Поняттєве розмежування категорій "компетентність" і "компетенція" у контексті підготовки здобувачів ступеня доктора філософії

Размещено на http://allbest.ru

Класичний приватний університет

Поняттєве розмежування категорій «компетентність» і «компетенція» у контексті підготовки здобувачів ступеня доктора філософії

Дерстуганова Наталя Вікторівна кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри освіти та управління навчальним закладом

м. Запоріжжя

Анотація

Запровадження компетентностей як цільового освітнього орієнтира підготовки здобувачів ступеня доктора філософії поставило перед вітчизняною системою освіти ряд важливих питань, серед яких - формування відповідного термінологічного поля, провідними дефініціями якого виступають «компетентність» і «компетенція».

Враховуючи, що витоки компетентнісного підходу адресують нас до англомовних джерел, у представленому дослідженні розглянуто підходи до визначення змісту означених дефініцій та їх поняттєвого розмежування у сучасних україномовних та англомовних джерелах.

Аналіз словникової та сучасної наукової літератури засвідчив, що на сьогодні відсутній єдиний підхід щодо трактування понять «компетентність» і «компетенція» в україномовних та «competence» і «competency» - в англомовних джерелах.

Наведено варіанти перекладу дефініцій «компетентність», «компетенція», «competence» і «competency» у вітчизняних педагогічних українсько-англійських та англо-українських словниках, що свідчить про відсутність єдиної точки зору щодо перекладу означених термінів.

Розглянувши сучасні наукові підходи щодо поняттєвого розмежування дефініцій «компетентність» і «компетенція» в україномовних та «competence» і «competency» - в англомовних джерелах, дійшли висновку, що переважна більшість науковців аргументують необхідність такого розмежування, хоча в англомовних наукових джерелах зустрічаються й протилежні точки зору.

Вітчизняні науковці, як і більшість світової наукової спільноти, вважають за необхідне чітке окреслення змісту провідних дефініцій компетентнісно орієнтованої освіти «компетентність» і «компетенція» та їхнє поняттєве розмежування.

У контексті нашої наукової розвідки пропонуємо компетенцію розуміти як наперед задану соціальну вимогу (норму) до освітньої підготовки здобувача вищої освіти ступеня доктора філософії, необхідну для його подальшої успішної діяльності в навчальній або професійній сферах.

Ключові слова: компетентність, компетенція, поняттєве розмежування.

Abstract

Conceptual distinction of categories "competence" and "competency" within the training of phd students

Derstuganova Nataliia Viktorivna Candidate of Pedagogical Sciences, of the Department of Education and Management of the Classical Private University, Zaporizhzhia

The implementation of competencies as a target educational direction for the preparation of candidates for the degree of Doctor of Philosophy has created a number of important questions to the national education system, including the formation of an appropriate terminological area with “competence” and “competency” as leading definitions.

Taking into consideration that the origin of the competence approach refers us to English-language sources, the presented research considers approaches to determining the content of these definitions and their conceptual distinction in modern Ukrainian and English sources.

An analysis of dictionary and modern scientific literature has shown that today there is no the only generally accepted approach to the interpretation of the concepts "competence" and "competency" in Ukrainian and "competence" and "competency" - in English sources. Variants of translation of definitions "компетентність", "компетенція", "competence" and "competency" are offered in national pedagogical Ukrainian- English and English-Ukrainian dictionaries.

Those definitions indicate the lack of a single point of view on the translation of these terms. Considering modern scientific approaches to the conceptual distinction between the definitions of "компетентність" and "компетенція" in Ukrainian and "competence" and "competency" in English sources, we concluded that the vast majority of scholars argue for making a distinction between these terms, but in English scientific sources we can also find another points of view. National scientists, like most of the world scientific community, consider it necessary to clearly delineate the content of the leading definitions of competency-oriented education "competence" and "competency" and their conceptual distinction. In the context of our scientific research, we offer to interpret the competence as a predetermined social requirement (norm) for the educational preparation of a PhD student, necessary for his/her further successful realization in educational or professional activities.

Keywords: competence, competency, conceptual distinction.

Вступ

Постановка проблеми. Перед вітчизняною системою освіти, орієнтованою на входження в європейській освітній простір і впровадження компетентностей як цільового освітнього орієнтира підготовки здобувачів нової формації, постало питання формування чіткого термінологічного базису, необхідного для досягнення визначених цілей у дефініціях, притаманних компетентінсному підходу.

Дефініції «компетентність» і «компетенція» - змістоутворюючі (провідні) в компетентнісно орієнтованій парадигмі сучасної освіти. Будучи широко використовуваними як у вітчизняному, так і у зарубіжному освітньому дискурсі, термінами «компетентність» і «компетенція» водночас залишаються неоднозначними. Результатом численних досліджень ґенези та змісту цих понять стала наявність у сучасній педагогічній теорії значної кількості визначень цих термінів, окреслені межі яких не збігаються. Відсутність єдиного розуміння змісту цих понять залишає дискусійним і питання про поняттєве розмежування цих дефініцій. Відтак, у контексті підготовки здобувачів ступеня доктора філософії виникає необхідність дослідження сучасного стану проблеми поняттєвого розмежування дефініцій «компетентність» та «компетенція» у вітчизняному та зарубіжному освітньому просторі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню питання поняттєвого розмежування дефініцій «компетентність» та «компетенція» приділили увагу Н. Бібік, М. Волікова, П. Коляса, С. Куликовський, О. Марущак, О. Морозова, В. Нечай-Велкова, С. Сисоєва, А. Чорний, М. Салман (Mohammad Salman), Ш. Гані (Showkat Ganie), І. Салем (Imran Saleem), Е. Холмс (Andrew Holmes), М. Туїн (Marc Polman Tuin), С. Тернет (Sophie Turner), Г. Рашидова (Gulnoza Rashidova), М. Аріфін (Muhammad Aiman Bin Arifin).

Проте, незважаючи на значну кількість наукових розвідок у даному напрямку, проблема диференціації понять «компетентність» і «компетенція» у вітчизняному та зарубіжному освітньому просторі залишається дискусійною та потребує подальшого наукового осмислення.

Мета статті - проаналізувати сучасний стан проблеми поняттєвого розмежування дефініцій «компетентність» та «компетенція» у вітчизняному та зарубіжному освітньому просторі.

Виклад основного матеріалу

Прагнучи уникнути помилкових висновків і побудувати своє бачення на міцному теоретичному підґрунті, уважаємо за необхідне передусім звернутися до словниково-довідникових джерел. Виходячи з того, що дефініції «компетентність» і «компетенція» іншомовного походження, логічно розпочати аналіз їх змісту з розгляду тлумачень, запропонованих у словниках іншомовних слів.

Згідно зі «Словником іншомовних слів» (уклад. С. Морозов, Л. Шкарапута), слово «компетентність» походить від латинського competens (competentis), що перекладається як «належний», «відповідний» та означає поінформованість, обізнаність, авторитетність [1, с. 282]. У «Словнику іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання» (С. Бибик, Г. Сюта) досліджуваний термін представлено наступним чином: «Компетентний - 1. Який має достатні знання в якій-небудь галузі; який з чим- небудь добре обізнаний; тямущий; кваліфікований. 2. Який має певні повноваження; повноправний, повновладний» [2, с. 302].

За «Словником іншомовних слів» (уклад. С. Морозов, Л. Шкарапута), термін «компетенція» походить від латинського competentia, від competo - взаємно прагну; відповідаю, підходжу) та означає коло повноважень якої- небудь організації, установи або особи; коло питань, в яких дана особа має певні повноваження, знання, досвід [1, с. 282]. Аналогічне тлумачення терміна подане й у «Словнику іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання» (С. Бибик, Г. Сюта): «Компетенція - 1. Добра обізнаність із чим-небудь. 2. Коло повноважень якої-небудь організації, установи або особи» [2, с. 302].

Підсумовуючи вказане вище, зазначимо: 1) обидва терміна латинського походження; 2) в обох виданнях дефініція «компетентність» тлумачиться як: поінформованість, обізнаність, авторитетність, кваліфікованість, достатність знань в якій-небудь галузі, але у «Словнику іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання» (С. Бибик, Г. Сюта) слово «компетентний» має й інше значення: такий, що «має певні повноваження; повноправний, повновладний» [2, с. 302]; 3) термін «компетенція» у «Словнику іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання» (С. Бибик, Г. Сюта) у першому значенні представлено як обізнаність із чим-небудь, тоді як у другому значенні того ж видання та «Словнику іншомовних слів» (уклад. С. Морозов, Л. Шкарапута) слово «компетенція» тлумачиться як «коло повноважень якої-небудь організації, установи або особи», що є близьким за змістом до трактування терміна «компетентність» у другому значенні в «Словнику іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання» (С. Бибик, Г. Сюта), що унеможливлює чітке змістове розмежування досліджуваних дефініцій.

Зважаючи на те, що витоками компетентнісного підходу є північ Сполучених Штатів [3, с. 37], а вперше поняття «компетентність» як багатовимірний феномен було представлено британським психологом Дж. Равеном (John Raven) у роботі «Компетентність у сучасному суспільстві: прояв, розвиток і реалізація» («Competence in modern society: Its identification, development and release») [4], вважаємо доцільним розглянути тлумачення термінів «компетентність» і «компетенція» («competence» і «competency»), поданих в англомовних словниках.

Серед пояснень слова «competence» у словнику «Longman Dictionary of Contemporary English» (LDOCE) зазначено: здатність робити щось добре; формальна навичка, необхідна для виконання певної роботи [5]; варіанти тлумачення терміна «competency» відсутні.

У словнику «Cambridge Dictionary» подано пояснення тільки терміна «competency» - важлива навичка, необхідна для виконання роботи [6].

Згідно зі словником «Oxford Learner's Dictionaries», слова «competence» і «competency» є тотожними й перекладаються як «компетентність (в чому-небудь, у виконанні чого-небудь) здатність робити щось добре» [7].

У словнику «Merriam Webster» зазначено: перші відомості щодо вживання терміна «competency» належать до 1600 року; тлумачення цієї дефініції презентовано як «1. володіння достатніми знаннями чи навичками; 2. конкретна сфера компетенції». Перше відоме використання слова «competence», на думку укладачів американського словникового видання, відбулося пізніше на 40 років, ніж терміна «competency» - у 1640 р.; пояснення сутності дефініції «competence» розкрито як: «1. Якість чи стан компетенції; 2. Важливі накопичення для потреб та полегшення життя). Звернемо увагу на те, що у цьому словниковому виданні терміни «competence» і «competency» подані також як синоніми [8].

Представлений огляд поважних англомовних словникових видань, на жаль, не дозволив нам чітко конкретизувати та розмежувати поняття «компетентність» і «компетенція»: у словниках «Longman Dictionary of Contemporary English» та «Cambridge Dictionary» представлено лише по одній із досліджуваних дефініцій, причому пояснення слова «competence», наведене укладачами «Cambridge Dictionary», ідентичне до одного з варіантів трактування терміна «competency», запропонованого у виданні LDOCE у значенні «важлива (необхідна) навичка для виконання роботи».

Поширення компетентнісно орієнтованої освіти в британських, європейських та американських університетах та наявність численних трактувань дефініцій «компетентність» і «компетенція» призвели, на думку британських учених Е. Холмс (Andrew Holmes), М. Туїн (Marc Polman Tuin), С. Тернет (Sophie Turner) до того, що «педагоги мають багато тлумачень і розумінь значень цих термінів, коли вони застосовані до їхньої власної практики викладання та оцінювання» [9].

Прагнучи дослідити поняттєве розмежування досліджуваних дефініцій в англомовній літературі та уникнути різночитань при вивченні англомовної педагогічної літератури, вважаємо за необхідне приділити увагу огляду варіантів перекладу дефініцій «компетентність» і «компетенція» (відповідно й термінів «competence» і «competency»), поданих у вітчизняних педагогічних українсько-англійських та англо-українських словниках.

В «Англо-українському словнику освітньої лексики» (уклад. Л. Вергун) досліджувані терміни пояснені як: «competence - компетентність, обізнаність»; «competency - компетенція (сукупність необхідних знань та вмінь)» [10, с. 13].

Іншої точки зору дотримуються укладачі словника «Українсько-англійський та англо-український словник термінів вищої освіти» (В. Корбутяк, М. Малиновська), пропонуючи терміни «competence» і «competency» як синоніми до слова «компетенція»: «Компетенція / компетенції (Competence, competency / competences, competencies) - надані (наприклад, нормативно-правовим актом) особі (іншому суб'єкту діяльності) повноваження, коло її (його) службових і інших прав й обов'язків», додають зауваження: «Слід відрізняти поняття компетенції / компетенцій від компетентності / компетентностей як набутих реалізаційних здатностей особи» [11, с. 92].

В «Українсько-англійському навчальному словнику з педагогіки» (Н. Авшенюк, Ю. Прохур) презентовано третій варіант перекладу досліджуваних дефініцій: термін «компетентність - (добра обізнаність із чимось)» перекладено як «competence; competency; expertise»; слово «компетенція» - (коло повноважень; комісії; підлегла галузь) перекладено як «competence» [12, с. 211]. Отже, згідно із цим виданням термін «competence» може бути перекладено і як «компетентність», і як «компетенція».

Аналіз запропонованих варіантів перекладу термінів «компетентність» і «компетенція», у педагогічних українсько-англійських та дефініцій «competence» і «competency» в англо-українських словниках свідчить про відсутність єдиного підходу щодо тлумачення змісту означених термінів, більш того, обидва терміни й «competence», і «competency» залежно від словникового видання, інтерпретуються і як «компетентність», і як «компетенція», що, безумовно, ускладнює дослідження англомовних джерел педагогічної тематики.

Щодо синонімії понять «компетенція» і «компетентність» в англійській мові застерігають І. Чеботарьова: «в англомовних толкових словниках поняття «competency» та «competence» являються абсолютно тотожними та означають можливість робити щось успішно або ефективно» [13, с. 287-288] та А. Чорний: «у науковому вжитку разом із поняттям “компетенція” вживають й “компетентність”, дуже часто їх вживають як синоніми (зокрема, в англійській мові). Це створює певну плутанину щодо вживання цих понять» [14, с. 335].

На думку І. Чеботарьової, розбіжності в тлумаченні поняття «competency», пов'язані не лише з різним перекладом понять «competence» та «competency» у вітчизняній літературі, але й з різночитанням поняття «competency» в англомовних наукових джерелах. Трактування «компетентність» різниться з точки зору американського та британського підходів. Американські вчені розглядають «компетентність» як характеристики індивіда для компетентного виконання професійної діяльності, а британські як властивості самої діяльності [13, с.287-288].

У підсумку зазначимо, дефініції «компетентність» і «компетенція» потрапили у сучасний освітній дискурс як змістоутворюючі дефініції компетентнісного підходу з англомовних джерел, не будучи однозначно визначеними у своїх тлумаченнях, що спричинило певні складнощі та, у свою чергу, стимулювало учених різних країн приділити значну увагу ретельному вивченню та окресленню змістового наповнення цих термінів.

Так, професор М. Криштанович, підкреслює складність вивчення поняття «компетенція», яка полягає в тому, що кожен вид діяльності активізує появу власного рівня формування професійно-педагогічної компетентності викладача ЗВО [15, с. 105].

Н. Нагорна робить висновок, що «„компетенції” притаманні такі характеристики як: знання, уміння, обізнаність з чимось, досвід, фахова відповідність, а також здібності (вміння) для виконання конкретної діяльності. термінологічний компетенція освіта

А „компетентність” - це можливість та ефективність її виконання». Узагальнюючи погляди дослідників, Н. Нагорна констатує: «1) компетенції призначаються людині, в залежності від її соціального і професійного статусу, ступеня освіченості, досвіду роботи тощо; 2) компетентність набувається особистістю в період її роботи в процесі придбання соціального, професійного і життєвого досвіду; 3) компетентність ніяк не може бути сформована без набуття необхідних компетенцій; 4) ефективну реалізацію компетенцій гарантує відповідний рівень компетентності професіонала, в той же час, вміст компетенції значною мірою обумовлює рівень і темп розвитку компетентності» [3, с. 39].

«Встановлюючи співвідношення між поняттями “компетенція” й “компетентність”, - пише дослідник П. Коляса, - зазначаємо необхідність їх розмежування. Зважаючи на те, що компетенція визначається певною організацією чи установою, як наперед задана вимога до знань, умінь, навичок, якими повинен володіти фахівець певної галузі, для успішної професійної діяльності, а компетентність, в свою чергу, є надбанням майбутнього фахівця і визначає його професійний рівень, як наслідок навчання, та здатності застосувати їх та практичного досвіду в процесі здійснення професійної діяльності. Компетенція пов'язана з певним видом діяльності, тоді як компетентність - з особистістю, з її якостями та здібностями. Таким чином, на основі аналізу співвідношення понять “компетентність” та “компетенція” робимо висновки, що компетенція - це поставлена вимога до підготовки фахівця, щодо знань та досвіду діяльності у певній сфері. В свою чергу компетентність - володіння майбутнім фахівцем компетенцією, що виявляється в ефективній професійній діяльності та містить особисте ставлення фахівця до неї» [16, с. 167-168].

А. Чорний також наголошує на необхідності розрізнення понять «“компетенція” і “компетентність”, оскільки компетентність, на відміну від компетенції (що містить ключові поняття “знання”, “уміння” та “навички” тощо), які передбачають дію людини за стандартною ситуацією, охоплює елемент готовності до ситуації через особистісну характеристику людини, через перехід від якості знання до якості діяльності, яка може бути нестандартною. І тому за своєю сутністю поняття “компетентність” є значно ширшим від поняття “компетенція”» [13, с. 330]. Щодо співвідношення досліджуваних дефініцій, дослідник констатує «необхідність їх розмежування. Компетенція визначається певною організацією, установою, державою як наперед задана вимога до знань, умінь, навичок, якими повинна володіти особистість, для успішної діяльності в межах тієї галузі, де це буде здійснюватися. Компетентність, у свою чергу, є надбанням самої особистості, визначає якісний рівень, засвоєння внаслідок навчання знань, умінь, навичок і здатності застосувати їх на основі власного досвіду під час певної діяльності. Компетенція пов'язана з певною галуззю, тоді як компетентність - з особистістю, з її внутрішніми якостями та здібностями» [13, с. 331-332].

Важливою для нас є думка академіка НАПН України Н. Бібік: «Компетенція на відміну від компетентності як особистісного утворення - відчужена від суб'єкта, наперед задана соціальна норма освітньої підготовки учня, вчителя, іншого спеціаліста, необхідна для його якісної продуктивної діяльності в певній сфері. Результатом набуття компетенцій є компетентність, що передбачає особистісну характеристику, ставлення до предмета діяльності. Компетенції виводяться як реальні вимоги до засвоєння учнями, студентами сукупності знань, способів діяльності, досвіду ставлення до певної галузі, якостей особистості, яка діє в певному соціумі. Вони втілені в Державних стандартах освіти, програмах, критеріях навчальних досягнень освітньо- кваліфікаційних характеристиках підготовки вчителя тощо. Ознакою компетенцій є їхній специфічний предметний або загальнопредметний характер, що дає змогу визначити пріоритетні сфери формування (освітні галузі, навчальні предмети, змістові лінії)» [17, с. 52].

Зовсім протилежна точка зору щодо поняттєвого розмежування дефініцій «компетентність» і «компетенція» представлена індійськими науковцями (М. Салман (Mohammad Salman), Ш. Гані (Showkat Ganie), І. Салем (Imran Saleem)) у роботі «Поняття компетентності: тематичний огляд та обговорення»: «обидва терміни «компетентність» і «компетенція» передають одне й те саме повідомлення, індивідуальні характеристики (тверді чи м'які), що ведуть до видатної продуктивності (видимої чи невидимої) або досягнення стандарту чи еталону» [18].

Отже, виокремлені особливості трактування досліджуваних дефініцій та різні погляди науковців на проблему їх змістового розмежування, дають можливість якнайглибше зрозуміти сутність порушеної проблеми та сфокусуватися на розв'язанні порушених питань.

Так, свій погляд на розв'язання проблеми поняттєвого розмежування термінів «компетенція» і «компетентність» пропонує колектив британських учених у роботі «Компетентність і компетентнція у вищій школі, прості терміни зі складним значенням: теоретичні та практичні питання для викладачів та оцінювачів університетів, що впроваджують компетентнісно орієнтоване навчання (КОН)» («Competence and competency in higher education, simple terms yet with complex meanings: Theoretical and practical issues for university teachers and assessors implementing Competency-Based Education (CBE)»): «Педагогічний колектив повинен проводити час за колективним обговоренням того, як вони розроблятимуть автентичні процеси та процедури оцінювання для того, щоб бути здатними оцінити компетенції, які вони вважають за необхідне застосувати до програм навчання, якими вони послуговуються, та визначити різні рівні навчання в кожній програмі. Тому у обов'язковому порядку рекомендуємо перед впровадженням будь-якої компетенції до навчальної програми або будь-якого оцінювання, що передбачає демонстрацію компетентності учня, ретельно обговорити та узгодити спільне розуміння та визначення термінів серед усього персоналу, залученого до викладання та оцінювання». Автори підкреслюють: «Введення будь-якої форми компетентнісно орієнтованої освіти до навчальної програми - це не просто питання переписування та перевірки існуючих програм навчання» [19].

Вважаємо, що дефініції «компетентність» та «компетенція», як провідні в компетентнісно орієнтованій парадигмі сучасної освіти, потребують чіткого окреслення їх змісту та диференціації.

З боку нашої держави зроблено певні кроки для врегулювання цього питання: на законодавчому рівні визначено термін «компетентність» як «здатність особи успішно соціалізуватися, навчатися, провадити професійну діяльність, яка виникає на основі динамічної комбінації знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей» у статті 1 (п. 13) Закону України «Про вищу освіту» (2014 р.) [20] та як «динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність» у статті 1 (п. 15) Закону України «Про освіту» (2017 р.) [21].

На жаль, юридично вивіреного формулювання терміну «компетенція» у вищезгаданих законах не визначено, але ця дефініція використовується у тексті обох законів таким чином, що не лишає сумніву в поняттєвому розмежуванні слів «компетентність» і «компетенція».

У нашому дослідженні пропонуємо компетенцію розуміти як наперед задану соціальну вимогу (норму) до освітньої підготовки здобувача ступеня доктора філософії, необхідну для його подальшої успішної реалізації в навчальній або професійній діяльності.

Висновки

Враховуючи, що дефініції «компетентність і компетенція» - змістоутворюючі (провідні) в компетентнісно орієнтованій парадигмі сучасної освіти й останніми роками постійно перебували в центрі уваги світової наукової спільноти, цілком зрозуміло, що на сьогодні накопичена велика кількість визначень цих термінів у вітчизняній та закордонній педагогічній теорії.

Здійснений аналіз словникової та сучасної наукової літератури дозволяє констатувати, що на сьогодні відсутній єдиний підхід щодо трактування понять «компетентність» і «компетенція» в україномовних джерелах та «competence» і «competency» - в англомовних.

Огляд варіантів перекладу дефініцій «компетентність» і «компетенція» (відповідно й термінів «competence» і «competency»), поданих у вітчизняних педагогічних українсько-англійських та англо-українських словниках засвідчив відсутність єдиної точки зору щодо тлумачень змісту означених термінів; слова «competence» і «competency» в різних словникових виданнях інтерпретуються і як «компетентність», і як «компетенція», що ускладнює дослідження англомовних джерел педагогічної тематики.

Зіставивши погляди науковців щодо необхідності поняттєвого розмежування дефініцій «компетентність» і «компетенція» в україномовних джерелах та «competence» і «competency» в англомовних, дійшли висновку, що у сучасній науковій літературі відсутня єдина точка зору із цього питання: переважна більшість науковців аргументують необхідність такого розмежування, хоча в англомовних наукових джерелах зустрічаються і протилежні підходи.

Вітчизняні науковці, як і більшість світової наукової спільноти, вважають за необхідне чітке окреслення змісту провідних дефініцій компетентнісно орієнтованої освіти та їх поняттєве розмежування.

Насамкінець зазначимо, що проблема поняттєвого розмежування термінів «компетентність» і «компетенція» у контексті підготовки здобувачів ступеня доктора філософії є актуальною і потребує більш глибокого наукового осмислення шляхів її вирішення з позицій нагальних потреб сучасної практики - упорядкування перекладу термінів «компетентність» і «компетенція» та відповідно дефініцій «competence» і «competency» в українсько-англійських та англо-українських словниках освітньої лексики тощо.

Література

1. Словник іншомовних слів / уклад.: С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. К. : Наук. думка, 2000. 680 с.

2. Бибик С. П., Сюта Г. М. Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання / За ред. С. Я. Єрмоленко. Харків: Фоліо, 2006 623 с.

3. Нагорна Н. Змістова характеристика поняття фахова компетентність // Педагогічні науки. 2019. № 73. С. 36-42.

4. Raven John. Competence in modern society: Its identification, development and release - January 1, 1984, 251 pages

5. Longman Dictionary of Contemporary English (LDOCE) https://www.ldoceonline.com

6. Cambridge Dictionary. https://dictionary.cambridge.org

7. Oxford Learner's Dictionaries. https://www.oxfordlearnersdictionaries.com

8. Merriam Webster. https://www.merriam-webster.com

9. Holmes, Andrew & Polman Tuin, Marc & Turner, Sophie. (2021). Competence and competency in higher education, simple terms yet with complex meanings: Theoretical and practical issues for university teachers and assessors implementing Competency-Based Education (CBE). Educational Process International Journal. 10. 10.22521/edupij.2021.103.3.

10. Англо-український словник освітньої лексики. Близько 4 000 слів і словосполучень / Уклад. Л. Вергун. Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. 184 с.

11. Корбутяк В. І. Малиновська М.Ф. Українсько-англійський та англо-український словник термінів вищої освіти. Рівне: НУВГП, 2018. 145 с.

12. Українсько-англійський навчальний словник з педагогіки: словник /

Авшенюк Н.М., Прохур Ю.З. К.: Педагогічна думка, 2013. 512 с.

13. Чеботарьова І. О. Етимологія поняття компетентність в англомовних джерелах/

І. О. Чеботарьова // Наукові записки кафедри педагогіки. 2015. Вип. 38. С. 278-291.

14.Чорний А. Результати порівняльного аналізу поглядів вітчизняних і зарубіжних учених на поняття «професійна компетентність» // Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія : Психологічні науки. 2019. № 2. С. 326-341.

15. Криштанович М. Ф. Роль і значення категорій «компетенція» і «компетентність» у процесі дослідження підготовки викладача закладу вищої освіти // Інноваційна педагогіка. 2019. Вип. 9(1). С. 104-107.

16. Коляса П. Дефінітивний аналіз понять «компетентність» та «компетенція» в процесі дослідження їх формування у майбутніх фахівців професійної освіти в галузі комп'ютерних технологій // Молодь і ринок. 2019. № 5. С. 165-170.

17. Бібік Н. М. Переваги і ризики запровадження компетентнісного підходу в шкільній освіті // Український педагогічний журнал. 2015. Вип. 1. С. 47-58.

18. Salman, Mohammad & Ganie, Showkat & Saleem, Imran. (2020). The concept of competence: a thematic review and discussion. European Journal of Training and Development. ahead-of-print. 10.1108/EJTD-10-2019-0171.

19. Holmes, Andrew & Polman Tuin, Marc & Turner, Sophie. (2021). Competence and competency in higher education, simple terms yet with complex meanings: Theoretical and practical issues for university teachers and assessors implementing Competency-Based Education (CBE). Educational Process International Journal. 10. 10.22521/edupij.2021.103.3.

20.Закон України «Про вищу освіту». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text

21. Закон України «Про освіту». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text

References

1. Morozov, S. M., Shkaraputa, L. M. (2000) Slovnik inshomovnih sllv [Vocabulary of borrowed words]. Kyiv: Nauk. Dumka [in Ukrainian].

2. Bibik, S. P., Sjuta, G. M. (2006) Slovnik mshomovnih sllv: tlumachennja, slovotvorennja ta slovovzhivannja [Vocabulary of borrowed words: definitions, word-formation and usage of words]. HarkU: Foho [in Ukrainian].

3. Nagorna, N. (2019) ZmUtova harakteristika ponjattja fahova kompetentmst' [Conceptual characteristics of notion professional competence]. Pedagogichni nauki - Pedagogical Sciences, 73, 36-42 [in Ukrainian].

4. Raven, John. (1984) Competence in modern society: Its identification, development and release [in English].

5. Longman Dictionary of Contemporary English (LDOCE) https://www.ldoceonline.com [in English].

6. Cambridge Dictionary. https://dictionary.cambridge.org [in English].

7. Oxford Learner's Dictionaries. https://www.oxfordlearnersdictionaries.com [in English].

8. Merriam Webster. https://www.merriam-webster.com [in English].

9. Holmes, Andrew, Polman Tuin, Marc, Turner, Sophie. (2021). Competence and competency in higher education, simple terms yet with complex meanings: Theoretical and practical issues for university teachers and assessors implementing Competency-Based Education (CBE). Educational Process International Journal. 10. 10.22521/edupij.2021.103.3. [in English].

10. Vergun, L. (2002) Anglo-ukrams'kij slovnik osvltn'ot leksiki. Bliz'ko 4 000 sllv і slovospoluchen' [Anglish-Ukrainian dictionary of educational lexical units. Around 4000 words and word-combinations]. Ternopd': РМт^шй і pos^niki [in Ukrainian].

11. Korbutjak, V. І. Malinovs'ka, M. F. (2018) Ukrams'ko-anglijs'kij ta anglo-ukrams'kij slovnik terminiv vishhot osviti. [Ukrainian-English and English-Ukrainian dictionary of higher educational terms]. Rivne: NUVGP [in Ukrainian].

12. Avshenjuk, N.M., Prohur, Ju.Z (2013) Ukrams'ko-anglijs'kij navchal'nij slovnik zpedagogiki [Ukrainian-English educational pedagogical dictionary]. Kyiv: Pedagogrnhna dumka [in Ukrainian].

13. Chebotar'ova, І. O. (2015) Etimologija ponjattja kompetentmst' v anglomovnih dzherelah [Etymology of notion competence in the English sources. Naukovi zapiski kafedri pedagogiki - Scientific Notes of Pedagogy Departent, 38, 278-291 [in Ukrainian].

14. Chornij, A. (2019) Rezul'tati porivnjal'nogo analizu pogljadiv vitchiznjanih і zarubizhnih uchenih na ponjattja «:profesijna kompetentnist'» [Results of comparative analysis of national and foreign scientists' points of view on the notion “professional competence”]. Zbirnik naukovih prac' Nacional'noi akademii Derzhavno'i prikordonno'i sluzhbi Ukraini. Serija : Psihologichni nauki. - Collection of scientific works of National Academy of Custom Service of Ukraine. Series: Philological Sciences, 2, 326-341 [in Ukrainian].

15. Krishtanovich, M. F. (2019) Rol' і znachennja kategorij «kompetencija» і «kompetentmst'» u procesі doslidzhennja pidgotovki vikladacha zakladu vishhoi osviti [Role and meaning of categories “Competence” and “Competency” in the process of research of higher education lecturer training]. Innovacijnapedagogika -InnovationalPedagogy, 9(1), 104-107 [in Russian].

16. Koljasa, P. (2019) Definitivnij analiz ponjat' «kompetentnist'» ta «kompetencija» v procesi doslidzhennja ih formuvannja u majbutnih fahivciv profesijnoi osviti v galuzi komp'juternih tehnologij [Definitive analysis of notions “Competence” and “Competency” in the process of research of their formation for the future educational professionals in the sphere of computer technologies]. Molod' i rinok - The young people and market, 5, 165-170 [in Ukrainian].

17. Bibik, N. M. (2015) Perevagi i riziki zaprovadzhennja kompetentnisnogo pidhodu v shkil'nij osviti [Advantages and risks in the implementation of competence approach within the school education]. Ukrains'kij pedagogichnij zhurnal - Kyiv Pedagogical Journal, 1, 47-58 [in Ukrainian].

18. Salman, Mohammad & Ganie, Showkat & Saleem, Imran. (2020). The concept of competence: a thematic review and discussion. European Journal of Training and Development. ahead-of-print. 10.1108/EJTD-10-2019-0171. [in English].

19. Holmes, Andrew & Polman Tuin, Marc & Turner, Sophie. (2021). Competence and competency in higher education, simple terms yet with complex meanings: Theoretical and practical issues for university teachers and assessors implementing Competency-Based Education (CBE). Educational Process International Journal. 10. 10.22521/edupij.2021.103.3. [in English].

20. Zakon Ukraini «Pro vishhu osvitu». [The Law of Ukraine “About the higher education”] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text [in Ukrainian].

21. Zakon Ukraini «Pro osvitu». [The Law of Ukraine “About the education”] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru