговорень між партнерами проєкту прийнято рішення про визнання загальноприйнятим погляду ЮНЕСКО на трактування трансверсальних компетентностей, яке широко використовується урядами ЄС та національними урядами в усьому світі, відповідно до якого трансверсальні компетентності - це навички, які зазвичай не пов'язані з конкретною роботою, завданням, академічною дисципліною або галуззю знань, але можуть бути застосовані в різних ситуаціях і умовах роботи. Ці навички стають дедалі більш потрібними для успішної адаптації до змін та ведення повноцінного та продуктивного життя» [20].

Партнерами проєкту VISKA відзначено необхідність врахування збігу між трансверсальними, базовими та ключовими компетентностями/ навичками. Трансверсальні компетентності ґрунтуються на базових, необхідних для життя

в сучасному суспільстві, а саме: аудіювання, говоріння, читання, письмо і математика» [31; 32]. В свою чергу ключові компетентності/ навички визначаються як «сукупність навичок (базових і нових базових), необхідних для життя в сучасному суспільстві знань» [33; 34].

Оскільки трансверсальні компетентності можуть бути підтверджені на багатьох рівнях, від базового до просунутого, команда проєкту УІБКА пропонує розглядати їх як базові та ключові. З огляду на це Рамку трансверсальних компетентностей ЮНЕСКО в межах проєкту було адаптовано та доповнено (табл. 2).

Трансверсальні компетентності, представлені у рамках проєкту VISKA [25]

Критичне та інноваційне мислення (сritical and innovative thinking)

- вирішення проблем, креативність, сумлінність, підприємливість,

- здатність вчитися (з ключових навичок)

Міжособистісні навички (interpersonal skills)

- презентаційні та комунікативні навички; як рідною, так і іноземною (специфікація з ключових навичок)

- організаційні навички

- командна робота

Внутрішньо особистісні навички (intrapersonal skills)

- самодисципліна

- наполегливість

- самомотивація

Глобальне громадянство (global citizenship)

- толерантність

- відкритість

- повага до різноманітності

- міжкультурне розуміння

- культурне самовираження та міжкультурна, соціальна та громадянська компетентність (з ключових навичок)

Медіа та інформаційна грамотність (media and information literacy)

- здатність знаходити інформацію та отримувати доступ до неї

- здатність аналізувати та оцінювати медіаконтент

- здатність розуміти та аналізувати числову та статистичну інформацію

- цифрова компетентність (з ключових навичок)

Джерело: опрацьовано авторами за матеріалами [25]

Висновки

Отже, термінологія як особливий сегмент лексики обмежена у своєму функціонуванні особливим середовищем користувачів. Значення кожного терміну узгоджується зі значенням інших термінів цього середовища. Викладене вище дає підстави говорити, що різні дослідницькі проєкти та ініціативи послуговуються різною термінологією для позначення трансверсальних компетентностей та їх компонентного складу. Міжнародними експертами трансверсальні компетентності загальлом розглядаються як навички ХХІ століття і співвідносяться зі здатністю людини, спрямованою на розв'язання проблем, пов'язаних з технологічними досягненнями та міжкультурною комунікацією.

Література

трансверсальні компетентності освіта

1. Stephen Gibb. Soft Skills Assessment; Theory Development and The Research Agenda. International Journal of Lifelong Education. 2014. 33 (4), 455-471

2. Balcar J., Janickova L., Filipova, L. What general competencies are required from the Czech labour force? Prague Econ. Pap. 2014. № 2. Р. 250-265

3. Parvu I., Ipate D.M. The partnerships between universities - Representatives of the labor market: A solution to improve the professional relevance of university graduates. In Proceedings of the 4th World Congress on the Advancement of Scholarly Research in Science, Economics, Law & Culture. Addleton Academic Publishers: New York, NY, 2010. Р. 145-152.

4. Decree 246/2003. (2003, October 8). Aproving the Statute of Universitat de Barcelona. https://www.ub.edu/web/ub/galeries/documents/universitat/estatut_ub_dogc3993_2003- 10-22.pdf

5. Gallivan, M., Truex, D., & Kvasny, L. Changing patterns in IT skill sets 1988- 2003.

The DATABASE for Advances in Information Systems, 2004. 35(3), 64-87.

https://doi.org/10.1145/1017114.1017121

6. Gwang-Jo Kim. Regional Study on Transversal Competencies In Education Policy And Practice (Phase I) 2013 Asia-Pacific Education Research Institutes Network (ERINet). Published in 2015 by UNESCO. URL: http:// unesdoc.unesco.org/images/0023/002319/231907E.pdf

7. Julia Gonzalez and Robert Wagenaar. Tuning Educational Structures in Europe - Final Report Pilot Project Phase 1. 2008. 317

8. Care, E., Vista, A., & Kim, H. Assessment of transversal competencies: Current tools in the Asian region. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000368479

9. Wilkinson L. C. Learning language and mathematics: A perspective from linguistics and education. Linguistics and Education, 2019, issue 49, pp. 86-95.

10. Цветков С. В. Критерии прочности трансверсально-изотропных материалов различных классов симметрии структуры. Вестник МГТУ им. Н. Э. Баумана. Серия «Машиностроение». 2009. № 1. С. 86-99.

11. Welsch W. Unsere postmoderne Moderne. Berlin, Akademie Verlag GmbH, 2002. 346

12. Павлова О. Н. Трансверсальная идентичность и современная нарциссическая реальность. Вестник РУДН. Серия «Философия». 2010. № 3. С. 11-19

13. Moingeon B. Transversal management: how to break out organizational silos_2017. URL: https://www.linkedin.com/pulse/transversal-management-how-break-out-organizational-silo-moingeon

14. Council of the European Union. COUNCIL RECOMMENDATION of 22 May 2018 on key competences for lifelong learning. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/? uri=CELEX:32018H0604(01)&rid=7

15. European Commission. European Qualification Framework for lifelong learning/ URL: https://ec.europa.eu/ploteus/sites/eac-eqf/files/leaflet_en.pdf

16. Recommendation of the European Parliament and of the Council of 18 December 2006 on key competences for lifelong learning https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX: 32006H0962

17. European Union. ET2020 Working Group on Transversal Skills, 2014-2015. 2014 URL: http://www.seecel.hr/et-2020-working-group-on-transversal-skills

18. European Commission. Report to the European Commission on Improving the quality of

teaching and learning in Europe's higher education institutions. 2013. URL:

http://ec.europa.eu/dgs/education_culture/repository/education/library/reports/mo dernisation_en.pdf

19. UNESCO: TVETipedia Glossary - Transversal Skills. URL: https://-

unevoc.unesco.org/go.php?q=TVETipedia+glossary+ A-Z&filt=all&id=577

20. Care E., Luo R. Assessment of Transversal Competences. Policy and Practice in Asia- Pacific Region. Bangkok: UNESCO Bangkok, 2016. 50 p. URL: http://unesdoc.unesco.org/ images/0024/002465/246590E.pdf

21. 2015 ERI-Net regional study on transversal competencies in education policy and practice (Phase III): preparing and supporting teachers in the Asia Pacific to meet the challenges of twenty-first century Learning; regional synthesis report. UNESCO Office Bangkok and Regional Bureau for Education in Asia and the Pacific. 2016, 99. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000246852

22. The Catalogue of Transversal Competences. Key for Employability. URL:

http://www.keystart2work.eu/images/docs/o2-catalogue/O2_Catalogue_EN.pdf

23. Tayah M. J. Skills development and recognition for domestic workers across borders. 2016.

URL: https://www.academia.edu/27957555/Skills_development_and_recognition_for_domestic_

workers_across_borders

24. Economou Anastasia. Research Report on Transversal Skills Frameworks. ATS2020 - Assessment of Transversal Skills 2020. URL: www.ats2020.eu

25. VISKA PROJECT. VISKA Erasmus + K3 Project website. URL: www.viskaproject.eu.

26. Cedefop. Transversal skill gaps. URL: https://skillspanorama.cedefop.europa.eu/ en/indicators/transversal-skills-gaps

27. EGPLN. Transversal skills. URL: http://www.elgpn.eu/elgpndb/view/251.

28. ESCO. ESCO - Development of Skills. URL: https://ec.europa.eu/education/policy/ strategic-framework/skills-development_en

29. Cedefop European Commission. Transversal skills. URL: hhtt://skillspanorama.cedefop.europa.eu/en/content/transversal-skills

30. Conference Board of Canada. Employability Skills. URL: http://www.conferenceboard.ca/topics/education/learning-tools/employability-skills.aspx.

31. Cedefop B. J. Making learning visible: identification, assessment and recognition of non-formal learning in Europe. Cedefop Publication series , Luxembourg, 2000.

32. Cedefop and P. Tissot, Glossary on identification, assessment and recognition of qualifications and competences and transparency and transferability of qualifications. in: cedefop; Bjornвvold, J. Making learning visible: identification, assessment and recognition of non-formal,” Cedefop Reference Series, Luxembourg, 2000.

33. Cedefop and P. Tissot, Terminology of vocational training policy- A multilingual glossary for an enlarged Europe. Cedefop, Luxembourg, 2004.

34. European Commission. Recommendation of the European Parliament and of the Council of 10 November 2005 on key competences for lifelong learning. 2006. URL: http://ec.europa.eu/transparency/regdoc/rep/1/2005/EN/1-2005-548-EN-F1-1.Pdf

References

1. Stephen Gibb. Soft Skills Assessment; Theory Development and The Research Agenda. International Journal of Lifelong Education. 2014. 33 (4), 455-471

2. Balcar J., Janickova L., Filipova, L. What general competencies are required from the Czech labour force? Prague Econ. Pap. 2014. № 2. P. 250-265

3. Pвrvu I., Ipate D.M. The partnerships between universities - Representatives of the

labor market: A solution to improve the professional relevance of university graduates. In

Proceedings of the 4th World Congress on the Advancement of Scholarly Research in Science, Economics, Law & Culture. Addleton Academic Publishers: New York, NY, 2010. P. 145-152.

4. Decree 246/2003. (2003, October 8). Aproving the Statute of Universitat de Barcelona. https://www.ub.edu/web/ub/galeries/documents/universitat/estatut_ub_dogc3993_2003- 10-22.pdf

5. Gallivan, M., Truex, D., & Kvasny, L. Changing patterns in IT skill sets 1988- 2003.

The DATABASE for Advances in Information Systems, 2004. 35(3), 64-87.

https://doi.org/10.1145/1017114.1017121

6. Gwang-Jo Kim. Regional Study on Transversal Competencies In Education Policy And Practice (Phase I) 2013 Asia-Pacific Education Research Institutes Network (ERINet). Published in 2015 by UNESCO. URL: http:// unesdoc.unesco.org/images/0023/002319/231907E.pdf

7. Julia Gonzвlez and Robert Wagenaar. Tuning Educational Structures in Europe - Final Report Pilot Project Phase 1. 2008. 317

8. Care, E., Vista, A., & Kim, H. Assessment of transversal competencies: Current tools in the Asian region. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000368479

9. Wilkinson L. C. Learning language and mathematics: A perspective from linguistics and education. Linguistics and Education, 2019, issue 49, pp. 86-95.

10. Tsvetkov S. V. Kriterii prochnosti transversalno-izotropnykh materialov razlichnykh klassov simmetrii struktury. Vestnik MGTU im. N. E. Baumana. Seriya «Mashinostroyeniye». 2009. № 1. S. 86-99.

11. Welsch W. Unsere postmoderne Moderne. Berlin, Akademie Verlag GmbH, 2002. 346

12. Pavlova O. N. Transversalnaya identichnost i sovremennaya nartsissicheskaya realnost. Vestnik RUDN. Seriya «Filosofiya». 2010. № 3. S. 11-19

13. Moingeon B. Transversal management: how to break out organizational silos_2017. URL: https://www.linkedin.com/pulse/transversal-management-how-break-out-organizational-silo-moingeon

14. Council of the European Union. COUNCIL RECOMMENDATION of 22 May 2018 on key competences for lifelong learning. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri= CELEX:32018H0604(01)&rid=7

15. European Commission. European Qualification Framework for lifelong learning/ URL: https://ec.europa.eu/ploteus/sites/eac-eqf/files/leaflet en.pdf

16. Recommendation of the European Parliament and of the Council of 18 December 2006 on key competences for lifelong learning https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri= CELEX :32006H0962

17. European Union. ET2020 Working Group on Transversal Skills, 2014-2015. 2014 URL: http://www.seecel.hr/et-2020-working-group-on-transversal-skills

18. European Commission. Report to the European Commission on Improving the quality of

teaching and learning in Europe's higher education institutions. 2013. URL:

http://ec.europa.eu/dgs/education_culture/repository/education/library/reports/mo dernisation_en.pdf

19. UNESCO: TVETipedia Glossary - Transversal Skills. URL: https://-

unevoc.unesco.org/go.php?q=TVETipedia+glossary+ A-Z&filt=all&id=577

20. Care E., Luo R. Assessment of Transversal Competences. Policy and Practice in Asia-Pacific Region. Bangkok: UNESCO Bangkok, 2016. 50 p. URL: http://unesdoc.unesco.org/images/0024/002465/ 246590E.pdf

21. 2015 ERI-Net regional study on transversal competencies in education policy and practice (Phase III): preparing and supporting teachers in the Asia Pacific to meet the challenges of twenty-first century Learning; regional synthesis report. UNESCO Office Bangkok and Regional Bureau for Education in Asia and the Pacific. 2016, 99. URL:

https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000246852

22. The Catalogue of Transversal Competences. Key for Employability. URL:http://www.keystart2work.eu/images/docs/o2-catalogue/O2_Catalogue_EN.pdf

23. Tayah M. J. Skills development and recognition for domestic workers across borders. 2016.URL: https://www.academia.edu/27957555/Skills_development_and_recognition_for_domestic_workers_across_borders

24. Economou Anastasia. Research Report on Transversal Skills Frameworks. ATS2020 - Assessment of Transversal Skills 2020. URL: www.ats2020.eu

25. VISKA PROJECT. VISKA Erasmus + K3 Project website. URL: www.viskaproject.eu.

26. Cedefop. Transversal skill gaps. URL: https://skillspanorama.cedefop.europa.eu/en/ indicators/transversal-skills-gaps

27. EGPLN. Transversal skills. URL: http://www.elgpn.eu/elgpndb/view/251.

28. ESCO. ESCO - Development of Skills. URL: https://ec.europa.eu/education/policy/strategic- framework/skills-development_en

29. Cedefop European Commission. Transversal skills. URL: hhtt://skillspanorama.cedefop.europa.eu/en/content/transversal-skills

30. Conference Board of Canada. Employability Skills. URL: http://www.conferenceboard.ca/topics/education/learning-tools/employability-skills.aspx.

31. Cedefop B. J. Making learning visible: identification, assessment and recognition of non-formal learning in Europe. Cedefop Publication series , Luxembourg, 2000.

32. Cedefop and P. Tissot, Glossary on identification, assessment and recognition of qualifications and competences and transparency and transferability of qualifications. in: cedefop; Bjornвvold, J. Making learning visible: identification, assessment and recognition of non-formal,” Cedefop Reference Series, Luxembourg, 2000.

33. Cedefop and P. Tissot, Terminology of vocational training policy- A multilingual glossary for an enlarged Europe. Cedefop, Luxembourg, 2004.

34. European Commission. Recommendation of the European Parliament and of the Council of 10 November 2005 on key competences for lifelong learning. 2006. URL: http://ec.europa.eu/transparency/regdoc/rep/1/2005/EN/1-2005-548-EN-F1-1.Pdf

Размещено на Allbest.ru

...