Особливості формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх інденерів агропромислового комплексу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Заклад вищої освіти «Подільський державний університет»

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

Поліщук Анастасія Василівна аспірантка

м. Кам'янець- Подільський

Анотація

Реформування соціально-економічної сфери, налагодження ділових контактів із закордонними партнерами по аграрному бізнесу вимагає необхідності оволодіння іноземними мовами, особливо гостро це стосується майбутніх фахівців аграрно-інженерних спеціальностей, що причетні до експлуатації та обслуговування закордонної техніки, якою постійно поповнюється аграрний сектор України. Підвищення ефективності іншомовної підготовки майбутніх аграрних інженерів покладається на викладачів іноземних мов. Метою статті є аналіз та виокремлення особливостей формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрно-інженерних спеціальностей в процесі професійної підготовки.

Для успішного оволодіння знаннями з іноземних мов майбутніми фахівцями доводиться вирішувати низку проблем пов'язаних із специфікою їх вивчення. Однією з найбільш важливих якостей компетентного фахівця науковці вважають комунікативну компетентність, що передбачає здатність успішно функціонувати в системі міжособистісних стосунків. Для наближення навчально-методичного матеріалу до професійно-виробничої тематики викладачі іноземних мов мають максимально збагатити професійні текстові матеріали аграрно-технічними термінами, застосовувати засоби унаочнення, організовувати інтерактивну роботу. Вагомою особливістю в сучасних умовах суцільної світової комп'ютеризації є необхідність навчити працювати майбутніх фахівців з іншомовною технічною інформацією та документацію з нової сільськогосподарської техніки, набувати нових знань, підтримуючи та вдосконалюючи свій професійний рівень із використанням сучасних інформаційних технологій та застосуванням мультимедійних засобів. іншомовний комунікативний компетентність інженерний

Важливою особливістю є питання академічної мобільності здобувачів вищої освіти, що надає їм можливість отримати сучасні знання у вищих навчальних закладах, установах та організаціях іноземних країн, а також пройти практику та стажування за кордоном на сучасних сільськогосподарських підприємствах з можливістю занурення до мовленнєвого середовища.

Ключові слова: здобувачі вищої освіти, іншомовна комунікативна компетентність, майбутні фахівці, аграрні інженери, іноземні мови, інноваційні підходи, мультимедійні засоби, закордонне стажування.

Abstract

Polishchuk Anastasiia Vasylyvna Postgraduate Student, Higher Educational Institution «Podillia State University», Khmelnytskyi region, Kamianets-Podilskyi

FEATURES OF FORMATION OF FOREIGN LANGUAGE COMMUNICATIVE COMPETENCE OF FUTURE AGRICULTURAL ENGINEERS OF THE AGRO-INDUSTRIAL COMPLEX

Reforming the socio-economic sphere, establishing business contacts with foreign partners in agrarian business requires the need to master foreign languages, especially for future specialists in agro-engineering specialties involved in the operation and maintenance of foreign machinery, which is constantly replenished agricultural sector of Ukraine. Improving the effectiveness of foreign language training of future agricultural engineers is entrusted to foreign language teachers. The purpose of the article is to analyze and highlight the features of the formation of foreign language communicative competence of future specialists in agricultural engineering specialties in the process of professional training.

In order to successfully master the knowledge of foreign languages, future specialists have to solve a number of problems related to the specifics of their study. One of the most important qualities of a competent specialist, scientists consider communicative competence, which involves the ability to function successfully in the system of interpersonal relationships. In order to bring educational and methodological material closer to professional and production topics, foreign language teachers should enrich professional textual materials as much as possible with agro-technical terms, use visual aids, and organize interactive work. An important feature in contemporary conditions of the current global computerization is the need to teach future professionals to work with foreign technical information and documentation on new agricultural machinery, acquire new knowledge, maintaining and improving their professional level using modern information technology and multimedia.

An important feature is the issue of academic mobility of applicants for higher education, which gives them the opportunity to gain modern knowledge in higher education institutions and organizations in foreign countries, as well as practice and internships abroad in modern agricultural enterprises with the possibility of immersion in the speech environment.

Keywords: applicants for higher education, foreign language communicative competence, future specialists, agricultural engineers, foreign languages, innovative approaches, multimedia tools, internships abroad.

Постановка проблеми в загальному вигляді

Здавалося б одним із основних завдань, що стоять перед аграрними закладами вищої освіти, є забезпечення агропромислового комплексу фахівцями, які володіють високим рівнем професійної підготовки. Однак в умовах реформування соціально-економічної сфери, розширення тісних інтернаціональних зв'язків між державами, налагодженню ділових контактів з закордонними партнерами по аграрному бізнесу виникає необхідність у збільшенні зацікавленості до оволодіння іноземними мовами на достатньому рівні для здійснення не тільки особистісної, але й професійної комунікації.

Особливо гостро це стосується підготовки майбутніх фахівців аграрно- інженерних спеціальностей, так як з кожним роком розширюється співпраця з міжнародними компаніями, які поставляють в Україну енергетичні засоби, сільськогосподарську техніку і запасні частини до них, насіння, мінеральні добрива та засоби захисту рослин, а також створюють спільні підприємства з вирощування сільськогосподарських культур, будують підприємства для переробки продукції сільськогосподарського виробництва та комплектують їх сучасним імпортним обладнанням.

Підвищення якості фахової підготовки здобувачів освіти, забезпечення практичної спрямованості, вдосконалення організації іншомовної підготовки забезпечують зростання рівня конкурентоспроможності випускників аграрно - інженерних спеціальностей на світовому ринку праці, їхньої мобільності, розширення можливостей самореалізації. Реформування професійної підготовки майбутніх фахівців проголошене в законах України «Про вищу освіту» (2014 р.), «Про професійну (професійно -технічну) освіту» (1998 р.) зі змінами, Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті, де акцентується увага на важливості і необхідності формування в них іншомовної компетентності як однієї з ключових.

Завдяки розвитку міжнародних ділових контактів, освоєнню нових технологій, створенню величезної кількості спільних підприємств і посиленню професійної діяльності в тісному контакті з зарубіжними партнерами гострою постає проблема у фахівцях інженерно-технічної, виробничої галузі зі знанням іноземної мови професійного спрямування. Забезпечення ефективності підготовки таких фахівців покладається на викладачів загально-технічних і спеціальних фахових дисциплін, а також викладачів іноземних мов до яких, відповідно, висуваються підвищені спеціальні вимоги: з одного боку це досконале володіння іноземними мовами, а з іншого - уява та елементарні знання про основні аспекти майбутньої спеціальності випускників, для ефективного використання їх в освітньому процесі. Підвищення ефективності іншомовної підготовки майбутніх аграрних інженерів є нагальною і перспективною проблемою їхньої професійної підготовки [1].

При цьому виникає необхідність модернізації аграрної вищої освіти з умовою перегляду вимог до професійної підготовки викладачів іноземних мов, що пов'язані, насамперед, зі спрямуванням навчальної діяльності на вироблення у здобувачів вищої освіти необхідних іншомовних компетенцій, забезпеченням освітнього процесу сучасними дидактичними та методичними матеріалами відповідно до тематики майбутньої професії, а також укомплектування необхідним обладнанням кабінетів і спеціальних лабораторій, в тому числі Інтернет-сервісами, програмним забезпеченням та засобами комунікації для навчання здобувачів освіти іноземних мов за інноваційними технологіями, які дадуть змогу майбутнім випускникам закладів вищої освіти комфортно себе почувати в сучасному світовому просторі.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

У контексті приєднання України до Болонського процесу та, як наслідок, до Європейського та міжнародного соціально-економічного, культурно-інформаційного та освітнього простору першочерговим завданням стає підготовка майбутніх фахівців на рівні європейських освітніх стандартів. Відповідно змінюються і вимоги сучасного ринку праці - існує нагальне соціальне замовлення на конкурентоспроможних фахівців, які є не тільки висококваліфікованими в професійній сфері, але й готові вирішувати професійні завдання в умовах іншомовної комунікації.

Аналіз досліджень відомих науковців (О.І. Пометун, О.Я. Савченко, Л.І. Паращенко, О.І. Локшина, Н.М. Бібік, О.В. Овчарук) свідчить про те, що останнім часом значна увага приділяється особливостям формування професійної компетенції майбутніх фахівців різних галузей. Дослідженням комунікативної компетентності фахівців різних спеціальностей займалися Т. Бутенко, І. Данченко, Н. Завіниченко, О. Касаткіна, І. Козубовська, О. Краєвська, С. Макаренко, В. Назаренко, М. Тимофієва, А Хом'як, В. Черевко та ін. Професійній комунікативній компетентності присвячені праці С. Александрової, Д. Годлевської, О. Загородної, З. Підручної, Л. Пляки.

Загальні питання формування комунікативної компетентності розглядалися в роботах зарубіжних науковців Г. Богіна, Л. Божович, Л. Виготського, Ю. Жукова, І. Зімньої, А. Маркової, Д. Равена, Н. Хомського, А. Хуторського, С. Шишова. Комунікативну компетентність з погляду лінгвістики, педагогіки, психології, соціології, теорії комунікації, культурології досліджували зарубіжні вчені L. Bachman, M. Canale, N. Chomsky, K. Foss, O. Argie, J. Koester, A. Palmer, Rickheit, H. Widdowson, C. Sabee та ін.

Разом з тим, проблема формування іншомовної комунікативної компетентності як складової професійної підготовки фахівця і сьогодні залишається актуальною, оскільки її підвищення в усіх сферах життєдіяльності в кінцевому результаті означає: раціоналізацію механізмів управління суспільством; утвердження діалогу в якості пріоритетної форми спілкування, як єдиного способу розв'язання глобальних проблем цивілізації; формування моральної, духовної особистості шляхом розширення рівня відповідальності і свободи, в яких особистість шукає свої життєві смисли [2].

Метою статті є аналіз та виокремлення особливостей формування іншомовної комунікативної компетентності у майбутніх фахівців аграрно- інженерних спеціальностей в процесі професійної підготовки і запровадження в освітній процес на їх основі новітніх технологій, специфічного змісту, методів і прийомів навчання, заснованих на особливостях сприйняття студентами навчального матеріалу з іноземних мов.

Виклад основного матеріалу

Сучасна система освіти в умовах глобалізації характеризується підвищенням вимог до якості професійної підготовки й освіченості майбутніх компетентних фахівців аграрно-інженерних спеціальностей. Однією з найбільш важливих якостей компетентного фахівця науковці вважають комунікативну компетентність, що передбачає здатність успішно функціонувати в системі міжособистісних стосунків.

Термін «комунікативна компетентність» зустрічається в соціальній психології і трактується як здатність встановлювати й підтримувати ефективні контакти з іншими людьми за наявності знань і умінь. Вчені трактують термін комунікативна компетентність як сукупність знань, умінь і навичок, необхідних для ефективного спілкування, які формуються в процесі навчання та в результаті практичного досвіду взаємодії з іншими людьми. На думку В. Куніциної, комунікативна компетентність - це володіння складними комунікативними навичками та вміннями, формування адекватних умінь в нових соціальних структурах, знання культурних норм і обмежень в спілкуванні, знання звичаїв, традицій, етикету у сфері спілкування, дотримання пристойності, вихованість, орієнтація в комунікативних засобах, властивих національному, становому менталітету, що виражаються в рамках даної професії [3].

Н. Ашиток стверджує, що комунікативну компетентність у науковій літературі часто відносять до непрофесійних компетенцій разом з інформаційною, соціальною, загальнокультурною та іншими видами компетенцій [4, с. 92].

Відповідно, компетентнісний підхід визнано основною концепцією в професійному навчанні, а компетенції і компетентності стали ключовими поняттями, що відображають кінцеву мету виховання та розвитку випускників. У процесі підготовки майбутніх фахівців у закладах вищої освіти повинен відбуватися розвиток їх професійних умінь, в тому числі комунікативних. Професійні комунікативні вміння визначаються як зумовлена знаннями і навичками готовність особистості успішно досягати свідомо поставленої мети.

Зростаючий попит на досконале знання іноземних мов потребує нових більш продуктивних методів опанування ними як засобом спілкування на різних рівнях суспільного життя. Принцип пошуку інноваційних підходів та компромісів, необхідність врахування багатовекторності міжнаціональних відносин, вміння бачити перспективу й прогнозувати можливі варіанти наслідків певних дій та рішень, що є необхідними при розв'язанні проблемних ситуацій, мають бути покладені в основу при вивчанні іноземних мов фахівцями аграрно-інженерних спеціальностей.

За останні роки зроблено низку заходів, спрямованих на підвищення якості та доступності освіти, підвищення її конкурентоспроможності. В той же час, є певні проблеми, які потребують подальшого вирішення, а саме: недостатня відповідність освітніх послуг вимогам суспільства; зниження культури поведінки частини студентської молоді; повільне здійснення інформатизації та комп'ютеризації освітнього процесу [5].

Іншомовна освіта є засобом надбання, збереження, розвитку і взаємозбагачення національних культур, важливим фактором і умовою міжнародного співробітництва для вирішення професійних завдань. На думку І.В. Секрет, іншомовна професійна компетентність - це інтегративне особистісно-професійне утворення, яке реалізується у психологічній та технічно-операційній готовності особистості до виконання успішної, продуктивної та ефективної професійної діяльності з використанням засобів іноземної мови або в умовах іншомовної культури та забезпечує можливість ефективної взаємодії з оточуючим середовищем [6].

Європейська комісія висунула вісім компетенцій, якими має володіти випускник європейського вищого навчального закладу. Серед визначальних загальних компетенцій виділяють знання рідної та іноземних мов, тобто комунікативну компетенцію, що є системоутворюючою і ключовою для формування і розвитку інших компетентностей, оскільки є не лише метою мовної освіти, а й засобом набуття загальних та професійних знань і навичок, засобом розвитку особистості [7].

На нашу думку, комунікативна компетентність - це певна сукупність знань, умінь та навичок, для встановлення і підтримування необхідних контактів з оточуючими людьми, що забезпечують ефективне спілкування, розуміти й бути зрозумілим для партнера у процесі спілкування. Іншомовна комунікативна компетентність майбутніх фахівців аграрно-інженерних спеціальностей - це комплекс знань, умінь і навичок, а також досвіду їх використання, що дає змогу майбутньому фахівцю ефективно й продуктивно застосовувати іноземну мову для здійснення професійної діяльності в плані гідного налагодження ділових контактів із зарубіжними партнерами по бізнесу, впровадження в аграрне виробництво новітніх передових технологій, обслуговування сучасної закордонної техніки, готовністю вирішувати виробничі завдання в умовах іншомовної комунікації.

Іншомовна комунікативна компетентність набула широкого свого розвитку у зв'язку з розширенням доступу громадян до світових економічних, соціальних, освітніх і культурних можливостей, інтеграцією України до європейського політичного, економічного і науково-освітнього простору, прагненням до самореалізації себе як конкурентоздатного та кваліфікованого фахівця.

У сучасній літературі існує думка і про те, що, якщо «іншомовна комунікативна компетентність фахівця реалізується у спілкуванні з носієм іншомовної культури», то іншомовна професійна компетентність (наприклад, техніка-аграрія) «реалізується під час створення професійно значущого продукту засобами іноземної мови» [8].

За Т. Дементьєвою, комунікативна компетенція - це сукупність мотивованих знань, умінь і навичок, необхідних студентові для здійснення мовленнєвої діяльності в навчально-професійній сфері через наступні компоненти: мотиваційний (розвиток мотивів навчання та прищеплення нтересу до наукового стилю мовлення), мовний (лексико-граматичні навички правильної побудови речення), предметно-мовленнєвий (монолог та діалог у навчально-професійній сфері), прагматичний (доцільність конструкції, участь у комунікації у зв'язку з намірами і ситуаціями спілкування, нормами мовленнєвого етикету) [9].

Іншомовна професійна комунікативна компетентність студента - це його здатність здійснювати комунікативну мовленнєву поведінку згідно із завданнями конкретних ситуацій іншомовного спілкування, у навчанні відтворюється переважно зовнішня, знакова подібність, а не цілісний зміст професійної діяльності, пов'язаної з використанням іноземної мови. Успішність професійної діяльності у багатьох випадках залежить від рівня іншомовної комунікативної компетентності фахівця. Надійність та ефективність їх роботи залежить від того, наскільки адекватно й глибоко у загальній структурі предметно-технологічної компетентності інтегровано іншомовну мовленнєву компоненту [10, с. 44].

Для успішного оволодіння знаннями з іноземних мов майбутніми фахівцями аграрно-інженерних спеціальностей доводиться вирішувати низку проблем, які пов'язані із специфікою їх вивчення. Однією з особливостей у мовній підготовці є вивчення іноземних мов на основі теоретичних основ міжкультурної комунікації і ставлення до студента як до суб'єкта міжкультурної комунікації і як суб'єкта освітнього процесу для оволодіння сучасним професійним лексичним матеріалом та особливостями професійного іншомовного спілкування. При цьому найважливішими завданнями має бути розробка дидактичних основ організації навчальної діяльності з дисципліни «Іноземна мова за професійним спрямуванням» у вищій школі, відбір адаптованого змісту та проектування робочої програми, розробка навчально - методичного комплексу, всебічне стимулювання й активізація самоосвіти і саморозвитку здобувачів вищої освіти.

На наш погляд, важливо взяти до уваги і розгляд певних етапів реалізації педагогічних дій щодо формування у майбутніх фахівців іншомовної компетенції, базуючись на вченні Л. Дарійчук це: створення педагогічно виправданої атмосфери навчання для виявлення життєвого досвіду і білих плям, виявлення спрямованості мотивації, обсягу; співвіднесення здатності до реконструктивного реагування на педагогічне стимулювання у порівняльній характеристиці іншомовних висловлювань, використанні міжпредметних зв'язків, блоково-паралельній системі навчання; взаємодія - осмислення - освоєння граматичних форм у комунікативних ситуаціях, робота з мовними навчально-диференційованими тематичними завданнями у групі; використання узагальненого прийому ведення діалогу, забезпечення схемами і таблицями термінів, аудіювання, читання, говоріння, письмо, переклад; застосування лінгвістичних задач рівня спілкування (оцінювання, інформування, спонукання, контактування) у ситуативно-рольових іграх [11, с.7-12].

Специфіка викладання іноземної мови у закладах вищої освіти аграрно - інженерного спрямування полягає у тому, що оволодіння базовим лексико - граматичним інструментарієм дозволяє перейти до вивчення від простих до складних матеріалів за фахом. Подібне структурування курсу іноземної мови припускає, з одного боку, автономний характер навчання на кожному етапі, а з іншого - взаємозв'язок етапів навчання і досягнення цілей першого етапу, що забезпечує можливість продовження навчання на наступному етапі. Важливим на першому курсі є заповнення прогалин, повторення матеріалу й закріплення вже наявних знань, отриманих у середній школі. На цьому етапі мова залишається лише об'єктом вивчення.

На першому курсі необхідно навчити студента володіти мовою на такому рівні, щоб він міг практично користуватися нею на другому етапі. У цьому головне протиріччя й складність: на основі практичної спрямованості навчити студента мови, коли він ще повністю не усвідомив цієї практичної спрямованості, оскільки вона виявляється лише на старших курсах. Тому для більшості студентів першого курсу практична спрямованість має лише навчальний характер. Навчання іноземної мови першокурсників спрямоване на активізацію навичок усного мовлення за темами, які мають не лише навчальний, а й пізнавальний характер. На даному етапі навчання не завжди має можливість навчати бесіді за фаховими темами, оскільки студенти мають недостатньо знань зі спеціальності. Проте для більш успішного практичного засвоєння іноземної мови необхідно, щоб лексичний мінімум містив поряд із загальновживаними словами спеціальну фахову лексику. Крім того, доцільно вводити тематику дотичну до спеціальності [7].

На жаль, навчання професійно-орієнтованого спілкування відбувається протягом першого, другого курсів, коли студент ще не достатньо засвоїв матеріалу з фахових дисциплін. Тому в практиці викладання іноземних мов студентам аграрно-інженерного профілю недосконало розроблені навчальні методичні матеріали професійного спрямування з урахуванням майбутньої професійно-виробничої діяльності.

Наступна істотна особливість мовної підготовки майбутніх аграрних інженерів полягає в тому, що курс іноземної мови за професійним спрямуванням радикально відрізняється від загального курсу іноземної мови, оскільки до лексичного мінімуму повинні входити професійні терміни та технічна лексика, яка в свою чергу включає взаємопов'язані фізичні, функціональні і конструктивні параметри енергетичних засобів, сільськогосподарських машин, і термінологію, пов'язану з призначенням, будовою та принципом роботи машин і механізмів, технологією їх виробництва та процесами експлуатації [12].

А це вимагає від викладачів іноземних мов відійти від методики проведення занять згідно стандартних програм і водночас на достатньому рівні орієнтуватися в загально-технічній конструкторській документації, агротехнологічних операціях, будові та принципах роботи сільськогосподарської техніки і обладнання, що дасть можливість пов'язувати дидактичні матеріали з виробничими питаннями майбутньої професії фахівців агроінженерії. Ефективність засвоєння навчального матеріалу зумовлюється визначенням певного контексту необхідних фрагментів тексту, перекладом його на рідну мову та наданням визначення іноземною мовою, засвоєнням синонімів та антонімів із застосуванням їх в усному чи письмовому мовленні. Для наближення навчально-методичного матеріалу до професійно -виробничої тематики викладач іноземних мов має максимально збагатити професійні текстові матеріали аграрно-технічними термінами, застосовувати засоби унаочнення, організовувати інтерактивну роботу студентів та їхню взаємодію стосовно наукового наповнення професійно-технічних термінів, залучати студентів до участі в науково-практичній діяльності за тематикою майбутньої професії.

В цьому аспекті варто також відмітити і таку особливість як досконалі знання та розуміння на рідній мові основних виробничих питань своєї майбутньої спеціальності, що стосується впровадження в аграрний сектор інтенсивних агротехнологій, експлуатація й обслуговування мобільних і стаціонарних енергетичних установок та обладнання, раціональне використання тракторів, автомобілів та сільськогосподарських машин. При цьому студенти швидше засвоюють іншомовну термінологію, оскільки при демонстрації унаочнення, а ще краще відповідних фрагментів відеороликів їм простіше запам'ятати на іноземній мові марки машин, і обладнання задіяного в технологічних сільськогосподарських процесах їх будову і принцип дії. Організація пізнавальної діяльності студентів інженерного напряму, зазвичай, здійснюється з урахуванням особливостей їхнього логічного та абстрактного мислення. Н.О. Брюханова, досліджуючи проблеми підготовки майбутніх викладачів технічних дисциплін, стверджує, що поняттєво-образний компонент технічного мислення пов'язаний зі специфікою технічного матеріалу, що зазвичай пропонується в наочно-образній або абстрактно-понятійній формах, а для майбутнього інженера наявність поняттєво-образного мислення є обов'язковою. [13, с. 40].

Для підвищення ефективності засвоєння іншомовного матеріалу на заняттях з іноземної мови доцільно застосовувати схеми, технічні зображення, креслення, а також статичні та динамічні моделі машин і механізмів, моделей, які демонструють процеси їх роботи. Таким чином, застосування значного масиву спеціальних аграрно-інженерних термінів, візуальне сприйняття абстрактних іншомовних слів та дидактичних матеріалів значно покращить засвоєння нового навчального матеріалу.

Досить вагомою особливістю в сучасних умовах суцільної світової комп'ютеризації є вміння працювати з іншомовною технічною інформацією та документацію з нової сільськогосподарської техніки, набувати нових знань, підтримуючи та вдосконалюючи свій професійний рівень із використанням сучасних інформаційних технологій та глобальних світових інформаційних ресурсів. Застосування мультимедійних технологій у процесі навчання обумовлено їх високим ступенем інформативності та наочності. Внаслідок комплексного впливу на почуття, сприйняття студентів через слух та зір можна досягти більш глибокого та усвідомленого засвоєння нового матеріалу з будь - якої дисципліни, зокрема з іноземної мови. Мультимедійні технології дають можливість студентам на заняттях з іноземної мови почути правильну вимову слів, зрозуміти іноземну мову, або опинитися в проблемній ситуації та спробувати знайти вихід з неї, демонструючи своє володіння мовою. Завдяки мультимедійним технологіям на занятті можна віртуально відвідати країну, мова якої вивчається. Саме мультимедійними технологіями можна зацікавити майбутніх аграрних інженерів у процесі навчання і, тим самим, підвищити мотивацію до вивчення іноземних мов.

Вивчення іноземних мов із застосуванням мультимедійних технологій майбутні фахівці набувають навичок роботи з іншомовними джерелами для отримання інформації, перекладу іншомовної літератури. До того ж виконання професійних обов'язків передбачає усні та письмові контакти з представниками іншомовної ділової, виробничої та наукової інтелігенції, що спонукає до формування іншомовної комунікативної компетентності, вмінь усного монологічного та діалогічного мовлення з метою обміну інформацією, обговорення проблем загальнонаукового та професійно-орієнтовного характеру.

Однак, при використанні мультимедійних технологій в аграрних закладах вищої освіти існують певні проблеми, які є загальними й для інших освітніх установ. Це насамперед недостатня матеріально-технічна база, яка не дозволяє повномасштабно використовувати сучасні інформаційні технології та глобальні світові інформаційні ресурси для вивчення іноземних мов, недостатнє безкоштовне програмне забезпечення і укомплектованість відповідними науково-методичними засобами, необхідними для організації самостійної роботи, обмеженість доступу до Інтернету, особливо в сільській місцевості при організації дистанційного навчання.

У зв'язку з інтеграцією системи вищої освіти України в європейський освітній та науковий простір, визріло питання академічної мобільності здобувачів вищої освіти, яка надає їм можливість отримати сучасні знання у вищих навчальних закладах, установах та організаціях іноземних країн, а також пройти практику та стажування за кордоном на сучасних сільськогосподарських підприємствах.

Особливість такого стажування є досить вагомою для досконалого засвоєння знань з іноземних мов окремими здобувачами вищої освіти аграрно - інженерних спеціальностей. Участь у закордонних практиках, стажуваннях та програмах обміну дають студентам численні переваги. Першою і основною перевагою є занурення до мовленнєвого середовища. Студент опиняється в ситуації, коли іноземна мова оточує його всюди і він обов'язково має брати участь у спілкуванні цією мовою для розв'язання практичних завдань.

Знаходячись у мовленнєвому середовищі, студент має змогу оцінювати власні досягнення в оволодінні мовою, виходячи з практичного досвіду визначати свої слабкі сторони, поетапно працювати над вирішенням проблемних моментів і спостерігати за власним прогресом. Це значно підвищує мотивацію студентів до вивчення мови перебуваючи в країні, мова якої вивчається, допомагає студенту зняти психологічні бар'єри у спілкуванні мовою. Студент отримує впевненість у власних силах, коли переконується, що носії мови його розуміють, а він, можливо навіть з деякими труднощами розуміє їх, що найбільше сприяє встановленню і підтримуванню необхідних контактів з іншими людьми. Саме таку ситуацію важливо сприймати за основну особливість формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх інженерів агропромислового комплексу.

Стажування за кордоном - це один із різновидів освітніх програм, які дуже популярні в усьому світі. Ті, хто приймають участь в таких програмах, не тільки здобувають практичні навички, але й мають більше шансів в реалізації своїх амбіційних планів як в іншій країні, так і у себе на батьківщині. Крім того, однією з переваг закордонного стажування є вивчення або удосконалення знання іноземної мови тієї країни де проходить стажування. Взагалі студенти, які пройшли стажування за кордоном викликають довіру роботодавців, мають високий рівень конкурентоспроможності. Подібні кандидатури при пошуку роботи після закінчення закладу вищої освіти більш затребувані у себе на батьківщині, а також мають можливість працевлаштування в компаніях за кордоном. Вони мають багатий досвід спілкування з людьми іншої культури, а також стають носіями цінних професійних навичок і корисних для бізнесу та міжнародних зв'язків. Закордонне стажування не є обов'язковою освітньою програмою для засвоєння іноземних мов, але тим не менше для проходження відбору вже необхідно мати елементарні знання для іншомовного спілкування.

Зате при поверненні із закордонного стажування, в залежності від терміну перебування, здобувачі вищої освіти мають досить високий рівень знань з іноземної мови, які зможуть впроваджувати у своїй подальшій професійно- виробничій діяльності.

Вивчення іноземних мов за професійним спрямуванням є частиною великої та багатогранної проблеми - проблеми підвищення іншомовної комунікативної компетенції випускників аграрних закладів вищої освіти, яка має вирішуватися в рамках мовної політики, що включає нормативно -правове забезпечення та науково-дослідний супровід.

Особливості іншомовної комунікативної компетенції розглядають як порівняно стійку інтегративну характеристику освіченості суб'єкта іншомовної діяльності, яка дає змогу фахівцеві реалізовувати під час загальнокультурної і професійної діяльності набуті іншомовні знання й уміння, а також використовувати узагальнені способи комунікативної діяльності в умовах реалізації професійних функцій.

Висновки

Таким чином, узагальнюючи вищевикладене, варто зазначити, що процес формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх інженерів агропромислового комплексу має певні особливості. Успіх засвоєння знань з іноземних мов за професійним спрямуванням залежить від того, наскільки викладачі іноземних мов готові до запровадження новітніх технологій з використанням сучасних засобів навчання, як вдало вони врахують особливості іншомовної підготовки при підборі навчально-методичного та дидактичного матеріалу, засобів інформатизації та інших освітніх комунікацій для організації освітнього процесу на високому професійному та організаційно - методичному рівні.

Актуальною залишається проблема розробки і теоретичного обґрунтування наукових підходів формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрно-інженерних спеціальностей у процесі фахової підготовки, що є перспективним напрямом нашого дослідження і потребує подальшого вивчення та запровадження в освітній процес системи вищої освіти.

Література

1. Зеленін Г.І. Теоретичні і методичні засади іншомовної професійної підготовки майбутніх викладачів технічних дисциплін. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук (доктора наук) за спеціальністю 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти». Українська інженерно-педагогічна академія, Харків, 2021.

2. Гавриляк Л.Ю., Комунікативна компетентність як складова професійної підготовки сучасного фахівця. Науковий журнал «АОГОЕ. Мистецтво наукової думки» * No 3, 2019 с. 10-73.

3. Куницына В.Н., Казаринова Н.В., Погольша В.М. Межличностное общение // Учебник для вузов. Спб.: Питер, 2001. 544 с.

4. Ашиток Н.І. Формування комунікативної компетенції як складової професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів // Молодь і ринок: щомісячний науково- педагогічний журнал. 2012. № 4 (87). С. 92-96.

5. Шарова Т.М. Формування комунікативно-діалогічної компетентності студентів- філологів / Т.М. Шарова, С.В. Шаров, О.В. Бородихіна // Науковий Вісник міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. Вип. 29. Том 1. Одеса, 2017. С. 74 - 76.

6. Секрет І.В. Іншомовна професійна компетентність: проблема визначення / І.В. Секрет // Зб. наук. пр. Бердян. держ. пед. ун-ту (Педагогічні науки). Бердянськ: БДПУ, 2010. № 2. 312 с.

7. Ганніченко Т.А., Жебко О.О Використання міждисциплінарної інтеграції у формуванні іншомовної професійної компетентності студентів аграрного профілю. «Young Scientist» * № 4.1 (44.1), 2017, С. 5-8.

8. Оценка качества профессионального образования. Доклад 5, Май 2001 / Под общ. ред. В.И. Байденко, Дж.Ван Зантворта.- М: Исслед. центр проблем качества подготовки специалиствов, 2001.- 186 с.

9. Дементьєва Т.І. Формування комунікативної компетенції студентів-іноземців підготовчих факультетів у процесі навчання.: автореф. канд. пед. наук 13.00.09.-Х: Ірайлев Є.М., 2005. 18 с.

10. Тенищева В.Ф. Интегративно-контекстная модель формирования профессиональной компетенции: автореф. дис.... д-ра пед. наук: 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / В. Ф. Тенищева. М., 2008. 44 с.

11. Дарійчук Л.П. Педагогічні умови формування комунікативних умінь у студентів негуманітарних спеціальностей засобами англійської мови: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук: 13.00.01. Миколаїв, 2009. 20 с.

12. Тітова О.А. Проблеми та перспективи навчання іноземної мови майбутніх інженерів засобами інформаційно-комунікаційних технологій / О.А. Тітова // Мови у відкритому суспільстві: проблеми міжкультурного спілкування: матеріали Х міжнар. наук.-практ. конф. (1819 жовтня 2013 р.) / Чернігівський нац. пед. ун-т ім. Т.Г. Шевченка.- Чернігів, 2013. С. 337-341.

13. Брюханова Н.А. Методика обучения будущих преподавателей технических дисциплін проектированию дидактического материала: дис. канд. пед. наук: 13.00.02 / Н.А. Брюханова. Харьков, 2002. 472 с.

References

1. Zelenin, H.I. (2021). Teoretychni i metodychni zasady inshomovnoi profesiinoi pidhotovky maibutnikh vykladachiv tekhnichnykh dystsyplin [Theoretical and methodological principles of foreign language training of future teachers of technical disciplines]. Candidate's thesis. Kharkiv: Ukrainska inzhenerno-pedahohichna akademiia [in Ukrainian].

2. Havryliak, L.Iu. (2019). Komunikatyvna kompetentnist yak skladova profesiinoi pidhotovky suchasnoho fakhivtsia. [Communicative competence as a component of professional training of a modern specialist]. Naukovyi zhurnal «AOrOL. Mystetstvo naukovoi dumky» - Scientific Journal «AOrOL. The Art of Scientific Thought», 3, 10-73 [in Ukrainian].

3. Kunytsyna, V.N., Kazarynova, N.V., & Poholsha, V.M. (2001). Mezhlychnostnoe obshchenye [Interpersonal communication]. Pyter [in Russian].

4. Ashytok, N.I. (2012). Formuvannia komunikatyvnoi kompetentsii yak skladovoi profesiinoi pidhotovky maibutnikh sotsialnykh pedahohiv [Formation of communicative competence as a warehouse professional training of future social teachers]. Molodi rynok: shchomisiachnyi naukovo- pedahohichnyi zhurnal - Youth and the Market: a Six-Month Scientific and Pedagogical Journal, 4 (87), 92-96 [in Ukrainian].

5. Sharova, T.M., Sharov, S.V., & Borodykhina, O.V. (2017). Formuvannia komunikatyvno- dialohichnoi kompetentnosti studentiv-filolohiv [Formation of communicative-dialogical competence of students-philologists]. Naukovyi Visnyk mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Ser.: Filolohiia - Scientific Bulletin of the International Humanities University. Ser.: Philology, 29 (1), 74 - 76. Odesa [in Ukrainian].

6. Sekret, I.V. (2010). Inshomovnaprofesiina kompetentnist: problema vyznachennia [Foreign language professional competence: the problem of definition]. Berdiansk: BDPU, 2 [in Ukrainian].

7. Hannichenko, T.A., & Zhebko, O.O. (2017). Vykorystannia mizhdystsyplinarnoi intehratsii u formuvanni inshomovnoi profesiinoi kompetentnosti studentiv ahrarnoho profiliu [The use of interdisciplinary integration in the formation of foreign language professional competence of agricultural students]. «YoungScientist», 4.1 (44.1), 5-8 [in Ukrainian].

8. Baydenko, V.I., & Zantvort, Dj.Van (Eds.). (2001). Otsenka kachestva professionalnogo obrazovaniya. [Evaluation of the quality of vocational education]. Issled. tsentr problem kachestva podgotovki spetsialistvov: Doklad 5, May 2001 - Research Center for Quality Problems in Specialist Training: Report 5, May 2001. M: [in Russian].

9. Dementieva, T.I. (2005). Formuvannia komunikatyvnoi kompetentsii studentiv-inozemtsiv pidhotovchykh fakultetiv u protsesi navchannia [Formation of the communicative competence of students of foreign-training faculties in the process of training]. Extended abstract of Candidate's thesis. Kh.: Irailev, Ye.M. [in Ukrainian].

10. Tenischeva, V.F. (2008). Integrativno-kontekstnaya model formirovaniya professionalnoy kompetentsii [Integrative-contextual model of formation of professional competence]. Extended abstract of Doctor's thesis. M.: [in Russian].

11. Dariichuk, L.P. (2009). Pedahohichni umovy formuvannia komunikatyvnykh umin u studentiv nehumanitarnykh spetsialnostei zasobamy anhliiskoi movy [Pedagogical conditions of formation of communicative skills at students of non-humanitarian specialties by means of English language]. Extended abstract of Candidate's thesis. Mykolaiv [in Ukrainian].

12. Titova, O.A. (2013). Problemy ta perspektyvy navchannia inozemnoi movy maibutnikh inzheneriv zasobamy informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii [Problems and prospects of teaching a foreign language to future engineers by means of information and communication technologies]. Proceedings from MIIM: X Mizhnar. Nauk.-Prakt. Konf.: Movy u vidkrytomu suspilstvi: problemy mizhkulturnoho spilkuvannia - X International Scientific-Practical Conference Languages in an open society: problems of intercultural communication. (pp. 337-341). Chernihiv: Chernihivskyi nats. ped. un-t im. T. H. Shevchenka [in Ukrainian].

13. Bryuhanova, N.A. (2002). Metodika obucheniya buduschih prepodavateley tehnicheskih distsiplin proektirovaniyu didakticheskogo materiala [Methods of teaching future teachers of technical disciplines to design didactic material]. Candidate's thesis. Harkov [in Russian].

Размещено на Allbest.ru