Змішане навчання в освітньому середовищі університетів Канади

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка

ЗМІШАНЕ НАВЧАННЯ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ УНІВЕРСИТЕТІВ КАНАДИ

Ласточкіна Олена Володимирівна кандидат

педагогічних наук, докторант кафедри

корекційної психопедагогіки та реабілітології

старший викладач кафедри логопедії

м. Київ, м. Суми

Анотація

Питання впровадження змішаного навчання у сучасному міжнародному освітньому просторі є актуальними та перспективними. Тож у даній науковій статті автором запропоновано характеристику практичного досвіду зі впровадження фахівців змішаного навчання в окремих університетах Канади (Делхаузі, Ватерлоо).

Аналіз інтернет-контенту внутрішньо-університетських і додаткових зовнішніх ресурсів показує, що комбіноване навчання впроваджується з урахуванням принципів гнучкості й доступності у вигляді чотирьох моделей комбінованого навчання в Делхаузі та різних його варіацій у Ватерлоо; цей процес є успішним завдяки взаємопов'язаного функціонування навчально- технологічного осередку й Центру навчання й викладання в університеті Делхаузі та спільної роботи Центру педагогічної майстерності, Центру прикладних спеціальних технологій, Центру інклюзивного програмного забезпечення і Дослідницького центру інклюзивних технологій у вищій школі Ватерлоо. На офіційних веб-ресурсах університетів цими службами запропоновано консультативні методично-технологічні послуги та методично- містові ресурси для викладачів (з можливостями дизайну ефективного навчального середовища, продуманої інтеграції навчальних заходів, вибору стратегії навчання й доступних технологій) і студентів (з умовами доступності до навчального середовища, матеріалами для підготовки до занять із урахуванням індивідуальних і технічних можливостей здобувачів).

Варто відмітити окремі характеристичні риси досвіду змішаного навчання в кожному закладі. Наприклад, у Делхаузі незалежно від способу інтеграції аудиторної та дистанційної взаємодії, викладачі планують і наполягають на попередній підготовці студентів до синхронної роботи - ІасеАо-Іасе/опІіпе (вивчення матеріалів для їх подальшого спільного обговорення на занятті); під час синхронних занять використовують технології активного навчання (тематичні дослідження, проблемне навчання, обговорення у малих групах, опитування студентів тощо); у Ватерлоо опікуються вирішенням питань доступності загалом та осіб із особливими освітніми потребами зокрема (завдяки системній взаємодії технічних служб налаштовано доступ до допоміжних інформаційно-комунікаційних технологій, запропоновано ресурси для створення викладачами доступних навчальних матеріалів, використовуються різні веб-інструменти для адаптації навчального середовища до можливостей та потреб студентів із інвалідністю).

Ключові слова: змішане навчання, доступність у навчанні, заклади вищої освіти Канади.

Abstract

Lastochkina Olena Volodymyrivna Ph.D. in Pedagogical Sciences, postdoctoral Researcher in Special Education of Correctional psychopedagogy and Rehabilitated Department, National Pedagogical Dragomanov University, Kyiv, senior Lecturer at Logopaedia department, Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko, Sumy

MIXED LEARNING IN THE EDUCATIONAL ENVIRONMENT OF CANADIAN UNIVERSITIES

The issues of introduction of blended learning in the modern international educational space are relevant and promising. Therefore, in this scientific article the author offers a description of practical experience in the implementation of blended learning professionals in some Canadian universities (Dalhousie, Waterloo).

An analysis of the online content of in-university and additional external resources shows that blended learning is implemented taking into account the principles of flexibility and accessibility in the form of four blended learning models in Dalhousie and its variations in Waterloo; this process is successful due to the interconnected functioning of the Education and Technology Center and the Center for Teaching and Learning at the University of Dalhousie and the joint work of the Center for Pedagogical Skills, the Center for Applied Special Technologies, the Center for Inclusive Learning Software and the Inclusive Technology Research Center at Waterloo University. On the official web resources of universities, these services offer advisory and technological services and methodological and urban resources for teachers (with the ability to design effective learning environments, thoughtful integration of learning activities, choosing appropriate learning strategies and available technologies) and students (with access to learning environment, materials to prepare for classes, taking into account the individual psycho-physical and technical capabilities of students).

It is worth noting some characteristics of the experience of blended learning in each institution. For example, in Dalhousie, regardless of how classroom and distance interactions are integrated, teachers plan and insist on preparing students for synchronous live or online work (studying materials for further discussion in class); during synchronous learning (face-to-face/online) active learning technologies are used (case studies, problem-based learning, small group discussions, student surveys, etc.); Waterloo takes care of accessibility in general and people with special educational needs in particular (through the systematic interaction of technical services, access to assistive information and communication technologies is established, resources are offered to teachers to create accessible teaching materials, various web tools are used to adapt the learning environment to opportunities and needs of students with disabilities).

Keywords: blended learning, access to learning, higher education institutions in Canada.

Постановка проблеми

Інноваційні тенденції в освіті постійно збагачуються не тільки змістово, а й завдяки технічним здобуткам. Тому в сучасній дійсності, з урахуванням різних непередбачуваних факторів, маємо успішне використання інформаційно-комунікаційних технологій для дистанційного навчання та все актуальнішим (враховуючи переваги й недоліки) стає використання такої форми навчання, як змішана або комбінована.

Змішаний формат навчання у вигляді чотирьох класичних моделей і їх варіацій досліджується в освітньому процесі середньої та вищої ланок освіти науковцями різних країн більше десятиліття. З урахуванням негативних чинників, такий досвід все ж реалізується в практиці роботи навчальних закладів. Аналіз різних постійно діючих проектів змішаного навчання допомагає фахівцям (педагоги, спеціалісти з технічного забезпечення) створювати та впроваджувати в життя адекватні (враховують потреби різних категорій студентів і школярів) моделі змішування аудиторної та дистанційної взаємодії. Кожен такий навчальний проект сьогодні є не просто експериментальним трендом; змішане навчання - це підхід в освіті з глобальними перспективами.

Освітні проекти з використанням змішаного навчання активно діють сьогодні у закладах вищої освіти; на цьому щаблі зручно моделювати різні комбінації аудиторно-дистанційного навчання, адже під час апробації цих моделей студенти є не тільки замовниками освітніх послуг, вони також отримують власний методичний досвід роботи в комбінованих умовах для майбутнього фаху.

Для збагачення національного досвіду зі впровадження змішаного навчання варто враховувати прогресивні ініціативи університетських інституцій інших країн світу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Особливості змішаної форми навчання в університетах країн далекого зарубіжжя описано в роботах таких українських дослідників, як Г. Ткачук (науковець пропонує до розгляду стислий аналіз закордонного досвіду США, Фінляндії, Німеччини, Великобританії, Швеції, Бельгії, Швейцарії, Китаю) [1], Ю. Шийка та Г. Олексів (учені зосередилися на обговоренні умов змішаного навчання у передових університетах Канади, вказуючи при цьому про переваги та недоліки обраних закладами бікомпонентних - face-to-face/online, моделей) [2], А. Соломаха (авторка описує прогресивну практику професійної підготовки педагогів в університеті Юстоса-Лібліґа; Гісен, Німеччина) [3].

Проте більший інтерес викликає детальний опис окремих компонентів змішаних моделей вищої школи зарубіжжя і процесуального алгоритму їх функціонування загалом.

Мета статті: схарактеризувати умови організації змішаного навчання, що реалізується в університетах Канади - Делхаузі та Ватерлоо.

університет змішаний навчання освітній

Виклад основного матеріалу

Вищу школу Канади представляють 26 університетів, серед яких 15 закладів відповідають високому рівню освітніх послуг. Цікавий досвід щодо проблематики змішаного навчання, на нашу думку, представлено в університетах Делхаузі та Ватерлоо, які вже багато років є членами Групи канадських університетів U15.

Університет Делхаузі, що розташований в одній із провінцій Атлантичної Канади - Новій Шотландії, є провідною дослідницькою установою даного регіону; він посідає 10 місце серед закладів вищої освіти національного рівня у рейтинговому списку британського видання «The Times Higher Education» [4]. Дослідження й інновації цього навчально-наукового осередку виконуються провідними вченими світу, які працюють у лабораторіях і студіях даного університету. Використовуючи новаторські й інші видатні наукові досягнення, фахівці університету Делхаузі зосереджені на створенні унікального, інтерактивного та спільного середовища для всіх студентів (включаючи осіб із особливими освітніми потребами), викладачів- дослідників і співробітників означеного закладу з метою досягнення досконалості й ефективності освітнього процесу [5].

Колективом викладачів розроблено та впроваджується один із так званих напрямів стратегічного плану Делхаузі - «Обіцянка третього століття: стратегія електронного навчання», що має на меті надання повноцінних можливостей для студентів отримувати високоякісні освітні послуги у змішаному форматі навчання, забезпечуючи при цьому доступний і гнучкий досвід навчання для осіб різних категорій та підтримуючи викладачів у їхньому стилі викладання. Для цього в університетському освітньому осередку створено модель підтримки - дві взаємодіючі служби: навчально-технологічний осередок (АТС), що пропонує організаційно-контентно-технологічну допомогу для дистанційного компоненту ЗН і мережевий (має підрозділи при факультетах) Центр навчання й викладання (ЦНВ), який консультує викладачів щодо питань дизайну, реалізує обраний педагогом варіант моделі змішаного навчання, пропонує доречні технології та цифрові інструменти доступності. Важливу функцію виконує бібліотечний ресурс на якому бібліотекар за запитом студента добирає журнали, книги, електронні ресурси та архівні матеріали тощо [5].

Пропонуючи змішаний дизайн навчальних курсів, розробники АТС Делхаузі забезпечують органічне поєднання ретельно відібраних і взаємодоповнюючих підходів і технологій аудиторного й онлайн-навчання (синхронно й асинхронно), яке створює умови для досягнення високоякісних результатів навчання. При цьому розробники створили для студентів середовище підвищеної гнучкості, доступності, активної взаємодії на комбінованих курсах і можливості самостійного темпу в індивідуальних асинхронних онлайн-курсах. Для педагога-інструктора доступні функції мобільності та гнучкості в середовищі навчального курсу, який оперуючи різними вже завантаженими ресурсами (відеозаписи лекцій, завдання різних видів і ступенів складності, онлайн-заходи, оцінювання тощо) будує траєкторії навчального процесу [6].

Завдяки цьому функціоналу можна передбачати та задовольняти індивідуальні/колективні запити (обставини) як викладачів, так і студентів одночасно. Такий спосіб побудови навчального процесу сприяє також економії реального часу викладача в сенсі вербальної подачі навчальної інформації й може бути використаний для додаткового обговорення складних тем чи спонтанних дискусій у розрізі програмних тем курсу. Саме це надає комбінованим проектам високої ефективності.

Для студентів університету Делхаузі представниками АТС створено чотири типи навчальних курсів за змішаним типом функціоналу:

1. Класична модель змішування - поєднання аудиторного (наживо) та онлайн спілкування (за присутності студентів на території кампусу університету) - умови, при яких окремі теми навчального курсу вивчаються онлайн (синхронно та /або асинхронно), а решта матеріалів - тільки аудиторно. Теми та співвідношення онлайново-очної взаємодії обирають студенти; роль викладача при цьому не зменшується і полягає у консультуванні при визначенні студентами стилю та змісту навчання, з використанням системи управління навчанням для обміну навчальними ресурсами, подання завдань, відображення оцінок.

Однак, одночасно зі зручною доступністю та гнучкими умовами навчання для студентів, які відвідують кампус менше одного разу на тиждень, виникають технологічні проблеми синхронної організації навчального середовища; складання іспитів відбувається дистанційно. Загалом, такий стиль (на відміну від повністю аудиторної чи дистанційної роботи) часто призводить до збільшеного навантаження і студентів, і викладачів.

2. Дистанційна модель - поєднання синхронного та асинхронного навчання, пропонує інформацію навчального курсу тільки в дистанційному форматі (синхронно та /або асинхронно), наприклад: навчальний курс викладач починає онлайн синхронно на лекційних і частково практичних заняттях (реалізується групова робота), а вже завершує практичну роботу зі студентами асинхронно.

Таке поєднання дає можливості обирати аудиторний або дистанційний формат і не вимагає присутності студентів у капмусі, адже синхронні сеанси записуються викладачем. Але у цих технологічних умовах виникають проблеми синхронного навчання для викладацько-студентської аудиторії, представники якої мешкають у різних часових поясах. Через хронологічну різницю виникають також труднощі контролю онлайн-іспитів.

3. Розподілена модель зі змішаною синхронністю - синхронне поєднання аудиторного (face-to-face) й онлайн спілкування: викладач забезпечує одночасне включення до навчального процесу студентів в аудиторії та онлайн (інші члени групи можуть відвідувати заняття за допомогою відеоконференцій); технологічну основу навчання, розподіл навчальних ресурсів, процес оцінювання повністю контролює викладач.

При такому виді повної, синхронної взаємодії студенти можуть у будь- який час долучитися до реального спілкування і не відчувати себе ізольованими. Однак, перед викладачем постають питання щодо оптимального налаштування обох аудиторій на синхронний режим, також існують психологічні проблеми для віртуальних студентів. Проведення екзаменів організовується окремо - аудиторно й онлайн, але в різні часові проміжки.

4. Модель подвійного режиму - Dual Mode (повна онлайн-версія курсу в синхронному та асинхронному режимі й одночасно цей же навчальний предмет у повному аудиторному режимі) та гнучка модель - HyFlex (можливість обирати різні версії Dual Mode для певних періодів навчання). Навчальний процес такого типу (як при проектуванні Dual Mode, так і HyFlex) складний саме для викладачів із позицій матеріально-технічного (необхідно облаштовувати аудиторію спеціальними інформаційно-комунікаційними технологіями) та технологічного (збільшене навантаження за рахунок проектування й додаткового часу для викладання навчальної предмету; необхідність консультування з інструкторами АТС і ЦНВ, які разом із викладачами обирають оптимальні варіанти для таких типів змішаного дизайну) забезпечення.

До переваг моделей Dual Mode та HyFlex належать такі характеристики, як: доступність, гнучкість завдяки забезпеченню вільного вибору в часі форми навчання, можливість для студентів відвідувати заняття в аудиторії та додатково переглядати їх відеозаписи (асинхронно). Проблемними питаннями є: велике навантаження викладачів, адже вони вимушені створювати два курси та викладати їх одночасно; необхідність забезпечувати потужну підтримку від працівників технічних і технологічних відділів для організації безперервної інтеграції між очними й онлайновими студентами; фактор невизначеності відвідування студентами складає додаткові труднощі щодо планування викладачем роботи на ті часові інтервали, в які студент змінює тип навчальної моделі; відповідальність у процесі вибору форми навчання та самомотивація для успішного опанування професійними компетенціями [7].

При розробці змішаних курсів викладачі разом із фахівцями відділів АТС і ЦНВ університету Делхаузі дотримуються певної послідовності при втіленні дизайну та стабільності щодо залучення студентів до роботи з усіма компонентами обраної моделі. Ретельне планування стратегій поєднання тих чи інших елементів змішаної моделі навчання сприяє активній взаємодії студентської та студентсько-викладацької когорти в різних її форматах. Але базовими кроками перед вибором конкретної комбінації для навчання все ж будуть етапи визначення передбачуваних результатів навчання, найбільш ефективних способів взаємодії та засобів для її організації, а також системи й процедури оцінювання (викладач використовує підтримку інструкторів АТС із сервісу довідкової служби - Brightspace). Незважаючи на обрану модель, викладачі університету Делхаузі планують і вимагають підготовки перед синхронною аудиторно/дистанційною взаємодією у вигляді перечитування матеріалів, перегляду коротких відеолекцій, асинхронного онлайн-обговорення для їх аналізу та подальшого спільного обговорення на занятті. Синхронні заняття (їлсе-їо-їлсе/опіте) базуються на таких технологіях активного навчання, як: тематичні дослідження, проблемне навчання, обговорення у малих групах, опитування студентів тощо [8]. Також для викладача стає у нагоді шаблон «ВтщЫБрасг» - продукт служби Вг^Ызрасе, що слугує для створення онлайн курсів і може бути використаний при налаштуванні дизайну онлайн-компоненти комбінованого курсу. Цей ресурс не є обов'язковим; він функціонує як допоміжний щодо реалізації власних бачень викладача або внесення коректив по ходу викладання курсу [9].

Додатковим, спрямовуючим на оптимізацію дизайну або редизайн ресурсом університету Делхаузі є опитувальник для викладача - «Десять запитань для розробки змішаного курсу». Робота над опитувальником дає можливість вирішити такі проблемні моменти, як: конкретика щодо кінцевих результатів навчання; розмежування середовища (аудиторно чи онлайн) для формування окремих результатів навчання; вибір видів навчальної діяльності для аудиторної взаємодії та онлайнового навчання; ефективне використання асинхронних онлайн-дискусій (пропозиції щодо стилю/способу їх проведення; уточнення можливих труднощів, варіанти їх вирішення), як обов'язкового виду навчальної взаємодії при реалізації комбінованого курсу; індивідуальні пропозиції для інтеграції очних і дистанційних (синхронних/асинхронних) навчальних заходів в один змішаний курс; пропозиції для планування дистанційної роботи, варіанти вирішення проблем розподілу часу й індивідуальної відповідальності студента за навчальний процес у дистанційному форматі; варіації щодо відсоткового співвідношення часу між аудиторною та дистанційною частинами навчальної роботи; схеми та методи оцінювання роботи в кожному компоненті (їлсе-їо-їлсе/опіте) комбінованого режиму; способи активізації студентів для вивчення й опанування навичок роботи з веб-ресурсом змішаного курсу, поради для оптимальної підтримки студентів під час роботи з новими технологіями дистанційного навчання; варіанти дозування власного та студентського навантаження під час роботи в змішаному форматі з орієнтацією на традиційний навчальний курс для дотримання офіційних норм часу і попередження психоемоційного виснаження. Інформацію даного опитувальника запозичено у розробників гібридних курсів Центру педагогічної майстерності (ЦПМ) університету Ватерлоо; він допомагає фахівцям відділів академічної технологічної служби й Центру навчання та викладання університету Делхаузі знаходити оптимальні шляхи створення і подальшого удосконалення змішаних навчальних курсів [10].

Наступний ресурс також запозичено з веб-сайту ЦПМ університету Ватерлоо; він містить рекомендації про оптимальний методичний підхід у побудові змішаних навчальних курсів - дотримання умов спеціального дизайну, організація «продуманої інтеграції», ретельний вибір стратегії та заходів навчання й добір відповідних інформаційно-комунікаційних технологій навчання [11, 14].

Для групування здобувачів за схожими інтересами і врахування їх організаційно-технічних можливостей перед початком навчання у змішаному форматі корисним є опитування студентів, що надає викладачу важливу інформацію про: часовий пояс і конкретну частину доби з максимальною пізнавальною активністю студента, технічне оснащення та якість доступу до інтернет-середовища, швидкість інтернету, види комп'ютерної техніки (планшет чи комп'ютер) та вбудовані гаджети для відео- й аудіозв'язку; анкета навіть містить запитання про улюблений жанр фільму, смаки тощо [12].

Після вибору моделі комбінованого курсу та його організаційно- технічного втілення, перед початком навчання, викладачі інформують студентів про такі важливі моменти:

1. Розклад аудиторних, дистанційних (синхронно/асинхронно) заходів та індивідуальних аудиторних консультацій.

2. Очікування від особистісної та дистанційної взаємодії: як саме потрібно готуватися до аудиторних, дистанційних занять і терміни підготовки до них.

3. Кількість тижневих навчальних годин студента та їх розподіл згідно запланованих заходів і форм навчальної взаємодії.

4. Інструкції про взаємозв'язок аудиторної та дистанційної роботи, що реалізує головні цілі навчального курсу, для розуміння здобувачами необхідності свідомої й активної участі в усіх навчальних заходах.

5. Список технічних вимог до курсу та контактна інформація для технічної підтримки.

6. Детальна інформація про зворотній зв'язок студентів із викладачем: адреси різних Інтернет-сервісів, розклад робочих годин тощо.

Тож результатом спільної роботи фахівців академічної технологічної служби й науково-педагогічних працівників Центру навчання та викладання є функціонування чотирьох моделей комбінованих курсів, що використовують потужний структурований веб-ресурс із інструкціями, додатковими навчальними матеріалами та активними посиланнями на внутрішні й зовнішні інтернет-джерела для налаштування ефективної навчальної аудиторно-дистанційної взаємодії викладач-студент із урахуванням потреб і можливостей усіх учасників освітнього середовища.

Досвід змішаного навчання університету Ватерлоо, що входить до першої десятки закладів вищої освіти Канади та посідає 12 місце у рейтингу «The Times Higher Education» [4], допоможе деталізувати бачення концепції змішаного навчання, адже має свої індивідуальні риси.

Змішане навчання в університеті забезпечується вищезгаданим Центром педагогічної майстерності. На даному веб-сайті фахівці ЦПМ визначають змішане навчання, як цілеспрямовану інтеграцію й узгодження компонентів аудиторно-дистанційного спілкування (у вигляді лекцій, семінарських, лабораторних занять, екскурсій, групової роботи тощо).

Комбіновані курси в університеті Ватерлоо будують різними способами: деякі викладачі використовують онлайн-середовище для читання лекційного контенту, а класну кімнату - для активних можливостей навчання (модель перевернутого класу); інші педагоги реалізують лекційний курс в аудиторному форматі, а онлайн-середовище використовують для обговорень, оцінювання й інших видів навчальної діяльності; також мають місце альтернативні комбінації аудиторно-дистанційної взаємодії. Перший варіант або модель перевернутого класу активно представлена на сайті закладу: запропоноване загальне знайомство зі структурою моделі, її перевагами та потенційними проблемами; розміщено методичні поради, шаблони PDF-формату з планування занять (власні й запозичені в інших університетах), інструкції щодо управління часом; подано приклади оцінювання різних видів діяльності для групової, підгрупової й індивідуальної роботи та норми часу для їх виконання; розміщено інформацію про особливості підготовки, проведення онлайн-заходів, їх оцінювання; наведено перелік і змістовий опис методів активної діяльності в аудиторному форматі (кумулятивний мозковий штурм, структуровані дебати, однохвилинні роздуми, акваріум тощо); розташовано приклади написання передбачуваних результатів навчання з урахуванням таких принципів, як: конкретизація, досяжність, чіткі критерії оцінювання [13].

У процесі розробки комбінованого курсу ключовими моментами є: дизайн (викладач формує прогнозовані результати навчання і критерії оцінювання навчальної діяльності студентів; узгоджує результати навчання з навчальними діями, їх оцінюванням та обирає стиль поєднання аудиторно- дистанційної взаємодії; створює програму комбінованого курсу та планує її реалізацію в часі), «продумана інтеграція» (чітко визначає форму проведення навчальних заходів, загальне навантаження орієнтує на існуючі норми часу), ретельний вибір стратегії та заходів навчання (види заходів, методи та засоби навчання повинні слугувати свідомій активізації пізнавальної діяльності й підтримувати інтерактивну взаємодію усіх учасників освітнього процесу), технології навчання (обрані інформаційно-комунікаційні технології мають бути доступними та адекватно представляти навчальну інформацію) [14].

Додатковими ресурсами, що пропонують для викладачів на веб-сайті Центру педагогічної майстерності, є комірки - «Приклади змішаних курсів» і «Підтримка змішаного навчання», - це інструкції, консультації, семінари фахівців ЦПМ у сфері дизайну, навчальних технологій і медійних послуг при побудові/перебудові змішаних курсів [15].

Серед інших додаткових веб-резервів Центру педагогічної майстерності важливим є сервіс «Доступність у навчанні», що окрім нормативних документів про права та потреби осіб із інвалідністю надає інформацію про роль і обов'язки інструкторів, доречні допоміжні технології для навчання, доступ до ресурсів, які допомагають створювати доступні навчальні матеріали для студентів із особливими освітніми потребами й реалізувати методи викладання за допомогою рекомендацій та порад для викладачів, а також містить відомості про доступний дизайн навчального курсу в інтернет- середовищі [16].

Для облаштування доступу студентів із порушеннями мовлення, зору, слуху й опорно-рухового апарату до допоміжних інформаційно-комунікаційних технологій, як засобу, що реалізує дистанційний компонент змішаного навчання, служба ЦПМ Ватерлоо використовує сервіси Асоціації AHEAD (Association for Higher Education Access & Disability); на ресурсі AHEAD (асоціація опікується створенням інклюзивного середовища в ланці вищої, професійно-технічної освіти та працевлаштуванням осіб із обмеженими можливостями) запропоновано перелік, короткий опис і прямий доступ до допоміжних інформаційно-комунікаційних технологій, що в онлайн-форматі надають послуги з навчальних курсів, семінарів та інших заходів для викладачів, студентів, їхніх батьків, роботодавців [16, 17].

Запропоновано також ресурси, що допоможуть викладачу створювати доступні навчальні матеріали - інструкції зі створення доступних матеріалів для пакету Microsoft Office, Adobe Acrobat на ПК і mac від розробників Accessible Digital Office Document Project; трихвилинні відеоуроки зі створення доступних слайдів PowerPoint, документів Word, використання засобів перевірки доступності та створення альтернативного тексту від Технологічного інституту Університету Онтаріо; посібник зі створення субтитрів для відео від Вашингтонського університету [16, 18].

Ознайомитися із доцільними методами та засобами навчання студентів із обмеженими можливостями допомагають рекомендації й поради викладачів Сервісу доступності та поради від Ради університетів Онтаріо (ресурси для створення доступних навчальних середовищ - лекції для навчання студентів із порушеннями мовлення, зору, слуху й опорно-рухового апарату, а також особистішими та поведінковими порушеннями; інформація про оцінювання і надання зворотного зв'язку для консультування з проблемних питань; інструкції використання PowerPoint, Microsoft Word і PDF-файлів для планування навчальних заходів із урахуванням особливостей психофізичного розвитку) [16, 19].

Завершується наповнення комірки «Доступність у навчанні» характеристикою принципів універсального дизайну. Фахівцями служби ЦПМ Ватерлоо запропоновано: рекомендації зі впровадження універсального дизайну для оптимізації викладання та навчання від Центру прикладних спеціальних технологій (CAST) - набір конкретних пропозицій щоб забезпечити всім студентам із особливими потребами зручний доступ до будь- якого навчального курсу [20]; проекти й ресурси зі створення цифрових інструментів (адаптація інтерфейсу, проект «розповідь про себе» тощо) для розширення можливостей студентів із інвалідністю від Центру інклюзивного програмного забезпечення для навчання (CISL) [21]; та проекти «Fluid» (проектування інтерфейсів користувача, створення програм для інтегрованих компонентів, розробка спеціальних веб-інструментів, опанування інклюзивного дизайну), «AChecker» (інструмент перевіряє окремі сторінки HTML на відповідність стандартам доступності, щоб забезпечити вільний доступ до контенту) і «Проект Floe» (створює інструменти, що допомагають трансформувати, розширювати та персоналізувати навчання) від Проектного інституту інклюзії при Дослідницькому центрі інклюзивних технологій [22].

Таким чином, в університеті Ватерлоо, процесом змішаного навчання опікується Центр педагогічної майстерності, що забезпечує варіативні умови моделювання навчального середовища, з урахуванням принципів доступного дизайну, стратегій добору навчальних заходів та адекватних інформаційно- комунікаційних технологій. При цьому організатори дбають про умови доступу студентів із особливими освітніми потребами, забезпечуючи для них зручні навчальні матеріали, відповідні до фізіологічних можливостей цифрові технології навчання та проекти розробки/оптимізації програмного забезпечення на грунті співпраці з провідними закладами, які опікуються впровадженням інклюзивних технологій в освітній процес.

Висновки

Процес змішаного навчання не є новою формою організації навчальної взаємодії, однак, велика кількість варіацій поєднання аудиторної та дистанційної його компоненти не дає можливості переконатися у однозначній ефективності такого формату через відсутність стандартизації і валідності досліджень у цьому проблемному полі. Тож подальше вивчення локального досвіду практиків, зокрема в ланці вищої школи, дає можливості критично осмислювати, аналізувати та формулювати власні узагальнення щодо переваг, ризиків і враховувати ці моменти для національного досвіду змішаного навчання, особливо для осіб із особливими освітніми потребами.

Узагальнення практичних напрацювань щодо організації комбінованого/змішаного навчання в університетах Канади - Делхаузі та Ватерлоо, вказує на необхідність системного підходу завдяки створенню/залученню додаткових, спеціальних університетських методичних і технічних служб та позауніверситетських державних і недержавних організацій, які налаштовують підготовку (у подальшому й навчальний процес), викладачів і студентів до роботи в змішаному форматі. Важливо акцентувати увагу на тому, що для студентів забезпечується варіативне (згідно спектру створених моделей комбінованих курсів) та доступне (додаткові сервіси підтримки, навчальні ресурси, цифрові інструменти доступності тощо), яке відповідає їхнім психо-фізичним можливостям із урахуванням індивідуальних потреб (студенти з інвалідністю, працюючі здобувачі та ін.) навчальне середовище. При цьому в студентів формується свідоме ставлення до некласичної моделі навчання та успішної її реалізації, щоби досягти запланованих програмою результатів навчання.

Література

1. Ткачук Г. Теоретичні і методичні засади практично-технічної підготовки майбутніх учителів інформатики в умовах змішаного навчання: дис. доктора педагог. наук: 13.00.02 / Г. Ткачук - Київ: Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, 2019. 447 с. Режим доступу: https://npu.edu.ua/images/file/vidil_aspirant/dicer/D_26.053.19/Tkachuk-diss-2019.pdf.

2. Шийка Ю., Олексів Г. Реалізація змішаного навчання в закладах вищої освіти Канади [Електронний ресурс] / Ю.Шийка, Г.Олексів // Актуальні питання гуманітарних наук. Вип 34, том 5, 2020. С. 263-267. Режим доступу: http://www.aphn-journal.in.ua/archive/34_2020/part_5/43.pdf.

3. Соломаха А. Змішане навчання студентів-магістрантів за спеціальністю «Методика раннього навчання дітей іноземний мові»: досвід Німеччини [Електронний ресурс] / А.Соломаха // Педагогічний процес: теорія і практика (серія: педагогіка) № 4 (59). 2017. С. 136-140. Режим доступу: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/23204/1/A_Solomakha_PP4_2017_PI.pdf.

4. Times Higher Education World University Rankings 2022. Retrieved from https://www.hotcoursesabroad.com/study/rankings/the-world-university.html.

5. Dalhousie University: Online Teaching. Retrieved from https://www.dal.ca/dept/online- teaching.html.

6. Dalhousie University: blended learning. Retrieved from https://www.dal.ca/dept/online- teaching/blended-l earning.html.

7. Dalhousie University: types Of Blended Course Designs. Retrieved from https://www.dal.ca/dept/online-teaching/blended-learning/types-of-blended-course-designs.html.

8. Dalhousie University: designing a blended course. Retrieved from https://www.dal.ca/dept/online-teaching/blended-learning/designing-a-blended-course.html.

9. Online Teaching: brightspace template. Retrieved from https://www.dal.ca/dept/online- teaching/supports-and-resources/brightspace-template.html.

10. Ten Questions to Ask When Designing a Blended Course. Retrieved from https://uwaterloo.ca/centre-for-teaching-excellence/teaching-resources/teaching-tips/planning- courses-and-assignments/ten-questions-ask-when-designing-blended-course.

11. Best Practices for Designing Blended Courses. Retrieved from https://uwaterloo.ca/centre- for-teaching-excellence/teaching-resources/teaching-tips/planning-courses-and-assignments/best-practices- designing-blended-courses.

12. Sample Student Survey. Retrieved from https://forms.office.com/Pages/ ShareF ormPage.aspx?i d=mRm4YH8LLUGSo-F9iunj4Be6EzLoo9lOjP2kklVryshURUZEQlZFNU1NVlBKNFMxTTAwN0lTNFAxWi4u&sharet oken=MV QN eJmpP3I4Gj5kxaZS.

13. Course Design: Planning a Flipped Class. Retrieved from https://uwaterloo.ca/centre- for-teaching-excellence/teaching-resources/teaching-tips/planning-courses-and-assignments/course- design/course-design-planning-flipped-class.

14. Best Practices for Designing Blended Courses. Retrieved from https://uwaterloo.ca/centre-for-teaching-excellence/teaching-resources/teaching-tips/planning- courses-and-assignments/best-practices-designing-blended-courses.

15. Centre for teaching excellence: blended learning. Retrieved from https://uwaterloo.ca/centre-for-teaching-excellence/support/blended-learning.

16. Accessibility in Teaching. Retrieved from https://uwaterloo.ca/centre-for-teaching- excellence/resources/accessibility-teaching-O.

17. AHEAD: Assistive Technology. Retrieved from https://www.ahead.ie/assistivetech- students.

18. AccessAbility Services. Retrieved from https://uwaterloo.ca/accessability-services/ faculty-and-staff.

19. Council of Ontario Universities: Teaching Tips. Retrieved from https://accessiblecampus.ca/ tools-resources/educators-tool-kit/teaching-tips/.

20. The UDL Guidelines. Retrieved from https://udlguidelines.cast.org/7utm_medium=web&utm_campaign=launch&utm_source=cast-news&utm_content=body-text.

21. Creating digital tools to empower students. Retrieved from https://cisl.cast.org/.

22. Inclusive Design Institute. Retrieved from https://inclusivedesign.ca/research/design/.

References

1. Tkachuk, H. (2019) Teoretychni i metodychni zasady praktychno-tekhnichnoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv informatyky v umovakh zmishanoho navchannia [Theoretical and methodical principles of practical and technical training of future teachers of computer science in conditions of blended learning]. Doctor's thesis. Kyiv: Natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni M.P.Drahomanova [in Ukrainian]. 447 s. Retrieved from https://npu.edu.ua/images/file/vidil_ aspirant/dicer/D_26.053.19/Tkachuk-diss-2019.pdf. [in Ukrainian].

2. Shyika, Yu. & Oleksiv, H. (2020) Realizatsiia zmishanoho navchannia v zakladakh vyshchoi osvity Kanady [Implementation of blended learning in higher education institutions of Canada]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk. Vyp 34, tom 5. S. 263-267. Retrieved from http://www.aphn-journal.in.ua/archive/34_2020/part_5/43.pdf. [in Ukrainian].

3. Solomakha, A. (2017) Zmishane navchannia studentiv-mahistrantiv za spetsialnistiu «Metodyka rannoho navchannia ditei inozemnyi movi»: dosvid Nimechchyny [Blended learning of master students for the specialty «Method of early duration of children in foreign language»: experience of Germany]. Pedahohichnyi protses: teoriia i praktyka (seriia: pedahohika) № 4 (59). S. 136-140. Retrieved from https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/23204/1/A_Solomakha_PP4_2017_PI.pdf [in Ukrainian].

4. Times Higher Education World University Rankings 2022. Retrieved from https://www.hotcoursesabroad.com/study/rankings/the-world-university.html. [in Canada].

5. Dalhousie University: Online Teaching. (2022) Retrieved from https://www.dal.ca/dept/online-teaching.html. [in Canada].

6. Dalhousie University: blended learning. (2022) Retrieved from https://www.dal.ca/ dept/online-teaching/blended-learning.html. [in Canada].

7. Dalhousie University: types Of Blended Course Designs. (2022) Retrieved from https://www.dal.ca/dept/online-teaching/blended-learning/types-of-blended-course-designs.html. [in Canada].

8. Dalhousie University: designing a blended course. (2022) Retrieved from https://www.dal.ca/dept/online-teaching/blended-learning/designing-a-blended-course.html. [in Canada].

9. Online Teaching: brightspace template. (2022) Retrieved from https://www. dal. ca/dept/online-teaching/ supports-and-resources/brightspace-template.html. [in Canada].

10. Ten Questions to Ask When Designing a Blended Course. (2022) Retrieved from https://uwaterloo.ca/centre-for-teaching-excellence/teaching-resources/teaching-tips/planning- courses-and-assignments/ten-questions-ask-when-designing-blended-course. [in Canada].

11. Best Practices for Designing Blended Courses. (2022) Retrieved from https://uwaterloo.ca/centre-for-teaching-excellence/teaching-resources/teaching-tips/planning- courses-and-assignments/best-practices-designing-blended-courses. [in Canada].

12. Sample Student Survey. (2022) Retrieved from https://forms.office.com/Pages/ ShareF ormPage.aspx?i d=mRm4YH8LLUGSo-F 9iunj 4B e6EzLoo9l Oj P2kklVryshURUZEQlZFNU 1NVlBKNFMxTTAwN0lTNFAxWi4u&sharetoken=MVQNeJmpP3I4Gj5kxaZS. [in Canada].

13. Course Design: Planning a Flipped Class. (2022) Retrieved from https://uwaterloo.ca/centre-for-teaching-excellence/teaching-resources/teaching-tips/planning- courses-and-assignments/course-design/course-design-planning-flipped-class. [in Canada].

14. Best Practices for Designing Blended Courses. (2022) Retrieved from https://uwaterloo.ca/centre-for-teaching-excellence/teaching-resources/teaching-tips/planning-courses- and-assignments/best-practices-designing-blended-courses. [in Canada].

15. Centre for teaching excellence: blended learning. (2022) Retrieved from https://uwaterloo.ca/centre-for-teaching-excellence/support/blended-learning. [in Canada].

16. Accessibility in Teaching. (2022) Retrieved from https://uwaterloo.ca/centre-for- teaching-excellence/resources/accessibility-teaching-0. [in Canada].

17. AHEAD: Assistive Technology. (2022) Retrieved from https://www.ahead.ie/assistivetech-students. [in Canada].

18. AccessAbility Services: (2022) Retrieved from https://uwaterloo.ca/accessability- services/faculty-and-staff. [in Canada].

19. Council of Ontario Universities: Teaching Tips. (2022) Retrieved from https://accessiblecampus.ca/tools-resources/educators-tool-kit/teaching-tips/. [in Canada].

20. The UDL Guidelines. (2022) Retrieved from https://udlguidelines.cast.org/?utm_ medium=web&utm_campaign=launch&utm_source=cast-news&utm_content=body-text. [in Canada].

21. Creating digital tools to empower students. (2022) Retrieved from https://cisl.cast.org/. [in Canada].

22. Inclusive Design Institute. (2022) Retrieved from https://inclusivedesign.ca/ research/design/. [in Canada].

Размещено на Allbest.ru