Розвиток емоційного інтелекту у курсантів на заняттях з англійської мови у закладах вищої освіти МВС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток емоційного інтелекту у курсантів на заняттях з англійської мови у закладах вищої освіти МВС

Ковальчук Олена Степанівна доцент кафедри психології, Дніпровська академія неперервної освіти, кандидат психологічних наук, доцент; Декусар Ганна Геннадіївна старший викладач кафедри українознавства та іноземних мов, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Анотація

Стаття присвячена актуальній проблемі - розвитку емоційного інтелекту (ЕІ) особистості у професійної підготовки у вищих навчальних закладах системи МВС. Для вирішення цієї проблеми особливий інтерес набуває розгляд питання формування емоційного інтелекту курсантів на заняттях англійської мови та визначення рівня прояву зазначеного феномену у майбутніх спеціалістів. Заняття з використанням ЕІ дозволяють курсантам сприймати емоції інших людей, які набувають свого виявлення у мові носія, і висловлювати цілий спектр своїх емоцій у процесі професійного спілкування англійською мовою.

Концепція ЕІ уможливлює правильне тлумачення ситуації і вплив на неї; інтуїтивне уловлювання того, чого хочуть і потребують інші люди; набуття знань про сильні та слабкі риси людського характеру; протидію стресу й збереження особистої емоційної привабливості. Це особливо важливо у професії правоохоронця, зокрема, у вимірі професійної іншомовної освіти. У закладах вищої освіти заняття англійською мовою дають можливість розвивати ЕІ курсантів.

Зроблено висновок, що ЕІ відіграє ключову роль у формуванні мовних навичок і мовленнєвих умінь у процесі вивчення англійської мови, унаслідок чого поліпшується загалом якість її викладання. Наведено приклади розвитку ЕІ у майбутніх правоохоронців у процесі практичної діяльності у вищому навчальному закладі.

У роботі визначено, що сучасна парадигма освіти розглядає процес вивчення іноземних мов не тільки з точки зору досягнення предметних цілей, а саме - формування комунікативної компетенції, а ширше - як процес іншомовної освіти, що містить процес розвитку особистості, який формується на основі 4 ключових груп умінь: уміння повно та точно висловлювати свої думки, ставити питання, володіння монологічною та діалогічною формами мови, планування навчального співробітництва, управління поведінкою партнера, вирішення конфліктних ситуацій. Таким чином, бачимо, що зміст сучасного освітнього процесу найтіснішим чином переплітається зі змістом мовного навчання, адже всі перераховані вище аспекти є основними аспектами вивчення іноземних мов.

Ключові слова: емоційний інтелект, англійська мова, професійна освіта курсантів МВС, саморегуляція, емпатія, мотивація досягнення, рефлексія, емоційна чуйність, індивідуальний стиль пізнавальної діяльності, вищий навчальний заклад системи МВС.

Abstract

Development of emotional intelligence in cadets when studying the English language at higher educational institutions of ministry of internal affairs

Kovalchuk Olena Stepanivna Associate professor, Department of Psychology, PhD in Psychology, Communal institution of higher education "Dnipro Academy of continuing education" of Dnipropetrovsk regional council"; Dekusar Ganna Gennadiyivna Senior Lecturer, Department of Ukrainian Studies and Foreign Languages, Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs

The article is devoted to the topical problem of professional training of cadets of the Ministry of Internal Affairs. To solve this problem, it is of particular interest to consider the development of emotional intelligence (EI) of cadets in English classes. These classes allow cadets to perceive the emotions of others, expressed in the language of the native speaker, and express a range of their emotions in the process of professional communication in English.

The concept of EI allows the correct interpretation of the situation and the impact on it; intuitively capture what other people want and need; to acquire knowledge about the strengths and weaknesses of human character; never succumb to stress or lose personal emotional appeal. This is especially important in the teaching profession, in particular in the measurement of professional foreign language education. English language classes at higher educational institutions provide an opportunity to develop EI of the cadets. It is concluded that EI plays a key role in the formation of language skills and speech skills in the process of learning English, which improves the overall quality of its learning. Examples of the development of EI in future law enforcement officers in the process of practical activities within and beyond the boundaries of higher educational institutions are given.

The paper defines that the modern paradigm of education considers the process of learning foreign languages not only in terms of achieving subject goals, namely - the formation of communicative competence, but more broadly - as a process of foreign language education, including the process of personality development and skills: the ability to fully and accurately express their views, ask questions, master monologue and dialogue forms of speech, planning educational cooperation, managing partner behavior, conflict settlement. Thus, we see that the content of the modern educational process is most closely intertwined with the content of language learning, because all of the above aspects are the main aspects of foreign language learning.

Keywords: emotional intelligence, English language, professional education of cadets of the Ministry of Internal Affairs, self-regulation, empathy, motivation to achieve, reflection, emotional sensitivity, individual style of cognitive activity.

Постановка проблеми

На сьогодні уміння ефективного спілкування постає основою нових освітніх стандартів. За останні 20 років було проведено значну кількість досліджень, що стосувались успішності особистості, та зроблено висновки, що високий рівень інтелекту IQ, якого намагались досягти, зовсім не є показником успішності у реальному житті. Спираючись на результати досліджень, встановлено, що сотні успішних людей, які досягли високих результатів у своїй кар'єрі, показали високий рівень розвитку м'яких навичок. Це у свою чергу дозволило виявити характеристики, що були схожі у цих людей - це вміння грамотно вибудовувати процес спілкування, а ще точніше, вміння керувати своїми емоціями та емоціями інших людей. Таким чином, з'явилося поняття «емоційний інтелект» (Emotional Intelligence), яке трактується як «здатність людини розпізнавати емоції, розуміти наміри, мотивацію та бажання інших людей та власні, а також здатність керувати своїми емоціями та емоціями інших людей з метою вирішення практичних завдань» [1, с.32].

За визначенням С. Дж. Стейна і Г. Бука «емоційний інтелект», на відміну від звичного поняття «інтелекту», «є здатністю правильно тлумачити обстановку і впливати на неї, інтуїтивно вловлювати те, чого хочуть і чого потребують інші люди, знати їх сильні та слабкі сторони, не піддаватися стресу та бути привабливим» [1, c.32].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У сучасній науці існує кілька моделей емоційного інтелекту. За моделлю П. Саловей, Д. Мейєр, Д. Карузо емоційний інтелект має наступні фактори: сприйняття емоцій, використання емоцій для стимуляції мислення, розуміння емоцій та управління ними. Особливої уваги заслуговує модель емоційного інтелекту Д. Гоулмена. Автор виділяє п'ять факторів емоційного інтелекту: самопізнання, саморегуляція, мотивація, емпатія та соціальні навички. [2, c.155].

Важливість цілеспрямованого розвитку емоційного інтелекту доводять Д.Деклер, Д. Готтман у книзі «Емоційний інтелект дитини. Практичний посібник для батьків», де наводять результати десятирічного дослідження 119 сімей, які усвідомлено займалися емоційним розвитком своїх дітей. Автори стверджують, що з розвиненим емоційним інтелектом люди стають здоровіші фізично, вони мають міцніший імунітет, менше хворіють, у порівнянні з тими сім'ями, де не застосовувалися методи розвитку емоційного інтелекту. Крім того, розвиток емоційного інтелекту сприяє формуванню стресостійкості: діти менше і легше переживають через якісь неприємності, у тому числі розлучення батьків.

У психологічній науці проблема емоційного інтелекту індивіда розкрита у різноманітних аспектах. П. Саловеєм та Дж. Майєром було введено термін «емоційний інтелект», він розглядався як один з основних видів інтелекту. Дослідженням емоційного інтелекту займалися такі зарубіжні вчені, як Р. Барон та Г. Гарднер. Широке поширення поняття «емоційний інтелект» набуло завдяки роботам Д. Гоулмена і М. Ка де Врі. Дослідженням емоційності займалися такі вітчизняні вчені та психологи як І.Н. Андрєєва, Є.П. Ільїн, Д. Ушаков, взаємозв'язком між інтелектом та емоціями - Л.С. Виготський, В.О. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, емоційною уявою - А.В. Запорожець, на сучасному етапі дослідженням емоційного інтелекту займався Д. Люсін.

Мета статті. Визначити рівні прояву емоційного інтелекту у майбутніх правоохоронців за зовнішніми та внутрішніми чинниками у процесі мовної підготовки у закладах вищої освіти МВС.

Відповідно до мети поставлено наступні задачі:

1. Дослідити рівні прояву емоційного інтелекту у майбутніх правоохоронців.

2. Порівняти показники емоційного інтелекту майбутніх правоохоронців за зовнішніми та внутрішніми чинниками.

3. Означити перспективи подальших досліджень.

Виклад основного матеріалу

У суспільстві склалася досить чітка тенденція до підвищення рівня професіоналізму поліцейських. Суспільство як ніколи потребує висококваліфікованих спеціалістів у сфері правоохоронних органів. У зв'язку з цим виникла гостра потреба у підготовці висококваліфікованих кадрів у ЗВО МВС України. Швидко мінливі соціально-економічні та політичні умови формування суспільства актуалізують проблему формування особистісно-професійних якостей курсантів, у тому числі їхнього емоційного інтелекту.

На нашу думку, професія поліцейського вимагає від людини прийняття швидких та нестандартних рішень, умінь швидко та грамотно адаптуватися до нових та нестандартних професійних ситуацій. Суспільству потрібен фахівець, який самостійно і критично мислить, здатний бачити проблему і творчо її вирішувати. Професія вимагає формування у курсантів системи МВС самостійності та ініціативи у здобутті нових знань у ЗВО, а потім і у наступні роки [3, с.18].

Пріоритетним у професійній освіті курсантів виступає процес підвищення вимог до психологічних характеристик особистості, рівня професіоналізму та, відповідно, психологічної готовності. Очевидним є той факт, що ефективність особистості у професійній діяльності взаємопов'язана з рівнем кваліфікації, зі знаннями та вміннями, рівнем інтелекту та ерудиції.

Поняття емоційного інтелекту загалом - це наслідок сформованості загальних уявлень про соціальний інтелект. Основною причиною виділення емоційного інтелекту як самостійної характеристики індивіда постала розбіжність рівня загального інтелекту та успіху особистості у взаємодії із соціальним оточенням.

Зазначимо, що емоційний інтелект - це динамічна величина. У найширшому розумінні емоційний інтелект поєднує у собі здібності особистості щодо ефективного спілкування за допомогою розуміння емоцій оточуючих і вміння підлаштовуватися під їх емоційний стан. Емоційний інтелект, на думку Д. Гоулмана, - це «імовірність усвідомлювати свої емоції та емоції інших, щоб мотивувати себе та інших, і щоб добре управляти емоціями наодинці з собою і при взаємодії з іншими» [2, с.49].

Емоційний інтелект поєднує у собі здібності особистості до ефективного спілкування за допомогою розуміння емоцій оточуючих і вміння регулювати власні емоції та проводити емоційний стан партнера зі спілкування. Здатність до саморегуляції та вміння конструктивно будувати спілкування з будь-яким партнером є професійно важливими якостями для всіх професій, а також і для професійної діяльності поліцейського. Професія правоохоронця пов'язана зі спілкуванням з людьми різного віку, статусу та, крім того, спеціалісти мають уміти аналізувати, «зчитувати» невербальні компоненти спілкування, швидко та ефективно орієнтуватися у різних ситуаціях взаємодії.

У процесі ефективної комунікації рівня загального інтелекту виявляється недостатньо: тут потрібні спеціальні здібності швидко і проникливо оцінювати і приймати оптимальні для даної конкретної ситуації спілкування рішення та адекватно їх емоційно та поведінково реалізовувати. Такі здібності були названі емоційним інтелектом, який багато в чому визначає можливість професійного та життєвого успіху загалом.

Розвиток емоційного інтелекту курсантів системи МВС на заняттях англійської мови вимагає розвитку так званої «емоційної грамотності», що проявляється у здатності висловлювати свої емоції англійською мовою. При викладанні англійської мови розвиваються такі компоненти емоційного інтелекту, а саме: самоусвідомлення, саморегуляція, емпатія, мотивація досягнення, рефлексія. Ці компоненти покладено в основу більш ефективного формування іншомовної комунікативної компетенції курсантів [4, с.101].

Для визначення проявів емоційного інтелекту у майбутніх правоохоронців проведено опитування за методикою «Емоційний інтелект» Н. Холла на контингенті двох груп курсантів 2 та 3 курсу (віком від 18-20 років, співвідношення юнаків і дівчат: 60/40%) Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Загальна кількість вибірки становила 40 респондентів. Результати дослідження наведено у таблиці 1.

За результатами таблиці 1 можна констатувати, що найбільший показник (29 балів) спостерігається за фактором «мотивація», найменший показник (25 балів) стосується фактору «саморегуляція». Фактори «емпатія», «самопізнання» та «соціальні навички» займають середню позицію за кількістю балів і отримали відповідно 26, 27 та 28 балів.

Таблиця 1. Середні показники прояву емоційного інтелекту за факторами за методикою «Емоційний інтелект» Н.Холла.

Фактори ЕІ	Середні показники прояву емоційного інтелекту за факторами
Самопізнання	27
Саморегуляція	25
Мотивація	29
Емпатія	26
Соціальні навички	28
Загальний показник	7,5

Таким чином, ми бачимо, що зовнішні чинники («соціальні навички», «мотивація») набули свого виявлення у більшому ступені, ніж внутрішні («саморегуляція», «емпатія»). Звідси виходить, що категорії «саморегуляція» та «емпатія» потребують особливої уваги та розвитку у процесі мовної підготовки.

Нажаль, до недавнього часу навчання у закладах вищої освіти специфічного спрямування здебільшого орієнтувалося на отриманнжЛагд skills», тобто виключно професійних знань та навичок, акценту на розвиток «soft skills» (лідерські навички, робота в команді, навички комунікації та взаємопідтримки) практично не було.

Наразі ситуація поступово виправляється: в освітні програми підготовки правоохоронців включено певні блоки з розвитку «soft skills», де емоційний інтелект відіграє ключову роль: конкурси, кругли столи, вікторини, комунікативні тренінги, де майбутні фахівці мають змогу розкрити свій потенціал.

У програму з іноземної мови додано комунікативні вправи для розвитку емоційного інтелекту. Вони дають можливість курсантам розкрити себе як особистість, вміти розпізнати свій стан та стан співрозмовника, а також вербалізувати його. Такі навички є дуже корисними для майбутніх правоохоронців, оскільки у професійній діяльності вони стикаються з кризовими ситуаціями, де важливо правильно оцінити ситуацію та оперативно відреагувати на неї.

Вагомим внеском у розвиток емоційного інтелекту було відкриття у Дніпропетровському державному університету внутрішніх справ «Кризової кімнати» та «Кімнати протидії насильству», «Зали розгляду судових справ», де курсанти та викладачі ЗВО можуть отримати кваліфіковану психологічну допомогу та навчитися адекватно реагувати на кризові ситуації, моделювати ситуації з реального життя.

Емоційний інтелект здебільшого реалізується носієм мови у процесах комунікації. Ці процеси у професійному становленні курсантів доцільно моделювати на заняттях англійської мови. Повноцінна актуалізація емоційної сфери, досвіду курсанта на заняттях англійської багато у чому сприяє ефективнішому його засвоєнню.

Необхідною умовою роботи у групі курсантів є дотримання емоційної взаємодії між ними та викладачем. У якості прийомів можуть бути використані зворотній зв'язок та поєднання вербальних та невербальних засобів комунікації.

При побудові діалогу на заняттях англійської мови необхідно звертати увагу групи на наступні прийоми мовного розвитку: адекватність інтонування свого висловлювання, вміння не змішувати основні діалогові структури, посилення емоційно-оцінного ставлення до комунікативної ситуації та предмета комунікації, адекватне і водночас активне використання жестів, міміки.

При реалізації традиційних методів та прийомів вивчення іноземної мови переважаючими були методи навчання, що базуються на механічному запам'ятовуванні мовного матеріалу. У такій ситуації педагогом не враховувалося різноманіття емоцій та почуттів, що знаходять виявлення у мові, якою ведеться діалог, а також взаємодія всередині навчальної групи та з педагогом. У методичних умовах комунікативного підходу, де пріоритетною є робота у парах та групах, важливими стають як підтримка та ефективна взаємодія, так і різноманітність актуальних емоційних станів.

Отже, діалогова форма роботи у курсантській групі визначає вибір прийомів та дидактичних засобів навчання. Вони спрямовані на забезпечення емоційного комфорту для кожного курсанта з різними мовними здібностями та емоційним досвідом.

У навчальній діяльності готовність до співробітництва та міжособистісної взаємодії багато в чому забезпечуються позитивними емоціями. Проте, як свідчить практика викладання англійської мови, існують чинники, які знижують ефективність роботи у групі. До таких факторів можна віднести присутність негативних емоцій у процесі комунікації, емоційну нестабільність учасників діалогу, слабку навчальну мотивацію, а також відсутність умінь та навичок діалогової взаємодії [5, с.99].

У такій ситуації педагогові «можна зосередитись на викладанні мовних структур, що виражають емоції, а також активно використовувати ігрові форми» [5, с.99].

У групі курсантів на семінарських чи практичних заняттях доцільно урізноманітнити форми пропонованого навчального мовного матеріалу. Як зазначає А.І. Кириллова, це можна зробити за допомогою включення ігрових ситуацій, історико-культурного матеріалу, психологічних практикумів, використання різних форм та типів контролю. У подібній ситуації курсанти одержують можливість співпрацювати, реагувати на протиріччя, сумніватися, поважати думку іншої людини тощо. Особливо важливо створювати умови для самостійної діяльності у процесі засвоєння нового знання. При виборі дидактичного мовного матеріалу необхідно наголошувати на особистий досвід та індивідуальний стиль пізнавальної діяльності курсантів у ході виконання диференційованих за складністю завдань, вибору форм контролю та самодіагностики знань [6].

Описуючи емоції, можна розташувати їх відповідно до їх протилежних властивостей, наприклад, емоції можна групувати попарно: любов і ненависть, симпатія та огида, безпека та страх, горе та радість тощо.

Урок іноземної мови надає певні можливості розвитку емоційного інтелекту: тут можна моделювати комунікативні ситуації та відпрацювати певні моделі поведінки у різних ситуаціях спілкування. Емоційна сфера, нарівні з інтелектуальною, грає найважливішу роль у формуванні мовних навичок та мовних умінь. Об'єднання найважливіших здібностей та умінь, пов'язаних із саморегуляцією та управлінням емоційним станом у процесі комунікації, в інтегроване поняття «емоційний інтелект», дозволяє уявити проблему розвитку емоційної сфери курсанта у комплексі для успішного оволодіння іноземною мовою та її подальшого використання.

На нашу думку, варто виокремити наступні засади розвитку складових емоційного інтелекту курсантів системи МВС під час занять з англійської мови:

1. Самооцінка. У процесі занять потрібно акцентувати особливу увагу на здібностях курсантів та їх потенційних можливостях, не наголошуючи на їх нездатності до будь-яких дій. Викладачеві необхідно оцінювати не лише конкретний результат, а й зусилля, витрачені курсантом задля його досягнення. Бажання курсанта виконувати завдання збільшиться, якщо він побачить, що кращих результатів досягають ті курсанти, які докладають значних зусиль на виконання того чи іншого завдання.

2. Самосвідомість. У процесі навчання необхідно зробити певний компонент самоконтролю, коли курсантам дозволено самим оцінювати власні дії. При вивченні мови курсантам потрібно надати можливість розвивати та використовувати власні, індивідуальні стилі та стратегії навчання. Пропонуючи різні вправи та завдання, викладач повинен давати курсантам такі завдання, при виконанні яких створювалася можливість використання різних аспектів множинного інтелекту кожного курсанта. Для розвитку реалістичного мислення, необхідно наголошувати на саморефлексії курсанта, його оцінку своїх позитивних та негативних дій та емоцій. Твір, на думку Л. Шапіро, є одним із найкращих способів розвитку реалістичного мислення курсантів. Навчившись вести внутрішній діалог із самим собою, курсанти зможуть краще концентрувати свою увагу на виконанні завдання, що стоїть перед ними, і працювати більш ефективно. Постійне звернення до саморефлексії курсанта може сприяти розвитку технік спілкування зі своїм «я» та стати невід'ємною частиною мисленнєвої діяльності курсантів [7].

3. Мотивація досягнення. Важливим чинником у опанування іноземної мови у процесі професійної підготовки є навчити курсантів ставити перед собою реалістичні цілі та завдання, експліцитно моделювати процес, необхідний для досягнення поставлених цілей, забезпечуючи необхідні опори у тому, щоб передбачити успішний результат. Потрібно звертати увагу на наполегливість та витрачені курсантами зусилля на виконання завдання, а не тільки на кінцевий результат. Необхідно повідомити курсантам, що успіх будується на минулих «невдачах», які усвідомлено та переосмислено ними. Важливо навчити курсантів цінувати не лише власні, а й корпоративні досягнення.

4. Емпатія. На заняттях викладачеві необхідно звертати увагу курсантів на погляди та позиції, які зустрічаються у рольових іграх та реальному житті та часом відрізняються від поглядів самих курсантів. У процесі занять курсанти повинні навчитися звертати увагу на те, які емоції відчувають вони самі та інші люди у різні моменти життя та у відповідь на різні життєві ситуації. Курсант повинен навчитися вставати на місце іншої людини та відповідно відповідати вербальними та невербальними способами на знак розуміння та співпереживання.

Одним з найважливіших елементів емпатії є здатність розуміння та використання невербальних засобів вираження емоцій. Важливу роль відіграють тембр голосу, швидкість мови та інтонація. Безсумнівно, зазначені здібності значно сприяють формуванню іншомовної комунікативної компетенції, оскільки курсант отримує можливість «декодувати» і використовувати невербальні засоби виявлення, характерні для представників культури мови, що вивчається [8].

5. Соціальні навички. Важливо забезпечити такі завдання, які б дозволили курсантам працювати у групах та парах. На початковому етапі слід починати з коротких і чітко контрольованих завдань, а потім поступово переходити до тих завдань, де у курсантів з'являється більше автономії та відповідальності. Нарешті, необхідно давати завдання, які експліцитно підвищували б взаємодію курсантів, їхнє активне слухання одне одного та постійну зміну ролей.

У процесі розвитку навичок спілкування іноземною мовою важливо приділяти особливу увагу розвитку таких умінь, як ділитися інформацією особистого характеру з іншими людьми, моделювати свою реакцію на натяки та слова інших людей, запропонувати свою допомогу та підтримати людину, позитивно чи негативно реагувати, демонструвати своє вміння слухати, розуміння та співчуття, участь, захоплення та схвалення, згоду тощо. Розвиток у курсантів навичок активного слухання сприяє не лише спрощенню комунікації, а й засвоєнню іноземної мови.

Також для розвитку емпатії можна використовувати вправи з використанням елементів комплімент - похвала. Наприклад, запропонувати обмінятись думками про своїх друзів. Тут можна використовувати прикметники, що описують ділові якості, стиль роботи, розумові здібності, поведінка (clever - розумний, quick-minded - кмітливий, active - активний, passive - пасивний, hard-working - працьовитий, energetic - енергійний, enthusiastic - повний ентузіазму, talkative - говіркий).

Наведемо приклади таких вправ:

1. Комплімент та похвала відіграють різні ролі у діалоговому спілкуванні. Похвала - це позитивна оцінка діяльності або підкріплення під час успішної роботи. Комплімент - це спосіб висловити схвалення, незалежно від того, що людина зробила.

2. Похвала, підтримка - поділіться своїми почуттями, які ви відчуваєте стосовно свого друга або своїх батьків. Пропонується використовувати вирази: I feel like (я відчуваю), I am happy (я щасливий) / I am glad (я радий).

3. Комплімент: What a wonderful color! - Thanks a lot! I'm very glad you like it. (Який гарний колір! Велике спасибі за комплімент! Я рада, що вам подобається.)

4. Вправи, у яких є різноманітні емоційні побажання, допомагають перейнятися життям товаришів, виховувати співчуття, співпереживання. За призначенням це може бути побажання до свята, побажання з будь-якої нагоди або до уроку: I wish you a Happy New Year! (бажаю щасливого Нового Року!), I wish you success at your exams! (бажаю успіхів на іспитах).

5. «Поділись радістю» - перелічені фрази можуть ставитися не тільки до процесу роботи та спілкування курсантської групи, але й до будь-яких подій життя курсантів. Наступна вправа дозволяє відпрацювати вживання інфінітивної конструкції. Наприклад: I am happy to get a good mark (я радий отримати хорошу оцінку); I am glad to meet my friend after holidays (я радий зустріти свого друга після канікул); It's so nice to have a picnic on Sunday (так приємно сходити на пікнік у неділю); It's wonderful to learn such interesting things about this country (чудово дізнатися такі цікаві речі про цю країну).

Оскільки емоції складають мотиваційну основу діяльності людини і відіграють важливу роль у її житті, вони неминуче повинні знаходити своє вираження у мові: Plans for the Future; Hobbies and Pastime; Travelling; Examinations -- у разі ми маємо справу з обміном інформацією, яка є емоційно значимою для учнів. Використовуючи навіть найпростішу лексику, можна навчити курсантів висловлювати свої почуття. Мова емоцій полягає у використанні кількох дієслів, широкого різноманіття прикметників та деяких модальних дієслів.

Курсанти можуть передавати своє ставлення до того, що відбувається, лише за допомогою лексики, але іноді при цьому повністю втрачається емоційне забарвлення сказаного, адже недарма при неформальному спілкуванні ми використовуємо у мові багато вигуків. Один вигук може замінити цілу пропозицію, а то і фразу. Роль вигуків у діалозі велика, оскільки вони надають висловлюванню національний колорит, природність та емоційність.

Існує велика кількість інших вправ, що розвивають різні аспекти емоційного інтелекту у курсантів на заняттях з іноземної мови. Звичайно, емоційний інтелект не можна розглядати нарізно від інших знань, умінь, навичок та здібностей, необхідних майбутнім професіоналам. Цілісна освіта спрямована на досягнення єдності емоційної та інтелектуальної сфер. Інтеграція сучасних методик розвитку емоційної сфери у процес навчання іноземної мови у закладах вищої освіти системи МВС може сприяти реалізації цих тенденцій в освітньому просторі.

емоційний інтелект правоохоронець мовний

Висновки

Розгляд обговорюваної проблеми завершимо наступними висновками:

1. Емоційний інтелект - це здатність людини до самопізнання, саморегуляції, розпізнавання емоцій та намірів інших людей, їх мотивацію та бажання, а також вміння керувати своїми емоціями та емоціями інших людей з метою вирішення практичних завдань.

2. За результатами проведеного дослідження визначено помірно високий рівень прояву емоційного інтелекту у майбутніх правоохоронців за загальним показником.

3. П'ять факторів емоційного інтелекту за моделлю Деніела Гоулмена умовно розділили на зовнішні та внутрішні чинники. До внутрішніх чинників віднесли такі фактори, як самопізнання, саморегуляція, мотивація. Відповідно до зовнішніх класифікували: соціальні навички, емпатію та мотивацію.

4. Найвищих проявів емоційного інтелекту у майбутніх правоохоронців у процесі мовної підготовки констатовано за фактором «Мотивація», що вказує на інтерес та бажання курсантів вивчати іноземну мову, удосконалювати навички ефективної комунікації.

5. Найнижчих проявів емоційного інтелекту відзначено за внутрішніми чинниками: самопізнання та саморегуляція, що пояснюється віковими особливостями майбутніх спеціалістів, які ще перебувають у стадії становлення, як особистості, так і професіонала. Для розпізнавання емоцій та вчинків інших людей необхідно чітко усвідомлювати своє «Я», знати свої слабкі та сильні сторони, кордони компетентності.

6. У процесі викладання англійської мови викладачам слід спрямувати увагу на розвиток м'яких навичок майбутніх фахівців: ефективну комунікацію, лідерські характеристики, вміння працювати у команді, взаємопідтримку, здатність виступати перед аудиторію та доносити свою думку.

7. Перспективи подальших досліджень полягають у визначенні рівня емоційного інтелекту у групах цивільних здобувачів вищої освіти, що навчаються за юридичним напрямом підготовки, та порівнянні результатів з групами курсантів, а також у розробці комплексної методики для розвитку емоційного інтелекту при опануванні майбутніми правоохоронцями іноземної мови.

Література

1. Андреєва І.Н. Емоційний інтелект як феномен сучасної психології. Новополоцьк: ПДУ, 2011. 388 с.

2. Гоулман Д. Емоційний інтелект. Чому він може значити більше, ніж IQ. вид-во «Vivat», 2018. 512 с.

3. Ведель Г.Є. З історії методів викладання іноземних мов. Луцьк, 2000. С.32-34

4. Верітова О.С. Проблема розвитку емоційного інтелекту майбутніх педагогів вищої школи. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: зб. наук. пр. Запоріжжя, 2017. Вип. 56-57 (109-110). С. 98-105

5. Троценко О.Я. Формування толерантного ставлення до учнів на уроках іноземної мови в початковій школі. Педагогічна освіта: теорія і практика. Педагогіка. Психологія: Зб. наук. пр. 2008. № 9. С.99-101.

6. Кириллова А.І. Формування емоційного інтелекту за заняттях з іноземної мови // Сучасна педагогіка. 2014. № 2. С. 44-48

7. Козлова В.С. Технологія EQ-BOOST. Як використовувати емоційний інтелект у бізнесі та житті. Вид-во Старого Лева. 2010. С.128-129

8. Steven J. Stein, PH.D. and Howard E. Book, M.D. EQ Edge: Emotional Intelligence and Your Success. Jossey-Bass. 2011. 368 p.

References

1. Andreieva I.N. (2011) Emotsiinyi intelekt yak fenomen suchasnoi psykholohii [Emotional intelligence as a phenomenon of modern psychology]. Novopolotsk: PDU. 388 s. [in Ukrainian].

2. Houlman D. (2018) Emotsiinyi intelekt. Chomu vin mozhe znachyty bilshe, nizh IQ. [Emotional intelligence. Why it can mean more than IQ]. Vyd-vo «Vivat». 512 s. [in Ukrainian].

3. Vedel H.Ye. (2000) Z istorii metodiv vykladannia inozemnykh mov. [From the history of methods of teaching foreign languages]. Lutsk. S.32-34 [in Ukrainian].

4. Veritova O.S. (2017) Problema rozvytku emotsiinoho intelektu maibutnikh pedahohiv vyshchoi shkoly. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh: [The problem of developing emotional intelligence offuture teachers of higher education. Pedagogy of formation of creative personality in higher and secondary schools]. zb. nauk. pr. Zaporizhzhia.Vyp. 56-57 (109-110). S. 98-105 [in Ukrainian].

5. Trotsenko O.Ia. (2018) Formuvannia tolerantnoho stavlennia do uchniv na urokakh inozemnoi movy v pochatkovii shkoli. Pedahohichna osvita: teoriia i praktyka. Pedahohika. Psykholohiia: [Formation of tolerant attitude to students in foreign language lessons in primary school. Pedagogical education: theory and practice. Pedagogy. Psychology]. Zb. nauk. pr. № 9. S.99-101. [in Ukrainian].

6. Kyryllova A.I. (2014) Formuvannia emotsiinoho intelektu za zaniattiakh z inozemnoi movy // Suchasna pedahohika. [Formation of emotional intelligence in foreign language classes // Modern pedagogy]. № 2. S. 44-48 [in Ukrainian].

7. Kozlova V.S. (2010) Tekhnolohiia EQ-BOOST. Yak vykorystovuvaty emotsiinyi intelekt u biznesi ta zhytti. [EQ-BOOST technology. How to use emotional intelligence in business and life]. Vyd-vo Staroho Leva. S.128-129 [in Ukrainian].

8. Steven J. Stein, PH.D., Howard E. Book, M.D. (2011) EQ Edge: Emotional Intelligence and Your Success. Jossey-Bass. 368 p. [in English].

Размещено на Allbest.ru

...