Ціннісні засади аксіологічної компетентності майбутнього фахівця в галузі культури і мистецтв

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ціннісні засади аксіологічної компетентності майбутнього фахівця в галузі культури і мистецтв

Шетеля Наталія Ігорівна кандидат психологічних наук, доцент, заслужений працівник культури України, директор інституту КЗВО «Ужгородський інститут культури і мистецтв», м. Ужгород

Анотація

фахівець культура мистецтво аксіологічна компетентність

Значення галузі культури і мистецтв очевидно детерміноване її внеском у формування культури високого рівня. Практична реалізація такої місії передбачає наявність у фахівців культуро-мистецької сфери сформованих професійних компетентностей, зокрема аксіологічного плану.

На підставі узагальнення напрацювань науковців у сфері аксіологічної теорії і практики стверджується, що фундаментальною основою аксіологічної компетентності є цінності, які утворюють структуровану систему з особистісних, професійних й соціокультурних цінностей. Водночас, станом на сьогодні відсутні комплексні дослідження щодо засад аксіологічної компетентності майбутнього фахівця галузі культури і мистецтв.

Мета статті є концептуалізація засад аксіологічної компетентності майбутнього фахівця в галузі 02 «Культура і мистецтво». Досягнення сформульованої мети передбачає реалізацію завдання аналізу в культурно- мистецькому дискурсі системи з особистісних, професійних й соціокультурних цінностей.

На підставі проведеного аналізу було сформульоване авторське визначення й бачення: 1) особистісних цінностей як сукупності цінностей моральних - порядність, і діяльнісних - самовдосконалення й саморозвиток; 2) професійних цінностей (професійна компетентність й професійна самореалізація); 3) соціокультурні цінності (повагу людської гідності, свобода й демократія). При цьому, педагогічний аспект проблеми залучення й засвоєння вказаної системи цінностей концептуально полягає у вирішенні завдання імплементації особистісних, професійних і соціокультурні цінностей в індивідуальний контекст, перетворення їх на предмет особистісного переживання й осмислення.

Узагальнений матеріал щодо засад аксіологічної компетентності майбутнього фахівця в галузі 02 «Культура і мистецтво» має евристичний потенціал з точки зору дослідження практичних аспектів професійної підготовки майбутнього фахівця в галузі культури і мистецтв. Зокрема концептуалізовані цінності визначають зміст та характер методик забезпечення умов для опанування студентами знань і технологій, необхідних для їхньої успішної самореалізації у творчій, мистецькій професії, розвитку відповідної мотивації до творчої й культурної діяльності на основі компетентностей сформованих під час навчання.

Ключові слова: професійна підготовка, аксіологія, аксіологічні засади, цінності, фахівець культурно-мистецької сфери.

Abstract

Shetelia Natalia Ihorivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor, Honored Worker of Culture of Ukraine, Director of the Uzhhorod Institute of Culture and Arts, Uzhhorod,

VALUE FUNDAMENTALS OF THE AXIOLOGICAL COMPETENCE OF THE FUTURE SPECIALIST IN THE FIELD OF CULTURE AND ARTS

The importance of the field of culture and arts is obviously determined by its contribution to the formation of high-level culture. The practical realization of this mission presupposes that specialists of cultural and artistic sphere have formed professional competences, in particular the axiological plan.

On the basis of generalization of scientific achievements in the field of axiological theory and practice, it is argued that the fundamental basis of axiological competence is the values, which form a structured system of personal, professional and socio-cultural values. At the same time, research on the principles of axiological competence of the future specialists in the field of culture and arts is not a comprehensive state .

The purpose of the article is to conceptualize the principles of axiological competence of the future specialist in the field 02 “Culture and Art”. The achievement of the formulated goal presupposes the realization of the task of analysis in the cultural and artistic discourse of the system of personal, professional and sociocultural values.

On the basis of analysis the author's definition and vision was formulated:

1) personal values as a set of moral values - decency, and activity - selfimprovement and self-development; 2) professional values (professional competence and professional self-realization); 3) socio-cultural values (respect for human dignity, freedom and democracy). At the same time, pedagogical aspect of the problem of involvement and assimilation of this system of conceptual values is to solve the problem of implementation of professional and socio-cultural values in the individual context, turning them into professional experience and understanding.

The generalized material based on the principles of axiological competence of the future specialists in the field 02 “Culture and Art” has heuristic potential in terms of researching the practical aspects of professional training of future professionals in the field of culture and arts. In particular, conceptualized values determine the content and nature of methods of providing conditions for students to master the knowledge and technologies necessary for their successful self-realization in the creative, artistic profession, development of appropriate motivation for creative and cultural activities based on competencies formed during training.

Keywords: professional training, axiology, axiological principles, values, specialists in cultural and artistic sphere.

Постановка проблеми

Галузь культури і мистецтв є особливою сферою, яка обґрунтовано потрактовується як джерело смисложиттєвих цінностей і моделей діяльності, поведінки й комунікації членів суспільства. Нині загальною інтелектуальною позицією є переконання, що галузь культури і мистецтв сприяє формуванню ціннісно-смислової сфери особистості як запобіжника світоглядній, морально-етичній і поведінковій невизначеності й дезорієнтації. Метою галузі культури і мистецтв було і залишається формування культури високого рівня, а також збереження гуманістичного пафосу ціннісно-смислового змісту індивідуального й соціального буття. Очевидно, що реалізація означеної місії культуро-мистецької сфери передбачає наявність фахівців із сформованими професійними компетентностями, зокрема аксіологічного плану. Своєю чергою, означене вказує (1) на перспективність дослідження теоретичних і методологічних засад професійної підготовки майбутнього фахівця галузі культури і мистецтв, а також (2) актуальність аналізу ціннісних засад аксіологічної компетентності майбутнього фахівця в галузі 02 «Культура і мистецтво».

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Передусім відзначимо, що основою нашого дослідження постає теорія цінностей, у межах якої нині сформувалося тверде переконання про значний потенціал залучення в освітній процес аксіологічного підходу. Зокрема, обґрунтування вказаної позиції ми знаходимо у таких авторів як-от В. Андрущенко [1], М. Барнес [2], С. Горбатюк [3], Т. Ловат [4], В. Пазенок [5], Ю. Пелех і Д. Кукла [6], М. Підлісний [7], В. Рогоза [8].

Водночас, посутніми для аналізу ціннісних засад аксіологічної компетентності майбутнього фахівця галузі культури і мистецтв є напрацьовані нині класифікації цінностей, у зв'язку з чим звертаємо увагу на класичні роботи таких дослідників як-от Г. Хофстед [9], Р. Інґлегарт [10], Ш. Шварц [11], М. Рокіч [12], М. Шелер [13], а також на новітні доробки у цій царині від таких дослідників як-от Н. Бастун [14], Н. Ткачова [15], О. Молчанюк [16].

Узагальнюючи напрацювання згаданих науковців обґрунтовано стверджувати, що фундаментальною основою аксіологічної компетентності є цінності, які утворюють структуровану систему з особистісних, професійних й соціокультурних цінностей. З іншого боку, маємо підстави зазначити, що станом на сьогодні відсутні комплексні дослідження щодо засад аксіологічної компетентності майбутнього фахівця галузі культури і мистецтв.

Мета статті - концептуалізувати засади аксіологічної компетентності майбутнього фахівця в галузі 02 «Культура і мистецтво». Досягнення сформульованої мети передбачає реалізацію завдання аналізу в культурно-мистецькому дискурсі системи з (1) особистісних, (2) професійних й (3) соціокультурних цінностей.

Методологічна основа дослідження визначена його теоретичним характером й передбачає залучення загально-теоретичних і аналітичних методів наукового дослідження, що надають можливість досягнення сформульованої наукової мети.

Виклад основного матеріалу

У вступній частині нами було вказано, що наявні напрацювання аксіологічної теорії і практики є підставою стверджувати, що фундаментальною основою аксіологічної компетентності є цінності, які утворюють структуровану систему з особистісних, професійних й соціокультурних цінностей. Виходячи з цього положення наше дослідження фактично складатиметься з трьох розділів, в яких означені типи цінностей досліджуватимуться крізь призму культурно-мистецького дискурсу.

1. Особистісні цінності постають як основа життя, детермінують життєві стратегії, в тому числі мають особливе значення для вибору майбутньої професії. Особистісні цінності без перебільшення визначають життєвий шлях людини, вони основа ухвалення важливих життєвих рішень й практичної комунікації з навколишнім світом. Поділяємо думку, що «особистісні цінності - це властивості особистості, які в контексті рефлексії людиною власного індивідуального досвіду усвідомлюються нею як внутрішні ресурси адаптації у мінливих життєвих ситуаціях, що сприяють задоволенню її потреб і досягненню цілей [17, с. 51].

При цьому неможливо заперечувати той факт, що особистісні цінності корелюють з цінностями сучасного суспільства. Проте ціннісні пріоритети індивідуального й суспільного порядку можуть бути відмінними, подекуди у стані конфлікту. Зрештою, сучасне суспільство має справу з двома діаметрально протилежними ціннісними орієнтаціями. «З одного боку ми маємо справу з такими загальнолюдськими базовими життєвими цінностями як добро, істина, краса, пов'язані з категорією «бути», а з іншого - матеріальні, утилітарні цінності, що розгортаються у площині культу володарювання й характеризують категорію «мати»» [18, с. 492]. Контроверсійність такої ситуації набула глобального характеру, тому все голосніше звучить питання ціннісної освіти як засобу промоції позитивних, гуманістичних, конструктивних цінностей.

Розвиваючи слушну думку про кореляції між поточними соціально- економічними змінами й трансформаціями системи ціннісних уявлень (індивідуальних й суспільних), відзначимо, що мінливий характер ціннісних уявлень і цінностей, який посилюється глобальними процесами сучасності, призводить до стану фактичного культурного плюралізму і, водночас, ціннісної й моральної «розгубленості». Вкотре наголошуємо, що це актуалізує звернення до аксіознання як засобу формування ціннісно-смислової сфери особистості задля ціннісного самовизначення у контексті буттєвих колізій. У зв'язку з цим, аксіологічна культура перетворюється на фундамент і передумову ефективних рішень у найрізноманітніших сферах - політичній, соціальній, економічній, екологічній і культурній, без чого неможливим є цивілізаційний поступ.

Констатувавши особливий статус особистісних цінностей, зокрема і для майбутнього фахівця в галузі культури і мистецтв, логічно розкрити зміст вказаних цінностей.

Зокрема, для розуміння феномену особистісних цінностей варто звернути увагу на міркування українського дослідника О. Музики. Зокрема, він вказує на те, що особистісні (суб'єктні) цінності виконують дві важливі функції: 1) регуляція поведінка; 2) мотивація розвитку особистості. Відтак особисті цінності - це поєднання моральних цінностей і діяльнісних цінностей. Вказані цінності взаємопов'язані й актуалізуються для регуляції розвитку особистості в окремій життєвій ситуації [17, с. 52-51]. Своєю чергою, українська дослідниця Н. Бастун також вказує на те, що особистісні цінності - це відображення у психологічній структурі людини цінностей суспільства, «заломлені через індивідуальну життєдіяльність» [4, с. 35-36].

В контексті нашого дослідження варті уваги міркування ще однієї української дослідниці - Е. Заредінової, яка наголошує, що цінності особистості акумулюють основний зміст властивого їй духовного світу і водночас забезпечують залучення до соціальної взаємодії [19, с. 200]. Саме тому, особистісні цінності розкриваються в рисах характеру конкретної людини, її поведінці, інтересах, способі й стилі особистого життя. Водночас, українська дослідниця Н. Ткачова розглядає як особистісні цінності повноцінну життєву самореалізацію, освіченість, морально-вольові якості, здоров'я, життєві компетенції [15].

Отже, маємо обґрунтовані підстави вказати на принципове значення особистісних цінностей майбутнього фахівця в галузі культури і мистецтв. Вказані цінності детермінують життєві, зокрема професійні, стратегії фахівців відповідного профілю. Означені цінності мають визначальний характер для усвідомлення свого місця у професійному просторі й мотивуючий - для особистісного розвитку. Принциповим для нас є систематизація особистісних цінностей за допомогою поділу на моральні й діяльніші. При цьому, до моральних цінностей передусім відносимо порядність (і як основу міжособистісної комунікації, і як основу професійної діяльності), а до діяльнісних - самовдосконалення й саморозвиток (відображають орієнтацію і на вітальні характеристики буття особистості - здоров'я, душевна гармонія, благополуччя, і на позитивні життєві й професійні стратегії).

2. Порушуючи тему професійних цінностей майбутнього фахівця в галузі культури і мистецтв, необхідно відзначити, що професійні компетентності, майбутня майстерність, фаховий рівень, модель професійної поведінки ґрунтуються на системі професійних цінностей і ціннісних орієнтаціях, тому потребують особливої уваги у процесі організації професійної підготовки. Українська дослідниця і практик Г. Кондратенко справедливо вказує на те, що «процес формування цінностей є перманентним та особливого значення набуває в період опанування професією, коли до системи особистісних цінностей додається комплекс професійних» [20, с. 186]. Саме на ґрунті професійних цінностей фахівець певного профілю формує й сповідує певну професійну позицію, особисту точку зору, надає оцінку фактів професійної дійсності, реалізує професійну діяльність і творчий саморозвиток.

Принципово важливим моментом для нашого дослідження є те, що професійні цінності потрактовується і як основа професійної культури. При цьому самі такі цінності розглядаються як інтегрована єдність професійних цінностей: цінностей-цілей й цінностей-мотивів; цінностей-знань; технологічних цінностей; цінностей-властивостей; цінностей-ставлень. «Вони є свого роду осями координат, на основі яких і викреслюється модель професійної культури, які спрямовують і коригують у соціальному, духовному, професійному, особистісному просторі діяльність фахівця, його перфекціонізм» [21, с. 82-81]. Професійні цінності, як структурний компонентів психологічної готовності до тієї чи іншої професійної діяльності особистості [22], відрізняються відносною стабільністю «на противагу тим же потребам особистості, які постійно змінюються чи професійним властивостям і якостям, котрі мають неухильно розвиватись і удосконалюватись тощо» [23, с. 83].

Взявши до уваги означене, позначимо особливості професійних цінностей як явища у системі аксіологічної компетентності, зокрема майбутнього фахівця в галузі культури і мистецтв.

Тут варто згадати, що застосовуючи системний підхід, американо- ізраїльський дослідник Ш. Шварц до професійних цінностей відносить:

1) внутрішні (особистісне зростання, автономність, інтерес, креативність тощо);

2) зовнішні (зарплата і безпека); 3) соціальні (взаємодія з людьми і внесок в суспільство); 4) влада (престиж, авторитет, вплив) [11]. Своєю чергою, українська дослідниця Л. Бірюк до професійних цінностей відносить професію, освіту, спілкування, професійну компетентність, самоосвіту, науку, інтелігентність, вихованість, порядність, педагогічну етику й культура, комплекс духовних цінностей, психологічні властивості та якості, творчість, педагогічна індивідуальність, широкий кругозір, динамізм особистості [24, с. 26-27].

Відзначимо також, що сучасні дослідження цінностей корпоративного простору показують, що лідерами у рейтингу бажаних цінностей для цього простору є чесність, співпраця, орієнтація на потреби індивіда та повага [25]. З іншого боку, варто також звернути увагу на визначення професійних цінностей фахівця, що його сформулювала всесвітня інтернет-компанія Indeed, яка займається працевлаштуванням. Зокрема, з точки зору фахівців компанії, професійні цінності охоплюють риси, які роботодавці шукають у своїх співробітниках і до них, наприклад, належать риси характеру, які людина демонструєте на робочому місці, або м'які навички (soft skills) і манера поведінки, що необхідні для просування у кар'єрі [26]. Зрештою, до професійних цінностей в Indeed віднесли: 1) підтримка професійної етики; 2) відповідальність; 3) порядність (доброчесність); 4) чесність; 5) надійність; 6) адаптованість (здатність пристосовуватися до нових умов); 7) підзвітність (здатність до зворотного зв'язку); 8) самомотивація (цілеспрямованість); 9) впевненість (походить з професійних компетентностей); 10) відданість команді і справі (лояльність); 11) співчуття до колег; 12) емпатія (співпереживання); 13) терпіння (витримка); 14) позитивність (позитивне мислення); 15) гнучкість (здатність вирішувати нові завдання у нових обставинах).

Підсумовуючи наше дослідження щодо професійних цінностей майбутнього фахівця в галузі культури і мистецтв наголосимо, що виявлення ціннісних засад культурно-мистецької професійної діяльності надає їй осмисленості і змістовної наповненості. При цьому відповідні професійні цінності ми потрактовуємо як особливий феномен, що спрямовує професійну діяльність майбутнього фахівця в галузі культури і мистецтв, й, водночас, формує професійну позицію і мотивує професійну діяльність, творчий саморозвиток. Принципово важливим моментом для нашого дослідження є те, що професійні цінності виступають основою професійної культури і є структурною компонентою психологічної готовності до професії фахівця майбутнього фахівця в галузі культури і мистецтв.

Аналіз різних підходів до визначення змісту професійних цінностей та результати емпіричної їхньої перевірки дають підстави віднести до фундаментальних професійних цінностей: 1) професійну компетентність (цінність-ціль і цінність-мотив), що охоплює рівень професійної освіти, відповідальність і впевненість; 2) професійну самореалізацію (цінність-ціль і цінність-властивість), що передбачає майстерність, відданість справі і професійному товариству, матеріальне задоволення.

3. Увага до соціокультурних цінностей зумовлена тим фактом, що вони є основою соціалізації і інкультурації нових поколінь, а також є основою збереження етосу культури. При цьому, соціокультурні цінності інтегрують панівні суспільні ідеали і зразки, відображають їхню унікальність і неповторність [27, с. 229-230]. Фактично, культивація певних соціокультурних цінностей забезпечує самозбереження певного типу суспільства, його унікальності та ідентичності [28, с. 51].

Водночас в індивідуальному вимірі цінності переживаються як ідеали або обов'язкові норми, що орієнтують на певний і бажаний стан справ. Як внутрішні стимули цінності спонукають особистість до певних дій і вчинків. Цінності, як наголошувалося у попередньому викладі, детермінують мотиви прагнень індивіда. При цьому, «функція соціального регулятора здійснюється системою цінностей за рахунок того, що вони містять визнані суспільством критерії, на основі яких установлюється нормативний контроль, створюється система відповідних інститутів, базується людська діяльність у цілому» [29, с. 83]. Є підстави стверджувати, що соціокультурні цінності окреслюють параметри соціокультурної активності особистості (або певного соціального утворення), регламентують діяльність суб'єктів суспільних відносин, задають моделі поведінки й способу життя.

Крім того, ідентифікація себе з певним соціумом (етносом, нацією або професійною групою) пов'язана саме з ціннісним пошуком, прийняттям певних соціокультурних цінностей, набуттям конкретних ціннісних орієнтацій. З іншого боку соціокультурна діяльність є сферою суспільної практики, що спрямована на якісне перетворення дійсності у відповідності з певними цінностями-ідеалами, цінностями-цілями. При цьому, сучасне суспільство прагне реалізації певних цінностей, які для нього є ідеалами і вбачаються необхідними нормами, на яких має базуватися соціальна взаємодія та комунікація. Іншими словами, соціокультурні цінності виконують важливу регулятивну функцію, забезпечуючи моделі поведінки, особливо важливих для суспільства. У зв'язку з цим актуалізується тема соціокультурних цінностей, які б могли претендувати на статус загальнолюдських і бути покладеними в основу цивілізаційного поступу.

У цьому контексті доречно згадати позицію А. Маслоу, який до фундаментальних цінностей культури зараховував чесність, гуманізм, повагу, до особистості, служіння суспільству, демократичне право кожної людини на свободу вибору, право на життя та одержання медичної допомоги, взаємодопомогу, порядність, справедливість [30, с. 1]. Згодом власне бачення соціокультурних цінностей сучасності, спираючись теоретичні напрацювання А. Маслоу, сформулював американський вчений Рональд Інглхарт позначивши їх терміном «постматеріалістичні (вищі) цінності»: свобода, участь, самовираження, краса [31]. Своєю чергою в німецький дослідник В. Губер обґрунтовує, що для європейської (західної) соціокультурної традиції, для багатьох зразкової, актуальними є мотиви юдео-християнської традиції (творення, любові, надії, навернення), на якій ґрунтується усвідомлення того, що не ворожнеча, а примирення має утворювати цивілізаційну перспективу [32, с. 68-69]. Крім того, як вказує українська філософиня Н. Амельченко стрижнем європейських цінностей є «ліберальні фундаментальні права та свободи людини, демократичні принципи державного устрою, а також правова і соціальна держава» [33, с. 1].

Зауважимо, що описані дослідниками цінності добре корелюють з цінностями, що їх проголошено державами світу у Декларації тисячоліття (United Nations Millennium Declaration) [34]. Зокрема, держави-члени Організації об'єднаних націй визнали фундаментальними для міжнародних відносин у ХХІ столітті такі цінності як-от свобода, рівність, солідарність, толерантність, повага до природи та спільна відповідальність. Саме вказані цінності покладено у фундамент державних і політичних інститутів сучасних європейських країн та Європейського Союзу. Зокрема фундаментальний для європейського інтеграційного об'єднання документ - Договір про Європейський Союз (1992 р.) [35] недвозначно вказує на соціально-культурні цінності, що є основою Європейського Союзу: повага людської гідності, свобода, демократія, рівність, правова держава і дотримання прав людини, плюралізм, недискримінація, терпимість, справедливість, солідарність і рівність жінок і чоловіків.

Узагальнюючи вище означене відзначимо, що соціокультурні цінності майбутнього фахівця в галузі культури і мистецтв ми потрактовуємо як особистісні феномени, які становлять мотиваційну основу суспільної активності, здатності виконувати професійні й громадянські обов'язки. Щодо конкретизації змісту соціокультурних цінностей майбутнього фахівця відповідного профілю, то наявні теоретичні й емпіричні матеріали дозволяють передусім віднести до вказаного виду цінностей: 1) повагу людської гідності (що охоплює дотримання прав людини, плюралізм, недискримінацію, терпимість), 2) свободу (в її духовному й матеріальному вимірах),

3) демократію (з невід'ємними ідеями верховенства права, рівності й солідарності). Означені соціокультурні цінності вважаємо принциповими для розвиненої ціннісно-смислової сфери майбутнього фахівця в галузі культури і мистецтв, що є основою ціннісної зваженої інтелектуальної й практичної активності і прямим свідченням сформованість аксіологічної компетентності.

Висновки

На підставі здійсненого дослідження спрямованого на концептуалізацію засади аксіологічної компетентності майбутнього фахівця в галузі 02 «Культура і мистецтво» вважаємо за можливе зробити такі висновки і узагальнення:

1. Проведений нами аналіз теоретичних і практичних напрацювань сучасної аксіології дає підстави стверджувати, що аксіологічна компетентність у предметному контексті побутує як сукупність особистих, професійних і соціально-культурних цінностей і проявляється у способі мислення й поведінки. Принциповою метою у межах формування аксіологічної компетентності є долучення, засвоєння й прийняття цінностей - особистих, професійних і соціокультурних. При цьому цінності ми потрактовуємо як суттєву характеристику свідомості, феномен, що єднає у собі об'єктивне й суб'єктивне, структурує духовно-практичні орієнтації кожної людини, виступає джерелом безпосередніх мотивів її поведінки, спрямовує на досягнення ідеалу, що виражають ці цінності.

2. На підставі проведеного аналізу було сформульоване авторське визначення й бачення: 1) особистісних цінностей як сукупності цінностей моральних - порядність, і діяльнісних - самовдосконалення й саморозвиток; 2) професійних цінностей (професійна компетентність й професійна самореалізація); 3) соціокультурні цінності (повагу людської гідності, свобода й демократія). При цьому, педагогічний аспект проблеми залучення й засвоєння вказаної системи цінностей концептуально полягає у вирішенні завдання імплементації особистісних, професійних і соціокультурні цінностей в індивідуальний контекст, перетворення їх на предмет особистісного переживання й осмислення.

Відтак, перспективним завданням дослідження практичних аспектів професійної підготовки майбутнього фахівця в галузі культури і мистецтв є вивчення методик забезпечення умов (зокрема, створення освітнього середовища) для опанування студентами знань і технологій, необхідних для їхньої успішної самореалізації у творчій, мистецькій професії, розвитку відповідної мотивації до творчої й культурної діяльності на основі компетентностей сформованих під час навчання.

Література

1. Андрущенко В. П. Ціннісний дискурс в освіті. Вища освіти України. 2008. № 1. С. 5-18.

2. Barnes M. What is the relevance of axiology to education? The University of Texas at Austin (2018). URL: https://www.quora.com/What-is-the-relevance-of-axiology-to-education (дата звернення: 11.05.2021).

3. Горбатюк С. Є. Теорія цінностей як методологічна основа аксіології соціогуманітарної безпеки. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. Серія : Державне управління. 2016. № 4. С. 20-30.

4. Lovat T. What is values education all about? 2005. URL: http://www.curriculum.edu.au/verve/_resources/Terry_Lovat_VE_Newsletter.pdf (доступ 12.06.2020).

5. Ціннісні орієнтації сучасного інформаційного суспільства : монографія / В. С. Пазенок, В. В. Лях, О. М. Соболь та ін.. Київ, Ін-т філос. НАН України, 2013. 406 с.

6. Пелех Ю. В., Кукла Д. Система цінностей майбутнього фахівця і його місце на сучасному ринку праці. Рівне: «Волинські обереги», 2019. 184 с.

7. Підлісний М. М. Проблеми аксіології та шляхи їх вирішення. Дніпро: Видавець Біла К. О., 2020. 164 с.

8. Рогоза В. В. Практикум з питань формування екологічних цінностей у майбутніх учителів природничих наук у процесі професійної підготовки : навчально- методичний посібник. Рівне: Волинські обереги, 2020. 200 с.

9. Hofstede, G. Culture's consequences: International differences in work-related values. Beverly Hills, CA: Sage. 1980. 475 p.

10. Inglehart R., Baker W. Modernization, Cultural Change, and the Persistence of Traditional Values. American Sociological Review. 2000. Vol. 65, №. 1. Pp. 19-51.

11. Schwartz, S. H.. Universals in the content and structure of values: Theory and empirical tests in 20 countries. Advances in experimental social psychology New York: Academic Press, 1992. Vol. 25. P. 1-65.

12. Рокич М. Убеждения, установки и ценности. Москва: Прогресс, 1968. 320 с.

13. Шелер М. Формализм в этике и материальная этика ценностей. Избранные произведения. Москва: Гнозис, 1994. C. 259-339.

14. Бастун Н. А. Особистісні цінності як системотвірний чинник життєвої активності. Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. КостюкаНАПН України. 2016. Том. VI, Психологія обдарованості, Вип. 12. С. 34-42.

15. Ткачова Н. Історія розвитку цінностей в освіті. Харків: Харківський національний університет ім. В. Каразіна, 2004. 423 с.

16. Молчанюк О. В. Теоретико-методологічні засади виховання в майбутніх учителів біології ціннісного ставлення: дис. на здоб. наук. ступ. д-ра пед. наук : 13.00.07. Київ, 2020. 469 с.

17. Музика О. Л. Здібності у системі ціннісної регуляції розвитку творчо обдарованої особистості. Актуальні проблеми психології: Проблеми психології творчості. 2008. Т. 12. Вип. 5. Ч. І. С.49-55.

18. Саух П. Ю., Саух Ю. П. Гуманітарна парадигма як життєдайна платформа сучасної освіти. Концептуальні засади професійного розвитку особистості в умовах євроінтеграційних процесів. Київ: НТУ 2015. С. 483-495.

19. Заредінова Е. Культурні та особистісні цінності: логіка взаємозв'язку. Науковий вісник МНУ імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки. 2017. № 2 (57). С. 197-201.

20. Кондратенко Г. Ціннісні виміри майбутніх бакалаврів музичного мистецтва на етапі адаптації до навчання в університет. Актуальнї питання гуманітарних наук. 2021. Вип 36, том 2. С. 185-189. DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/36-2-30

21. Гриньова В. М. Про співвідношення понять «професіоналізм», «професійна культура», «професійна компетентність», «професійна підготовка». Педагогіка та психологія. 2014. Вип. 45. С. 74-84.

22. Шаповал К. І., Яковенко Н. П. Співробітництво на етапах розвитку медсестринства. Медсестринство. 2007. № 2. С. 45-47.

23. Волошина В. В. Інтеграл професійної цінності як ключовий аспект фаховості майбутнього психолога. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. 2015. № III(26), Issue: 50. С. 83-86.

24. Бірюк Л. Аксіологічний підхід до формування майбутнього вчителя початкової ланки освіти. Шлях освіти. 2009. № 4. С. 24-27.

25. Donald Sull, Stefano Turconi, Charles Sull. When It Comes to Culture, Does Your

Company Walk the Talk? Management review, July 21, 2020. URL:

https://sloanreview.mit.edu/article/when-it-comes-to-culture-does-your-company-walk-the-talk/? fbclid=IwAR2hM0SJMFDwJS2DSgMSgTZMMKUIlx4r1wDVtMmIsISZ7cTyEJYn6lECs3g (дата звернення: 18.09.2020).

26. 15 Professional Values for a Successful Career. Indeed. URL: https://www.indeed.com/career-advice/career-development/professional-values (доступ 15.09.2021).

27. Заредінова Е. Р. Соціокультурні цінності як регулятори життєдіяльності суспільства та особистості. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. 2015. Вип. 19(1). С. 226-235.

28. Морально-етичні цінності громадянського суспільства / А. О. Лазарева, Ю. С. Юшкевич ; [наук. ред. Є. Р. Борінштейн]. Одеса, ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2016. 260 с.

29. Підлісний М. М., Шубін В. І. Філософія цінностей: історія і сучасність. Дніпро : Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2017. 177 с.

30. Маслоу А. Мотивация и личность. СПб. : Еврознак, 1999. 478 с.

31. Inglehart, R. The Silent Revolution: Changing Values and Political Styles Among Western Publics. Princeton University Press, 1977. 482 p.

32. Культурні цінності Європи / за ред. Г. Йоаса і К. Віґандта; пер. з нім. Київ.: ДУХ I ЛГГЕРА, 2014. 552 с.

33. Амельченко Н. Цінності об'єднаної Європи. Київ: ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив», 2013. 42 с.

34. United Nations Millennium Declaration. General Assembly resolution 55/2 of 8 September 2000. The Office of the High Commissioner for Human Rights URL: https://www.ohchr.org/ EN/ProfessionalInterest/Pages/Millennium.aspx (дата звернення: 08.10.2020).

35. Договір про Європейський Союз. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_029#Text (доступ 17.09.2021).

References

1. Andrushchenko V. P. (2008). Tsinnisnyi dyskurs v osviti [Value discourse in education]. Vyshcha osvity Ukrainy, № 1. S. 5-18. [in Ukrainian].

2. Barnes M. (2018). What is the relevance of axiology to education? The University of Texas at Austin. Retrieved from https://www.quora.com/What-is-the-relevance-of-axiology-to-education.

3. Horbatiuk S. Ye. (2016). Teoriia tsinnostei yak metodolohichna osnova aksiolohii sotsiohumanitarnoi bezpeky [Theory of values as a methodological basis of the axiology of sociohumanitarian security]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy. Seriia : Derzhavne upravlinnia, № 4. S. 20-30. [in Ukrainian].

4. Lovat T. (2005). What is values education all about? Retrieved from http://www.curriculum.edu.au/verve/_resources/Terry_Lovat_VE_Newsletter.pdf.

5. Tsinnisni oriientatsii suchasnoho informatsiinoho suspilstva (2013) [Value orientations of the modern information society] / V. S. Pazenok, V. V. Liakh, O. M. Sobol ta in.. Kyiv, In-t filos. NAN Ukrainy, 406 s. [in Ukrainian].

6. Pelekh Yu. V., Kukla D. (2019). Systema tsinnostei maibutnoho fakhivtsia i yoho mistse na suchasnomu rynku pratsi [The value system of the future specialist and his place in the modern labor market]. Rivne: «Volynski oberehy», 184 s. [in Ukrainian].

7. Pidlisnyi M. M. (2020). Problemy aksiolohii ta shliakhy yikh vyrishennia [Problems of axiology and ways to solve them]. Dnipro: Vydavets Bila K. O., 164 s. [in Ukrainian].

8. Rohoza V. V. (2020). Praktykum z pytan formuvannia ekolohichnykh tsinnostei u maibutnikh uchyteliv pryrodnychykh nauk u protsesi profesiinoi pidhotovky [Workshop on the formation of environmental values in future teachers of natural sciences in the process of training]. Rivne: Volynski oberehy, 200 s. [in Ukrainian].

9. Hofstede, G. (1980). Culture's consequences: International differences in work-related values. Beverly Hills, CA: Sage, 475 p.

10. Inglehart R., Baker W. (2000). Modernization, Cultural Change, and the Persistence of Traditional Values. American Sociological Review. Vol. 65, №. 1. Pp. 19-51.

11. Schwartz, S. H.. (1992). Universals in the content and structure of values: Theory and empirical tests in 20 countries. Advances in experimental social psychology New York: Academic Press, Vol. 25. P. 1-65.

12. Rokych M. (1968). Ubezhdenyia, ustanovky y tsennosty [Beliefs, attitudes and values]. Moskva: Prohress, 320 s. [in Russia].

13. Sheler M. (1994). Formalyzm v эtyke y materyalnaia эtyka tstnnostei [Formalism in Ethics and the Material Ethics of Values]. Yzbrannbie proyzvedenyia. Moskva: Hnozys, C. 259-339. [in Russia].

14. Bastun N. A. (2016). Osobystisni tsinnosti yak systemotvirnyi chynnyk zhyttievoi aktyvnosti [Personal values as a system-forming factor of life activity]. Aktualni problemy psykholohii: zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy. Tom. VI, Psykholohiia obdarovanosti, Vyp. 12. S. 34-42. [in Ukrainian].

15. Tkachova N. (2004). Istoriia rozvytku tsinnostei v osviti [History of the development of values in education]. Kharkiv: Kharkivskyi natsionalnyi universytet im. V. Karazina, 423 s. [in Ukrainian].

16. Molchaniuk O. V. (2020). Teoretyko-metodolohichni zasady vykhovannia v maibutnikh uchyteliv biolohii tsinnisnoho stavlennia [Theoretical and methodological principles of education in future teachers of biology of values]: dys. na zdob. nauk. stup. d-ra ped. nauk : 13.00.07. Kyiv, 469 s. [in Ukrainian].

17. Muzyka O. L. (2008). Zdibnosti u systemi tsinnisnoi rehuliatsii rozvytku tvorcho obdarovanoi osobystosti [Abilities in the system of value regulation of the development of creatively gifted personality]. Aktualni problemy psykholohii: Problemy psykholohii tvorchosti, T. 12. Vyp. 5. Ch. I. S.49-55. [in Ukrainian].

18. Saukh P. Yu., Saukh Yu. P. (2015). Humanitarna paradyhma yak zhyttiedaina platforma suchasnoi osvity [The humanitarian paradigm as a vital platform for modern education]. Kontseptualni zasady profesiinoho rozvytku osobystosti v umovakh yevrointehratsiinykh protsesiv. Kyiv: NTU, S. 483-495. [in Ukrainian].

19. Zaredinova E. (2017). Kulturni ta osobystisni tsinnosti: lohika vzaiemozviazku [Cultural and personal values: the logic of the relationship]. Naukovyi visnyk MNU imeni V. O. Sukhomlynskoho. Pedahohichni nauky, № 2 (57). S. 197-201. [in Ukrainian].

20. Kondratenko H. (2021). Tsinnisni vymiry maibutnikh bakalavriv muzychnoho mystetstva na etapi adaptatsii do navchannia v universytet [Value dimensions of future bachelors of music art at the stage of adaptation to university studies]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk, Vyp 36, tom 2. S. 185-189. DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/36-2-30 [in Ukrainian].

21. Hrynova V. M. (2014). Pro spivvidnoshennia poniat «profesionalizm», «profesiina kultura», «profesiina kompetentnist», «profesiina pidhotovka» [On the relationship between the concepts of "professionalism", "professional culture", "professional competence", "professional training"]. Pedahohika ta psykholohiia, Vyp. 45. S. 74-84. [in Ukrainian].

22. Shapoval K. I., Yakovenko N. P. (2007). Spivrobitnytstvo na etapakh rozvytku medsestrynstva [Cooperation in the stages of nursing development]. Medsestrynstvo, № 2. S. 45-47. [in Ukrainian].

23. Voloshyna V. V. (2015). Intehral profesiinoi tsinnosti yak kliuchovyi aspekt fakhovosti maibutnoho psykholoha [Integral of professional value as a key aspect of the professionalism of the future psychologist]. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, № III(26), Issue: 50. S. 83-86. [in Ukrainian].

24. Biriuk L. (2009). Aksiolohichnyi pidkhid do formuvannia maibutnoho vchytelia pochatkovoi lanky osvity [Axiological approach to the formation of the future teacher of primary education]. Shliakh osvity, № 4. S. 24-27. [in Ukrainian].

25. Donald Sull, Stefano Turconi, Charles Sull. When It Comes to Culture, Does Your Company Walk the Talk? Management review, July 21, 2020. Retrieved fromhttps://sloanreview.mit.edu/article/when-it-comes-to-culture-does-your-company-walk-the- talk/?fbclid=IwAR2hM0SJMFDwJS2DSgMSgTZMMKUIlx4r1wDVtMmIsISZ7cTyEJYn6lECs3g

26. 15 Professional Values for a Successful Career. Indeed. URL: https://www.indeed.com/career-advice/career-development/professional-values (dostup 15.09.2021).

27. Zaredinova E. R. (2015). Sotsiokulturni tsinnosti yak rehuliatory zhyttiediialnosti suspilstva ta osobystosti [Socio-cultural values as regulators of society and the individual]. Teoretyko-metodychni problemy vykhovannia ditei ta uchnivskoi molodi, Vyp. 19(1). S. 226-235. [in Ukrainian].

28. Moralno-etychni tsinnosti hromadianskoho suspilstva (2016) [Moral and ethical values of civil society] / A. O. Lazareva, Yu. S. Yushkevych ; [nauk. red. Ye. R. Borinshtein]. Odesa, DZ «Pivdennoukrainskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni K. D. Ushynskoho», 260 s. [in Ukrainian].

29. Pidlisnyi M. M., Shubin V. I. (2017). Filosofiia tsinnostei: istoriia i suchasnist [Philosophy of values: history and modernity]. Dnipro : Dnipropetrovskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav, 177 s. [in Ukrainian].

30. Maslou A. (1999). Motyvatsyia y lychnost [Motivation and personality]. SPb. : Evroznak, 478 s. [in Russia].

31. Inglehart, R. (1977). The Silent Revolution: Changing Values and Political Styles Among Western Publics. Princeton University Press, 482 p.

32. Kulturni tsinnosti Yevropy (2014) [Cultural values of Europe] / za red. H. Yoasa i K. Vigandta; per. z nim. Kyiv.: DUKh I LITERA, 552 s. [in Ukrainian].

33. Amelchenko N. (2013). Tsinnosti obiednanoi Yevropy [The values of a united Europe]. Kyiv: HO «Laboratoriia zakonodavchykh initsiatyv», 42 s. [in Ukrainian].

34. United Nations Millennium Declaration. General Assembly resolution 55/2 of 8 September 2000. The Office of the High Commissioner for Human Rights URL: https://www.ohchr.org/EN/ProfessionalInterest/Pages/Millennium.aspx .

35. Dohovir pro Yevropeiskyi Soiuz (1992) [Treaty on European Union]. Zakonodavstvo Ukrainy. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_029#Text [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru