Науково-практична модель формування інтерпретаційної культури майбутнього вчителя музики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Факультет мистецтв імені Анатолія Авдієвського

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Науково-практична модель формування інтерпретаційної культури майбутнього вчителя музики

Сінь Лу, аспірантка

Анотація

У статті проаналізована науково-практична модель формування інтерпретаційної культури майбутнього вчителя музики. Представлене авторське визначення формування інтерпретаційної культури вчителя музики, що розглядається як освітній процес, який характеризується цілеспрямованою сукупністю видів діяльності, що за певною технологією перетворює початковий стан знань і навичок студента у новий стан, більш продуктивний та ефективний для успішної реалізації в майбутній професійній діяльності. На основі проведеного дослідження визначено такі етапи процесу формування у майбутніх учителів музики інтерпретаційної культури в процесі вокальної підготовки, а саме: мотиваційний; формуючий та практико-орієнтовний.

Крім того, була спроєктована організаційна структура науково-практичної моделі формування інтерпретаційної культури майбутнього вчителя музики в процесі вокальної підготовки, яка включала наступні блоки: концептуальний (теоретико-методичний фундамент моделі формування інтерпретаційної культури); цільовий (розробляється методичне забезпечення для формування та управління процесом навчання щодо інтерпретаційної культури); змістовно-технологічний (забезпечує методико-технологічне наповнення процесу формування інтерпретаційної культури), організаційно-управлінський (організація процесу формування інтерпретаційної культури у майбутніх вчителів музики, а також моніторинг даного процесу) та результативний (включає моніторинг, діагностику та контроль освітнього процесу). Отже, було зроблені висновки, що науково-практична модель формування інтерпретаційної культури майбутнього вчителя музики в процесі вокальної підготовки є відправною точкою та тим наріжним каменем, що дозволить провести експериментальну роботу в нашому дослідженні.

Ключові слова: модель, інтерпретаційна культура, вчитель музики, моделювання, концепція, вокальна підготовка.

Xin Lu Graduate student at the Anatoly Avdievsky Faculty of Arts National Pedagogical University named after MP Drahomanova

SCIENTIFIC AND PRACTICAL MODEL OF FORMATION OF THE INTERPRETATIVE CULTURE OF THE FUTURE TEACHER OF MUSIC

Abstract

The article analyzes the scientific and practical model of forming the interpretive culture of the future music teacher. The author's definition of the formation of interpretive culture of a music teacher is presented, which is considered as an educational process characterized by a purposeful set of activities that transforms the initial state of knowledge and skills of a student into a new state, more productive and effective for future implementation. On the basis of the conducted research the following stages of the process of formation of future music teachers of interpretive culture in the process of vocal training have been identified, namely: motivational; formative and practice-oriented.

In addition, the organizational structure of the scientific-practical model of formation of interpretive culture of the future music teacher in the process of vocal training was designed, which included the following blocks: conceptual (theoretical and methodological foundation of the model of interpretive culture formation); target (methodological support is being developed for the formation and management of the learning process on interpretive culture); content-technological (provides methodological and technological content of the process of formation of interpretive culture), organizational and managerial (organization of the process of formation of interpretive culture in future music teachers, as well as monitoring of this process) and effective (includes monitoring, diagnosis and control of educational process). Thus, it was concluded that the scientific and practical model of forming the interpretive culture of the future music teacher in the process of vocal training is the starting point and the cornerstone that will allow experimental work in our study.

Keywords: model, interpretive culture, music teacher, modeling, concept, vocal training.

Вступ

Постановка проблеми. У зв'язку з глобальними змінами у сучасній освіті України, які характеризуються підвищеними вимогами, насамперед, до майбутніх вчителів музики та швидким розвитком науково-технічного прогресу виникає потреба у розробленні та впровадженні модернізованої системи професійної підготовки таких фахівців. Оновлення вітчизняної музично-педагогічної освітньої освіти полягає у формуванні всебічно розвиненої особистості майбутнього вчителя музики, у зв'язку з цим, відбувається поетапний та структурований процес переорієнтації навчання студентів на значно вищий рівень. Відповідно до цього, формування інтерпретаційної культури майбутніх учителів музики на даний час має важливе значення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивчення особливостей інтерпретаційної культури у музичному навчанні приділяли увагу значна кількість вчених, наприклад у сфері мистецтвознавства (Ю.Вахраньов, О.Котляревська, Лі Дзюнь, О.Маркова, М.Чернявська), а у музично-педагогічній сфері (Н.Гуральник, А.Козир, Є.Куришев, В.Крицький, О.Ляшенко, Ма Ге Шунь, М.Петренко, Цяо Лі.). Як зазначає більшість вчених, інтерпретаційна культура має пряму залежність від розвитку музичного мистецтва.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Актуальність і недостатня розробленість розробки науково-практичної моделі формування інтерпретаційної культури майбутнього вчителя музики обумовила вибір теми нашого дослідження

Мета статті - полягає в розробці та аналізу науково-практичної моделі формування інтерпретаційної культури майбутнього вчителя музики.

Виклад основного матеріалу

В нашому дослідженні формування інтерпретаційної культури вчителя музики ми будемо розглядати як освітній процес, який характеризується цілеспрямованою сукупністю видів діяльності, що за певною технологією перетворює початковий стан знань і навичок студента у новий стан, більш продуктивний та ефективний для успішної реалізації в майбутній професійній діяльності.

Серед важливих принципів, які було дотримано, згідно процесного підходу в менеджменті якості, є такі; науковість навчального матеріалу; доступність навчального матеріалу; системність і послідовність; міцність засвоєння знань; наочність; зв'язок теорії з практикою; свідомість і самостійність; індивідуалізація навчання.

Моделювання як універсальний метод наукового пізнання використовується у наукових дослідженнях при вивченні складного феномену або за умов недостатньої кількості теоретичних знань або практичного досвіду.

«Моделювання - це відтворення характеристик певного об'єкту на іншому об'єкті, який спеціально створено для їх вивчення. Другий об'єкт називають моделлю першого» [5, с. 333].

У найбільш загальному вигляді під моделлю розуміють систему, яка існує реально або в уяві та відображаючи або відтворюючи деякі сторони, зв'язки, функції об'єкта дослідження здатна замішувати його з метою отримання нової інформації. Моделювання у педагогіці, сприяє посиленню її науково-теоретичної функції, передбачає створення теоретичної та нормативної моделей [1, с. 142].

Моделювання дозволяє розглядати взаємозв'язок усіх необхідних компонентів розвитку та формування інтерпретаційної культури майбутнього вчителя музики [5, с. 78].

Отже, моделювання нашого освітнього процесу буде включати такі основні дії: створення науково-практичної моделі формування інтерпретаційної культури; визначення основних методів і засобів забезпечення реалізації моделі; розробка можливих напрямів вдосконалення нашої моделі.

Ці дії потрібні для проведення перевірки несуперечливості процесу, а також для вимірювання та аналізу трьох основних характеристик процесу формування потрібних знань та навичок, а саме: результативність, міра відповідності отриманих результатів запланованим. В цілому результативність характеризує ступінь досяжності мети діяльності; ефективність, міра забезпечення необхідної результативності. Показники ефективності віддзеркалюють співвідношення досягнутих результатів та використаних ресурсів; адаптивність, задоволення поточних і майбутніх вимог освітнього процесу, які постійно змінюються і є специфічними саме для підготовки майбутніх вчителів музики в процесі вокального навчання.

Моделювання почнемо з концептуального підходу, так як з нього починається наукове дослідження та за своєю суттю він є виділенням ролі ідей і цілей перспективного розвитку в конструктивній, прийнятній для практики формі, тобто визначається концепція моделі дослідження. Під концепцією прийнято розуміти [7]: комплекс основоположних ідей, принципів, правил, що розкривають суть і взаємозв'язок явищ або системи, дають змогу визначати систему показників, сприятливих факторів та умов для вирішення проблеми, формування стратегії реалізації заходів; система положень, що пов'язані загальною вихідною ідеєю, яка визначає діяльність суб'єкта (дослідницьку, управлінську тощо) і спрямована на досягнення певної мети.

Відтак, в нашому дослідженні концепція - це початковий етап наукового обґрунтування розвитку соціально-педагогічної системи в реалізації ідей освітньої політики, концентрована форма наукового обґрунтування цілей, проблем формування і перспективних напрямів розвитку інтерпретаційної культури майбутнього вчителя музики.

Зміст концепції має відображати можливі шляхи й способи розв'язання визначених проблем та головні компоненти, на основі яких розробляють відповідні показники для визначення рівнів сформованості інтерпретаційної культури та проводять формувальний експеримент У цьому випадку під проблемою розуміється об'єктивно існуюча невідповідність між наявним і бажаним станом суспільно-освітньої системи та її окремих підсистем, що вимагає пошуку й обґрунтування найдоцільніших способів переходу від фактичного до наміченого стану.

Концепція будь-якої освітньої моделі вимагає філософсько-методологічного обґрунтування. Так, В. Імбер зазначає, що концептуальна модель - це сукупність ідей, систем, положень, підходів, які визначають парадигму, на основі котрої відбувається пошук організаційних форм, методів і засобів, які визначають умови ефективної підготовки майбутніх фахівців до професійної діяльності [6, с. 7].

Проєктування в соціогуманітарному (освітньому) середовищі - це діяльність, що направлена на розробку моделей будь-яких об'єктів, які свідомо і цілеспрямовано впроваджують у масову поведінку суб'єктів (учнів, студентів). Визначення правил і принципів діяльності при цьому, дотримання яких сприяло б ефективному вирішенню проблем, для подолання яких вони визначалися та створювалися. Існує п'ять основних принципів даного проєктування [7]:

1. Етапна повнота. Вона має на увазі, що послідовність етапів такої розробки співпадає з послідовністю кроків при ухваленні рішень (визначення мети проєкту, розробка варіантів досягнення мети, формування критеріїв відбору варіантів, вибір якнайкращого варіанта, деталізація і оформлення вибраного варіанта проєкту).

3. Компонентна повнота. Пояснює чому будь-яка продуктивна діяльність, що направлена на отримання реального результату, можлива тільки за наявності потрібної кількості компонентів (об'єкта дії перетворення; засобів дії на об'єкт; суб'єкта діяльності; знань суб'єкта про те як за допомогою засобів змінювати об'єкт; цілей, мотивів і стимулів дій суб'єкта; умов, форм і способів поєднання компонентів, що дозволяють здійснювати необхідні дії).

4. Достатня різноманітність стимулів. Цей принцип забезпечує поєднання множини мотивів і стимулів дій, для того щоб створити таку конструкцію, в рамках якої дія, що передбачається проєктом, здійснювалася б з максимальною імовірністю.

5. Максимальна захищеність від опортуністичної (диструктивної) поведінки. Даний принцип покликаний не допустити спротив та недостатній обмін інтересів і потреб реальних агентів, що включені в структуру прєктної команди, він продовжує і розвиває принципи компонентної повноти проєкту і достатньої різноманітності стимулів.

6. Залучення. Він доводить, що найбільші шанси на реалізацію має той проєкт, який формується при найширшій участі усіх зацікавлених суб'єктів (так званих стейкхолдерів) на усіх етапах процесу проєктування.

Завдання проєктування нашої моделі формування інтерпретаційної культури вчителя музики полягає в тому, щоб розробити систему освітньої діяльності, яка могла б забезпечити дане формування. Для цього потрібно зробити низку робіт, до яких можна віднести: визначення цілей навчальної політики, її загальної направленості, ступенів впливу на різні сфери музичної діяльності, на майбутніх вчителів музики та їх викладачів набувають сьогодні особливу гостроту.

Проєктування навчального процесу має включати такі основоположні моменти: аналіз досвіду передових освітніх систем; проєкт має бути поділений на етапи, зрозумілі всім учасникам. При цьому необхідно передбачити можливість корегування етапів в залежності від результатів; спеціальну увагу необхідно приділити результатам та аналізу ефектів проєкту; аналіз сумісності проєкту з діючими законодавчими в галузі мистецької освіти та культурними нормами; кожний проєкт має бути авторським.

Однією з важливих складових проєктування є планування. Існує декілька критеріїв, на яких має будуватися планування в цілому, що включає як стратегічні, так і тактичні аспекти, а саме: встановлення генеральної мети та цілей; визначення сфери застосування зусиль; функціональна різноманітність; дії агентів, які виникають при введенні нової діяльності; термін функціонування проекту, заміщення або скасування корекції; стійкість до зовнішніх змін; стійкість до мимовільних мутацій; організаційно-методичне наповнення функціонування проєкту.

Отже, в планування у проєктуванні - це не просто алгоритм, а обґрунтована послідовність дій управління процесом; термін дії проекту; визначення команди, що буде працювати над проектом; створення умов та режиму формування в нашому випадку нових правил, навичок, запозичення успішного досвіду тощо.

У рамках нашого дослідження, будемо проєктувати науково-практичну модель формування інтерпретаційної культури вчителя музики в процесі вокальної підготовки. Для цього скористаємося із різних тлумачень класичним для теорії пізнання визначенням поняття «модель», надане В. Штоффом: «Модель - це подумки уявлена або матеріально реалізована система, яка, відбиваючи або відтворюючи об'єкт дослідження, здатна його заміщати так, що її вивчення дасть нам нову інформацію про цей об'єкт» [10, с. 19].

Виділяють три типи концептуальних моделей, що відповідають їх функціям (описова, пояснювальна, прогнозна): логіко-семантичні, структурно-функціональні, причинно-наслідкові.

Причинно-наслідкові моделі, зокрема, стають такими після візуалізації когнітивних карт [8, с. 64].

За визначенням І. Волощук, специфіка та особливості соціогуманітарного дослідження, зокрема науково-педагогічного, обумовлена такими причинами та явищами: нерегулярністю, неповторністю та недетермінованістю явищ, що вивчаються; фактом, що гуманітарне знання майже не піддається аксіоматизації, а зміст деяких понять є недостатньо чітко визначеним; обмеженими можливостями математичного моделювання в рамках гуманітарного дослідження; впливом ціннісних установок дослідника на отримувані результати; частим використанням скорочених висновків, зредукованих пояснень, які за своєю формою нагадують буденні пояснення; наявністю в теоретичному обґрунтуванні великої кількості ймовірнісних припущень; великою кількістю загальних положень, гіпотез, законів, істинність яких може бути підтверджена лише тривалим досвідом суспільно-історичного розвитку [3, с. 4].

У сучасній педагогічній науці існує ряд суттєвих протиріч, що притаманні сьогоднішнім реаліям, які потрібно враховувати при проєктуванні, а саме таких як: протиріччя між вимогами до професійних характеристик педагога і реальними умовами його роботи та статусом педагогічної професії у суспільстві; протиріччя між ілюстративно-пояснювальним типом традиційної педагогічної освіти і активним, дистанційним та інноваційним характером професійної діяльності; протиріччя між інтенсивним використанням загальнонаукових сучасних ідей та методів (математичних, системних, стратегічних, прогнозування та інших) у більшості наук і недостатнім теоретичним їх обґрунтуванням у педагогіці; протиріччя між потребою у розробці комплексних моделей професійної діяльності та підготовки вчителя і домінуванням ізольованих моделей у педагогічній теорії та практиці [11, с. 12].

Ці суперечності висувають проблему теоретичного і методичного обґрунтування моделювання професійної діяльності педагога та підготовки майбутнього вчителя, яка потребує вирішення для якісної та успішної підготовки майбутніх вчителів..

Результати проведеного авторського дослідження дозволили визначити етапи процесу формування у майбутніх учителів музики інтерпретаційної культури в процесі вокальної підготовки, а саме:

І етап - мотиваційний. За визначенням Л. Божович, для характеристики особистості, з точки зору мотивації, вирішальним є те, які саме мотиви, за своїм змістом, займають домінуюче положення у ієрархії потреб. Саме цим визначається спрямованість особистості [2, с. 174]. В нашому випадку - це художньо-естетичні потреби, які є початковим імпульсом для сприйняття культури та музичного мистецтва, що сприяє творчому розвитку особистості, а також лежить в основі художньо-естетичних інтересів.

В свою чергу художньо-естетичні інтереси визначаються як вибіркова спрямованість особистості на пізнання прекрасного у мистецтві під впливом його емоційної привабливості, що виражається в емоційному прагненні до художньо-творчої діяльності та потребі в гедонізмі, тобто отримання естетичної насолоди [4, с. 14].

Мотивація забезпечує створення умов та середовища для ціннісно- смислового оцінювання студентами їх інтерпретаційних смаків та вподобань, формування у них готовності до ефективного та повноцінного оволодіння інтерпретаційною культурою.

В нашому дослідженні ми будемо говорити про мотивацію як сукупність ціннісно-інституціональних регуляторів діяльності вчителя музики (статичний аспект) і мотивацію як процес корекції й формування нових установок і алгоритмів поведінки (динамічний аспект) з точки зору інтерпретаційної культури.

Ступінь і характер зумовленості поведінки, а отже, мотивації суб'єкта навчання визначає теоретико-методологічні можливості педагогічної науки у формуванні адекватної поведінки суб'єкта навчання, на підставі якої і формулюються теоретичні моделі мотивації педагогічної діяльності вчителя музики. Вихідним моментом його поведінки є стереотипи й інстинкти, що еволюціонують разом із розвитком вчителя та соціального середовища.

Отже, мотиви, що спрямовують поведінку соціального індивіда, котрий навчається, можуть бути представлені як обумовлена попереднім індивідуальним досвідом, особистими інтересами й уміннями, а також вони можуть бути реакцією на вплив зовнішнього середовища.

Націленість майбутнього вчителя музики на професійну діяльність обумовлюється співвідношенням та інтенсивністю особистого інтересу й наявністю відповідних умінь, навичок та засобів досягнення бажаного результату. З усього можливого спектру бажаних цілей і дій по їх досягненню будуть обрані ті, що в найбільшій мірі відповідають стереотипам поведінки.

Структура процесу мотивації включає такі етапи: виникнення потреби, пошук шляхів усунення потреби, конкретизації цілей (напрямів діяльності, її здійснення для задоволення потреби).

Потреба є відображенням в свідомості людини предмета, що може задовольнити його відсутність. У найбільш узагальненому вигляді потреби зводяться до біологічних, соціальних та духовних. Вирішальне значення набувають мотиваційні характеристики особистості. До них відносять: спрямованість, установки, інтереси, схильності, переконання, ідеали, домагання, очікування. Концентроване вираження вони дістають у ціннісних відносинах індивіда [9, с. 132].

Цінності та норми доповнюють одна одну і тому є однаково необхідними регуляторами людської поведінки - внутрішніми та зовнішніми.

Отже, для вчителя музики в професійному аспекті найважливішим мотивом є потреба самоактуалізації. Під якою розуміють реалізацію потенційних можливостей, здібностей і талантів як здійснення своєї місії чи покликання. Самоактуалізація має бути найвищою метою людського життя, яка досягається в ході безперервного розвитку. Цінність самоактуалізації носить символічний характер, а корисність її досягнення несе практичну спрямованість, яка надає індивіду впевненості та задоволення від професійної діяльності.

II етап - формуючий, на якому здійснюється комплексне цілісне оволодіння інтерпретаційною культурою. Для цього було визначено принципи та педагогічні умови організації формування інтерпретаційної культури майбутніх вчителів музики. Даний блок буде детально розглянутий у третьому розділі.

III етап - практико-орієнтовний, який забезпечує набуття студентами виконавського досвіду, зокрема участь у різноманітних музичних проєктах та концертах. Також саме цей етап забезпечує розвиток рефлексивних умінь, готовності до подальшого самовдосконалення. Він також буде розглянутий у третьому розділі.

Головною ознакою будь-якої теоретичної моделі є наявність структури, тобто внутрішньої організації та взаємозв'язків її елементів, що відображають суттєві відношення реальності. Сутність нормативної (науково-практичної) моделі полягає у визначенні факторів та умов, напрямків та способів діяльності, які сприяють удосконаленню педагогічної діяльності. Необхідною умовою переходу від теоретичної до нормативної моделі у рамках педагогічного дослідження є виявлення аксіологічних передумов, які виступають методологічними орієнтирами в освітній практиці, засобами оцінки теоретичної моделі та її корегування, а також основою для побудови нормативної моделі.

Проєктування змісту підготовки майбутніх вчителів музики зі спеціалізацією з вокалу в контексті формування інтерпретаційної культури складалось з декількох рівнів: визначення цілей і завдань підготовки студентів (цільовий блок); розробка змісту підготовки відповідно до визначених цілей (змістовно-технологічний блок); розробка методичного забезпечення, що відповідає цілям і змісту підготовки (змістовно-технологічний блок); визначення системи засобів, за допомогою якої має забезпечуватись освоєння змісту, реалізація форм і методів підготовки (організаційно-управлінський блок); аналіз і моніторинг процесу підготовки та контроль за отриманням результату згідно розробленого плану досягнення мети підготовки (результативний блок).

Отже, на основі здійсненого узагальнення теоретико-методичних положень (концептуальний блок), була спроєктована організаційна структура науково-практичної моделі формування інтерпретаційної культури майбутнього вчителя музики в процесі вокальної підготовки, яка містить наступні блоки: концептуальний, цільовий, змістовно-технологічний, організаційно-управлінський та результативний (рис. 1).

Рис. 1 Науково-практична модель формування інтерпретаційної культури майбутнього вчителя музики (авторська розробка)

інтерпретаційна культура вчитель музика

Концептуальний блок є теоретико-методичним фундаментом моделі формування інтерпретаційної культури. Він включає такі положення: наукові підходи в теорії інтерпретаційної культури в музичному мистецтві; теоретичні основи художнього і музичного мислення та виконавське інтонування в контексті інтерпретаційної культури; теоретико-методичні підходи до формування інтерпретаційної культури під час вокального навчання майбутнього вчителя музики.

Цільовий блок. В ньому обґрунтовують ієрархію цілей формування інтерпретаційної культури, що корелює з метою виконавської підготовки майбутнього вчителя музики в цілому. Розробляється методичне забезпечення для формування та управління процесом навчання щодо інтерпретаційної культури. Тут визначаються компоненти, критерії, показники та рівні сформованості інтерпретаційної культури майбутнього вчителя музики для подальшої діагностики і констатації початкового стану речей, а також для отримання відповіді на питання: чи стало ефективним експериментальне формування інтерпретаційної культури в майбутніх вчителів музики під час навчання вокалу?

Змістовно-технологічний блок. Він має забезпечувати методико- технологічне наповнення процесу формування інтерпретаційної культури. При цьому враховують: функції підготовки, принципи підготовки, рівні; розробляють: зміст програми, методики; визначають часові межі етапів формування інтерпретаційної культури.

Сама технологія формування інтерпретаційної культури в нашому дослідженні ґрунтувалась на таких принципах: інноваційності навчання, який орієнтує навчання на нові форми (особливо це було відчутно при переході на дистанційну форму під час карантину); інваріантності та універсальності, тобто оволодіння узагальненими видами музично-педагогічної діяльності; інтеграції, яка дозволяє об'єднати психолого-педагогічну, музично-виконавську, методичну діяльність в цілісну систему; контекстності. Він є важливим саме в нашому дослідженні, так як виділяє інтерпретаційну культуру в науково-практичну задачу, що вирішується; особистісної зорієнтованості, так як інтерпретація музичних творів носить сугубо суб'єктивний характер, то її результативність залежить від вмотивованості студента в набутті необхідних навичок.

Організаційно-управлінський блок. Він включає саме організацію процесу формування інтерпретаційної культури у майбутніх вчителів музики (експериментальні групи, час, види занять), а також моніторинг даного процесу (проміжні зрізи та результати).

Результативний блок. Даний блок включає моніторинг, діагностику та контроль освітнього процесу. Дані функції управління мають свої особливості в навчальних закладах. Вони пов'язані з об'єктивними труднощами у визначенні, вимірюванні та інтерпретації показників, за допомогою яких здійснюється вимірювання процесів. До них відносять: відсутність нормативних значень для показників більшості процесів; велика кількість показників та проблеми їх числової інтерпретації; об'єктивна невизначеність показників процесів; значним суб'єктивним впливом людського фактору на процеси, що відбувають у ЗВО.

В цьому блоці також визначаються кінцеві результати управління процесом формування інтерпретаційної культури, зокрема рівні сформованості інтерпретаційної культури у майбутніх учителів музики. Для цього збираються дані, які характеризують процес оцінювання результату. Потім відбувається обробка даних, при цьому встановлюються причинно-наслідкові зв'язки, що впливають на якість засвоєння навчального матеріалу. В кінці проведеного аналізу мають бути сформовані реальні причини певної проблеми, для того щоб усунути їх в подальшій роботі.

Метою контрольних дій має бути переконання в тому, що досягнутий ефект буде зберігатись і в майбутньому. Крім того в процесі проведення експериментальної роботи здійснюється корекція діяльності через зворотний зв'язок, по якому нова інформація поступає у концептуальний блок.

Висновок

Отже, науково-практична модель формування інтерпретаційної культури майбутнього вчителя музики в процесі вокальної підготовки є відправною точкою та тим наріжним каменем, що дозволить провести експериментальну роботу в нашому дослідженні.

Література

1. Бірта Г.О., Бургу Ю.Г. Методологія і організація наукових досліджень. навч. посіб. Київ: Центр учб. л-ри, 2014. 142 с.

2. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском воздасте / Лидия Ильинична Божович. - СПб.: Питер, 2009. 400 с.

3. Волощук І. С. Основи наукових досліджень. Педагогіка: Навч. посібник / Волощук І. С.; Кафедра педагогіки Національного аграрного ун -ту. Київ, 2006. 107 с.

4. Демянчук О.Н. Естетичний інтерес як педагогічна проблема // Психологія і педагогіка. - 1995. - №3. - С.12 - 16.

5. Зайченко І.В. Педагогіка: навч. посіб. Чернігів: ЧДПУ, 2003. 528 с.

6. Імбер В. І. Педагогічні умови застосування мультимедійних засобів навчання в підготовці майбутнього вчителя початкових класів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 „Теорія та методика професійної освіти” / В. І. Імбер. - К., 2008. 25 с.

7. Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: навч. посіб. Київ: Кондор, 2003. 192 с.

8. Максимов В.И., Корноушенко Е.К., Качаев С.В. Когнитивные технологии для поддержки принятия управленческих решений // Институт проблем управления РАН, Москва. С. 64

9. Пилипенко В.Є. Спеціальні та галузеві соціології / В.Є. Пилипенко, О.І. Вишняк, О.Д. Куценко. Навчальний посібник. - К: Каравела, 2003. 304 c.

10. Штофф В. А. Моделирование и философия / В. А. Штофф. - М.-Л.: Наука, 1966. - 304 с.

11. Якубовски М.А. Математическое моделирование профессиональной деяльности учителя: Монографія / Под ред. И.М. Козловской. - Львов: Евросвит, 2003. - 428 с.

References

1. Birta H.O., Burhu Yu.H. (2014)Metodolohiia i orhanizatsiia naukovykh doslidzhen [methodology and organization of scientific research]. navch. posib. Kyiv: Tsentr uchb. l-ry, 2014. 142 s. [in Ukrainian].

2. Bozhovych L.Y. (2009) Lychnost y ee formyrovanye v detskom vozdaste [Personality and its formation in children's reward] SPb.: Pyter, 400 s. [in Russian]

3. Voloshchuk I. S. (2006) Osnovy naukovykh doslidzhen. Pedahohika [Basics of the scientific research. Pedagogy]: Navch. posibnyk / Voloshchuk I. S.; Kafedra pedahohiky Natsionalnoho ahrarnoho un -tu. Kyiv,107 s. [in Ukrainian].

5. Demianchuk O.N.(1995) Estetychnyi interes yak pedahohichna problema [Aesthetic interest as a pedagogical problem]// Psykholohiia i pedahohika. №3. S.12 - 16. [in Ukrainian].

6. Zaichenko I.V. (2003) Pedahohika [Pedagogy]: navch. posib. Chernihiv: ChDPU, 528 s. [in Ukrainian].

7. Imber V. I. (2008) Pedahohichni umovy zastosuvannia multymediinykh zasobiv navchannia v pidhotovtsi maibutnoho vchytelia pochatkovykh klasiv [Pedagogical conditions for the use of multimedia teaching aids in the training of future primary school teachers]: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. ped. nauk: spets. 13.00.04 „Teoriia ta metodyka profesiinoi osvity” / V. I. Imber. K., 25 s. [in Ukrainian].

8. Krushelnytska O.V. (2003). Metodolohiia ta orhanizatsiia naukovykh doslidzhen [methodology and organization of scientific research]: navch. posib. Kyiv: Kondor, 192 s. [in Ukrainian].

9. Maksymov V.Y., Kornoushenko E.K., Kachaev S.V. Kohnytyvnbie tekhnolohyy dlia podderzhky pryniatyia upravlencheskykh reshenyi [Cognitive Technologies for Management Decision Support] // Ynstytut problem upravlenyia RAN, Moskva. S. 64[in Russian]

10. Pylypenko V.Ie. (2003) Spetsialni ta haluzevi sotsiolohii [Special and branch sociologies] / V.Ie. Pylypenko, O.I. Vyshniak, O.D. Kutsenko. Navchalnyi posibnyk. - K: Karavela, 304 c. [in Ukrainian].

11. Shtoff V. A. (1966) Modelyrovanye y fylosofyia [Modeling and philosophy] / V. A. Shtoff. - M.-L.: Nauka, 304 s. [in Russian]

12. Yakubovsky M.A. (2003) Matematycheskoe modelyrovanye professyonalnoi deialnosty uchytelia [Mathematical modeling of the teacher's professional activity]: Monohrafiia / Pod red. Y.M. Kozlovskoi. - Lvov: Evrosvyt, 428 s. [in Russian]

Размещено на Allbest.ru